Звичаї наших північних сусідів:
Д. К. Зеленин. Восточнославянская этнография. Москва, изд. "Наука", 1991
| Літопис |
Севернорусские девушки отправляются в полночь в баню, завернув подол на голову, обнажают ягодицы, пятясь, входят в баню и приговаривает:
«Мужик богатый, ударь по ж. . . рукой мохнатой!»
Если к телу прикоснется волосатая рука, жених будет богатым, если безволосая и жесткая, он будет бедным и лютым, если мягкая — у него будет мягкий характер.
То же самое проделывают они и в риге. Выбежав из бани, севернорусские девушки голыми ложатся в снег, а назавтра разглядывают свой отпечаток: если на нем окажется след, девушка выйдет замуж и т. д.
Д. К. Зеленин. Восточнославянская этнография. Москва, изд. "Наука", 1991
| Літопис |
😁73🗿9🤔5❤3👍1
Як читати літеру Є в старих текстах:
Буквар языка славенскаго. Почаїв, 1765
| Літопис |
Є.
Самоє произностсѧ ꙗкоже Латінски ie. Спрагаємоє же со Согласними ꙗкоже е.
Буквар языка славенскаго. Почаїв, 1765
| Літопис |
👍25❤7
Forwarded from ✙ Хроніка Руська ✙
Моделі світу з курсу філософії Г. Кониського, Київ, 1749 р.
1.
2.
Напис знизу:
3.
4.
5.
Джерело: https://lib-fond.ru/lib-rgb/152/f-152-130/#image-123
—•—
#ілюстрації
#документи
#Гетьманщина
#малюнки
—•—
✙ Хроніка Руська ✙
✙Запропонувати пост✙
1.
Systhema mundi Ptolomaicu
Земна система Птолемея
2.
Circulus Solis
ad systhema Ptholomajcum
Коло Сонця
до системи Птолемея
Напис знизу:
По птоломаεву сказанію преходитъ солнце на твердѣ небесной в(ъ) εдинотъ часѣ: 365, 223 милѣ.
3.
Orbis Luna
ad systhema Ptholomajcum
Коло Місяця
до системи Птолемея
4.
Systhema Coperniconum
Система Коперника
5.
Systhema Tychonicu
Тихонічна система
—•—
#ілюстрації
#документи
#Гетьманщина
#малюнки
—•—
✙ Хроніка Руська ✙
✙Запропонувати пост✙
❤33👍4🤔1
Унікальний портрет козацького полковника
У 1651 р., під час Хмельниччини, тривало протистояння козацьких загонів на чолі полковників Небаби, Гаркуші, Подобайла та Литвиненка проти литовського польного гетьмана Януша Радзивілла. Тоді козаки зазнали поразки під містом Лоїв, що зараз на півдні Білорусі. Чернігівський полковник Мартин Небаба загинув у тій битві, а гетьман Радзивілл на знак пошани наказав насипати курган над могилою полковника. Автор наведеного малюнка — голландський художник Абрахам ван Вестерфельд, який був придворним живописцем Радзивілла. Вочевидь, Вестерфельд малював вже посмертний портрет Небаби, але спеціально "оживив" його.
Напис під малюнком німецькою:
В перекладі:
Relation vom Litauischen Feldzug im Jahre 1651
| Літопис |
У 1651 р., під час Хмельниччини, тривало протистояння козацьких загонів на чолі полковників Небаби, Гаркуші, Подобайла та Литвиненка проти литовського польного гетьмана Януша Радзивілла. Тоді козаки зазнали поразки під містом Лоїв, що зараз на півдні Білорусі. Чернігівський полковник Мартин Небаба загинув у тій битві, а гетьман Радзивілл на знак пошани наказав насипати курган над могилою полковника. Автор наведеного малюнка — голландський художник Абрахам ван Вестерфельд, який був придворним живописцем Радзивілла. Вочевидь, Вестерфельд малював вже посмертний портрет Небаби, але спеціально "оживив" його.
Напис під малюнком німецькою:
Der Cosackische General Lieutenant
Niebaba, so unter Loiof geblieben
В перекладі:
Козацький генерал-лейтенант Небаба, як поліг під Лоєвом
Relation vom Litauischen Feldzug im Jahre 1651
| Літопис |
❤54🔥15👍7🫡4🤔1
Костомаров — про ставлення підорах до українців в Російській імперії, або як класно було бути українцем в общєнародіі:
Н. Костомаров. О преподавании на народном языке в Южной Руси. «Голос», 1863, № 94
| Літопис |
Южнорусский простой народ считался каким-то поколением глупцов; самое обычное народное прозвище южнорусского поселянина в высшем обществе было — хохол-дурак; в барских домах выучивали этой фразе даже попугаев. От этого малороссийская народность и просвещение казались противоположными и несовместимыми стихиями. Те, которые происходили из этого народа, при первом соприкосновении с образованностью, а чаще с жалкою полуобразованностью, не только старались избавиться от признаков своей народности, но даже стыдились своего происхождения; иногда укрывали его и прикидывались — большею частью, неудачно и смешно — великорусами, и вообще смотрели с пренебрежением на тот народ, из которого сами вышли.
Кто не глумился над этой народностью? Кто не плевал на нее? Кто не кидал в нее грязью, а подчас и каменьями? И помещик, боявшийся, чтоб его дети не произнесли невзначай, при гостях, слышанных в девичьей или лакейской дурацких мужицких слов; и становой пристав, внук шинкаря или кромаря, жаловавшийся на глупость хохлов и убежденный в превосходстве великорусов; и солдат, при малейшем послаблении дисциплины готовый считать своим достоянием вола, курицу и хозяйку мужика, у которого поставлен на квартире; и великорусский торгаш, не считавший грехом надувать глупого хохла и выдумавший поговорку: хохлы — не люди; за хохла три пятницы молока не есть!
Н. Костомаров. О преподавании на народном языке в Южной Руси. «Голос», 1863, № 94
| Літопис |
🤬70👍7😢6❤4🤯1🫡1
Марципан від козацької старшини
В старшинському середовищі існувала традиція складати рукописні рецептурники, куди вписували різні способи готування страв з кулінарних книжок.
Такий рукопис мав і лубенський полковник Іван Кулябка (? — 1773). Ось цікавий рецепт марципану звідти:
Киевская старина, №9. Киев, 1883
| Літопис |
В старшинському середовищі існувала традиція складати рукописні рецептурники, куди вписували різні способи готування страв з кулінарних книжок.
Такий рукопис мав і лубенський полковник Іван Кулябка (? — 1773). Ось цікавий рецепт марципану звідти:
Взять одинъ фунтъ мигдаловъ, мало рожевои воды, толкти, одинъ фунтъ толченного сахару прибавить, толкти добре съ сахаромъ и мало приварити въ побѣляной кострюлѣ, чтобъ не выгорѣло, добре мѣшать; потомъ можно всякіе мукстра вирѣзовать, можно зъ сего тѣста вѣнки дѣлать, потомъ на марцѣпаны налить глянсъ, взять самого найчистѣйшого канарского сахару, стерти очень мѣлко, чтобы какъ мука крупичная, бѣлокъ розбить яечній, чтобы пѣна держалась на ложки, и мѣшать ис сахаромъ, чтобы густо было, и намазать на марцыпанъ, или з рожевою водою сахаръ стертія и лить на марцыпалъ, пекти въ печѣ; должно, чтобы пѣчъ не весма гарячая была, и сахаръ долженъ не весма жидокъ быть, чтобъ можно кистю мазать
Киевская старина, №9. Киев, 1883
| Літопис |
🔥34🤯10👍7❤2🤔1🍓1
Forwarded from Gesta Francorum
Більшість із нас ще зі шкільних часів пам'ятають про Троянську війну - не лише завдяки серії міфів та їхній поетичній редакції Гомера, але й хоча б завдяки пародії Котляревського на знамениту поему Вергілія. Водночас не надто відомою навіть для більшості сучасних французів є міфологема троянського походження їхньої нації. Навіщо французьким королям було потрібно виводити себе від троянців? Як це впливало на їхніх підданих? Про це детальніше розповідаю тут
👍28🔥6
Москва як назва країни
Наприкінці Острозької Біблії Іван Федоров розмістив відомості про себе як про друкаря. Причому одразу двома мовами.
Церковнослов'янською він пише про себе, що він змос҆̀квы.
А грецькою — що він ἐκ τῆς μεγάλης ρωσίας, тобто з Великої Росії.
Таким чином, Федоров (так само, як пізніше Лаврентій Зизаній та Іван Ужевич) називає Москвою не просто місто, а всю країну, яку греки називали Великою Росією.
Острозька Біблія. Острог, 1581
| Літопис |
Наприкінці Острозької Біблії Іван Федоров розмістив відомості про себе як про друкаря. Причому одразу двома мовами.
Церковнослов'янською він пише про себе, що він змос҆̀квы.
А грецькою — що він ἐκ τῆς μεγάλης ρωσίας, тобто з Великої Росії.
Таким чином, Федоров (так само, як пізніше Лаврентій Зизаній та Іван Ужевич) називає Москвою не просто місто, а всю країну, яку греки називали Великою Росією.
Острозька Біблія. Острог, 1581
| Літопис |
👍42🤔18🔥5❤2
я так люблю, коли ти кажеш ні
Грицько Кернеренко. В досужий час. Харків, 1896
| Літопис |
Чомъ мыни те прыятнише,
Якъ ты кажешь мыни „нитъ"?
Чому ничь мыни мылише,
Нижъ щоденный яркый свитъ?
Чомъ, якъ я тебе цилую,
Ты мовчышь уся нима?
А рука мене, я чую,
Все по трошку обнима?
Чомъ, якъ кажешь, що не любышь,
Въ тебе серце стукотыть,
А мое, почувши тее,
Хоче бильше ще любыть?
Грицько Кернеренко. В досужий час. Харків, 1896
| Літопис |
❤51🔥8🗿4😢3👍2
А тепер порівнюємо, як харчувалися українці і росіяни у 18 столітті:
В. Чертков. Топографическое описание Харьковскому наместничеству, 1785
| Літопис |
Что лежит до их пропитания, то едят они гораздо лучше великороссийских крестьян, ибо у редкого чтоб не было по крайней мере пшеничных папошников, называемых паленицами и книшами. Да аржаной хлеб почти у всех ситной и хорошо выпеченный, и невеяного они совсем не знают, да редко и решетной употребляют.
При том варят себе разные довольно вкусные яства по два раза в день, к обеду и к ужину, и никогда пустых щей и кашицы у них не бывает.
В. Чертков. Топографическое описание Харьковскому наместничеству, 1785
| Літопис |
👍51🥰20❤4🍓3
Україна на карті 1613 року
Князь Миколай Радзивілл з 1579 року захопився ідеєю створення точної мапи Великого князівства Литовського. Як вважають дослідники, до цієї справи долучався і князь Василь Острозький. Вигравіював карту у 1613 р. Гессель Герртіс на основі малюнків Томаша Маковського.
В нижній частині мапі є латинський підпис:
В перекладі:
Magni Ducatus Lithuaniae caeterarumque regionum illi adiacentium exacta descriptio... Anno 1613
| Літопис |
Князь Миколай Радзивілл з 1579 року захопився ідеєю створення точної мапи Великого князівства Литовського. Як вважають дослідники, до цієї справи долучався і князь Василь Острозький. Вигравіював карту у 1613 р. Гессель Герртіс на основі малюнків Томаша Маковського.
В нижній частині мапі є латинський підпис:
Volynia Vlteririor quae tum Vkraina tum Nis ab aliis vocitatur
В перекладі:
Далека Волинь, яку звали також Україною та Низом
Magni Ducatus Lithuaniae caeterarumque regionum illi adiacentium exacta descriptio... Anno 1613
| Літопис |
❤53🥰3