Рецепт паски з XVIII століття

Лубенський полковник Іван Кулябка (1705-1773) був збирачем різних рецептів свого часу. Оригінал рецептурника не зберігся. Та маємо публікацію рецептів Кулябки з XIX століття. Зокрема, ось рецепт пасок:

Пасху такъ учинять надобно. Мука чтобы хороша была, поставить сполдня медовую, якъ закипитъ медъ, запарити висѣвки, чтобы гораздо обмочились и всолодали, а когда простигнуть, въ то время розвести съ теплымъ медомъ и всыпать дрожчей певных; якъ зійдетъ, процѣдить на сыто; якъ время учинять — когда до утрени зазвонятъ, двѣ шклянки желтковъ, а полшклянки масла чистого, холодного,— теплого четвертую долю, надобно болшъ запары—двѣ шклянки, перве розбить зъ желтками, а послѣ запару всыпать и шафрану, рѣдко вчинять, не очень густо; а когда зійдетъ, корення всыпать, сахару, галки, корицѣ толченной, замѣсить, если схотѣть; заразъ скачать или трошки подождать, покамѣсть зойдетъ рѣдченко, что лутче; ежели заразъ—покачать, змѣсивши

Киевская старина. 1883, №9-10.

Користуйтеся на здоров'я!)

ДОЧЕКАЛИСЬМО, БРАТИЄ!

Початок великодньої проповіді з Євангелія учительного, виданого Петром Могилою у 1637 році:

Радостного и веселого днѧ за ласкою Вседержителѧ Бг҃а, и Га҃ нашегѡ Іи҃с Хаⷭ҇, дочекалис̾мѡ, Братїє:

Вдѧчны́́ день завиталъ до насъ и утѣшный: день очищенꙗ и збавенꙗ: день просвѣщенꙗ и освѧченꙗ: день покою и згоды: день ѿроженꙗ и ѿновленꙗ дꙋшъ нашихъ: день заисте великїй и зацный; дивный и знаменитый.

Сеє Свѧто межи всѣми свѧты єстъ переⷣнѣйшеє: сѧѧ Оурочитость наⷣ́ иншїиѣ оурочитости єстъ бол̾шаѧ: сей нинѣшнїй честный день и ст҃ый, єстъ день свѣтѡносный свѣтѡносногѡ Воскресенїа Хвⷭ҇а.

Євангеліє учительноє, албо казаня на кождую неділю і свята урочистиї. Київ, 1637


| Літопис |

Ану, хто з вас

Японці й українці: давня забута дружба

Зараз маловідомою є тема українців, які мешкали за тисячі кілометрів від своєї Батьківщині, на Далекому Сході (українці прозвали ці терени "Зеленим Клином"). Там розвинувся і власний український національний рух. Та його придушили більшовики, що зайняли Далекий Схід. Багато українців переселилися до сусіднього регіону — Манчжурії. Її з 1931 р. фактично контролювала Японія.

Деякі японські військові та чиновники вельми прихильно ставлися до українського руху. Цікавий документ з цього приводу на фото в пості. Японський чиновник з Департаменту закордонних справ Манчжурії, Хоріе Кадзусама вітає українців з Пасхою:

25 апреля 1935 г.
г. Харбин
Украинской Национальной Колонии
Мм. Гг.
В светлый праздник Христова Воскресения прошу принять этот скромный дар в знак сочуствия Украинскому Национальному Движению.

Я надеюсь что скоро пробьет 12-час радостного воскресения для многострадального Украинского народа.
К. Хорие

До листа Хоріе доклав електронний годинник

Журнал Літопис повертається!

Наступний 17 номер буде загальноісторичним та вийде 8 травня, а 18 номер - буде тематичним, присвячений епосі Романтизму та вийде 18 травня.

Тож надсилайте свої статті/малюнки/схеми/поезію в приватні повідомлення каналу або в @Litopys_support_bot :

- до 30 квітня – для класичного 17 номеру
- до 14 травня – для Романтичного 18 номеру

До зустрічі на сторінках журналу Літопис!


| Літопис |

Mazepa aka the original Chad