🤝Моя колега з «Голосу» у Київраді Зоя Ярош оприлюднила проміжний звіт ТКК який стосується діяльності одного «цікавого» департаменту КМДА.

🏢Депутати зазначили, що Департамент будівництва та житлового забезпечення закупив 1596 квартир для сиріт, військових, родин, але чомусь людям передали тільки— 293. Серед іншого було визначено, що квартири оплачуються, але не будуються, строки зриваються без наслідків, ціни приховані, а договори приховують.

💁‍♂️Хочу допомогти колегам з Київради. Саме цьому департаменту підпорядковуються КП, які проходили у справі «Чисте місто». Саме цей департамент сприяв, або як мінімум не заважав купувати 1 кімнатні квартири в елітних ЖК по 350+ тисяч долларів США для «соціальних» потреб. Фактично допомагаючи забудовникам продавати неліквідну «елітку».

🕵️‍♂️😉Раджу київським депутатам уважно вивчити діяльність як цього департаменту так і підшефних йому КП. Бо потім може виявитись що й з тими 1200 квартирами, які начебто вже закуплені теж не все добре.

Ну і ключове. Коли немає прозорості й підзвітності так завжди.

🤨 Україна ігнорує позицію Заходу, завдаючи удару по російському нафтопереробному заводу — The Telegraph

Дивні українці продовжують знищувати інфраструктуру агресора та скорочувати його військовий потенціал.

Саме той потенціал, який завтра може бути використаний проти Заходу.

Ох уж ці українці…

😏@malenko_kyiv

🏃‍♀️🏃‍♂️ Стартувала реєстрація на 33-й «Пробіг під каштанами»!

31 травня 2026 року, у День Києва, традиційно відбудеться 33-й благодійний «Пробіг під каштанами» — перша і найбільша благодійно-спортивна подія України, що вже понад три десятиліття об’єднує людей по всьому світу навколо допомоги дітям із вродженими вадами серця.

У 2026 році захід проходитиме в онлайн-форматі з міркувань безпеки. Учасники можуть самостійно обрати маршрут, темп і формат участі (біг або прогулянка), зберігаючи традиційну дистанцію у 5 км.

Як долучитися?
✅ Зареєструйтеся на сайті probig.in.ua
✅ Зробіть благодійний внесок — 400 грн (≈ 9 $ / 8 €).
✅ У День Києва, 31 травня, з будь-якого куточка світу виходьте на пробіжку або прогулянку, публікуйте фото/відео в соціальних мережах з хештегом #probig2026 #біжузарадималенькихсердець

🏃@malenko_kyiv

🙂 Сміявсь

🙃 @malenko_kyiv

🙂 У нашому ОСББ інституційна криза.

Після виходу другої частини плівок Міндіча мешканці почули слово «Вова» і одразу зрозуміли: йдеться, звісно, про Володимира Йосиповича, нашого голову. Інших Вов у керівництві ОСББ немає.

Ліфт, домофон, лампочки, прибирання прибудинкової території — це вам не жарти. Це вертикаль.

Неплатники пожвавішали першими: їхня позиція, виявляється, увесь цей час була не ухилянням, а боротьбою із системою. Особливо сусід з п’ятого, який з 2020 року не платить за обслуговування, бо вважає результати виборів ОСББ нелегітимними. Тепер він вимагає роз’яснити, хто такі Шура і Сигізмунд і чому вони не згадуються у протоколах зборів.

Громада вимагає аудиту загального фонду, відставки сантехніка і з’ясувати, хто є кінцевим бенефіціаром пісочниці в центрі двору.

🙃@malenko_kyiv

🥸Думати про людей погано — дорого!

Очікування — це не просто думки в голові, це інструкція, яку ми непомітно передаємо іншим через міміку, тон, увагу, довіру і дрібні рішення.

У 1968 році психологи Роберт Розенталь і Ленор Джейкобсон провели відомий експеримент у звичайній школі. Вони протестували учнів і повідомили вчителям прізвища «інтелектуально обдарованих» дітей. Таких дітей було 20% й їм пророкували стрімкий розвиток.

Наприкінці навчального року саме ці учні справді показали помітно вищий приріст результатів, особливо в молодших класах.

Але є нюанс. Тест був, а «обдарованості» — не було. Насправді цей ярлик просто призначили 20% випадкових дітей. Особливими їх зробив не тест, а ставлення.
На практиці такі очікування проявляються в дрібних поведінкових сигналах: кому дають більше уваги, кому складніші завдання, кого підтримують терплячіше, від кого чекають кращої відповіді. І людина поступово починає тягнутися до тієї ролі, яку для неї створює середовище.
Це назвали ефектом Розенталя, або ефектом Пігмаліона.

Є і зворотний бік — ефект Голема. Коли про людину думають погано й очікують від неї мало, вона отримує менше довіри, менше шансів і менше простору для росту.

Дитина, якій постійно повторюють «у тебе не вийде», починає економити зусилля. Працівник, у якому бачать посередність, отримує менше складних задач — а потім справді виглядає посереднім. Людина, якій не довіряють, рідко поводиться як та, кому можна довіряти.

Ми звикли думати, що просто оцінюємо людей. Насправді ми створюємо умови, у яких вони проявляються. Думати про людей погано — дорого. Бо ми власними очікуваннями будуємо навколо себе середовище, у якому люди або розкриваються, або стискаються. А потім ми живемо з цим результатом.

Думати про людей краще — найдешевше, що ми можете собі дозволити. Це не коштує нічого, окрім дисципліни. Не сліпо. Не наївно. Не всупереч фактам, а дисципліновано: бачити потенціал, давати довіру і ставити вищу планку, до якої людина має шанс дотягнутися.

Це не про рожеві окуляри. Це передусім про батьківство — у будь-якому віці дитини. Те, як ви на неї дивитесь, формує те, ким вона поруч із вами може стати. У три роки, у тринадцять і у тридцять три.

Те саме, у скромнішій версії, працює в командах. Підлеглий, у якому керівник бачить потенціал, частіше і виявляє цей потенціал. Бо люди часто стають не тільки тими, ким вони є, а й тими, ким поруч із вами їм дозволено стати.

🫡@malenko_kyiv

Двойной праздник получается…

— У меня сын пропал на СВО
— У вас получается двойной праздник. Поздравляю!

РосТВ. Обстановка.

INSIDER UA | Прислать контент

🙂Для тих кому 35+

Голова МЗС України Андрій Сибіга: Україна проти кандидатури Шредера як переговірника з Росією від ЄС.

🙃@malenko_kyiv

Ретроградний єрмакурій якийсь…