Litopys 🚛
4.42K subscribers
1.42K photos
22 videos
15 files
713 links
Шукаємо історичні доки про наші землі. І не тільки.

Тепер також випускаємо свій аматорський журнал.

Тіпнути адміну на каву можна тут: https://send.monobank.ua/jar/6JTPh4vWB6

Бот зворотнього зв'язку для пропозицій та підтримки: @Litopys_support_bot
Download Telegram
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Зберегти історичний ареал Старокиївської гори чи віддати безцінні землі для будівництва чергового паркінгу? Це залежить від вас.

За 14 годин завершується підписання петиції проти забудови в районі Старокиївської гори. Забудовники, які втратили будь-які береги, хочуть забудувати історичне серце столиці і втулити туди пафосний паркінг.

Якщо петиція збере 6000 — зробити це чортам буде значно складніше.

Одна хвилина вашого часу на добру справу — треба підписати петицію в додатку Київ Цифровий за цим лінком https://kvd.page.link/7QeknakbseRy6XWz5

Дякуємо всім, хто рятує Київ від мародерів 21 століття
👍23🗿2
Невдовзі після скасування Емського:

— Так ти, Андрій, тілько у цьому році скінчив свої науки... Чому ти так довго навчавсь? Я ж за той час уже три роки бідував у москалях, та от уже четвертий рік, як усюди вештаюсь, бурлакую. Був і на шахтах, і на Чорноморрі, і за Кавказом — аж у Тифлизі, а про тебе усе чутка: вчиться! Давно я вже хочу роспитати тебе, про що таке цікаве ти там дознавався?

— Це довго, Степане, говорити.

— Та дарма! Я довго й слухатиму. Може таки й я дізнаюсь, яка вона правда на світі. А то так собі волочусь, не знаючи, що й для чого... Заробиш — проїси... Оце усе твоє й життя. Нема тобі просвітку!.. Говори ж — слухатиму, — домагався Степан.

— Як ти вже маєш таку охоту, так ось що я тобі скажу: приходь до мене завтра увечері. Тепер ночі довгі, роботи мало, — отже коли хочеш, так я тобі буду щовечора оповідати про ті дивні речі, яких тілько сам дізнався. А поки прощай! Мені уже час до дому. Приходь же!

— Добре, прийду небезпременно. Прощай!


В. Мазуренко. Про химію. СПб, 1908


І Літопис І
👍43🔥115
Сьогодні я дізнався, що в багатьох мовах зіниця позначається словами, які мають значення "маленької людини" — англійське/латинське Pupil (учень), грецьке Κόρη/Kóri (дочка), чеська panenka (на додачу до zornice), і багато інших.

Ймовірно, ця назва з'явилась через те, що коли зблизька дивишся людині в очі, то бачиш там неясний силует (себе, тобто) — сходіть до дзеркала, перевірте!

Як бачимо, це було актуально і для староукраїнської — звісно, не зрозуміло наскільки "чоловічок" був вживаним, але в словник потрапив. Цікаво, чи використовують цю назву де-небудь в наші дні.

P.S. Вікіпедія каже, що в давній Месопотамії засвідчена фраза "захисний дух ока". Не знаю як вам, а мені здається, що мати духа-захисника прямо в очах — це пафосніше ніж мати янгола на плечі.
🤯488👍5😁1
Сьогодні, у День Соборності, українська символіка знову з’явилася в окупованих містах — Сімферополі, Севастополі, Ялті та Євпаторії.

❤️ Папір, патчі, стікера, надписи – активісти руху "Жовта Стрічка" використовують будь-які засоби, щоб нагадати, що Крим був, є і буде українським.

🤜 Сьогодні акція вчергове об’єднала сотні сміливих і сильних людей. Ми є голосом мільйонів українців на ТОТ. Попри ризики, ми показуємо — Україна єдина навіть у найтемніші часи.

🇺🇦 З Днем Соборності, Україно. Крим бореться і чекає!

Доєднатися до руху спротиву можна тут – @zhovta_strichka_bot
33👍5🫡2😎2
Оцініть кількість ікон в звичайній український хаті:

Внутреннее расположение частей хаты на Украине однообразно, от Воронежской губернии до Карпат одно и то же: от входа в одну сторону в углу печь, в другую — полыця или мисник, т. е. шкафик на стене для посуды; между печью и узкою стеною хаты — причілком — піл или деревянный помост для постели, впереди под иконами покут со столом.

Вдоль двух стен скамьи-лавы, у стола маленькие скамеечки-ослончики, заменяющие стулья. Вокруг икон цветы, рушники, кое-где малюнки благочестивого содержания: виды монастырей, изображение святых или архиереев, кой-где царские портреты лубочных московских изданий; над лавкой между двумя окнами зеркальце, с рушниками по бокам. Печь часто бывает расписана цветами.


Добре, що в нас нарешті припинили імпорт "московских лубочных изданий". Вороніж від них теж колись відмовиться 😁

Сумцов Н. Этнографический очерк / Природа и население Слободской Украины. Харьковская губерния. Пособие по родиноведению. Харьков, 1918


І Літопис І
👍47🥰104
У "Граматиці слов'янській" Лаврентій Зизаній виділяє кілька категорій похідних імен і одну з них називає "ꙗзыческаѧ". І наводить такі приклади:

Еллинꙏ, ѡт Еллады.
Москви́тин, ѡт Мо́скви.


Може, повернутися до цієї практики і називати Грецію Елладою, а Росію — Мо́сквою? Відповідно, греків — еллінами, а росіян — москви́тинами. В разі чого, будемо посилатися на Зизанія.

Лаврентій Зизаній. Грамматика словенска. Вільня, 1596


І Літопис І
🔥50👍10🗿3
Українська культура – не лише борщ та пампушки.

На каналі "Гетьманська Грамота" Ви знайдете:

Рецепти страв із «Енеїди»

Словник благозвучних слів

Картину українця, яку боявся весь Петербург

Чи згадують про українців перші християнські автори?

Поширюємо, зокрема, й пісні, вірші, архітектуру та живопис доби козацтва й української минувшини загалом.
І ще багато іншого!

Культура оживає тут: [https://t.me/Hramota1]
16👍2
Даль скаржиться Квітці-Основ'яненку на російську літературну мову (1840 рік):

Отчего у нас нет доселе достойной изящной словесности; разве мы не те же люди что немцы, да голландцы? Или у нас так земля родит, да так печь печет? Совсем не то; мы попали не в свою колею; мы сочинили какой-то книжный, надутый язык, пишем по-заморски, русскими словами, и удивляемся, что нас не читают и не понимают!

Да, не понимают и не могут понимать, так точно, как кяхтинские китайцы говорят по-английски таким говором, которого никто на свете не мог бы признать за английский язык; и англичане понимают их только по навыку, по привычке. Кто из русских обжился с словесностью нашею, тот читает, кой-что понимает; кто примется читать, надеясь только на здравый ум и на русский язык, на коренной, простой русский язык, тот будет стоять и слушать, как англичанин китайца.

И лучшие произведения знаменитейших наших писателей хворают этою болезнью; все, что они пишут, нерусское по духу, нерусское по языку; оно прекрасно, если смотреть на него как на прекрасный перевод с иностранного; а скажите, что это родное и вам природный русский скажет: неправда.


Данилевский Г. П. Письмо Владимира Ивановича Даля-Луганского (от 1840 года) / Украинская старина. Материалы для истории украинской литературы и народного образования. Харьков, 1866


І Літопис І
👍35😁164🤔1🗿1