​​Міндовкілля спільно з зоозахисними організаціями напрацьовує законодавчі зміни задля захисту вовків

Про це перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький розповів на пресконференції в «Інтерфакс-Україна».

«Міндовкілля зараз працює над стратегією зі збереження біорізноманіття, куди буде входити збереження не лише вовка чи кота дикого, а й взагалі розробка стратегії руху України та збереження нашого біорізноманіття для наступних поколінь», – зазначив Олександр Краснолуцький.

Це є необхідною умовою для виконання умов Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни й природних середовищ існування в Європі. А також для збереження червонокнижних тварин, які страждають в умовах повномасштабної війни.

«За останні роки перелік червонокнижних тварин розширюється. І це говорить про те, що наші види зникають, і вони потребують особливої охорони. Це питання буде гостро стояти, особливо в рамках повномасштабного вторгнення рф, допоки триває обстріл наших територій», – додав Олександр Краснолуцький.

Багато зоозахисних організацій, зокрема Асоціація зоозахисних організацій України, URSA та Help Animals Of Ukraine, висловили свою підтримку таким планам Міндовкілля.

«У 15 країнах Європи вовк занесений до Червоної книги і повністю захищений. У ще п’ятьох охороняється частково і належить до мисливських видів. І лише в Україні, Росії, Молдові, Білорусі та Північній Македонії його знищують як шкідника», – стверджує Марина Суркова, президентка Асоціації зоозахисних організацій України.

Для збереження вовків та інших видів, які знаходяться під загрозою вимирання, Міндовкілля разом із зоозахисними організаціями планує вносити зміни в законодавство для впровадження Бернської конвенції із захисту біорізноманіття і заборони ловлі та відстрілювання вовків та інших зникаючих видів.

​​🇰🇷🤝🇺🇦 Республіка Корея допоможе Україні відновити пошкоджену через війну водогосподарську інфраструктуру

Міндовкілля спільно з Держводагентством та спеціалістами водного сектору Кореї визначили Козаровицьку дамбу на Київщині як пілотний проєкт для відновлення водогосподарської інфраструктури України.

Він є продовженням співпраці, закладеної Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Русланом Стрільцем та Міністеркою навколишнього середовища Кореї Хан Хва-Джин на полях СОР28 і частиною програми "Ініціатива миру та солідарності в Україні", оголошеної Президентом Республіки Корея під час його візиту до Києва минулого року.

💰👷‍♂️Козаровицька дамба була пошкоджена у перші дні повномасштабного вторгнення та мала оборонне значення для захисту міста Києва. Зараз вона потребує термінового відновлення. Вартість робіт оцінили в 14 млн $. У відновленні допоможуть дві корейських компанії: K-Water і KOICA.

💬За словами першого заступника Олександра Краснолуцького, відновлення Козаровицької дамби дозволить захистити від підтоплення населені пункти на узбережжі річки Ірпінь нижче Київського водосховища.

Також корейські компанії нададуть допомогу у реалізації проєктів:
▪️ забезпечення водою населення Миколаївщини;
▪️ реконструкції та капітального ремонту інженерної інфраструктури Управління каналу Дніпро-Донбас;
▪️ покращення моніторингу якості вод в Україні.

Спільна мета України й партнерів — змусити агресора заплатити за всі здійсненні злочини, зокрема злочини проти довкілля. Наголосив на цьому під час Міжнародного довкіллєвого форуму «United for Nature. Agenda for Ukraine».

Пункт 8 Формули миру Президента Володимира Зеленського чітко акцентує на цьому увагу. Ідеться про оцінку шкоди довкіллю, про притягнення росії до відповідальності, про відновлення та реконструкцію нашої країни. Також під парасолькою Формули миру діє Міжнародна робоча група щодо екологічних наслідків війни. Вона синхронізує світ навколо теми збитків довкілля.

За інформацією Міндовкілля, під час повномасштабного вторгнення зафіксовано майже 3,6 тис. російських злочинів проти довкілля. Ворог завдав нам збитків на суму 2,2 трлн грн. Сотні тисяч квадратних кілометрів української землі, за даними Міністерства економіки, потенційно забруднені мінами та снарядами.

Принцип «росія заплатить» для нас є надзвичайно важливим і фундаментальним. Очікуємо на дієві рішення з боку Європейського Союзу, США та інших країн, які дозволять спрямувати ресурси рф на допомогу Україні.

​​Національна система торгівлі викидами в пілотному режимі запрацює у 2025 році, – Руслан Стрілець

Національна система торгівлі викидами в пілотному режимі запрацює у 2025 році, натомість цьогоріч в Україні повноцінно запустять систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Наразі Міндовкілля дооцифровує останній важливий її елемент - це подання звітності операторами установок. Про це на Міжнародному довкіллєвому форумі "United for Nature. Agenda for Ukraine" заявив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. Це вже другий Форум під парасолькою United for Nature. Перший проводили торік у жовтні Міндовкілля спільно з Офісом Генпрокурора.

“2024 рік для України - це однозначно рік початку кліматичного діалогу, а також підготовки України до входження в кордони механізму регулювання викидів вуглецю на кордоні з Європейським союзом - СВАМ. Навіть під час війни, разом ми спроможні ухвалити необхідне законодавство та дати можливість промисловості здійснити перші тестові операції на ринку СТВ, щоб зрозуміти як працює цей ринок”, - зазначив Руслан Стрілець.

За його словами, Україна вже отримала статус спостерігача в Севільському процесі. Україна взяла курс на стандартизацію та впровадження найкращих доступних технологій. Тепер, замість зволікання часу на переговори про відстрочення СВАМ для України, маємо зробити дієві кроки до 2026 року.

Для цього з 2025 року має запрацювати пілотна національна Система торгівлі викидами.

“Як сказав Президент України Володимир Зеленський, важливо, щоб бізнес в Україні виконав свою частину домовленостей - сплачував податки, працював легально, «в білу», поважав працівників і працівниць і не працював з росією. Своєю чергою, ми повинні створити умови легкого переходу бізнесу на високі екологічні стандарти. Зелений перехід має бути легким та доступним”, - наголосив Руслан Стрілець.

Також за словами Міністра, в цьому році Україна планує завершити процес закріплення співпраці з Швейцарією та Японією в рамках статті 6 Паризької Угоди. Викуп українських надлишкових квот цими країнами стане додатковим джерелом зелених інвестицій для відбудови нашої країни.

Нагадаємо, 31 січня в Києві відбувся Міжнародний довкіллєвий форум "United for Nature. Agenda for Ukraine". Серед учасників - Міністр довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Мірча Фекет, Міністерка довкілля Молдови Йорданка-Родіка Йорданов, колишня міністерка навколишнього середовища Бразилії Ізабелла Тейшейра. Учасники обговорили “довкіллєву складову” переговорного процесу щодо вступу України до ЄС; кліматичну політику України та джерела фінансування зеленого переходу; наступні кроки у реформуванні водного менеджменту та системи управління відходами, запуск реформи держекоконтролю; важливість початку національного діалогу щодо декарбонізації видобувної галузі; розвиток та збереження природно-заповідного фонду.

​​🇪🇺Руслан Стрілець: євроінтеграція – не лише політичний крок, а й можливість посилити захист довкілля та інтегрувати екологічні стандарти в усі сфери економіки.

Міністр Руслан Стрілець на полях Міжнародного довкіллєвого форуму "United for Nature. Agenda for Ukraine" обговорив з європейськими колегами – Міністром довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Мірчою Фекетом, Міністром навколишнього середовища Молдови Іорданкою-Родікою Йорданов, Міністром захисту довкілля Болгарії Юліаном Поповим виклики переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

💬«Попри війну, Україна впевнено крокує шляхом виконання зобов'язань перед Євросоюзом і покращує свої досягнення. Завдяки селф-скринінгу довкіллєвого законодавства ми систематизували роботу з його адаптації до норм ЄС. Тепер маємо дорожню карту і можемо планувати стратегію роботи міністерства на декілька років вперед», - наголосив Руслан Стрілець.

Результати селф-скринінгу показали, що розділ «Навколишнє середовище та зміна клімату» – у ТОП-5 за кількістю правових актів ЄС, які необхідно імплементувати. Це майже 200 директив та регламентів. Перелік з кожним роком зростає за кількістю та ускладнюється, але ми плануємо імплементувати більшість директив та регламентів до 2026 року.

💬«Найбільший виклик – кроссекторальна координація. Захист довкілля та клімату мають бути інтегровані майже у всіх секторах економіки – в енергетиці, надрокористуванні, інфраструктурі, сільському господарстві, транспорті та будівництві», - зазначив Руслан Стрілець.

За словами Руслана Стрільця, за підсумками офіційного звіту Єврокомісії «Україна 2023» щодо прогресу євроінтеграції нашої країни були визначені п’ять важливих екологічних та кліматичних реформ. Це наш дороговказ:

✅ Запобігання промисловому забрудненню. Імплементуємо 75-ту Директиву щодо промислових викидів і адвокатуємо схвалення закону цього року.
✅ Кліматична політика. Закон України «Про основні засади державної кліматичної політики» має створити основу для національної кліматичної політики. Працюємо над нашим наступним Національно-визначеним внеском. Він буде більш амбітним, ніж поточний.
✅ Ринкові механізми вуглецевого ціноутворення. Наші плани – ухвалення Плану заходів щодо створення національної системи торгівлі викидами парникових газів до 2025 року. Відновлення обов'язкової системи МЗВ до 2025 року.
✅ Відновлення та збереження природних ресурсів. Впровадження законодавства щодо зменшення вирубок та деградації лісів до 2026 року.
✅ Розвиток циркулярної економіки. Спільно з Міністерством економіки України працюватимемо над ухваленням стратегії впровадження принципів циркулярної економіки та Плану дій до 2025 року.

💬«Україна готова до цих викликів, і ми дуже цінуємо підтримку та партнерство ЄС на цьому складному, але важливому шляху. Членство в ЄС для нас не кінцева мета, а шлях до нашого зеленого майбутнього», - підсумував Руслан Стрілець.

​​В Україні буде створено Національну акціонерну компанію “Вода України”, - Руслан Стрілець

Створення Національної акціонерної компанії “Вода України” забезпечить застосування прозорих ринкових механізмів для бізнесу та доступну, якісну воду для людей. Про це на Міжнародному довкіллєвому форумі "United for Nature. Agenda for Ukraine" заявив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. Це вже другий Форум під парасолькою United for Nature. Перший проводили торік у жовтні Міндовкілля спільно з Офісом Генпрокурора.

“2023 рік був надскладним роком для водної сфери. Україна прийняла на себе удар найбільшої техногенної катастрофи з часів Другої світової. Через підрив дамби Каховської ГЕС ми опинилися на порозі гуманітарної кризи. Втрачений об’єм води водосховища дорівнює потребам у воді України на 1,5 роки. Питання сталого водокористування та “доброго” стану вод є питанням національної безпеки. В умовах воєнного бюджету маємо знайти шлях збалансованого використання водних ресурсів та забезпечити доступність води для кожного українця”, - зазначив Руслан Стрілець.

Як зауважили експерти під час Форуму, внаслідок реформування сектору та впровадження ефективного менеджменту очікується 1,4 млрд залучення коштів в ремонт та модернізацію водогосподарської інфраструктури.

Прогнозований економічний ефект від реформи +1,2% додаткового зростання ВВП України щороку внаслідок реалізації проєкту.

Створення НАК “Вода України” дозволить забезпечити відкритий та ефективний моніторинг вод та контроль за використанням водних ресурсів.

Нагадаємо, 31 січня в Києві відбувся Міжнародний довкіллєвий форум "United for Nature. Agenda for Ukraine". Серед учасників - Міністр довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Мірча Фекет, Міністерка довкілля Молдови Йорданка-Родіка Йорданов, колишня міністерка навколишнього середовища Бразилії Ізабелла Тейшейра. Учасники обговорили “довкіллєву складову” переговорного процесу щодо вступу України до ЄС; кліматичну політику України та джерела фінансування зеленого переходу; наступні кроки у реформуванні водного менеджменту та системи управління відходами, запуск реформи держекоконтролю; важливість початку національного діалогу щодо декарбонізації видобувної галузі; розвиток та збереження природно-заповідного фонду.