Молитва за заступництвом блаж. П’єра Джорджо Фрассаті
https://credo.pro/2025/07/384438

🙏 Літургійні читання на суботу ХІІІ звичайного тижня, рік І (РКЦ)

🙏 Мт 9, 14-17
Того часу підходять до Ісуса учні Йоана й кажуть: «Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?» А Ісус їм сказав: «Чи можуть гості весілля сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити. Адже ніхто не пришиває латки з невживаного полотна до старого одягу, тому що латка візьме собі дещо від одягу, й діра стане ще більша. І не вливають нового вина до старих бурдюків, інакше бурдюки розірвуться — і вино розіллється, і бурдюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки — і те й інше зберігається».

👉 https://credo.pro/2011/07/85902

На Небі не буде посту

✝️ Роздуми над Божим Словом на суботу ХІІІ звичайного тижня, рік І

✝️ Деякі релігійні практики є для християн лише засобом для осягнення певної мети. Такими засобами, безумовно, є аскеза, піст та милостиня. Той факт, що це — засоби, а не мета, говорить про те, що настане час, коли вони зникнуть. В Царстві Небесному ми вже не будемо постити…
Піст завжди є відмова від чогось доброго. Ніхто не постить з крадіжки, вбивства, нечистоти. Коли постимо — відмовляємось від чогось, що є добре для нас, щоб усвідомити Хто є Найвищим Благом! Постимо тому, що немає з нами Нареченого.
Як це немає? А Євхаристія, Слово Боже? Звичайно, Господь не залишив своєї Церкви. Однак прийде час, коли Він буде з нами в повноті, коли ніяка перешкода не заважатиме досвідчувати Його люблячих обіймів.

👉 https://credo.pro/2025/07/85989

Святий Антоній Марія Дзаккарія, пресвітер

Римо-катол.: 5 липня (довільний спомин)

У той час, коли Мартін Лютер розпочав свою розкольницьку діяльність, у Церкві вже були люди, які намагалися її реформувати в Божому дусі. Серед таких на першому місці стоїть ім’я Антоніо Марія Дзаккарії (Zaccaria). Він — засновник Ордену Регулярних Каноніків св.Павла, його жіночої гілки — «Ангелів св.Павла Наверненого», а також мирянського відгалуження, дещо подібного до третіх орденів (для одружених чоловіків) — «Побожних Мужів св.Павла».
Психологи твердять, що для повноцінного формування хлопця в сім’ї присутність батька обов’язкова. Щоб не піддатись на маніпуляцію світської психології, варто уточнити: якщо в сім’ї є виразна присутність Бога, який є Отцем, то це врівноважує виховання.

👉 https://credo.pro/2025/07/68089

🙏 Літургійні читання на ХІV Звичайну Неділю, рік В (РКЦ)

🙏 Лк 10, 1-12. 17-20
Того часу призначив Господь інших сімдесят двох учнів і послав їх по два перед своїм лицем до кожного міста й місцевості, куди сам мав іти. І Він промовив до них : «Жниво велике, а робітників мало; тож благайте Господаря жнив, щоби вислав робітників на свої жнива. Ідіть: Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків! Не беріть з собою ні торби, ні палиці, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте. До якого тільки дому ввійдете, спочатку кажіть: “Мир цьому дому!” І коли буде там син миру, спочине на ньому мир ваш; коли ж ні — до вас повернеться. В тому ж домі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний своєї винагороди. Не переходіть з дому в дім.

👉 https://credo.pro/2011/07/85980

Від першого завдання до небесних імен

✝️ Роздуми над Божим Словом на ХІV Звичайну Неділю, рік В

✝️ Ісус залишає Галілею та розпочинає свою подорож до Єрусалима. Він розуміє, що там Його чекає найбільше приниження, страждання й смерть. Він знає, що має зійти на хрест і, звершивши спасіння, повинен відійти до Свого Отця. Ось чому саме в цей момент Ісус призначає сімдесят інших. Передбачаючи свій відхід, Божий Син, окрім дванадцяти апостолів,висилає також сімдесят інших чоловіків, яких називає робітниками, щоб продовжували наближати Боже Царство на землі.
Така кількість не випадкова, адже 70 — це символічне числов історії спасіння. Саме сімдесят чоловік ввійшло з Яковом в Єгипет, де розпочалося помноження Божого народу (Вих 1,5). Пізніше також Мойсей обрав собі сімдесят помічників, щоб керувати народом на пустелі (Чис 11, 16). Отже 70 — це завжди розвиток та зростання.

👉 https://credo.pro/2025/07/239426

Молитва до Летичівської Богородиці
https://credo.pro/2025/07/12322

🙏 Літургійні читання на понеділок ХІV звичайного тижня, рік І (РКЦ)

🙏 Мт 9, 18-26
Того часу, коли Ісус ще говорив, підійшов до Нього один начальник, вклонився і сказав Йому: «Моя донька щойно померла; але прийди й поклади на неї свою руку — і вона оживе». Тож встав Ісус та й пішов за ним, також і Його учні. І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу, бо говорила сама собі: «Як тільки доторкнуся до Його одягу, буду врятована». Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: «Відваги, дочко! Віра твоя тебе спасла». І жінка була врятована тієї ж миті. Прийшовши до дому начальника і побачивши флейтистів та натовп, який голосив, Ісус сказав: «Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить». Та з Нього почали насміхатися. Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку — і дівчина встала. Ця звістка розійшлася по всій тій землі.

👉 https://credo.pro/2011/07/86049

Не махнути рукою

✝️ Роздуми над Божим Словом на понеділок XIV звичайного тижня, рік І

✝️ І склав Яків обітницю, кажучи: «Як Господь буде зі мною і збереже мене в цій дорозі, якою я йду, і як дасть мені хліба їсти та й одежі одягтися, так що вернусь я у мирі у дім мого батька, то Господь буде мені Богом, а камінь цей, що його я поставив як стовпа, буде домом Божим».
Давайте уявімо стан Якова. Він обманює брата і батька. Помирає батько і брата вже ніщо не спиняє, щоби відомстити Якову за шахрайство. Яків утікає, Яків ні з чим. То його брат, а не він, залишається з усім батьковим майном. Яків іде не знати куди, він брехун і боягуз, він втрачена людина — нікчема без копійки за душею. Цей сон на камені теж доволі характерний. Його втома і відчай такі сильні, що він засинає просто неба і до того ж на твердому камені. Якову не позаздриш. Але при цьому він бачить сон від Бога, в якому чує благословення на благословенні.

👉 https://credo.pro/2025/07/137815