Невдовзі після скасування Емського:
В. Мазуренко. Про химію. СПб, 1908
І Літопис І
— Так ти, Андрій, тілько у цьому році скінчив свої науки... Чому ти так довго навчавсь? Я ж за той час уже три роки бідував у москалях, та от уже четвертий рік, як усюди вештаюсь, бурлакую. Був і на шахтах, і на Чорноморрі, і за Кавказом — аж у Тифлизі, а про тебе усе чутка: вчиться! Давно я вже хочу роспитати тебе, про що таке цікаве ти там дознавався?
— Це довго, Степане, говорити.
— Та дарма! Я довго й слухатиму. Може таки й я дізнаюсь, яка вона правда на світі. А то так собі волочусь, не знаючи, що й для чого... Заробиш — проїси... Оце усе твоє й життя. Нема тобі просвітку!.. Говори ж — слухатиму, — домагався Степан.
— Як ти вже маєш таку охоту, так ось що я тобі скажу: приходь до мене завтра увечері. Тепер ночі довгі, роботи мало, — отже коли хочеш, так я тобі буду щовечора оповідати про ті дивні речі, яких тілько сам дізнався. А поки прощай! Мені уже час до дому. Приходь же!
— Добре, прийду небезпременно. Прощай!
В. Мазуренко. Про химію. СПб, 1908
І Літопис І
👍43🔥11❤5
Forwarded from Часопис «Крик Чайки»
Сьогодні я дізнався, що в багатьох мовах зіниця позначається словами, які мають значення "маленької людини" — англійське/латинське Pupil (учень), грецьке Κόρη/Kóri (дочка), чеська panenka (на додачу до zornice), і багато інших.
Ймовірно, ця назва з'явилась через те, що коли зблизька дивишся людині в очі, то бачиш там неясний силует (себе, тобто) — сходіть до дзеркала, перевірте!
Як бачимо, це було актуально і для староукраїнської — звісно, не зрозуміло наскільки "чоловічок" був вживаним, але в словник потрапив. Цікаво, чи використовують цю назву де-небудь в наші дні.
P.S. Вікіпедія каже, що в давній Месопотамії засвідчена фраза "захисний дух ока". Не знаю як вам, а мені здається, що мати духа-захисника прямо в очах — це пафосніше ніж мати янгола на плечі.
Ймовірно, ця назва з'явилась через те, що коли зблизька дивишся людині в очі, то бачиш там неясний силует (себе, тобто) — сходіть до дзеркала, перевірте!
Як бачимо, це було актуально і для староукраїнської — звісно, не зрозуміло наскільки "чоловічок" був вживаним, але в словник потрапив. Цікаво, чи використовують цю назву де-небудь в наші дні.
P.S. Вікіпедія каже, що в давній Месопотамії засвідчена фраза "захисний дух ока". Не знаю як вам, а мені здається, що мати духа-захисника прямо в очах — це пафосніше ніж мати янгола на плечі.
🤯48❤8👍5😁1
Forwarded from Жовта Стрічка
Сьогодні, у День Соборності, українська символіка знову з’явилася в окупованих містах — Сімферополі, Севастополі, Ялті та Євпаторії.
❤️ Папір, патчі, стікера, надписи – активісти руху "Жовта Стрічка" використовують будь-які засоби, щоб нагадати, що Крим був, є і буде українським.
🤜 Сьогодні акція вчергове об’єднала сотні сміливих і сильних людей. Ми є голосом мільйонів українців на ТОТ. Попри ризики, ми показуємо — Україна єдина навіть у найтемніші часи.
🇺🇦 З Днем Соборності, Україно. Крим бореться і чекає!
Доєднатися до руху спротиву можна тут – @zhovta_strichka_bot
❤️ Папір, патчі, стікера, надписи – активісти руху "Жовта Стрічка" використовують будь-які засоби, щоб нагадати, що Крим був, є і буде українським.
🤜 Сьогодні акція вчергове об’єднала сотні сміливих і сильних людей. Ми є голосом мільйонів українців на ТОТ. Попри ризики, ми показуємо — Україна єдина навіть у найтемніші часи.
🇺🇦 З Днем Соборності, Україно. Крим бореться і чекає!
Доєднатися до руху спротиву можна тут – @zhovta_strichka_bot
❤33👍5🫡2😎2
Оцініть кількість ікон в звичайній український хаті:
Добре, що в нас нарешті припинили імпорт "московских лубочных изданий". Вороніж від них теж колись відмовиться 😁
Сумцов Н. Этнографический очерк / Природа и население Слободской Украины. Харьковская губерния. Пособие по родиноведению. Харьков, 1918
І Літопис І
Внутреннее расположение частей хаты на Украине однообразно, от Воронежской губернии до Карпат одно и то же: от входа в одну сторону в углу печь, в другую — полыця или мисник, т. е. шкафик на стене для посуды; между печью и узкою стеною хаты — причілком — піл или деревянный помост для постели, впереди под иконами покут со столом.
Вдоль двух стен скамьи-лавы, у стола маленькие скамеечки-ослончики, заменяющие стулья. Вокруг икон цветы, рушники, кое-где малюнки благочестивого содержания: виды монастырей, изображение святых или архиереев, кой-где царские портреты лубочных московских изданий; над лавкой между двумя окнами зеркальце, с рушниками по бокам. Печь часто бывает расписана цветами.
Сумцов Н. Этнографический очерк / Природа и население Слободской Украины. Харьковская губерния. Пособие по родиноведению. Харьков, 1918
І Літопис І
👍47🥰10❤4
У "Граматиці слов'янській" Лаврентій Зизаній виділяє кілька категорій похідних імен і одну з них називає "ꙗзыческаѧ". І наводить такі приклади:
Може, повернутися до цієї практики і називати Грецію Елладою, а Росію — Мо́сквою? Відповідно, греків — еллінами, а росіян — москви́тинами. В разі чого, будемо посилатися на Зизанія.
Лаврентій Зизаній. Грамматика словенска. Вільня, 1596
І Літопис І
Еллинꙏ, ѡт Еллады.
Москви́тин, ѡт Мо́скви.
Може, повернутися до цієї практики і називати Грецію Елладою, а Росію — Мо́сквою? Відповідно, греків — еллінами, а росіян — москви́тинами. В разі чого, будемо посилатися на Зизанія.
Лаврентій Зизаній. Грамматика словенска. Вільня, 1596
І Літопис І
🔥50👍10🗿3
Українська культура – не лише борщ та пампушки.
На каналі "Гетьманська Грамота" Ви знайдете:
Рецепти страв із «Енеїди»
Словник благозвучних слів
Картину українця, яку боявся весь Петербург
Чи згадують про українців перші християнські автори?
Поширюємо, зокрема, й пісні, вірші, архітектуру та живопис доби козацтва й української минувшини загалом.
І ще багато іншого!
Культура оживає тут: [https://t.me/Hramota1]
На каналі "Гетьманська Грамота" Ви знайдете:
Рецепти страв із «Енеїди»
Словник благозвучних слів
Картину українця, яку боявся весь Петербург
Чи згадують про українців перші християнські автори?
Поширюємо, зокрема, й пісні, вірші, архітектуру та живопис доби козацтва й української минувшини загалом.
І ще багато іншого!
Культура оживає тут: [https://t.me/Hramota1]
❤16👍2
Даль скаржиться Квітці-Основ'яненку на російську літературну мову (1840 рік):
Данилевский Г. П. Письмо Владимира Ивановича Даля-Луганского (от 1840 года) / Украинская старина. Материалы для истории украинской литературы и народного образования. Харьков, 1866
І Літопис І
Отчего у нас нет доселе достойной изящной словесности; разве мы не те же люди что немцы, да голландцы? Или у нас так земля родит, да так печь печет? Совсем не то; мы попали не в свою колею; мы сочинили какой-то книжный, надутый язык, пишем по-заморски, русскими словами, и удивляемся, что нас не читают и не понимают!
Да, не понимают и не могут понимать, так точно, как кяхтинские китайцы говорят по-английски таким говором, которого никто на свете не мог бы признать за английский язык; и англичане понимают их только по навыку, по привычке. Кто из русских обжился с словесностью нашею, тот читает, кой-что понимает; кто примется читать, надеясь только на здравый ум и на русский язык, на коренной, простой русский язык, тот будет стоять и слушать, как англичанин китайца.
И лучшие произведения знаменитейших наших писателей хворают этою болезнью; все, что они пишут, нерусское по духу, нерусское по языку; оно прекрасно, если смотреть на него как на прекрасный перевод с иностранного; а скажите, что это родное и вам природный русский скажет: неправда.
Данилевский Г. П. Письмо Владимира Ивановича Даля-Луганского (от 1840 года) / Украинская старина. Материалы для истории украинской литературы и народного образования. Харьков, 1866
І Літопис І
👍35😁16❤4🤔1🗿1
Litopys Journal, issue 6.pdf
3.3 MB
Шостий номер Журналу!
Тут є: мрії галичан про державу від Перемишля до Камчатки, як Крістофер Нолан з´їв 2000-літнього рака та чи вірили поляки в існування українців.
І Літопис І
Тут є: мрії галичан про державу від Перемишля до Камчатки, як Крістофер Нолан з´їв 2000-літнього рака та чи вірили поляки в існування українців.
І Літопис І
🔥34❤2👍1
Іще трохи про перевертнів. Народне повір'я, записане етнографом Іваном Манжурою в Куп'янську в другій половині 19 ст.:
Згадую тепер Гоголя з його словами "сам не знаю, какая у меня душа, хохлацкая или русская"...
М. Драгоманов. Малорусские народные предания и рассказы. Киев, 1876
І Літопис І
Перевертни или люди мешанного происхождения.
Перевертні то як батько, або мати руські, на тім світі їм міста не буде.
Як прийдемо на той світ, то за москалів буде Микола, а за нас Юрій. То як іде москаль, Микола каже.... каже: «мій» та й бере собі, а як наш, то Юрій собі бере, а як йде перевертень, Микола каже: «це мій», а Юрій: «ні, мій» та й заведуться бунтуваться.
А далі: «чим нам за його бунтуваться, хай оддамо його чортам»; та й проженуть в пекло.
Згадую тепер Гоголя з його словами "сам не знаю, какая у меня душа, хохлацкая или русская"...
М. Драгоманов. Малорусские народные предания и рассказы. Киев, 1876
І Літопис І
❤30👍7😁3🔥2😢1