Відчуйте історію Японії у власних руках 🇯🇵

Шукаєте особливий подарунок для себе чи друзів, які захоплюються культурою Сходу? У нашій колекції зібрані унікальні листівки, яким понад 80–100 років. Це не просто папір, а справжні свідки епохи.

Обирайте тематику, що відгукується саме вам:
• Архітектура та краєвиди
• Мистецтво та релігія
• Військова справа та історія

І все це ти можеш знайти та придбати у ТвояКарточка📸

Також в нас зʼявились вінтажні талісмани з японських храмів, які ти теж можеш придбати ⛩️

Чекаємо на тебе🎎

У нас не те щоб часто замовляють рекламу, а тим більше рекламу, яку ми хотіли б розміщувати у себе, але оце прям годнота шось, так шо підтримайте їх

Журнал Літопис повернувся!

В 17 номері:

- готуємо паску за рецептом 18 століття
- шукаємо метрики Правобережної України
- закручуємо вуса


| Літопис |

такс такс такс що тут у нас новий випуск літопису ахахах нарешті

Цей канал майже аполітичний, але тут не можу втриматися
https://www.president.gov.ua/documents/3742026-59389

Мало хто знає про цей історичний факт, але колись Мазепа сказав Хмельницькому:

А русня не зовсім люди, чисто про всяк випадок нагадую

Ураа Літопис полагодили

Капець, літопис поламався знов

Календарі 18 століття містили не лише дати церковних свят, але й прогнози погоди на рік вперед та поради на різні випадки життя. Коли сіяти, коли щеплювати дерева, стригти волосся, пускати кров і так далі — рекомендації щодо всього цього можна було знайти в календарях, друкованих у Києво-Печерській лаврі.

А втім, укладачі старих календарів попереджали читачів, що не всякий астрологічний прогноз обов'язково збувається.
Хоч астрологи й намагаються вгадати майбутнє за положенням зірок і планет на небі (це називалося аспектами), хоч вони й спираються на мудрість древніх, але все одно десь припускаються помилок.

ЧИТАТЕЛЕВИ

Скаꙁꙋютъ Астрологи, но не могꙋтъ знати;
На всѧкъ ли дн҃ь по той ихъ бꙋдꙋтъ припадати
Скаꙁцѣ Аспекта: єсть то неꙋдобно дѣло,
Да бы око земноє попрѧмꙋ оуꙁрѣло;
Что в҆‌ Нб҃ꙋ дѣлаєтсѧ: вел‌‌ьми протѧгаємъ
Зракъ, когда въ верстѣ поꙁнатъ что желаємъ,
А сколь къ Нб҃ꙋ высокѡ, и считать немо‌щнѡ,
Ꙗкъ же въ немъ дѣємаѧ поꙁнатъ можешъ тощнѡ?

Чтоже? кꙋрїоꙁитасъ тоє затѣваєтъ.
Прѧмо ль? ни? новинка бы, радъ дрꙋгимъ ꙗвлѧєтъ.
Обаче не беꙁъ оума, ниже дерꙁновеннѡ;
Но что древнихъ примѣтомъ на письмѣ ꙗвленнѡ;
Тоє чтꙋтъ: имѣютъ же орꙋдїѧ точна
Тѣй штꙋкѣ, имиже, то времена срочна
(В҆‌ коє времѧ чемꙋ быть) хꙋдожнѣ смѣкаютъ,
То высотꙋ (ꙗкъ мощнѡ) Нб҃а досѧзаютъ.

Чтожъ таⷨ оуспекꙋлюютъ, то здѣ практикꙋютъ
Цифиремъ, а Правилы древнихъ аппробꙋютъ.
Когдажъ сбꙋдетсѧ, ради, же таксѧ вгадало,
Єсли ни; єсть вымовка: помилкою стало.
Всѧкъ можешъ зъ досвѣдчен‌ьѧ своєгѡ поꙁнати,
Не всегда ден‌‌ьга въ ден‌‌ьгꙋ слꙋчитсѧ считати.
Съ тихъ мѣръ, ѽ Читателю! небꙋдь тебѣ диво,
Єсли въ ꙗкій день аспектъ покажетсѧ криво.

Єсть инде написано: свѣтлѡ и погоднѡ,
Да бꙋдетъ ли зъ воꙁдꙋхомъ писанноє сходно;
Часомъ ꙗснѡ быть мѣєтъ, а здѣ дождь вѣщꙋєтъ,
Так҆‌же; хꙋхнешъ въ рꙋки, где жаркѡ обѣцꙋєтъ.
Такъ инїи термѣны, ꙗкіє вписати
Тꙋтъ слꙋчилось, могꙋтъсѧ инакѡ доꙁнати.
Не весма разъ въраꙁъ скажꙋтъ, невесмажъ фалюютъ.
Ꙍ єдномъ мѣсцꙋ солгꙋтъ, ѡ дрꙋгомъ справдꙋютъ.

Многаждыбо видаємъ въ мѣсцꙋ неширокомъ,
Тамъ Сл҃нце палитꙏ, а тꙋтъ дождь рынетъ потокомъ.
Не все то намъ ꙗвнѡ єсть, бо свѣтъ єсть неꙁмѣрный
Хочъ намъ Ѕвѣдаⷬ въ подꙁорѣ, инымъ бꙋдетъ вѣрный.
Довол‌нѡ єсть и сїє кꙋрїоꙁитати
Что, хочъ невеꙁдѣ, правды можетъ доказати.
Тыже по срⷣцꙋ тебѣ сбытїѧ желаѧ,
По аспектахъ не престай Бг҃а оумл҃ѧѧ.

Календарь или Місяцослов христианский на літо 1721. Київ, 1720


| Літопис |

"Ти б сам пірнув на дно к линам. І парубоцькеє оддав би нам серденько!"

Сьогодні в журналі Літопис говоримо про кохання, час, надприроднє та козацький стан. Адже тема випуску — Романтизм.

В 18 номері:

- чи може бути кохання взаємним
- як король ельфів змінив стать
- чи платили правобережні козаки податки
- чи знав Фауст про секунди


| Літопис |

А податки хто платитиме?

В Інвентарі черкаського містечка Мошни за 1746 рік, біля імені Степана Мархоцького бачимо підпис "Kozak". На відміну від інших жителів, його графа податків порожня. Чому так?

Розгадку шукайте в 18 номері журналу Літопис.


| Літопис |

Мала Токмачка, 90–00рр

⚠ Увага РОЗШУК!

Прикмети:

- озеро в Азії
- велике, глибоке та безстічне
- реагує магічним чином на мелодію та співи

У своїй першій книзі 1677 року, монах Дмитро Туптало описує фантастичне озеро в Азії, провінції Алієза. Територія навкруги - суха, безводна і малопридатна для вирощування культур. Однак місцеві жителі знайшли підхід: вони співали та грали на музичних інструментах. Вдоволена мелодією, вода озера піднімалась з берегів і текла по виритих каналах до полів. Таким чином жителі підвищували врожай:

заживаймо способу такого, яко обивателі провинції названной Алієза, котрая єст в Азієй: заживают; єст у них єдно озеро великоє, і глубокоє, з котрого вода любо ся високо валами подносит, з берегов єднак невиливаєт, і ріки жадної з себе не випускаєт; аже країна там єст сухая і безводная, ониї обивателі ґди їм на поля, ниви і огороди води треба, зшедшися, а ставши по берегах того озера, співают, і іграют на розних інструментах, котрою їх меліодією вода ублаганна подносится з берегов своїх, і розливаєт струменьми: куди єї ониє люде ровами нато поробленими хотят провадит, аби їм за оную Гармонію вдячную, котрою єї утішили, живностю урожаєв вшеляких  вигодила.

Яка назва у цього озера? Де воно розташовано? Діліться своїми думками в коментарях.

Чуда Пресвятої і Преблагословенної Діви Марії. Ноагород-Сіверський, 1677 рік


| Літопис |