В яких випадках дозволено вбити людину?

Відповідають ченці одного монастиря на Львівщині:

Коли волно забыти невиннаго чл҃вка, или виннаго?

Ѿвѣтъ. волно забити

а҃. Коли неприѧтель ѡблѧжетъ мѣсто, длѧ єдныѧ особы оубитїѧ, волно мѣстꙋ таковаго чл҃вка выдати на см҃рть.

в҃. Коли неприѧтель мѣсто ѡблѧжетъ, волно ємꙋ вежꙋ з꙽ арматъ ѡвалити хотѧй бы вѣдалꙏ, же тамъ сꙋть и невинныи люди.

г҃. Можетъ забити чл҃вкꙏ чл҃вка, в҆̀ оборонѣ, хотѧй бы наєꙁⷣники, на здравїє были шалїоныи, пїѧныи, и люнатики.

д҃. Можетъ невѣста забити того, который бы ю хотѣлъ зґвалтити, єжели бы не могла ґвалтꙋ кричати, людей до ратꙋнкꙋ дочекатисѧ.

Собраніє припадковъ краткоє и дх҃овнымъ ѡсобомъ потребноє. Унів, друкарня Успенського монастиря, 1732


| Літопис |

СТАРАЯ ТОЛСТАЯ БАБА МОСКВА

Микола Гоголь скаржачись Михайлу Максимовичу, що той засидівся у Москві, ось так описує це місто:

Молодец! меня подбил ехать в Киев, а сам сидит и ни гадки о том. А между тем я почти что не на выезде уже. Что ж, едешь или нет? влюбился же в — эту старую толстую бабу — Москву, от которой, кроме щей да матерщины, ничего не услышишь.

Письма Н. В. Гоголя. Редакция В. И. Шенрока. В четырех томах. Том первый. С.-Петербург, 1901


| Літопис |

Чи може гермафродит женитися?

Галицькі ченці першої половини 18 століття вважали, що може. Яка стать у гермафродита "презвитяжающа", по тій статі він і має женитися.

Але якщо гермафродит має статеві члени обох статей в рівній мірі, то він має сам обрати, якій статі хоче слідувати. І присягнути перед єпископом, що не буде слідувати іншій статі, крім тієї що собі обрав.

Чтѡ єстъ гермафродитъ и чи можетъ сѧ жениты.

Гермафродитъ єстъ той чл҃вѣкъ, которїй раꙁомъ маєтъ члены встидливїи ѡбоєгѡ полꙋ, сієстъ Мꙋжескагѡ и Женскагѡ: которїи теды полъ въ немъ бꙋдетъ преꙁвитѧжающїй, по семꙋ полꙋ женитисѧ маєтъ;

ащебиже члени встидливїє били ровнїє ѡбоєгѡ полꙋ, на той часъ таковїй чл҃вѣкъ иматъ себѣ ѡбрати ꙗковомꙋ полꙋ хощетъ послѣдоваты, а ѡбравши долженъ преⷣ Єпⷭ҇помъ власнимъ присѧгнꙋты, ꙗкѡ ѡпрочъ того, которїи себѣ ѡбралъ, иномꙋ полꙋ не иматъ послѣдоваты.

Поученіє о святих тайнах. Унів, друкарня Успенського монастиря, 1745


| Літопис |

ВЛАДА, МОВА і СТАТУС

Чому наприкінці 17 століття у Львові (римо-)католицькі священники вважали православних священників простаками?
Розповідає Йосиф Шумлянський:

Наслꙋхалеⷨсѧ и тогѡ часто, же нам҆̀ панѡве дх҃овенствѡ рымскоє, а часомъ и лѧда кто примѡвлѧют҆̀, простотою, наꙁываютъ насъ неꙋками; а то длѧ тогѡ самогѡ, же латинскогѡ писма, ал̾бо пол̾скогѡ мнѡгїє нераꙁꙋмѣютъ, ѧꙁыкомъ латинскимъ, ал̾бо пол̾ским҆̀ мовити не оумѣютъ, хочай дрꙋгїй св҃щенникъ в҆̀ словенскомъ ꙗꙁыкꙋ и писмѣ, бꙋдетъ добре оучоный, и оумѣєтный, и бол̾шъ оумѣти бы неповиненъ толко кождїй своєгѡ власногѡ ѧꙁыка добре писмѡ, але же латинскогѡ ѧꙁыка ал̾бо пол̾скагѡ не оумѣєтъ, то южъ оу пана простакъ.

Йосиф Шумлянський. Метрика. Львів, 1687


| Літопис |

Гоголь про київську професуру – "стара пліснява з кременецького ліцею"

Микола Гоголь не сильно оцінив професуру нововідкритого київського університету, де сам планував викладати:

Ну, какой сволочи набрали в ваш киевский университет! Мне даже жаль бедного Максимовича, что он попался между них. Можно ли это? Новый университет! тут бы нужно стараться, пользуясь этою выгодою, набрать новых профессоров, а вместо этого набрали старой плесени из глупого кременецкого лицея.

Письма Н. В. Гоголя. Редакция В. И. Шенрока. В четырех томах. Том первый. С.-Петербург, 1901


| Літопис |

"Лише прелюдія до більшого врегулювання, в якому вся Європа може знайти мир"

Промова британського прем'єра Невілла Чемберлена 30 вересня 1938 року, після підписання Мюнхенської угоди:

Урегулювання чехословацької проблеми, яке зараз досягнуто, є, на мій погляд, лише прелюдією до більшого врегулювання, в якому вся Європа може знайти мир. Сьогодні вранці я мав ще одну розмову з канцлером Німеччини гером Гітлером, і ось папір, на якому його, а також моє, ім'я. Дехто з вас, можливо, вже чув, що тут міститься, але я хотів би просто прочитати це вам: «...Ми розглядаємо угоду, підписану вчора ввечері, і англо-німецьку морську угоду як символ бажання наших двох народів більше ніколи не воювати один з одним».

І Літопис І

Малюнок учня майстерні Києво-Печерської лаври — Грицька, альбом №14, XVIII ст.

—•—
#мистецтво
#Гетьманщина
#українські_типи
#малюнки
—•—

✙ Хроніка Руська ✙
✙Запропонувати пост✙

Гоголь про різницю між українським та російським бізнесом

Микола Гоголь пише, що в Москві роблять неякісні вироби зі шкіри. Хоча готові продукти жахливі, їхня низька ціна приваблює покупців. Тому більш майстерні українські виробники програють конкурентну боротьбу:

Я очень рад, что вы хвалитесь хорошею выделкою кож. Но не много ли будет четырех тысяч, которыми вы жертвуете для него? Не лишите ли вы через это себя опять всего необходимого? Я нарочно здесь расспрашивал искусных фабрикантов в выделывании кож, с которыми именно для этого познакомился. Некоторые из них заводили в Малороссии и жалуются особенным неуспехом, жалуются на то, что Москва всегда подрывает. Там выделываются кожи довольно дурно, и оттого чрезвычайно дешево; а народ мало смотрит на доброту, но более на дешевизну. Из Москвы же развозят их по всей России. Особенно не советуют делать из нее сапог, седел и других вещей, а лучше продавать ее тотчас по выделке, потому что эти вещи московской работы делаются как попало, продаются так дешево, как грибы, и потому здешние фабриканты ни одной кожи, ниже сделанной из нее вещи, не отпускают в провинцию, а продают всё это здесь, потому что здесь только могут им выгодно заплатить. Главное, еще советуют смотреть в оба за фабрикантом, не отпускать его в дальние места, не взяв у него пашпорта, и не вверять ему никогда слишком большой суммы. 

Письма Н. В. Гоголя. Редакция В. И. Шенрока. В четырех томах. Том первый. С.-Петербург, 1901


| Літопис |

Чи можна воювати? І коли війна вважається справедливою?

Відповідь галицьких ченців 18 століття:

Чи волно войнꙋ провадиты.

Волно, але Война маєтъ сѧ вчасне виповѣсти абы и непрїѧтель приготовалъ сѧ ѡⷮ мающаго власть, з҆̀ причины слꙋшной, длѧ ѡдебранѧ добръ завоєваннїхъ, противо тꙋркомъ, єретикомъ, противо тимъ которїи Королѧ бештаютъ, и кривдꙋ ємꙋ чинѧтъ, противо строптивимъ Ребеллѣꙁантомъ,

на таково́́ зась справедливо́́ во́́нѣ, воⷧно шꙋкати побѣды чреⷥ здрадꙋ, мѣста, села палити, противнихъ оубиваты, але не невиннїхъ кꙋпцевъ, пословъ, невѣстъ, дѣтей, Каплановъ, Иноковъ; Церквей, такожде Шпиталїовъ, Каплицъ, невоⷥможно поⷣ грѣхом҆̀ смертельнимъ палити.

Ктѡ зась Войнꙋ несправедливꙋю провадитъ, грѣшитъ смертельне, и ѡⷮповѣсть Гдⷭ҇ꙋ Бг҃ꙋ на страшномъ сꙋдѣ за кровопролитїє, и за всѧ кривды чл҃вкомъ цѣлого Црт҇ⷭвїѧ содѣланнаѧ.

Поученіє о святих тайнах. Унів, друкарня Успенського монастиря, 1745


| Літопис |

Окей, ви хотіли тру крайм, буде вам тру крайм.

Ось історія з села Пузів на Волині.

Вбито: пана Карпа Пузовського.
Дата: 9 лютого 1601.
Знаряддя вбивста: верцимак (ось це, судячи з пояснення в книзі).

Ваші версії: хто вбив і чому?

Відповідь буде в наступному пості. Чи в післянаступному.