У Волинському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Небесної Сотні в межах діяльності мілітарного клубу «Сталеве слово» відбулася лекція «Загарбницька політика Росії», що допомагає молоді зрозуміти природу російського імперіалізму та його наслідки для світу й України, формувати критичне мислення, імунітет до пропаганди та усвідомлення, з ким і з чим ми маємо справу у цій війні.
Лекцію провів офіцер Хорунжої служби 20 БрОП «Любарт» Костянтин «Легат» Колесников. Йшлося про становлення й основні віхи історії Московщини та її колоніальні війни. Ця країна з початку XIV до кінця XX століття пройшла шлях від упослідженого васала ханів Орди до найбільшої за територією держави світу. Московити назвалися «русскіми», поцупили ім’я сусіднього народу і назву країни, яка була колись їхньою метрополією, вкрали чужу ідентичність.
На конкретних історичних фактах Легат показав, як імперська держава десятиліттями знищувала народи, привласнювала чужу ідентичність, насаджувала брехливі наративи й розпалювала війни, що врешті оберталися катастрофами для самих агресорів. Війна в Афганістані стала одним із прикладів того, як «швидкі спецоперації» закінчуються поразкою імперій і руйнуванням цілих регіонів.
Хорунжі бригади «Любарт» йдуть до студентів та ліцеїстів із подібними темами, щоб дати контекст сучасній війні. Молодь має розуміти витоки російської агресії, механізми пропаганди й те, чому імперські міфи знову і знову штовхають сусідню державу до злочинів. Так формується свідома позиція: захищати свою країну — це не лише тримати зброю, а й бачити ширшу картину, не піддаватися маніпуляціям та робити власні висновки.
#Любарт #Lubart #СталевеСлово #Луцьк #LubartX
Лекцію провів офіцер Хорунжої служби 20 БрОП «Любарт» Костянтин «Легат» Колесников. Йшлося про становлення й основні віхи історії Московщини та її колоніальні війни. Ця країна з початку XIV до кінця XX століття пройшла шлях від упослідженого васала ханів Орди до найбільшої за територією держави світу. Московити назвалися «русскіми», поцупили ім’я сусіднього народу і назву країни, яка була колись їхньою метрополією, вкрали чужу ідентичність.
На конкретних історичних фактах Легат показав, як імперська держава десятиліттями знищувала народи, привласнювала чужу ідентичність, насаджувала брехливі наративи й розпалювала війни, що врешті оберталися катастрофами для самих агресорів. Війна в Афганістані стала одним із прикладів того, як «швидкі спецоперації» закінчуються поразкою імперій і руйнуванням цілих регіонів.
Хорунжі бригади «Любарт» йдуть до студентів та ліцеїстів із подібними темами, щоб дати контекст сучасній війні. Молодь має розуміти витоки російської агресії, механізми пропаганди й те, чому імперські міфи знову і знову штовхають сусідню державу до злочинів. Так формується свідома позиція: захищати свою країну — це не лише тримати зброю, а й бачити ширшу картину, не піддаватися маніпуляціям та робити власні висновки.
#Любарт #Lubart #СталевеСлово #Луцьк #LubartX
👍3🔥1
За що 12 років триває війна України проти московитів? Ким насправді є наш ворог і як студенти можуть зміцнювати оборонний мур України?
Про це хорунжі «Любарта» розповідали студентам Луцького професійного коледжу будівництва та архітектури.
На виховній годині у річницю повномасштабного вторгнення рф в Україну хорунжий друг Кор нагадав про ключові терміни та дати, які слід пам'ятати, коли йдеться про багаторічну війну українців з московитами, яка почалася задовго до 2014.
«Ми воюємо за свою територію, людей, культури, мову та цінності. Ця війна екзистенційна, тобто спричинена кардинал різним укладом життя українців та росіян», — наголосив хорунжий.
Йшлося і про багатошаровість російського нападу, зокрема про інформаційний, економічний та ідеологічний виміри війни. Росіяни дестабілізують Україну через терор, який дозволяє тримати суспільство у постійній напрузі, створювати нові лінії поділу.
Учасники виховного заходу у коледжі будівництва та архітектури зійшлися на думці, що збереження держави і українського народу в умовах довгої війни, терору, пропаганди і економічного тиску залишатиметься головним завданням нації. З цим можна впоратися, якщо зберігати єдність, здоровий глузд і реалістичне розуміння ситуації.
А щоб жертви нашого народу не стали марними, має бути критична маса українців, які причетні до опору ворогу. Щодо студентів, то вони можуть вже зараз отримати навички, потрібні країні та армії, підтримувати належну фізичну форму та дотримуватися правил інформаційної безпеки.
#LUBART #ЛЮБАРТ #LubartX
Про це хорунжі «Любарта» розповідали студентам Луцького професійного коледжу будівництва та архітектури.
На виховній годині у річницю повномасштабного вторгнення рф в Україну хорунжий друг Кор нагадав про ключові терміни та дати, які слід пам'ятати, коли йдеться про багаторічну війну українців з московитами, яка почалася задовго до 2014.
«Ми воюємо за свою територію, людей, культури, мову та цінності. Ця війна екзистенційна, тобто спричинена кардинал різним укладом життя українців та росіян», — наголосив хорунжий.
Йшлося і про багатошаровість російського нападу, зокрема про інформаційний, економічний та ідеологічний виміри війни. Росіяни дестабілізують Україну через терор, який дозволяє тримати суспільство у постійній напрузі, створювати нові лінії поділу.
Учасники виховного заходу у коледжі будівництва та архітектури зійшлися на думці, що збереження держави і українського народу в умовах довгої війни, терору, пропаганди і економічного тиску залишатиметься головним завданням нації. З цим можна впоратися, якщо зберігати єдність, здоровий глузд і реалістичне розуміння ситуації.
А щоб жертви нашого народу не стали марними, має бути критична маса українців, які причетні до опору ворогу. Щодо студентів, то вони можуть вже зараз отримати навички, потрібні країні та армії, підтримувати належну фізичну форму та дотримуватися правил інформаційної безпеки.
#LUBART #ЛЮБАРТ #LubartX
🔥3
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Як БПЛА змінюють поле бою: воркшоп школи SoKill бригади «Любарт» у мілітарному клубі «Сталеве слово» Рівного.
🔥3❤2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Хорунжі 20-ї бригади «Любарт» долучилися до курсу базової загальновійськової підготовки для студентів Луцького національного технічного університету.
У межах занять вони провели лекції про історію українського добровольчого руху під час війни за Незалежність України. Загалом ці лекції прослухали понад тисячу студентів.
Дивіться у відео, як відбувалися заняття, про що говорили зі студентами та чому важливо знати історію добровольців.
#Любарт #LubartX #ЛНТУ
У межах занять вони провели лекції про історію українського добровольчого руху під час війни за Незалежність України. Загалом ці лекції прослухали понад тисячу студентів.
Дивіться у відео, як відбувалися заняття, про що говорили зі студентами та чому важливо знати історію добровольців.
#Любарт #LubartX #ЛНТУ
🫡4❤2🔥2
14 березня в Україні відзначають День українського добровольця — день людей, які за власним рішенням стали на захист держави.
Від Січових стрільців до підпільників ОУН і бійців УПА— у різні епохи знаходилися українці, які добровільно ставали до боротьби за свободу. Сьогодні їхню справу продовжують добровольці сучасної війни.
Опір, попри чисельну перевагу ворога, був сигналом для всього суспільства: Україна жива, її ідея жива, і за неї варто боротися. Саме завдяки таким людям українці знову і знову доводили, що не приймають нав’язаної реальності та не погоджуються з роллю підлеглих у чужій імперії.
У кожному поколінні знаходилися ті, хто добровільно ставав до зброї. Для українців войовничість ніколи не означала прагнення загарбати чуже. Вона означала готовність рішуче захищати свою землю, свободу, державу.
Сучасні добровольці продовжують цю традицію. Вони дивляться на приклади минулих поколінь і водночас самі стають прикладом для майбутніх. Навіть сьогодні, коли війна триває вже багато років і суспільство відчуває втому, добровольці продовжують поповнювати лави Сил оборони України.
Добровольці пишаються подвигами своїх попередників і надихають тих, хто прийде після них. Саме завдяки таким людям з покоління в покоління передається традиція захищати Україну.
Слава українським добровольцям!
#Любарт #LubartX #Азов #добровольці #націоналізм
Від Січових стрільців до підпільників ОУН і бійців УПА— у різні епохи знаходилися українці, які добровільно ставали до боротьби за свободу. Сьогодні їхню справу продовжують добровольці сучасної війни.
Опір, попри чисельну перевагу ворога, був сигналом для всього суспільства: Україна жива, її ідея жива, і за неї варто боротися. Саме завдяки таким людям українці знову і знову доводили, що не приймають нав’язаної реальності та не погоджуються з роллю підлеглих у чужій імперії.
У кожному поколінні знаходилися ті, хто добровільно ставав до зброї. Для українців войовничість ніколи не означала прагнення загарбати чуже. Вона означала готовність рішуче захищати свою землю, свободу, державу.
Сучасні добровольці продовжують цю традицію. Вони дивляться на приклади минулих поколінь і водночас самі стають прикладом для майбутніх. Навіть сьогодні, коли війна триває вже багато років і суспільство відчуває втому, добровольці продовжують поповнювати лави Сил оборони України.
Добровольці пишаються подвигами своїх попередників і надихають тих, хто прийде після них. Саме завдяки таким людям з покоління в покоління передається традиція захищати Україну.
Слава українським добровольцям!
#Любарт #LubartX #Азов #добровольці #націоналізм
🔥3👍2❤1
17 березня 1897 року народився Олесь «Хмелик» Бабій — український письменник, літературознавець та член Конгресу українських націоналістів.
Хмелик є автором Маршу українських націоналістів («Зродились ми великої години…), що у 1932 офіційно став гімном ОУН, а також був неофіційним гімном УПА.
Осучаснений варіант у 2018 році став маршем українського війська на параді до Дня Незалежності, а в жовтні того ж року до річниці УПА марш виконали понад 8000 людей. У 2022 році гімн заспівала парамедикиня «Пташка» під час оборони заводу «Азовсталь».
Гімн українського опору минувшини є одним з символів українського опору й сьогодні. Хтозна скільки ще поколінь стоятимуть за своє проти ворогів, та одне ми точно знаємо — МИ зродилися великої години. Ми пишемо історію в самісінькому її епіцентрі — українська нація, котру намагалися поневолити, спотворити, знищити.
Але ми тут. Ми є. Сильні, як ніколи, стоїмо за своє.
#Любарт #LubartX #Націоналізм
Хмелик є автором Маршу українських націоналістів («Зродились ми великої години…), що у 1932 офіційно став гімном ОУН, а також був неофіційним гімном УПА.
Осучаснений варіант у 2018 році став маршем українського війська на параді до Дня Незалежності, а в жовтні того ж року до річниці УПА марш виконали понад 8000 людей. У 2022 році гімн заспівала парамедикиня «Пташка» під час оборони заводу «Азовсталь».
Гімн українського опору минувшини є одним з символів українського опору й сьогодні. Хтозна скільки ще поколінь стоятимуть за своє проти ворогів, та одне ми точно знаємо — МИ зродилися великої години. Ми пишемо історію в самісінькому її епіцентрі — українська нація, котру намагалися поневолити, спотворити, знищити.
Але ми тут. Ми є. Сильні, як ніколи, стоїмо за своє.
#Любарт #LubartX #Націоналізм
❤4
21 березня 1873 року народився видатний український військовий діяч, генерал-майор армії УНР Яків Григорович Гандзюк.
Після навчання в училищі як доброволець став до служби у піхотний полк імперського війська. 4 роки потому закінчив з відзнакою Одеське піхотне юнкерське училище, далі — продовжив службу у різних формуваннях. Брав участь у російсько-японській війні, дослужився до штабс-капітана.
Під час Першої світової брав участь у багатьох боях; у жовтні 1914 року дістав контузію та поранення шрапнеллю, у квітні був поранений ще раз. В лютому за бойові заслуги був підвищений до полковника.
З початком Національно-визвольних змагань Гандзюка призначають бригадним командиром однієї з піхотних дивізій, а за кілька місяців він отримує звання генерал-майора та очолює 104-ту піхотну дивізію. Далі починається українізація дивізії — та стає Першою українською дивізією у складі 1-го Українського корпусу (який очолив Павло Скоропадський — майбутній гетьман Української Держави). Після відставки Скоропадського, Яків Гандзюк очолив корпус.
В лютому 1918 року суттєво переважаючі большевики взяли в облогу Київ та за пʼять днів увійшли до міста. Уряд УНР поспішно перебазувався у Житомир, не надавши вказівок оборонцям київських рубежів, серед яких були й частини, підлеглі Гандзюку. Останній виїхав з Білої Церкви до Києва уточнити оперативну обстановку, не здогадуючись про те, що місто вже захоплене. Автівку оточили, пасажирів взяли в полон.
Командувач «червоних» загонів Муравйов особисто пропонував Гандзюку перейти на бік большевиків, але той відмовився, як і його побратими офіцери. 27 лютого Гандзюка разом з іншими офіцерами розстріляли. Пораненого після залпу Якова большевики звіряче добивали багнетами.
Олександр Гаєвський, що дивом вижив після тих подій згадує Гандзюка перед його загибеллю:
«… генерал Гандзюк звернувся до своїх товаришів: “Благати про пощаду цих мерзотників принизливо для нас. Єдине побажання усім нам — помремо героями!”. Генерал попрощався з кожним, розцілувався: “Як командувач українського корпусу, виходжу на розстріл першим!”».
#Любарт #Lubart #LubartX #УНР
Після навчання в училищі як доброволець став до служби у піхотний полк імперського війська. 4 роки потому закінчив з відзнакою Одеське піхотне юнкерське училище, далі — продовжив службу у різних формуваннях. Брав участь у російсько-японській війні, дослужився до штабс-капітана.
Під час Першої світової брав участь у багатьох боях; у жовтні 1914 року дістав контузію та поранення шрапнеллю, у квітні був поранений ще раз. В лютому за бойові заслуги був підвищений до полковника.
З початком Національно-визвольних змагань Гандзюка призначають бригадним командиром однієї з піхотних дивізій, а за кілька місяців він отримує звання генерал-майора та очолює 104-ту піхотну дивізію. Далі починається українізація дивізії — та стає Першою українською дивізією у складі 1-го Українського корпусу (який очолив Павло Скоропадський — майбутній гетьман Української Держави). Після відставки Скоропадського, Яків Гандзюк очолив корпус.
В лютому 1918 року суттєво переважаючі большевики взяли в облогу Київ та за пʼять днів увійшли до міста. Уряд УНР поспішно перебазувався у Житомир, не надавши вказівок оборонцям київських рубежів, серед яких були й частини, підлеглі Гандзюку. Останній виїхав з Білої Церкви до Києва уточнити оперативну обстановку, не здогадуючись про те, що місто вже захоплене. Автівку оточили, пасажирів взяли в полон.
Командувач «червоних» загонів Муравйов особисто пропонував Гандзюку перейти на бік большевиків, але той відмовився, як і його побратими офіцери. 27 лютого Гандзюка разом з іншими офіцерами розстріляли. Пораненого після залпу Якова большевики звіряче добивали багнетами.
Олександр Гаєвський, що дивом вижив після тих подій згадує Гандзюка перед його загибеллю:
«… генерал Гандзюк звернувся до своїх товаришів: “Благати про пощаду цих мерзотників принизливо для нас. Єдине побажання усім нам — помремо героями!”. Генерал попрощався з кожним, розцілувався: “Як командувач українського корпусу, виходжу на розстріл першим!”».
#Любарт #Lubart #LubartX #УНР
👍5❤1🔥1
25 березня 1913 року народився видатний українець Йосип Іванович Позичанюк. Він пройшов шлях від «комсомольства» до українського націоналіста.
Йосип народився в селі Дашів, що нині на Вінниччині. Навчався в Ніжинському педагогічному інституті на літературно-мовному факультеті. Був ідейним комсомольцем, доки комсомол не відправив його у відрядження до Львова. Йосип згадував, що відвідав могили Січових стрільців — побачене сильно вплинуло на нього. Там він зустрівся із сином Василя Стефаника — Юрієм, який дав йому почитати кілька книжок про 1918 рік. Після цього Позичанюк, за його словами, «глибиною свого серця збагнув мову могил».
Так Йосип став українським патріотом і під псевдонімом «Шугай» увійшов до Проводу ОУН. У 1941 році, після проголошення Акту відновлення Української Держави, його призначили державним секретарем інформації та пропаганди. У складі похідної групи Позичанюк вирушив до Києва для проголошення та розбудови української державності. У вересні 1941 року, дорогою зі столиці, його заарештувало гестапо. У 1942 році Йосип утік із концтабору Освенцім, повернувся до України та став до лав УПА.
З весни 1943 року Позичанюк під псевдонімом «Шаблюк» — полковник і політичний керівник УПА, входив до Головної Ради ОУН. У листопаді 1943 року він став співорганізатором Конференції поневолених народів Східної Європи й Азії, на якій було затверджено програму боротьби за здобуття національних держав, а також план створення іноземних куренів у складі УПА. Відтоді в лавах УПА воювали іноземці.
Головною діяльністю «Шугая» були інформація та пропаганда: він був головним редактором багатьох підпільних видань. Йосип очолював Бюро інформації Української головної визвольної ради та сповідував поміркований націоналізм, відкидаючи крайнощі. Саме завдяки йому інформаційно-пропагандистська діяльність УГВР вийшла на новий якісний рівень.
22 грудня 1944 року його група вирушила на зустріч із Романом Шухевичем, але натрапила на облаву. У бою з приблизно 300 чекістами Йосип Позичанюк героїчно загинув. Його поховали у спільній могилі.
#Любарт #Lubart #LubartX #ОУН #УПА
Йосип народився в селі Дашів, що нині на Вінниччині. Навчався в Ніжинському педагогічному інституті на літературно-мовному факультеті. Був ідейним комсомольцем, доки комсомол не відправив його у відрядження до Львова. Йосип згадував, що відвідав могили Січових стрільців — побачене сильно вплинуло на нього. Там він зустрівся із сином Василя Стефаника — Юрієм, який дав йому почитати кілька книжок про 1918 рік. Після цього Позичанюк, за його словами, «глибиною свого серця збагнув мову могил».
Так Йосип став українським патріотом і під псевдонімом «Шугай» увійшов до Проводу ОУН. У 1941 році, після проголошення Акту відновлення Української Держави, його призначили державним секретарем інформації та пропаганди. У складі похідної групи Позичанюк вирушив до Києва для проголошення та розбудови української державності. У вересні 1941 року, дорогою зі столиці, його заарештувало гестапо. У 1942 році Йосип утік із концтабору Освенцім, повернувся до України та став до лав УПА.
З весни 1943 року Позичанюк під псевдонімом «Шаблюк» — полковник і політичний керівник УПА, входив до Головної Ради ОУН. У листопаді 1943 року він став співорганізатором Конференції поневолених народів Східної Європи й Азії, на якій було затверджено програму боротьби за здобуття національних держав, а також план створення іноземних куренів у складі УПА. Відтоді в лавах УПА воювали іноземці.
Головною діяльністю «Шугая» були інформація та пропаганда: він був головним редактором багатьох підпільних видань. Йосип очолював Бюро інформації Української головної визвольної ради та сповідував поміркований націоналізм, відкидаючи крайнощі. Саме завдяки йому інформаційно-пропагандистська діяльність УГВР вийшла на новий якісний рівень.
22 грудня 1944 року його група вирушила на зустріч із Романом Шухевичем, але натрапила на облаву. У бою з приблизно 300 чекістами Йосип Позичанюк героїчно загинув. Його поховали у спільній могилі.
#Любарт #Lubart #LubartX #ОУН #УПА
🔥2
Хорунжі бригади «Любарт» працювали на вишколі бригадної артилерійської групи «Азову», який відбувся в Карпатах.
Командир Хорунжої служби «Любарта» друг Вирій провів робочу зустріч із представниками БрАГ «Азову». Сторони домовилися про співпрацю щодо ідеологічної та просвітницької роботи.
Друг Легат провів серію лекцій і обговорень про природу війн, мілітарні революції та ідеологічні основи російської агресії. Окремо розглянули історичну тяглість насильницьких практик Московії — від XV століття до сьогодні — та їх прояви на тимчасово окупованих територіях.
Хорунжі обох підрозділів обговорили мілітарні революції в історії людства та сучасний характер війни. Йдеться про вплив на поле бою масового застосування безпілотних систем, штучного інтелекту та супутникових технологій.
Окремий блок був присвячений еволюції артилерії — від античних систем до сучасних ракетних і ствольних установок. Учасники дійшли висновку, що, попри розвиток дронів, артилерія залишається ключовим елементом війни.
Хорунжа Пауліна представила лекцію про українську державність і правонаступництво. Обговорили історичну тяглість українських державних проєктів і роль сучасної України як продовження цієї традиції.
#LubartX #Любарт #Lubart #АЗОВ #AZOV
Командир Хорунжої служби «Любарта» друг Вирій провів робочу зустріч із представниками БрАГ «Азову». Сторони домовилися про співпрацю щодо ідеологічної та просвітницької роботи.
Друг Легат провів серію лекцій і обговорень про природу війн, мілітарні революції та ідеологічні основи російської агресії. Окремо розглянули історичну тяглість насильницьких практик Московії — від XV століття до сьогодні — та їх прояви на тимчасово окупованих територіях.
Хорунжі обох підрозділів обговорили мілітарні революції в історії людства та сучасний характер війни. Йдеться про вплив на поле бою масового застосування безпілотних систем, штучного інтелекту та супутникових технологій.
Окремий блок був присвячений еволюції артилерії — від античних систем до сучасних ракетних і ствольних установок. Учасники дійшли висновку, що, попри розвиток дронів, артилерія залишається ключовим елементом війни.
Хорунжа Пауліна представила лекцію про українську державність і правонаступництво. Обговорили історичну тяглість українських державних проєктів і роль сучасної України як продовження цієї традиції.
#LubartX #Любарт #Lubart #АЗОВ #AZOV
❤🔥4
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Хорунжі «Любарта» працюють там, де формується свідомість — серед бійців бригади, у навчальних закладах, серед молоді, яка вже завтра триматиме стрій. Це передача досвіду, цінностей і розуміння, за що ми боремося.
Друг Вирій розповів про завдання хорунжих.
#Любарт #Lubart #LubartX #хорунжі
Друг Вирій розповів про завдання хорунжих.
#Любарт #Lubart #LubartX #хорунжі
👍3❤1🔥1
4 квітня 1915 року в селі Солова біля Львова народився Микола Лемик. Він виріс у бідній багатодітній родині, але здобув хорошу освіту й вступив до Львівського університету. Там Микола й сформувався як український націоналіст. У бойовому відділі ОУН під керівництвом Романа Шухевича він опанував методи підпільної боротьби.
У 1933 році світ майже нічого не знав про Голодомор. Щоб привернути увагу до злочину Москви, ОУН організувала політичний атентат у Львові. Виконавцем обрали 18-річного Лемика.
21 жовтня у консульстві СРСР він застрелив представника режиму Майлова зі словами про помсту за мільйони загиблих українців. На суді Лемик заявив, що це був чітко продуманий політичний крок.
«Ви зробили приємну несподіванку товаришеві Сталіну», — встигне шепнути Лемику на суді Шухевич.
Суд став гучною подією: про Голодомор заговорили в Європі. Миколу засудили до довічного, але у 1939 році він примудрився зняти кайданки на етапі та втекти.
З початком нової війни Лемик продовжив боротьбу. У 1941 році він очолив одну з похідних груп ОУН, яка мала нести ідею незалежності на схід України. До Харкова не дійшов — у жовтні 1941 року його заарештували німці і розстріляли в Миргороді.
Микола Лемик — приклад людини, для якої Україна була не словами, а дією. Рішучість та готовність жертвувати собою — саме такі люди змінюють хід історії. На них треба рівнятися сьогодні.
#Любарт #Lubart #LubartX #ОУН
У 1933 році світ майже нічого не знав про Голодомор. Щоб привернути увагу до злочину Москви, ОУН організувала політичний атентат у Львові. Виконавцем обрали 18-річного Лемика.
21 жовтня у консульстві СРСР він застрелив представника режиму Майлова зі словами про помсту за мільйони загиблих українців. На суді Лемик заявив, що це був чітко продуманий політичний крок.
«Ви зробили приємну несподіванку товаришеві Сталіну», — встигне шепнути Лемику на суді Шухевич.
Суд став гучною подією: про Голодомор заговорили в Європі. Миколу засудили до довічного, але у 1939 році він примудрився зняти кайданки на етапі та втекти.
З початком нової війни Лемик продовжив боротьбу. У 1941 році він очолив одну з похідних груп ОУН, яка мала нести ідею незалежності на схід України. До Харкова не дійшов — у жовтні 1941 року його заарештували німці і розстріляли в Миргороді.
Микола Лемик — приклад людини, для якої Україна була не словами, а дією. Рішучість та готовність жертвувати собою — саме такі люди змінюють хід історії. На них треба рівнятися сьогодні.
#Любарт #Lubart #LubartX #ОУН
❤2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Коли закінчиться війна?
Це питання чуємо щодня. Доктор наук та хорунжий бригади «Любарт» Легат відповідає: небезпека та загроза з північного сходу для України нікуди не зникне. Нам треба навчитися жити в умовах війни, готуватися до майбутніх конфліктів. Україна має перетворитися на великий Ізраїль, який захищає Європу на східних теренах.
#Любарт #Lubart #LubartX
Це питання чуємо щодня. Доктор наук та хорунжий бригади «Любарт» Легат відповідає: небезпека та загроза з північного сходу для України нікуди не зникне. Нам треба навчитися жити в умовах війни, готуватися до майбутніх конфліктів. Україна має перетворитися на великий Ізраїль, який захищає Європу на східних теренах.
#Любарт #Lubart #LubartX
❤2🔥2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Що радить подивитися у мережі хорунжий «Любарта» Кор?
В ютубі можна якісно прокачати себе щодо мілітарної тематики.
Розповідаємо, які ресурси допоможуть у цьому.
В ютубі можна якісно прокачати себе щодо мілітарної тематики.
Розповідаємо, які ресурси допоможуть у цьому.
🔥3❤1👍1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Що для тебе означає шеврон «Любарта»?
Хто і коли може його отримати? Про сакральне, естетичне та особисте значення шеврона «Любарта» розповідає командир хорунжих друг Вирій.
Хто і коли може його отримати? Про сакральне, естетичне та особисте значення шеврона «Любарта» розповідає командир хорунжих друг Вирій.
🫡4❤1👍1
2 травня 2014 року — день, коли Одеса опинилася за крок від сценарію Донбасу. І день, коли ми цей сценарій зламали.
Усе почалося ще в лютому. Проросійські групи жорстоко розігнали мирний проукраїнський протест. Уже тоді було зрозуміло: місто намагаються залякати і розхитати.
У відповідь Одеса не мовчала. 1 березня тисячі людей вийшли на Марш миру — проти окупації Криму і за Україну. Але паралельно розгорталася інша історія. Проросійські акції координувалися з Москви. Їхня мета — створити чергову «народну республіку».
На Куликовому полі з’являється наметове містечко, де відкрито закликають до введення російських військ. 2 травня під час Маршу єдності починаються сутички. На Грецькій вулиці лунають постріли — є загиблі. Місто вибухає. Люди будують барикади, чинять спротив, не дають захопити Одесу за донбаським сценарієм.
Події переміщуються до Будинку профспілок. Пожежа, дим, хаос. Гинуть десятки людей. Це трагедія, яку неможливо виправдати чи забути.
Але важливо інше: того дня не сталося головного, чого хотіла росія. Не з’явилася «Одеська народна республіка». Спротив одеситів зірвав спецоперацію рф. Місто вистояло.
Російська пропаганда роками намагається перекрутити ці події. Але факти залишаються: це була спроба дестабілізації, і вона провалилася.
Ціна — людські життя. Результат — збережена Україна.
#Любарт #Lubart #LubartX #Одеса
Усе почалося ще в лютому. Проросійські групи жорстоко розігнали мирний проукраїнський протест. Уже тоді було зрозуміло: місто намагаються залякати і розхитати.
У відповідь Одеса не мовчала. 1 березня тисячі людей вийшли на Марш миру — проти окупації Криму і за Україну. Але паралельно розгорталася інша історія. Проросійські акції координувалися з Москви. Їхня мета — створити чергову «народну республіку».
На Куликовому полі з’являється наметове містечко, де відкрито закликають до введення російських військ. 2 травня під час Маршу єдності починаються сутички. На Грецькій вулиці лунають постріли — є загиблі. Місто вибухає. Люди будують барикади, чинять спротив, не дають захопити Одесу за донбаським сценарієм.
Події переміщуються до Будинку профспілок. Пожежа, дим, хаос. Гинуть десятки людей. Це трагедія, яку неможливо виправдати чи забути.
Але важливо інше: того дня не сталося головного, чого хотіла росія. Не з’явилася «Одеська народна республіка». Спротив одеситів зірвав спецоперацію рф. Місто вистояло.
Російська пропаганда роками намагається перекрутити ці події. Але факти залишаються: це була спроба дестабілізації, і вона провалилася.
Ціна — людські життя. Результат — збережена Україна.
#Любарт #Lubart #LubartX #Одеса
🫡3👍1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Чому я залишаюся служити далі?
У війську знайдеться місце для кожного. На службі можна застосувати цивільні навички, а можна опанувати нову військову спеціальність. Про те, як реалізувати себе в армії, розповідає командир хорунжих бригади «Любарт» друг Вирій.
У війську знайдеться місце для кожного. На службі можна застосувати цивільні навички, а можна опанувати нову військову спеціальність. Про те, як реалізувати себе в армії, розповідає командир хорунжих бригади «Любарт» друг Вирій.
❤1