Спартанців було не 300, а 600
Описуючи мужність Петра Конашевича Сагайдачного, учень Київської братської школи порівнює гетьмана з царем Леонідом і вказує число спартанців:
- Петр Созонович Балика
Вірші на жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича Сагайдачного
Київ, 1622
| Літопис |
Описуючи мужність Петра Конашевича Сагайдачного, учень Київської братської школи порівнює гетьмана з царем Леонідом і вказує число спартанців:
Так як Спартанского Кроля Леонідеса,
Которий менжне Кроля воювал Ксеркеса.
Шестьсоть толко з собою Рицеров маючи.
Впал з ними ксерксово войско рубаючи:
Которого по пятькроть Стотисячний било,
Леч от шестех сот, двадцать тисячго убило:
Там же і тиє шестьсоть на плацу зостали,
Але ся живо поймать нікому не дали,
Которих мензтво будет так долго слинути,
Поки в своїх берегах Ніл будет плинути.
Таким способом Рицер Слави набиваєт,
Кгди ся з неприятелем менжне потикаєт.
- Петр Созонович Балика
Вірші на жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича Сагайдачного
Київ, 1622
| Літопис |
🔥53👍5😁3
У богословських джерелах 17 та 18 століть можна знайти вказівку на цікавий факт: вірянами однієї церкви на той час могли бути люди, які не обов'язково володіли якоюсь спільною мовою.
Ось що, наприклад, пише Ґалятовський православним вірянам щодо мови сповіді:
Те саме пізніше радять своїм вірянам католицькі священики східного обряду:
Виходить, можна було належати до православної або католицької церкви східного обряду і при цьому говорити лише польською мовою.
Іоаникій Ґалятовський. Гріхи розмаїтиї. Чернігів, 1685.
Богословія нравоучительная. Почаїв, 1751.
| Літопис |
Ось що, наприклад, пише Ґалятовський православним вірянам щодо мови сповіді:
Єсли не єдиного язика сповідаючийся єст з сповідником, может и през толмача там же з ним будучого сповідатися
Те саме пізніше радять своїм вірянам католицькі священики східного обряду:
Той зась которий не умієт по-полску или по-руску, может сповідатися чрез тлумача.
Виходить, можна було належати до православної або католицької церкви східного обряду і при цьому говорити лише польською мовою.
Іоаникій Ґалятовський. Гріхи розмаїтиї. Чернігів, 1685.
Богословія нравоучительная. Почаїв, 1751.
| Літопис |
❤30👍9
Іоаникій Ґалятовський у передмові до своєї книги "Месія правдивий" чітко каже:
А росіяни видали переклад цього твору просто як
Ще й назву змінили та ім'я автора не вказали.
Іоаникій Ґалятовський. Месія правдивий. Київ, 1669.
Разговор христианина с жидовином. Москва, 1803.
| Літопис |
Написалем сію книгу малороссійським, польським і латинським діалектом
А росіяни видали переклад цього твору просто як
Перевод с иностранного.
Ще й назву змінили та ім'я автора не вказали.
Іоаникій Ґалятовський. Месія правдивий. Київ, 1669.
Разговор христианина с жидовином. Москва, 1803.
| Літопис |
👍30🤔8❤🔥4
Хєх
До речі, зверніть увагу, наголос в слові "русин" на перший склад.
Сурс мені не дали в пропонуйці, тож звиняйте.
| Літопис |
"Так иж, вшедши к вам арабчик чорный, выходит од вас рýсином білим."
До речі, зверніть увагу, наголос в слові "русин" на перший склад.
Сурс мені не дали в пропонуйці, тож звиняйте.
| Літопис |
❤25👍3
"Єжели удасися в лівую сторону, спочатку будеш міти дорогу простоанную гладкую, леч далей тернистую, скалистую, непроходимую. Єжели в правую, спочатку пойдеш тернистою, прикрою дорогою, леч далей знайдеш гладкую, і без жадних перешкод, тиє дороги доконд би били, латво ся домислити"
| Літопис |
👍30❤4
Литва квітне русчизною
Ян Казимір Пашкевич (помер 1635 чи 1636), русько-литовський поет, так окреслив у своєму вірші Литовську Русь:
| Літопис |
Ян Казимір Пашкевич (помер 1635 чи 1636), русько-литовський поет, так окреслив у своєму вірші Литовську Русь:
Полска квитнетъ лациною,
Литва квитнетъ русчызною:
Безъ той въ Полщє не пребудешъ,
Безъ сей въ Литвє блазнѣмъ будзешъ.
Той латина єзыкъ даєтъ,
Та безъ Руси не вытрваєтъ.
Ведзь же южъ, Русъ, ижъ тва хвала
По всємъ свєтє южъ дойзрала
Весели жъ се ты, русине,
Тва слава никгды не зкгине.
| Літопис |
❤40👍10
Тимофій Калинський, зображення малоросійського писаря.
Ригельман А. Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще, собрано и сост. через труды А. Ригельмана 1785-86 года. Москва, 1847.
| Літопис |
Ригельман А. Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще, собрано и сост. через труды А. Ригельмана 1785-86 года. Москва, 1847.
| Літопис |
👍31❤🔥1
Цікаво про гріх лінивства
Почаїв, 1765
Транскрипцію в чатіку не дали (ліниві жопи, не хочуть безкоштовно робити за мене роботу), тож, якщо комусь треба, я пізніше сам транскрибую
| Літопис |
Почаїв, 1765
| Літопис |
👍30😁15❤3
Forwarded from Залізний Хрест ✙ △
Обоз армії УНР⚜️ 🔫 прямує в бік 📍 🇺🇦 Кам'янець-Подільської фортеці, 1918 р.
#УНРЗХ #визвольнізмаганняЗХ
Ласкаво просимо, друже🇺🇦 👤
#УНРЗХ #визвольнізмаганняЗХ
Ласкаво просимо, друже
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🫡58👍10
Тимофій Калинський, зображення малоросійської сільської дівчини.
Ригельман А. Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще, собрано и сост. через труды А. Ригельмана 1785-86 года. Москва, 1847.
| Літопис |
Ригельман А. Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще, собрано и сост. через труды А. Ригельмана 1785-86 года. Москва, 1847.
| Літопис |
👍31❤🔥1❤1
Смерч, фуртуна, сморщ - оболок которий з неба спустившися воду з моря смокчет і єслі корабль набігнет на тоє місце, то і корабль з людми порвет, а потом пустит і розоб'єт корабл
Словник Л. Зизанія, 1596
| Літопис |
👍33😁4🔥1🤔1🤯1
Народна загадка про твердий продовгуватий предмет
Відповідь:солоний огірок
Посмертні писання Митрофана Дикарева з поля фолькльору й мітольоґії
Львів, 1903
| Джерела |
Росте під хворостом до гори хвостом. Покладу тверде, вийму мняке, із кінця – кап-кап.
Відповідь:
Посмертні писання Митрофана Дикарева з поля фолькльору й мітольоґії
Львів, 1903
| Джерела |
🤯61😁19👍7
тоє товариствѡ ꙁ꙽ дїаволами бꙋдꙋтъ мѣти людє пышнїи , которыи тєпєръ нєхотѧтъ товаришитисѧ ꙁ꙽ людми ꙋбогими , въꙁгоржаютъ ними и пєрєносѧт꙽ ихъ око ⷨ свѡимъ , бꙋдꙋтъ мѣти товариствѡ ꙁ꙽ дїаволами чаровники҅ и ворожбитѡвє, которыи тєпєръ на свѣтѣ живꙋчи҅ зними товариствѡ маютъ ⸴ и напомощъ ихъ в҆ꙁываютъ , бꙋдєтъ тамъ робакъ сꙋмлєнѧ , который завшє гриꙁътимєтъ чл҃вка грѣшнагѡ
Або трохи спрощуючи:
...тоє товариство з дияволами будут міти люде пишнії, коториї тепер не хотят товаришитися з людми убогими, взгоржают ними і переносят їх оком своїм,
будут міти товариство з дияволами чаровники і ворожбитове, коториї тепер на світі живучи з ними товариство мают і на помощ їх взивают,
будет там робак сумленя, которий завше гризтимет чоловіка грішного...
Іоаникій Ґалятовський. Души людей умерлих з тіла виходячиї одходят на три місця, иншиї до неба, иншиї до пекла, иншиї на митарства. Чернігів, 1687.
| Літопис |
🔥23👍4❤1
Пацани, а шо, якщо ми створимо двотижневий журнал, в який усі додіки любителі історії будуть писати невеличкі статті на будь-які історичні теми? А згодом може і реальні історики доєднаються? Якшо хоча б кілька авторів буде, то можемо шось придумати. Шо скажете? Хочеться якийсь двіж, а не тільки цитати постити
👍86🔥13🤔10❤2