Сьогодні розповідаємо про особливості стягнення виконавчого збору 👇
За примусове виконання рішень суду з боржника, окрім суми, що підлягає стягненню, поверненню, або вартості майна, що підлягає передачі стягувачу, додатково стягується 💰 виконавчий збір.
☝🏻 Виконавчий збір стягується до Державного бюджету України 🇺🇦 на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
❓Яким є розмір виконавчого збору
👉🏻 Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі:
🔷 10 відсотків від суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом;
🔷 2 мінімальних розміри заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі 4 мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи за примусове виконання рішення немайнового характеру;
🔷 10 відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 12 місяців.
✔️ У подальшому державний виконавець зобов’язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному вище, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.
📑 Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.
☝🏻 Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, сума виконавчого збору зазначається в розмірі 10% від суми, яка не була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження.
❓У яких випадках виконавчий збір не стягується
❌ за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
❌ у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
❌ якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку встановленому Законом "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
❌ за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог Закону;
❌ у разі виконання рішення приватним виконавцем;
❌ за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"
☝🏻 Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі, а стягнута частина виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа поверненню не підлягає.
‼️ Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження, якщо рішення було виконано ✅ до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено ❌ боржником до відкриття виконавчого провадження.
Добровільне виконання рішень суду допоможе уникнути додаткових витрат💸
За примусове виконання рішень суду з боржника, окрім суми, що підлягає стягненню, поверненню, або вартості майна, що підлягає передачі стягувачу, додатково стягується 💰 виконавчий збір.
☝🏻 Виконавчий збір стягується до Державного бюджету України 🇺🇦 на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
❓Яким є розмір виконавчого збору
👉🏻 Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі:
🔷 10 відсотків від суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом;
🔷 2 мінімальних розміри заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі 4 мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи за примусове виконання рішення немайнового характеру;
🔷 10 відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 12 місяців.
✔️ У подальшому державний виконавець зобов’язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному вище, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.
📑 Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.
☝🏻 Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, сума виконавчого збору зазначається в розмірі 10% від суми, яка не була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження.
❓У яких випадках виконавчий збір не стягується
❌ за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
❌ у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
❌ якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку встановленому Законом "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
❌ за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог Закону;
❌ у разі виконання рішення приватним виконавцем;
❌ за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"
☝🏻 Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі, а стягнута частина виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа поверненню не підлягає.
‼️ Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження, якщо рішення було виконано ✅ до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено ❌ боржником до відкриття виконавчого провадження.
Добровільне виконання рішень суду допоможе уникнути додаткових витрат💸
☝️ Друзі, звертаємо вашу увагу, що на період встановлення на всій території України карантину оформлення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи її спеціальний статус здійснюється за місцем звернення особи.
Це, зокрема, означає, що на час карантину для отримання паспорта громадянина України у формі ID-картки – вперше, у разі закінчення терміну дії, втрати, при обміні паспорта-книжечки на 🆔-картку за бажанням тощо – особа може звертатися до підрозділу Міграційної служби, незалежно від зареєстрованого місця проживання.
Це, зокрема, означає, що на час карантину для отримання паспорта громадянина України у формі ID-картки – вперше, у разі закінчення терміну дії, втрати, при обміні паспорта-книжечки на 🆔-картку за бажанням тощо – особа може звертатися до підрозділу Міграційної служби, незалежно від зареєстрованого місця проживання.
Заступник Міністра юстиції Олександр Банчук долучився до обговорення звіту щодо проведення Gap-аналізу впровадження інституту медіації в Україні. В рамках проєкту ЄС «Право-Justice» група експертів з Нідерландів та України детально проаналізувала проєкт закону про медіацію та українське законодавство, щоб виявити прогалини та окреслити стратегічні цілі розвитку інституту медіації в нашій державі.
«Розвиток системи медіації допоможе розвантажити судову систему, забезпечити доступ до правосуддя та підвищити інвестиційну привабливість України. Тож, чекаємо ухвалення відповідного Закону», – зазначив Олександр Банчук.
Ознайомитися зі звітом можна за посиланням: https://bit.ly/3bXWMri
«Розвиток системи медіації допоможе розвантажити судову систему, забезпечити доступ до правосуддя та підвищити інвестиційну привабливість України. Тож, чекаємо ухвалення відповідного Закону», – зазначив Олександр Банчук.
Ознайомитися зі звітом можна за посиланням: https://bit.ly/3bXWMri
🗣 Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства юстиції провів три сесії широких публічних обговорень проєкту «Плану дій між Україною та ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ: практичний результат до 2025 року».
За участю заступниці Міністра юстиції Валерії Коломієць у режимі відеоконференції відбулись засідання тематичних груп щодо широкого публічного обговорення блоків Плану дій, участь у яких взяли більше 40 учасників: представників органів державної влади, громадянського суспільства, проєктів міжнародної технічної допомоги, місій та представництв.
📑 В процесі обговорення було отримано пропозиції до тексту документа, які наразі опрацьовуються Міністерством. Наступним кроком стане погодження оновленого тексту документа на національному рівні перед черговим етапом комунікації з партнерами зі Сторони ЄС, аби План дій отримав політичну підтримку на Саміті Україна – ЄС, який запланований на 1 жовтня.
За участю заступниці Міністра юстиції Валерії Коломієць у режимі відеоконференції відбулись засідання тематичних груп щодо широкого публічного обговорення блоків Плану дій, участь у яких взяли більше 40 учасників: представників органів державної влади, громадянського суспільства, проєктів міжнародної технічної допомоги, місій та представництв.
📑 В процесі обговорення було отримано пропозиції до тексту документа, які наразі опрацьовуються Міністерством. Наступним кроком стане погодження оновленого тексту документа на національному рівні перед черговим етапом комунікації з партнерами зі Сторони ЄС, аби План дій отримав політичну підтримку на Саміті Україна – ЄС, який запланований на 1 жовтня.
Плануєте одружитися 💍 з коханою людиною, але не знаєте, які документи необхідні для подачі 📃 заяви про шлюб? – Тоді розповідаємо 👇
Для того, аби подати до 💒 відділу ДРАЦС заяву про реєстрацію шлюбу, необхідні наступні документи:
📌 паспорт або паспортний документ;
📌 для тих, хто раніше був у шлюбі – документ, що підтверджує його припинення.
👉 Документи, видані компетентним органом іноземної держави, повинні бути відповідним чином легалізовані ✔️, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
❗️ Іноземці та особи без громадянства пред’являють паспортний документ або документ, що посвідчує особу без громадянства, та посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність їхнього перебування на території України.
👉 Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами на 🇺🇦 українську мову, які засвідчені в установленому порядку.
Для того, аби подати до 💒 відділу ДРАЦС заяву про реєстрацію шлюбу, необхідні наступні документи:
📌 паспорт або паспортний документ;
📌 для тих, хто раніше був у шлюбі – документ, що підтверджує його припинення.
👉 Документи, видані компетентним органом іноземної держави, повинні бути відповідним чином легалізовані ✔️, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
❗️ Іноземці та особи без громадянства пред’являють паспортний документ або документ, що посвідчує особу без громадянства, та посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність їхнього перебування на території України.
👉 Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами на 🇺🇦 українську мову, які засвідчені в установленому порядку.
Друзі, вже за кілька годин очільник Мін’юсту візьме участь у програмі «Хард з Влащенко» на каналі Ukraine 24. Денис Малюська разом із ведучою програми говоритимуть про реформи у сфері юстиції України, зокрема про розпродаж тюрем, працевлаштування у Call-центри довічно ув’язнених тощо.
Вмикайтесь сьогодні о 19:00
Вмикайтесь сьогодні о 19:00
Заступник 👨💼 Міністра юстиції з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов взяв участь у Форумі цифрової трансформації регіонів.
📌 Під час обговорення теми «Держава та регіони: як розбудувати цифрову взаємодію?» були підняті питання, що стосуються галузевої співпраці між відомствами на регіональному рівні та Урядом щодо питань цифрової трансформації та цифровізації.
📌 Під час обговорення теми «Держава та регіони: як розбудувати цифрову взаємодію?» були підняті питання, що стосуються галузевої співпраці між відомствами на регіональному рівні та Урядом щодо питань цифрової трансформації та цифровізації.
Вам знайома ситуація, коли при звільненні роботодавець не виплатив заробітної плати⁉️ – Навіть якщо ні, то навряд чи б хтось із цим змирився.
💬 Так сталося і з жінкою, яку звільнили з роботи у зв’язку з закінченням строку договору, при цьому не виплатили зарплату 💵. На усні та письмові вимоги віддати належні їй кошти колишній роботодавець не реагував. Юристи системи безоплатної правової допомоги склали позов до суду за цим фактом. При цьому просили стягнути з підприємства не лише невиплачений заробіток 1340 грн., а й компенсацію у формі виплати працівниці її середньої заробітної плати за весь час затримки (74 робочих дні) до дня фактичного розрахунку – 12643 грн.
👨⚖️ В результаті суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі та стягнув на користь позивачки близько 14 тис. грн. Таким чином, жінка отримала не тільки свої чесно зароблені гроші, а й компенсацію середньої зарплати за той період, коли з нею не було проведено повного розрахунку, а отже – відбувалось порушення її трудових прав.
❗️Відповідно до Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то ці суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою.
☝️ Якщо добровільно роботодавець зарплату не віддав – необхідно звертатися до суду ⚖️ і паралельно заявити про стягнення компенсації у формі виплати середньої заробітної плати за весь час затримки по день фактичного розрахунку (відповідно до ст. 117 Кодексу законів у працю України). Згідно з п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», в разі непроведення відповідачем розрахунку з позивачем, як працівником, до розгляду справи, суд на підставі ст. 117 КЗпП України повинен стягнути на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку.
💬 Так сталося і з жінкою, яку звільнили з роботи у зв’язку з закінченням строку договору, при цьому не виплатили зарплату 💵. На усні та письмові вимоги віддати належні їй кошти колишній роботодавець не реагував. Юристи системи безоплатної правової допомоги склали позов до суду за цим фактом. При цьому просили стягнути з підприємства не лише невиплачений заробіток 1340 грн., а й компенсацію у формі виплати працівниці її середньої заробітної плати за весь час затримки (74 робочих дні) до дня фактичного розрахунку – 12643 грн.
👨⚖️ В результаті суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі та стягнув на користь позивачки близько 14 тис. грн. Таким чином, жінка отримала не тільки свої чесно зароблені гроші, а й компенсацію середньої зарплати за той період, коли з нею не було проведено повного розрахунку, а отже – відбувалось порушення її трудових прав.
❗️Відповідно до Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то ці суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою.
☝️ Якщо добровільно роботодавець зарплату не віддав – необхідно звертатися до суду ⚖️ і паралельно заявити про стягнення компенсації у формі виплати середньої заробітної плати за весь час затримки по день фактичного розрахунку (відповідно до ст. 117 Кодексу законів у працю України). Згідно з п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», в разі непроведення відповідачем розрахунку з позивачем, як працівником, до розгляду справи, суд на підставі ст. 117 КЗпП України повинен стягнути на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку.
👨💼 Андрій Гайченко: Завершено виконання проєкту із запровадження автоматизованого процесу нарахування винагород державним виконавцям.
Тож, ☝️ відтепер державні виконавці формують заяву про виплату винагороди в автоматичній системі виконавчого провадження. Замість багатогодинної рутинної роботи із заповнення бланків та обрахування сум коштів, які підлягали сплаті та були стягнуті, відтепер необхідно заповнити одну коротку заяву в електронному вигляді. Усі необхідні дані підтягуються до заяви та обраховуються в автоматичному режимі.
Це рішення, яке зменшить простір для зловживань та підвищить прозорість і ефективність роботи ДВС. А це призведе до збільшення кількості виконаних судових рішень.
Тож, ☝️ відтепер державні виконавці формують заяву про виплату винагороди в автоматичній системі виконавчого провадження. Замість багатогодинної рутинної роботи із заповнення бланків та обрахування сум коштів, які підлягали сплаті та були стягнуті, відтепер необхідно заповнити одну коротку заяву в електронному вигляді. Усі необхідні дані підтягуються до заяви та обраховуються в автоматичному режимі.
Це рішення, яке зменшить простір для зловживань та підвищить прозорість і ефективність роботи ДВС. А це призведе до збільшення кількості виконаних судових рішень.
1️⃣1️⃣ вересня 2020 року набрали чинності зміни 🆕 до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань банкрутства. Відтак було внесено зміни до Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, а саме:
🟣 строк проведення планової перевірки арбітражних керуючих збільшено з 8 до 10 робочих днів;
🟣 планова перевірка не проводиться у разі зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на строк понад 30 днів;
🟣 місцем проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого, право на здійснення діяльності якого тимчасово зупинено на строк понад 30 днів, є місцезнаходження органу контролю;
🟣 позапланову перевірку (виїзну/невиїзну) проводить Міністерство юстиції або територіальний орган Мін’юсту (структурний підрозділ територіального органу), визначений Міністерством юстиції, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав неподання або подання не в повному обсязі арбітражним керуючим у встановлений строк документів обов’язкової звітності або виявлення недостовірних даних у документах обов’язкової звітності, поданих арбітражним керуючим, та неподання документів, які підтверджують виконання про усунення порушень, виявлених за результатами проведення перевірки, в установлений органом контролю строк, або подання документів, які не підтверджують виконання такого розпорядження у повному обсязі;
🟣 арбітражний керуючий має письмово повідомити орган контролю про необхідність перенесення проведення перевірки з об’єктивних підстав із наданням підтверджуючих документів не пізніше робочого дня, який передує першому дню перевірки;
🟣 до перевірки арбітражного керуючого можна залучати найдосвідченіших та висококваліфікованих арбітражних керуючих у кількості не більше двох осіб за погодженням із Радою арбітражних керуючих України або радою арбітражних керуючих регіону. Вони надають власну правову позицію з питань, що виникають під час проведення перевірки, комісії та арбітражному керуючому, діяльність якого перевіряється;
🟣 у разі виявлення за результатами перевірки грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень комісія обов’язково зазначає причинно-наслідковий зв’язок між вчиненим арбітражним керуючим порушенням та наслідками, які настали (можуть настати) для боржника та/або кредиторів;
🟣 Мін’юст має право вносити на розгляд Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих пропозиції щодо встановлення відповідності висновків акта перевірки вимогам законодавства;
🟣 встановлення за результатами перевірки факту зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого, є однією з підстав для внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.
🟣 строк проведення планової перевірки арбітражних керуючих збільшено з 8 до 10 робочих днів;
🟣 планова перевірка не проводиться у разі зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на строк понад 30 днів;
🟣 місцем проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого, право на здійснення діяльності якого тимчасово зупинено на строк понад 30 днів, є місцезнаходження органу контролю;
🟣 позапланову перевірку (виїзну/невиїзну) проводить Міністерство юстиції або територіальний орган Мін’юсту (структурний підрозділ територіального органу), визначений Міністерством юстиції, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав неподання або подання не в повному обсязі арбітражним керуючим у встановлений строк документів обов’язкової звітності або виявлення недостовірних даних у документах обов’язкової звітності, поданих арбітражним керуючим, та неподання документів, які підтверджують виконання про усунення порушень, виявлених за результатами проведення перевірки, в установлений органом контролю строк, або подання документів, які не підтверджують виконання такого розпорядження у повному обсязі;
🟣 арбітражний керуючий має письмово повідомити орган контролю про необхідність перенесення проведення перевірки з об’єктивних підстав із наданням підтверджуючих документів не пізніше робочого дня, який передує першому дню перевірки;
🟣 до перевірки арбітражного керуючого можна залучати найдосвідченіших та висококваліфікованих арбітражних керуючих у кількості не більше двох осіб за погодженням із Радою арбітражних керуючих України або радою арбітражних керуючих регіону. Вони надають власну правову позицію з питань, що виникають під час проведення перевірки, комісії та арбітражному керуючому, діяльність якого перевіряється;
🟣 у разі виявлення за результатами перевірки грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень комісія обов’язково зазначає причинно-наслідковий зв’язок між вчиненим арбітражним керуючим порушенням та наслідками, які настали (можуть настати) для боржника та/або кредиторів;
🟣 Мін’юст має право вносити на розгляд Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих пропозиції щодо встановлення відповідності висновків акта перевірки вимогам законодавства;
🟣 встановлення за результатами перевірки факту зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого, є однією з підстав для внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.
👶 "єМалятко" – це комплекс із 8 послуг, пов’язаних із народженням дитини.
Основними та обов'язковими послугами єМалятка є державна реєстрація народження та визначення походження дитини. Результат цієї послуги – видача свідоцтва про народження.
⚠️ Отже, сервіс єМалятко доступний лише у тому разі, якщо ви ще не отримали свідоцтво про 🤱 народження малюка.
❓ Чому так
👉 Заява єМалятко є одночасно заявою про державну реєстрацію народження. Її надсилають до відділу ДРАЦС, який видає відповідне свідоцтво. ❗️ А подавати заяву про державну реєстрацію народження можна лише 1️⃣ раз.
❓ Які додаткові послуги доступні для замовлення через єМалятко
▪️присвоєння дитині РНОКПП (у минулому – ідентифікаційний код);
▪️присвоєння дитині унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР);
▪️визначення належності дитини до громадянства України;
▪️призначення допомоги при народженні;
▪️призначення допомоги на дитину з багатодітної сім'ї;
▪️реєстрація місця проживання дитини (доступна в Києві, Харкові, Вінниці, Кривому Розі, Луцьку, Львові, Маріуполі, Одесі, Хмельницькому).
❓ Що робити, якщо свідоцтво про народження було оформлене НЕ через єМалятко
👉 У такому випадку потрібно звернутися до відповідних установ:
➖ Державної податкової служби – для присвоєння дитині РНОКПП;
➖ управління соціального захисту населення – для призначення допомоги при народженні та допомоги багатодітним;
ℹ️ Подати заяву на допомогу при народженні також можна онлайн на порталі Дія: ➡️ https://diia.gov.ua/services/dopomoga-pri-narodzhenni-ditini
➖ ЦНАП – для реєстрації місця проживання дитини;
➖ УНЗР буде присвоєно дитині під час видачі ID-картки або біометричного закордонного паспорта.
Основними та обов'язковими послугами єМалятка є державна реєстрація народження та визначення походження дитини. Результат цієї послуги – видача свідоцтва про народження.
⚠️ Отже, сервіс єМалятко доступний лише у тому разі, якщо ви ще не отримали свідоцтво про 🤱 народження малюка.
❓ Чому так
👉 Заява єМалятко є одночасно заявою про державну реєстрацію народження. Її надсилають до відділу ДРАЦС, який видає відповідне свідоцтво. ❗️ А подавати заяву про державну реєстрацію народження можна лише 1️⃣ раз.
❓ Які додаткові послуги доступні для замовлення через єМалятко
▪️присвоєння дитині РНОКПП (у минулому – ідентифікаційний код);
▪️присвоєння дитині унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР);
▪️визначення належності дитини до громадянства України;
▪️призначення допомоги при народженні;
▪️призначення допомоги на дитину з багатодітної сім'ї;
▪️реєстрація місця проживання дитини (доступна в Києві, Харкові, Вінниці, Кривому Розі, Луцьку, Львові, Маріуполі, Одесі, Хмельницькому).
❓ Що робити, якщо свідоцтво про народження було оформлене НЕ через єМалятко
👉 У такому випадку потрібно звернутися до відповідних установ:
➖ Державної податкової служби – для присвоєння дитині РНОКПП;
➖ управління соціального захисту населення – для призначення допомоги при народженні та допомоги багатодітним;
ℹ️ Подати заяву на допомогу при народженні також можна онлайн на порталі Дія: ➡️ https://diia.gov.ua/services/dopomoga-pri-narodzhenni-ditini
➖ ЦНАП – для реєстрації місця проживання дитини;
➖ УНЗР буде присвоєно дитині під час видачі ID-картки або біометричного закордонного паспорта.
Експериментальний проєкт платних камер у СІЗО передбачає, що держава не виділяє додаткові кошти на оновлення в’язничної інфраструктури, а знаходимо гроші на це всередині самої системи. Тобто, людина, яка може дозволити собі оплатити поліпшені умови перебування в слідчому ізоляторі – на добровільній основі може скористатися цією послугою. А за сплачені нею кошти будуть ремонтуватися безкоштовні камери для тих, хто оплатити покращені – не в змозі.
Про це в ефірі каналу ПравдаТУТ media group розповіла заступниця очільника Мін’юсту Олена Висоцька.
Про це в ефірі каналу ПравдаТУТ media group розповіла заступниця очільника Мін’юсту Олена Висоцька.
YouTube
ПравдаТут. Олена Висоцька про експериментальний проєкт платних камер у СІЗО
Експериментальний проєкт платних камер у СІЗО передбачає, що держава не виділяє додаткові кошти на оновлення в’язничної інфраструктури, а знаходимо гроші на це всередині самої системи. Тобто, людина, яка може дозволити собі оплатити поліпшені умови перебування…
🆕 Мін'юстом внесено зміни до деяких форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема серед новацій – наступні:
☑️ можливість внесення до ЄДР відомостей про встановлення вимоги учасника юридичної особи щодо нотаріального засвідчення справжності його підпису під час прийняття рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи, чи скасування такої вимоги;
☑️ зменшення строків розгляду документів за проведення державної реєстрації змін до відомостей про структурне утворення політичної партії як юридичної особи у скорочені строки;
☑️ викладені у новій редакції заява щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування (форма 4) та заява щодо державної реєстрації громадського формування без статусу юридичної особи (форма 7). Нова редакція почне діяти з 1 жовтня 2020 року;
☑️ затверджено нову форму заяви щодо встановлення вимоги нотаріального засвідчення/посвідчення (форма 10), яка почне діяти з 1 грудня 2020 року.
☑️ можливість внесення до ЄДР відомостей про встановлення вимоги учасника юридичної особи щодо нотаріального засвідчення справжності його підпису під час прийняття рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи, чи скасування такої вимоги;
☑️ зменшення строків розгляду документів за проведення державної реєстрації змін до відомостей про структурне утворення політичної партії як юридичної особи у скорочені строки;
☑️ викладені у новій редакції заява щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування (форма 4) та заява щодо державної реєстрації громадського формування без статусу юридичної особи (форма 7). Нова редакція почне діяти з 1 жовтня 2020 року;
☑️ затверджено нову форму заяви щодо встановлення вимоги нотаріального засвідчення/посвідчення (форма 10), яка почне діяти з 1 грудня 2020 року.
Кожен студент, 👩🎓 вступивши до правничого вишу, вже з перших курсів навчання думає про подальший напрямок своєї роботи: хтось хоче бути адвокатом, хтось суддею, а хтось – нотаріусом.
До сфери відповідальності фахівця нотаріальної справи відноситься:
✅ посвідчення прав та фактів, що мають юридичне значення;
✅ засвідчення правильності перекладів;
✅ гарантування відсутності помилок при складанні юридичних документів;
✅ здійснення наданих державою юридичних дій, спрямованих на оформлення та отримання особою спадщини;
✅ оформлення права власності на майно;
✅ фіксація фактів укладання правочинів;
✅ оформлення і посвідчення заповітів.
Для того, щоб стати нотаріусом та отримати свідоцтво про зайняття нотаріальною діяльністю необхідно:
✔️ бути громадянином України 🇺🇦
✔️ володіти державною мовою;
✔️ мати ступінь вищої юридичної освіти 🎓 не нижче магістра;
✔️ мати стаж роботи у сфері права не менше 6️⃣ років (з них не менше 3 – помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори);
⚠️ Робота у сфері права передбачає розробку та застосування норм права. Вона має носити систематичний характер. Це робота в органах державної влади (у тому числі судах, органах юстиції, прокуратури), нотаріату, адвокатури, місцевого самоврядування у профспілкових комітетах та інших громадських організаціях, на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності. Стаж роботи у сфері права визначається на підставі записів у трудовій книжці.
✔️скласти кваліфікаційний іспит 📝 – не пізніше ніж за 20 днів до його проведення необхідно подати заяву до територіального органу Міністерства юстиції на ім’я начальника територіального органу Міністерства юстиції про внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про допуск до кваліфікаційного іспиту.
До заяви ✍️ додаються такі документи 🗂:
📌 оригінал та копія диплома про повну вищу юридичну освіту;
📌 оригінал та копія довідки про відсутність судимості;
📌 трудова книжка та копія трудової книжки, якщо ви на час подачі документів не працюєте;
📌 копія трудової книжки, завірена за місцем роботи, якщо ви на час подачі документів працюєте;
📌 паспорт громадянина України та копії першої, другої сторінок паспорта громадянина України та сторінки, на якій проставлено штамп про реєстрацію місця проживання;
📌 висновок та копія висновку про проходження стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса. Такі документи подаються у разі, коли особа пройшла стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса.
❌ Не можуть бути нотаріусами особи, які:
▪️ мають судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи);
▪️ обмежено дієздатні;
▪️ визнані недієздатними.
👉Кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного 💻анонімного тестування. Теоретична частина включає в себе сто тестових питань. Практична – ситуаційні та практичні завдання. На виконання кожної частини відводиться по 2 години.
👉На підставі результатів складеного іспиту Вища кваліфікаційна комісія нотаріату приймає рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. За його видачу вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Повторно скласти кваліфікаційний іспит можна не раніш як через рік. Відмову у видачі свідоцтва може бути оскаржено до суду.
Далі у вас є вибір 🤔– піти працювати у державну нотаріальну контору або ж стати приватним нотаріусом.
☝️Для старту приватної нотаріальної діяльності необхідно здійснити сертифікацію робочого місця (контори) та зареєструвати приватну нотаріальну діяльність у територіальному органі Міністерства юстиції.
Після отримання реєстраційного посвідчення на вас очікує наступний крок – виготовлення печатки, відкриття поточних рахунків у банках, встановлення часу прийому громадян тощо.
❗️Останнім кроком на шляху до нотаріальної діяльності є складення присяги у територіальному органі Міністерства юстиції України.
До сфери відповідальності фахівця нотаріальної справи відноситься:
✅ посвідчення прав та фактів, що мають юридичне значення;
✅ засвідчення правильності перекладів;
✅ гарантування відсутності помилок при складанні юридичних документів;
✅ здійснення наданих державою юридичних дій, спрямованих на оформлення та отримання особою спадщини;
✅ оформлення права власності на майно;
✅ фіксація фактів укладання правочинів;
✅ оформлення і посвідчення заповітів.
Для того, щоб стати нотаріусом та отримати свідоцтво про зайняття нотаріальною діяльністю необхідно:
✔️ бути громадянином України 🇺🇦
✔️ володіти державною мовою;
✔️ мати ступінь вищої юридичної освіти 🎓 не нижче магістра;
✔️ мати стаж роботи у сфері права не менше 6️⃣ років (з них не менше 3 – помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори);
⚠️ Робота у сфері права передбачає розробку та застосування норм права. Вона має носити систематичний характер. Це робота в органах державної влади (у тому числі судах, органах юстиції, прокуратури), нотаріату, адвокатури, місцевого самоврядування у профспілкових комітетах та інших громадських організаціях, на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності. Стаж роботи у сфері права визначається на підставі записів у трудовій книжці.
✔️скласти кваліфікаційний іспит 📝 – не пізніше ніж за 20 днів до його проведення необхідно подати заяву до територіального органу Міністерства юстиції на ім’я начальника територіального органу Міністерства юстиції про внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про допуск до кваліфікаційного іспиту.
До заяви ✍️ додаються такі документи 🗂:
📌 оригінал та копія диплома про повну вищу юридичну освіту;
📌 оригінал та копія довідки про відсутність судимості;
📌 трудова книжка та копія трудової книжки, якщо ви на час подачі документів не працюєте;
📌 копія трудової книжки, завірена за місцем роботи, якщо ви на час подачі документів працюєте;
📌 паспорт громадянина України та копії першої, другої сторінок паспорта громадянина України та сторінки, на якій проставлено штамп про реєстрацію місця проживання;
📌 висновок та копія висновку про проходження стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса. Такі документи подаються у разі, коли особа пройшла стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса.
❌ Не можуть бути нотаріусами особи, які:
▪️ мають судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи);
▪️ обмежено дієздатні;
▪️ визнані недієздатними.
👉Кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного 💻анонімного тестування. Теоретична частина включає в себе сто тестових питань. Практична – ситуаційні та практичні завдання. На виконання кожної частини відводиться по 2 години.
👉На підставі результатів складеного іспиту Вища кваліфікаційна комісія нотаріату приймає рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. За його видачу вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Повторно скласти кваліфікаційний іспит можна не раніш як через рік. Відмову у видачі свідоцтва може бути оскаржено до суду.
Далі у вас є вибір 🤔– піти працювати у державну нотаріальну контору або ж стати приватним нотаріусом.
☝️Для старту приватної нотаріальної діяльності необхідно здійснити сертифікацію робочого місця (контори) та зареєструвати приватну нотаріальну діяльність у територіальному органі Міністерства юстиції.
Після отримання реєстраційного посвідчення на вас очікує наступний крок – виготовлення печатки, відкриття поточних рахунків у банках, встановлення часу прийому громадян тощо.
❗️Останнім кроком на шляху до нотаріальної діяльності є складення присяги у територіальному органі Міністерства юстиції України.
Кредит не брали, а повернути борг 💸 вас все одно змушують⁉️ – Оформлюючи кредит, фінансова компанія 🏦 зазвичай просить позичальника дати телефон родича, колеги чи друга. Водночас установа не підписує з ними жодних документів про поруку та може навіть не перевіряти справжність контактів. Натомість компанія розраховує, що у випадку прострочення кредиту його вдасться стягнути за допомогою колекторів.
Часто колектори користуються правовою необізнаністю громадян та переходять у своїй діяльності дозволені законодавством межі 😈. Як зрозуміти, чи законні методи вони використовують при стягненні боргу і що робити, коли вам 👊 погрожують?
❗️Якщо ви особисто не давали дозвіл на використання вашого телефонного номера 📲, фінансова компанія та колектори порушують законодавство.
❓Що ж робити в таких випадках 👇
🔰 Заспокоїтись і взяти свій емоційний стан під контроль, адже колектори завжди застосовують такий прийом, як моральний тиск, та роблять акцент на елемент страху.
🔰 Зберігати всю інформацію, яка надходить від колекторів, записувати усі телефонні розмови, зберігати смс повідомлення, як докази незаконних вимог, погроз.
🔰 У разі відвертих погроз і образ звернутися до поліції із заявою про відкриття кримінальної справи за однією зі статей КК України: ст.182 (порушення недоторканності приватного життя), ст. 189 (вимагання), ст. 190 (шахрайство), ст. 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань).
🔰 Вимагати від колекторів претензії виключно у письмовій формі, з посиланнями на конкретні договори та юридичні підстави.
🔰 Ігнорувати документи без будь-яких юридичних підтверджень, тобто, без оригіналів підписів та «мокрих» печаток. Жодних листів, віддрукованих на кольорових принтерах!
🔰 Ігнорувати будь-які вимоги про «поруку», якщо ви її офіційно не надавали. А також не звертати уваги на прохання «вплинути» на знайомих, друзів, сусідів чи родичів. За законом, борги повинні повертати лише ті особи, у яких з організацією існують договірні зобов’язання щодо повернення коштів.
📖⚖️ За ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. ⚠️ А протиправні дії колекторів можна розцінювати як безпідставне втручання в особисте життя, яке є порушенням конституційних прав громадян.
☝️Цивільний кодекс України зобов’язує повідомляти боржника в офіційному порядку про зміну кредитора або передачу права вимоги третім особам. Тому краще не оплачувати нічого до отримання офіційних документів і підтверджень.
Часто колектори користуються правовою необізнаністю громадян та переходять у своїй діяльності дозволені законодавством межі 😈. Як зрозуміти, чи законні методи вони використовують при стягненні боргу і що робити, коли вам 👊 погрожують?
❗️Якщо ви особисто не давали дозвіл на використання вашого телефонного номера 📲, фінансова компанія та колектори порушують законодавство.
❓Що ж робити в таких випадках 👇
🔰 Заспокоїтись і взяти свій емоційний стан під контроль, адже колектори завжди застосовують такий прийом, як моральний тиск, та роблять акцент на елемент страху.
🔰 Зберігати всю інформацію, яка надходить від колекторів, записувати усі телефонні розмови, зберігати смс повідомлення, як докази незаконних вимог, погроз.
🔰 У разі відвертих погроз і образ звернутися до поліції із заявою про відкриття кримінальної справи за однією зі статей КК України: ст.182 (порушення недоторканності приватного життя), ст. 189 (вимагання), ст. 190 (шахрайство), ст. 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань).
🔰 Вимагати від колекторів претензії виключно у письмовій формі, з посиланнями на конкретні договори та юридичні підстави.
🔰 Ігнорувати документи без будь-яких юридичних підтверджень, тобто, без оригіналів підписів та «мокрих» печаток. Жодних листів, віддрукованих на кольорових принтерах!
🔰 Ігнорувати будь-які вимоги про «поруку», якщо ви її офіційно не надавали. А також не звертати уваги на прохання «вплинути» на знайомих, друзів, сусідів чи родичів. За законом, борги повинні повертати лише ті особи, у яких з організацією існують договірні зобов’язання щодо повернення коштів.
📖⚖️ За ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. ⚠️ А протиправні дії колекторів можна розцінювати як безпідставне втручання в особисте життя, яке є порушенням конституційних прав громадян.
☝️Цивільний кодекс України зобов’язує повідомляти боржника в офіційному порядку про зміну кредитора або передачу права вимоги третім особам. Тому краще не оплачувати нічого до отримання офіційних документів і підтверджень.
📢 Мін’юст розпочинає роботу по підготовці проєкту професійного стандарту «Арбітражний керуючий». Метою проєкту є розкриття змісту трудових функцій арбітражного керуючого, визначення вимог до професійних та загальних компетентностей, до знань, умінь і навичок, що слугуватиме основою його професійного навчання.
👉 Для забезпечення високого рівня результативності роботи над проєктом запрошуються представники Національної асоціації арбітражних керуючих України, інших органів державної влади, судової системи, експерти, науковці, громадські активісти, які мають відповідний професійний досвід. Пропозиції щодо кандидатур необхідно надсилати до Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції на електронну адресу 📧: v.horodetska@minjust.gov.ua до 09 жовтня 2020 року.
👉 Для забезпечення високого рівня результативності роботи над проєктом запрошуються представники Національної асоціації арбітражних керуючих України, інших органів державної влади, судової системи, експерти, науковці, громадські активісти, які мають відповідний професійний досвід. Пропозиції щодо кандидатур необхідно надсилати до Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції на електронну адресу 📧: v.horodetska@minjust.gov.ua до 09 жовтня 2020 року.
