чищу галерею

hi

привіт, я зовсім не живу в цьому році.

в мене немає сил ні на що
постійно я зайнята лише буденними задачами,що маю виконувати
тому що просто МАЮ

бо якщо я не буду їх робити
я не буду їсти, буду жити в свинюшнику і взагалі втрачу ,як роботу так і все,що маю 🤌🏻

хоча насправді мені дуже хотілося б закритись в квартирі на декілька тижнів ,щоб не спілкуватись ні з ким.

нікуди не ходити
нічого не робити

бажано навіть не дихати

чому так?
я не знаю

дурнуватий період

кажуть (хтось) : « завжди знаєш чому так, чому сяк»

ні,не знаю.
мабуть,знати не хочу.

бажання просто щезнути
як не було


я дуже ціную нові знайомства та нових друзів,що здобула ( їх один? два? сподіваюсь,хоч так)
дуже ціную досвід,що здобула ( хоч і не знаю який, ніби гівна було багато ,а чи винесла я з того бодай шось? )

були величезні плани
величезні сподівання
величезні надії
величезне захоплення прийдешнім роком

а що в кінцевому результаті ?
нічого.

це навіть не кінець року
проте з травня мене ніби немає

я завжди десь - ніде.

я є і мене немає

комічно

це перший рік в якому я так розчарована.
перший рік ,що я свідомо НЕ хочу продовжувати далі.

ніби «переверніть ,будь ласка , до наступного»

потрібно робити якісь кроки задля того,щоб щось змінювати

А Я НЕ ХОЧУ
і не можу

я дійсно не зробила взагалі НІЦ
і я дуже розчарована собою

таке я чорті шо
бувай ,друже

гадський телеграм….

записала важливий пост і додавала відео, а він все скинув……

я в текст всю душу вклала 🥲

взагалі, не уявляю що здохло в лісі раз я повернулась до будь-якої такої діяльності)

З першого класу школи до сьомого спортивні танці та розтяжка 4 рази на тиждень, з сьомого класу бокс/зал, театр, хореографія (без вихідних та відпочинку майже завжди ) так до десятого класу .

Десятий клас - карантин.

я послала всіх до дупки та закинула все чим займалась

/ моя перша криза 🥹
ох, як жити тоді було приємно виявляється/

перший курс
зал 5 разів на тиждень
фітнес та силові

війна

нуль зайнятості

ніякого залу,ніякого акторського, ніяких танців , ні чо го

і привіт перший рік самостійного /дорослого життя

акторські зйомки

і привіт другий рік дорослого життя та Катя,що нарешті доросла до того,щоб повернутись в нормальний ритм життя,де є щось ДЛЯ СЕБЕ , а не просто побут,робота та сімʼя 😁


Катя,що вже не те щоб на шпагат сісти не може
Катя навіть ногу для батману підняти не може вище 10 сантиметрів від підлоги 😂

проте нарешті пізнає давно забутий кайф піклування про себе ❤️

а якщо без жартів
Катя з дитинства була б нажахана тим,що доросла Катя не може підняти ноги без болю та сісти на хоч якийсь шпагат
а те,шо доросла Катя підіймається на свій 7 поверх пішки з задишкою ,то взагалі нонсенс

не знаю нічого токсичнішого ніж соціальні мережі зараз

як так,що місце,де я ділилась власними успіхами,невдачами та різною маячнею перетворилась в місце,яке взагалі не хочеться відвідувати. Буквально кожна соціальна мережа окрім цієї порушує мій спокій та виводить на негативні емоції, а все чому?

а все тому,що люди не думають. от взагалі

люди наскільки обтяжені в своєму кругозорі ,що не можуть дивитись кудись окрім чужого життя ))) яке обсирають раз за разом ,проте власні вчинки за власним носом не вбачають 😊

найбільше з усього цього дратує те,що ти навіть не можеш висловити власну думку,якщо вона різниться з думкою всіх,бо тебе зжеруть раніше ніж ти її опублікуєш. Кожен то трактує твої слова через призму свого сприйняття тож і виходить ,що людина в якої 2•2= 9 херить тебе,коли ти пояснюєш ,що 2•2 не буде 9,бо ти хоч трошки вчилась в школі життя, а люди смокчуть далі свою солодку рожеву цукерочку та вірять в єдинорогів . це не погано,але це проблема ,бо не може бути такого впливу в медіа в людей тупіших за мою кішку .

чому взагалі шеряться їх відео,коментарі,тощо?
чи дійсно в нас так багато людей з 47 хромосомами ….

не знаю,але я бажаю лише слати нахуй 99% жителів нашої країни так само як і всі 100% жителів країни терориста ,бо там взагалі немає про що казати, вони відбити наглухо .


поверніть мені мій 2014 з фотографіями кока коли в інсті….

кожен раз беру себе в руки,щоб продовжувати ВЕСТИ соціальні мережі
щоб ВІДКРИВАТИСЬ та ТРАНСЛЮВАТИ бажане , а виходить так,що хочеться виставити 2 фото з написом «ідіть всі нахуй» і більше ніколи в житті ніц не постити)))


а потім мене ще питають чого я не виставляю політично важливі питання
не висловлюю свою думку ніде окрім власної квартири та кола друзів

та бо моя кукуха не витримає, а потім не витримаєте всі ви)

знаєте що я усвідомила просто зараз?

років в 16-17 часто спілкувалась з людьми і ми говорили про те,як страшно за майбутнє, не знаєш чого очікувати , і так переймаєшся через рішення ,шо можуть бути не вірними.
Не знаючи що буде на нашому шляху ,не знаючи як ми будемо це переносити, не знаючи як це по впливає на нас , а зараз я задумалась про те наскільки страшно жити,коли ти буквально знаєш що буде завтра,через пів року, через рік.

уявіть наскільки б підвищилась тривожність знаючи ,наприклад, в 21 році ,що буде повномасштабна.


так, я вже не переймаюсь за майбутнє ,бо є спокій в тому,що я сама впливаю на нього (більшою мірою) і все найгірше,що могло статись - вже сталось.
Проте знати майбутнє точно найбільш сильна каторга 😅

як виявилось для того,щоб стосунки складались потрібно було лише подорослішати .
Неважливо які саме стосунки романтичного плану чи дружні.
Все,що потребувалось - вирости. Випустити всю зайву драму та цю установку «я не така як всі» 😁
так,не така,але це не значить,що в твоєму житті все буде так ,як ти собі вигадала,маленька Катруся
ти можеш прагнути до того і це круто! це правильно …. іти за серцем , проте
в життя свої плани
вони набагато кращі за те про що ти молилась та збирала по шматочкам аби тільки зберегти.
Для стосунків потрібно двоє - правда
Для стосунків потрібно постійна робота над ними - не правда .
Коли дві люди психічно стабільні (так, можуть бути не зовсім здорові)
Коли дві людини дійсно бажають бути в житті одна одної.
Коли дві людини не влаштовують зайвої «суєти»
все складається спокійно та міцно. Камінь за каменем.

мій тгк такий типу: