«Україна зобов'язана, США очікують». Подробиці «паритетного» партнерства з США
Результатом переговорів України із США стало підписання трьох ключових документів щодо співпраці у сфері надрокористування. Офіційно оприлюднили лише міжурядову угоду, водночас зміст найважливіших документів, де прописані деталі партнерства, лишився закритим для суспільства і навіть депутатів. Аналіз наявних текстів свідчить: справжній контроль отримують США, адже більшість рішень у фонді, який розпоряджатиметься інвестиціями й активами, ухвалюватимуть американські представники.
Американські інвестори отримають пріоритет доступу до всієї інформації і проєктів для видобутку, а умови угоди мають пріоритет над українським законодавством. Україна ж зобов’язана віддавати у фонд половину орендних платежів і зборів із нових і так званих «сплячих» ліцензій. У підсумку, Україна погодилася обмежити вплив на власні надра в обмін на військову допомогу, попри відсутність гарантій безпеки чи великого інвестиційного прориву.
Підписуйся на @matsukalert
Результатом переговорів України із США стало підписання трьох ключових документів щодо співпраці у сфері надрокористування. Офіційно оприлюднили лише міжурядову угоду, водночас зміст найважливіших документів, де прописані деталі партнерства, лишився закритим для суспільства і навіть депутатів. Аналіз наявних текстів свідчить: справжній контроль отримують США, адже більшість рішень у фонді, який розпоряджатиметься інвестиціями й активами, ухвалюватимуть американські представники.
Американські інвестори отримають пріоритет доступу до всієї інформації і проєктів для видобутку, а умови угоди мають пріоритет над українським законодавством. Україна ж зобов’язана віддавати у фонд половину орендних платежів і зборів із нових і так званих «сплячих» ліцензій. У підсумку, Україна погодилася обмежити вплив на власні надра в обмін на військову допомогу, попри відсутність гарантій безпеки чи великого інвестиційного прориву.
Підписуйся на @matsukalert
Трамп заспокоює Путіна, тиснучи на Україну, — Байден в інтерв’ю BBC
У ексклюзивному інтерв’ю BBC Джо Байден заявив, що пропозиції адміністрації Дональда Трампа змусити Україну поступитися частиною територій Росії є сучасною формою умиротворення агресора. Байден наголосив, що такі дії лише підбадьорюють Володимира Путіна, який не збирається зупинятися — поступки, за його словами, лише заохотять подальшу агресію.
Колишній президент США підкреслив, що адміністрація Байдена була готова відповідати більш рішуче, якщо Росія посилить свої дії проти України, і що Сполучені Штати надали Києву всю необхідну допомогу для збереження незалежності. Однак Джо Байден висловив занепокоєння через можливий розкол у відносинах між США та Європою, якщо США виберуть іншу стратегію. Він також застеріг, що такі політичні рішення підривають довіру європейських лідерів до американського лідерства.
@matsukalert: Заява експрезидента США — це сигнал передусім Володимиру Путіну та європейським союзникам: Вашингтон, навіть із внутрішніми політичними баталіями, не визнає «обмін території на мир» легітимним варіантом. Байден свідомо обрав термін «сучасне умиротворення», проводячи пряму історичну паралель із Мюнхеном‑1938 і натякаючи, що повторення тодішньої помилки дорого обійдеться у XXI ст. У США триває жорстка боротьба за порядок денний зовнішньої політики. Трампова лінія «заморозити війну» апелює до втоми американського виборця, проте Байден переводить дискусію в площину моралі та довгострокової безпеки: поступки диктаторам не скорочують витрати, а множать їх. Його меседж розрахований на центриський електорат, який не хоче повтору ізоляціоністських провалів 1930‑х. Київ отримує публічне підтвердження: теза про «втому від війни» — перебільшення. Аргументація Байдена підсилює український наратив про «невигідність замороженого конфлікту» та створює додатковий тиск на ті столиці, які схиляються до «компромісу за рахунок Києва».
Підписуйся на @matsukalert
У ексклюзивному інтерв’ю BBC Джо Байден заявив, що пропозиції адміністрації Дональда Трампа змусити Україну поступитися частиною територій Росії є сучасною формою умиротворення агресора. Байден наголосив, що такі дії лише підбадьорюють Володимира Путіна, який не збирається зупинятися — поступки, за його словами, лише заохотять подальшу агресію.
Колишній президент США підкреслив, що адміністрація Байдена була готова відповідати більш рішуче, якщо Росія посилить свої дії проти України, і що Сполучені Штати надали Києву всю необхідну допомогу для збереження незалежності. Однак Джо Байден висловив занепокоєння через можливий розкол у відносинах між США та Європою, якщо США виберуть іншу стратегію. Він також застеріг, що такі політичні рішення підривають довіру європейських лідерів до американського лідерства.
@matsukalert: Заява експрезидента США — це сигнал передусім Володимиру Путіну та європейським союзникам: Вашингтон, навіть із внутрішніми політичними баталіями, не визнає «обмін території на мир» легітимним варіантом. Байден свідомо обрав термін «сучасне умиротворення», проводячи пряму історичну паралель із Мюнхеном‑1938 і натякаючи, що повторення тодішньої помилки дорого обійдеться у XXI ст. У США триває жорстка боротьба за порядок денний зовнішньої політики. Трампова лінія «заморозити війну» апелює до втоми американського виборця, проте Байден переводить дискусію в площину моралі та довгострокової безпеки: поступки диктаторам не скорочують витрати, а множать їх. Його меседж розрахований на центриський електорат, який не хоче повтору ізоляціоністських провалів 1930‑х. Київ отримує публічне підтвердження: теза про «втому від війни» — перебільшення. Аргументація Байдена підсилює український наратив про «невигідність замороженого конфлікту» та створює додатковий тиск на ті столиці, які схиляються до «компромісу за рахунок Києва».
Підписуйся на @matsukalert
Дзеркало тижня: Золота жила українського степу, або Як Україні заробити мільярди на своєму геополітичному положенні
"Україна завдяки унікальному геополітичному положенню може стати ключовим транзитним коридором між Китаєм та Європейським Союзом, залучаючи мільярди доларів прибутків від перевезень та розвитку сучасної логістичної інфраструктури".
@matsukalert: Щоб реалізувати свій транзитний потенціал, Україні потрібні глибокі реформи — не косметичні зміни, а системна трансформація, підкріплена політичною волею та стратегічним плануванням. Проте темпи реформ залишаються повільними, а політична еліта часто демонструє брак згуртованості чи далекоглядності. Тому, хоча географічне розташування і створює певні передумови, наразі його стратегічна цінність виглядає більше як теоретична можливість, ніж практична реальність. Оптимізм у цьому питанні, на жаль, видається передчасним.
Підписуйся на @matsukalert
"Україна завдяки унікальному геополітичному положенню може стати ключовим транзитним коридором між Китаєм та Європейським Союзом, залучаючи мільярди доларів прибутків від перевезень та розвитку сучасної логістичної інфраструктури".
@matsukalert: Щоб реалізувати свій транзитний потенціал, Україні потрібні глибокі реформи — не косметичні зміни, а системна трансформація, підкріплена політичною волею та стратегічним плануванням. Проте темпи реформ залишаються повільними, а політична еліта часто демонструє брак згуртованості чи далекоглядності. Тому, хоча географічне розташування і створює певні передумови, наразі його стратегічна цінність виглядає більше як теоретична можливість, ніж практична реальність. Оптимізм у цьому питанні, на жаль, видається передчасним.
Підписуйся на @matsukalert
Зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС у Варшаві та Львові — важливий сигнал єдності ЄС та партнерів перед обличчям російської агресії. Хоча формальних рішень не ухвалять, саме в таких неформальних форматах закладаються домовленості, які потім стають основою реальних кроків: посилення санкцій, військова допомога, дипломатичний тиск. Особливо важливим є просування ідеї спеціального трибуналу щодо злочину агресії — те, чого не охоплює МКС, але що має ключове значення для притягнення Путіна й оточення до відповідальності.
Показово, що ЄС планує одночасно збільшувати допомогу Україні та готувати нові обмеження для РФ, навіть попри внутрішні розбіжності (наприклад, Угорщина й Словаччина). Це демонструє, що стратегічний консенсус щодо підтримки Києва зберігається. Але без швидкої реалізації ініціатив (особливо щодо санкцій) є ризик, що Кремль використає паузу для ескалації.
@matsukalert
Показово, що ЄС планує одночасно збільшувати допомогу Україні та готувати нові обмеження для РФ, навіть попри внутрішні розбіжності (наприклад, Угорщина й Словаччина). Це демонструє, що стратегічний консенсус щодо підтримки Києва зберігається. Але без швидкої реалізації ініціатив (особливо щодо санкцій) є ризик, що Кремль використає паузу для ескалації.
@matsukalert
Forwarded from ІноПреса: США та ЄС 🗞
Венс заявив, що Росія «вимагає надто багато» для завершення війни з Україною
Віцепрезидент Ванс заявив, що Росія висуває надто високі вимоги для завершення війни з Україною. США виступають за довгострокове врегулювання конфлікту та закликають сторони погодити основні умови для переговорів.
Підписуйся на @InoPresa
Віцепрезидент Ванс заявив, що Росія висуває надто високі вимоги для завершення війни з Україною. США виступають за довгострокове врегулювання конфлікту та закликають сторони погодити основні умови для переговорів.
Підписуйся на @InoPresa
"Пріоритети адміністрації Трампа дуже стискали час". Заступник міністра економіки Качка — про угоду зі США та інвестфонд
Заступник міністра економіки Тарас Качка розповів про деталі створення інвестиційного фонду відбудови України разом зі США. Однією з головних складностей переговорів була структура фонду: американська сторона запропонувала корпоративну модель, характерну для приватного сектору, яку вдалося відокремити від державних зобов'язань у міжурядовій угоді. Фонд управлятимуть по три представники від кожної країни, а внески формуватимуться з українських прибутків від нових і "сплячих" ліцензій на надра та американських стартових коштів. Документ не містить гарантій безпеки чи положень про екологічні компенсації, оскільки операційна діяльність відбуватиметься відповідно до українського законодавства. Український парламент має ратифікувати лише політичну частину угоди, тоді як корпоративні механізми врегульовуватимуться окремо.
Підписуйся на @matsukalert
Заступник міністра економіки Тарас Качка розповів про деталі створення інвестиційного фонду відбудови України разом зі США. Однією з головних складностей переговорів була структура фонду: американська сторона запропонувала корпоративну модель, характерну для приватного сектору, яку вдалося відокремити від державних зобов'язань у міжурядовій угоді. Фонд управлятимуть по три представники від кожної країни, а внески формуватимуться з українських прибутків від нових і "сплячих" ліцензій на надра та американських стартових коштів. Документ не містить гарантій безпеки чи положень про екологічні компенсації, оскільки операційна діяльність відбуватиметься відповідно до українського законодавства. Український парламент має ратифікувати лише політичну частину угоди, тоді як корпоративні механізми врегульовуватимуться окремо.
Підписуйся на @matsukalert
Поглинання чи злиття? Як формуються корпуси в українській армії
В українській армії триває реформа, яка передбачає новий рівень організації — перехід на корпусну систему. Корпус поєднує кілька бригад, що діють на певній ділянці фронту під єдиним командуванням. Такий підхід має зміцнити керованість військами, уникнути розпорошення підрозділів і спростити координацію на полі бою. Створення корпусів розпочалося наприкінці 2024 року і вже оголошено про формування перших чотирьох у Нацгвардії і ЗСУ, хоча передбачено всього 18.
Корпуси формуються як на основі досвідчених бригад, так і через об’єднання нових формувань, але ключовим залишається обмін бойовим і управлінським досвідом між різними підрозділами. Це не означає поглинання великими частинами менших — кожна зберігає власну ідентичність, використовуючи нагромаджені навички для посилення спільної дії.
Водночас процес створення корпусів у ЗСУ триває повільніше: багато рішень офіційно не оприлюднено, командування та склад частини корпусів залишаються таємницею. Трансформація відбувається на тлі викликів війни та потреби у гнучкості, а остаточна ефективність нової структури стане зрозумілою лише з часом.
Підписуйся на @matsukalert
В українській армії триває реформа, яка передбачає новий рівень організації — перехід на корпусну систему. Корпус поєднує кілька бригад, що діють на певній ділянці фронту під єдиним командуванням. Такий підхід має зміцнити керованість військами, уникнути розпорошення підрозділів і спростити координацію на полі бою. Створення корпусів розпочалося наприкінці 2024 року і вже оголошено про формування перших чотирьох у Нацгвардії і ЗСУ, хоча передбачено всього 18.
Корпуси формуються як на основі досвідчених бригад, так і через об’єднання нових формувань, але ключовим залишається обмін бойовим і управлінським досвідом між різними підрозділами. Це не означає поглинання великими частинами менших — кожна зберігає власну ідентичність, використовуючи нагромаджені навички для посилення спільної дії.
Водночас процес створення корпусів у ЗСУ триває повільніше: багато рішень офіційно не оприлюднено, командування та склад частини корпусів залишаються таємницею. Трансформація відбувається на тлі викликів війни та потреби у гнучкості, а остаточна ефективність нової структури стане зрозумілою лише з часом.
Підписуйся на @matsukalert
Демілітаризована зона, про яку говорить Келлог, і фонд надр — це два боки однієї медалі. Вони працюють у тандемі. Без паузи на фронті інвестиційна історія ризикує згоріти ще на злітній смузі. Але без великої економічної гри будь-який «мирний план» залишається декларацією без змісту. Трампова адміністрація, всупереч власній репутації, намагається зіграти в довгу гру, не обмежуючись гучними гаслами. І Україні доведеться навчитися жити у світі, де підтримка Заходу вже не вимірюється лише «Джавелінами» і «Петріотами», а дедалі більше — контрактами, угодами, інвестиційними портфелями.
Читайте більше у колонці.
@matsukalert
Читайте більше у колонці.
@matsukalert
Matsuka Online
Угода США та України про надра. Мацука Олексій
Чи змінить Американо-український фонд надр хід війни? Аналіз ролі США в економіці, безпеці та майбутньому України. Глибокий огляд угоди 2025 року.
Голова оборонного комітету Олександр Завітневич: Я люто ненавиджу бусифікацію
Олександр Завітневич, очільник парламентського комітету з нацбезпеки та оборони і один з наближених до президента політиків, розповів про рік роботи закону про мобілізацію. Він визнає, що ухвалення цього закону супроводжувалось численними суперечками, але вважає головною метою було вирішити проблему критичного дефіциту військових на фронті – саме цього домогтися вдалося.
Водночас Завітневич негативно ставиться до явища «бусифікації» – затримань на вулиці працівниками ТЦК громадян без актуальних військових документів і примусових доставок до військкоматів. Він наголошує, що таких практик варто уникати, закликає шукати баланс між покаранням і роз’яснювальною роботою, а також підвищувати якість рекрутингу.
Парламентарій визнає: частина законодавчих інструментів, як-от штрафи чи позбавлення водійських прав, недостатньо ефективні через брак ресурсу та проблеми правової культури. Ключовим Завітневич вважає поступову зміну підходу до мобілізації, кращу підготовку та інформування людей про служби, пільги й умови.
Підписуйся на @matsukalert
Олександр Завітневич, очільник парламентського комітету з нацбезпеки та оборони і один з наближених до президента політиків, розповів про рік роботи закону про мобілізацію. Він визнає, що ухвалення цього закону супроводжувалось численними суперечками, але вважає головною метою було вирішити проблему критичного дефіциту військових на фронті – саме цього домогтися вдалося.
Водночас Завітневич негативно ставиться до явища «бусифікації» – затримань на вулиці працівниками ТЦК громадян без актуальних військових документів і примусових доставок до військкоматів. Він наголошує, що таких практик варто уникати, закликає шукати баланс між покаранням і роз’яснювальною роботою, а також підвищувати якість рекрутингу.
Парламентарій визнає: частина законодавчих інструментів, як-от штрафи чи позбавлення водійських прав, недостатньо ефективні через брак ресурсу та проблеми правової культури. Ключовим Завітневич вважає поступову зміну підходу до мобілізації, кращу підготовку та інформування людей про служби, пільги й умови.
Підписуйся на @matsukalert
20–30% зруйновано, більшість людей виїхала: як наступ російської армії знищує Костянтинівку
Костянтинівка на Донеччині опинилася під посиленими атаками російської армії, яка застосовує авіабомби, дрони та артилерію. Внаслідок обстрілів близько 20-30% міста вже зруйновано, а з понад 67 тисяч мешканців залишилося лише близько 9 тисяч. Основна маса жителів виїжджає лише після значних руйнувань своїх домівок, попри постійні заклики до евакуації. За словами очільника місцевої військової адміністрації, ворог навмисно нищить як житлові квартали, так і критичну інфраструктуру. Завдяки зусиллям влади вдалося вивезти всіх дітей, утім іноді фіксують повернення сімей із дітьми. Костянтинівка залишається важливим вузлом української оборони на Донбасі, і якщо місто впаде, під загрозою опиняться Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ.
Підписуйся на @matsukalert
Костянтинівка на Донеччині опинилася під посиленими атаками російської армії, яка застосовує авіабомби, дрони та артилерію. Внаслідок обстрілів близько 20-30% міста вже зруйновано, а з понад 67 тисяч мешканців залишилося лише близько 9 тисяч. Основна маса жителів виїжджає лише після значних руйнувань своїх домівок, попри постійні заклики до евакуації. За словами очільника місцевої військової адміністрації, ворог навмисно нищить як житлові квартали, так і критичну інфраструктуру. Завдяки зусиллям влади вдалося вивезти всіх дітей, утім іноді фіксують повернення сімей із дітьми. Костянтинівка залишається важливим вузлом української оборони на Донбасі, і якщо місто впаде, під загрозою опиняться Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ.
Підписуйся на @matsukalert
Невикористаний козир у рукаві української економіки
Український ринок гарантій має значний невикористаний потенціал, який може стати рушієм економічного зростання в умовах воєнної та післявоєнної відбудови. Зокрема, запровадження сучасних механізмів страхування поруки дозволило б підприємствам отримувати дешевші кредити, брати участь у тендерах і проєктах, а також сприяти залученню інвестицій, що наразі ускладнено через високі ризики.
На відміну від ЄС, де інструменти гарантій широко використовуються для підтримки бізнесу, в Україні цей механізм лишається недостатнім чином впровадженим через регуляторні перепони, недосконалу законодавчу базу та відсутність довіри між учасниками ринку. Фахівці зазначають, що розвиток страхування поруки дозволив би знизити фінансові ризики для банків і компаній, підвищити прозорість операцій і розширити доступ до фінансування, що особливо важливо під час нестабільної економічної ситуації.
Підписуйся на @matsukalert
Український ринок гарантій має значний невикористаний потенціал, який може стати рушієм економічного зростання в умовах воєнної та післявоєнної відбудови. Зокрема, запровадження сучасних механізмів страхування поруки дозволило б підприємствам отримувати дешевші кредити, брати участь у тендерах і проєктах, а також сприяти залученню інвестицій, що наразі ускладнено через високі ризики.
На відміну від ЄС, де інструменти гарантій широко використовуються для підтримки бізнесу, в Україні цей механізм лишається недостатнім чином впровадженим через регуляторні перепони, недосконалу законодавчу базу та відсутність довіри між учасниками ринку. Фахівці зазначають, що розвиток страхування поруки дозволив би знизити фінансові ризики для банків і компаній, підвищити прозорість операцій і розширити доступ до фінансування, що особливо важливо під час нестабільної економічної ситуації.
Підписуйся на @matsukalert
Foreign Policy справедливо підкреслює ключову правову пастку: будь-яка угода між Україною й Росією, досягнута під примусом чи через військовий тиск, підпадає під поняття «договір, укладений під впливом сили» (ст. 52 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, 1969 р.). Тобто формально така угода може бути визнана недійсною, навіть якщо США її підтримають. Це сильно знижує цінність «швидкого миру», який часто обіцяє Трамп.
Для України головним ризиком є легалізація окупації — навіть якщо міжнародне право назве угоду недійсною, де-факто це може змінити реалії на землі, а санкції Заходу можуть послабитись. Для Росії ж ризик у тому, що нова адміністрація США після Трампа чи європейські суди можуть згодом оскаржити такі домовленості. Іншими словами, навіть якщо Трамп виступить миротворцем, це може створити міну уповільненої дії для всіх сторін.
Підписуйся на @matsukalert
Для України головним ризиком є легалізація окупації — навіть якщо міжнародне право назве угоду недійсною, де-факто це може змінити реалії на землі, а санкції Заходу можуть послабитись. Для Росії ж ризик у тому, що нова адміністрація США після Трампа чи європейські суди можуть згодом оскаржити такі домовленості. Іншими словами, навіть якщо Трамп виступить миротворцем, це може створити міну уповільненої дії для всіх сторін.
Підписуйся на @matsukalert
«Історична прем’єра»: чому за канцлера Мерца голосували двічі та чого чекати Україні від нового уряду Німеччини
Обрання Фрідріха Мерца на посаду канцлера Німеччини пройшло у напруженій атмосфері: для підтвердження результату довелося організовувати повторне голосування через процедурні порушення. Це вже стало приводом для дискусій у німецькому політикумі про ґрунтовність нового уряду та його здатність реагувати на кризи. Мерц відомий своєю консервативною позицією і готовністю до рішучих заходів у питаннях безпеки та економіки.
Для України важливо, що новий канцлер неодноразово висловлював підтримку надання військової допомоги, але водночас виступає за більш прагматичний підхід у відносинах з Росією. Очікується, що Берлін і надалі залишиться одним із ключових партнерів Києва в Європі, але співпраця може стати менш передбачуваною через внутрішньополітичні виклики у ФРН та обережність нового керівництва.
Підписуйся на @matsukalert
Обрання Фрідріха Мерца на посаду канцлера Німеччини пройшло у напруженій атмосфері: для підтвердження результату довелося організовувати повторне голосування через процедурні порушення. Це вже стало приводом для дискусій у німецькому політикумі про ґрунтовність нового уряду та його здатність реагувати на кризи. Мерц відомий своєю консервативною позицією і готовністю до рішучих заходів у питаннях безпеки та економіки.
Для України важливо, що новий канцлер неодноразово висловлював підтримку надання військової допомоги, але водночас виступає за більш прагматичний підхід у відносинах з Росією. Очікується, що Берлін і надалі залишиться одним із ключових партнерів Києва в Європі, але співпраця може стати менш передбачуваною через внутрішньополітичні виклики у ФРН та обережність нового керівництва.
Підписуйся на @matsukalert
Хто приїхав і кого не буде у Москві 9 травня – і що Путін покаже на параді
На військовий парад у Москві з нагоди 80-річчя закінчення Другої світової війни прибули лідери Китаю, Бразилії, Венесуели, Сербії, Куби, Монголії та Екваторіальної Гвінеї. Візиту уникнули керівники Азербайджану, Лаосу, Індії, а також більшість країн Заходу. Зазначалося, що сербський президент мусив летіти обхідним маршрутом через обмеження у повітряному просторі країн Балтії.
Сам парад стане найбільшим від початку повномасштабної війни, але обійдеться без новітніх танків Т-14 «Армата» та значної авіаційної частки. Значну роль у цьогорічних заходах відведено демонстрації безпілотників. Уряд РФ посилив заходи безпеки, зокрема фільтрує інтернет.
Парад традиційно супроводжує пропаганда щодо війни з Україною, хоча за останні роки втрати РФ істотно зросли. Водночас українська сторона пропонувала триваліше перемир’я, однак Росія погодилася лише на три дні.
Підписуйся на @matsukalert
На військовий парад у Москві з нагоди 80-річчя закінчення Другої світової війни прибули лідери Китаю, Бразилії, Венесуели, Сербії, Куби, Монголії та Екваторіальної Гвінеї. Візиту уникнули керівники Азербайджану, Лаосу, Індії, а також більшість країн Заходу. Зазначалося, що сербський президент мусив летіти обхідним маршрутом через обмеження у повітряному просторі країн Балтії.
Сам парад стане найбільшим від початку повномасштабної війни, але обійдеться без новітніх танків Т-14 «Армата» та значної авіаційної частки. Значну роль у цьогорічних заходах відведено демонстрації безпілотників. Уряд РФ посилив заходи безпеки, зокрема фільтрує інтернет.
Парад традиційно супроводжує пропаганда щодо війни з Україною, хоча за останні роки втрати РФ істотно зросли. Водночас українська сторона пропонувала триваліше перемир’я, однак Росія погодилася лише на три дні.
Підписуйся на @matsukalert
Українське Радіо Свобода: США пропонують створити демілітаризовану зону в Україні. Чому це ризикована ідея?
Американська пропозиція про демілітаризовану зону в Україні викликає критику експертів через ризики повтору негативного досвіду АТО—відсутність гарантій безпеки, ймовірність швидкого просування росіян та складність контролю над такою зоною.
Підписуйся на @matsukalert
Американська пропозиція про демілітаризовану зону в Україні викликає критику експертів через ризики повтору негативного досвіду АТО—відсутність гарантій безпеки, ймовірність швидкого просування росіян та складність контролю над такою зоною.
Підписуйся на @matsukalert
Nюрнберг для Путіна: усе про трибунал для керівництва РФ, який створюють у Гаазі
На фоні військового параду в Москві 9 травня 2025 року у Львові міністри та дипломати країн ЄС і західних держав домовилися про створення міжнародного трибуналу для російської верхівки за злочин агресії проти України. Вперше з часів Нюрнберга за ініціативи Заходу створюється механізм для притягнення до відповідальності керівників держави-агресора у період активної війни. Трибунал працюватиме в Гаазі та матиме право виносити заочні вироки, а конфіскація активів можливе одразу. Україна відіграє ключову роль у формуванні списку підсудних, серед яких можуть опинитися не лише високопосадовці Росії, а й лідери Білорусі та КНДР. На відміну від аналогів, процес не обмежуватиме імунітет чинних лідерів, хоча розгляд справи щодо них зупинятиметься на час перебування при владі. Повноцінний старт трибуналу очікується у 2026 році.
Підписуйся на @matsukalert
На фоні військового параду в Москві 9 травня 2025 року у Львові міністри та дипломати країн ЄС і західних держав домовилися про створення міжнародного трибуналу для російської верхівки за злочин агресії проти України. Вперше з часів Нюрнберга за ініціативи Заходу створюється механізм для притягнення до відповідальності керівників держави-агресора у період активної війни. Трибунал працюватиме в Гаазі та матиме право виносити заочні вироки, а конфіскація активів можливе одразу. Україна відіграє ключову роль у формуванні списку підсудних, серед яких можуть опинитися не лише високопосадовці Росії, а й лідери Білорусі та КНДР. На відміну від аналогів, процес не обмежуватиме імунітет чинних лідерів, хоча розгляд справи щодо них зупинятиметься на час перебування при владі. Повноцінний старт трибуналу очікується у 2026 році.
Підписуйся на @matsukalert
Путін поряд із Сі. Хто ще був на параді в Москві та яку техніку продемонстрували
Парад на Червоній площі цього року відзначився присутністю китайського лідера Сі Цзіньпіна, що символізувало зміцнення відносин між Росією та Китаєм. Разом із Путіним, він взяв участь у заході, підкресливши свою особливу роль, а серед маршували також понад 100 китайських солдатів. Окрім Китаю, на події були представлені військові з 13 країн, включаючи Білорусь, В'єтнам, Азербайджан, Казахстан, Лаос і М'янму, а лідерів західних країн не було. З європейських політиків серед гостей відзначився лише прем’єр Словаччини Роберт Фіцо.
Росія представила модернізовану, хоча й не чисельну, техніку – ракетні комплекси "Ярс", важкі системи ТОС-2, БМП з новими бойовими модулями, самохідні гармати "Гіацинт К" і "Мальва", а також низку безпілотників, які активно застосовують в Україні. Путін повторив тези про “єдність країни” та знову намагався виправдати агресію проти України.
Підписуйся на @matsukalert
Парад на Червоній площі цього року відзначився присутністю китайського лідера Сі Цзіньпіна, що символізувало зміцнення відносин між Росією та Китаєм. Разом із Путіним, він взяв участь у заході, підкресливши свою особливу роль, а серед маршували також понад 100 китайських солдатів. Окрім Китаю, на події були представлені військові з 13 країн, включаючи Білорусь, В'єтнам, Азербайджан, Казахстан, Лаос і М'янму, а лідерів західних країн не було. З європейських політиків серед гостей відзначився лише прем’єр Словаччини Роберт Фіцо.
Росія представила модернізовану, хоча й не чисельну, техніку – ракетні комплекси "Ярс", важкі системи ТОС-2, БМП з новими бойовими модулями, самохідні гармати "Гіацинт К" і "Мальва", а також низку безпілотників, які активно застосовують в Україні. Путін повторив тези про “єдність країни” та знову намагався виправдати агресію проти України.
Підписуйся на @matsukalert
Радіо Свобода: Українські родини, які втратили своїх близьких через війну, стикаються з високою вартістю поховань на тлі переповнених кладовищ. Через нестачу місць на цвинтарях зросли й ціни на похоронні послуги, а пошук нового місця для могили став дорогим і складним процесом. Деякі сім’ї змушені чекати або обирати спрощені ритуали. Представники місцевої влади визнають проблему та шукають можливості розширення кладовищ, однак розв'язання затягується. Тим часом родичі залежать від фінансової допомоги різних організацій чи змушені брати кредити, щоби гідно попрощатися з померлими.
Підписуйся на @matsukalert
Підписуйся на @matsukalert
Святкування Дня перемоги 9 травня у Москві цього року пройшло в особливій атмосфері. Володимир Путін під час урочистої промови обмежився традиційними тезами про героїзм радянського народу та неприпустимість забуття минулого, уникаючи згадок про сучасну війну в Україні. Фокус було зміщено на критику Заходу та наголошення на оборонній ролі Росії у світі. На Червоній площі не було ані згадок про конкретні бойові дії чи втрати в Україні, ані закликів до підтримки «спецоперації». Ветерани, військовослужбовці та офіційні гості почули лише розповіді про мужність давніх поколінь і засудження переписування історії.
Унікальна особливість цього року — спроба відсторонити скорботу за сучасними жертвами війни, представити Росію фортецею, що захищається, а перемоги минулого використати для зміцнення національної єдності. Офіційна риторика залишилась у рамках старих наративів, ігноруючи новітню реальність.
Підписуйся на @matsukalert
Унікальна особливість цього року — спроба відсторонити скорботу за сучасними жертвами війни, представити Росію фортецею, що захищається, а перемоги минулого використати для зміцнення національної єдності. Офіційна риторика залишилась у рамках старих наративів, ігноруючи новітню реальність.
Підписуйся на @matsukalert
"У нас тут і КАБи, і дрони". Що кажуть про припинення вогню на лінії фронту
Російське оголошення триденного припинення вогню на Донбасі не мало реального відчутного впливу на фронті: артилерійські позиції біля Покровська продовжують піддаватися атакам, лунають вибухи, працюють дрони та КАБи. Українські військові та місцеві жителі, зокрема переселенці в Добропіллі, твердо заявляють про відсутність перемир’я, відзначаючи, що подібні пропозиції з російського боку викликають недовіру та скоріше є інформаційною маніпуляцією для західної аудиторії. Президент Зеленський висловив скепсис до короткотермінової паузи й закликав до тривалішого припинення вогню, як і США. На тлі дипломатичних ініціатив війна триває, а мешканці прифронтових міст живуть у постійному страху за власне життя та безпеку рідних.
Підписуйся на @matsukalert
Російське оголошення триденного припинення вогню на Донбасі не мало реального відчутного впливу на фронті: артилерійські позиції біля Покровська продовжують піддаватися атакам, лунають вибухи, працюють дрони та КАБи. Українські військові та місцеві жителі, зокрема переселенці в Добропіллі, твердо заявляють про відсутність перемир’я, відзначаючи, що подібні пропозиції з російського боку викликають недовіру та скоріше є інформаційною маніпуляцією для західної аудиторії. Президент Зеленський висловив скепсис до короткотермінової паузи й закликав до тривалішого припинення вогню, як і США. На тлі дипломатичних ініціатив війна триває, а мешканці прифронтових міст живуть у постійному страху за власне життя та безпеку рідних.
Підписуйся на @matsukalert