Принесла пташечка на крилах дуже цікаву звісточку. Виявляється, ще один депутат міської ради дуже хоче попрацювати на благо бердичівського народу на посаді директора комунального підприємства. І не простого комунального підприємства, а цілого "Теплокомуненерго".

Ім’я того депутата - Ігор Романський. Дуже вже він обходжує зараз міського голову Сергія Орлюка, "і кнутом, і пряником" наполегливо вибиває для себе цю посаду.

Це той само Ігор Романський, який поставив на поток схему вирішення будь-яких питань у МРЕО: чоловіки і некрасиві або підстаркуваті жінки платили начальнику МРЕО і "за права", і "за машини", а молоденькі дівчатка могли і яким-небудь мінетиком обмежитися.
Це той само Романський, якого звільнили з МРЕО за корупцію, а за зафільмований черговий мінетик йому довелося потім самому дорого заплатити, щоб кіно не стало публічним.
Це той само Романський, який з кожної копійки, виділеної з обласного бюджету на ремонт доріг, встановлення дитячих майданчиків у Бердичеві чи заміну вікон, брав собі 20% "подяки".

А тепер Ігор Романський готовий стати директором "Теплоенерго"? Бажання цілком зрозуміле: "Теплоенерго" - це вам не МРЕО, тут обіг коштів тільки за місяць складає кілька мільйонів гривень. Шматок дуже ласий. І, знаючи хватку Ігоря Васильовича, йому до снаги здійснити його перерозподіл.

Не розчаровуйте, Сергій Валерійович! Ви ж здавалися розумною і адекватною людиною. Чи така важлива посада Романському - це така вдячність за голосуванням ним за секретаря міської ради Богдана Коляду? Дорого Вам тоді обходиться Богданчик. А Бердичеву обійдеться ще дорожче

​Справжній політично-кримінальний трилер розігрується у бердичівській громаді. Є, навіть, вбивство.
Депутат міської ради від ОПЗЖ Ірина Груднина подала у поліцію заяви про відкриття кримінального провадження проти іншого депутата від ОПЗЖ Олександра Валені і ветеринарної клініки міського голови Сергія Орлюка «Айболит».

У чому проблема? 26 січня працівники «Бердичівкомунсервісу», директором якого тепер є Олександр Валеня, спіймали і відвезли у «Айболит» 2 дорослі собаки. Нібито, на виконання договору. Склали навіть акт прийому-передачі собак. Прикол у тому, що ніякого договору між «Айболитом» і «Бердичівкомунсервісом» немає. Про це навіть у грудні публічно заявляли перші посадові особи міської ради. За наявною у Лобового інформацією, такого договору і досі не укладено.

Тим не менше, собак завезли у «Айболит», а там вони …зникли. Факт зникнення виявили активісти, які прийшли погодувати песиків. Не знайшли. Вирішили, що собак вбито. Викликали поліцію. Написали заяви про жорстоке поводження з тваринами. Серед активістів – депутат Ірина Груднина. У неї на сторінці можна і відео знайти виклику поліції, умов утримання собак в «Айболиті», кров і т.п.

Що це було? За кримінальне провадження, переконаний, переживати не варто: поліція не піде проти мера і справі ходу не дадуть.
Значно цікавішими є політичні складові, на які поки відсутні чіткі відповіді. ОПЗЖ пішло наступом на Орлюка? Чи у самій ОПЗЖ вже розкол і фракція постала проти Валені, котрий, очевидно, «ліг» під нового мера і лиже йому дупу, тільки б на хлібній посаді залишитися? Чи, навпаки, родина Грудниних (у міській раді чоловік і дружина) відкололася від ОПЗЖ? І чого мовчить Наталя Онуфрієнко, яка під час виборів «тут була…», а зараз мовчки спостерігає за розборками у своїй фракції? Чи це така її тактика загравання з новим мером: тиснути через подібні заяви у поліцію, щоб не тільки Валені але й собі щось виторгувати більш прибуткове?

А по депутату міської, а раніше - обласної, ради Ігорю Романському чим далі – тим цікавіше.

Пам’ятаєте: ще у липні Лобовий звертав увагу на тому, що власник АЗС у Бердичеві Ігор Романський якимось дивом опинився на засіданні Центру з ліквідації нелегальної торгівлі нафтопродуктами на території Житомирської області? Ця комісія займалася перевіркою діяльності АЗС і виявленням нелегалів.
Як показала практика, Ігор Васильович, як депутат обласної ради, практично не пропускав засідань цього Центру. Мабуть – боявся, що візьмуться і за його заправку.

Виявляється, боятися було чого. Бо, не повірите, заправка Ігоря Романського «Тех-Сервіс» (як і ряд інших) по вул.Шкіряників, 14-а справді нелегальна. За цим фактом поліцією відкрито і розслідується кримінальне провадження №42018061340000130.
Справу відкрито ще 6 листопада 2018 року. Слідство триває вже понад 2 роки, але довести його до логічного завершення неможливо через блокування самим Романським з використанням депутатського статусу та його впливовими покровителями у обличчі Альфреда Білецького.

«У ході проведення досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи у невстановлений слідством час із порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою та за відсутності дозвільних документів, облаштували нелегальні пункти реалізації газо- та нафтопродуктів у місті Бердичів за адресами: вул. ЖИТОМИРСЬКА, 76, вул. ЖИТОМИРСЬКА, 98/2, вул. ШКІРЯНИКІВ, 14 А , вул . ЦАДИКА, 1-А, вул . ВОЛОЧАЇВСЬКА, 146, вул. ШКІРЯНИКІВ , вул. КОЗАЦЬКА, 74, чим створили загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків», - йдеться чітко про нелегальність заправки Романського у одному з рішень суду…

​Мовчав Лобовий довго. Мовчав, бо вже думав, що всі все зрозуміли, висновки зробили і заживе тепер Бердичівщина добре і щасливо.

Та, бачу, не до того. Гортаю свої дописи річної давнини і бачу: ну геть нічого не змінилося. Сукиииии: як пинділи наші чинуші рік тому про корону - так і пиндять. Як вішали тоді лапшу, плуталися у цифрах - так і вішають, плутаються. За рік вже навчилися б жити у нових умовах з "короною". Та бачу, що навчилися жити не з "короною" поруч, а з короною на голові. Ми ще дивуємося, що у нас вже третя хвиля пандемії, досі ніхто не знає що робити, у людей реальна паніка, а хтось тільки заробляє бариші, як і рік тому, елементарно списуючи бабло і плутаючись у цифрах звинувачуючи один одного. Бо на арені - одні і ті., як і рік тому.

Подивився я вчора офіційну статистику по захворюваності на COVID-19 в області. І думаю: ви кого за ідіотів тримаєте? Ви, бл@дь, скажіть, як так може бути, що у Бердичеві за добу офіційних підозр на корону - 104, а по факту виявлено 105? І не кажіть, що це якийсь залишок із якогось іншого дня. Бо по всіх містах і районах області цифри логічно співпадають. І у Бердичеві раніше ніколи такої лохівщини не було. А тут - маємо. Біда у тому, що поки ви, чинуші, граєтеся з цифрами, приписуючи-відписуючи реальних хворих, приховуючи реальну смертність, яка, щонайменше, удвічі перевищує фактичну, заробляєте на цьому мільйони, люди справді хворіють, справді помирають.

До ковідних мільйонів ще повернемося. Бо Лобовий повернувся остаточно. Нічого не міняється? Та ладно.... А по факту приховування реальної смертності кажу цілком відповідально: згадайте, як нещодавно ховали родичку одного високопоставленого бердичівлянина, яка померла від ковіду. У лікарні мені це підтвердили безпосередні керівники. Але у офіційній статистиці померлих від COVID ця жінка не зафіксована

Раніше я думав, що він просто підарас - балується, зрідка.
Зараз я вже точно розумію, що він - підар. Цинічний і безпринципний підар, який "має" всіх, аби лиш "схавати піплу" красиву картинку, на якій ще й добре заробити. Це, як казав один бердичівський бізнесмен, "класика": на@бати так, щоб тобі ще й вдячні були за це.

Мова за нашу "Бороду", за "Б.К.", або як ще його назвав Шелепа - "казковий Д.".

Спочатку я почув цифру у 80 учасників. Потім подивився ТРК "ВІК" і 80 одразу виросло до 400. А далі зачитався Максимом Железницьким на "Ріо-Бердичів" і стало зрозуміло, що вірно не 80 чи 400, а півтори тисячі.
А ще була сума у 250 за кожного.

Так, а тепер давайте до більш детального. 80, 400 і 1500 - це різні версії кількості спортсменів, які взяли участь у напівмарафоні "Я Українець", який відбувся у суботу під час святкування Дня міста.
Те, що ці цифри різняться - дуже важливо, але не настільки. Бо навіть мінімальна кількість у 80 чоловік - красномовна. Відомо, що призовий фонд за участь у турнірі загалом становила 20 тисяч гривень. Головним спонсором цього дійства виступив Благодійний Фонд народного депутата Богдана Кицака (Б.К.!!!), якого під час цих змагань активно лобіював секретар міської ради Богдан Коляда (ще один "казковий "Д." Б.К.).
Ключове: фактично весь забіг організаційно провела міська влада та "Family Run Club" Юлії і Слави Олішевських. Два "К" - Кицак і Коляда - тільки вручали призи від свого імені. Про участь міста у проведенні змагань "К.К." під час урочистостей не згадали й словом, підкресливши, що саме вони є головними дійовими особами в організації свята.

Питаєте, чого ж тоді "К" - підар? Уважно слідкуйте за цифрами. Участь у напівмарафоні офіційно була платною - 250 грн з учасника. А тепер помножте 250 грн на 80 учасників. Скільки виходить? Бл@@@@! 20 тисяч!!!!! Це саме та сума, з якої було складено призовий фонд.
І це - ще тільки мінімальна кількість учасників, яку довелося почути. Якщо помножити на 400 "ВІКовських" - взагалі ахренєєте. А якщо півтори тисячі "Ріо-Бердичівських" - мову відніме. Бо вийде що організатори, яким себе назвала команда двох "К.-К." заробили на учасниках понад 350 тисяч гривень. І при цьому показали себе як надзвичайних благодійників.

Я особисто схильний вірити "Ріо-Бердичів" про 1500 учасників. По крайній мірі, жоден з представників синдикату "К.-К." не тільки не спростував цієї інформації про кількість учасників, але й активно особисто поширює її у соціальних мережах...

Команда бородатого "Б.К.": ви не казкові "Д.". Ви - підари: заробити 350 тисяч на напівмарафоні і ще й показати, що люди за це мають бути вдячні?

​Пару деньків тому в Україні спалахнув скандал: міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов пролобіював перед Зеленським нагородження свого батька орденом «За заслуги ІІ ступеня». І Президент нагородив Михайла Чернишова цим орденом до Дня Конституції.

У Бердичеві вирішили не відступати від ідей старших партійних товаришів і зелений секретар міської ради Богдан Коляда протягнув такий само фінт зі своїм батьком.

Першим питанням порядку денного сесії міської ради, яка відбудеться у середу стоїть присвоєння звання «Почесний громадянин Бердичівської міської територіальної громади». Це звання буде присвоюватися вперше (раніше були тільки «Почесні громадяни Бердичева»). І честь стати піонером, отримати найпершому таку відзнаку «випала» батькові секретаря міської ради Богдана Коляди – Олександру Коляді.

Нічого не казатиму зараз про те – заслуговує чи ні пан Коляда на таку честь. Зупинюся на іншому.
Згідно з прийнятим самим ж депутатами пару місяців тому рішенням, для того, щоб питання про присвоєння почесного звання було хоча б винесено на сесію, потрібна одностайна підтримка ВСІХ без винятку депутатських комісій. Тобто, всі 5 комісій мають проголосувати про підтримку цього рішення.

Але стався «нежданчик»: на земельній комісії «за» присвоєння Коляді звання «почесного бердміськтергромадівця» проголосував тільки один депутат. Рішення – не прийнято. У Богдана Коляди від цього відняло мову. А потім прорвало і секретар ради, користуючись своїм становищем, почав розповідати про величезні заслуги свого батька, переконувати депутатів змінити своє рішення іншим чином, закінчивши слізну промову словами: «Батьку вже не довго лишилося. І якщо зараз ви не приймете потрібного рішення, потім будете стояти над його могилою і гірко жаліти про сьогоднішній день».

Після такого ледь не прокльону у декого з депутатів не витримали нерви і четверо з них вирішили питання переголосувати, підтримавши проект.

А тепер – ключове. У діях секретаря міської ради більш ніж очевидний конфлікт інтересів, тиск на депутатів і зловживання службовим становищем у власних інтересах. Незрозуміло тільки, чому мовчить головний антикорупціонер Бердичева Василь Толочко? Чого мовчить голова антикорупційної комісії Віталій Березовенко? І чому ніяких дій немає з боку міського голови Сергія Орлюка? Складається враження, що вся ця трійця вирішила закрити очі на такий цинізм і не тільки покрити відверте зловживання Богдана Коляди, але й зламавши депутатів через коліна, зі скандалом присвоїти найперше у громаді почесне звання.

Майже всі політологи в один голос сходяться у тому, що своїм поступком міністр Чернишов, якого називають головним претендентом на місце Прем’єр-міністра, показав, яким він буде прем’єром: «Уявляєте собі масштаби можливих зловживань, якщо його наділять повноваженнями глави виконавчої влади ?! Адже очевидно, що якщо сьогодні Чернишов вибив нагороду для батька, то на посаді прем'єра він швидше за все не зможе протистояти кумівству і організації розпилу і дерибану українського бюджету». А що ми про Коляду скажемо, який спить і бачить себе на місці Орлюка?

Лобовому продовжують писати. Подаємо повністю без скорочень та виправлень:

"Предыдущую статью мою удалили, вернее мне набросали банов, и система временно меня выкинула. Видимо уж кому-то действительно правда колит в глаза. Напомню, речь шла об ремонте детского лагеря Березовый Гай, где от источников стало известно о хищении порядка 400 тисяч гривен.
Я писал что по слухам, хотя тут даже и сомнений нет, деньги поделили между собой тогдашний депутат районной ради уважаемый Габриел Карленович Мкртчан и тогдашний глава районной администрации Едуард Томашевский, кстате, непосредственное участие в деребане бюджетных денег принимал и сын Мкртчана, поскольку как нам пояснили некоторые источники с полиции, при выезде следователя на место, руководил процессом и непонятными людьми бомжеватого вида именно сын уважаемого Габриела. Об этом была не одна статья.
Ах да, вчера писал что дело заглохло но не тут то было, как сегодня нам сообщили, Макртчан решил не подставлять себя. Дело по хищении бюджетных денег пошло в суд по другому человеку, которого предоставил многоуважаемый Габриел.
Кстате как нам сообщили, его сын тогда неоднократно был гостем райотдела полиции. Но суть в следующем, до чего эти люди ненасытные, я бы даже сказал ненажорливые, спросите почему? Поясняю, деньги крали на пропитке деревянных конструкции крыши антигорящим веществом.
Подумайте, это детский лагер, это безопасность детей, но а ведь с другой стороны это живые деньги, подумали уважаемые Габриели и Едуард. А теперь, один сидит главой Швайковской ОТГ а другой назначен его заместителем. Нормально?
Чесно говоря, я Вам так скажу, эти два персонажа сказочно интересны. Уважаемый Едуард Томашевский, помните как Вас отмазывали от взятки через Житомир, когда Вы были главой районной администрации за махинации с землёй? К Вам ещё много вопросов но всему свое время.
А теперь Габриел Карленович Макртчан. Уважаемый, поясните сколько у Вас гектар земли которую вы обробатываете официально с договорами? А сколько без? (Ах да, нужно платить налоги в страну) економите. Посмотрев Вашу декларацию мне жалко Вас стало, Вам ещё милостыню нужно подавать.
Поясните людям за что Вам и Вашему сыну в этом месяце огласили подозрение? Вы же великий меценат. Сколько у Вас было судимостей? И да, как вы принимали на роботу начальника фин отдела Вашей ОТГ, которая является родственницей Вашей сожительницы. Должность госслужащего проводится через конкурс, читайте законодательство. Чаще общайтесь со своим замом по поводу работы а не где украсть государственные деньги. К Вам ещё тоже есть вопросы но всему свое время.
На последок, делайте репосты, страна должна знать своих героев!!!"

​Бл..... Та найміть вже хтось їй того коректора. "Неначасі" - три збиті в одне слова, які змушують тебе задуматись: шо сі було?

Ми ще досі думаємо, чого у нас при владі клоун? Бо вибрали його ті, хто зараз активно підтримує у зростаючій прогресії рейтинг партії, яка в Україні "неначасі".

Вона каже "неначасі", а рейтинг росте. Що вже дивуватися клоунам при владі? Бо вибирають їх ті, хто "неначасі", а живуть з ними ті, хто зараз

Уважно спостерігаємо за міською сесією і бачимо, як мазурівський прихвостень Ігорюня Латюк-Романський і далі продовжує лобіювати власні інтереси і намагається захапати черговий кусочок міської землі.

Ще багато років тому дууууже близька депутату Ігорю Романському людина Ярошенко Галина Антонівна купила у районі м'ясокомбінату шматок нерухомості. А той шматок стоїть на землі. Ігорюня мав, за законом, оформити офіційно цю землю у власність чи оренду і платити з неї податки. Але робити цього багато років не спішив. А команда колишнього мера пальцем об палець не вдарила, щоб заставити Романського оформити цю землю і платити за неї до міського бюджету. Хоч і мала всі важелі впливу.

Заперечте мені після цього, що Романський не є мазурівським прихвостнем - колишній мер контролював геть усе в Бердичеві і все про всіх знав. І вплинути, якщо треба, теж на всіх міг. Чого не чіпав Романського - питання.

Живе не тужить Ігорьок і при цьому меру - чогось ніхто не згадує про його неоформлену землю і при Орлюку.

Та мало цього Романському. Захотів він ще шість соток додатково мати на вулиці Житомирській, 84. І написав відповідну заяву до міської ради. Не він особисто написав, та сама його дуже близька родичка - Ярошенко Галина Антонівна (не вірите, що це родичка? Подивитесь за тим, як Романський заявить про неголосування у цьому питанні через конфлікт інтересів на сесії).

Біда тільки у тому, що ця земля повинна передаватися тільки через аукціон. А того Романському не треба, бо плата за міську землю може зрости у рази. Тому придумав цікаву схему: написав заяву, щоб дали йому землю під його об'єктом нерухомості. Все, наче, по закону. Біда тільки у тому, що ця земля немає ніякого відношення до нерухомості Ігорька - вона лише недалеко від цього місця. А про ту землю, яку Романський дійсно зобов'язаний оформити, всі мовчать.

Це реальні надходження до бюджету - сотні тисяч гривень, які Романський сховав і не платить у бюджет. Тільки чомусь і Орлюк, як і Мазур, досі не спішить Романського штрафувати. Був мазурівський прихвостень, тепер орлюківський?

Не кажіть після цього, що Романський в опозиції до Орлюка - гроші не пахнуть

Такого зашквару, як учора влаштували самі собі бердичівські “слуги народу”, не могли б придумати навіть найбільш креативні їхні опоненти: за вказівкою народного депутата України вони не проголосували за виділення земельної ділянки учаснику АТО. А це вже підстава не тільки для самих “слуг”, але й для Президента, який на словах демонструє турботу про бійців АТО, а на практиці його депутати відбирають у АТОшників останні надії.

Саме така думка вчора кружляла у навколополітичних колах Бердичева.
Насправді, ситуація така, та не зовсім. І питання тут не в образі секретаря міськради Богдана Коляди на міського голову Сергія Орлюка за неприсвоєння його батьку звання “Почесного бердичівлянина”. Хоч вона й стала каталізатором. Вчора слуги самі собі зірвали спецоперацію з усунення Сергія Орлюка від влади вже до кінця року (максимум – перша половина наступного) і поставлення на його місце довго виконуючого обов’язки Богдана Коляди. При цьому, як стався зрив, вони й самі не зразу зрозуміли, перегравши самих себе.

Що вчора відбулося? Всіма правдами-неправдами команда «двох К.» намагалася протягнути через раду присвоєння звання “Почесний бердичівлянин” батьку секретаря міськради Богдана Коляди Олесю Коляді. При цьому, діяли настільки грубо і цинічно, що навіть прихильники присвоєння цього звання його не підтримали через таку брутальність.

Далі - більше: слуги проголосували проти запропонованої Орлюком ставки податку у 20% для підприємців другої групи і запропонували свій варіант: залишити все як є. Тобто - 10%. Але обидва ці варіанти не пройшли. Тобі було запропонований третій варіант - 15%, який і був підтриманий більшістю депутатів, але не слугами, які проголосували проти. Не треба тут зразу говорити про захист слугами інтересів підприємців - у них свій інтерес, але про нього згодом.

Далі сесія потекла своїм чином. І все було б добре, якби після 13.00 години окремим слугам (Денис Моцний) раптом не захотілося їсти. Він так і сказав: депутати теж люди, хочуть їсти, а тому треба оголошувати перерву. На аргументи окремих інших депутатів про те, що після сесії не всі депутати повернуться у сесійний зал, мер не відреагував і оголосив півгодинну перерву.

Проте, ні через півгодини, ні через годину продовжити засідання сесії не вдалося: як і передбачалося, депутати розбіглися.

В кінці кінців необхідних для продовження сесії 20 “штиків” назбирали і сесію продовжили. Але вже без слуг: вони всі як один до зали не повернулися, крім Коляди. Але секретаря не рахуємо: він добре розумів, що якщо втече із сесії і він, це буде останній день його перебування на посаді. Але Коляда вибрав цікаву тактику: при голосуваннях він …утримувався. В результаті рішення не могли бути прийняті, бо для цього потрібно, мінімум, 20 голосів. Тільки коли до залу прийшов ще один депутат і загалом їх стало 21, ситуація повеселішала, а Коляда зрозумів, що дурно утримуватися немає сенсу.

Але тут виникла найголовніша проблема, в яку самі себе загнали слуги. Приймаючи рішення про виділення у власність земельної ділянки учаснику АТО, депутати більшістю голосів його підтримали (20 депутатів). Мер так і оголосив: “Рішення прийнято”. Але далі справу у свої руки взяв Віталій Березовенко, від слів якого (як бачили більшість присутніх) секретаря міськради Коляду кинуло у піт, а сам він спочатку почервонів, потім - посинів, далі - побілів, зрозумівши, що сталося.

Питання у тому, що місяць тому набрав чинності закон, прийнятий зеленою монобільшістю про дерибан української землі. І у тому законі тепер для прийняття рішення про передачу землі у власність громадянам треба не просто більшість голосів депутатів, а дві третини. Тобто, у Бердичеві - 26 голосів, про що секретар міської ради просто тупо не знав, хоч закон приймала його партія. Коляда зрозумів, що саме голосів слуг і не вистачило, а Березовенко прямо звинуватив “слуг” у саботажі та відмові підтримувати АТОшників.

Далі було ще кілька таких питань, по яких треба було 2/3 голосів, але їх, звичайно, не знайшлося через саботаж слуг, з якими синхронно діяли, прогулявши другу половину сесії, і представники “Української стратегії Гройсмана” на чолі з Ігорем Романським (він теж не підтримав виділеня землі АТОшнику). Зате, коли через кілька питань після АТО розглядалося питання про виділення землі самому Ігорю Романському, він раптово появився у залі у супроводі ще одного свого колеги-депутата. Видно, для пана Романського своя “сорочка” (земля) більш дорожча за землю для захисників України.

А тепер до суті того, що планувалося, що відбулося насправді і яка у всього цього була мета. А мета одна - скинути вже у найближчі місяці Орлюка з посади красиво і бездоганно за чітко зафіксованим і погодженим у столиці планом.
Пройдемся по пунктах.

1. Зрив сесії. Слуги пішли на нього свідомо. Про це свідчить той факт, що у згаданій перерві всіх слуг на площі перед входом до міської ради публічно зібрав народний депутат Богдан Кицак, добре знаючи, що зараз буде продовження сесії. Після цього слуги у сесійній залі не появилися. Мета зриву сесії - підготовка до відставки Орлюка. Згідно із тим самим законом про дерибан землі тепер всі заяви по землі повинні бути розглянуті у місячний термін. Якщо заява не розглянута - винна особа притягається до адміністративної відповідальності із величезними штрафами. Винною особою тут є виключно міський голова, на ім’я якого і пишуться ці заяви. 2-3 такі штрафи вже є залізною підставою для припинення його повноважень. І «зелені», які проштовхували цей закон, знають про це добре. Саме тому депутатам від слуг було дано вказівку не йти на сесію, щоб зірвати розгляд саме земельних питань і потім почати процедуру притягнення Орлюка до відповідальності.

2. Слуги голосували за 10% податку, відмовившись підтримувати інші розміри ставок, не через турботу про людей. Це наступний етап підготовки відставки Орлюка у разі, якщо адміністративних штрафів буде недостатньо. Залишення у тому самому розмірі податку як є зараз (10%) означає залишити на тому самому рівні і надходження до бюджету (“інфляційна” складова зростання доходу не рахується, бо ці доходи якраз з’їдяться цією інфляцією). Це непогано у випадку, якщо і витрати з бюджету залишаться на тому самому рівні. Але вони точно будуть значно більшими, бо як мінімум влада спільно з депутатами планує взяти кредит на десятки мільйонів гривень для реконструкції водомереж. Ці гроші треба буде віддавати. Але якщо не буде додаткових надходжень - віддати їх буде ні з чого.
Кредитори візьмуть Орлюка за яйця, а у місті пошириться широка інформаційна кампанія про нездатність Орлюка управляти Бердичевом через неповернення кредиту. Можна знайти кошти на повернення кредиту, забравши їх з чогось іншого - лікарень, шкіл, дитсадків. Але за це Орлюка валитимуть ще більше. Безпрограшна для слуг комбінація.

Проблема тільки у тому, що народні депутати, приймаючи закони, читають не всі їх норми. І наш нардеп разом з командою прошляпили заяву по АТОвцю, загнавши себе у такий глухий куток, що розкрили всі картки по спробі зміщення Орлюка.

Карма чи іронія долі?

У 2009 році Олесь Коляда відмовився отримувати Орден Бердичева, бо "Орден, це не та відзнака, на яку він заслуговує".
А у 2021 році депутати відмовилися вручити йому звання "Почесного ..."

А був ще один цікавий епізод. Пам’ятаєте, як у Бердичеві на нинішній вулиці Грушевського (колишня Карла Маркса) напроти 15 школи відкрили супермаркет "Колібріс". А на другому поверсі приміщення був ще один супермаркет - побутової техніки "Тритон".

Щоб заволікти покупців, у "Тритоні" організували акцію: кожен покупець мав право взяти участь у лотереї, головним призом у якій була пральна машинка.
І от уявіть день розіграшу (бачив все на власні очі, бо й сам спокусився на лотерею). Всі зібралися на вулиці біля входу у супермаркет. Організатори влаштували красиву культурну програму, з піснями у виконанні Олеся Коляди. Він же був і ведучим лотереї. Розігрували спочатку всякі дрібнички, а потім перейшли до головного призу - машинки.

Всі завмерли у очікуванні і ...Олесь Коляда оголошує переможний номерок та викликає переможця на центр напівкола. Починає знайомитися, розпитувати.... Але ж це Бердичів - раптом з натовпу учасників хтось вигукує: "Так це ж ..... Коляди",
Пан Олесь ніяковіє, але організатори, зрозумівши прокол і те, що Коляду і "незнайому" йому переможницю конкурсу впізнали, створюють шум і гам, а потім увага всіх відволікається вже на зовсім інше.

А справа була така. Щоб розкрутити свій магазин адміністратори "Тритона" придумали "лотерею". А щоб отримати ще більшу виручку і підвищити свій авторитет, на лотерею запросили відомого співака: люди масово, особливо у день лотереї, кинулися скуповуватися,щоб виграти дармову стіралку.
Та Коляда безкоштовно ніколи не виступає. Втрачати кошти на оплаті співу Коляди і на видачі ще комусь машинки власники магазину не хотіли. Тому придумали схему: роботу Коляди оплатять цією самою пралкою, а щоб ні у кого не було претензій, лотерею проведуть, але фіктивно.
Хто ж знав, що серед учасників лотереї також будуть і сусіди Коляди, які добре знають всю його родину в обличчя.

Та схема спрацювала. Чому? Бо "без лоха і жизнь плоха". Лохи зглотнули і забули, а машинка поїхала на вулицю Пушкіна до обійстя відомого композитора

Бл@дь, та залиште вже у спокої цього Олеся Коляду. Не змушуйте брати гріх на душу.

Про покійних або добре, або нічого. Не про пана Олеся зараз мова (дай Бог йому, щонайменше, сторіччя відсвяткувати). А про тих, з ким він замішаний на розкраданні комунального майна.

Жорстоко стане не тільки пану Коляді, синочку його боляче, але й всім бердичівлянам, які боготворять Коляду. Не соромно, а якраз боляче. Бо Богдан Колядва - одна зі схем. Тоді, коли ще "долар по 5" був, а Богданчик поповнював батьківську скарбничку.

І не тільки батьківську.

Рукописи, пане Олесе, не горять: ви ж, як митець, це добре знаєте. А коли ці рукописи - зізнання у крадіжці з бюджету - поготів.
Пане Олесь: написати гімн міста - це талант. А написати гімн міста, а потім не вкрасти у цього міста - це святість.
На жаль - ви не святий
Не змушуйте брати гріх на душу.

І, якщо Ви заслуговуєте на звання "Почесного" за гімн "Бердичева", то чому разом з Вами немає автора слів - Мілади Мартинюк. Чи не тому, що Ви досі не передали повністю прав на гімн Бердичеву і кожне слово тепер треба погоджувати особисто з Вами (а як же автор слів?), а за написання музики до гімну Ви получили солідну суму?

Не змушуйте брати гріх на душу ( бо й Богдан за це не подякує) , і не беріть на свою

Кажуть: Богдан Коляда після сесії десь пропав - ні чути, ні видно.
Нє, не пропав. Богдан чекав вчорашньої позачергової сесії Верховної Ради і те, чи проголосують життєво важливий для нього законопроект №5596 про легалізацію наркоти.

Не проголосували, хоч його патрон й ідейний партнер Богдан Кицак віддав свій голос за легалізацію наркотиків в Україні. Лише 184 депутати підтримали ініціативу про легальне використання наркотиків в Україні. Серед них - наш нардеп Бодя Кицак.

А тепер у Коляди справді проблеми - свої нелегальні пристрасті доведеться в жопу засунути замість "забити косячок" посеред сесії

"Вот и все...".
От і все. Все стає на свої місця. В Житомирській ОДА оголосили конкурс на посади директорів двох департаментів. У тому числі - на посаду директора Департаменту фінансів.
Подача документів триватиме до 23 липня. Серед тих, хто вже подав документи на цю посаду - голова Райгородоцької ТГ Максим Самчик.

Ну не пі@@@@с, наш Масік? Так кидонути людей громади? Якої ти бені взагалі на вибори йшов? Не дали вкрасти, що хотів?

Хоч, чисто по-людськи, Масіка зрозуміти можна: прокуратура взялася за продане ним майно стадіону у Скраглівц (а пам’ятаєте, що Лобовий про це говорив?), з лікарнею теж облом вийшов - її розділили між всіма громадами замість віддати під продаж Самчику. Зараз Райгородоцька громада у повній ж@пі і вже з початку наступного року стане повним банкрутом.

Ідеальний варіант для Самчика - звалити на якусь прибуткову посаду: відповідальність за розвал громади ляже на секретаря ради, до виборів. Принципове питання з губернатором вже вирішено - начальником Депарпатаменту має стати якраз Самчик.

Інформація - достовірна з джерел, близьких до обох. Звісно, можемо зараз почути спростування. Але ви бачили професійного злодія, який зізнається у крадіжці?

За будь-яких обставин, якщо Самчик пролетить мимо посади, буду акцентований: значить - губернатор все ж людина принципу і злодія не поставить на "золоте дно".

P.S. Максиме! Я ж тебе попереджав, що за тобою слідкую повсякденно?

​А Наташка, таки, обезбашена: погнала буром не тільки на соратника, але й на колишнього заступника Генерального прокурора України. Ти хоч знала про це, Наталі Онуфрієнко?

Є у Мирославці свиноферма. Там зараз почався мор хряків. Ремонтували дах - він впав і насмерть причавив ціле поголів’я. Вивозити офіційно на утилізацію здохлих тварин керівництво зажало кошти. Недалеко від ставка викопали котлован і закопали там всіх невинно убієнних. Тепер сморід стоїть фантастично бридкий: свині гниють у неглибоко закопаній землі, і все тече у ставок. Чують все це не тільки у самій Мирославці, але і у сусідньому Кустині.

Голова Швайківської громади Габріел Мкртчан на звернення людей не відреагував, бо доведеться проти інтересів бізнес-партнерів піти.
А Наташці - пофіг: взяла і накатала депутатське звернення прокурору Житомирської області з вимогою взяти ситуацію під свій контроль.

Онуфрієнко, зрозуміло, у своєму стилі - з помилками та безграмотністю. Але головна тут суть у іншому: скарга прокурору написана на ТОВ "АПФ "Сова". У Бердичівському районі всі знають, що і це підприємство, і сама свиноферма належить екс-голові РДА Олегу Шевчуку. Але, насправді, це не зовсім так: йому через його близьку родичку Наталію Шевчук належить тільки 16,67: акцій свиноферми. А контрольний пакет (50,008%) - у Гардецького Олександра Степановича, який проживає у Вінницькій обл., Могилів-Подільському р-ні, село Сугаки, вулиця Кифоруків.

Перед непростою тепер ситуацією опинився прокурор області Олександр Білошицький, якому тепер треба наступати на хвіст колишньому заступнику Генпрокурора. "Непростою", бо "колишніх" такого рівня не буває.

Тепер чи колишнього свого керівника "бити", чи Наталію Онуфрієнко "валити", щоб не рипалася. Але і з нею теж не дуже просто вийде, бо кума-нардепа Юрія Павленка має.

Отака вона бердичівська бізнес-політика

​Розвеселив Денис Заремський. З роботи звільнився, покинув команду мера. Але ж як пафосно він це все зробив: "У мене є всі підстави, що на мене, як на депутата міської ради може чинитися тиск саме через мою посаду у виконавчому комітеті... Але бути маріонеткою у чужих руках та голосувати проти власної совісті, триматись за посаду я не хочу і не буду. Тому офіційно заявляю, що сьогодні мною написана заява на звільнення за власним бажанням".
Штука у тому, що пиндить Дениска: не він звільнився, а його звільнили. Не кажу вже про те, що заява написана "за згодою сторін", а сам він пише у фейсбуку, що «за власним бажанням».
Едуардич правда працював у команді Орлюка після того, як кидонув Шелепу перед виборами і переметнувся у інший табір. Після виборів Денису треба було якось віддячити за це. Тільки виникла величезна проблема: будучи крутим чувачком, Денис так і не зміг отримати вищої освіти. А без неї на роботу у виконком брати не можна. Тому Денисці придумали окрему роботу: фахівець з інтерв’ювання. Щоб було більш ясно: така робота не є службою в органах місцевого самоврядування і за своїм статусом прирівнюється до обслуговуючого персоналу виконкому - посад прибиральників, сторожів, водіїв. Тому Денис ніколи не працював у виконавчому комітеті і, звісно, ніхто ніякого тиску на нього через це не може чинити.
Зате Денис возомнив себе «Царем гори» і вирішив, що його посада дає йому небачені можливості – мужичок почав нею трохи зловживати, прикриваючись ім’ям Орлюка, вирішувати власні інтереси. Меру це надоїло і він поставив перед Заремським вимогу: звільнитися за власним бажанням або буде звільнення «за статтею», після якої він ніколи більш нікуди не влаштується. Це у кращому випадку, а можуть піти і далі, з кримінальними наслідками. Денис все зрозумів і пообіцяв піти з роботи, але після відпустки. На тому і порішали.
Але Дениска образився на Орлюка і у відмістку йому під час сесії почав голосувати проти ініціатив мера. Тому говорити про ідейне голосування «за Коляду і податки», як мінімум – пиндіти.
А зараз Заремський виставив себе на продажу. Каже, що готовий співпрацювати зі всіма політичними партіями. І таке його бажання логічне: після того, як двічі за менш ніж рік він кидонув двох своїх соратників, важко десь буде знайти достойне місце. Тим більш, що він вже є кандидатом №1 на відкликання депутатського мандата у мерській «Пропозиції» після 1 грудня. І треба буде знов вертатися на шию дружині, яка змушена працювати зразу на 4 роботах (дійсно на чотирьох, згідно із декларацією самого Дениса), щоб прогодувати сім’ю з двома маленькими дітьми. Бо сам Денис торік заробив тільки трішки більше 4 тисяч гривень.
Але з часу роботи у команді мера хоч щось добре для Дениски лишиться – хоч машину встиг купити вже у цьому році. На які доходи – зараз не зупинятимусь.

​Тому що послідовний?😂😂😂😂
7 липня голова фракції "Українська стратегія Гройсмана" у Бердичівській міській раді Ігор Романський у повному складі забирає всю фракцію з сесії міської ради і йде "обідати" у кафе, не повертаючись після перерви. Ігнорує і вкрай важливе голосування за виділення землі АТОшнику.
Повертається тільки під час розгляду одного питання - про виділення землі собі любимому, після чого так само з фракцією успішно покидає сесію.

21 липня Ігор Романський коментує негативну поведінку депутатів Верховної Ради, які проігнорували сесійне засідання: "Відсутність депутатів на засіданні Верховної Ради - це неповага до парламентаризму і до виборців! Депутати повинні поважати один одного, і виконувати свої обов’язки. Своїми діями члени парламенту демонструють непрофесіоналізм."

"Професіонал", однак, наш Ігорьок! Послідовний професіонал😂😂😂😂

​А Сірожа всьо? Віддав Бердичів районному симбіозу "Слуг-ЄСовців"?
У Бердичеві були різні Президенти, і не по одному разу. Але я не пам’ятаю ЖОДНОГО випадку, щоб, коли у Бердичів приїжджав Президент, його зустрічали районні керівники, а не міський голова. ЖОДНОГО!!! Де б не був Мазур, на які б задвірки його не занесло, він завжди прилітав і показував, хто у Бердичеві господар. А будь-яке районне керівництво з боку, скиглячи, споглядало за цим.

А тут у Бердичів приїжджає Президент України, його зустрічає, як господарі, районне керівництво у особі "слуги" Людмили Демидюк та "ЄСовця" Олександра Балянова, а мера Сергія Орлюка і близько не видно.

А мер у цей час у Одесі разом зі своєю командою, на березі Чорного моря на зібранні Асоціації міст України. І тільки не кажіть, що візит був несподіваний: про нього Орлюк знав ще до поїздки у Одесу.

І тут тільки два варіанти: знав і забив на ПреЗедента, або просто не зумів подивитися уперед на політичні наслідки. Бо в команді Президента вже внесли у чорний список тих, хто взяв участь у зборах в Одесі. Тим цікавіші будуть дальші політичні події у Бердичеві. Бердичівські "слуги" чим далі, тим більш себе самі дискредитують і Орлюку якось не з руки тепер продовжувати з ними союз. Поживемо - дізнаємось і переживемо.

Але "за дєржаву (Бердичів) - обідно"

​Так невдобно получилось. Раніше розказував, яка тупа одна Люда. Каюсь, не догледів - знайшлася інша ще тупіша Люда.
Так зарватися разом з братиком, щоб напрацювати собі на корупцію - треба дуже постаратися на змаганнях тупаків.
25 липня Президентом громадської організації "Федерація шахів Житомирської області" обрано депутата обласної ради Людмилу Кицак.
29 липня відбулася сесія Житомирської обласної ради. Під №21 депутати прийняли рішення доповнити Перелік підприємств, установ, організацій, що надають соціально важливі послуги населенню трьома організаціями, серед яких:
- Громадська організація “Федерація шахів Житомирської області”
- Громадська організація “Креативний Бердичів”.
За це рішення також проголосувала депутат обласної ради Людмила Кицак. Зроблено це в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки вона є головою федерації шахів, а ГО "Креативний Бердичів" є організацією її брата, народного депутата Богдана Кицака (хоча юридично формальними засновницями ГО "КБ" є помічниці нардепа Олександра Качур та Анна Левандовська). При цьому, Людмила Кицак ще й примудрилася проголосувати проти пропозиції іншого депутата Ірини Костюшко, яка хотіла виключити з цього списку "Креативний Бердичів".
Конфлікт інтересів у діях Людмили Кицак більш ніж очевидний і у ньому є її пряма матеріальна вигода. Бо включення цих організацій до Переліку є не просто формальністю.
Нинішнє законодавство дозволяє надавати в оренду комунальне нерухоме майно тільки на аукціоні - хто більше заплатить, той і орендуватиме. Але є виняток: майно можна взяти в оренду без жодного аукціону, якщо твоя організація включена до офіційного Переліку підприємств, установ, організацій, що надають соціально важливі послуги населенню. Тоді можна взяти будь-яке приміщення в оренду за смішну ціну і без аукціону.
І Кицаки разом з "Креативним Бердичевом" вже взялися за це: на ім’я голови обласної ради надійшло звернення про надання їм в оренду майже 700 квадратних метрів у самому центрі Бердичева для розміщення там громадської приймальні організації. Йдеться про колишню обласну базу медпостачання поряд з міськвиконкомом. І це все - без жодного аукціону на строк не менше 5 років. Бізнес за такий ласий шматок (700 кв.м.) у самому центрі Бердичева будь-які гроші заплатив би. А Кицаки платитимуть копійки, бо ж надають "важливі для населення послуги". Хоч ніхто жодної важливої із їхніх послуг не бачив, крім дерибану комунального майна.
АТОшнику виділити землю, яку він заслужив своєю кров’ю - так "слуги" не хочуть. А Кицаку 700 квадратів у центрі міста - так будь-ласка.
І чиста корупція у Людмили Кицак при цьому - це не страшно для них: від протоколу можна буде і відмазатися, натиснувши на потрібні гачки у поліції і суді, зате нерухомість залишиться.