“Незнайомці вночі” Ксенія Томашева #2

Тентаклі туману тяглися по вулицях міста, облизуючи бруківку й обвиваючи будинки липкою, вологою цікавістю.

Всі дійові особи, які грають роль у виставі, ідеально підібрані, ролі вивчені, а слова зайві. Час починати виставу! Але, вони не врахували, що далеко не завжди все йде за планом, актори можуть забути слова, переплутати дію або показати геть не ту емоцію.

Протягом книги я читав одразу дві історії, одну про хлопця, який так і не зміг дійти до місця зустрічі з Алісою й тому спостерігає за сусідкою, сподіваючись що, можливо хоч з нею в нього вийде щось на кшталт побачення. А друга історія відбувається в чарівному Задзеркаллі реального світу й сюжет тут розгортається не менш драматичний, ніж у реальному світі. Письменниця дуже гарно збалансувала всі частини сюжету та світу, причому так, що за окремих драматичних умов істотам, яких люди ніколи не бачать, прийдеться на якісь долі секунди показатися, щоб виправити те, що виправити вже майже неможливо. Й письменниця настільки круто та обережно виписала таку взаємодію, що це не руйнує атмосферу магічного реалізму та логіку оповідання. Згадайте про це, коли якось вам здасться, що ви краєм ока побачили, як щось промайнуло у дзеркалі, або, що зі сніжної хуртовини визирнуло дівоче обличчя.

…снігопад, що почався напередодні заглушив всі звуки. Навіть учорашній слюсар-коротун у зеленому пуховику, що знову метушився біля дверей підʼїзду навпроти, мав вигляд цікавого мовчазного гнома…

Мені дуже сподобались персонажі в книзі. Так, письменниця прописала для них біографію та бекграунд, але більш важливо, що їх погляд на свій та події вона продає більше через емоції, переживання та почуття, що ідеально вписується в загальну атмосферу. Тому ці персонажі душе швидко стали мені близькими, Білого Кролика я взагалі гарно розумію, бо сам маю деякі проблеми з тривожністю та соціофобією. Якщо ви написали мені в лс і я довго не відповідаю, знайте, ще в мене йде битва з соціофобією та внутрішнім інтровертом, зазвичай я її виграю та відповідаю) До речі, коли Ксенія колись дуже давно вперше мені написала в ФБ щодо інших книг, я теж довго вагався “А хто це пише?”, “А що відповісти?”, “Блін, я наче щось в неї читав, але що?”

Детективна та трилерна історія в книзі здається досить простою, в деяких місцях навіть банальною, але її краса в тому, що ми дивимося на неї поглядом максимально різних персонажів й навіть містичних істот, а вони кардинально по різному сприймають світ та події, що відбуваються. В книзі багато посилань на відомий роман Льюїса Керрола “Аліса у Задзеркаллі” і в якийсь момент зʼявляються елементи сюрреалізму, коли події та герої книги починають переплітатися з реальними подіями та людьми. В найкращих традиціях Керрола, над цим сюрреалізмом панує залізна логіка, помітна тільки читачеві.

Абсолютна геніальність, або суперсила письменниці полягає в тому, що всі дуже різнорідні елементи книги, такі як містичні істоти, реальні люди, реальні будинки та Задзеркалля, детективний сюжет та історія про самотність, сувора зима та казка Льюїса Керрола, вона змогла об'єднати в єдину абсолютно неповну атмосферну пригоду. І в книзі немає нічого, що вибивалося б з логіки подій, персонажів або атмосфери. Навпаки, забери щось, і зникне вся чарівність, а потім і логіка світу.

Особисто я радий, що мені довелося побачити зустріч незнайомців десь посеред ночі, в який панують холод та хуртовина. Це була чарівна та цікава пригода. Я не можу назвати книгу “Незнайомці вночі” най-(кращою, атмосфернішою, цікавішою тощо) з тих, що я читав. Але вона залишила приємне тепло в моїй каджиській душі і я впевнений, що ця книга стане крихітною часткою моїх щасливих спогадів у майбутньому. Дякую Ксенії Томашевій за чудову історію!

#КаджитЧитає #НезнайомціВНочі #КсеніяТомашева

Ютуб-канал “Три кванти опівночі” | Підтримка каналу