Относительно же сожительства спорадически внедренного сельского населения из других народностей смело можно сказать, что последнее во многом ассимилировалось с массою украинского населения. Подворные переписи в Херсонской губ. показали, напр., что многие немцы-колонисты говорят в большинстве случаев по-украински, что переселенные во времена "мертвых душ" Гоголя из великорусских губерний крепостные с фамилиями Живоглядов, Зернов и т. п. теперь считают себя украинцами, что переселенные из Сербии во времена устройства аракчеевских военных поселений Никшичи, Миятовичи, Пишчевичи, Бошняки и т. п. теперь говорят уже только по-украински и т. п.

И данные переписи 1897 года подтверждают то же, указывая, что многие татары, евреи, армяне, буддисты, попав в среду украинцев значительно ассимилируются последними. Из 22 миллионов людей, которые в перечисленных 23 губерниях родным языком назвали украинский, было 372 811 католиков, 104 — армяно-католиков, 26 402 старовера, 4 627 лютеран и реформатов, 3 359 — баптистов и менонитов, 2 474 — иудейской и караимской веры, 258 — магометан, 71 — буддистов и 89 — других вероисповеданий, указывающих на иное происхождение этих лиц.

Усі, як чоловіки й жінки, так і хлопці та дівчата, опускаються навколішки перед єпископом і подають йому яйця, пофарбовані у червоний або жовтий колір, промовляючи так: «Христос воскрес» [Christos vos Christ]. Єпископ, приймаючи яйце, відповідає: «Воїстину воскрес» [Oystinos vos Christos] і при цьому цілується з жінками і дівчатами. Єпископ менш, як за дві години, збирає 5 або 6 тис. яєць і має приємність цілувати найвродливіших жінок і дівчат, які є в церкві. Правда, йому певною мірою було б незручно й неприємно цілувати старих жінок, але він спритно і швидко розрізняє їх: коли бачить обличчя, яке йому не подобається, простягає для поцілунку лише руку.

И такъ рôкъ 1869 памятный ставъ ся черезъ укôнченьє и полученьє важнѣйшихъ частей зелѣзницѣ, проходячои черезъ саму середину пôвнôчнoи Америки вôдъ одного моря до другого и черезъ утворенье перекопу або каналу Суецкого. А хотяй великанськи̂ тоти̂ предпринятя не суть выплывомъ высокихъ якихъ чоловѣколюбныхъ гадокъ, а тôлько корыстолюбія промисловцѣвъ: то однакожь стались вони — тоти̂ дороги комукаційни̂ — великимъ и спасеннымъ добромъ для цѣлого чоловѣчества.

Если то є воля Провидѣнія, то Америка покликана стати ся въ будучности въ свѣтѣ торговельнôмъ и культурно-историчнôмъ тымъ, чимъ є серце въ чоловѣчôмъ организмѣ, вôдки животна кровь выходить и куда вона, окруживши всѣ составы тѣла, назадъ повертає.