СТАРАЯ ТОЛСТАЯ БАБА МОСКВА

Микола Гоголь скаржачись Михайлу Максимовичу, що той засидівся у Москві, ось так описує це місто:

Молодец! меня подбил ехать в Киев, а сам сидит и ни гадки о том. А между тем я почти что не на выезде уже. Что ж, едешь или нет? влюбился же в — эту старую толстую бабу — Москву, от которой, кроме щей да матерщины, ничего не услышишь.

Письма Н. В. Гоголя. Редакция В. И. Шенрока. В четырех томах. Том первый. С.-Петербург, 1901


| Літопис |

Чи може гермафродит женитися?

Галицькі ченці першої половини 18 століття вважали, що може. Яка стать у гермафродита "презвитяжающа", по тій статі він і має женитися.

Але якщо гермафродит має статеві члени обох статей в рівній мірі, то він має сам обрати, якій статі хоче слідувати. І присягнути перед єпископом, що не буде слідувати іншій статі, крім тієї що собі обрав.

Чтѡ єстъ гермафродитъ и чи можетъ сѧ жениты.

Гермафродитъ єстъ той чл҃вѣкъ, которїй раꙁомъ маєтъ члены встидливїи ѡбоєгѡ полꙋ, сієстъ Мꙋжескагѡ и Женскагѡ: которїи теды полъ въ немъ бꙋдетъ преꙁвитѧжающїй, по семꙋ полꙋ женитисѧ маєтъ;

ащебиже члени встидливїє били ровнїє ѡбоєгѡ полꙋ, на той часъ таковїй чл҃вѣкъ иматъ себѣ ѡбрати ꙗковомꙋ полꙋ хощетъ послѣдоваты, а ѡбравши долженъ преⷣ Єпⷭ҇помъ власнимъ присѧгнꙋты, ꙗкѡ ѡпрочъ того, которїи себѣ ѡбралъ, иномꙋ полꙋ не иматъ послѣдоваты.

Поученіє о святих тайнах. Унів, друкарня Успенського монастиря, 1745


| Літопис |

ВЛАДА, МОВА і СТАТУС

Чому наприкінці 17 століття у Львові (римо-)католицькі священники вважали православних священників простаками?
Розповідає Йосиф Шумлянський:

Наслꙋхалеⷨсѧ и тогѡ часто, же нам҆̀ панѡве дх҃овенствѡ рымскоє, а часомъ и лѧда кто примѡвлѧют҆̀, простотою, наꙁываютъ насъ неꙋками; а то длѧ тогѡ самогѡ, же латинскогѡ писма, ал̾бо пол̾скогѡ мнѡгїє нераꙁꙋмѣютъ, ѧꙁыкомъ латинскимъ, ал̾бо пол̾ским҆̀ мовити не оумѣютъ, хочай дрꙋгїй св҃щенникъ в҆̀ словенскомъ ꙗꙁыкꙋ и писмѣ, бꙋдетъ добре оучоный, и оумѣєтный, и бол̾шъ оумѣти бы неповиненъ толко кождїй своєгѡ власногѡ ѧꙁыка добре писмѡ, але же латинскогѡ ѧꙁыка ал̾бо пол̾скагѡ не оумѣєтъ, то южъ оу пана простакъ.

Йосиф Шумлянський. Метрика. Львів, 1687


| Літопис |

Гоголь про київську професуру – "стара пліснява з кременецького ліцею"

Микола Гоголь не сильно оцінив професуру нововідкритого київського університету, де сам планував викладати:

Ну, какой сволочи набрали в ваш киевский университет! Мне даже жаль бедного Максимовича, что он попался между них. Можно ли это? Новый университет! тут бы нужно стараться, пользуясь этою выгодою, набрать новых профессоров, а вместо этого набрали старой плесени из глупого кременецкого лицея.

Письма Н. В. Гоголя. Редакция В. И. Шенрока. В четырех томах. Том первый. С.-Петербург, 1901


| Літопис |

"Лише прелюдія до більшого врегулювання, в якому вся Європа може знайти мир"

Промова британського прем'єра Невілла Чемберлена 30 вересня 1938 року, після підписання Мюнхенської угоди:

Урегулювання чехословацької проблеми, яке зараз досягнуто, є, на мій погляд, лише прелюдією до більшого врегулювання, в якому вся Європа може знайти мир. Сьогодні вранці я мав ще одну розмову з канцлером Німеччини гером Гітлером, і ось папір, на якому його, а також моє, ім'я. Дехто з вас, можливо, вже чув, що тут міститься, але я хотів би просто прочитати це вам: «...Ми розглядаємо угоду, підписану вчора ввечері, і англо-німецьку морську угоду як символ бажання наших двох народів більше ніколи не воювати один з одним».

І Літопис І

Малюнок учня майстерні Києво-Печерської лаври — Грицька, альбом №14, XVIII ст.

—•—
#мистецтво
#Гетьманщина
#українські_типи
#малюнки
—•—

✙ Хроніка Руська ✙
✙Запропонувати пост✙

Гоголь про різницю між українським та російським бізнесом

Микола Гоголь пише, що в Москві роблять неякісні вироби зі шкіри. Хоча готові продукти жахливі, їхня низька ціна приваблює покупців. Тому більш майстерні українські виробники програють конкурентну боротьбу:

Я очень рад, что вы хвалитесь хорошею выделкою кож. Но не много ли будет четырех тысяч, которыми вы жертвуете для него? Не лишите ли вы через это себя опять всего необходимого? Я нарочно здесь расспрашивал искусных фабрикантов в выделывании кож, с которыми именно для этого познакомился. Некоторые из них заводили в Малороссии и жалуются особенным неуспехом, жалуются на то, что Москва всегда подрывает. Там выделываются кожи довольно дурно, и оттого чрезвычайно дешево; а народ мало смотрит на доброту, но более на дешевизну. Из Москвы же развозят их по всей России. Особенно не советуют делать из нее сапог, седел и других вещей, а лучше продавать ее тотчас по выделке, потому что эти вещи московской работы делаются как попало, продаются так дешево, как грибы, и потому здешние фабриканты ни одной кожи, ниже сделанной из нее вещи, не отпускают в провинцию, а продают всё это здесь, потому что здесь только могут им выгодно заплатить. Главное, еще советуют смотреть в оба за фабрикантом, не отпускать его в дальние места, не взяв у него пашпорта, и не вверять ему никогда слишком большой суммы. 

Письма Н. В. Гоголя. Редакция В. И. Шенрока. В четырех томах. Том первый. С.-Петербург, 1901


| Літопис |

Чи можна воювати? І коли війна вважається справедливою?

Відповідь галицьких ченців 18 століття:

Чи волно войнꙋ провадиты.

Волно, але Война маєтъ сѧ вчасне виповѣсти абы и непрїѧтель приготовалъ сѧ ѡⷮ мающаго власть, з҆̀ причины слꙋшной, длѧ ѡдебранѧ добръ завоєваннїхъ, противо тꙋркомъ, єретикомъ, противо тимъ которїи Королѧ бештаютъ, и кривдꙋ ємꙋ чинѧтъ, противо строптивимъ Ребеллѣꙁантомъ,

на таково́́ зась справедливо́́ во́́нѣ, воⷧно шꙋкати побѣды чреⷥ здрадꙋ, мѣста, села палити, противнихъ оубиваты, але не невиннїхъ кꙋпцевъ, пословъ, невѣстъ, дѣтей, Каплановъ, Иноковъ; Церквей, такожде Шпиталїовъ, Каплицъ, невоⷥможно поⷣ грѣхом҆̀ смертельнимъ палити.

Ктѡ зась Войнꙋ несправедливꙋю провадитъ, грѣшитъ смертельне, и ѡⷮповѣсть Гдⷭ҇ꙋ Бг҃ꙋ на страшномъ сꙋдѣ за кровопролитїє, и за всѧ кривды чл҃вкомъ цѣлого Црт҇ⷭвїѧ содѣланнаѧ.

Поученіє о святих тайнах. Унів, друкарня Успенського монастиря, 1745


| Літопис |

Окей, ви хотіли тру крайм, буде вам тру крайм.

Ось історія з села Пузів на Волині.

Вбито: пана Карпа Пузовського.
Дата: 9 лютого 1601.
Знаряддя вбивста: верцимак (ось це, судячи з пояснення в книзі).

Ваші версії: хто вбив і чому?

Відповідь буде в наступному пості. Чи в післянаступному.