У видавництві "Ранок" вийшла енциклопедія, яка допоможе зацікавити дітей історією та давніми часами. Розрахована на 5-8 років. Називається «Чи хочеш ти знати? Подорож у часі».

Книжка легко, цікаво й з гумором знайомить дітей з історією світу: від доісторичних часів до 1920-х років. Вона розповідає про давні цивілізації та великі відкриття; про видатних історичних постатей; про побут і життя людей різних епох, і загалом про розмаїття культур і традицій.

В енциклопедії тверда обкладинка, великий формат, купа різноманітних фактів, кольорові деталізовані ілюстрації, які можна довго розглядати.

Купуйте на сайті видавництва "Ранок", не забуваючи про промокод chytun ) Він діє постійно та на всі не-акційні книжки видавництва.

пост #направахреклами

Інколи я тішу себе ілюзією, що я вже занадто стара й мудра, щоби вставляти свою Надзвичайно Цінну Думку в усі срачики. Але потім пригадую, що я просто лінива дупа.
Але наразі просто не маю чого вам тут цікавого написати, бо навіть книжку, яку читати почала, далі 5-ї сторінки не дочитала, бо не до того. Не кажучи вже про те, щоб щось писати.
Тому все-таки вискажуся, але... чисто на рівні мого бачення того, як би могла наша книгосфера працювати цивілізовано. Власне, вся думка зводиться до тези "нічого зайвого, тільки бізнес" - це той підхід, який врятує наші кукухи.

1. Якщо ви зробили комерційний продукт, то приготуйтеся (увага: тут зноска, я нижче розпишу, що маю на увазі 🧠) до відгуків користувачів. У тому числі, і негативних, і неадекватних, і емоційних.
2. Як власник комерційного продукту, ви маєте право публічно реагувати на відгуки, які вам не подобаються, в стилі "ваша думка дуже важлива (насправді ніт, але тримаємо бізнесовий покер фейс) для нас".
3. Як людина й клієнт, ви маєте право реагувати на комерційний продукт як вам заманеться емоційно.
4. А тепер увага, нюанс: блог - це комерційний продукт, клієнтами якого є всі, хто його читає. Так, саме ВСІ, у тому числі й автори, яких блогер оглядає. І вони, як клієнти, мають право на негативні й емоційні відгуки про цей продукт. А от блогер у цьому випадку має право на "ваша думка важлива для нас".
5. Неприпустимою поведінкою з боку творця комерційного продукту є обговорення з одними клієнтами відгуків інших клієнтів.

Це дуже прості правила, і якщо всі їх дотримуватимуться, то срачів не буде (ображені почуття будуть, а от некрасивих срачів уникнути цілком можливо).

🧠Обіцяна зноска: під "приготуйтеся до відгуків" я маю на увазі, що ви не комусь там винні стійко зносити все, що на вас виливають, і дякувати. Категорично ніт. Я кажу це саме як констатацію факту: ну, бляха, негативні відгуки будуть, і їх вам навʼязливо неститимуть, тому варто заздалегідь продумати, як із цим бути, і не нашкодити собі, піддавшись емоціям. Можливо, повторювати собі, що книга - не стобаксова купюра, не може подобатися всім. Можливо, сколотити собі коло друзів, з якими ви зможете проговорити все, що вас тригерить у відгуках. А, можливо варто дивитися не на відгуки, а на продажі? (тут сюрпрайз-сюрпрайз: не завжди кількість і позитивність відгуків корелює з продажами, бо більшість читачів мовчать, щось каже невеликий відсоток активних, які варяться в одній, по суті, більбашці. А основне читацьке життя вирує здебільшого поза межами цієї бульбашки). Універсальної й дієвої для всіх поради тут не існує. На жаль, кожному доведеться з цим розібратися самотужки. І ні, ця порада аж ніяк не відміняє те, що ті, хто пише відгуки, мають думати. Це як із дорожнім рухом: правила допомагають тільки, якщо всі учасники їх дотримуються.

А тепер про головну дилему: чи має критик (як творець комерційного продукту) писати свою критику так, щоби гарантовано не зачепити почуття атвора.
І тут дуже однозначної відповідді я, насправді, не маю, бо ризик зачепити почуття завжди є, адже поріг чутливості у всіх різний. Як і відповіді на те, чи має автор слідкувати за кожним своїм словом в тексті, щоби не образити ті чи інші групи читачів. Тотально боятися когось тригернути - так можна залишитися і без гострої літератури, і без гострої критики. Взагалі не озиратися й не продумувати можливі наслідки своїх слів - як мінімум безвідповідально. Тому - я за банальну коректність.
Моя стратегія тут (нікому не навʼязую, просто розказую, який вибір саме я зробила для себе): максимально тримати "контроль простору", пробувати прорахувати наслідки тих чи інших своїх виборів, і те як я реагуватиму й пояснюватиму, чому написала саме так, коли мені за ці вибори прилетить. А якщо образила ненавмисно - вибачитися.