У п’ятницю в Києві нададуть роз’яснення луганські пенсійники
У хабі Лисичанської громади 24 квітня відбудеться прийом внутрішньо переміщених осіб представниками ГУ ПФУ в Луганській області.
Звернутись за вирішенням пенсійних питань можна з 10:00 до 15:00 за адресою: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, буд. 8-А (ст. метро «Житомирська»).
У хабі Лисичанської громади 24 квітня відбудеться прийом внутрішньо переміщених осіб представниками ГУ ПФУ в Луганській області.
Звернутись за вирішенням пенсійних питань можна з 10:00 до 15:00 за адресою: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, буд. 8-А (ст. метро «Житомирська»).
👍8❤2
«Пліч-о-пліч»: Нижньодуванська громада об’єднує благодійників та партнерів для підтримки ВПО
Продовжуємо цикл публікацій про співробітництво громад Луганської області з приймаючими громадами та благодійними організаціями в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Цього разу – про досвід Нижньодуванської селищної військової адміністрації, яка з початку повномасштабного вторгнення послідовно розбудовує систему партнерств, що дозволяє оперативно реагувати на виклики воєнного часу.
Ключовими напрямами роботи стали гуманітарна допомога, фінансова підтримка вразливих категорій населення, а також міжмуніципальна співпраця в межах національного проєкту. Завдяки цьому Нижньодуванська громада не лише забезпечує базові потреби своїх мешканців, а й формує стійку модель взаємодії, засновану на довірі та взаємопідтримці.
Продовжуємо цикл публікацій про співробітництво громад Луганської області з приймаючими громадами та благодійними організаціями в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Цього разу – про досвід Нижньодуванської селищної військової адміністрації, яка з початку повномасштабного вторгнення послідовно розбудовує систему партнерств, що дозволяє оперативно реагувати на виклики воєнного часу.
Ключовими напрямами роботи стали гуманітарна допомога, фінансова підтримка вразливих категорій населення, а також міжмуніципальна співпраця в межах національного проєкту. Завдяки цьому Нижньодуванська громада не лише забезпечує базові потреби своїх мешканців, а й формує стійку модель взаємодії, засновану на довірі та взаємопідтримці.
👍7❤3
⏬️СПІВПРАЦЯ ГРОМАД ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНТЕГРАЦІЇ
22 жовтня 2025 року Нижньодуванська СВА підписала меморандум про співпрацю в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Партнерами стали Студениківська сільська територіальна громада Київської області, Гришковецька селищна територіальна громада Житомирської області та Сучевенська сільська територіальна громада Чернівецької області.
Практична взаємодія між громадами вже активно реалізується. Зі Студениківською громадою підтримується постійний зв’язок: проводяться спільні культурні заходи, відбувається обмін досвідом і традиціями.
Наразі тривають консультації щодо поглиблення співпраці, зокрема в частині реалізації спільного проєкту з будівництва житла. Цей напрям є стратегічно важливим для інтеграції внутрішньо переміщених осіб з Луганщини та передбачає створення належних умов для проживання у приймаючих громадах.
Важливим елементом партнерства залишається взаємодопомога у кризових ситуаціях. У період енергетичних обмежень КП «Нижньодуванський благоустрій» передало Студениківській сільській раді генератор потужністю 10 кВт для забезпечення безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури.
Крім того, у межах міжмуніципальної співпраці відбулася робоча поїздка до Сучевенської громади Чернівецької області. Делегація провела зустрічі з керівництвом громади, ознайомилася з діяльністю освітніх закладів і підприємств та обговорила перспективи розвитку територій.
Такий обмін досвідом сприяє впровадженню ефективних управлінських рішень у роботі громади.
ГУМАНІТАРНА ПІДТРИМКА ТА СОЦІАЛЬНІ СЕРВІСИ
Із 2024 року громада співпрацює з благодійним фондом Global Empowerment Mission (GEM) Ukraine. Завдяки цьому мешканці Луганської області регулярно отримують продуктові набори.
У березні 2026 року в межах соціального проєкту з надання грошової допомоги, який реалізує GEM Ukraine, було прийнято 680 пакетів документів для оформлення матеріальної підтримки. Це дало можливість значній кількості родин одержати необхідну фінансову допомогу.
Паралельно розвивається співпраця з іншими благодійними організаціями. Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» допомагає забезпечувати родини ВПО продовольчими товарами та долучається до підготовки святкових смаколиків для дітей.
Суттєву допомогу надав Луганський осередок ГО «Захист Держави». У лютому 2026 року громада отримала меблі, ліжка, ковдри та постільну білизну для підтримки пільгових категорій населення, а також забезпечення роботи гуманітарного штабу й пункту незламності.
Окремим напрямом є освітньо-соціальні ініціативи. За підтримки ЮНІСЕФ та ГО «Жінки і діти України – наше майбутнє» у гуманітарному штабі в Києві проводяться інтерактивні тренінги з гігієни та здоров’я для дітей, батьків і мешканців громади. Це сприяє підвищенню обізнаності та формуванню безпечних щоденних практик.
«Ми будуємо не просто партнерства, а справжню родину громад, – зазначає начальник Нижньодуванської СВА Сергій Корощенко. – Коли одна громада допомагає іншій у критичний момент, а люди відчувають підтримку – це і є принцип «пліч-о-пліч» у дії».
Системна розбудова партнерств дає змогу Нижньодуванській громаді не лише забезпечувати базові потреби мешканців, а й формувати стійку модель взаємодії. Саме така співпраця забезпечує згуртованість і стійкість громад навіть у найскладніших умовах.
22 жовтня 2025 року Нижньодуванська СВА підписала меморандум про співпрацю в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Партнерами стали Студениківська сільська територіальна громада Київської області, Гришковецька селищна територіальна громада Житомирської області та Сучевенська сільська територіальна громада Чернівецької області.
Практична взаємодія між громадами вже активно реалізується. Зі Студениківською громадою підтримується постійний зв’язок: проводяться спільні культурні заходи, відбувається обмін досвідом і традиціями.
Наразі тривають консультації щодо поглиблення співпраці, зокрема в частині реалізації спільного проєкту з будівництва житла. Цей напрям є стратегічно важливим для інтеграції внутрішньо переміщених осіб з Луганщини та передбачає створення належних умов для проживання у приймаючих громадах.
Важливим елементом партнерства залишається взаємодопомога у кризових ситуаціях. У період енергетичних обмежень КП «Нижньодуванський благоустрій» передало Студениківській сільській раді генератор потужністю 10 кВт для забезпечення безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури.
Крім того, у межах міжмуніципальної співпраці відбулася робоча поїздка до Сучевенської громади Чернівецької області. Делегація провела зустрічі з керівництвом громади, ознайомилася з діяльністю освітніх закладів і підприємств та обговорила перспективи розвитку територій.
Такий обмін досвідом сприяє впровадженню ефективних управлінських рішень у роботі громади.
ГУМАНІТАРНА ПІДТРИМКА ТА СОЦІАЛЬНІ СЕРВІСИ
Із 2024 року громада співпрацює з благодійним фондом Global Empowerment Mission (GEM) Ukraine. Завдяки цьому мешканці Луганської області регулярно отримують продуктові набори.
У березні 2026 року в межах соціального проєкту з надання грошової допомоги, який реалізує GEM Ukraine, було прийнято 680 пакетів документів для оформлення матеріальної підтримки. Це дало можливість значній кількості родин одержати необхідну фінансову допомогу.
Паралельно розвивається співпраця з іншими благодійними організаціями. Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» допомагає забезпечувати родини ВПО продовольчими товарами та долучається до підготовки святкових смаколиків для дітей.
Суттєву допомогу надав Луганський осередок ГО «Захист Держави». У лютому 2026 року громада отримала меблі, ліжка, ковдри та постільну білизну для підтримки пільгових категорій населення, а також забезпечення роботи гуманітарного штабу й пункту незламності.
Окремим напрямом є освітньо-соціальні ініціативи. За підтримки ЮНІСЕФ та ГО «Жінки і діти України – наше майбутнє» у гуманітарному штабі в Києві проводяться інтерактивні тренінги з гігієни та здоров’я для дітей, батьків і мешканців громади. Це сприяє підвищенню обізнаності та формуванню безпечних щоденних практик.
«Ми будуємо не просто партнерства, а справжню родину громад, – зазначає начальник Нижньодуванської СВА Сергій Корощенко. – Коли одна громада допомагає іншій у критичний момент, а люди відчувають підтримку – це і є принцип «пліч-о-пліч» у дії».
Системна розбудова партнерств дає змогу Нижньодуванській громаді не лише забезпечувати базові потреби мешканців, а й формувати стійку модель взаємодії. Саме така співпраця забезпечує згуртованість і стійкість громад навіть у найскладніших умовах.
❤5👍3
Вступні до магістратури: які випробування варто вибирати
Сьогодні розпочалася реєстрація для участі у вступних випробуваннях до магістратури, яка триватиме до 14 травня включно. Щоб успішно пройти реєстрацію, вступникам необхідно сформувати пакет документів та надіслати його до приймальної комісії закладу вищої освіти, куди вони планують вступати.
Особливу увагу варто звернути на правильність заповнення заяви-анкети, зокрема на зазначення всіх необхідних тестувань. Потенційним вступникам рекомендують заздалегідь ознайомитися з переліком іспитів, необхідних для вступу на вибрану ними спеціальність. Це допоможе уникнути помилок.
Зауважимо, що Порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2026 році для вступу на магістерські програми вступники мають складати єдиний вступний іспит (ЄВІ) і проходити єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ).
Для вступу на будь-яку спеціальність (незалежно від форми навчання ー очна чи заочна, бюджетна чи контрактна тощо) потрібно складати ЄВІ.
Сьогодні розпочалася реєстрація для участі у вступних випробуваннях до магістратури, яка триватиме до 14 травня включно. Щоб успішно пройти реєстрацію, вступникам необхідно сформувати пакет документів та надіслати його до приймальної комісії закладу вищої освіти, куди вони планують вступати.
Особливу увагу варто звернути на правильність заповнення заяви-анкети, зокрема на зазначення всіх необхідних тестувань. Потенційним вступникам рекомендують заздалегідь ознайомитися з переліком іспитів, необхідних для вступу на вибрану ними спеціальність. Це допоможе уникнути помилок.
Зауважимо, що Порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2026 році для вступу на магістерські програми вступники мають складати єдиний вступний іспит (ЄВІ) і проходити єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ).
Для вступу на будь-яку спеціальність (незалежно від форми навчання ー очна чи заочна, бюджетна чи контрактна тощо) потрібно складати ЄВІ.
⏬️Тож у вашій заяві-анкеті обов’язково має бути позначено цей іспит і зазначено назву іноземної мови, яку хочете скласти.
Для вступу на спеціальності окремих галузей знань, окрім ЄВІ, передбачено проходження ЄФВВ. У межах цього вступного випробування буде проведено оцінювання з 10 предметних спрямувань:
- психологія та соціологія;
- економіка та міжнародна економіка;
- облік та фінанси;
- управління та адміністрування;
- політологія та міжнародні відносини;
- право та міжнародне право;
- інформаційні технології;
- мовознавство;
- історія мистецтва.
Для проходження ЄФВВ можна вибрати тестування не більше ніж із двох предметних спрямувань. Якщо вступник вибрав два предметних тести ЄФВВ, тестування з яких відбуваються одночасно під час основної сесії, ー Український центр оцінювання якості освіти визначає, яке з них він проходитимете під час додаткової сесії.
Для вступу на спеціальності окремих галузей знань, окрім ЄВІ, передбачено проходження ЄФВВ. У межах цього вступного випробування буде проведено оцінювання з 10 предметних спрямувань:
- психологія та соціологія;
- економіка та міжнародна економіка;
- облік та фінанси;
- управління та адміністрування;
- політологія та міжнародні відносини;
- право та міжнародне право;
- інформаційні технології;
- мовознавство;
- історія мистецтва.
Для проходження ЄФВВ можна вибрати тестування не більше ніж із двох предметних спрямувань. Якщо вступник вибрав два предметних тести ЄФВВ, тестування з яких відбуваються одночасно під час основної сесії, ー Український центр оцінювання якості освіти визначає, яке з них він проходитимете під час додаткової сесії.
👍5
Громади, реабілітація, ВПО: ключові акценти та орієнтири соціальної політики Луганщини
22 квітня у Дніпрі відбулася нарада керівників установ соціальної сфери Луганської області, яка підсумувала результати роботи за 2025 рік і визначила практичні напрями розвитку на 2026-й.
Захід пройшов у змішаному форматі під головуванням директорки Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Оксани Волошиної.
Обговорення було зосереджене на фактичному стані системи соціального захисту, її спроможності забезпечувати базові потреби населення та необхідності переходу до більш якісної моделі надання послуг.
РОЗВИТОК СИСТЕМИ: СТРУКТУРА ТА РЕАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ
У 2025 році в області працювали 23 комунальні установи соціальної сфери. Серед них 7 обласних закладів, 3 територіальні центри соціального обслуговування, 9 центрів надання соціальних послуг, 2 центри соціальних служб та 2 реабілітаційні заклади громад. У 2026 році мережа розширилася до 24 надавачів соціальних послуг.
22 квітня у Дніпрі відбулася нарада керівників установ соціальної сфери Луганської області, яка підсумувала результати роботи за 2025 рік і визначила практичні напрями розвитку на 2026-й.
Захід пройшов у змішаному форматі під головуванням директорки Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Оксани Волошиної.
Обговорення було зосереджене на фактичному стані системи соціального захисту, її спроможності забезпечувати базові потреби населення та необхідності переходу до більш якісної моделі надання послуг.
РОЗВИТОК СИСТЕМИ: СТРУКТУРА ТА РЕАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ
У 2025 році в області працювали 23 комунальні установи соціальної сфери. Серед них 7 обласних закладів, 3 територіальні центри соціального обслуговування, 9 центрів надання соціальних послуг, 2 центри соціальних служб та 2 реабілітаційні заклади громад. У 2026 році мережа розширилася до 24 надавачів соціальних послуг.
❤5👍1🔥1🤪1
⏬️Обласні заклади забезпечували стаціонарний догляд, який, зокрема, отримали 94 особи, що проживали у психоневрологічному інтернаті.
На рівні громад надається до восьми базових соціальних послуг, включаючи інформування, консультування, натуральну допомогу, соціальну адаптацію, догляд вдома, стаціонарний догляд, надання притулку та представництво інтересів.
Така структура дозволяє забезпечити комплексність підтримки та формує основу для подальшого розвитку системи.
РЕАБІЛІТАЦІЯ, ВПО ТА РОЛЬ ГРОМАД
Реабілітаційний напрям залишається одним із ключових. Протягом року понад 500 дітей з інвалідністю отримали комплексну допомогу у відповідних закладах.
Водночас триває оновлення інфраструктури. Реорганізація обласного центру «Відродження», яка включала зміну приміщення, керівництва та матеріально-технічної бази, дозволила розширити можливості стаціонарної реабілітації.
Окремий напрям роботи пов’язаний із внутрішньо переміщеними особами. Три надавачі соціальних послуг впровадили послугу притулку, зокрема в межах державних рішень для підтримки маломобільних ВПО. Наразі завершується підготовка приміщення, розрахованого на 30 місць.
Важливу роль у розвитку системи відіграють громади. Сім територіальних громад області, серед яких Лисичанська, Білокуракинська, Гірська, Марківська, Нижньодуванська, Кремінська та Біловодська, беруть участь у пілотному проєкті з надання послуги життєстійкості.
Це свідчить про впровадження нових підходів, орієнтованих не лише на підтримку, а й на відновлення соціальної спроможності людей.
ПРІОРИТЕТИ 2026 РОКУ: ЯКІСТЬ, ДОСТУПНІСТЬ, КООРДИНАЦІЯ
За підсумками наради визначено ключові напрями роботи на 2026 рік. Основний акцент зроблено на підвищенні якості соціальних послуг та розширенні їх переліку відповідно до потреб населення.
Йдеться також про подальший розвиток реабілітації, зміцнення ролі територіальних громад та впровадження нових соціальних сервісів. Окремо наголошено на необхідності посилення взаємодії між установами соціальної сфери та координації їх діяльності.
Підсумки обговорення засвідчили, що система соціального захисту Луганщини зберігає функціональність і поступово переходить до більш структурованої моделі роботи. Наступним етапом має стати підвищення ефективності послуг і їх реального впливу на якість життя мешканців області.
На рівні громад надається до восьми базових соціальних послуг, включаючи інформування, консультування, натуральну допомогу, соціальну адаптацію, догляд вдома, стаціонарний догляд, надання притулку та представництво інтересів.
Така структура дозволяє забезпечити комплексність підтримки та формує основу для подальшого розвитку системи.
РЕАБІЛІТАЦІЯ, ВПО ТА РОЛЬ ГРОМАД
Реабілітаційний напрям залишається одним із ключових. Протягом року понад 500 дітей з інвалідністю отримали комплексну допомогу у відповідних закладах.
Водночас триває оновлення інфраструктури. Реорганізація обласного центру «Відродження», яка включала зміну приміщення, керівництва та матеріально-технічної бази, дозволила розширити можливості стаціонарної реабілітації.
Окремий напрям роботи пов’язаний із внутрішньо переміщеними особами. Три надавачі соціальних послуг впровадили послугу притулку, зокрема в межах державних рішень для підтримки маломобільних ВПО. Наразі завершується підготовка приміщення, розрахованого на 30 місць.
Важливу роль у розвитку системи відіграють громади. Сім територіальних громад області, серед яких Лисичанська, Білокуракинська, Гірська, Марківська, Нижньодуванська, Кремінська та Біловодська, беруть участь у пілотному проєкті з надання послуги життєстійкості.
Це свідчить про впровадження нових підходів, орієнтованих не лише на підтримку, а й на відновлення соціальної спроможності людей.
ПРІОРИТЕТИ 2026 РОКУ: ЯКІСТЬ, ДОСТУПНІСТЬ, КООРДИНАЦІЯ
За підсумками наради визначено ключові напрями роботи на 2026 рік. Основний акцент зроблено на підвищенні якості соціальних послуг та розширенні їх переліку відповідно до потреб населення.
Йдеться також про подальший розвиток реабілітації, зміцнення ролі територіальних громад та впровадження нових соціальних сервісів. Окремо наголошено на необхідності посилення взаємодії між установами соціальної сфери та координації їх діяльності.
Підсумки обговорення засвідчили, що система соціального захисту Луганщини зберігає функціональність і поступово переходить до більш структурованої моделі роботи. Наступним етапом має стати підвищення ефективності послуг і їх реального впливу на якість життя мешканців області.
❤12👍1🔥1
Режисер-постановник Луганського обласного театру одержав грант Президента на створення творчого проєкту «Місто»
Про це йдеться в розпорядженні Глави держави № 34/2026-рп від 22 квітня 2026 року.
Гранти Президента України призначено молодим діячам у галузі театрального, музичного, образотворчого мистецтва, а також молодим письменникам і майстрам народного мистецтва для створення і реалізації творчих проєктів.
У галузі театрального мистецтва, зокрема – режисерові-постановнику Владиславу Писареву для створення і реалізації творчого проєкту «Місто» на базі Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру.
Вітаємо!
Про це йдеться в розпорядженні Глави держави № 34/2026-рп від 22 квітня 2026 року.
Гранти Президента України призначено молодим діячам у галузі театрального, музичного, образотворчого мистецтва, а також молодим письменникам і майстрам народного мистецтва для створення і реалізації творчих проєктів.
У галузі театрального мистецтва, зокрема – режисерові-постановнику Владиславу Писареву для створення і реалізації творчого проєкту «Місто» на базі Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру.
Вітаємо!
❤14👏1
Екологія Луганщини та ціна війни: згорілі ліси, отруєна вода, замінована земля
Вчора весь світ відзначав День Землі, тому доречно згадати не лише про збереження довкілля, а й про його втрати.
Війна на Луганщині має ще один фронт – мовчазний, але не менш руйнівний. Довкілля регіону зазнало втрат, які не зникнуть після припинення вогню. 62 730 гектарів згорілих лісів. 432 мільярди гривень збитків лише від забруднення атмосфери. 26 684 квадратних кілометри території, нашпигованої вибухонебезпечними предметами. І це лише те, що вдалося зафіксувати.
Через окупацію та бойові дії моніторинг довкілля фактично припинено. Немає доступу до вугільних шахт, які затоплюються і отруюють підземні води. Немає контролю за полігонами промислових відходів. Немає даних про реальний стан заповідників. Але навіть неповна картина вражає.
ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ ТА ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ
Бойові дії, бомбардування, горіння промислових об'єктів, нафтобаз і лісів спричинили колосальні викиди забруднюючих речовин.
Вчора весь світ відзначав День Землі, тому доречно згадати не лише про збереження довкілля, а й про його втрати.
Війна на Луганщині має ще один фронт – мовчазний, але не менш руйнівний. Довкілля регіону зазнало втрат, які не зникнуть після припинення вогню. 62 730 гектарів згорілих лісів. 432 мільярди гривень збитків лише від забруднення атмосфери. 26 684 квадратних кілометри території, нашпигованої вибухонебезпечними предметами. І це лише те, що вдалося зафіксувати.
Через окупацію та бойові дії моніторинг довкілля фактично припинено. Немає доступу до вугільних шахт, які затоплюються і отруюють підземні води. Немає контролю за полігонами промислових відходів. Немає даних про реальний стан заповідників. Але навіть неповна картина вражає.
ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ ТА ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ
Бойові дії, бомбардування, горіння промислових об'єктів, нафтобаз і лісів спричинили колосальні викиди забруднюючих речовин.
🔥2🙏1
⏬️ Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюються чадний газ, вуглекислий газ, оксиди азоту, формальдегід, велика кількість токсичної органіки. Окислюються ґрунти, деревина, будівельні конструкції.
За даними Державної екологічної інспекції у Луганській області, збитки від забруднення атмосферного повітря станом на вересень 2025 року склали 432,07 млрд грн. З них 431,7 млрд грн – від згорілих лісів та інших насаджень. Площа згорілих лісів сягнула 62 730 гектарів.
Найбільш екологічно небезпечними є пошкоджені промислові об'єкти: Луганська ТЕС, підприємства «Лисичанськвугілля», «Первомайськвугілля», Сєвєродонецька ТЕЦ, хімічне об'єднання «Азот», Рубіжанський картонно-тарний комбінат, Лисичанська нафтова інвестиційна компанія.
ВОДНІ РЕСУРСИ ПІД РИЗИКОМ
Водні ресурси Луганщини опинилися під подвійним ударом. Пошкоджено очисні споруди КП «Сєвєродонецькводоканал», КП «Лисичанськводоканал», КП «Рубіжанське виробниче управління водно-каналізаційного господарства», КП «Попаснянський водоканал».
Через це неочищені стічні води з Сіверськодонецька, Лисичанська, Рубіжного, Попасної потрапляють безпосередньо в Сіверський Донець.
За даними Державної екологічної інспекції, збитки від забруднення вод склали 4,53 млрд грн. Маса сторонніх предметів, матеріалів, відходів у водних об'єктах – 16 656 тонн.
Але найбільша загроза – вугільні шахти, розташовані на тимчасово окупованих територіях. У разі припинення відкачування підземних вод вони будуть затоплені. Це призведе до забруднення водомістких горизонтів, з яких населення бере питну воду. Шахтні води мають високу мінералізацію, а на первомайських шахтах – ще й високий вміст важких металів.
РУЙНАЦІЇ ТА ПРОМИСЛОВІ ВІДХОДИ
Станом на вересень 2025 року різного ступеня руйнувань зазнали 14 390 житлових об'єктів, 235 лікарень, 329 шкіл, 42 спортивні споруди, 208 закладів культури, 367 об'єктів критичної інфраструктури. Кожен зруйнований будинок – це тонни будівельного сміття, яке потребує сортування та утилізації.
Відходи від руйнувань стануть однією з найбільших проблем після деокупації. Металопластик, скло, армувальна сітка, мінеральна вата, матеріали оздоблення, покрівля, побутові речі – усе це перемішане в завалах. Частину можна буде використати повторно, частину – ні.
Екологічно небезпечним об'єктом є полігон промислових відходів у Сіверськодонецькому районі поблизу села Вовчоярівка. Десятиліттями там накопичувалися сотні видів відходів, значна частина яких – небезпечні. Інформація про його стан сьогодні відсутня.
Окрема проблема – породні відвали вугільних шахт. Тільки на підконтрольній до 2022 року території їх налічувалося 72. Накопичено понад 90 млн тонн відходів вуглевидобутку. Палаючі відвали забруднюють повітря продуктами згоряння та пилом.
НАЙБІЛЬШЕ ЗАБРУДНЕННЯ З ЧАСІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ
З 2014 року Луганська область стала епіцентром бойових дій. За оцінками Світового банку, близько 138 500 км² земель України потребують обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів – це один із найбільших показників забруднення з часів Другої світової війни. Значна частина припадає на Луганщину.
26 684 км² території області вважаються імовірно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Вартість гуманітарного розмінування – 8 млрд доларів США, з яких 6 млрд – безпосередньо на очищення.
Кількість сільськогосподарських угідь, що підлягають обстеженню, – 1 908 900 гектарів.
Ліквідація екологічних наслідків війни на Луганщині потребуватиме не менше ресурсів і часу, ніж відбудова житла та інфраструктури.
За даними Державної екологічної інспекції у Луганській області, збитки від забруднення атмосферного повітря станом на вересень 2025 року склали 432,07 млрд грн. З них 431,7 млрд грн – від згорілих лісів та інших насаджень. Площа згорілих лісів сягнула 62 730 гектарів.
Найбільш екологічно небезпечними є пошкоджені промислові об'єкти: Луганська ТЕС, підприємства «Лисичанськвугілля», «Первомайськвугілля», Сєвєродонецька ТЕЦ, хімічне об'єднання «Азот», Рубіжанський картонно-тарний комбінат, Лисичанська нафтова інвестиційна компанія.
ВОДНІ РЕСУРСИ ПІД РИЗИКОМ
Водні ресурси Луганщини опинилися під подвійним ударом. Пошкоджено очисні споруди КП «Сєвєродонецькводоканал», КП «Лисичанськводоканал», КП «Рубіжанське виробниче управління водно-каналізаційного господарства», КП «Попаснянський водоканал».
Через це неочищені стічні води з Сіверськодонецька, Лисичанська, Рубіжного, Попасної потрапляють безпосередньо в Сіверський Донець.
За даними Державної екологічної інспекції, збитки від забруднення вод склали 4,53 млрд грн. Маса сторонніх предметів, матеріалів, відходів у водних об'єктах – 16 656 тонн.
Але найбільша загроза – вугільні шахти, розташовані на тимчасово окупованих територіях. У разі припинення відкачування підземних вод вони будуть затоплені. Це призведе до забруднення водомістких горизонтів, з яких населення бере питну воду. Шахтні води мають високу мінералізацію, а на первомайських шахтах – ще й високий вміст важких металів.
РУЙНАЦІЇ ТА ПРОМИСЛОВІ ВІДХОДИ
Станом на вересень 2025 року різного ступеня руйнувань зазнали 14 390 житлових об'єктів, 235 лікарень, 329 шкіл, 42 спортивні споруди, 208 закладів культури, 367 об'єктів критичної інфраструктури. Кожен зруйнований будинок – це тонни будівельного сміття, яке потребує сортування та утилізації.
Відходи від руйнувань стануть однією з найбільших проблем після деокупації. Металопластик, скло, армувальна сітка, мінеральна вата, матеріали оздоблення, покрівля, побутові речі – усе це перемішане в завалах. Частину можна буде використати повторно, частину – ні.
Екологічно небезпечним об'єктом є полігон промислових відходів у Сіверськодонецькому районі поблизу села Вовчоярівка. Десятиліттями там накопичувалися сотні видів відходів, значна частина яких – небезпечні. Інформація про його стан сьогодні відсутня.
Окрема проблема – породні відвали вугільних шахт. Тільки на підконтрольній до 2022 року території їх налічувалося 72. Накопичено понад 90 млн тонн відходів вуглевидобутку. Палаючі відвали забруднюють повітря продуктами згоряння та пилом.
НАЙБІЛЬШЕ ЗАБРУДНЕННЯ З ЧАСІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ
З 2014 року Луганська область стала епіцентром бойових дій. За оцінками Світового банку, близько 138 500 км² земель України потребують обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів – це один із найбільших показників забруднення з часів Другої світової війни. Значна частина припадає на Луганщину.
26 684 км² території області вважаються імовірно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Вартість гуманітарного розмінування – 8 млрд доларів США, з яких 6 млрд – безпосередньо на очищення.
Кількість сільськогосподарських угідь, що підлягають обстеженню, – 1 908 900 гектарів.
Ліквідація екологічних наслідків війни на Луганщині потребуватиме не менше ресурсів і часу, ніж відбудова житла та інфраструктури.
🔥4🤔1🙏1