Прошꙋ помѣтити лѣворꙋчъ колонъки: тыждень сѧ зачинає недѣлею (☉, Солнце), завершꙋє сѫботою (♄, Сатꙋрнъ).
❤25🤔5👍2
Forwarded from Мала Русь
#rus_russia_16_18
«Стихи на смерть гетьмана Петра Сагайдачного», 1622г.
Южнорусский писатель-полемист Кассиан Сакович в 1622 году ответил на вопрос принадлежности гетмана Войска Запорожского Петра Сагайдачного (1582 – 1622). Восхваляла его, оказывается, вовсе не какая-то там Украина :)
"Греция хвалит Нестора, Ахиллеса и Аякса.
Троя хвалит Гектора.
Рим хвалит Марка Курция и Помпея.
А Россия хвалит гетмана Петра Сагайдачного.".
Как и сегодня, Запорожье борется за право быть Россией. Увы, свидомые этого не понимают и, почему-то, записывают русского гетмана в патреон героев незалежной. А ведь он даже Москву посещал!
«Стихи на смерть гетьмана Петра Сагайдачного», 1622г.
Южнорусский писатель-полемист Кассиан Сакович в 1622 году ответил на вопрос принадлежности гетмана Войска Запорожского Петра Сагайдачного (1582 – 1622). Восхваляла его, оказывается, вовсе не какая-то там Украина :)
"Греция хвалит Нестора, Ахиллеса и Аякса.
Троя хвалит Гектора.
Рим хвалит Марка Курция и Помпея.
А Россия хвалит гетмана Петра Сагайдачного.".
Как и сегодня, Запорожье борется за право быть Россией. Увы, свидомые этого не понимают и, почему-то, записывают русского гетмана в патреон героев незалежной. А ведь он даже Москву посещал!
😁78🤔4❤2👍2🥰1
Веселий пилосос
Андрій М’ястківський. Веселий пилосос. Худ. В. Крюков. Веселка. Київ, 1973
| Літопис |
Пилюці, грязюці на горе
Живе собі в хаті просторій
Пилосос сміливий.
Чисто в хаті — він щасливий.
Понад все він любить чистоту.
В чистоти він завжди на посту.
Андрій М’ястківський. Веселий пилосос. Худ. В. Крюков. Веселка. Київ, 1973
| Літопис |
❤24😁10🥰3
с
😁56
Лемішка з коноплею ☘
Вечір п'ятниці... Час готувати лемішку з конопляним насінням. Спочатку робимо базову страву:
Модифікуємо:
Смачного! Гарних вихідних!
Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. Киев, 1860
| Літопис |
Вечір п'ятниці... Час готувати лемішку з конопляним насінням. Спочатку робимо базову страву:
Поджарить ситной или гречневой муки; поджаривъ, развести соленымъ кипяткомъ: сложить въ горшокъ, поставить въ печь на одинъ часъ; подавать до коровьяго масла или до поджареннаго постнаго съ лукомъ.
Модифікуємо:
Сделавши лѣмишку как обыкновенно, столочь сѣмя, и катать въ сѣмени лепешками, складывать въ макотру, ставить въ печь, чтобъ зажарилась.
Смачного! Гарних вихідних!
Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. Киев, 1860
| Літопис |
👍17❤7
ЕПОХА НАШОЇ СЛАВИ
На початку 1850-х років греко-католицький священник Антін Добрянський опублікував у щорічнику "Перемишлянин" огляд історії Перемишля. Трохи згодом в польських журналах у Львові і Варшаві вийшла критична рецензія на публікацію Добрянського.
Анонімний автор рецензії обурювався: чому Добрянський назвав епохою слави Перемишля той період історії міста, коли воно було під владою руських князів, адже саме тоді Перемишль потерпав від нападів інших народів?
У своїй відповіді Добрянський популярно об'яснив анонімусу, що таке наша слава і чому ми її не віддамо:
Антоній Добрянський. Отповідь на рецензію "відомості історическої о Перемишлі"<...> Пеpемишлянин на pік 1853. Перемишль, 1852
| Літопис |
На початку 1850-х років греко-католицький священник Антін Добрянський опублікував у щорічнику "Перемишлянин" огляд історії Перемишля. Трохи згодом в польських журналах у Львові і Варшаві вийшла критична рецензія на публікацію Добрянського.
Анонімний автор рецензії обурювався: чому Добрянський назвав епохою слави Перемишля той період історії міста, коли воно було під владою руських князів, адже саме тоді Перемишль потерпав від нападів інших народів?
У своїй відповіді Добрянський популярно об'яснив анонімусу, що таке наша слава і чому ми її не віддамо:
За злое бере Всеч<есний> Рец<ензент> сочинителеви розправы, що епоку, въ котрôй Перемышль пôдъ власными рускими былъ владѣтелями, епокою "нашои рускои славы" называти осмѣляеся, коли въ той епоцѣ каже даљше Всеч<есний> Рец<ензент> рôзныи народы на Перемышль нападали.
Насампередъ не говорится въ тôмъ мѣстци о славѣ Перемышля тôљко, але о славѣ Руси, о "славѣ нашôй," потому и тое приложити должнисмо, що всякій нарôдъ епоку своей самостоятељности и независимости епокою своей славы именуе, и яка была тая слава, така была, все славою зватися буде.
Нехайже намъ годится поспытати, котрую то епоку своей исторіи зовутъ н. пр. Поляки епокою своей славы, чи епоку передъ, чи по р. 1772? Видится, що перву, бо тамъ самостоятељными были, хоть яко такіи много нападеній отъ Татарôвъ утѣсненій ôтъ Шведôвъ, кровопролитія отъ крестоносцѣвъ, Козакôвъ и Волохôвъ утерпѣти мусѣли.
Для того и Русинъ епоку, въ котрôй власныхъ малъ владѣтелей, въ котрôй мôгъ свободно Бога хвалити, хоть былъ непокоеный нападеніями сосѣдôвъ, называе истинно епокою своей славы; епоку же, въ котрôй пôдъ чужое попался владѣніе, въ котрôй съ закрвавленнымъ сердцемъ поглядати мусѣлъ, якъ му церкви видирано и кости его предкôвъ зъ гробôвъ вымѣтовано (Длугушъ кн. XI) именуе справедливо епокою своей недолѣ.
Если то не по мнѣнію Всеч<есного> Рец<ензента>, то най благоволить означити намъ близше, котра мае быти епока нашои славы. Чи може Русинъ мае быти вже совсѣмъ безъ славы, а може и безславнымъ? хорони Боже!
Антоній Добрянський. Отповідь на рецензію "відомості історическої о Перемишлі"<...> Пеpемишлянин на pік 1853. Перемишль, 1852
| Літопис |
👍23🔥8❤1
Не я б'ю, верба б'є
Вербна неділя 19 століття в описі Миколи Маркевича:
Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. Киев, 1860
| Літопис |
Вербна неділя 19 століття в описі Миколи Маркевича:
В вербное воскресенье, возвратясь из заутрени, тот, кто не ленился встать рано и принесть с собою вербу, приходить к ленивцу спящему, бьет его и приговаривает:
"Не я бью, верба бьє
За тиждень—Великдень;
Будь великим, як верба,
А здоровий, як вода,
А богатий, як земля.“
Эту «свячену» вербу садят на огороде, в саду, в дворе.
Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. Киев, 1860
| Літопис |
❤27👍8