❗️ На проспекті Чорновола, поруч із зупинкою біля Хімічної, сталася ДТП

Утворився затор на дві смуги руху в напрямку центру, до МакДональдсу.

ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️

❤️ Улюблений Львів і його архітектура у променях заходу сонця

Місто виглядає особливо чарівно, коли вечірнє світло підкреслює кожну деталь фасадів ✨

ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️

Як Польща нищила австрійський Львів...

На першій світлині ви бачите горезвісного Юзефа Пілсудського, який за дозволом Петлюри відібрав в України, Галичину після чого почав своїми пацифікаціями винищувати усе українське, яке потрапляло йому на очі. А тих українців, які чинили спротив цьому шаліючому польському монстру, він (Юзеф Пілсудський) відправляв до концтабору Береза-Картузька.

Натомість, на другій світлині ви бачите вхід до Львівської міської Ради як він виглядав близько сто років тому і якого нині вже нема...

А історія з цим вхідним порталом така:

перед 1880-им роком, депутати Львівської міської Ради, яку тоді називали магістратом, на своєму засіданні вирішили гідно і зі смаком зустріти приїзд до Львова тодішнього володаря Галичини - Франца Йосифа І. Роботу доручили знаному львівському митцю італійського походження Леонарду Марконі.

От власне він і запропонував оздобити вхід до Ратуші мистецько виконаним порталом: в центрі над портиком Леонард Марконі розмістив алегоричну скульптуру Гостинності, а по бокам від неї - дві скульптури Мужності і Патріотизму. Цей портал викликав тоді шквал правдивого захоплення, бо справді було чим: нарешті європейського кшталту високомистецьке творіння хоч у чомусь прикрасило суворі і холодні абриси Ратуші.

І, ота скульптурна група на вхідному порталі до міської Ради простояла кілька десятиліть і тішила око львів'ян та гостей нашого міста.

Аж ось у 1919 році Львів - як і всю Галичину - окупувала польська адміністрація, яка гвалтовно вдерлася на наші землі зі сусідньої держави. По прибутті до Львова поляки одразу почали впроваджувати власне бачення на непольську "австрійську спадщину в архітектурі".

Першими жертвами того вхідного порталу до Ратуші, впали скульптури Мужності і Патріотизму, які просто знищили. Зате вгорі на порталі тоді ніби в насмішку поляки залишили алегоричну постать Гостинності, над якою вчепили свого орла (дивіться фото).

Але й цього новим "господарям" Львова виявилося замало і під час реконструкції Ратуші у 1928-1929 роках ті неадеквати знищили врешті і саму скульптуру Гостинності.

На питання: а для чого було нищити ті скульптури..? Я відповім - щоб не мозолили очі гоноровим полякам, бо згадані скульптури були створені австрійцями і для прослави австрійського цісаря. А поляки і тоді (а деякі й нині) добре пам'ятають 1772 рік, коли Австрія разом з іншими державами розпарцелювали Польщу на три частини і відтоді Польща - як держава - взагалі перестала існувати на довший час.

Дратувало прийшлих поляків і те, що автором цього порталу і скульптур на ньому, був митець непольського походження. А от два кам'яних леви обабіч того порталу при демонтажі скульптур Марконі, все-таки, тоді залишили. Чому..? Бо вони (ці два леви) були творіннями польського скульптора Тадея Баронча...

І, мабуть невипадково, що уряд Пілсудського у вересні наступного (після знищення львівських скульптур Марконі) 1930 року розпочав особливі каральні акції проти західних українців, які офіційно отримали ганебну назву "пацифікація", що з латині перекладається як "умиротворення".

Тобто, вже тоді польський уряд почав рухатися у тому самому напрямку, що й сусідня нацистська Німеччина, оголошуючи конкретні етноси і культури "не своїми", "чужими" та такими, що підлягають знищенню або цілковитій асиміляції...

- Микола Бандрівський
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔

😳 Голий чоловік сидів на підвіконні другого поверху на Театральній: виявилось, що це був іноземець

Його затримали. А очевидці стверджують, що він вигукував антиукраїнські фрази. Іноземець намагався вчинити самогубство у центрі міста.

Чоловікові близько 50 років. Його госпіталізували до лікарні Святого Луки, що на Навроцького.

ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️