Сьогодгні у Mercury Art Centre у Львові відкриють масштабний артпроєкт про незнищенне Свято.
✨Експозиція буде розташована на двох поверхах, кожен з яких присвячений окремому історичному періоду. Нижній поверх охоплює проміжок від 1920-х років минулого століття до здобуття Україною Незалежності, висвітлюючи часи радянської окупації, агресивного витіснення та заборони Різдва, а також активного опору українців. Верхній поверх повністю присвячений періоду від 1991 року до сьогодні.
Загалом у експозиції представлять роботи понад 30 авторів і авторок із колекцій Mercury Art Center, Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, музею “Територія Терору”, приватних і родинних колекцій. Усі вони є рефлексіями на тему історії українського Різдва.
Проєкт “Дочекатися Різдва: історії незнищенного Свята” присвячений пам’яті громадського діяча, народного депутата України Ярослава Рущишина, який трагічно загинув у ДТП 24 липня цього року. Тож 30% від вартості кожного квитка буде спрямовано до стипендійного фонду його імені в Українському католицькому університеті.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ☔
✨Експозиція буде розташована на двох поверхах, кожен з яких присвячений окремому історичному періоду. Нижній поверх охоплює проміжок від 1920-х років минулого століття до здобуття Україною Незалежності, висвітлюючи часи радянської окупації, агресивного витіснення та заборони Різдва, а також активного опору українців. Верхній поверх повністю присвячений періоду від 1991 року до сьогодні.
Загалом у експозиції представлять роботи понад 30 авторів і авторок із колекцій Mercury Art Center, Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, музею “Територія Терору”, приватних і родинних колекцій. Усі вони є рефлексіями на тему історії українського Різдва.
Проєкт “Дочекатися Різдва: історії незнищенного Свята” присвячений пам’яті громадського діяча, народного депутата України Ярослава Рущишина, який трагічно загинув у ДТП 24 липня цього року. Тож 30% від вартості кожного квитка буде спрямовано до стипендійного фонду його імені в Українському католицькому університеті.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍15❤2
Також атаки зафіксовані у Київській, Чернігівській, Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській та Харківській областях.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬6🙏4❤1
Рятувальники ліквідовують наслідки обстрілу на Львівщині
У селі Сілець внаслідок падіння уламків загорівся приватний будинок. На місці працюють фахівці ДСНС.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ☔️
У селі Сілець внаслідок падіння уламків загорівся приватний будинок. На місці працюють фахівці ДСНС.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🙏3❤1
😔 Унаслідок атаки рф до медзакладу госпіталізували 2-х травмованих чоловіків на Львівщині, – прокуратура
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ☔️
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🙏6
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬20😁4
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤10👍1
Львів 1880-х років. Побудова копця (кургану) Люблінської Унії на горі Франца Йосифа (сучасна назва Високий Замок).
Праворуч видно руїни старого замку, які збереглись донині.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ☔️
Праворуч видно руїни старого замку, які збереглись донині.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤15🤷♂1
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍10❤2👎1
З 1 січня 2026 року українські виробники алкоголю більше не зможуть використовувати цю назву.
Під заборону потрапляють також «коньяк», «портвейн», «херес», «мадера», «кальвадос» та інші історично неукраїнські географічні назви це вимога Угоди про асоціацію з ЄС.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍25🥴7👎3😁3😭1
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍10😁1😱1🤡1
☁️ Хмарно з проясненнями та без істотних опадів буде сьогодні у Львові
Уранці – слабкий туман. Вітер південно-східний, до 5–10 м/с. Температура вночі від 4° морозу до 1° тепла, вдень 3°–8° тепла.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ☔️
Уранці – слабкий туман. Вітер південно-східний, до 5–10 м/с. Температура вночі від 4° морозу до 1° тепла, вдень 3°–8° тепла.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🙏3❤1
Цей шикарний мавзолей збудувала собі та своїй родині людина з ординарним іменем Андрій Голуб (польською Andrzej Gołąb, Анджей Ґоломб) — типовий представник львівської буржуазії позаминулого століття.
Андрій Голуб був відомим у Львові та за його межами власником великої будівельної фірми, яка звела у столиці Королівства Галичини та Володимирії чимало добротних багатоквартирних будинків.
Андрій Голуб — зразок людини-яка-зробила-себе-сама. Він почав із найнижчої будівельної ланки — як підмайстер муляра. Роки його життя — 1837–1903; підданий Австрійської, з 1867 — Австро-Угорської імперії.
Важко працюючи та маючи хист до підприємництва, пан Голуб чесно заробив чималі статки й водночас уславився як благодійник: ціла низка шпиталів та сиротинців були йому вдячні за щедрі пожертвування.
Мислячи стратегічно, пан Голуб, який мав велику сімʼю, розумів, що найбільш економний спосіб забезпечити всім гідне поховання — це придбати одну ділянку, а не декілька, для влаштування спільного місця останнього спочинку.
У подружжя Голубів — Андрія та його дружини Вікторії — було четверо синів і одна донька, причому всі сини пішли найбільш популярними професійними стежинами свого часу: двоє здобули юридичний фах, один став лікарем, ще один — інженером. А донька, до речі, стала дружиною такого собі Іґнація Вайґля (пол. Ignacy Weigl), тезки (однофамільця) знаменитого львівського бактеріолога Рудольфа Вайґля, Праведника світу.
Отже, наш герой, пан Андрій Голуб, придбав ґрунт на Пагорбах Мертвих і неквапливо почав зводити мавзолей, використовуючи ресурс власної будівельної фірми.
Архітектурний стиль Голубівського мавзолею — еклектика. Тут є щонайменше елементи таких стилів, як готичний та романський.
Основа мавзолею — масивна крипта, заглиблена в землю. Вже станом на час проєктування замовник повинен був поставити завдання архітекторові: на скількох небіжчиків вона має бути розрахована? Ви були колись усередині старовинних крипт? А я був. Якось розповім про їхній устрій та інтерʼєр…
Крипта мавзолею — своєрідний аналог цокольного поверху цивільних споруд. На цьому фундаменті, виконаному з брил міцного природного каменю, збудована надземна частина споруди — поминальний зал. Вхід оформлений двосторонніми сходами, що сходяться обабіч над запірною плитою крипти.
Власне портал складається з масивних і дуже добротних металевих дверей, елегантного фронтону з красивим титульним написом у камені на тимпані та лаконічного трисмужкового архівольта (облямування порталу).
Над порталом ми бачимо елегантне девʼятисекційне вікно-розетку. На бічних стінах мавзолею — по парі видовжених вікон із грамотно нахиленими укосами з каменю.
Ошатного та примітного вигляду надає мавзолеєві зовнішнє облицювання з якісної червоної цегли. Це не руст, це справжня цегла.
Напис у тимпані фронтона повідомляє, що це — <Grobowiec rodziny Gołąbów[,] Radlowskich>. Будете милуватися мавзолеєм, зверніть увагу на вишуканий шрифт, яким викарбувано напис. Він був властивий самому початкові XX століття і пізніше практично не використовувався.
У 1903 року пан фундатор помер, але першим «заселив» ємну крипту мавзолею лише через певний час. Спочатку його поховали в тимчасовій могилі біля каплиці, бо споруда ще не була завершена.
На похорон 66-річного львівського достойника, смерть якого була спричинена цукровим діабетом, зібралося декілька тисяч містян і містянок — настільки він був шанованим та авторитетним у міській громаді.
Труну Голуба несли по черзі теслі й муляри — люди із найріднішого для нього середовища, звідки він сам був вихідцем. Із прощальною промовою від міської влади виступив віцепрезидент Львова Цюхціньський (Ciuchciński).
У звʼязку зі смертю фундатора мавзолей швиденько закінчили, і труну розмістили в крипті.
Далі тут спочили: 1915 року — його вдова Вікторія (1852–1915), 1932 — їхній родич Зиґмунд Терлецький (1872–1932), 1935 року — син фундатора Євген Голуб (1883–1935), 1945 — удова Зиґмунда Терлецького Кароліна (1878–1945).
Андрій Голуб був відомим у Львові та за його межами власником великої будівельної фірми, яка звела у столиці Королівства Галичини та Володимирії чимало добротних багатоквартирних будинків.
Андрій Голуб — зразок людини-яка-зробила-себе-сама. Він почав із найнижчої будівельної ланки — як підмайстер муляра. Роки його життя — 1837–1903; підданий Австрійської, з 1867 — Австро-Угорської імперії.
Важко працюючи та маючи хист до підприємництва, пан Голуб чесно заробив чималі статки й водночас уславився як благодійник: ціла низка шпиталів та сиротинців були йому вдячні за щедрі пожертвування.
Мислячи стратегічно, пан Голуб, який мав велику сімʼю, розумів, що найбільш економний спосіб забезпечити всім гідне поховання — це придбати одну ділянку, а не декілька, для влаштування спільного місця останнього спочинку.
У подружжя Голубів — Андрія та його дружини Вікторії — було четверо синів і одна донька, причому всі сини пішли найбільш популярними професійними стежинами свого часу: двоє здобули юридичний фах, один став лікарем, ще один — інженером. А донька, до речі, стала дружиною такого собі Іґнація Вайґля (пол. Ignacy Weigl), тезки (однофамільця) знаменитого львівського бактеріолога Рудольфа Вайґля, Праведника світу.
Отже, наш герой, пан Андрій Голуб, придбав ґрунт на Пагорбах Мертвих і неквапливо почав зводити мавзолей, використовуючи ресурс власної будівельної фірми.
Архітектурний стиль Голубівського мавзолею — еклектика. Тут є щонайменше елементи таких стилів, як готичний та романський.
Основа мавзолею — масивна крипта, заглиблена в землю. Вже станом на час проєктування замовник повинен був поставити завдання архітекторові: на скількох небіжчиків вона має бути розрахована? Ви були колись усередині старовинних крипт? А я був. Якось розповім про їхній устрій та інтерʼєр…
Крипта мавзолею — своєрідний аналог цокольного поверху цивільних споруд. На цьому фундаменті, виконаному з брил міцного природного каменю, збудована надземна частина споруди — поминальний зал. Вхід оформлений двосторонніми сходами, що сходяться обабіч над запірною плитою крипти.
Власне портал складається з масивних і дуже добротних металевих дверей, елегантного фронтону з красивим титульним написом у камені на тимпані та лаконічного трисмужкового архівольта (облямування порталу).
Над порталом ми бачимо елегантне девʼятисекційне вікно-розетку. На бічних стінах мавзолею — по парі видовжених вікон із грамотно нахиленими укосами з каменю.
Ошатного та примітного вигляду надає мавзолеєві зовнішнє облицювання з якісної червоної цегли. Це не руст, це справжня цегла.
Напис у тимпані фронтона повідомляє, що це — <Grobowiec rodziny Gołąbów[,] Radlowskich>. Будете милуватися мавзолеєм, зверніть увагу на вишуканий шрифт, яким викарбувано напис. Він був властивий самому початкові XX століття і пізніше практично не використовувався.
У 1903 року пан фундатор помер, але першим «заселив» ємну крипту мавзолею лише через певний час. Спочатку його поховали в тимчасовій могилі біля каплиці, бо споруда ще не була завершена.
На похорон 66-річного львівського достойника, смерть якого була спричинена цукровим діабетом, зібралося декілька тисяч містян і містянок — настільки він був шанованим та авторитетним у міській громаді.
Труну Голуба несли по черзі теслі й муляри — люди із найріднішого для нього середовища, звідки він сам був вихідцем. Із прощальною промовою від міської влади виступив віцепрезидент Львова Цюхціньський (Ciuchciński).
У звʼязку зі смертю фундатора мавзолей швиденько закінчили, і труну розмістили в крипті.
Далі тут спочили: 1915 року — його вдова Вікторія (1852–1915), 1932 — їхній родич Зиґмунд Терлецький (1872–1932), 1935 року — син фундатора Євген Голуб (1883–1935), 1945 — удова Зиґмунда Терлецького Кароліна (1878–1945).
❤17👍3🙏2🔥1
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔6😁1