Також детальніше про нашу подію "Нерв поезії" написав і ВСЛ:

https://www.facebook.com/208132525912918/posts/pfbid0JJRWmJX1sHJ1GM2jFdBaaqixTceMkiMxVuPDAn3kxQGLfPswAvGgpHxQsdAxXFDWl/

Друзі, вітання!

Сьогодні серед нашої спільноти є декілька поетів, причетних до Дня працівників освіти. Тому пропоную привітати їх невеличкою вікториною)

Окремими дописами я опублікую їхні вірші, а ви спробуйте відгадати, де чий))

Отож, поїхали!

1

***
ті двоє чужих
навіщось придумали залізти в криницю біля клубу
знали що можуть
а інші не здатні
чи просто хотіли вразити дівчат

їх відмовляли
але один впертюх таки наполіг
спершу ловко перебирав руками й ногами
та раптом шубовснув каменем

довго його не було
поки бігали чи за мотузкою чи за драбиною
(тато не пам'ятав)
він каламутив воду глибоко під землею
як жаба в молоці

а коли виліз звідти
не було лиця на ньому -
так тато й сказав

мораль цієї історії була зрозумілою навіть дитині
не слід вихвалятися
не слід ризикувати даремно
але я ще довго
боявся дивитись у відро
щойно діставши його з криниці
щоб не побачити замість свого
чуже лице

2

***
ми впізнаватимемо їх
у жестах перехожих
очах дворових псів і підібраних кошенят
усмішках чужих дітей
в обрисах грозових хмар
і візерунках випадкових тріщинок на дні чашки
будемо шукати звістки для нас
ті хто наважиться дивитися вслід по-справжньому
ніколи не помиляться з вибором
не зважайте на те що ми виємо з болю
трусимося від холоду якого не чутно тут —
це колективна шаманська хвороба
бачите — он вже несуть назад сув'язь неспокійних душ
з усією обережністю хижої пташки миру
попри те що я довго тягнула руку
це буде відповідь з місця
не треба кликати до дошки
і давати в руки шматок крейдяної гори
слизький уламок краєвиду дитинства
якщо у цих слів є ціна
я хочу сплатити її сама
будь ласка Господи
але опівночі всі красиві слова
перетворюються на торішні гарбузи
що лежали в бомбосховищі
яке тепер використовують за призначенням
день довгий
безглуздий і болісний як операція із відновлення цноти
ніч відшаровується плівка за плівкою
і під ранок приходить сон
вихитується на довгих лелечих лапах
нанизує різнокольорові жалі на дитячу пірамідку
безпека
кажеш "безпека"?
я сміюся
сміх продирається у світ неживих предметів
б'ється об них
знаходить свою форму
а те що стоїть поза ним
поза усім хижим приторним світом
тепер вже ніхто й ніколи в нас не забере

3

фуга

це вона
ця гора женцями не жата
ця нежата гора
де між зідраних стебел що дивом вціліли
все димлять тільки гільзи снарядів
що уже не метал не земля ще не поле
тільки пляма на мапі
бура пляма на мапі яку хтось розлив випадково

це вона
ця гора до якої женці не дійшли
бо серпи перегнули на леза
бо нікому вже діла нема до снопа і копи
як довкола жнива що усіх під ножа попід корінь
хто стеблом серед поля вцілів
що уже не метал не земля але дим
тільки дим чомусь котиться понад

ця гора що під нею долина
де снопами всі стебла лежать
поміж диму і гільз від снарядів
що куріє нудотно
і та жінка що йде поміж ними
хоче носа закрити руками
що неначе серпи на ножі перегнуті
і заламані так
наче міцно тримає на грудях
буру пляму опоміж горбів
яку хтось розлив випадково

і метал що димить на горі
що женцями не жата бо жато було їх самих
на ці чорні снопи
бачить жінку що йде поміж ними
що іде наче зігнуте лезо серпа
і вдивляється в гільзи зіниць
які вже не метал
але ще не земля і не поле
і лише бура пляма на мапі
бура пляма димить їй у грудях
що сухі наче стебла що дивом вціліли
і тепер жалкують про це

і сама вона йде
поміж чорних снопів обгорілих
на горі де дим гнуто серпом
і в обличчя їх не пізнає
у диму що куріє над полем
над тим полем що всохло без сліз
бо всі інші жінки ще не знають
бо далеко вони
бо ще вірять що плями на грудях
хтось розлив випадково
що ще стебла серпами не зідрано
і не буде цього
саме з ними не буде

і сама іде жінка
по горі де пожато женців
і знаходить тютюн
і знаходить ту люльку на яку її було проміняно
і нема їй вже плакати чим
тільки пляма димить їй у грудях
наче дим той на мапу
хтось
випадково
розлив

4

ПОВЕРНЕННЯ ДОЩУ

між стовпами води ряди. поведи мене межи них.
проз повітря яке стіна. проз прозорість і тишу проз.
я люблю тебе. літній дощ і набутися ще не встиг
а його вже поклали в ґрунт. а його вже забув христос.

поведи мене між дерев. між напутих сумних дерев.
я нестиму за тебе хрест. ти нестимеш за мене вірш.
я люблю тебе. у саду птах горлянку свою дере
про минання людей. і ти хоч-не-хоч а береш і віриш.

поведи мене до води. дощ не вситив удосталь нас.
заки вільгість тече веди. заки скрапує з рим і ринв.
я люблю тебе. вже здалось що цей дощ відійшов і згас.
але він повернувся знов. наче він нас вже полюбив.

Всім вітання! 🎃

Розповідаємо, де чий вірш був)

1. Богдан-Олег Горобчук.
2. Ліза Жарікова.
3. Сергій Рубнікович.
4. Ігор Астапенко.

Хтось думав, але не написав, чи взагалі ніхто нічого?) Хоча, Ігоря, бачу впізнав хтось))

ЛАУРЕАТИ І ЛАУРЕАТКИ ЛІТЕРАТУРНОГО КОНКУРСУ ВИДАВНИЦТВА «СМОЛОСКИП» ЗА 2022 РІК!

9 листопада 2022 року, в День української мови та писемності відбулось оголошення переможців і переможниць чергового літературного конкурсу видавництва «Смолоскип». Церемонія відбувалася, з огляду на реалії воєнного часу, в онлайн-режимі. Участь у події взяли голова журі, літературознавець, директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків, учасник журі письменник і літературознавець Мирослав Лаюк. Також виступали письменник, журналіст, у минулому член журі Олег Коцарев, директорка книгарні «Смолоскип», літературознавиця Ольга Погинайко, лауреатка, поетка і журналістка, художниця Олена Павлова.

Список переможців за номінаціями (цього року лауреатів визначили в номінаціях «Поезія» і «Проза»).

НОМІНАЦІЯ ПОЕЗІЯ. ЛАУРЕАТИ 2 СТУПЕНЯ
Оксана Лебедівна (Київ) за збірку поезій «Люстро з коріння мандрагори»
Ірина Сажинська (САЖА) за збірку поезій «Лемніската»

НОМІНАЦІЯ ПРОЗА. ЛАУРЕАТИ 2 СТУПЕНЯ
Христина Морозова (Київ) за роман «Фанатка»
Аліна Салєва (Київ) за роман «Музей апостолів»

НОМІНАЦІЯ ПОЕЗІЯ. ЛАУРЕАТИ 3 СТУПЕНЯ
Богдан Братусь (Київ) за збірку поезій «Сутінки серпневих стін»
Микола Гуменюк за збірку поезій «Прогноз погоди»
Сергій Лущик (Рівненщина) за збірку поезій «Ехомнезія»
Сергій Рубнікович (Київ) за збірку поезій «Сировина»
Катерина Рудик (Вінниця) за збірку поезій «Книжка тіней»
Ярема Свистун (Львів) за збірку поезій «Рамки»
Вікторія Фещук (Київ) за збірку поезій «Тінь супроти тіні»
Олександр Шумілін (Київ) за збірку поезій «Обмін речовин»

НОМІНАЦІЯ ПРОЗА. ЛАУРЕАТИ 3 СТУПЕНЯ
Сергій Лущик (Рівненщина) за роман «Цинобра» (друга нагорода в конкурсі)
Мар’яна Соха (Чикаго) за роман «Тепер ми стоїмо разом»
Любов Тіткова (Львів) за постапокаліптичний текст без назви
Павло Шикін (Київ) за збірку оповідань «Діти Мала»

НОМІНАЦІЯ ПОЕЗІЯ. ЛАУРЕАТИ 4 СТУПЕНЯ
Валерія Андрієнко, Володимир Биньо, Катерина Дашевець, Ксенія Кисиличин, Галина Калинська-Корчук, Наталія Мандрицька, Влад Ніколаєнко, Юлія Петрук, Кирило Поліщук, Ірина Пушко, Тарас Яресько.

НОМІНАЦІЯ ПРОЗА. ЛАУРЕАТИ 4 СТУПЕНЯ
Кирило Азархін, Дмитро Зозуля, Алла Качанівська, Юлія Лазоревич, Галина Мельник, Олексій Хахулін

НОМІНАЦІЯ ПОЕЗІЯ. ВІДЗНАКА ЖУРІ
Ірина Божко, Катерина Бойко, Лілія Бомко, Тетяна Власова, Орися Грудка, Світлана Гуцуляк, Артур Дронь, Ольга Калініна, Валерія Кнолль, Анна Комар, Надія Косаревич, Ірина Купчинська, Соломія Мардарович, Катерина Мельниченко, Ірина Мельничин, Олена Нечипорук, Мар’яна Пильник, Ілля Рудійко, Артем Сергієнко, Валерія Сергєєва.

НОМІНАЦІЯ ПРОЗА. ВІДЗНАКА ЖУРІ
Надія Булгарова, Ганна Городецька, Ігор Дорошенко, Тетяна Кравченко, Андрій Крумка, Лідія Міщенко, Таїсія Наконечна, Ірина Петришин, Вікторія Рибіцька, Вікторія Шкабой.

Тексти лауреатів 2, 3, 4 ступеня ввійдуть до альманаху. Рукописи лауреатів 2 ступеня вийдуть окремими книжками.

8 років Літстейджу. Не так гадалося, не так очікувалося провести, проте дякую всім, хто зміг прийти, хто знаходить у собі сили й надалі творити, виходити в люди, донатити. Допоки ми от так можемо збиратися й підтримувати один одного, доти ми непереможні.
Дякую й тому, хто не зміг долучитися вчора через ряд об'єктивних причин, але подумки був з нами)

П.С. накидайте у коменти фото, якщо є)

Друзі, вже за три години збираємось у Закапелку, читаємо вірші, донатимо на тепловізори, розігруємо цікаві та корисні речі та підтримуємо один одного)

Друзі, дякую всім, хто долучився до Лютневого Літстейджу, на якому ми збирали гроші на 7 тепловізорів для 131го батальйону ТРО ЗСУ! 💜

Шукати себе на фото тут 🤩

https://fb.me/e/ZMJ6IwTy


Гурт "Серце" було створено 1 січня 2022 року актором та музикантом Дмитром Лінартовичем та організатором і бардом Ігорем Двигалом. Тоді музиканти швидко знайшли однодумців і зібрали хорошу команду. Але війна завадила гурту розвиватися й надалі. Ігор та Дмитро пішли обороняти країну, перший час служили в одному підрозділі, де у час відпочинку розважали побратимів своїми піснями. Та потім доля розкидала їх по різних підрозділах і вони довгий час не бачились та не грали разом. Поки обидвох не було поранено на Донбасі. Прикрий момент, але він дозволив хлопцям знов зібратися та відновити гурт.

Перший живий виступ "Серця" відбувся саме в Купідоні, тому справедливим буде і "СЕРЦЕ: повернення" провести саме тут.

В програмі сольні виступи Дмитра Лінартовича та Ігоря Двигала, поезії Олі Калініної та Ади Єлагіної, і ,звісно ж, старі та нові пісні гурту "Серце".

Де: кнайп-клуб Купідон,
вул. Є.Чикаленка, 1-3

Коли: 1 квітня о 17:00

Вхід вільний.