Продовжуємо рубрику запитань до керівництва Міністерства юстиції.
Цього разу на ваші запитання відповідатиме заступник Міністра юстиції з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації 👨💼 Сергій Орлов.
☝️ Звертаємо увагу, що запитання повинні стосуватися сфер відповідальності заступника, таких як впровадження у Мін’юсті е-послуг, оптимізація інформаційних систем та державних реєстрів.
🔹 Свої запитання ви можете поставити під однойменним постом на нашій сторінці у Facebook за посиланням 👈👇
Сергій Орлов ✅ відповість на них у прямому ефірі на сторінці у Фейсбук.
Цього разу на ваші запитання відповідатиме заступник Міністра юстиції з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації 👨💼 Сергій Орлов.
☝️ Звертаємо увагу, що запитання повинні стосуватися сфер відповідальності заступника, таких як впровадження у Мін’юсті е-послуг, оптимізація інформаційних систем та державних реєстрів.
🔹 Свої запитання ви можете поставити під однойменним постом на нашій сторінці у Facebook за посиланням 👈👇
Сергій Орлов ✅ відповість на них у прямому ефірі на сторінці у Фейсбук.
📣 Розповідаємо про основні зміни, які було внесено до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів та установ виконання покарань ДКВС України.
Однією з новацій стало наступне:
❎ До змін: засуджений, поміщений до карцеру, міг перебувати на ліжку тільки під час сну вночі, удень відкидні ліжка закривались на замок.
✅ Після змін: засуджений, поміщений до карцеру, може сидіти або лежати на ліжку протягом дня.
ДЕТАЛЬНІШЕ про зміни у презентації 👆
⚠️ Наказ Міністерства юстиції України від 23 вересня 2020 року № 3306/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України щодо поліпшення умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2020 року за № 936/35219, включений до ЄДРНПА 28 вересня 2020 року з присвоєнням реєстраційного коду 100990/2020 та опублікований в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» 29 вересня 2020 року № 76.
Однією з новацій стало наступне:
❎ До змін: засуджений, поміщений до карцеру, міг перебувати на ліжку тільки під час сну вночі, удень відкидні ліжка закривались на замок.
✅ Після змін: засуджений, поміщений до карцеру, може сидіти або лежати на ліжку протягом дня.
ДЕТАЛЬНІШЕ про зміни у презентації 👆
⚠️ Наказ Міністерства юстиції України від 23 вересня 2020 року № 3306/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України щодо поліпшення умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2020 року за № 936/35219, включений до ЄДРНПА 28 вересня 2020 року з присвоєнням реєстраційного коду 100990/2020 та опублікований в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» 29 вересня 2020 року № 76.
У 5️⃣ установах виконання покарань України розпочато реалізацію пілотного 🆕 проєкту «Взаємодія уповноважених органів з питань пробації та установ виконання покарань при умовно-достроковому звільненні засуджених до позбавлення волі на певний строк або заміні невідбутої частини покарання більш м’яким».
👉 У рамках пілотного проєкту засуджені, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі 👥 та за формальними ознаками до яких може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, будуть проходити спеціальну підготовку до звільнення, а після – потраплять до органів пробації і отримають сприяння у вирішенні низки життєвих питань.
Головна мета проєкту – сприяти соціальній адаптації осіб, які тривалий термін відбували покарання в ізоляції від суспільства, та надати професійну підтримку 🤝 таким особам після звільнення з місць покарання, аби мінімізувати можливість вчинення ними нового злочину. Адже без належної професійної підтримки після звільнення людині дуже важко пристосуватися до звичного ритму, а отримати необхідну допомогу – складно. Працівники пробації мають необхідні знання, алгоритми та ресурси для вирішення таких питань. І відтепер готові спрямувати свої зусилля для роботи із звільненими, які вже на свободі.
Умови пілотного проєкту поширюються на засуджених, які:
☑️ відбувають покарання в установах виконання покарань, що беруть участь у Пілотному проєкті;
☑️ мають відбути 4 або більше місяців до настання строку можливого умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким;
☑️ планують проживати після звільнення в межах області (міста), де розташована УВП;
☑️ мають низький або середній ризик вчинення повторного правопорушення відповідно до оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та потреб;
☑️ виявили бажання брати участь у пілотному проєкті та підписали відповідну угоду.
☝️ Участь засуджених у пілотному проєкті відбувається на добровільній основі після ознайомлення з умовами участі у ньому.
У рамках реалізації пілотного проєкту також передбачено проведення навчальних заходів 👨🏫 для персоналу установ виконання покарань та уповноважених органів з питань пробації, які будуть залучені до впровадження зазначених новацій.
🗺 Новації щодо застосування умовно-дострокового звільнення засуджених будуть апробовані в 5 установах виконання покарань:
▪️Бориспільській виправній колонії (№ 119) у Київській області;
▪️Білоцерківській виправній колонії (№ 35) у Київській області;
▪️Качанівській виправній колонії (№ 54) у Харківській області;
▪️Божковській виправній колонії (№ 16) у Полтавській області;
▪️Кам’янській виправній колонії (№ 34) у Дніпропетровській області.
🗓 Термін реалізації пілотного проєкту: з 2020-го до 31 серпня 2021 року.
ℹ️ Пілотний проєкт реалізується Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та Державною установою «Центр пробації» за сприяння благодійної організації «FREE ZONE», проєкту SURGe та Проєкту Пробації NORLAU.
👉 У рамках пілотного проєкту засуджені, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі 👥 та за формальними ознаками до яких може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, будуть проходити спеціальну підготовку до звільнення, а після – потраплять до органів пробації і отримають сприяння у вирішенні низки життєвих питань.
Головна мета проєкту – сприяти соціальній адаптації осіб, які тривалий термін відбували покарання в ізоляції від суспільства, та надати професійну підтримку 🤝 таким особам після звільнення з місць покарання, аби мінімізувати можливість вчинення ними нового злочину. Адже без належної професійної підтримки після звільнення людині дуже важко пристосуватися до звичного ритму, а отримати необхідну допомогу – складно. Працівники пробації мають необхідні знання, алгоритми та ресурси для вирішення таких питань. І відтепер готові спрямувати свої зусилля для роботи із звільненими, які вже на свободі.
Умови пілотного проєкту поширюються на засуджених, які:
☑️ відбувають покарання в установах виконання покарань, що беруть участь у Пілотному проєкті;
☑️ мають відбути 4 або більше місяців до настання строку можливого умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким;
☑️ планують проживати після звільнення в межах області (міста), де розташована УВП;
☑️ мають низький або середній ризик вчинення повторного правопорушення відповідно до оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та потреб;
☑️ виявили бажання брати участь у пілотному проєкті та підписали відповідну угоду.
☝️ Участь засуджених у пілотному проєкті відбувається на добровільній основі після ознайомлення з умовами участі у ньому.
У рамках реалізації пілотного проєкту також передбачено проведення навчальних заходів 👨🏫 для персоналу установ виконання покарань та уповноважених органів з питань пробації, які будуть залучені до впровадження зазначених новацій.
🗺 Новації щодо застосування умовно-дострокового звільнення засуджених будуть апробовані в 5 установах виконання покарань:
▪️Бориспільській виправній колонії (№ 119) у Київській області;
▪️Білоцерківській виправній колонії (№ 35) у Київській області;
▪️Качанівській виправній колонії (№ 54) у Харківській області;
▪️Божковській виправній колонії (№ 16) у Полтавській області;
▪️Кам’янській виправній колонії (№ 34) у Дніпропетровській області.
🗓 Термін реалізації пілотного проєкту: з 2020-го до 31 серпня 2021 року.
ℹ️ Пілотний проєкт реалізується Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та Державною установою «Центр пробації» за сприяння благодійної організації «FREE ZONE», проєкту SURGe та Проєкту Пробації NORLAU.
Громадські організації – це некомерційні об'єднання, створені для захисту спільних інтересів, реалізації ідей та проєктів.
Для створення ✅ громадської організації в орган державної реєстрації надають наступні 🗂 документи:
📎 заява про реєстрацію громадського об'єднання за встановленою формою (Форма 4);
📎 оригінали протоколу установчих зборів та додаток до нього – реєстр осіб, які брали участь у засіданні (ім’я, дата народження, підписи присутніх)
📎 статут громадської організації;
📎 відомості про керівні органи (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку).
Строк розгляду документів та реєстрація громадської організації здійснюється протягом 3️⃣ робочих днів, безкоштовно.
⚠️ Втім пам'ятайте, що недотримання деяких суттєвих умов може стати причиною для відмови ❌ у державній реєстрації.
Підставами для відмови можуть бути наступні:
1️⃣ Документи подано особою, яка не має на це повноважень.
2️⃣ Документи суперечать вимогам Конституції та Законів України.
3️⃣ Порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи.
4️⃣ Невідповідність найменування юридичної особи вимогам Закону.
5️⃣ Щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення в результаті її ліквідації.
ℹ️ Для того, аби якісно підготувати документи, перед реєстрацією радимо ознайомитися з текстом статей 6, 14, 15, 17, 26, 27, 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а також статей 3, 5, 9, 10, 11, 21 Закону України «Про Громадські об’єднання», які встановлюють вимоги до документів, та регламентують процедуру державної реєстрації створення громадської організації.
Для створення ✅ громадської організації в орган державної реєстрації надають наступні 🗂 документи:
📎 заява про реєстрацію громадського об'єднання за встановленою формою (Форма 4);
📎 оригінали протоколу установчих зборів та додаток до нього – реєстр осіб, які брали участь у засіданні (ім’я, дата народження, підписи присутніх)
📎 статут громадської організації;
📎 відомості про керівні органи (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку).
Строк розгляду документів та реєстрація громадської організації здійснюється протягом 3️⃣ робочих днів, безкоштовно.
⚠️ Втім пам'ятайте, що недотримання деяких суттєвих умов може стати причиною для відмови ❌ у державній реєстрації.
Підставами для відмови можуть бути наступні:
1️⃣ Документи подано особою, яка не має на це повноважень.
2️⃣ Документи суперечать вимогам Конституції та Законів України.
3️⃣ Порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи.
4️⃣ Невідповідність найменування юридичної особи вимогам Закону.
5️⃣ Щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення в результаті її ліквідації.
ℹ️ Для того, аби якісно підготувати документи, перед реєстрацією радимо ознайомитися з текстом статей 6, 14, 15, 17, 26, 27, 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а також статей 3, 5, 9, 10, 11, 21 Закону України «Про Громадські об’єднання», які встановлюють вимоги до документів, та регламентують процедуру державної реєстрації створення громадської організації.
Процедура усиновлення в Україні не є складною, особливо у порівнянні з європейським країнами. Але не кожне подружжя 👫 готове до такого відповідального кроку – прийняти у свою сім’ю дитину 👶, яка стане дочкою чи сином. І тут справа не лише в юридичних тонкощах процедури усиновлення. Про що варто знати, якщо ви вирішили всиновити дитину – розповідаємо сьогодні в День усиновлення в Україні у рубриці #ПравоваДопомога
❓ Які обов’язки мають усиновлювачі
👉 Усиновлювачі 👨👩👦 зобов’язані:
✔️ особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується, в присутності представника служби у справах дітей після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення;
✔️ давати можливість представникам служби у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів здійснювати контроль за цільовим використанням допомоги при усиновленні дитини;
✔️ надавати можливість представникам служби у справах дітей за місцем свого проживання спілкуватися з дитиною та здійснювати нагляд за умовами її проживання і виховання;
✔️ повідомляти про зміну місця проживання усиновленої дитини службу у справах дітей, яка здійснює нагляд за умовами проживання і виховання усиновленої дитини.
❓ Чи можна відмовитися від усиновлення
👉 Законодавство України не містить прямої норми, яка б передбачала право усиновлювачів на відмову від 👧 усиновленої дитини. Однак, усиновлення може бути скасоване або визнане недійсним в судовому порядку.
Так, ст. 240 Сімейного кодексу України передбачає, що право на звернення до суду ⚖️ з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають:
🔹 батьки дитини;
🔹 усиновлювач;
🔹 опікун, піклувальник;
🔹 орган опіки та піклування;
🔹 прокурор;
🔹 усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Усиновлення може бути скасоване ❌за рішенням суду, якщо:
🔸 воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
🔸 дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
🔸 між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.
⚠️ Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.
☝️ Однак в окремих випадках усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, зокрема:
🚫 якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров’ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім’ї;
🚫 за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися в судовому порядку.
❓ Якщо рідні батьки «передумають» 🤷♀️, чи можуть вони забрати дитину в усиновлювачів
👉 Батьки забрати дитину не можуть, однак, серед осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним є батьки усиновленої дитини. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов’язки між дитиною та її батьками та дитина передається на їх виховання.
❓ Які права, а також додаткові гарантії мають усиновлювачі у зв’язку з усиновленням дитини
❓ Які існують правові наслідки скасування або визнання усиновлення недійсним
❓ Яка відповідальність за порушення таємниці усиновлення
❗️ Відповіді на ці запитання на нашому сайті за посиланням: https://bit.ly/3idjVHJ
❓ Які обов’язки мають усиновлювачі
👉 Усиновлювачі 👨👩👦 зобов’язані:
✔️ особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується, в присутності представника служби у справах дітей після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення;
✔️ давати можливість представникам служби у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів здійснювати контроль за цільовим використанням допомоги при усиновленні дитини;
✔️ надавати можливість представникам служби у справах дітей за місцем свого проживання спілкуватися з дитиною та здійснювати нагляд за умовами її проживання і виховання;
✔️ повідомляти про зміну місця проживання усиновленої дитини службу у справах дітей, яка здійснює нагляд за умовами проживання і виховання усиновленої дитини.
❓ Чи можна відмовитися від усиновлення
👉 Законодавство України не містить прямої норми, яка б передбачала право усиновлювачів на відмову від 👧 усиновленої дитини. Однак, усиновлення може бути скасоване або визнане недійсним в судовому порядку.
Так, ст. 240 Сімейного кодексу України передбачає, що право на звернення до суду ⚖️ з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають:
🔹 батьки дитини;
🔹 усиновлювач;
🔹 опікун, піклувальник;
🔹 орган опіки та піклування;
🔹 прокурор;
🔹 усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Усиновлення може бути скасоване ❌за рішенням суду, якщо:
🔸 воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
🔸 дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
🔸 між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.
⚠️ Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.
☝️ Однак в окремих випадках усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, зокрема:
🚫 якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров’ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім’ї;
🚫 за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися в судовому порядку.
❓ Якщо рідні батьки «передумають» 🤷♀️, чи можуть вони забрати дитину в усиновлювачів
👉 Батьки забрати дитину не можуть, однак, серед осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним є батьки усиновленої дитини. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов’язки між дитиною та її батьками та дитина передається на їх виховання.
❓ Які права, а також додаткові гарантії мають усиновлювачі у зв’язку з усиновленням дитини
❓ Які існують правові наслідки скасування або визнання усиновлення недійсним
❓ Яка відповідальність за порушення таємниці усиновлення
❗️ Відповіді на ці запитання на нашому сайті за посиланням: https://bit.ly/3idjVHJ
Міністр юстиції Денис Малюська та заступник Міністра, Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, Іван Ліщина разом із представниками Ради Європи обговорили стан виконання Україною ключових рішень Європейського суду з прав людини.
Зокрема, посадовці Ради Європи відзначили значний прогрес України у виконанні рішень Європейського суду. Так, за останні три роки Комітет міністрів Ради Європи припинив здійснення нагляду у 1800 справах проти України. Також було підкреслено досягнення Мін’юсту у вирішенні проблеми неналежних умов тримання під вартою, яку було констатовано Європейським судом у пілотному рішенні у справі «Сукачов проти України».
Разом з цим представники Ради Європи наполягають на якнайшвидшому затвердженні Національної стратегії вирішення проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація на період до 2022 року та Плану заходів щодо її реалізації. Крім цього підкреслили необхідність ухвалення відповідного законодавчого пакету для вирішення цієї проблеми і розроблення ефективних засобів юридичного захисту у зв'язку з неналежними умовами тримання під вартою на виконання пілотного рішення у справі «Сукачов проти України».
Зокрема, посадовці Ради Європи відзначили значний прогрес України у виконанні рішень Європейського суду. Так, за останні три роки Комітет міністрів Ради Європи припинив здійснення нагляду у 1800 справах проти України. Також було підкреслено досягнення Мін’юсту у вирішенні проблеми неналежних умов тримання під вартою, яку було констатовано Європейським судом у пілотному рішенні у справі «Сукачов проти України».
Разом з цим представники Ради Європи наполягають на якнайшвидшому затвердженні Національної стратегії вирішення проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація на період до 2022 року та Плану заходів щодо її реалізації. Крім цього підкреслили необхідність ухвалення відповідного законодавчого пакету для вирішення цієї проблеми і розроблення ефективних засобів юридичного захисту у зв'язку з неналежними умовами тримання під вартою на виконання пілотного рішення у справі «Сукачов проти України».
👨💼 Іван Ліщина: Однією з проблем, констатованих у рішеннях Європейського суду з прав людини та які потребують нагального вирішення, є невиконання і тривале виконання рішень національних судів в Україні, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація.
Нині ж Кабінет Міністрів України прийняв розроблене Мін’юстом розпорядження «Про затвердження Національної стратегії вирішення проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація на період до 2022 року» з доопрацюванням. Наступним кроком після її ухвалення має стати затвердження Плану заходів щодо її реалізації.
Затвердження проєкту цієї Стратегії дозволить Україні досягти таких результатів, як:
☑️ зменшення кількості невиконаних рішень судів;
☑️ погашення державного боргу у зв’язку з невиконаними рішеннями судів;
☑️ припинення звернень до Європейського суду у зв’язку з невиконанням або тривалим виконанням рішень національних судів;
☑️ збільшення довіри суспільства до державних інституцій.
Крім цього, це матиме позитивний вплив на міжнародні відносини України та доведе прагнення України добросовісно виконувати свої міжнародні зобов’язання.
Нині ж Кабінет Міністрів України прийняв розроблене Мін’юстом розпорядження «Про затвердження Національної стратегії вирішення проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація на період до 2022 року» з доопрацюванням. Наступним кроком після її ухвалення має стати затвердження Плану заходів щодо її реалізації.
Затвердження проєкту цієї Стратегії дозволить Україні досягти таких результатів, як:
☑️ зменшення кількості невиконаних рішень судів;
☑️ погашення державного боргу у зв’язку з невиконаними рішеннями судів;
☑️ припинення звернень до Європейського суду у зв’язку з невиконанням або тривалим виконанням рішень національних судів;
☑️ збільшення довіри суспільства до державних інституцій.
Крім цього, це матиме позитивний вплив на міжнародні відносини України та доведе прагнення України добросовісно виконувати свої міжнародні зобов’язання.
👩💼 Валерія Коломієць: Літні люди мають більше правових проблем у порівнянні з людьми інших вікових категорій. Принаймні, із загальної кількості осіб, які звернулися до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правої допомоги або бюро правової допомоги, таких людей – 28%. Тому правова допомога людям поважного віку – один з пріоритетів системи БПД.
👵👴 З початку 2020 року до системи БПД звернулися 29,3 тис. осіб похилого віку. Деякі з них, вирішивши одну юридичну проблему, продовжують звертатися за правовою допомогою з інших питань. Загалом, від громадян старше 60 років за січень-вересень цього року надійшло 43 тис. звернень про надання безоплатної правової допомоги.
Детальніше на нашому сайті 👉 https://bit.ly/2HMp0KM
👵👴 З початку 2020 року до системи БПД звернулися 29,3 тис. осіб похилого віку. Деякі з них, вирішивши одну юридичну проблему, продовжують звертатися за правовою допомогою з інших питань. Загалом, від громадян старше 60 років за січень-вересень цього року надійшло 43 тис. звернень про надання безоплатної правової допомоги.
Детальніше на нашому сайті 👉 https://bit.ly/2HMp0KM
👨💼 Денис Малюська: Уряд підтримав 3️⃣ законопроєкти, що передбачають запровадження в Україні класичного суду присяжних ⚖️
Серед ☝️ основних новацій – наступне:
🔘 зменшується мінімальний вік присяжного з 30 до 25 років;
🔘 місцеві ради виключаються з процесу формування списків присяжних (цей обов’язок покладається на Державну судову адміністрацію України та її територіальні управління з використанням інформації, що міститься в Державному реєстрі виборців);
🔘 Державна судова адміністрація України матиме право отримувати з Державного реєстру виборців інформацію про виборців, зокрема таку, що містить персональні дані;
🔘 розгляд кримінальних проваджень, у яких за вчинення злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічного позбавлення волі, здійснюватиметься судом присяжних у складі 1 судді та 7 присяжних, а за клопотанням обвинуваченого – колегіально судом у складі трьох суддів;
🔘 поступове запровадження суду присяжних, яке розпочинатиметься зі справ про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
🔘 удосконалиться порядок провадження в суді присяжних, зокрема, шляхом анкетування осіб, внесених до списку присяжних, для визначення їх об’єктивності та неупередженості при розгляді кримінального провадження;
🔘 на суд присяжних покладатиметься вирішення питань про винуватість чи невинуватість обвинуваченого (рішення про його винуватість вважається прийнятим, якщо за нього проголосували 5 із 7 присяжних);
🔘 запроваджуватиметься адміністративна відповідальність особи, внесеної до списку присяжних, за неявку без поважних причин на виклик суду, а також кримінальна відповідальність присяжного за надання завідомо недостовірних відомостей на запитання головуючого та сторін кримінального провадження.
Більш детально за посиланням 👈👇
Серед ☝️ основних новацій – наступне:
🔘 зменшується мінімальний вік присяжного з 30 до 25 років;
🔘 місцеві ради виключаються з процесу формування списків присяжних (цей обов’язок покладається на Державну судову адміністрацію України та її територіальні управління з використанням інформації, що міститься в Державному реєстрі виборців);
🔘 Державна судова адміністрація України матиме право отримувати з Державного реєстру виборців інформацію про виборців, зокрема таку, що містить персональні дані;
🔘 розгляд кримінальних проваджень, у яких за вчинення злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічного позбавлення волі, здійснюватиметься судом присяжних у складі 1 судді та 7 присяжних, а за клопотанням обвинуваченого – колегіально судом у складі трьох суддів;
🔘 поступове запровадження суду присяжних, яке розпочинатиметься зі справ про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
🔘 удосконалиться порядок провадження в суді присяжних, зокрема, шляхом анкетування осіб, внесених до списку присяжних, для визначення їх об’єктивності та неупередженості при розгляді кримінального провадження;
🔘 на суд присяжних покладатиметься вирішення питань про винуватість чи невинуватість обвинуваченого (рішення про його винуватість вважається прийнятим, якщо за нього проголосували 5 із 7 присяжних);
🔘 запроваджуватиметься адміністративна відповідальність особи, внесеної до списку присяжних, за неявку без поважних причин на виклик суду, а також кримінальна відповідальність присяжного за надання завідомо недостовірних відомостей на запитання головуючого та сторін кримінального провадження.
Більш детально за посиланням 👈👇
minjust.gov.ua
Денис Малюська: Уряд підтримав проєкти законів щодо запровадження в Україні класичного суду присяжних
Міністр юстиції України Денис Малюська та заступник Міністра юстиції – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина взяли онлайн-участь у 1383-у (DH) засіданні Комітету міністрів Ради Європи, яке відбулося у м. Страсбург (Французька Республіка). Під час заходу обговорили питання про стан виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини у певних групах справ.
Так, Комітет міністрів Ради Європи закликав українську владу продемонструвати скоординовані дії відповідних державних органів з метою розроблення комплексного підходу для вирішення питання надмірної тривалості цивільних і кримінальних проваджень та забезпечити впровадження ефективних засобів юридичного захисту у зв’язку з такою тривалістю.
Щодо проблеми тривалого невиконання рішень національних судів, Комітет міністрів Ради Європи привітав затвердження Національної стратегії вирішення проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація на період до 2022 року. Разом з цим, делегати наголосили на необхідності якнайшвидшого затвердження Плану заходів щодо її реалізації. Крім цього, підкреслили необхідність ухвалення відповідного законодавчого пакету для вирішення цієї проблеми і розроблення ефективних засобів юридичного захисту у зв'язку з невиконанням та тривалим виконанням рішень судів в Україні.
За результатами засідання Комітет міністрів Ради Європи припинив нагляд за виконанням Україною 36 рішень Європейського суду з прав людини, ухвалених проти України.
Так, Комітет міністрів Ради Європи закликав українську владу продемонструвати скоординовані дії відповідних державних органів з метою розроблення комплексного підходу для вирішення питання надмірної тривалості цивільних і кримінальних проваджень та забезпечити впровадження ефективних засобів юридичного захисту у зв’язку з такою тривалістю.
Щодо проблеми тривалого невиконання рішень національних судів, Комітет міністрів Ради Європи привітав затвердження Національної стратегії вирішення проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація на період до 2022 року. Разом з цим, делегати наголосили на необхідності якнайшвидшого затвердження Плану заходів щодо її реалізації. Крім цього, підкреслили необхідність ухвалення відповідного законодавчого пакету для вирішення цієї проблеми і розроблення ефективних засобів юридичного захисту у зв'язку з невиконанням та тривалим виконанням рішень судів в Україні.
За результатами засідання Комітет міністрів Ради Європи припинив нагляд за виконанням Україною 36 рішень Європейського суду з прав людини, ухвалених проти України.
