ЖИТТЯ У МІСТІ
У селі всі знають одне одного, а в сучасному місті люди деколи не знають навіть своїх сусідів.
Проблеми, з якими стикалося традиційне суспільство в процесі урбанізації і відповідної трансформації соціальних відносин, відображено у пісні, записаній Костомаровим у Києві:
До речі, ми вже згадували одну пісню про міське життя українців середини 19 століття — і там теж йшлося про Київ і Бендери.
Костомаров Н.И. Народные песни, собранные в западной части Волынской губернии в 1844 году / Малорусский литературный сборник. Саратов, 1859
| Літопис |
У селі всі знають одне одного, а в сучасному місті люди деколи не знають навіть своїх сусідів.
Проблеми, з якими стикалося традиційне суспільство в процесі урбанізації і відповідної трансформації соціальних відносин, відображено у пісні, записаній Костомаровим у Києві:
БРАТ З СЕСТРОЮ
(Записана в Киеве)
У Бендері на риночку,
П'ють козаки горілочку.
Пили ж вони, гуляли,
На шинкарку гукали:
— Шинкарочко молода,
Повірь меду і вина!
— Не повірю, не продам,
Бо на тобі жупан дран.
— Єсть у мене грошей джбан.
— Як у тебе грошей джбан —
Я за тебе дочку дам.
У суботу змовлялись,
А в неділю звенчались,
А з вінчаньня вертались,
Свого роду питались:
— Скажи мині, серденько,
Якого ти родоньку?
— Я з Києва Петрівна,
По батькові Йванівна.
Скажи мині, серденько,
Якого ти родоньку?
— Я з Києва Петренко,
По батькові Йваненко.
Який тепер світ настав,
Що брат сестри не пізнав.
— Ходім, сестро, горою,
Розсіємось травою.
Ходім, сестро, степами,
Розсіємось цвітами!
Ой ти будеш жовтий цвіт,
А я буду синій цвіт!
Будуть люде косити —
За нас Бога молити;
Будуть люди цвіти рвати,
Із нас гріхи ізбирати.
Стануть люде казати:
Отсе ж тая травиця,
Що з братиком сестриця!
До речі, ми вже згадували одну пісню про міське життя українців середини 19 століття — і там теж йшлося про Київ і Бендери.
Костомаров Н.И. Народные песни, собранные в западной части Волынской губернии в 1844 году / Малорусский литературный сборник. Саратов, 1859
| Літопис |
❤29🤔7👍6🔥2😁1🍓1🗿1
ЄВРОПА
Марія на гравюрі Діонісія Синкевича звертається до Христа і водночас вказує лівою рукою вниз, на частину земної кулі, що підписана як Європа.
Гравюра міститься у першому друкованому ірмолої, виданому у Львові в 1700 році.
Ірмолой, си єстъ Ꙍсмогласникъ. Львів, 1700
| Літопис |
Марія на гравюрі Діонісія Синкевича звертається до Христа і водночас вказує лівою рукою вниз, на частину земної кулі, що підписана як Європа.
Гравюра міститься у першому друкованому ірмолої, виданому у Львові в 1700 році.
Ірмолой, си єстъ Ꙍсмогласникъ. Львів, 1700
| Літопис |
👍39❤12
YouTube
[ДАВНІ РУКОПИСИ] 17 ст. Дума про козака Нетягу
Розбираємо козацьку думу про козака Нетягу зі Збірника Кондрацького. Збірник був знайдений Михайлом Возняком, відомим українським фольклористом та науковцем у 1920-х роках.
Збірник Кондрацького - це рукописний збірник українських та польських пісень, складений…
Збірник Кондрацького - це рукописний збірник українських та польських пісень, складений…
КОЗАЦЬКИЙ ЕТОС
Хто читав Іліаду, мабуть пам'ятає, як Гомер описує двобої між ахейцями і троянцями. Герої цих поєдинків демонструють не лише силу і вправність, але й особливу вдачу, чи, як сказали б греки, етос. Гомерівський герой має благородне походження, він завжди готовий прийняти виклик суперника і битися, бо ним рухає жага до слави — заради неї він постійно шукає змагань і нехтує своїм життям.
В українській епічній традиції також є приклад опису двобою, в якому розкривається лицарський, а саме козацький етос. Йдеться про одну з найдавніших відомих козацьких дум — думу про козака Нетягу і його поєдинок з татарином. Пан Андрій читає і детально коментує її у своєму новому відео на каналі "Історія мови":
https://youtu.be/dz54wX9CTLw
| Літопис |
Хто читав Іліаду, мабуть пам'ятає, як Гомер описує двобої між ахейцями і троянцями. Герої цих поєдинків демонструють не лише силу і вправність, але й особливу вдачу, чи, як сказали б греки, етос. Гомерівський герой має благородне походження, він завжди готовий прийняти виклик суперника і битися, бо ним рухає жага до слави — заради неї він постійно шукає змагань і нехтує своїм життям.
В українській епічній традиції також є приклад опису двобою, в якому розкривається лицарський, а саме козацький етос. Йдеться про одну з найдавніших відомих козацьких дум — думу про козака Нетягу і його поєдинок з татарином. Пан Андрій читає і детально коментує її у своєму новому відео на каналі "Історія мови":
https://youtu.be/dz54wX9CTLw
| Літопис |
🔥32👍9❤8
Forwarded from Український Наступ | #УкрТг ∆
29 вересня день пам'яті Іллі Ріпина - видатного художника українського походження (1844-1930).
Його батько походив з козацького роду на прізвисько Ріпа.
Творчий спадок Ріпина величезний. За 68 років він створив понад 1000 творів.
Важливе місце у творчості художника посідала українська тема, живучи в російській імперії, зв’язків із Україною він ніколи не поривав, підтримував знайомства з діячами української культури, мав учнів з України.
"Тільки українки та парижанки вміють вдягатися зі смаком! Ви не повірите, як чарівно вбираються дівчата, парубки теж ладно… Це справді народний, зручний і граціозний костюм, дарма що здоровенні чоботи. А які дукати, моніста! Головні пов'язки, квіти! А які лиця! А яка мова! Просто краса, краса і краса!", - захоплено говорив Ілля Ріпин. Найвідоміший твір художника - "Запорожці", написаний ним під впливом відомого дослідника історії козацтва Дмитра Яворницького, з яким тісно приятелював. Художник працював над картиною з 1878 по 1891 роки.
Малювати Ілля Рєпін почав змалку. Перші уроки малювання давав двоюрідний брат Трохим Чапигін. Пізніше хлопця віддали на навчання до корпусу топографів, пізніше навчався іконопису в майстерню Бунакових, підробляв розписуванням храмів.
У 1863 р. Рєпін вирушив до Санкт-Петербург, фарбував дахи, екіпажі. Паралельно вступив до Рисувальної школи Товариства заохочення мистецтв і Артілі художників І.Крамського. Лише з другої спроби Ріпин вступив до петербурзької Академії мистецтв, яку закінчив із золотою медаллю, шість років стажувався в Парижі.
Війна росії проти України спонукала провідні західні музеї перекласифікувати митця з російського на українського художника після численних українських звернень.
Його батько походив з козацького роду на прізвисько Ріпа.
Творчий спадок Ріпина величезний. За 68 років він створив понад 1000 творів.
Важливе місце у творчості художника посідала українська тема, живучи в російській імперії, зв’язків із Україною він ніколи не поривав, підтримував знайомства з діячами української культури, мав учнів з України.
"Тільки українки та парижанки вміють вдягатися зі смаком! Ви не повірите, як чарівно вбираються дівчата, парубки теж ладно… Це справді народний, зручний і граціозний костюм, дарма що здоровенні чоботи. А які дукати, моніста! Головні пов'язки, квіти! А які лиця! А яка мова! Просто краса, краса і краса!", - захоплено говорив Ілля Ріпин. Найвідоміший твір художника - "Запорожці", написаний ним під впливом відомого дослідника історії козацтва Дмитра Яворницького, з яким тісно приятелював. Художник працював над картиною з 1878 по 1891 роки.
Малювати Ілля Рєпін почав змалку. Перші уроки малювання давав двоюрідний брат Трохим Чапигін. Пізніше хлопця віддали на навчання до корпусу топографів, пізніше навчався іконопису в майстерню Бунакових, підробляв розписуванням храмів.
У 1863 р. Рєпін вирушив до Санкт-Петербург, фарбував дахи, екіпажі. Паралельно вступив до Рисувальної школи Товариства заохочення мистецтв і Артілі художників І.Крамського. Лише з другої спроби Ріпин вступив до петербурзької Академії мистецтв, яку закінчив із золотою медаллю, шість років стажувався в Парижі.
Війна росії проти України спонукала провідні західні музеї перекласифікувати митця з російського на українського художника після численних українських звернень.
❤54🔥7🤔1🗿1
День захисників і захисниць України ми не випадково відзначаємо саме сьогодні, у день свята Покрова Пресвятої Богородиці.
Образ Покрова особливо шанувався козаками і в Січі, і на Гетьманщині, де сформувалася традиційна ікона із зображенням Богородиці, яка захищає під своїм покровом козацтво, старшину і церковних архієреїв.
Одна з найвідоміших таких ікон походить з Покровської церкви с. Дешки, що на Київщині, і датується кінцем 17 — початком 18 століття. На цій іконі ліворуч у першому ряду зображено архієпископа Лазаря Барановича, а праворуч у другому — Богдана Хмельницького.
Ікона Покрова Пресвятої Богородиці, к. 17 — п. 18 ст. Зберігається у Національному художньому музеї України
| Літопис |
Образ Покрова особливо шанувався козаками і в Січі, і на Гетьманщині, де сформувалася традиційна ікона із зображенням Богородиці, яка захищає під своїм покровом козацтво, старшину і церковних архієреїв.
Одна з найвідоміших таких ікон походить з Покровської церкви с. Дешки, що на Київщині, і датується кінцем 17 — початком 18 століття. На цій іконі ліворуч у першому ряду зображено архієпископа Лазаря Барановича, а праворуч у другому — Богдана Хмельницького.
Ікона Покрова Пресвятої Богородиці, к. 17 — п. 18 ст. Зберігається у Національному художньому музеї України
| Літопис |
❤40👍12👎1🤬1
Прогноз погоди на 8—10 жовтня. Щоправда, 1719 року.
Так шо беріть з собою парасольку завтра
Василь Корвін-Квасовський. Греческій, римскій и єврейскій календарь на лѣто <...> 1719. Чернігів, 1718
| Літопис |
Громъ албо
блискавица
з҆̀ силнымъ потꙋжныⷨ доⷤчемъ.
Василь Корвін-Квасовський. Греческій, римскій и єврейскій календарь на лѣто <...> 1719. Чернігів, 1718
| Літопис |
❤49🥰8🍓4👍3🗿2
13 номер крадеться...
13 випуск журналу Літопис буде тематичним. Тому надсилайте свої статті, малюнки, вірші, схеми пов'язані із українською чарами, нечистою силою, потойбіччям, моторошними легендами, тру-краймом, тощо.
Номер підкрадеться ввечері 31 жовтня. Тож чекаємо ваші матеріали: @Litopys_support_bot або у приватні повідомлення каналу.
| Літопис |
13 випуск журналу Літопис буде тематичним. Тому надсилайте свої статті, малюнки, вірші, схеми пов'язані із українською чарами, нечистою силою, потойбіччям, моторошними легендами, тру-краймом, тощо.
Номер підкрадеться ввечері 31 жовтня. Тож чекаємо ваші матеріали: @Litopys_support_bot або у приватні повідомлення каналу.
| Літопис |
❤21👍5🔥4👎1
Адмін вирішив зайти в бота за такої нагоди, а там нечитані повідомлення за три місяці... 😎
Усі вибачте, хто писав і не отримував відповіді. Зараз повідповідаю.
Треба повертатися до активнішого управління каналом. Тож нагадую, що у канала є банка, на яку можна донатити на розвиток як каналу, так і адмінового холодильника.
Адреса банки:
https://send.monobank.ua/jar/6JTPh4vWB6
Усі вибачте, хто писав і не отримував відповіді. Зараз повідповідаю.
Треба повертатися до активнішого управління каналом. Тож нагадую, що у канала є банка, на яку можна донатити на розвиток як каналу, так і адмінового холодильника.
Адреса банки:
https://send.monobank.ua/jar/6JTPh4vWB6
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
send.monobank.ua
Безпечний переказ коштів
Надсилайте безкоштовно та безпечно кошти
😁13❤5🤯2😇1
Forwarded from Шабля, горілка і шляхетська честь
Два портрети Хмельницького. Але один з них трохи незвичайний. Тут він із вухами віслюка і рогами. Таке собі польське ІПСО 17 ст. з метою дискредитації противника. Створив ці портрети, до речі, один і той самий автор, Вільгельм Гондіус
😁74😎7🔥4❤1
Жіночі гріхи XVII ст.
Захарій Копистенський у "Номоканоні" згадує про народні способи аборту та різні чаклунські обряди, що проводили тогочасні жінки:
Захарій Копистенський. Номоканон. Київ, 1624
Далі буде...
| Літопис |
Захарій Копистенський у "Номоканоні" згадує про народні способи аборту та різні чаклунські обряди, що проводили тогочасні жінки:
Ѡ̑ Жєнахъ.
Ѿ жєнꙏ въпрашати, єда҃ нє ношахꙋ былїє, въ єжє нє сътворити отроча҃, или҃ а꙽щє каѧ нє напои҃ ложєснъ, є꙽жє нєꙁачати, или҃ ꙗдє҃ былїє, или҃ прєсытисѧ и извєржє отроча҃ самохотнѣ: и єгда҃ обрѧщєтсѧ, ꙗ꙽кѡ нѣчто сътвори҃, и иꙁвєржє самохотнѣ, оубійца є꙽сть, и запрѣщаєтъсѧ, ꙗ꙽кѡ оубійца. Ащє жє нєволєю по нꙋждѣ нѣкоєй иꙁвєржє дѣтищ꙽ свой, єдино҃ лѣто да҃ нєпричасти҃сѧ. А носѧщаѧ былїє, да҃ оставит꙽ є҃, и да҃ запрѣтит꙽ сѧ шєсть лѣтъ, по҃ шєстьдєсѧтомꙋ Правилꙋ, є꙽жє въ Трꙋллѣ. Такожⷣє и ѡбвитїа: сирѣчъ, Шолки, или҃ Конꙋры, а꙽щє на дѣти своѧ҃, или҃ животнаѧ въꙁлагаютъ, или҃ проходѧтъ чародѣйства. Ащє жє ꙗдє былїє, или҃ и҆но что҃, и ѡтрави҃ ложєсна҃ своѧ҃, и ктомꙋ҃ дѣти нєраждаєтъ, ꙗ҆кѡ оꙋбійца запрѣщаєт҆ъсѧ.
Захарій Копистенський. Номоканон. Київ, 1624
Далі буде...
| Літопис |
🤔30😁2👍1