Три кванти опівночі
4.36K subscribers
15.8K photos
1.21K videos
3.48K links
На годиннику три кванти опівночі, а це означає, що час зупинився і ми можемо з вами сісти та поговорити. Звісно ж про гарні та цікаві книжки, від фентезі до наукової фантастики та містики. А як набридне, то й за життя поговорити можна.
Download Telegram
🎁📚 Книжкові подарунки. “Бібліотека цензора” Ботайна аль-Есса.

Отримав новеньку книгу від видавництва “Lobster” і це “Бібліотека цензора” , яка мене зацікавила ще з моменту анонсу. Причому зацікавила в першу чергу анотацією:

У недалекому майбутньому після Революції цензори безжально викреслюють із книг усе «недозволене». Новопризначений книжковий цензор удень сумлінно вилучає будь-які натяки на заборонені теми, а вночі таємно читає конфісковані романи. Його дім (і сни) поступово заповнюють герої класичних історій. Так починається захоплива антиутопічна сатира, де боротьба проти книжок непомітно переростає в боротьбу за них. «Бібліотека цензора» – це одночасно тривожний сигнал і любовний лист до сили історій та солодкої насолоди читанням.


Цей роман став фіналістом престижної премії National Book Award (США) 2024 року в категорії перекладної літератури. В романі авторка поєднала похмурий дух антиутопії «1984» Джорджа Орвелла із шаленою абсурдністю «Аліси в Країні чудес» Льюїса Керрола. Ця історія - справжній любовний лист до книжок та до самого читання. Він сповнений тонких літературних відсилок – справжній клондайк для тих, хто обожнює впізнавати приховані цитати і алюзії.

А найбільше мене, як каджита та книжкового блогера зацікавило ось це: герой поринає у підпільний світ, де на нього чекають і таємні продавці книжок, і «поза законом» бібліотекарі, і небезпечна боротьба за збереження культури та історії.

Виглядає цікаво, тому сьогодні планую почати читати.✔️

#книжковіпокупки #книжковіподарунки
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍2212🤔4
🛩🇺🇦 Громадо, всі новини цього ранку — на афіші нашого збору.

Фонова картинка — це реальне фото з дрона-перехоплювача зенітної бригади, який протистоїть атакам ворога. Для підвищення ефективності, наші дрони потребують допрацювання, з чим ми хочемо допомогти!

Розігруємо:

🎟 Квиток 200 грн = участь у розіграші 3 сертифікатів Megogo Books на книжки по 2000 грн (1 шт) і 1000 грн (2 шт). Більше разів по 200 — більше шансів.

🎫 Донат на будь-яку суму = ваша безцінна допомога захисникам, дякуючи яким ми можемо жити і читати книжки + розіграш декількох призів-сюрпризів.

🙏 Підтримаймо! Розіграш — як тільки закриємо збір.

🫙Банка: https://send.monobank.ua/jar/8vsvfTviu9

‼️ Кожна копійка і репост мають значення! Просимо донатити будь-які суми та поширювати допис.

☝️ Що ефективнішими будуть перехоплювачі — то менше смерті посіє ворог в наших містах!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
18👍13
Трішки анонсів) У видавництві Lobster готується наукова фантастика "Корабель" від німецького письменника Андреаса Брандгорста. Книга має вийти у другому кварталі. Поки видавництво показало українську обкладинку.

Анотація

Події розгортаються через тисячі років після катастроф, які змінили хід історії людства. У цьому далекому майбутньому Землею керує мережа розумних машин, тим часом люди діляться на безсмертних і смертних, що виконують особливу місію в міжзоряному просторі. Це масштабна й водночас особиста історія про пошук істини, довіру, сумніви та надію перед обличчям незбагненного космосу
🤔19🔥16👀7👍3
🐲 “Обитель помаранчевого дерева”. Саманта Шеннон. Фентезі про драконів без драконів.

Якщо ви запитаєте мене “Чи можливо написати фентезі, в основі якого будуть різні види драконів та магії так, щоб в цьому фентезі не було драконів та магії” то я однозначно відповім “Так”. І в якості прикладу наведу книгу “Обитель помаранчевого дерева”.

Основа історії книги - дракони. Тисячу років тому сайден породив в надрах землі Безіменного, він пробудився та виліз з гори Жаху, щоб занурити людство в хаос та знищити його. Також він породив Фаєдела, своє праве крило, який створив для Безіменного драконяче військо, на чолі якого стоять п’ять верховних західняків. Безіменного вдалося приспати на 1000 років, а от його воїнство влаштувало справжню бійню яку назвали “Безмірною скорботою”, людство було на межі знищення, але потім прилетіла комета і всі дракони поснули.

І от тепер верховні західняки та драконяче воїнство прокидаються, щоб підготувати все до приходу Безіменного. Проблема в тому, що майже до самого фіналу ці страшні, небезпечні, могутні вогняні дракони, які загрожують стерти людство, згадуються буквально кілька разів. Зазвичай хтось зі верховних західняків прилітає в Ініс, королевство Шести Чеснот, пафосно кричить “Ми вас всіх спалимо”, далі отримує пафосну відповідь королеви “Ми вас не боїмося” і улітає. Або прилітає, палить кілька кварталів, отримує стрілою по своєму драконячому хльобалу та летить геть зі словами “Ахаха, я ще повернуся, і от тоді ми спалимо ваше місто!”. В кількох випадках дракони виступили роялями в кущах, коли героїні треба було втекти, і раптом зверху лився вогонь, то дракони прилетіли палити це місце. Немає точних описів цих драконів, крім розпливчастого “величезний, вогняна луска, навколо нього був вогонь, з ніздрів виривався дим”. У верховних крім вміння розмовляти немає характерів, історій, особистостей…Це голови, що проговорюють потрібні фрази. Також фактично немає історії цих вогнедихів, крім того, що колись вони прокинулися, всіх нищили, потім поснули і що вони дуже погані. Які в них цілі та мотиви? Які здібності? Чому їх всі бояться якщо за всю книгу вони спалили пару кварталів міста? Які стосунки між собою? Безіменний - це просто зле зло, така лякалка та рушій сюжету, типу всі персонажі щось роблять, щоб він не прокинувся. Ні особистості, ні історії (крім того, що його приспали і він прокинеться та всіх зжере), ні мотивів, ні навіть опису немає.

Безіменний та верховні західняки - це Саурон та назгули на мінімалках. Якусь мінімальну роль в сюжеті вони починають відігравати ближче до фіналу і то 90% згадок це “Ми туди не попливемо, бо там орудує Орсул, страшний верховний західняк”.

І звісно весь Захід дуже боїться драконів, вони є головним злом для всіх, а також від них в світ прийшла драконяча чума, яку так і не навчилися лікувати, а механізм її дії описаний кілька разів і то вона смертельна, то ні, то лікується, то ні, коротше авторці було все одно.

А от на Сході в Імперії дванадцяти озер люди живуть разом з водними драконами, це інший тип драконів, саме вони допомогли в битві проти вогнедихів. Водним драконам поклоняються, їх вважають майже богами, а бути їх вершниками то велика честь. І за всю книгу ми познайомимося рівно з однією драконкою, Великою Наїматун, озерною драконкою, яка билася з західними драконами ще в часи Безмірної Скорботи. Вона велика, дуже сильна, дуже мудра, досвідчена, розумна та хитра все це ми читаємо, щоб через кілька сторінок Наїматун отримала по своїй драконячій морді від зграї банальних браконьєрів і більшу частину книги вона буде лежати в трюмі корабля та помирати. В неї єдиної є подоба прописаної особистості, але говорить вона банальності, які видаються за східну мудрість, типу “Щоб робити добро треба бути добрим”, “Не всі люди погані, бувають і гарні”. Ще на сході є якісь Королівські Дракони, дракони вартові, типу там багато різних водяних драконів, але це все назви, можна не запам’ятовувати.

#КаджитЧитає #фентезі #ОбительПомаранчевогоДерева #СамантаШеннон
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🙈23🔥87😁22
🐲 “Обитель помаранчевого дерева”. Саманта Шеннон. Сферичне фентезі у вакуумі.

Ну, раз дракони тут для галочки, то може хоч магія є? Магія тут поділена на два типи. Перша це сайден, який отримують з’ївши плід помаранчевого дерева. Інша це стерен - роса чи пилок, який падає з комети, проліт якої приспав драконів. Треба з’їсти плід дерева або занюхнути пилок чи лизнути росу і це на якийсь час дає магічні сили. Далі нічого не прописано, інколи чародійка з останніх сил напружується і видає останній пук магією, інколи спалює цілі кораблі. Жодних правил магії, як вона діє, як працює, немає.

Те саме з великим артефактами, це меч Аскалон, та дві магічні перлини, які залишила по собі комета. 1000 років вони були міфом, всі їх шукали, є велика сюжетна лінія про древні манускрипти та надписи, як можуть бути підказками, багато людей загинуло в пошуках артефактів. Але, коли двом героїням знадобився Аскалон, вони подумали, що він може бути там-то, пішли туди, взяли Аскалон. Коли знадобилося перлини, то що? Правильно, персонаж пішов і взяв перлину. Зазвичай артефакт знаходиться поруч з тим місцем, де зараз персонаж, буквально під нею, в сусідній кімнаті або в її тілі. Як зручно!

Персонажі. Можна не запам’ятовувати імена та прізвища, все одно не запам’ятаєте. Абсолютно всі персонажі це пласкі картонки, їх багато й більша частина персонажів не бере участі в сюжеті, вони для фону. Найголовніша - королева Сабран. Всю книгу вона сидить в своєму палаці та ниє за свою важку долю. При цьому її люблять всі піддані, її мужністю всі надихаються. В кожній главі новий персонаж обов’язково каже, що Сабран дуже мужня та сильна жінка. Особливо її хвалять правителі інших держав. Лорд Арталот, “лицар Святого Ниття”, якому присвячена ціла сюжетна лінія, від початку до фіналу книги не зробив нічого, навіть мандруючи різними землями, так нічого не робити вміє тільки ООН. Всю книгу він жаліється на важку долю. Персонажі постійно ниють та розмовляють пафосними фразами, за якими криються звичайні банальності.

Країни не прописані ніяк. Основа сюжету - Ініс, королевство Шести Чеснот, вкрай релігійне, яким править Сабран. За всю книгу так і не описано не те що якісь церкви, армія, флот, не описане навіть місто в якому знаходиться палац королеви. Весь Ініс - це Сабран, яка страждає в палаці. Всі інші країни нагадують Японію, Ізраїль тощо, і в цілому крім естетики ніяк не прописані.

Бойових сцен мало, описані погано, 80% книги це пафосні діалоги та майже безцільні переміщення героїв світом. Геополітика на рівні дитячого садка. Сабран хоче об’єднатися з Сейкі, яких тисячі років в Інісі називали язичниками. Ініс ненавидить драконів, Сейкі поклоняється драконам. Сабран відправила туди лицаря святого ниття Лота, він просто сказав імператору, що Безіменний прокинеться і заради добра та життя треба об’єднатися, і той погодився й похвалив королеву Сабран за мужність. Без доказів, передумов, перемовин, після тисячі років ізоляції та ненависті. Це б як радикальні християни та радикальні мусульмани об’єдналися б заради миру у всьому мирі. Всі розслідування проходят так само, героїня Ід приходить до страшної лісової відьми, яка вбила її батьків, відьма каже я не погана, я гарна, я не вбивала. Ід їй вірить, потім думає, що мабуть це зробила настоятелька монастиря, яка її виховала, звинувачує настоятельку, та зізнається. Таємничій “сомельє” вбив мати Сабран та намагався вбити її саму, Ідаз подумала, хто це може бути, підійшла, сказала, сомельє зізнався.

Фінал історії - абсолютна феєрія банальності та відсутності будь-якої логіки.

Ця книга абсолютно пуста. Немає сюжету, драконів, магії, персонажів та світу, просто картонні декорації та море банальних пафосних діалогів. Не рекомендую до покупки та читання, у Vivat є набагато кращі книги, наприклад “Леобург” Ірини Грабовської або “Пам’ять під назвою імперія” Аркаді Мартін.

#КаджитЧитає #фентезі #ОбительПомаранчевогоДерева #СамантаШеннон
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🙈40💯10👍94😁3
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Наче й смішно, але в мене десь так все і є😁
😁73🔥7😈1
😎 Ранкові коти

Відчувається, що на вулиці дощ, сиро та холодно. Не хочуть котяки йти на вулицю, дурних немає) Сфоткав процес їжі з Масею, ото самий кайф - я чухаю ї дупку а вона їсть) Скоро потепліє, то все в мене буде навпаки - не заженеш в хату)

💵 Котобанка

#ранковікоти
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
66👍9🥰8🔥611
Відчуваєте, як повітря наповнюється магією? Наближається Бірке – Весняне рівнодення, час, коли старі легенди оживають.

Запрошуємо вас відсвяткувати це свято у колі справжніх знавців Континенту! 21 березня у київській книгарні ми розпалимо інтелектуальне багаття навколо одного з найкультовіших фентезі-всесвітів сучасності.

У програмі:
📌 захоплива дискусія про книги, ігри та комікси всесвіту Відьмака;
📌 розіграш комплекту коміксів видавництва «Vovkulaka»;
📌 смаколики від «Книгарні «Є».

Дізнаємося, чому історія про мисливця на монстрів стала культовою, як книжки перетворилися на популярну гру та комікси, і чим цей всесвіт приваблює мільйони фанатів у всьому світі.

Учасники зустрічі:
👉 Анастасія Липська – менеджерка видавництва «Vovkulaka».
👉 Володимир Аренєв – письменник-фантаст, літературний критик.
👉 Єгор Скляр – блогер, автор ТГ-каналу «Тут Про Фентезі».

Чекаємо на вас, щоб відкрити таємниці культового фентезі. Розберемо всесвіт Відьмака «на молекули» разом.

Коли: 21 березня о 18:00
Де: «Книгарня «Є», Київ, вул. Левка Лук'яненка, 29
Вхід: вільний за реєстрацією
https://forms.gle/7tUBU9sekFwfYMGg6
13🔥9
Forwarded from Лабораторія
📦Сьогодні той самий день, коли ми з радістю біжимо на склад — бо приїхало стільки новинок!
Дивіться самі👆

▪️«Щоденники воєнного часу» Астрід Ліндгрен — чесні записи воєнних років, де за відомим ім’ям відкривається уважна й вразлива очевидиця часу

▪️«Друга світова війна» Ентоні Бівор — масштабна панорама війни крізь досвід людей, їхні рішення, страхи й межі людяності

▪️«Боги мого краю дуже люблять кров» Євгенія Кужавська — історичний детектив у дусі dark academia з українським колоритом: спіритизм, мистецтво й філософія

▪️«Ядерна війна: сценарій» Енні Джейкобсен — науково-популярний роман про можливий сценарій ядерного конфлікту від фіналістки Пулітцера

▪️«Агата Крісті. Невловима жінка» Люсі Ворслі — біографія, що читається як роман про амбіції, страхи й прагнення незалежністі

▪️«Твій біль має ім’я» Моніка ДіКрістіна — практичний гід з емоційного саморозвитку про те, як невисловлені переживання непомітно керують нашим життям

▪️«Декамерон» Джованні Боккаччо — перлина пізнього Середньовіччя про стосунки й характери в блискучому перекладі Миколи Лукаша

▪️«Нотатки сімейного лікаря» Олександра Шмуратко-Юрченко — чесна й самоіронічна розповідь про щоденну амбулаторну медицину без прикрас
18