📖 Деніел Кіз ”Квіти для Елджернона” #1

Чарлі Гордон — розумово відсталий, але у нього є друзі, робота, захоплення і непереборне бажання вчитися. Він погоджується взяти участь у небезпечному науковому експерименті, який може зробити його найрозумнішим…
Яку ціну маємо ми платити за свої бажання? Чи варті вони того?

“Квіти для Елджернона” спочатку були коротким оповіданням, за яке Деніел Кіз отримав премію «Г'юго». Потім за власним бажанням та на прохання читачів письменник на основі цього оповідання написав роман “Квіти для Елджернона”, за який отримав премію «Неб'юла» яку розділив з романом “Вавилон-17” Семюеля Ділейні. Це дуже рідкісний випадок коли й оповідання й роман на його основі отримали дві найпрестижніші літературні премії світу.

В романі Деніел Кіз дуже гостро підіймає тему, яку започаткувала Мері Шеллі у своєму романі “Франкенштейн, або сучасний Прометей”, потім цю ж тему продовжив Герберт Веллс в книзі “Острів доктора Моро”, а саме - відповідальність вченого за свої відкриття та експерименти. На мій власний погляд, історія не тільки про це, а й про відповідальність суспільства перед людьми, які не можуть подбати про себе, й настільки наше суспільство може бути жорстоким до таких людей як розумово відсталий Чарлі Гордон. Фактично, автор ставить питання - чи відрізняється в очах вченого та суспільства Чарлі Гордон від білої миші Елджернона, на якій поставили схожий експеримент?

Особисто для мене це історія про самотність. Самотність людини, яка відрізняється від інших, й не важливо ця людина дурніша за інших, чи, навпаки, набагато розумніша. Й коли йдеться про людство, то це стосується не тільки розуму - колір шкіри, сексуальна орієнтація, віра, манера одягатися, літературний смак, музичні вподобання тощо. В нашому суспільстві на рівні культури начебто схвалюється прагнення до індивідуальності. Але варто не так одягнутися, зробити яскраве татуювання, яскравий незвичний колір волосся або спати з ким тобі хочеться, а не як належить - й оточення часто реагує вкрай жорстоко. Розумних дітей в школі підтримують, поважають та заохочують вчитися тільки на папері, а в реальному житті не бай Боже ти виявишся розумнішим за вчителя, або за весь свій клас. Тому Чарлі Гордон це ще й збірний образ людей з яскраво вираженою індивідуальністю.

#КаджитЧитає #НФ #КвітиДляЕлджернона #ДеніелКіз

📖 Деніел Кіз ”Квіти для Елджернона” #2

Герої в книзі прописані просто чудово, і автор зробив акцент виключно на почуттях та емоціях, в першу чергу Чарлі Гордона та його найближчого оточення. Тут мало описів одягу або рис обличчя, але зате багато щирих емоцій і відчуттів. Завдяки цьому читач співпереживає кожному персонажу, щиро ненавидить та щиро любить, або плаче разом з Чарлі Гордоном, хоча на його обличчі не помітно сліз.

У книзі майже немає карколомних пригод, бійок, погонь. Точніше, є, але дуже мало, адже вона не про це. Це мʼяка гуманітарна фантастика, хоча, дивлячись на світ навколо нас, я не впевнений, що це фантастика. Тут підійматися теми ставлення суспільства до людей на кшталт Чарлі Гордона, стосунки родини, близьких і друзів, а також дуже гарно показаний погляд головного героя на цей світ, що дуже важливо. Причому це погляд та думки розумово відсталого та дуже розумного чоловіка.

Сюжет прописаний відмінно, побічних ліній мало, усе зосереджено навколо головного героя і його погляду на світ, який змінюється під впливом різних факторів. Десь до середини книги я вже зрозумів, чим усе має закінчитися, здогадався за поведінкою білої миші, на ім'я Елджернон, і мені так хотілося, щоб усе закінчилося по-іншому. Мені прямо хотілося сказати: «авторе, ну не треба так, я тебе прошу, закінчи книгу інакше». Але, на жаль, це було неможливо, і, що найголовніше, такий фінал цілком логічний.

Насправді для Чарлі Гордона все завершилося гарно, йому було так погано й так боляче коли він став розумним, що повернення в стан розумово відсталого, коли він нічого не розумів й вважав всіх людей своїми друзями стало для нього порятунком. Чого не можна сказати про людство.

І ще, що стосується героїв книги, іноді я навіть не впевнений, хто саме головний герой цього твору: людина Чарлі Гордон, чи біла миша Елджернон, чи може людство?

Книга сумна й дуже зворушлива. Вона проникає в саму душу, торкаючись струн, про які ми вже давно забули. Її неможливо забути. На мій погляд, з часів написання книги й по сьогодення що стосується людей та людства - нічого не змінилося.

Якщо наважитесь прочитати цей твір, то не сплутайте роман з оповіданням, читати краще саме роман.

#КаджитЧитає #НФ #КвітиДляЕлджернона #ДеніелКіз

Ранкові коти😡

#ранковікоти

💵 Котобанка

До речі, сьогодня день українського борщу, чудова нагода приготувати собі смачного борщу🍔

"Корчма" вже прочитана, пишу відгук який потім стане основою сценарію для відео. Наступним планую читати "Небесний ідол Злодій", а після неї одну з книг Олександра Бовкуна, скоріше за все "Подібний до себе". Такий план😡 Угу, і вам доброго ранку.