Litopys 🚛
4.41K subscribers
1.45K photos
23 videos
15 files
729 links
Шукаємо історичні доки про наші землі. І не тільки.

Тепер також випускаємо свій аматорський журнал.

Тіпнути адміну на каву можна тут: https://send.monobank.ua/jar/6JTPh4vWB6

Бот зворотнього зв'язку для пропозицій та підтримки: @Litopys_support_bot
Download Telegram
29 вересня день пам'яті Іллі Ріпина - видатного художника українського походження (1844-1930).
Його батько походив з козацького роду на прізвисько Ріпа.
Творчий спадок Ріпина величезний. За 68 років він створив понад 1000 творів.
Важливе місце у творчості художника посідала українська тема, живучи в російській імперії, зв’язків із Україною він ніколи не поривав, підтримував знайомства з діячами української культури, мав учнів з України.
"Тільки українки та парижанки вміють вдягатися зі смаком! Ви не повірите, як чарівно вбираються дівчата, парубки теж ладно… Це справді народний, зручний і граціозний костюм, дарма що здоровенні чоботи. А які дукати, моніста! Головні пов'язки, квіти! А які лиця! А яка мова! Просто краса, краса і краса!", - захоплено говорив Ілля Ріпин. Найвідоміший твір художника - "Запорожці", написаний ним під впливом відомого дослідника історії козацтва Дмитра Яворницького, з яким тісно приятелював. Художник працював над картиною з 1878 по 1891 роки.
Малювати Ілля Рєпін почав змалку. Перші уроки малювання давав двоюрідний брат Трохим Чапигін. Пізніше хлопця віддали на навчання до корпусу топографів, пізніше навчався іконопису в майстерню Бунакових, підробляв розписуванням храмів.
У 1863 р. Рєпін вирушив до Санкт-Петербург, фарбував дахи, екіпажі. Паралельно вступив до Рисувальної школи Товариства заохочення мистецтв і Артілі художників І.Крамського. Лише з другої спроби Ріпин вступив до петербурзької Академії мистецтв, яку закінчив із золотою медаллю, шість років стажувався в Парижі.
Війна росії проти України спонукала провідні західні музеї перекласифікувати митця з російського на українського художника після численних українських звернень.
54🔥7🤔1🗿1
День захисників і захисниць України ми не випадково відзначаємо саме сьогодні, у день свята Покрова Пресвятої Богородиці.

Образ Покрова особливо шанувався козаками і в Січі, і на Гетьманщині, де сформувалася традиційна ікона із зображенням Богородиці, яка захищає під своїм покровом козацтво, старшину і церковних архієреїв.

Одна з найвідоміших таких ікон походить з Покровської церкви с. Дешки, що на Київщині, і датується кінцем 17 — початком 18 століття. На цій іконі ліворуч у першому ряду зображено архієпископа Лазаря Барановича, а праворуч у другому — Богдана Хмельницького.

Ікона Покрова Пресвятої Богородиці, к. 17 — п. 18 ст. Зберігається у Національному художньому музеї України


| Літопис |
40👍12👎1🤬1
Прогноз погоди на 8—10 жовтня. Щоправда, 1719 року.

Громъ албо
блискавица
з҆̀ силнымъ потꙋжныⷨ доⷤчемъ.


Так шо беріть з собою парасольку завтра

Василь Корвін-Квасовський. Греческій, римскій и єврейскій календарь на лѣто <...> 1719. Чернігів, 1718


| Літопис |
49🥰8🍓4👍3🗿2
13 номер крадеться...

13 випуск журналу Літопис буде тематичним. Тому надсилайте свої статті, малюнки, вірші, схеми пов'язані із українською чарами, нечистою силою, потойбіччям, моторошними легендами, тру-краймом, тощо.

Номер підкрадеться ввечері 31 жовтня. Тож чекаємо ваші матеріали: @Litopys_support_bot або у приватні повідомлення каналу.


| Літопис |
21👍5🔥4👎1
Адмін вирішив зайти в бота за такої нагоди, а там нечитані повідомлення за три місяці... 😎
Усі вибачте, хто писав і не отримував відповіді. Зараз повідповідаю.
Треба повертатися до активнішого управління каналом. Тож нагадую, що у канала є банка, на яку можна донатити на розвиток як каналу, так і адмінового холодильника.
Адреса банки:
https://send.monobank.ua/jar/6JTPh4vWB6
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁135🤯2😇1
Два портрети Хмельницького. Але один з них трохи незвичайний. Тут він із вухами віслюка і рогами. Таке собі польське ІПСО 17 ст. з метою дискредитації противника. Створив ці портрети, до речі, один і той самий автор, Вільгельм Гондіус
😁74😎7🔥41
Жіночі гріхи XVII ст.

Захарій Копистенський у "Номоканоні" згадує про народні способи аборту та різні чаклунські обряди, що проводили тогочасні жінки:

Ѡ̑ Жєна‌хъ.
Ѿ жє‌нꙏ въпраша‌ти, є‌да҃ нє ноша‌хꙋ бы‌лїє, въ єжє нє сътвори‌ти о‌троча҃, и‌‌ли҃ а꙽щє ка‌ѧ нє напои҃ ложє‌снъ, є꙽жє нєꙁача‌ти, и‌ли҃ ꙗ‌дє҃ бы‌лїє, и‌ли҃ прєсыти‌сѧ и‌ и‌звєржє о‌троча҃ самохо‌тнѣ: и‌ є‌гда҃ о‌брѧ‌щєтсѧ, ꙗ꙽кѡ нѣ‌что сътвори҃, и‌ и‌ꙁвє‌ржє самохо‌тнѣ, оу‌бі‌йца є꙽сть, и‌ запрѣща‌єтъсѧ, ꙗ꙽кѡ оу‌бі‌йца. Ащє жє‌‌ нєво‌лєю по нꙋ‌ждѣ нѣ‌коєй и‌ꙁвє‌ржє дѣ‌тищ꙽ сво‌й, є‌дино҃ лѣ‌то да҃ нєпричасти҃сѧ. А носѧ‌щаѧ бы‌лїє, да҃ о‌ста‌вит꙽ є҃, и‌ да҃ запрѣти‌т꙽ сѧ шє‌сть лѣ‌тъ, по҃ шєстьдєсѧтомꙋ Пра‌вилꙋ, є꙽жє въ Трꙋллѣ. Та‌кожⷣє и‌ ѡ‌бви‌тїа: си‌рѣчъ, Шо‌лки, и‌ли҃ Конꙋ‌ры, а꙽щє на дѣ‌ти своѧ҃, и‌ли҃ живо‌тнаѧ въꙁлага‌ютъ, и‌‌ли҃ прохо‌дѧтъ чародѣ‌йства‌. Ащє жє‌ ꙗ‌дє‌ бы‌лїє, и‌ли҃ и҆‌но что҃, и‌ ѡ‌трави҃ ложєсна҃ своѧ҃, и‌ ктомꙋ҃ дѣ‌ти нєражда‌єтъ, ꙗ҆‌кѡ оꙋ‌бі‌йца запрѣща‌єт҆‌ъсѧ.


Захарій Копистенський. Номоканон. Київ, 1624

Далі буде...


| Літопис |
🤔30😁2👍1
На продовження попереднього поста. В цій частині тексту Копистенський згадує про "чаклування бобами", ворожіння та інші можливі гріхи жінок:

Ащє жє‌ волшєбствова҃, да҃ вѣ‌‌сть ко‌є дѣ‌‌тищє родитъ, и‌ли҃ да҃ поꙁна‌єтъ что҃ ѿ нє довѣ‌до‌мыхъ, Шє‌сть лѣ‌тъ да҃ нє причасти‌сѧ, по шєстьдєсѧтомꙋ Пра‌вилꙋ, Шє‌стого Събо‌ра. Та‌кождє, и‌ є‌ли‌ци дєржа‌тъ храни‌тєлнаѧ, и‌ли҃ волшєбсвꙋ‌ют҆‌ Бо‌бом҆‌, и‌ли҃ и꙽ными волхвова‌нми, и‌ли҃ тво‌рѧтъ оу‌сєрѧ‌ꙁи дѣ‌‌тєм҆‌ свои‌м҆‌ въ вєли‌кїй Чєтвєрто‌къ, и‌ꙁвѣ‌‌томъ є҆‌жє живо‌мъ бы‌ти и҆‌м꙽. Вꙏпраша́є҃ жє̀ и̑ ѡ̑ н҆̀ныⷯ грѣ‌‌сє́х꙽, блꙋ́да, и̑ во҇ⷧшє́бства, и̑ мала́кїи, и та́тбы҃, ꙗ҆̀кѡ и̑ мꙋжє́й, а̑ на́йпачє чрє́ꙁъ є҆̀стєство съ сво́ими мꙋ́жи нє падо́ша ли сѧ;


Захарій Копистенський. Номоканон. Київ, 1624

Найцікавішу частину книги Копистенського з описом використання чарівниками християнських обрядів, викликання бісів та язичницьких звичаїв зможете прочитати у прийдешньому номері "Літопису":)


| Літопис |
👍123🗿3🔥2
Як українці називали себе та інших українців

Малоруссукраинець, русин, руснак.

Украинцами называют соседи, преимущественно, жителей Киевской губернии (кроме Радомысльского уезда);

русинами называют себя наши соплеменники, живущие в Польше и Австрии;

руснаками — живущие в Бессарабии и в других местах в соседстве с молдаванами, для отличия себя от сих последних.

Жителей Полесья соседи называют поліщуками;

жителей Волынской губернии (кроме Полесья) — волиняками, волинцями;

Подольской губернии — подоляками, подолянами;

западной части Херсонской губернии, между Бугом и Днестром— ганьчуками и бессарабами, так как эта местность известна в народе под именем Ганьщины (т.е. бывшего ханского владения) и Бессарабии.

Жителей Хотинского уезда (в Бессарабии) называют раянами и патлачами.

Все же остальные украинцы чаще всего называют себя просто люде.


Михаил Левченко. Опыт русско-украинского словаря. Киев, 1874


| Літопис |
42👍19🔥7