Урегулювання чехословацької проблеми, яке зараз досягнуто, є, на мій погляд, лише прелюдією до більшого врегулювання, в якому вся Європа може знайти мир. Сьогодні вранці я мав ще одну розмову з канцлером Німеччини гером Гітлером, і ось папір, на якому його, а також моє, ім'я. Дехто з вас, можливо, вже чув, що тут міститься, але я хотів би просто прочитати це вам: «...Ми розглядаємо угоду, підписану вчора ввечері, і англо-німецьку морську угоду як символ бажання наших двох народів більше ніколи не воювати один з одним».

Я очень рад, что вы хвалитесь хорошею выделкою кож. Но не много ли будет четырех тысяч, которыми вы жертвуете для него? Не лишите ли вы через это себя опять всего необходимого? Я нарочно здесь расспрашивал искусных фабрикантов в выделывании кож, с которыми именно для этого познакомился. Некоторые из них заводили в Малороссии и жалуются особенным неуспехом, жалуются на то, что Москва всегда подрывает. Там выделываются кожи довольно дурно, и оттого чрезвычайно дешево; а народ мало смотрит на доброту, но более на дешевизну. Из Москвы же развозят их по всей России. Особенно не советуют делать из нее сапог, седел и других вещей, а лучше продавать ее тотчас по выделке, потому что эти вещи московской работы делаются как попало, продаются так дешево, как грибы, и потому здешние фабриканты ни одной кожи, ниже сделанной из нее вещи, не отпускают в провинцию, а продают всё это здесь, потому что здесь только могут им выгодно заплатить. Главное, еще советуют смотреть в оба за фабрикантом, не отпускать его в дальние места, не взяв у него пашпорта, и не вверять ему никогда слишком большой суммы. 

Чи волно войнꙋ провадиты.

Волно, але Война маєтъ сѧ вчасне виповѣсти абы и непрїѧтель приготовалъ сѧ ѡⷮ мающаго власть, з҆̀ причины слꙋшной, длѧ ѡдебранѧ добръ завоєваннїхъ, противо тꙋркомъ, єретикомъ, противо тимъ которїи Королѧ бештаютъ, и кривдꙋ ємꙋ чинѧтъ, противо строптивимъ Ребеллѣꙁантомъ,

на таково́́ зась справедливо́́ во́́нѣ, воⷧно шꙋкати побѣды чреⷥ здрадꙋ, мѣста, села палити, противнихъ оубиваты, але не невиннїхъ кꙋпцевъ, пословъ, невѣстъ, дѣтей, Каплановъ, Иноковъ; Церквей, такожде Шпиталїовъ, Каплицъ, невоⷥможно поⷣ грѣхом҆̀ смертельнимъ палити.

Ктѡ зась Войнꙋ несправедливꙋю провадитъ, грѣшитъ смертельне, и ѡⷮповѣсть Гдⷭ҇ꙋ Бг҃ꙋ на страшномъ сꙋдѣ за кровопролитїє, и за всѧ кривды чл҃вкомъ цѣлого Црт҇ⷭвїѧ содѣланнаѧ.

На фотографії 1917 року, яка зроблена у великій залі будинку Дворянського зібрання в Чернігові, бачимо два українські прапори. На сьогодні це єдина відома світлина з зображенням українських символів доби Української революції, що була зроблена влітку 1917 року.

Стяги знаходяться на почесному місці. Вони виконані згідно геральдичних традицій, на одному з прапорів проглядається напис «НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ».

Автором фотографії є француз Мойсей Шамбон (1871-1945) – викладач Чернігівського реального училища, фотограф-аматор, який з родиною мешкав у Чернігові з 1913 до 1920 року. Народився у містечку Т’єр (Франція). Можемо припустити, що М. Шамбон відгукнувся на події, які відбувались у губернському центрі починаючи з весни 1917 року. Він був їх безпосереднім учасником, а відтак, мав можливість проводити фотофіксацію доленосних для України подій.

AKT
ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня
1991 року,

- продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в
Україні,

- виходячи з права на самовизначення, передбаченого
Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

- здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
урочисто

ПРОГОЛОШУЄ
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність виключно
Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.



ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
24 серпня 1991 року