Переговори між Україною та Росією не відбулися через стратегічні побоювання Кремля, які він офіційно не озвучує, але які явно простежуються у коментарях джерел, близьких до переговорного процесу.
За інформацією інсайдера, головна причина зриву переговорів – відмова західних союзників гарантувати Москві припинення поставок озброєнь та мобілізації в Україні на період тимчасового припинення вогню. Для Кремля це критичний фактор, оскільки російське керівництво побоюється, що Україна використає цей час для перегрупування, поповнення запасів зброї і посилення бойового потенціалу перед літньою кампанією.
Російські спецслужби, як стверджує джерело, ще два тижні тому доповіли вищому керівництву РФ про конкретні плани України щодо літнього контрнаступу в червні. В цих умовах Москва розглядає будь-яке перемир'я як потенційну загрозу – стратегічну паузу, яку українська сторона може використати для нарощування військової міці.
Ще одним фактором, який остаточно поховав ідею перемир'я, стала жорстка позиція європейських лідерів. Візити до Києва та заяви лідерів Франції, Великої Британії і Німеччини – Еммануеля Макрона, Кіра Стармера та Фрідріха Мерца – про необхідність подальшого і ще інтенсивнішого озброєння України, були сприйняті Кремлем як прямий ультиматум. Після цього російське керівництво остаточно відмовилося від ідеї перемир'я, зрозумівши, що жодних поступок з боку західних країн не буде.
Таким чином, Кремль знову підтвердив, що головний страх Москви – не тимчасове припинення бойових дій як таке, а перспектива втратити ініціативу на полі бою через зміцнення української армії.
Відмова від перемир'я вкотре показує, що Росія не готова йти на серйозні компроміси, поки не отримає гарантії послаблення обороноздатності України.
Це черговий доказ, що перемовини для Росії – не шлях до миру, а інструмент стратегічного шантажу та тиску на Захід і Україну.
@matsukalert
За інформацією інсайдера, головна причина зриву переговорів – відмова західних союзників гарантувати Москві припинення поставок озброєнь та мобілізації в Україні на період тимчасового припинення вогню. Для Кремля це критичний фактор, оскільки російське керівництво побоюється, що Україна використає цей час для перегрупування, поповнення запасів зброї і посилення бойового потенціалу перед літньою кампанією.
Російські спецслужби, як стверджує джерело, ще два тижні тому доповіли вищому керівництву РФ про конкретні плани України щодо літнього контрнаступу в червні. В цих умовах Москва розглядає будь-яке перемир'я як потенційну загрозу – стратегічну паузу, яку українська сторона може використати для нарощування військової міці.
Ще одним фактором, який остаточно поховав ідею перемир'я, стала жорстка позиція європейських лідерів. Візити до Києва та заяви лідерів Франції, Великої Британії і Німеччини – Еммануеля Макрона, Кіра Стармера та Фрідріха Мерца – про необхідність подальшого і ще інтенсивнішого озброєння України, були сприйняті Кремлем як прямий ультиматум. Після цього російське керівництво остаточно відмовилося від ідеї перемир'я, зрозумівши, що жодних поступок з боку західних країн не буде.
Таким чином, Кремль знову підтвердив, що головний страх Москви – не тимчасове припинення бойових дій як таке, а перспектива втратити ініціативу на полі бою через зміцнення української армії.
Відмова від перемир'я вкотре показує, що Росія не готова йти на серйозні компроміси, поки не отримає гарантії послаблення обороноздатності України.
Це черговий доказ, що перемовини для Росії – не шлях до миру, а інструмент стратегічного шантажу та тиску на Захід і Україну.
@matsukalert
Швидка аналітика:
РФ готує інфооперацію з новими обличчями на мирні переговори у Стамбулі — Україна має діяти разом із партнерами.
Чутки про те, що делегацію РФ у Стамбулі може очолити спікер Держдуми В’ячеслав Володін, а до процесу підключать «антикризового менеджера» Сергія Кірієнка, вказують на внутрішню гру Кремля між «партією війни» й «партією умовного миру».
Поєднання яструба‑популіста (Володін) і технократа‑піарника (Кірієнко) створює для Москви дві опції: перетворити переговори на політичне шоу без реальних поступок або продати електорату навіть мінімальну паузу як «перемогу миру».
Для України це сигнал: російська сторона готує не компроміс, а інформаційну операцію, щоб заморозити фронт, зняти санкційний тиск і переформатувати внутрішні еліти. Києву варто заздалегідь узгодити з партнерами спільну позицію, жорсткі верифікаційні механізми та індикатори реальної деескалації.
Читайте більше на matsuka.online.
РФ готує інфооперацію з новими обличчями на мирні переговори у Стамбулі — Україна має діяти разом із партнерами.
Чутки про те, що делегацію РФ у Стамбулі може очолити спікер Держдуми В’ячеслав Володін, а до процесу підключать «антикризового менеджера» Сергія Кірієнка, вказують на внутрішню гру Кремля між «партією війни» й «партією умовного миру».
Поєднання яструба‑популіста (Володін) і технократа‑піарника (Кірієнко) створює для Москви дві опції: перетворити переговори на політичне шоу без реальних поступок або продати електорату навіть мінімальну паузу як «перемогу миру».
Для України це сигнал: російська сторона готує не компроміс, а інформаційну операцію, щоб заморозити фронт, зняти санкційний тиск і переформатувати внутрішні еліти. Києву варто заздалегідь узгодити з партнерами спільну позицію, жорсткі верифікаційні механізми та індикатори реальної деескалації.
Читайте більше на matsuka.online.
Matsuka Online
Мирні переговори: чого очікувати від Стамбулу-2025 - Мацука
РФ готує інфооперацію з новими обличчями на мирні переговори у Стамбулі — Україна має діяти разом із партнерами.
У період з березня по травень 2025 року рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського зріс із 69% до 74%, свідчать дані Київського міжнародного інституту соціології. Одночасно рівень недовіри знизився з 28% до 22%, а баланс довіри становить +52%. Найвищий рівень підтримки зафіксовано на заході та в центрі країни, найнижчий — на сході, де довіряють 60%, а не довіряють 33%. Дослідження також показало, що 71% українців не підтримують проведення виборів після перемир’я — лише після завершення війни та укладення мирної угоди. Підтримка виборів після перемир’я або навіть зараз зросла з 19% у березні до 25% у травні. «Серед тих, хто не довіряє Зеленському, 57% підтримують вибори, а 38% проти. Серед довіряючих — 82% проти і лише 15% за», — зазначають соціологи. Опитування охопило 1010 респондентів і не включало мешканців окупованих територій та українців, які виїхали за кордон.
@matsukalert
@matsukalert
Можливі переговори України, Росії та США у Стамбулі 15 травня супроводжуються невизначеністю та суперечливими позиціями сторін.
Європейські лідери поставили ультиматум РФ із вимогою безумовного 30-денного припинення вогню, який Москва проігнорувала. Натомість Путін запропонував прямі переговори, що знайшли підтримку в Трампа. Утім, досі незрозуміло, хто братиме участь у перемовинах та в якому форматі.
Аналітики, опитані Forbes Ukraine, розглядають п’ять ймовірних сценаріїв: переговори можуть не відбутись (30%), припинення вогню – малоймовірне (9%), найбільш ймовірним є продовження діалогу без перемир’я (42%). Існує ризик тиску США на Україну (50%), водночас зростає вірогідність нових санкцій проти РФ (57%). «Трамп хоче продемонструвати прогрес і не дбає про Україну», – заявив Фредрік Весслау (Rasmussen Global). «РФ наполягає, щоб Україна не отримувала військової допомоги», – додала Александра Вакру (Гарвард).
Експерти скептично оцінюють перспективу припинення бойових дій. За словами Олександра Хари (Центр оборонних стратегій), нинішній процес – не перемовини, а дипломатичне протистояння. Даніель Шеліговський (PISM) наголосив, що Росія прагне покращити свої позиції влітку, а не завершити війну. «Теоретично можна домовитись про припинення вогню, але не безумовно», – додав він.
@matsukalert
Європейські лідери поставили ультиматум РФ із вимогою безумовного 30-денного припинення вогню, який Москва проігнорувала. Натомість Путін запропонував прямі переговори, що знайшли підтримку в Трампа. Утім, досі незрозуміло, хто братиме участь у перемовинах та в якому форматі.
Аналітики, опитані Forbes Ukraine, розглядають п’ять ймовірних сценаріїв: переговори можуть не відбутись (30%), припинення вогню – малоймовірне (9%), найбільш ймовірним є продовження діалогу без перемир’я (42%). Існує ризик тиску США на Україну (50%), водночас зростає вірогідність нових санкцій проти РФ (57%). «Трамп хоче продемонструвати прогрес і не дбає про Україну», – заявив Фредрік Весслау (Rasmussen Global). «РФ наполягає, щоб Україна не отримувала військової допомоги», – додала Александра Вакру (Гарвард).
Експерти скептично оцінюють перспективу припинення бойових дій. За словами Олександра Хари (Центр оборонних стратегій), нинішній процес – не перемовини, а дипломатичне протистояння. Даніель Шеліговський (PISM) наголосив, що Росія прагне покращити свої позиції влітку, а не завершити війну. «Теоретично можна домовитись про припинення вогню, але не безумовно», – додав він.
@matsukalert
Встреча Эрдогана с Зеленским завершилась в Анкаре спустя почти 3 часа, сообщает агентство Аnadolu.
@matsukalert
@matsukalert
Хто де зустрічається?
Анталія: Міністри закордонних справ країн НАТО зустрічаються в Анталії, серед присутніх — держсекретар США Марко Рубіо.
Анкара: Президент України Володимир Зеленський зустрінеться з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
Стамбул: Російські та українські посадовці мають зустрітися для мирних переговорів.
@matsukalert
Анталія: Міністри закордонних справ країн НАТО зустрічаються в Анталії, серед присутніх — держсекретар США Марко Рубіо.
Анкара: Президент України Володимир Зеленський зустрінеться з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
Стамбул: Російські та українські посадовці мають зустрітися для мирних переговорів.
@matsukalert
Як Америка бачить завершення війни Росії проти України: вперше публікуємо всі "22 пункти Келлога"
Американська адміністрація розробила документ із 22 пунктів, який окреслює своє бачення завершення війни між Росією та Україною. Ці пропозиції, які вперше стали відомі широкій громадськості, мають стати базисом для потенційних мирних переговорів. Ключовими аспектами плану є безпекові гарантії для України, стабілізація кордонів, відновлення економіки й забезпечення незалежності та суверенітету країни.
Один із головних викликів — готовність Києва прийняти компроміси, передбачені цим планом, насамперед стосовно тимчасового статусу окупованих територій та ролі міжнародного контролю. Для США важливо також залучення союзників і підтримка широкого кола країн, щоб підсилити міжнародний тиск на Росію.
Документ обговорюється у вузькому колі та поки що не став предметом відкритих переговорів. Водночас прагнення Вашингтона покласти край війні дипломатичним шляхом може зіткнутися з непоступливістю обох сторін, що робить реалізацію американського підходу складним і багатоетапним процесом.
Підписуйся на @matsukalert
Американська адміністрація розробила документ із 22 пунктів, який окреслює своє бачення завершення війни між Росією та Україною. Ці пропозиції, які вперше стали відомі широкій громадськості, мають стати базисом для потенційних мирних переговорів. Ключовими аспектами плану є безпекові гарантії для України, стабілізація кордонів, відновлення економіки й забезпечення незалежності та суверенітету країни.
Один із головних викликів — готовність Києва прийняти компроміси, передбачені цим планом, насамперед стосовно тимчасового статусу окупованих територій та ролі міжнародного контролю. Для США важливо також залучення союзників і підтримка широкого кола країн, щоб підсилити міжнародний тиск на Росію.
Документ обговорюється у вузькому колі та поки що не став предметом відкритих переговорів. Водночас прагнення Вашингтона покласти край війні дипломатичним шляхом може зіткнутися з непоступливістю обох сторін, що робить реалізацію американського підходу складним і багатоетапним процесом.
Підписуйся на @matsukalert
Стамбул у стані очікування: чи відбудуться переговори між Україною та Росією
У Стамбулі біля палацу Долмабахче зібралися десятки журналістів, однак до початку можливих переговорів між Україною та Росією досі немає чітких підтверджень. Хоча російська делегація на чолі з Володимиром Мединським вже прибула, офіційний Київ не оголошував про свою участь та перебуває в Анкарі, де український президент зустрічається із Реджепом Ердоганом. Українська сторона не вважає нинішній російський склад делегації авторитетним для серйозних перемовин.
Позиції сторін залишаються далекими: Київ наполягає на перемир’ї щонайменше на 30 днів перед діалогом, Москва ж виступає проти, побоюючись посилення українських військ. Росія також вимагає обговорення "першопричин конфлікту", що для України неприйнятно й виглядає спробою примусити до поступок. Переговори у Стамбулі поки залишаються під питанням, а шанси на прорив у мирному процесі наразі виглядають мінімальними.
Підписуйся на @matsukalert
У Стамбулі біля палацу Долмабахче зібралися десятки журналістів, однак до початку можливих переговорів між Україною та Росією досі немає чітких підтверджень. Хоча російська делегація на чолі з Володимиром Мединським вже прибула, офіційний Київ не оголошував про свою участь та перебуває в Анкарі, де український президент зустрічається із Реджепом Ердоганом. Українська сторона не вважає нинішній російський склад делегації авторитетним для серйозних перемовин.
Позиції сторін залишаються далекими: Київ наполягає на перемир’ї щонайменше на 30 днів перед діалогом, Москва ж виступає проти, побоюючись посилення українських військ. Росія також вимагає обговорення "першопричин конфлікту", що для України неприйнятно й виглядає спробою примусити до поступок. Переговори у Стамбулі поки залишаються під питанням, а шанси на прорив у мирному процесі наразі виглядають мінімальними.
Підписуйся на @matsukalert
Советник Зеленского по коммуникациям Литвин сообщил, что украинская делегация должна приехать в Стамбул поздно вечером в четверг.
@matsukalert
@matsukalert
Незважаючи на міжнародну підтримку, українські стартапи дедалі частіше приховують своє походження. За даними дослідження Dealroom CEE Startups 2025, понад 90% зрілих компаній з українським корінням уже перенесли свої штаб-квартири за кордон - найвищий показник серед країн Центральної та Східної Європи. Причина - не лише безпекові виклики, а й труднощі з залученням інвестицій, масштабуванням клієнтської бази та загальною оцінкою компаній. За словами партнера Roosh Ventures Андрія Тимовського, деякі фаундери свідомо не афішують українське походження своїх проєктів.
@matsukalert
@matsukalert
Зараз у селі неможливо побачити чоловіків призовного віку – автор YouTube-проєкту «Хащі» Кохан
Володимир Кохан розповідає, що через війну українські села стрімко спустошуються — чоловіки призовного віку відсутні. Проєкт "Хащі" досліджує справжню Україну, її природу, архітектуру й людей, зберігаючи автентику та історію задля майбутнього.
Підписуйся на @matsukalert
Володимир Кохан розповідає, що через війну українські села стрімко спустошуються — чоловіки призовного віку відсутні. Проєкт "Хащі" досліджує справжню Україну, її природу, архітектуру й людей, зберігаючи автентику та історію задля майбутнього.
Підписуйся на @matsukalert
Чому квартира пана Єжи може визначити долю президентських виборів у Польщі
Перший тур президентських виборів у Польщі, що стартує 18 травня, формує вкрай напружену політичну інтригу. Двобій між головними претендентами — Рафалом Тшасковським, мером Варшави від ліберальної "Громадянської платформи", та підтриманим консервативною "Правом і справедливістю" Каролем Навроцьким — вирішать голоси прихильників кандидатів, що вибудуть після першого туру.
Кампанія Навроцького зазнала сильного удару через скандал із квартирою пана Єжи: кандидата звинуватили у вигідній оборудці з житлом літнього чоловіка, який у результаті залишився без власної оселі. Попри те, що скандал мало вплинув на ядро підтримки Навроцького, аналітики вважають: у другому турі спірна квартира може відвернути від нього виборців конкурентних таборів і стати критичним фактором у перемозі.
Вибори обіцяють структурні зміни у політичній системі Польщі: поразка однієї з двох провідних партій цілком може відправити її лідера у відставку. Та незалежно від фаворита — найближчі тижні збережуть непередбачуваність і гостроту моменту.
Підписуйся на @matsukalert
Перший тур президентських виборів у Польщі, що стартує 18 травня, формує вкрай напружену політичну інтригу. Двобій між головними претендентами — Рафалом Тшасковським, мером Варшави від ліберальної "Громадянської платформи", та підтриманим консервативною "Правом і справедливістю" Каролем Навроцьким — вирішать голоси прихильників кандидатів, що вибудуть після першого туру.
Кампанія Навроцького зазнала сильного удару через скандал із квартирою пана Єжи: кандидата звинуватили у вигідній оборудці з житлом літнього чоловіка, який у результаті залишився без власної оселі. Попри те, що скандал мало вплинув на ядро підтримки Навроцького, аналітики вважають: у другому турі спірна квартира може відвернути від нього виборців конкурентних таборів і стати критичним фактором у перемозі.
Вибори обіцяють структурні зміни у політичній системі Польщі: поразка однієї з двох провідних партій цілком може відправити її лідера у відставку. Та незалежно від фаворита — найближчі тижні збережуть непередбачуваність і гостроту моменту.
Підписуйся на @matsukalert
Конституційна криза в США: чому американці бояться диктатури
У США зростає занепокоєння щодо можливості переходу країни до авторитарного правління, що пов’язано з поточною конституційною кризою. Експерти та низка політиків наголошують на безпрецедентності викликів, які стоять перед американською демократією: триває політична поляризація, дискредитується судова система, а ключові державні інститути перебувають під тиском.
Останні події довели, що баланс влади між гілками уряду може опинитися під загрозою, зростає ризик прийняття рішень в обхід законодавчих процесів. Американське суспільство, яке історично пишалося стійкими інституціями та суворим поділом влади, нині занепокоєне потенційним наступом на демократичні свободи.
Збільшення авторитарних тенденцій, зокрема намагання окремих лідерів отримати надмірні повноваження, пробуджує у громадян страх перед можливою диктатурою. Аналітики вважають, що майбутнє Сполучених Штатів залежить від здатності суспільства відстояти принципи демократії у складний період конституційної невизначеності.
Підписуйся на @matsukalert
У США зростає занепокоєння щодо можливості переходу країни до авторитарного правління, що пов’язано з поточною конституційною кризою. Експерти та низка політиків наголошують на безпрецедентності викликів, які стоять перед американською демократією: триває політична поляризація, дискредитується судова система, а ключові державні інститути перебувають під тиском.
Останні події довели, що баланс влади між гілками уряду може опинитися під загрозою, зростає ризик прийняття рішень в обхід законодавчих процесів. Американське суспільство, яке історично пишалося стійкими інституціями та суворим поділом влади, нині занепокоєне потенційним наступом на демократичні свободи.
Збільшення авторитарних тенденцій, зокрема намагання окремих лідерів отримати надмірні повноваження, пробуджує у громадян страх перед можливою диктатурою. Аналітики вважають, що майбутнє Сполучених Штатів залежить від здатності суспільства відстояти принципи демократії у складний період конституційної невизначеності.
Підписуйся на @matsukalert
Стамбул: хто з ким зустрінеться і чи відбудуться прямі переговори з Росією
У Стамбулі очікується важлива зустріч між делегаціями України та Росії, однак досі незрозуміло, чи відбудуться прямі переговори. Українську команду очолює міністр оборони Рустем Умеров, російську – Володимир Мединський. Офіційні заяви свідчать, що сторони мають різні підходи: Київ хоче 30-денного припинення вогню як головну тему, Москва наполягає на «усуненні першопричин конфлікту».
Долучаються й міжнародні партнери – США і Туреччина. Американська сторона скептично оцінює перспективи прогресу без участі керівників держав, а Україна підкреслює, що можливі лише після згоди Росії на перемир’я. Конкретики щодо формату і часу перемовин не мають навіть турецькі дипломати.
Прямий діалог між Києвом і Москвою може стати першим із весни 2022 року, проте очікування прориву невеликі через принципові розбіжності в позиціях сторін.
Підписуйся на @matsukalert
У Стамбулі очікується важлива зустріч між делегаціями України та Росії, однак досі незрозуміло, чи відбудуться прямі переговори. Українську команду очолює міністр оборони Рустем Умеров, російську – Володимир Мединський. Офіційні заяви свідчать, що сторони мають різні підходи: Київ хоче 30-денного припинення вогню як головну тему, Москва наполягає на «усуненні першопричин конфлікту».
Долучаються й міжнародні партнери – США і Туреччина. Американська сторона скептично оцінює перспективи прогресу без участі керівників держав, а Україна підкреслює, що можливі лише після згоди Росії на перемир’я. Конкретики щодо формату і часу перемовин не мають навіть турецькі дипломати.
Прямий діалог між Києвом і Москвою може стати першим із весни 2022 року, проте очікування прориву невеликі через принципові розбіжності в позиціях сторін.
Підписуйся на @matsukalert
Колишня посол США в Україні Бріджит Брінк подала у відставку, протестуючи проти підходу президента Дональда Трампа до врегулювання конфлікту з Росією. Вона зазначила, що більше не могла реалізовувати політику цієї адміністрації.
Брінк розкритикувала дії адміністрації Трампа за тиск, який чиниться на Україну замість Росії, а також за готовність частіше дорікати президенту України Володимиру Зеленському, ніж російському лідерові Володимиру Путіну.
Після майже трьох років перебування на посаді Брінк пішла у відставку у квітні. Вона відкрито засудила політику Вашингтона, заявивши, що досягнення миру будь-якою ціною не є справжнім миром, а є лише поступкою.
@matsukalert
Брінк розкритикувала дії адміністрації Трампа за тиск, який чиниться на Україну замість Росії, а також за готовність частіше дорікати президенту України Володимиру Зеленському, ніж російському лідерові Володимиру Путіну.
Після майже трьох років перебування на посаді Брінк пішла у відставку у квітні. Вона відкрито засудила політику Вашингтона, заявивши, що досягнення миру будь-якою ціною не є справжнім миром, а є лише поступкою.
@matsukalert
Чи є ознаки прогресу? Чим завершилися переговори між Україною та Росією
Переговори між Україною та Росією у Стамбулі завершилися без суттєвого прориву. Основним досягненням стала домовленість про обмін по тисячі полонених з кожного боку — це найбільший обмін з початку повномасштабної війни. Однак щодо ключових тем — статусу окупованих територій та припинення вогню — зрушень не відбулося: позиції сторін залишаються непримиренними. Україна та її міжнародні партнери звинуватили Росію у висуванні надмірних та «відірваних від реальності» вимог, зокрема про визнання російського суверенітету над частинами Донбасу і південних регіонів. Москва ж наполягає, що перемир'я можливе лише на її умовах. Лідери Заходу закликають до посилення санкцій проти Росії, а зустрічі на найвищому рівні, яку пропонували США, поки не відбудеться.
Підписуйся на @matsukalert
Переговори між Україною та Росією у Стамбулі завершилися без суттєвого прориву. Основним досягненням стала домовленість про обмін по тисячі полонених з кожного боку — це найбільший обмін з початку повномасштабної війни. Однак щодо ключових тем — статусу окупованих територій та припинення вогню — зрушень не відбулося: позиції сторін залишаються непримиренними. Україна та її міжнародні партнери звинуватили Росію у висуванні надмірних та «відірваних від реальності» вимог, зокрема про визнання російського суверенітету над частинами Донбасу і південних регіонів. Москва ж наполягає, що перемир'я можливе лише на її умовах. Лідери Заходу закликають до посилення санкцій проти Росії, а зустрічі на найвищому рівні, яку пропонували США, поки не відбудеться.
Підписуйся на @matsukalert
Стамбул. Чому Київ сформував саме таку українську делегацію
Україна підкреслила серйозність і підготовленість до переговорів у Стамбулі, сформувавши делегацію з провідних військових, дипломатичних і розвідувальних фахівців. Її очолює міністр оборони Рустем Умєров — досвідчений переговорник із сильними зв’язками в Туреччині та США та глибоким особистим відношенням до питання Криму. До складу увійшли також представники Генштабу ЗСУ, розвідки та СБУ, які здатні на професійному рівні обговорювати питання безпеки, перемир’я і поточної ситуації на фронті. Присутність Олександра Бевза пов’язує делегацію з Офісом Президента і підкреслює контроль над процесом із боку керівництва держави. Такий підбір персоналій виключає можливість компромісів щодо ключових національних інтересів, особливо статусу Криму, й сигналізує про готовність відстоювати інтереси країни на переговорах із Росією максимально жорстко та професійно.
Підписуйся на @matsukalert
Україна підкреслила серйозність і підготовленість до переговорів у Стамбулі, сформувавши делегацію з провідних військових, дипломатичних і розвідувальних фахівців. Її очолює міністр оборони Рустем Умєров — досвідчений переговорник із сильними зв’язками в Туреччині та США та глибоким особистим відношенням до питання Криму. До складу увійшли також представники Генштабу ЗСУ, розвідки та СБУ, які здатні на професійному рівні обговорювати питання безпеки, перемир’я і поточної ситуації на фронті. Присутність Олександра Бевза пов’язує делегацію з Офісом Президента і підкреслює контроль над процесом із боку керівництва держави. Такий підбір персоналій виключає можливість компромісів щодо ключових національних інтересів, особливо статусу Криму, й сигналізує про готовність відстоювати інтереси країни на переговорах із Росією максимально жорстко та професійно.
Підписуйся на @matsukalert
ЗСУ стримують «шалений натиск» російських військ на півдні Донбасу — подробиці
Російські війська здійснюють значний тиск на південному напрямку Донбасу, зокрема біля села Багатир. За повідомленням аналітиків, ворог використовує мотоцикли для швидкого проникнення в населені пункти з подальшою спробою закріпитись там. Попри такі тактики, українські сили оборони ефективно відбивають атаки: нещодавно було знищено групу росіян під час спроби встановити прапор у селі. За оновленими даними інтерактивної карти, противнику вдалося трохи просунутись біля населеного пункту Розлив, проте українські війська продовжують утримувати позиції, завдаючи значних втрат окупаційним підрозділам. Інформація про успішне закріплення росіян у Багатирі не підтверджується незалежними аналітиками. Українське командування підкреслює, що попри чисельну перевагу ворога, натиск стримують.
Підписуйся на @matsukalert
Російські війська здійснюють значний тиск на південному напрямку Донбасу, зокрема біля села Багатир. За повідомленням аналітиків, ворог використовує мотоцикли для швидкого проникнення в населені пункти з подальшою спробою закріпитись там. Попри такі тактики, українські сили оборони ефективно відбивають атаки: нещодавно було знищено групу росіян під час спроби встановити прапор у селі. За оновленими даними інтерактивної карти, противнику вдалося трохи просунутись біля населеного пункту Розлив, проте українські війська продовжують утримувати позиції, завдаючи значних втрат окупаційним підрозділам. Інформація про успішне закріплення росіян у Багатирі не підтверджується незалежними аналітиками. Українське командування підкреслює, що попри чисельну перевагу ворога, натиск стримують.
Підписуйся на @matsukalert
Український план Орбана: як угорський лідер хоче використати Україну для перемоги на виборах
Віктор Орбан зробив Україну головною темою своєї передвиборчої кампанії, використовуючи антиукраїнську риторику для мобілізації електорату та відволікання від внутрішніх проблем. В Угорщині розгорнута масштабна агітаційна кампанія, де Київ позиціонують як загрозу економіці та суверенітету країни, а будь-які поступки щодо євроінтеграції України Орбан блокує, прагнучи демонструвати рішучість перед виборцями. Ситуація ускладнюється тим, що ставки для Орбана надзвичайно високі: вперше з 2010 року він ризикує втратити владу, а для його оточення це може означати юридичну відповідальність. Режим ужорсточує контроль над медіа, просуваючи закон “про іноагентів” російського зразка, що загрожує залишкам демократії. Євроінтеграційний прогрес України заблокований, а зміни ситуації можливі лише за участю зовнішніх гравців, зокрема США.
Підписуйся на @matsukalert
Віктор Орбан зробив Україну головною темою своєї передвиборчої кампанії, використовуючи антиукраїнську риторику для мобілізації електорату та відволікання від внутрішніх проблем. В Угорщині розгорнута масштабна агітаційна кампанія, де Київ позиціонують як загрозу економіці та суверенітету країни, а будь-які поступки щодо євроінтеграції України Орбан блокує, прагнучи демонструвати рішучість перед виборцями. Ситуація ускладнюється тим, що ставки для Орбана надзвичайно високі: вперше з 2010 року він ризикує втратити владу, а для його оточення це може означати юридичну відповідальність. Режим ужорсточує контроль над медіа, просуваючи закон “про іноагентів” російського зразка, що загрожує залишкам демократії. Євроінтеграційний прогрес України заблокований, а зміни ситуації можливі лише за участю зовнішніх гравців, зокрема США.
Підписуйся на @matsukalert