Україна рухається до циркулярної економіки: реформа управління відходами набирає обертів
Про досягнення реформи та наступні кроки в її реалізації говорили учасники панелі «Реформа управління відходами як підґрунтя запровадження кругової економіки» на Міжнародному форумі «United for Nature. Agenda for Ukraine».
Рамковий Закон «Про управління відходами» набрав чинності 9 липня 2023 р., це означає, що Україна, нарешті, розпочала процес розбудови системи управління відходами. Реформа спрямована на підтримку бізнес-моделі, при якій перевага надається повторному використанню ресурсів, поновленню матеріалів, збільшенню термінів служби товарів, замінності комплектуючих і переробці.
💬«Україна орієнтується на досвід Німеччини, Швейцарії, Австрії, Швеції, а також Великої Британії, які вже мають вагомі результати. Вони розпочали реформу ще 20-30 років тому і повністю перейти до циркулярної економіки ще не вдалося жодній з країн. Хоча деякі з них вже близькі до цієї мети. Нам же потрібно подолати цей шлях значно швидше», – говорить Євгенія Попович, директор департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами Міндовкілля.
Досі в Україні перероблялося лише 5,6% ТПВ, 1,4% – спалювалось, решта – відправлялась на полігони та сміттєзвалища. Головною причиною того, що галузь управління відходами не функціонувала належним чином, була відсутність законодавчої бази з чіткими вимогами щодо переробки відходів. Реформа змінює правила: запроваджує ієрархію управління відходами, проводить децентралізацію функцій, оновлює дозвільну систему, встановлює нові стандарти експлуатації полігонів, створює фінансові інструменти для розвитку інфраструктури.
Щоб забезпечити якісне планування, Міністерство розробило Національний план управління відходами, який наразі вже проходить стратегічну екологічну оцінку і незабаром буде обговорюватись з зацікавленими сторонами. В свою чергу регіони розробляють місцеві плани. Але децентралізація не означає, що регіони залишаються з цими викликами наодинці. Міндовкілля курує процес і допомагає залучити інвесторів для створення необхідної інфраструктури.
Як повідомила Євгенія Попович, вже підписано п’ять меморандумів: з Івано-Франківською, Одеською, Полтавською, Київською та Закарпатською областями. Там побудують сміттєпереробні заводи за кластерним типом.
🖇В обговоренні також брали участь Олег Бондаренко – голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, Володимир Бужан – координатор проєкту ЄС з розвитку циркулярної економіки України, Наталія Козловська – заступник Міністра Мінінфраструктури, Леся Карнаух – заступник голови Київської ОВА, Тарас Калужний – директор КП «Зелене місто». Модерувала дискусію Світлана Берзіна – голова громадської ради при Міндовкіллі.
Захід провели за підтримки проєктів APENA 2 та USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS».
Про досягнення реформи та наступні кроки в її реалізації говорили учасники панелі «Реформа управління відходами як підґрунтя запровадження кругової економіки» на Міжнародному форумі «United for Nature. Agenda for Ukraine».
Рамковий Закон «Про управління відходами» набрав чинності 9 липня 2023 р., це означає, що Україна, нарешті, розпочала процес розбудови системи управління відходами. Реформа спрямована на підтримку бізнес-моделі, при якій перевага надається повторному використанню ресурсів, поновленню матеріалів, збільшенню термінів служби товарів, замінності комплектуючих і переробці.
💬«Україна орієнтується на досвід Німеччини, Швейцарії, Австрії, Швеції, а також Великої Британії, які вже мають вагомі результати. Вони розпочали реформу ще 20-30 років тому і повністю перейти до циркулярної економіки ще не вдалося жодній з країн. Хоча деякі з них вже близькі до цієї мети. Нам же потрібно подолати цей шлях значно швидше», – говорить Євгенія Попович, директор департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами Міндовкілля.
Досі в Україні перероблялося лише 5,6% ТПВ, 1,4% – спалювалось, решта – відправлялась на полігони та сміттєзвалища. Головною причиною того, що галузь управління відходами не функціонувала належним чином, була відсутність законодавчої бази з чіткими вимогами щодо переробки відходів. Реформа змінює правила: запроваджує ієрархію управління відходами, проводить децентралізацію функцій, оновлює дозвільну систему, встановлює нові стандарти експлуатації полігонів, створює фінансові інструменти для розвитку інфраструктури.
Щоб забезпечити якісне планування, Міністерство розробило Національний план управління відходами, який наразі вже проходить стратегічну екологічну оцінку і незабаром буде обговорюватись з зацікавленими сторонами. В свою чергу регіони розробляють місцеві плани. Але децентралізація не означає, що регіони залишаються з цими викликами наодинці. Міндовкілля курує процес і допомагає залучити інвесторів для створення необхідної інфраструктури.
Як повідомила Євгенія Попович, вже підписано п’ять меморандумів: з Івано-Франківською, Одеською, Полтавською, Київською та Закарпатською областями. Там побудують сміттєпереробні заводи за кластерним типом.
🖇В обговоренні також брали участь Олег Бондаренко – голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, Володимир Бужан – координатор проєкту ЄС з розвитку циркулярної економіки України, Наталія Козловська – заступник Міністра Мінінфраструктури, Леся Карнаух – заступник голови Київської ОВА, Тарас Калужний – директор КП «Зелене місто». Модерувала дискусію Світлана Берзіна – голова громадської ради при Міндовкіллі.
Захід провели за підтримки проєктів APENA 2 та USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS».
🆕Новий реєстр з ОВД: запрошуємо представників бізнесу на черговий тренінг з користування платформою
⚙️Ми прагнемо зробити наші сервіси максимально зручними і зрозумілими для користування. Опрацьовуємо кожну вашу пропозицію і зауваження. Тому запрошуємо представників бізнесу продовжити обговорення актуальних питань щодо функціонування нового Реєстру.
🗓️Коли: 06 лютого 2024 року
🕑Час: 14.00-16.00
📍Де: онлайн платформа Webex.
🔗Посилання для підключення до відеоконференції
⚙️Ми прагнемо зробити наші сервіси максимально зручними і зрозумілими для користування. Опрацьовуємо кожну вашу пропозицію і зауваження. Тому запрошуємо представників бізнесу продовжити обговорення актуальних питань щодо функціонування нового Реєстру.
🗓️Коли: 06 лютого 2024 року
🕑Час: 14.00-16.00
📍Де: онлайн платформа Webex.
🔗Посилання для підключення до відеоконференції
Підприємства мають подати звіти за 2023 рік до 31 березня цього року.
З 1 січня 2024 року застосовується Порядок подання та розміщення щорічного звіту суб’єкта господарювання про дотримання умов дозволу (постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 58).
Відтак підприємства мають подати звіт до органу, що видав дозвіл. Саме цей орган розмістить отриману інформацію на Єдиній екологічній платформі ЕкоСистема. Згодом суб’єкти господарювання зможуть самостійно вносити відомості до Екосистеми. Наразі Міндовкілля працює над таким функціоналом.
Наголошуємо, звітування є важливим інструментом надання інформації громадськості та органам державної влади. Міндовкілля продовжує діалог із стейкхолдерами та роз'яснює прийняті зміни в сфері охорони атмосферного повітря. Нещодавно відповідну зустріч провели із представниками обласних військових адміністрацій. На ній обговорювалися питання розміщення щорічних звітів підприємств на Єдиній екологічній платформі ЕкоСистема та здійснення контролю за дотриманням установлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Кліматична стратегія України: базуватиметься на провідних технологіях і враховуватиме національні інтереси
Запрошуємо до обговорення проєкту Стратегії формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року.
Документ визначає основні стратегічні цілі системного підходу до проблеми зміни клімату та забезпечує формування цілісної і послідовної державної політики низьковуглецевого розвитку. Стратегія базується на провідних світових технологіях і практиках, а також враховує національні особливості та потреби. Також таким чином Україна виконує свої зобов’язання у сфері європейської інтеграції і адаптовує чинне законодавство до законодавства ЄC.
Документ допоможе створити організаційні та правові засади формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату, в тому числі під час повоєнної відбудови України.
💬«Стратегія – один з основних елементів у формуванні цілісної і послідовної державної політики у сфері зміни клімату. Її положення спрямовані на забезпечення ефективного переходу до низьковуглецевого розвитку, при цьому гарантується економічна, енергетична та екологічна безпека країни», – говорить заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва.
Реалізовуватися Стратегія буде в чотири етапи: перший триватиме протягом 2024–2026 років, другий – 2027–2029 роки, третій – 2030–2032 роки, четвертий – 2033–2035 роки.
Оцінка досягнення цілей документа здійснюватиметься за результатами виконання трирічних операційних планів і на їх основі формуватимуться пропозиції з подальшої реалізації державної політики у сфері зміни клімату.
Запрошуємо до обговорення проєкту Стратегії формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року.
Документ визначає основні стратегічні цілі системного підходу до проблеми зміни клімату та забезпечує формування цілісної і послідовної державної політики низьковуглецевого розвитку. Стратегія базується на провідних світових технологіях і практиках, а також враховує національні особливості та потреби. Також таким чином Україна виконує свої зобов’язання у сфері європейської інтеграції і адаптовує чинне законодавство до законодавства ЄC.
Документ допоможе створити організаційні та правові засади формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату, в тому числі під час повоєнної відбудови України.
💬«Стратегія – один з основних елементів у формуванні цілісної і послідовної державної політики у сфері зміни клімату. Її положення спрямовані на забезпечення ефективного переходу до низьковуглецевого розвитку, при цьому гарантується економічна, енергетична та екологічна безпека країни», – говорить заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва.
Реалізовуватися Стратегія буде в чотири етапи: перший триватиме протягом 2024–2026 років, другий – 2027–2029 роки, третій – 2030–2032 роки, четвертий – 2033–2035 роки.
Оцінка досягнення цілей документа здійснюватиметься за результатами виконання трирічних операційних планів і на їх основі формуватимуться пропозиції з подальшої реалізації державної політики у сфері зміни клімату.
🤔Як Україні до 2026 року запровадити власну систему торгівлі викидами?
Запрошуємо представників бізнесу, громадськості та експертів у сфері кліматичної політики обговорити міжнародний досвід створення ефективної Системи торгівлі квотами на викиди в Україні. Її запуск у тестовому режимі запланований на 2025 рік. Розраховуємо, що такі відкриті публічні та експертні дискусії сприятимуть порозумінню між усіма стейкхолдерами процесу.
❗Нагадаємо, що торік у жовтні розпочався перехідний період впровадження Механізму вуглецевого коригування на кордоні (СВАМ) і нині українські експортери вже готуються до звітування в рамках цього механізму. СВАМ в Україні повноцінно запрацює у 2026 році. Тож, аби мінімізувати наслідки його дії, українська СТВ повинна мати таку ціну на вуглець, яка буде конкурентоздатною з ціною ЄС. Для цього слід розробити візію України щодо поступового підвищення ціни на викиди вуглецю, узгоджуючи їх з цінами в ЄС ще до набуття членства.
👨💻👩💻У експертній дискусії заплановані виступи заступниці Міністра Вікторії Киреєвої, керівників проєктів та експертів з українських та міжнародних організацій, таких як Low Carbon Ukraine, GIZ Ukraine, Світового банку та інших. За результатами заходу будуть підготовлені рекомендації для представників влади України.
🗓️Коли: 8 лютого 2024 року.
🕚Час: 11:00
🔎Де: онлайн платформа ZOOM
🔗 Посилання для підключення до відеоконференції
🤝Захід відбудеться за підтримки проєктів «Потенціал для кліматичних дій» та «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні», що реалізуються GIZ в Україні.
Запрошуємо представників бізнесу, громадськості та експертів у сфері кліматичної політики обговорити міжнародний досвід створення ефективної Системи торгівлі квотами на викиди в Україні. Її запуск у тестовому режимі запланований на 2025 рік. Розраховуємо, що такі відкриті публічні та експертні дискусії сприятимуть порозумінню між усіма стейкхолдерами процесу.
❗Нагадаємо, що торік у жовтні розпочався перехідний період впровадження Механізму вуглецевого коригування на кордоні (СВАМ) і нині українські експортери вже готуються до звітування в рамках цього механізму. СВАМ в Україні повноцінно запрацює у 2026 році. Тож, аби мінімізувати наслідки його дії, українська СТВ повинна мати таку ціну на вуглець, яка буде конкурентоздатною з ціною ЄС. Для цього слід розробити візію України щодо поступового підвищення ціни на викиди вуглецю, узгоджуючи їх з цінами в ЄС ще до набуття членства.
👨💻👩💻У експертній дискусії заплановані виступи заступниці Міністра Вікторії Киреєвої, керівників проєктів та експертів з українських та міжнародних організацій, таких як Low Carbon Ukraine, GIZ Ukraine, Світового банку та інших. За результатами заходу будуть підготовлені рекомендації для представників влади України.
🗓️Коли: 8 лютого 2024 року.
🕚Час: 11:00
🔎Де: онлайн платформа ZOOM
🔗 Посилання для підключення до відеоконференції
🤝Захід відбудеться за підтримки проєктів «Потенціал для кліматичних дій» та «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні», що реалізуються GIZ в Україні.
💻Вебзастосунок "Biodiversity Viewer": Міндовкілля представляє новий інструмент для охорони біорізноманіття
Запрошуємо всіх зацікавлених учасників процедур оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки доєднатися до презентації вебзастосунка "Biodiversity Viewer".
🐜Цей онлайн інструмент у лічені хвилини надає інформацію про біологічні види, що підлягають особливій охороні, а також дозволяє зробити експрес-оцінку конкретної території на наявність таких видів. Тому онлайн застосунок значно полегшить роботу учасників процесу ОВД та СЕО. Наразі система вже містить близько 2.5 млн даних.
🗓️Дата: 13 лютого 2024 року
🕙 Час: 10:00
📍 Місце: онлайн платформа Webex
🔗 Посилання для приєднання: тут
⚙️"Biodiversity Viewer" є відкритим програмним забезпеченням, який розробили ГО "Українська природоохоронна група" та The Habitat Foundation в межах проєкту “GBIF Viewer – an open web-based biodiversity conservation decision-making tool for policy and governance.
"Biodiversity Viewer" спрощує процес ухвалення рішень щодо охорони біорізноманіття.
Доєднуйтесь, щоб дізнатися більше😉
Запрошуємо всіх зацікавлених учасників процедур оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки доєднатися до презентації вебзастосунка "Biodiversity Viewer".
🐜Цей онлайн інструмент у лічені хвилини надає інформацію про біологічні види, що підлягають особливій охороні, а також дозволяє зробити експрес-оцінку конкретної території на наявність таких видів. Тому онлайн застосунок значно полегшить роботу учасників процесу ОВД та СЕО. Наразі система вже містить близько 2.5 млн даних.
🗓️Дата: 13 лютого 2024 року
🕙 Час: 10:00
📍 Місце: онлайн платформа Webex
🔗 Посилання для приєднання: тут
⚙️"Biodiversity Viewer" є відкритим програмним забезпеченням, який розробили ГО "Українська природоохоронна група" та The Habitat Foundation в межах проєкту “GBIF Viewer – an open web-based biodiversity conservation decision-making tool for policy and governance.
"Biodiversity Viewer" спрощує процес ухвалення рішень щодо охорони біорізноманіття.
Доєднуйтесь, щоб дізнатися більше😉
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Зустрівся з представниками Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни.
Проєкт Екологічного договору для України, напрацьований Міжнародною групою і презентований сьогодні, є дуже важливим, зокрема в контексті імплементації 8-го пункту Української формули миру, який стосується екологічної безпеки.
Маємо знайти спільні відповіді на всі екологічні загрози, створені війною. Без цього не буде повернення до нормального, стабільного життя.
Проєкт Екологічного договору для України, напрацьований Міжнародною групою і презентований сьогодні, є дуже важливим, зокрема в контексті імплементації 8-го пункту Української формули миру, який стосується екологічної безпеки.
Маємо знайти спільні відповіді на всі екологічні загрози, створені війною. Без цього не буде повернення до нормального, стабільного життя.
Forwarded from Андрій Єрмак 🇺🇦
Наша Міжнародна робоча група щодо екологічних наслідків війни презентувала Президенту «Екологічний договір для України».
Цю групу очолюю разом з віцепремʼєр-міністеркою та міністеркою закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем.
У заході взяли участь представники групи: віцепрезидентка Європейського парламенту Гайді Гаутала, комісар Європейського Союзу з питань довкілля, океанів та рибальства Віргініюс Сінкявічюс, колишній член парламенту Аландських островів Саймон Холмстрьом та член парламенту Швеції Ребекка ле Муан.
З української сторони до заходу долучилися: перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець, Генеральний прокурор Андрій Костін, мої радники Дарія Зарівна та Олександр Бевз.
Володимир Зеленський відзначив важливість розробки механізмів із подолання наслідків війни для навколишнього середовища.
Глава держави високо оцінив Екологічний договір для України, напрацьований Міжнародною робочою групою. Він акцентував, що цей документ важливий у контексті імплементації восьмого пункту Української формули миру, який стосується екологічної безпеки.
Цей договір містить 50 рекомендацій.
Напрацьований документ задає принципово новий стандарт у підходах до оцінки наслідків збройних конфліктів і стандарти оцінки впливу війни на екологію.
Рекомендації стануть основою для презентації на першому Глобальному саміті миру для всього світу дій у подібних ситуаціях, які дали б змогу оцінити збитки та отримати репарації за завдану довкіллю шкоду.
Цю групу очолюю разом з віцепремʼєр-міністеркою та міністеркою закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем.
У заході взяли участь представники групи: віцепрезидентка Європейського парламенту Гайді Гаутала, комісар Європейського Союзу з питань довкілля, океанів та рибальства Віргініюс Сінкявічюс, колишній член парламенту Аландських островів Саймон Холмстрьом та член парламенту Швеції Ребекка ле Муан.
З української сторони до заходу долучилися: перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець, Генеральний прокурор Андрій Костін, мої радники Дарія Зарівна та Олександр Бевз.
Володимир Зеленський відзначив важливість розробки механізмів із подолання наслідків війни для навколишнього середовища.
Глава держави високо оцінив Екологічний договір для України, напрацьований Міжнародною робочою групою. Він акцентував, що цей документ важливий у контексті імплементації восьмого пункту Української формули миру, який стосується екологічної безпеки.
Цей договір містить 50 рекомендацій.
Напрацьований документ задає принципово новий стандарт у підходах до оцінки наслідків збройних конфліктів і стандарти оцінки впливу війни на екологію.
Рекомендації стануть основою для презентації на першому Глобальному саміті миру для всього світу дій у подібних ситуаціях, які дали б змогу оцінити збитки та отримати репарації за завдану довкіллю шкоду.
Документ розробила Міжнародна робоча група щодо екологічних наслідків війни.
Environmental Compact є частиною “парасольки” Формули миру Володимира Зеленського. Це – 50 рекомендацій для України та світової спільноти, які втілюють уніфікований підхід до оцінки впливу російської війни в Україні на довкілля, визначають підходи до компенсації за заподіяну шкоду, а також пропозиції щодо “зеленого” відновлення.
За словами Міністра, якщо на початку російської війни, Україна була сфокусована на оцінці збитків довкіллю від війни. Наразі вектор руху зосереджений ще й на досягненні справедливості та притягненні агресора до відповідальності. На запобіганні війн будь-де в майбутньому. На створенні найкращих алгоритмів відновлення довкілля.
Міністр відзначив, що поки Міжнародна робоча група працювала над Екологічним договором, Міндовкілля також продовжувало роботу над реформами.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Презентували пріоритети України у довкіллєвій сфері на 2024 рік членам Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни
Робота міністерства та робочої групи тісно взаємопов’язані, адже мета одна: запобігання шкоді довкіллю та створення найкращих алгоритмів його відновлення.
Кожного дня заподіяна шкода зростає. На сьогодні вже задокументовано понад 3700 випадків шкоди природі.
«Попри це пріоритетними завданнями міністерства, які поставив перед нами Офіс Президента України та Кабінет Міністрів України залишаються незмінними — продовжувати реформи. Рух України до ЄС не спинити. У 2023 році ми отримали оцінку Єврокомісії за пророблену роботу і це наша дорожня карта на 2024 рік»,- зазначив Міністр Руслан Стрілець.
За його словами, серед ключових стрімів на 2024 рік: євроінтеграція; кліматична політика та входження України у СВАМ; запуск реформ промислового забруднення, водної політики, державного екологічного контролю та цифровізація.
«Все це – необхідні зусилля для зеленого відновлення та сталого миру в межах єдиної “парасольки” Формули миру Президента Володимир Зеленський.
Дякую Міжнародній робочій групі щодо екологічних наслідків війни за плідну роботу над розвитком українського довкіллєвого треку. Дякую Маргот Вальстрем за співголовування у групі. Впевнений, завдяки нашим зусиллям оновлена Україна має велике майбутнє у сім’ї європейських народів», - наголосив Міністр.
Детальніше про кожен пріоритет у презентації https://bit.ly/4967Wag
Робота міністерства та робочої групи тісно взаємопов’язані, адже мета одна: запобігання шкоді довкіллю та створення найкращих алгоритмів його відновлення.
Кожного дня заподіяна шкода зростає. На сьогодні вже задокументовано понад 3700 випадків шкоди природі.
«Попри це пріоритетними завданнями міністерства, які поставив перед нами Офіс Президента України та Кабінет Міністрів України залишаються незмінними — продовжувати реформи. Рух України до ЄС не спинити. У 2023 році ми отримали оцінку Єврокомісії за пророблену роботу і це наша дорожня карта на 2024 рік»,- зазначив Міністр Руслан Стрілець.
За його словами, серед ключових стрімів на 2024 рік: євроінтеграція; кліматична політика та входження України у СВАМ; запуск реформ промислового забруднення, водної політики, державного екологічного контролю та цифровізація.
«Все це – необхідні зусилля для зеленого відновлення та сталого миру в межах єдиної “парасольки” Формули миру Президента Володимир Зеленський.
Дякую Міжнародній робочій групі щодо екологічних наслідків війни за плідну роботу над розвитком українського довкіллєвого треку. Дякую Маргот Вальстрем за співголовування у групі. Впевнений, завдяки нашим зусиллям оновлена Україна має велике майбутнє у сім’ї європейських народів», - наголосив Міністр.
Детальніше про кожен пріоритет у презентації https://bit.ly/4967Wag
Це вже не перший захід на цю тему, але запит від підприємств дуже високий, питань виникає багато, і щоб полегшити процедури, які потрібно проходити суб'єктам господарювання за новими правилами, Міндовкілля і продовжує консультації. Цього разу захід зібрав понад 200 учасників.
Нагадаємо, Законом України «Про управління відходами» введений новий поділ відходів на класи відповідно до вимог Директиви ЄС. А рішенням Уряду від 20 жовтня 2023 року затверджений Порядок класифікації відходів та Національний перелік відходів. Це один із наріжних каменів реформи управління відходами, адже на новому підході до класифікації створюється інформаційна система, яка має спростити адміністрування потоків відходів та звітність для бізнесу. Тепер суб'єкти господарювання проводитимуть класифікацію відходів вже за новим, аналогічним до європейського, переліком відходів (List of Waste) і відповідно до Порядку класифікації визначатимуть код з урахуванням небезпечних властивостей відходів. Загалом новим Національним переліком передбачені 20 груп та 895 видів відходів.
Експерти детально пояснили:
Захід проходив за підтримки проєкту ЄС APENA2.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Міндовкілля спільно з експертами Генеральних директоратів Єврокомісії з кліматичних заходів DG Clima та з питань навколишнього середовища DG ENV, а також представниками Секретаріату міжнародного співтовариства Energy Community обговорили проєкт рамкового кліматичного закону України, який має імплементувати регламенти ЄС 2018/1999 та 2021/1119.
Також на заході обговорили:
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📊 CBAM: Україна активно готується до запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту
Вже наступного року в пілотному режимі запустять Національну систему торгівлі викидами, а в 2026 році вона повинна запрацювати повноцінно. Про те, які механізми ефективного запуску СТВ потрібні Україні, як підтримати бізнес та мінімізувати для нього наслідки від введення СВАМ, говорили під час експертної дискусії «Ефективні ринкові механізми та інструменти для кліматичних дій».
Як на Міжнародному довкіллєвому форумі "United for Nature. Agenda for Ukraine" заявив Міністр Руслан Стрілець, попри виклики, пов’язані з воєнними діями, Україна продовжує впроваджувати стандарти ЄС та реалізовувати кліматичні проєкти. 2024 рік для України – це однозначно рік початку кліматичного діалогу. Ми рухаємося швидкими темпами і вже розпочали обговорення проєкту Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики.
💬 «І для того, щоб зменшити наслідки СВАМ на нашу економіку, вже зараз готуємо дорожню карту впровадження СТВ в Україні, аналізуємо ризики. Наше завдання – максимально підготувати бізнес», – зауважила заступниця Міністра Вікторія Киреєва.
Під час дискусії порушили такі питання:
➡️ Перехідний період від запровадження національної системи торгівлі викидами до повного приєднання до СТВ ЄС.
➡️ Оптимальна ціна на вуглець та її поступове підвищення протягом перехідного періоду.
➡️ Підтримка бізнесу в процесі підготовки до СТВ та зменшення потенційного негативного впливу СВАМ.
➡️ Інструменти кліматичного фінансування.
➡️ Засоби додаткової міжнародної підтримки України.
➡️ Досвід ЄС у впровадженні механізмів та його адаптація до українських реалій.
Також на заході була представлена попередня дорожня карта та план дій щодо впровадження національної системи торгівлі викидами.
📎 Захід організований Міндовкіллям за участю експертів Українського кліматичного офісу та проєкту Low Carbon Ukraine. У ньому взяли участь 140 учасників, серед яких були представники Світового банку, бізнесу, громадськості та міжнародні експерти.
Вже наступного року в пілотному режимі запустять Національну систему торгівлі викидами, а в 2026 році вона повинна запрацювати повноцінно. Про те, які механізми ефективного запуску СТВ потрібні Україні, як підтримати бізнес та мінімізувати для нього наслідки від введення СВАМ, говорили під час експертної дискусії «Ефективні ринкові механізми та інструменти для кліматичних дій».
Як на Міжнародному довкіллєвому форумі "United for Nature. Agenda for Ukraine" заявив Міністр Руслан Стрілець, попри виклики, пов’язані з воєнними діями, Україна продовжує впроваджувати стандарти ЄС та реалізовувати кліматичні проєкти. 2024 рік для України – це однозначно рік початку кліматичного діалогу. Ми рухаємося швидкими темпами і вже розпочали обговорення проєкту Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики.
Під час дискусії порушили такі питання:
Також на заході була представлена попередня дорожня карта та план дій щодо впровадження національної системи торгівлі викидами.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
16 лютого експерти проєкту APENA3 на прикладі Миколаївської області вперше поділяться результатами роботи над розділом Стратегії щодо заходів з адаптації до зміни клімату.
Миколаївщина є однією з пілотних областей, для яких експерти проєкту APENA 3 розробляють кліматичні стратегії та плани імплементації адаптаційних заходів. Дві інші області – Львівська та Івано-Франківська.
Як і увесь український Південь, Миколаївщина відчуває наслідки зміни клімату гостро, вони приходять у вигляді найвищих в Україні показників зростання середньорічних температур та екстремальних погодних явищ, впливу на стан аграрного сектору. Також, ця область одна з найбільш постраждалих від воєнних дій. Тож робота з нею є надзвичайно важливим аспектом для подальшого розвитку і відбудови України з урахуванням адаптації до зміни клімату.
На прикладі кожної з пілотних областей у 2023 році вже були представлені 2-й розділ про визначення поточного стану довкілля та 3-й розділ з результатами оцінки чутливості та вразливості секторів економіки до зміни клімату.
Після реєстрації учасники та учасниці отримають посилання на зустріч та матеріали вебінару.
Після завершення роботи над стратегіями адаптації до зміни клімату для трьох пілотних областей, їх буде передано в місцеві робочі групи для обговорення.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📌 Якою має стати Чорнобильська зона відчуження у майбутньому - однозначно територією безпечного відродження, розвитку інновацій та науковим хабом
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець представив членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування основні положення Стратегії розвитку Зони відчуження до 2032 року, яку нещодавно схвалив Кабінет Міністрів України.
💬 “Донині у нас не було такого стратегічного документа. Він необхідний для дієвих кроків та оновлення законодавства. Ми маємо створити нову історію Чорнобильської зони відчуження. Десятки тисяч гектарів цієї території можуть стати місцем інновацій та екологічного лідерства”, - наголосив Руслан Стрілець.
Ключові цілі Стратегії:
➡️ Відновлення Зони відчуження після деокупації. Найбільший виклик – розмінування території, адже ми досі не знаємо, яка мапа забруднення.
➡️ Розвиток наукового потенціалу. Чорнобиль має стати новим сучасним центром дослідження мирного атому, нових практик та рішень, розвитку наукової та дослідницької інфраструктури. З іноземними колегами та партнерами ми вже обговорюємо перспективи розміщення нового обладнання на підприємствах Чорнобиля.
➡️ Розвиток відновлюваної енергетики. Зона відчуження має потужний потенціал для того, щоб бути елементом енергетичного хабу Європи. На цьому неодноразово наголошував Президент Володимир Зеленський. Енергетична незалежність є частиною нашої державної доктрини.
➡️ Розвиток туристичної інфраструктури. Попри закритий статус, Зона відчуження викликає інтерес як українців, так і іноземних гостей.
➡️ Розвиток Чорнобильського унікального біосферного заповідника. А саме, збереження природних комплексів Полісся, унікальних тварин та рослин.
Також Руслан Стрілець мав нагоду презентувати Стратегію розвитку Зони відчуження та продемонструвати наслідки її окупації членами Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни під час їхнього візиту в Чорнобильську зону минулого тижня.
💬 “Впевнений, що відвідування цих територій показало колегам важливість реалізації Environmental Compact для України. Адже екологічна безпека також є ключовою для реалізації такого пункту української Формули миру як «Ядерна безпека». рф має припинити цілеспрямовані обстріли та військову окупацію атомних електростанцій, а завдання міжнародної спільноти вжити всіх можливих заходів для запобігання ядерній катастрофі”, - зауважив Руслан Стрілець.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець представив членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування основні положення Стратегії розвитку Зони відчуження до 2032 року, яку нещодавно схвалив Кабінет Міністрів України.
Ключові цілі Стратегії:
Також Руслан Стрілець мав нагоду презентувати Стратегію розвитку Зони відчуження та продемонструвати наслідки її окупації членами Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни під час їхнього візиту в Чорнобильську зону минулого тижня.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
