🎧 📖 Розіграш аудіокниги “Швидкість темряви” Елізабет Мун

Не так давно я прочитав новинку від видавництва “Lobster”, книгу “Швидкість темряви” Елізабет Мун. І хоча спочатку я навіть не знав, чи вона мені зайде, бо з фантастики там лише кілька припущень,  в підсумку я залишився в абсолютному захваті від книги. Саме вона надихнула мене на зйомку відео “На межі фантастики” - про улюблені книги за межами жанру або де дуже мало фантастичної складової. Лу Арендейл, аутист, неймовірний персонаж і всю книгу ми дивимося на світ його очима, очима аутиста. І нормальній людині (в книзі Лу ділить людей на аутистів і нормальних) такий погляд на світ здається захоплюючим, дивним й інколи жахливим. Мені дуже сподобалось, що авторка вирішила не робити з книги драму про важке життя аутистів.

Вона просто показала їх життя - їх оточують погані люди, які зневажливо до них ставляться, вважають розумово відсталими, водночас є й друзі та просто люди, які намагаються їм допомогти. Життя аутистів важче ніж наше, але в цілому схоже - своє коло друзів, ворогів, свої проблеми та радощі. В книзі багато роздумів про нормальність, хто встановив її межі, наскільки гарно або погано бути інакшим в суспільстві тощо. Ну а персонажі та їх історії - це просто щось неймовірне.

Лу Арендейл живе в недалекому майбутньому, де аутичні люди можуть навчатися, працювати й вести самостійне життя. Він аналізує складні інформаційні послідовності, бачить закономірності там, де інші помічають хаос, захоплюється музикою та фехтуванням. Проте для багатьох людей навколо Лу його інакшість залишається не особливістю, а проблемою, яку потрібно виправити. Коли з’являється експериментальне лікування аутизму, керівництво компанії починає тиснути на Лу та його колег, змушуючи їх погодитися на процедуру. Але що саме вона змінить? Чи залишиться Лу тією самою людиною — зі своїми спогадами, здібностями, почуттями й способом бачити світ? Де закінчується лікування і починається примус? І хто має право вирішувати, якою повинна бути «нормальна» людина?

Нещодавно у видавництві “Lobster” вийшла аудіоверсія цієї книги на платформі Абук і ми хочемо розіграти один примірник книги. 

📜 Умови участі прості

✅ Вам потрібно бути підписаним на канали “Три кванти опівночі” та “Lobster”
✅ Написати “+” в коментарях до оригінального допису на каналі “Три кванти опівночі”

І через тиждень (10.09.2026) за допомогою Богині Удачі та Бога Випадковості ми оберемо переможця або переможницю розіграшу.👍

☺️ Квантова спільнота придумує ім'я для пані Кішки

Сьогодні в мене до вас відповідальне завдання, потрібно для цієї дами, якій десь рік, а може менше, придумати ім'я. Якщо у вас є варіанти - пишіть в коментарі до цього допису❤️ Потім я оберу ті, які найбільше сподобаються і ми влаштуємо опитування, який варіант переможе - так її і будуть звати☺️

Ну а тепер трохи історії про пані Кішку

Жила вона десь 400 метрів від мене в однієї місцевої алкашки. Алкашка з дитинства бухала і рожала, в цілому це і все, що можна про неї сказати. Потім в неї загинула дитина, упала у дворі, вдарилась і добу лежала помирала, бо всі були п'яні і на вулицю не виходили, тоді в неї позабирали дітей.

І в неї трохи менше року тому з'явилася ця кішка та собака, обидва були худі як скелети, заїжені блохами та часто побиті. Ну в нас навколо в цілому живуть непогані люди, тому періодично проходячи повз їх підкормлювала одна жінка, яка неподалік живе, ще одна жінка ВПО, вона сюди переїхала зі зруйнованого росіянами міста, і я коли ходив до магазину то інколи щось брав із собою та підкормлював. Знаю ще кілька сусідів, які теж давали їм якоїсь їжі, ото фактично вони були спільними, а алкашка останній рік взагалі була неходяча, але бухати продовжувала.

І от раптом вона кілька тижнів тому померла. Я домовився з її родичами (частина з них не алкаші) що стерилізую кішку безкоштовно, а вони заберуть. Стерилізував, а вони відмовилися, роздеребанили там все, що залишилося в хаті та поїхали, намагалися ткнути мені 200 грн типу на корм, були послані на хуй, а потім ще і в..і до..

Так в мене ця кішка і залишилася, ну я можу її віднести додому, але там все закрито, нікого немає, і що далі, це фактично викинути її. В групах повикладав фото може хто візьме, але вона хоч і молода дуже, але доросла, ніхто не бере. То ж залишається в мене, ну а шо робити.

Гадки не маю як я їх буду всіх годувати, грошей мало, котів багато, але сподіваюся якось впораюся. Взагалі на неї не розраховував, і діти нікуди. Там ще залишилася собака в пустому дворищі, її підкормлюють, але я вже цим точно займатися не буду, в кожного є свої межі.

Ну а пані кішка залишається в мене, буде ще одна блогерка) Поки що вона мене побоюється, її били, і в основному чоловіки, тому чоловіків вона боїться. Сподіваюся, що це пройде.

🤑 Котобанка

#ранковікоти