Forwarded from Видавництво Богдан (Видавництво БОГДАН)
Даруємо знижку на враження!
Обирайте та замовляйте на сайті романи з найатмосфернішими сюжетами, світами і післясмаком 🤤
Обирайте та замовляйте на сайті романи з найатмосфернішими сюжетами, світами і післясмаком 🤤
👍16❤8
Відомий волонтер Віталій Бонюк, з яким ми вже робили спільні збори і чиї збори я тут репостив, попросив поширити інформацію про його новий збір для ЗСУ.
📌Дуже терміново, потрібен пікап 4х4 для хлопців та дівчат, для виконання певних бойових завдань та евакуації військовослужбовців.
📍Лиманський напрямок!
Мета 300.000 тис
🔘Банка
https://send.monobank.ua/jar/3Zq2RW8oyJ
🔘Номер банки
4874 1000 2472 0586
PayPal vitaliy2016bonyuk@gmail.com
Чеська карта
4892366013/0800
Посилання закріплено в шапці профілю
Репост, лайк, коментар, це допомагає пришвидшити збір!
Дуже дякую, ваша підтримка нам дуже потрібна.
Дякую Збройним Силам України за захист України!
Слава Україні!
Слава ЗСУ!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤21👍8
Forwarded from Післямова паблішерки✍️
Підліткова наукова фантастика «Двері з трьома замками» Соні Фенандес-Відаль, яку видає видавництво "Каламар" — історія про таємничий портал у квантовий вимір, де дива можливі, але лише за законами фізики.
У квантовому всесвіті Ніко чекають неймовірні пригоди. Хлопець має відновити рівновагу між власним світом та щойно знайденим.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤8👍8😁1
6 квітня відзначається день пам'яті Айзека Азімова, одного з найвизначніших фантастів світу, чия творчість допомогла сформувати весь жанр. У мене на каналі є чудове відео про книги цього автора, раджу до перегляду
https://www.youtube.com/watch?v=UvKvI8Gy_l0
https://www.youtube.com/watch?v=UvKvI8Gy_l0
YouTube
Топ 5 книг Айзека Азімова, які варто прочитати
Айзек Азімов разом з Артуром Кларком та Робертом Гайнлайном, утворює "Велику Трійцю" англомовної наукової фантастики. Азімов не тільки створив три закони робототехніки та ввів в англійську мову сам термін “робототехніка” але й фактично створив цілий жанр…
❤48👍11
Forwarded from 🟢Nasha Idea
Гаражний розпродаж в Nasha Idea💙
Гаражний розпродаж від Nasha Idea — це можливість придбати улюблені комікси або манґу за зниженими цінами.
У формі представлені серії, які можуть мати дефекти: цінник на обкладинці, збиті кутики, пожовклий зріз або потертість.
Такі примірники ви можете отримати зі знижкою від 35% до 50% в залежності від типу браку.
Після заповнення форми ми надішлемо вам фото дефектів у Telegram🫶🏻
Переходьте у форму для замовлення та обирайте свій примірник🤗
Гаражний розпродаж від Nasha Idea — це можливість придбати улюблені комікси або манґу за зниженими цінами.
У формі представлені серії, які можуть мати дефекти: цінник на обкладинці, збиті кутики, пожовклий зріз або потертість.
Такі примірники ви можете отримати зі знижкою від 35% до 50% в залежності від типу браку.
Після заповнення форми ми надішлемо вам фото дефектів у Telegram🫶🏻
Переходьте у форму для замовлення та обирайте свій примірник🤗
❤15
Forwarded from Сутула писака
Якщо вам цікаво «копирсатися» в книжкових сюжетах трохи глибше, ніж «сподобалось/не сподобалось», то маю для вас рекомендацію — мій книжковий клуб! Хтось здивований? 😄
Запрошую на другу зустріч КК «Підтекст». Цього разу говоритимемо про роман «Затруєна чаша» Роберта Джексона Беннетта — історію, де детективність сплітається з політичним фентезі та науковою вигадкою.
Разом дослідимо, як працює світ, розкриваються персонажі й автор маніпулює нашими читацькими емоціями 👌
❗️Усіх зареєстрованих пригощаю знижкою 20% на книгу на сайті видавництва «Апріорі»
Коли: 03 травня о 14:00
Де: Київ, «Книгарня «Є», вул. Левка Лук'яненка, 29
Вхід: вільний за реєстрацією
https://forms.gle/FLbXdWy4CTV8wrye8
Запрошую на другу зустріч КК «Підтекст». Цього разу говоритимемо про роман «Затруєна чаша» Роберта Джексона Беннетта — історію, де детективність сплітається з політичним фентезі та науковою вигадкою.
Разом дослідимо, як працює світ, розкриваються персонажі й автор маніпулює нашими читацькими емоціями 👌
❗️Усіх зареєстрованих пригощаю знижкою 20% на книгу на сайті видавництва «Апріорі»
Коли: 03 травня о 14:00
Де: Київ, «Книгарня «Є», вул. Левка Лук'яненка, 29
Вхід: вільний за реєстрацією
https://forms.gle/FLbXdWy4CTV8wrye8
👍15❤7
Лапік заліз на дах, сидить вопить вже годину. Як не звав його не йде. Долізти до нього ніяк, хз що з ним робити. Хай вилазить сам або сидить вічно, в мене ні драбини такої немає ні по даху я туди не долізу. А інші коти ходять співчувають)
#ранковікоти
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤67🥰26👍4 3
Forwarded from Видавництво Жупанського
Ми казали, що ця мить колись настане, і ось вона настала! (с)
Здається, ця історія розпочалася ще далекого 2016 року, на Форумі Видавців у Львові, коли на дискусії про видання перекладів світового літературного базису нас запитали, чи не збираємося ми, бува, взятися за «Нескінченний жарт» Девіда Фостера Воллеса, раз вже у нашому видавничому портфелі є «Людина без властивостей» Музіля, Джойсів «Улісс», та ще й ми замахнулися на ще не видану натоді «Веселку тяжіння» Пінчона. Звісно, ми хотіли б, але чудово розуміли всі супутні складнощі, притаманні такому масштабному і водночас нішевому проекту – починаючи з пошуку правовласника і придбання прав на українське видання, і закінчуючи комерційною привабливістю такого діла. Та ось організатори тієї дискусії, які дуже хотіли бачити «Нескінченний жарт» українською допомогли нам контактами із правовласниками і відступати вже не було куди. Тож у 2017 році ми вже по-справжньому встрягли у цю справу, придбали права і почали домовлятися про переклад із Петром Таращуком, з яким до того вже реалізували не один масштабний і складний перекладний проект.
Ну, а далі ви все знаєте. Переклад забрав чотири роки титанічної праці Петра Таращука, після завершення якої насправді для нас все лише почалося. Адже вже важко навіть злічити кількість редагувань, вичиток, коректур, після яких наставали повторні редагування та вичитки. Ми дуже раді, що на етапі редакторського опрацювання тексту до нас доєднався Максим Нестелєєв – лише він, здається, повністю вичитував чотири рази текст обсягом 3 360 000 знаків з пробілами (для порівняння обсяг «Улісса» складає близько 1 500 000 знаків з пробілами). Тож тут його експертність у темі американського постмодернізму та творчості Воллеса зокрема дуже допомогли зробити це видання кращим і якіснішим у всіх сенсах. А ще Макс написав чудову післямову, в якій вводить читачів у контекст всього цього дивовижного текстового варива під назвою «Нескінченний жарт».
Чи варто зазначати, скільки ми морочилися з обкладинкою, створивши чотири варіанти оформлення, а потім змусивши їх змагатися за право втілитися у фінальній версії видання? Хотілося чогось стильного і водночас авангардного та дивного – якраз такого, яким і є «Нескінченний жарт». На якомусь етапі подумували навіть про суперобкладинки, щоб протягнути у видання не одну, а одразу дві концепції оформлення, але потім все ж схаменулися, подумавши, що одночасно супери і футляр це вже буде занадто. Тож, врешті-решт, зупинилися на цьому варіанті, який ви зараз бачите.
Ще хочемо сказати, що, все таки, є певний, а якщо чесно, то доволі великий кайф у тому, щоб бути порівняно невеликим крафтовим видавництвом і могти собі дозволяти ось такі цілковито ірраціональні і навіть божевільні кульбіти, як у випадку із «Нескінченним жартом» Девіда Фостера Воллеса – дуже складним, масштабним і ресурсозатратним проектом, із доволі ризикованою, а то й сумнівною окупністю, робота над яким розтягнулася аж на цілих десять років. Проектом, за який навряд чи хтось би взявся через всі вищеперелічені аспекти, і водночас проектом, який дуже хотілося б бачити в українському культурному просторі, оскільки, повірте, у світі не існує нічого навіть близько подібного до цього роману, і ми щиро вважаємо, що нам, як читачам, перш за все дуже корисно мати змогу ознайомлюватися саме з такими дивовижними, небуденними, приголомшливими і шокуючими літературними артефактами.
Здається, ця історія розпочалася ще далекого 2016 року, на Форумі Видавців у Львові, коли на дискусії про видання перекладів світового літературного базису нас запитали, чи не збираємося ми, бува, взятися за «Нескінченний жарт» Девіда Фостера Воллеса, раз вже у нашому видавничому портфелі є «Людина без властивостей» Музіля, Джойсів «Улісс», та ще й ми замахнулися на ще не видану натоді «Веселку тяжіння» Пінчона. Звісно, ми хотіли б, але чудово розуміли всі супутні складнощі, притаманні такому масштабному і водночас нішевому проекту – починаючи з пошуку правовласника і придбання прав на українське видання, і закінчуючи комерційною привабливістю такого діла. Та ось організатори тієї дискусії, які дуже хотіли бачити «Нескінченний жарт» українською допомогли нам контактами із правовласниками і відступати вже не було куди. Тож у 2017 році ми вже по-справжньому встрягли у цю справу, придбали права і почали домовлятися про переклад із Петром Таращуком, з яким до того вже реалізували не один масштабний і складний перекладний проект.
Ну, а далі ви все знаєте. Переклад забрав чотири роки титанічної праці Петра Таращука, після завершення якої насправді для нас все лише почалося. Адже вже важко навіть злічити кількість редагувань, вичиток, коректур, після яких наставали повторні редагування та вичитки. Ми дуже раді, що на етапі редакторського опрацювання тексту до нас доєднався Максим Нестелєєв – лише він, здається, повністю вичитував чотири рази текст обсягом 3 360 000 знаків з пробілами (для порівняння обсяг «Улісса» складає близько 1 500 000 знаків з пробілами). Тож тут його експертність у темі американського постмодернізму та творчості Воллеса зокрема дуже допомогли зробити це видання кращим і якіснішим у всіх сенсах. А ще Макс написав чудову післямову, в якій вводить читачів у контекст всього цього дивовижного текстового варива під назвою «Нескінченний жарт».
Чи варто зазначати, скільки ми морочилися з обкладинкою, створивши чотири варіанти оформлення, а потім змусивши їх змагатися за право втілитися у фінальній версії видання? Хотілося чогось стильного і водночас авангардного та дивного – якраз такого, яким і є «Нескінченний жарт». На якомусь етапі подумували навіть про суперобкладинки, щоб протягнути у видання не одну, а одразу дві концепції оформлення, але потім все ж схаменулися, подумавши, що одночасно супери і футляр це вже буде занадто. Тож, врешті-решт, зупинилися на цьому варіанті, який ви зараз бачите.
Ще хочемо сказати, що, все таки, є певний, а якщо чесно, то доволі великий кайф у тому, щоб бути порівняно невеликим крафтовим видавництвом і могти собі дозволяти ось такі цілковито ірраціональні і навіть божевільні кульбіти, як у випадку із «Нескінченним жартом» Девіда Фостера Воллеса – дуже складним, масштабним і ресурсозатратним проектом, із доволі ризикованою, а то й сумнівною окупністю, робота над яким розтягнулася аж на цілих десять років. Проектом, за який навряд чи хтось би взявся через всі вищеперелічені аспекти, і водночас проектом, який дуже хотілося б бачити в українському культурному просторі, оскільки, повірте, у світі не існує нічого навіть близько подібного до цього роману, і ми щиро вважаємо, що нам, як читачам, перш за все дуже корисно мати змогу ознайомлюватися саме з такими дивовижними, небуденними, приголомшливими і шокуючими літературними артефактами.
👍29❤20🔥5
Forwarded from Видавництво Жупанського
Книжка вже в друці і друкарня обіцяє віддати наклад у другій половині травня, тож оголошуючи передзамовлення, будемо орієнтуватися десь на ці дати. У попередніх дописах ми час від часу лякали вас кінцевою ціною такого видання, проте реальність книжкових цін останнього року доволі сильно знівелювала це наше твердження, тож можемо сказати, що ціна на це видання вже не видаватиметься вам аж такою захмарною, а буде доволі буденною, особливо, якщо брати до уваги ціну передпродажу, яка традиційно буде зі знижкою. Також хотіли зазначити, що, зважаючи на специфіку видання, наклад буде відносно невеликий, 2000 примірників. Тож зважайте – у майбутньому це видання має всі шанси стати раритетом, який ви зможете передати у спадок дітям чи онукам, які, цілком можливо, за допомогою нього зможуть легко покращити свої житлові умови, або хоча б оновити сімейний автомобільний парк.
Такі справи.
-------------------------------------------------
Девід Фостер Воллес (1962–2008) — один із найзнаковіших американських письменників останніх часів, новатор прози і реформатор нон-фікшну, майстер приміток, а також приміток до приміток. Автор трьох романів, трьох збірок оповідань і трьох добірок есеїв. Людина непересічного таланту і трагічної долі.
Девід Фостер Воллес в американській культурі спромігся якнайкраще показати людину минулого століття з її нудьгою, відчаєм і пошуками розваг. Коли 1996 року вийшов «Нескінченний жарт», він заступив місце «Веселки тяжіння» у званні символу інтелектуальної літератури, в якій поєднано філософію, політичну сатиру, родинну сагу і новочасну «Людську комедію». І саме тому цей роман — ще той виклик і випробування, адже в ньому не спрощено сучасний світ, а описано його в усій хаотичній складності. Девіда Фостера Воллеса недарма вважають чи не найпершим серед тих, хто почав критикувати всеохопну постмодерністську іронію, проголосивши курс на нову щирість, яка тепер є основою нинішньої художньої творчості. Тож саме «Нескінченний жарт» став тим успішним і знаковим текстом, який показав вихід із лабіринту цинізму і чорного гумору, які загрожували поглинути людяність як визначальну цінність нашої буремної реальності. І саме з цього важливого роману ми і хотіли б, щоб ви розпочали знайомство з геніальним прозаїком Девідом Фостером Воллесом.
«Нескінченний жарт» — культовий роман 1996 року, в якому своєрідно підбито підсумки ХХ століття. Девід Фостер Воллес зобразив альтернативне майбутнє, в якому замість держав Північної Америки з’явилася організація ОНАН, а роки тепер позначаються назвами торговельних марок. Це «чудесний світ новий», в якому нікуди не поділися старі проблеми, зокрема депресія і сміття. Квебекські сепаратисти на інвалідних візках, анонімні наркомани, запеклі тенісисти й один убивчий відеокартридж — усе це лише незначна частина того, що є на сторінках цього визначного роману. Цього епохального американського роману про самотність у натовпі й наше цілодобове бажання розважатися, яке багатьом замінило сенс життя, не давши натомість нічого, крім такого неоднозначного і водночас незабутнього задоволення із назвою «Нескінченний жарт».
Такі справи.
-------------------------------------------------
Девід Фостер Воллес (1962–2008) — один із найзнаковіших американських письменників останніх часів, новатор прози і реформатор нон-фікшну, майстер приміток, а також приміток до приміток. Автор трьох романів, трьох збірок оповідань і трьох добірок есеїв. Людина непересічного таланту і трагічної долі.
Девід Фостер Воллес в американській культурі спромігся якнайкраще показати людину минулого століття з її нудьгою, відчаєм і пошуками розваг. Коли 1996 року вийшов «Нескінченний жарт», він заступив місце «Веселки тяжіння» у званні символу інтелектуальної літератури, в якій поєднано філософію, політичну сатиру, родинну сагу і новочасну «Людську комедію». І саме тому цей роман — ще той виклик і випробування, адже в ньому не спрощено сучасний світ, а описано його в усій хаотичній складності. Девіда Фостера Воллеса недарма вважають чи не найпершим серед тих, хто почав критикувати всеохопну постмодерністську іронію, проголосивши курс на нову щирість, яка тепер є основою нинішньої художньої творчості. Тож саме «Нескінченний жарт» став тим успішним і знаковим текстом, який показав вихід із лабіринту цинізму і чорного гумору, які загрожували поглинути людяність як визначальну цінність нашої буремної реальності. І саме з цього важливого роману ми і хотіли б, щоб ви розпочали знайомство з геніальним прозаїком Девідом Фостером Воллесом.
«Нескінченний жарт» — культовий роман 1996 року, в якому своєрідно підбито підсумки ХХ століття. Девід Фостер Воллес зобразив альтернативне майбутнє, в якому замість держав Північної Америки з’явилася організація ОНАН, а роки тепер позначаються назвами торговельних марок. Це «чудесний світ новий», в якому нікуди не поділися старі проблеми, зокрема депресія і сміття. Квебекські сепаратисти на інвалідних візках, анонімні наркомани, запеклі тенісисти й один убивчий відеокартридж — усе це лише незначна частина того, що є на сторінках цього визначного роману. Цього епохального американського роману про самотність у натовпі й наше цілодобове бажання розважатися, яке багатьом замінило сенс життя, не давши натомість нічого, крім такого неоднозначного і водночас незабутнього задоволення із назвою «Нескінченний жарт».
👍19❤11🔥7
Влаштувати книжковий клуб по читанню "Нескінченного жарту"
Робити вигляд, що читаєш з усіма "Нескінченний жарт"
Вдавати, що тобі абсолютно все зрозуміло
Насолоджуватися тим, як всі бісяться, нічого не розуміючи і не знаходячи жартів
Отримати звання "Книжковий блогер" та "Книжковий естет"
Робити вигляд, що читаєш з усіма "Нескінченний жарт"
Вдавати, що тобі абсолютно все зрозуміло
Насолоджуватися тим, як всі бісяться, нічого не розуміючи і не знаходячи жартів
Отримати звання "Книжковий блогер" та "Книжковий естет"
😁42💯10
Forwarded from in book we trust (Oleksii Simonchuk)
Девід Фостер Воллес сказав це більше 20 років тому, зараз це звучить ще актуальніше:
«Читання вимагає того, щоб сидіти наодинці в тихій кімнаті. І в мене є друзі, розумні друзі, які не люблять читати, бо відчувають… це навіть не просто нудьга. Є певний майже страх, який з’являється, думаю, саме через необхідність бути на самоті й у тиші.
Це видно, коли заходиш у більшість публічних просторів у США — там більше не тихо. Усюди вмикають музику. З неї легко глузувати, бо зазвичай вона жахлива, але сам факт показовий: ми більше не хочемо тиші. Ніколи.
І мені здається — я, можливо, не зможу це раціонально захистити, але це якось пов’язано з тим, що коли ти відчуваєш, ніби сенс твого життя в тому, щоб задовольняти себе, щось постійно отримувати, безперервно рухатися, то інша частина тебе — та сама, що майже голодна до тиші, до спокою, до можливості думати про одну й ту саму річ пів години, а не тридцять секунд — вона зовсім не живиться.
І тоді це проявляється в тілі — як певна тривога, страх десь тут усередині. Я не знаю, чи це звучить логічно, але мені здається, це правда: у США культура з кожним роком стає дедалі більш ворожою.
Я не маю на увазі «ворожою» як агресивною чи злою — просто стає дедалі важче попросити людей почитати або подивитися на витвір мистецтва годину, або послухати складний музичний твір, який потребує зусилля для розуміння.
Причин багато, але особливо зараз, у культурі комп’ютерів та інтернету, все відбувається надто швидко. І чим швидше все рухається, тим більше ми годуємо ту частину себе, що потребує постійного стимулу, і тим менше — ту, яка любить тишу, яка може жити в тиші, без будь-якої стимуляції».
in book we trust
«Читання вимагає того, щоб сидіти наодинці в тихій кімнаті. І в мене є друзі, розумні друзі, які не люблять читати, бо відчувають… це навіть не просто нудьга. Є певний майже страх, який з’являється, думаю, саме через необхідність бути на самоті й у тиші.
Це видно, коли заходиш у більшість публічних просторів у США — там більше не тихо. Усюди вмикають музику. З неї легко глузувати, бо зазвичай вона жахлива, але сам факт показовий: ми більше не хочемо тиші. Ніколи.
І мені здається — я, можливо, не зможу це раціонально захистити, але це якось пов’язано з тим, що коли ти відчуваєш, ніби сенс твого життя в тому, щоб задовольняти себе, щось постійно отримувати, безперервно рухатися, то інша частина тебе — та сама, що майже голодна до тиші, до спокою, до можливості думати про одну й ту саму річ пів години, а не тридцять секунд — вона зовсім не живиться.
І тоді це проявляється в тілі — як певна тривога, страх десь тут усередині. Я не знаю, чи це звучить логічно, але мені здається, це правда: у США культура з кожним роком стає дедалі більш ворожою.
Я не маю на увазі «ворожою» як агресивною чи злою — просто стає дедалі важче попросити людей почитати або подивитися на витвір мистецтва годину, або послухати складний музичний твір, який потребує зусилля для розуміння.
Причин багато, але особливо зараз, у культурі комп’ютерів та інтернету, все відбувається надто швидко. І чим швидше все рухається, тим більше ми годуємо ту частину себе, що потребує постійного стимулу, і тим менше — ту, яка любить тишу, яка може жити в тиші, без будь-якої стимуляції».
in book we trust
❤40💯32👍12
Так, якщо що то знайте, затримка нового відео через ось цю пухнасту дупу. Не злазить, сидить, нявчить, вже голос зірвав. Я намагався його в різні способи зняти, не йде. Зараз подзвоню другові, в нього є дуже довга міцна розкладна драбина, приїде та будемо знімати.
Всю зйомку відео мені обламав😎 Переніс на завтра зйомку
Всю зйомку відео мені обламав
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁76😱11❤9👍1
Три кванти опівночі
Так, якщо що то знайте, затримка нового відео через ось цю пухнасту дупу. Не злазить, сидить, нявчить, вже голос зірвав. Я намагався його в різні способи зняти, не йде. Зараз подзвоню другові, в нього є дуже довга міцна розкладна драбина, приїде та будемо…
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Жаліюся😂
❤32👍12🔥8
Операція "Порятунок рядового Лапіка" відбулася успішно. Він заліз уже в водосток, ледь не впав, то я поставив драбину, і звідти вдалося взяти його за шкірку та витягти) В мене подряпані руки, шия та не зняте відео, в Лапіка шок))) Дав йому паштету за героїзм і по дупі за ідіотизм)
🫡51❤41😁30🥰10👍3 2