У кого сьогодні Вербна неділя, кидайте 10 гривень на збір!
У кого Великдень – кидайте 20!

А хто не святкує, кидайте 30😉

​​Цього тижня «Жорж» анонсував серію «Вершники Перна» Енн Маккефрі. Її часто згадували в опитуваннях про те, яку фантастику видати українською. Тож зібрала цікаву інформацію про серію.

Серія «Вершники Перна» стартувала в 1967 р. і зараз налічує 24 книги та 2 збірки оповідань. Її авторка Енн Маккефрі стала першою жінкою, що отримала премії Ґ’юґо та Небула. Та хай вас не лякає така кількість книг. В циклі є «класичний кістяк» - оригінальна трилогія та «трилогія Гарпер Голл», після яких вже можна зорієнтуватися, що читати далі: продовження, чи пріквели.

Події книг охоплюють величезний період часу – 2500 років. Та авторка рекомендувала читати книги в порядку написання, а не хронологічно.

Починаючи з 2002р. року Енн Маккефрі працювала над серією у співавторстві з сином Тоддом. То були переважно пріквели. Цікаво, що Енн Маккефрі дала дозвіл своїм дітям – Тодду і Джіджі писати власні історії у світі Перна. Тож останню на сьогодні книгу (24-ту за рахунком) написала одноосібно Джіджі (2018 р.). На даний момент у Джіджі – це перший і єдиний роман.

Повернімося до сюжетів книг. Дія відбувається на планеті Перн, яку колонізували люди. Світ феодальний, але з артефактами втрачених технологій типу вогнеметів та хімічних добрив. А головне – на Перні живуть розумні дракони, і люди можуть на них літати. Між вершником і драконом виникає особливий зв’язок. До речі, попри звичну для фентезі світобудову, серія відноситься до наукової фантастики (і навіть дракони отримають цілком прагматичне пояснення).

«Пернський цикл» заклав фундамент всього сучасного фентезі про драконових вершників накшталт «Пісні Льоду та Полум’я», «Четвертого крила», «Як приручити дракона» та незліченного стосу подібних книг. Цікаво, що письменниця обожнювала верхову їзду і навіть вирощувала коней на своїй фермі в Ірландії. Багато хто відзначає, що дракони в неї описані подібно до коней з їх красою та грацією.

Серія не одразу увірвалася в серденька читачів, на початку авторка стикалася з нерозумінням концепції драконових вершників. Наприклад, Лондонське видавництво «Futura Publications» представило письменницю «авторкою, що пише про динозаврів для дітей». Також було в новинку, що в її книгах з’являються сильні жіночі персонажі (тоді як наукова фантастика вважалася традиційно «чоловічим» жанром).

І це при тому, що письменниця
була активною у спільнотах любителів фантастики, навіть встигла побувати секретарем-скарбником письменників наукової фантастики Америки (1968-1970), а після переїзду до Ірландії стала почесною гостею на великому конвенті «Істеркон» у Британії (1971 р.). Зараз серія про вершників Перну вважається класикою фантастики (у першої книги на Ґудрідз майже 145 000 оцінок і рейтинг 4,1 / 5). Це буде перший офіційний переклад книг українською. Якщо ви колись читали серію, поділіться ностальгією, як вона вам?

Олена Шпигоцька - Необрана. Нещастимці


Дуже камерне міське фентезі, яке не намагається рятувати світ - воно просто розповідає історію однієї дівчини.

Софія - звичайна десятикласниця: школа, непорозуміння з батьками, свої маленькі (але насправді великі) проблеми.
І от один момент змінює все - після нього вона починає бачити те, чого не бачать інші. Нещастимців. І разом з цим відкривається світ, у який вона взагалі не просилась.

Дуже сподобалось, як тут показане підліткове життя - без прикрас. І особливо закоханість 🫣😅
Така трохи незграбна, трохи крінжова, але дуже щира. Прямо з тим самим вайбом, від якого хочеться і сховатись під ковдру, і перечитати ще раз.

Магія подана легко і вправно - без перевантаження. Вона не кричить “дивись на мене”, а тихо вплітається в історію, стає її частиною.

І взагалі це історія не про “обраних”, а про тих, хто ними не став - але все одно опинився в центрі подій.
Затишна, трохи болюча і дуже жива книга.🥰

Вчені кажуть, що знайшли «темні точки» всередині світлових хвиль, що рухаються швидше за швидкість світла.

Вчені загалом вважають передачу маси чи інформації швидше за світло неможливою, оскільки це порушувало б закони загальної теорії відносності та причинності. Це по суті означає, що такі сигнали здатні до подорожей у часі та багатьох парадоксів, які це спричиняє.

Але що, якщо сам об'єкт взагалі не має маси? Як детально описано в статті, опублікованій у журналі Nature, міжнародна команда дослідників стверджує, що спостерігала «темні точки» всередині світлових хвиль, які можуть рухатися швидше за швидкість світла, підтверджуючи прогноз, датований 1970-ми роками.

Ці «темні точки», які спостерігають дослідники, фактично є невеликими «дірами» або вихорами всередині самої структури світлової хвилі, які можуть рухатися швидше за своє оточення, стверджує команда.

«Як би дивно це не звучало — уявіть собі вихор у річці, що обганяє потік води, в якій він існує — це явище реальне», — йдеться в офіційному прес-релізі. «Досі це базувалося на теорії».

Оскільки спостережувані вихори не несуть інформації та не мають маси, технічно вони не порушують закони загальної теорії відносності Ейнштейна.

Вони також темніші за саму темряву. Згідно зі статтею, ці вихори є «нульовими точками», в яких амплітуда світлової хвилі падає до нуля.

«Простіше кажучи, це точки повної темряви, вбудовані в світлове поле», – йдеться у прес-релізі.

Щоб зафіксувати рух цих вихорів у режимі реального часу, дослідники використовували модифікований високошвидкісний електронний мікроскоп для фіксації моментів протягом лише трьох квадрильйонних часток секунди.

Наклавши сотні зображень у багатьох експериментах, команда створила таймлапс, спостерігаючи, як вихори стикаються один з одним, іноді перевищуючи швидкість самого світла.

Висновки підтверджують теорію, вперше встановлену в 1978 році британським фізиком-теоретиком Майклом Беррі, який першим постулював, що швидкість цих вихорів може стати надсвітловою, тобто швидшою за швидкість світла.

«Наше відкриття розкриває універсальні закони природи, спільні для всіх типів хвиль, від звукових хвиль і потоків рідини до складних систем, таких як надпровідники», – заявив у своїй заяві автор дослідження та доцент Ізраїльського технологічного інституту Ідо Камінер. «Цей прорив надає нам потужний технологічний інструмент: можливість відображати рух тонких нанорозмірних явищ у матеріалах, виявлених за допомогою нового методу (електронної інтерферометрії), який підвищує чіткість зображення».

Іншими словами, останнє відкриття не відкриє двері до варп-двигунів найближчим часом, але може дозволити дослідникам ще ближче поглянути на поведінку самого світла.

«Ми вважаємо, що ці інноваційні методи мікроскопії дозволять вивчати приховані процеси у фізиці, хімії та біології, вперше розкриваючи, як поводиться природа у свої найшвидші та найневловиміші моменти», – пояснив Камінер.

Науково-фантастичне в подкасті Стерненка сьогодні: "То, якщо так, якщо навігація не потрібна, можна робити дрони зовсім автономними?"
- "Так, звісно, нейронку підкрутив - і вперед"
- "І коли на це можна розраховувати?"
- "Та вже"