Квота

Квота — норма, доля или часть чего-либо допускаемого в рамках возможных соглашений и договоров.

Варианты применения квоты:

1. Квота на экспорт какой-либо продукции. Например, Украина может беспошлинно вывозить в Европу определённое количества мёда. Это количество оговорено наперёд и зафиксировано в международных договорах. Это и есть квота.

2. Квота в иммиграционной политике. Например, США разрешает только ограниченному числу людей получать вид на жительство через зеленую карту.

3. Квота в международном валютном фонде. Каждый государства-члена МВФ устанавливается квота, которая выражается в специальных правах заимствования (об этом напишу в следующим посте)

Специальные права заимствования

Специальные права заимствования – условная расчетная единица Международного валютного фонда, используемая при расчетах между странами и для предоставления кредитов. СПЗ представляют собой сумму резервных платежей государств в резервной системе.

По-сути, это валюта, которая была придумана МВФ для выдачи кредитов различным странам. Она состоит на 41,73% из доллара США, 30,93% из евро, 10,92% из китайского юаня, 8,33% из японской иены и на 8,09% из фунта стерлинга.

Все кредиты от МВФ выдают в этой валюте. И погашают кредиты также в СПЗ.
То есть схема такая: Украина получила кредит от МФВ, обменяла эти деньги (часто на доллары/евро) в других странах-членах МВФ - обменяла доллары/евро на гривну - выплатила пенсии/зарплаты.
И потом в обратную сторону:)

Финансовая отчётность

Сегодня хочу рассказать вам скорее не экономический, а финансовый термин.
Финансовая отчётность - это набор с четырёх (для Украины) отчётов, которые в совокупности формируют фин. отчётность предприятия.

1. Баланс предприятия
Здесь показано состояние средств предприятия в двух разрезах - по составу (актив) и по источникам формирования (пассив). То есть, в этом отчёте мы видим, что есть у предприятия (выражено в деньгах) - оборудование, недвижимость, кредиты, наличие товара на складах и т.д.

2. Отчет о финансовых результатах
Здесь показано результаты финансово-хозяйственной деятельности предприятия за квартал или год. Отчет раскрывает структуру доходов и расходов предприятия, определяет общую сумму операционной прибыли, доходы (расходы) по другим видам деятельности, а также величину чистой прибыли (убытка).

3. Отчет о движение денежных средств
Отчет о движении денежных средств отражает движение денежных средств на предприятии. Он состоит из трех разделов, в которых раскрывается движение средств в результате операционной, инвестиционной и финансовой деятельности предприятия. Отчет дает нам понимание того, увеличилось ли количество денег на предприятии (и если да, то почему).

4. Отчет о собственном капитале
Отчет о собственном капитале отражает изменения, произошедшие в составе собственного капитала, и показывает причины, которые привели к таким изменениям.

Виды безработицы

Экономисты выделяют несколько видов безработицы. Среди них:

1. Фрикционная безработица
Это естественный тип, который вызван периодом смены работы. Например, человек решил сменить поле деятельности, уволился с предыдущей работы и ищет новую. Или переезжает в другой город и ищет работу.

2. Структурная безработица
Этот вид возникает по причине несоответствия квалификации людей, ищущих работу с предложенными вакансиями. То есть спрос на рынке труда расходится с предложением. Например, если сейчас массово появлятся беспилотные автомобили, то у нас будет очень много безработных водителей. Их профессия больше не будет нужна. Это и будет структурная безработица.

3. Сезонная безработица
Эта безработица связана очень часто с природными условиями. Например, владельцы кафе в курортных зонах принимают на работу только на период май-октябрь, держать лишних сотрудников «не в сезон» для них очень затратное дело. Соответственно, эти сотрудники сезонно без работы.

4. Циклическая безработица
Возникает во время кризиса. Люди не могут позволить себе покупать новые товары - падает общий объем производства. Происходит сокращение затрат предприятий за счет урезания численности рабочих мест. Хороший пример - кризис 2008 года в США.

5. Институциональная безработица
К этой категории относятся люди, которые сознательно не хотят работать и живут на пособие от государства.

Либерализация

Либерализация экономики – процесс освобождения экономики от чрезмерного управляющего воздействия государственной власти на рыночные механизмы. То есть, это процесс максимального дерегулирование процессов внутри страны и уменьшения влияния государства.

Хорошим примером есть валютная либерализация со стороны НБУ, где она сняла ограничения обязательного обмена валюты для предприятий, поднятие лимитов репатриации и т.д. Нацбанк специально уменьшает свое влияние на финансовые рынки и дает им свободу (как и говорит нам Закон невидимой руки).

Также, примером либерализации может быть приватизация или концессия многих государственных предприятий.

Большим примером либерализации есть переход Украины с плановой экономики (в составе СРСР) на рыночную. В 90-х было принято очень много законопроектов, которые дали рынку больше свободы.

Протекционизм

Протекционизм - политика государства, направленная на ограничение ввоза импортных товаров (т.е товар из-за границы). Тем самым государство поддерживает отечественного производителя (который изготавливает аналогичные товары). Главная цель такой политики - рост валового национального дохода и создание рабочих мест.

Как государство может ограничить ввоз товаров?
Самые популярные меры - увеличить таможенные пошлины и ввести импортные квоты. С другой стороны, государство может субсидировать отечественного производителя или давать ему льготные займы (с низким процентом).

С одной стороны, политика протекционизма помогает отечественному производителю начать дело и стать более конкурентоспособным. Но с другой стороны - страдает конкуренция и конечный покупатель. Ведь теперь привычный ему товар стоит на 10-20-30% больше, чем раньше (из-за больших налогов).

У новому році хочеться повернутись до ведення каналу. В такому ж форматі його вести в мене не вистачає ні мотивації, ні натхнення. Тому на каналі будуть певні зміни:

1. Українська мова
Я все життя говорю українською. Спочатку я обрав російську, щоб розширити аудиторію. Проте швидко зрозумів, що це помилка, адже більшість прикладів так чи інакше прив’язані до України. Та й 90% аудиторії тут українці. Тому сподіваюсь, що українською вам буде читати приємніше:)

2. Формат постів
Я не буду пояснювати терміни і явища, як робив це раніше (принаймні, не в такому форматі). Тепер я буду тримати вас в курсі головних новин й дуже просто пояснювати їхній зміст.

Наприклад: Чому курс долара падає і всі говорять про махінації з ОВДП? Що таке СЕП і що нам дасть перехід на режим роботи 23/7? Чому зниження цін на АЗС насправді не хороший знак для економіки?

3. Регулярність
Одразу скажу, я не обіцяю регулярності у своїх постах. Писати я буду лише тоді, коли побачу щось цікаве і захочу цим поділитись. Лише тоді, коли це справді корисно.

Я не хочу (та й не маю надто багато часу) писати сюди багато новин, які нікому не цікаві. Якщо буде щось цікаве - воно обов’язково буде тут. Також, якщо ви хочете розібратись в певній новині, то сміливо пишіть @econom_notes_feedback_bot

Сподіваюсь, такий формат вам сподобається. Одразу хочу подякувати всім, хто запитував, коли оживе канал. Саме ви допомогли мені все це переосмислити й змусили повернутись:)

Чому курс долара падає і всі говорять про махінації з ОВДП?

Всі привикли до того, що в кінці року курс долара падає. Проте цього року вийшло зовсім не так, як завжди. Багато хто говорить, що винна держава і її махінації з ОВДП. Тому давайте коротко розберемось, що вони мають на увазі.

Міністерство фінансів випускає державні облігації під одні з найвищих % у світі. Що таке облігації я вже писав тут. Іноземцям така дохідність дуже подобається. Відповідно вони приносять свої гроші в Україну (у валюті), міняють їх на гривні (відповідно пропозиція збільшується і курс $ падає) і купують облігації.

Коли термін облігацій підійде до кінця - вони отримають свої гроші в гривнях, обміняють їх назад у валюту і виведуть з країни. Але це буде через 3-5 років (саме на такий термін більшість купує облігації).

А що з доларом буде найближчим часом?

Якщо хтось каже, що знає який буде курс долара - він або не розбирається, або бреше. Передбачити це не може майже ніхто (ну хіба правління НБУ має трішки інсайдерської інформації). На курс впливають багато чинників.

За посилення ₴ грають:

1. Заробітчани, які переказують в Україну валюту (10% від ВВП - це вам не жарти)
2. Іноземні інвестори, які інвестують в ОВДП.
3. Експорт продуктів сільського господарства
4. Нафтогаз, який отримав 3 млрд $ від Росії та може відсудити ще більше
5. Міжнародні організації, які підтримують Україну

За посилення $ грають:

1. Ігор Коломойський, який не хоче повертати мільярди доларів, виведені з ПриватБанку.
2. Газпром, який транспортуватиме менше газу. Відповідно Україна буде недоотримувати декілька млрд $.
3. Потенційна світова економічна криза (яку всі вже очікують з 2019)
4. Українські експортери, бо за отримані від експорту долари вони мають менше гривень і їх не вистачає на покриття всіх витрат.

Що робити нам, простим людям?

Диверсифікуйтесь. Тримайте частину збережень в гривнях, а частину в доларах. Так валютні коливання не сильно вплинуть на ваше фінансове становище. І не слухайте "експертів", які передбачають курс долара:)

Глянув сьогодні одне дуже цікаве відео, де порівнюють податки в США та Росії. І одразу захотілось порівняти це все з нашої системою.

Спочатку раджу переглянути відео, а тоді повернутись до цього поста, щоб побачити різницю в податках між Україною, Росією та США.

Відео - https://www.youtube.com/watch?v=EIGputwpyRY

І так, що ми платимо в Україні:
Податок на доходи фіз.осіб (платить працівник) - 18%
Військовий збір (платить працівник) - 1.5%
Єдиний соціальний внесок (платить роботодавець) - 22%

Відповідно, ми платимо 41.5% прямих податків! Нагадую, що в прикладі в відео, прямі податки в США - 33,4%.

ПДВ в нас становить 20% і це також загальнодержавний податок.
60% з податку на доходи фізичних осіб йде в місцевий бюджет.

От так і живемо 🙂 Хоча, з створенням об'єднаних територіальних громад розподіл податків може і змінитись (але не їх розмір). Тому дивимось, що буде далі😉

Новий закон про працю. Що нам з нього?

Хочу коротко розказати, які нововведення нас чекають з прийняттям популярного закону про працю.

1. Можливість звільнення без поважних причин
У роботодавця буде вибір: або попередити працівника про звільнення заздалегідь (від 15 до 90 днів, залежно від стажу роботи), або виплатити йому компенсацію і звільнити відразу.

2. Нові види договорів
Договір може бути укладений як в паперовій, так і в електронній формі. В ньому також прописуються строки припинення договору і компенсації (для кожного індивідуально)

3. Введення нових видів трудових договорів
Договір з нефіксованим робочим часом - нарешті держава врегульовує фріланс і погодинну оплату.
Сезонний договір (для сільськогосподарських працівників). Учнівський договір (для офіційної роботи учнів/студентів) і договір з домашнім працівником (для багатих людей, в яких вдома є свій обслуговуючий персонал)

4. Трудові книжки
Їх не скасовують, а переводять в електронну форму.

5. Працюєш нелегально - не отримаєш субсидію
Якщо суд доведе, що людина працювала неофіційно та отримувала субсидію, то право на таку субсидію заберуть.

Чому зниження цін на АЗС насправді не дуже хороша подія?

24 грудня декілька головних гравців на ринку АЗС знизили свої ціни. І зробили вони це одразу після розмови з президентом. Але чи справді це аж така хороша новина?

Ще з 90-х років ми відходимо від схеми центрального управління ціною. Тобто ніхто з влади не повинен казати, яка повинна бути ціна на той чи інший продукт. Ціну встановлює кожен виробник і ринок в загальному. Якщо ціна завелика - продукт просто не купуватимуть. Якщо занизька - не вигідно для виробника.

А тепер хочу процитувати пост “Останнього Капіталіста” на рахунок цієї теми:
“На наш погляд, ціна на паливо трималась через старі поставки, які виконувалися по старому курсу. Також на ціну вливає очікування неприродного зміцнення гривні. І розуміння, що максимум через пів року курс відновиться до 25 і більше.”

Також дуже цікавим є те, що через декілька днів почались масові перевірки нелегальних АЗС. Тобто зараз вийшло так, що влада показала, що може “впливати” на ціну, хоча тут вплинув сам ринок. АЗС би і без наказу зверху знизили ціни, але трішки пізніше.

Але так люди бачать і вірять, що владі варто впливати на ціну. Тоді коли об’єктивних ринкових причин до зниження ціни не буде, люди вимагатимуть владу втрутитись і знизити ціну (наприклад, громадський транспорт в місті).

І якщо влада почне регулювати ціни, то ми прийдемо до дефіциту і фактичного підвищення ціни на товар. Адже ціна, яка не вигідна продавцеві – вбиває виробництво. А отже взаємовигода між покупцем і продавцем пропадає. І тоді погано буде всім. Тому, до таких "розмов з владою" треба ставитись дуже обережно😉

Для чого нам анбандлінг “Нафтогазу”?

Анбандлінг - це система розділення однієї компанії (яка займається видобутком, зберіганням, транспортуванням газу) на менші, які займаються лише чимось одним.

Раніше, якщо компанія хотіла транспортувати газ з точки А в точку Б, то вона повинна була домовлятись з Нафтогазом. Очевидно, що це породжувало корупцію і неконкурентний ринок.

Тепер ж, Україна виділила окрему компанію, яка займається лише транспортуванням. Закон дозволяє іноземним компаніям контролювати до 49% українського оператора ГТС (газотранспортної системи).

Просто гляньте на це зі сторони європейської компанії, яка займається схожими речима у себе в ЄС. Їхня мета - заробити гроші. Вони викуплять частину українського оператора ГТС, впровадять нові стандарти і будуть укладати лише ті угоди, які справді вигідні компанії.

Створюється конкурентний ринок, тому нам, простим людям, від цього може бути трішки краще. Адже, в перспективі, газовидобувні компанії будуть змагатись між собою. І це дозволить знизити ціну на газ.

Нові правила щодо кредитних ставок

Часто буває, що кредитори зазначають чимало додаткових платежів дрібним шрифтом і сподіваються, що клієнт не помітить цю інформацію. Така схема діє в деяких банках.

З 19 січня усі банки повинні розкривати повну вартість кредиту. Тепер у вартість кредиту банки будуть включати вартість страхових і податкових платежів, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування, вартість послуг нотаріусів, платежі за послуги держреєстраторів, оцінювачів та інше.

НБУ будем сам моніторити виконання цих умов, а за порушення каратиме штрафом від 5100 до 10200 гривень за кожен випадок.

Як на мене - хороша постанова, яка робить ринок прозорішим. Додамо сюди зниження облікової ставки і, відповідно, % по кредитах (які залежать від неї). Отримаємо хороші умови для кредитування звичайних людей, більшу довіру населення до банків і можливості для росту економіки.

Чому українці бідні?

Прочитав дуже цікаву статтю про бідність українців. Головна суть - все через велику надію на державу. Люди надіяться на пільги, субсидії та постійні борги.

Але в статті дуже гарно підмічено, що така культура зміниться за 10-15 років, коли мілленіали подорослішають і матимуть великий вплив на економіку.

Загалом, рекомендую почитати - https://nv.ua/ukr/ukraine/events/chomu-bagato-ukrajinciv-bidni-yak-zhiti-krashche-novini-ukrajini-50065771.html

Новий закон прогресивного податку на прибуток

Недавно в Раду подали законопроєкт, де пропонують зробити прогресивний податок на прибуток для фізичних осіб (тобто простих людей). Нагадую, що зараз ми повинні платити 18% зі свого доходу.

Що пропонують?

18% — якщо доходи менше ніж 47 230 грн
36% — якщо дохід від 47 230 грн до 94 460 грн
54% — якщо дохід понад 94 460 грн

А як в житті буде?

Прогресивна система повинна застосовувати менший % податку, до тих хто заробляє менше. А тут пропонують залишити такий як є для бідних, і зробити його дуже високим для заможних.

Уявіть собі, що менеджер середньої ланки десь в ІТ компанії заробляє 4000$ (близько 100к грн). Якщо він працевлаштований офіційно, то він заплатить 54 000 грн податку на прибуток, 1500 грн військового збору, а роботодавець - 22 000 грн ЄСВ. Тобто, в загальному, держава отримає 77 500 грн податків.

Це просто шалені гроші, які відіб’ють будь-яке бажання працювати офіційно. І ніякі штрафи за непрацевлаштованих працівників не врятують.

НацБанк знизив облікову ставку до 11%. Що це означає?

Сьогодні НБУ знизив облікову ставку з 13.5% до 11%. Нагадую, що облікова ставка, це та ставка, під яку банки беруть гроші в кредит НБУ.

Тобто банк, для кредитування простих людей, повинен десь взяти гроші. Найпопулярніший варіант - залучити депозити. Проте, банки можуть брати кредити в НБУ.

Умовно, банк може взяти 100 000 грн під 15% річних у формі депозиту, а може взяти кредит в НБУ під 11% річних. Звісно, що другий варіант йому вигідніший.

Що значить зниження облікової ставки?

Банк залучає гроші дешевше, а тому може і кредитувати дешевше (тобто % по кредитах для населення буде знижуватись). Відповідно, банк має інше місце для залучення дешевих грошей, а тому % по депозитах також будуть знижуватись.

Як приклад - депозит на 3 місяці в Монобанку в листопаді можна було відкрити під 17% річних. Сьогодні - 15.5%. А через декілька місяців буде ще нижче.

Висновок: чим нижча облікова ставка, тим нижчі % по кредитах і депозитах. Тому хто планував ставити кошти на депозит - поспішіть, бо через декілька місяців таких відсотків уже не буде.

Державна програма кредитів під 5-7-9%. Що це таке?

Вчора почала діяти державна програма кредитів, де пропонуються низькі відсотки для кредитів на бізнес. Зазвичай банки видають кредити бізнесу під 18-20% річних. Тут же вони будуть видавати їх під 5-9% (залежно від підприємства).

Як воно працює?
Банк видає підприємцям кредит під нижчі відсотки. Всі умови розписані на сайті програми. Держава відшкодовує банку різницю у кредиті. Наприклад, банк видає кредит під 7% річних згідно з державною програмою. А звичайний кредит він би видав під 18%. Тому 7% гасить позичальник, а 11% - держава.

Для чого це?
Головна мета - стимулювання підприємництва. Чим легше дістати гроші на бізнес, тим більше можливостей його робити. Більше підприємців - більше робочих місць - більше платників податків. У виграші залишаються усі.

Проте, для стимулювання кредитування підприємців одна така програма не допоможе. Звісно, це хороша річ.
Держава повинна створити такі умови, щоб банки самі видавали кредити під низькі % без державних програм (прийняти закони, які захищають кредиторів, знизити облікову ставку і т.д)

Що таке СЕП і що нам дасть її перехід в режим 23/7?

СЕП - система електронних платежів від НБУ, яка проводить розрахунки між банками-учасниками.

Наприклад: Ви оплачуєте штраф через Приватбанк. Щоб кошти зарахувались з вашого рахунку на рахунок держави, потрібно щоб Приватбанк переказав кошти Державному казначейству від вашого імені. Саме такі розрахунки між банками проводяться через СЕП.

Усі операції, які проводяться через каси банків або через переказ "платіж за реквізитами" залежать від роботи СЕП.

Зараз система працює з 8:00 до 19:00 у будні дні. Якщо ви захочете перерахувати кошти з одного банку в інший в не робочий час - платіж затримається до наступного робочого дня.

У квітні СЕП перейде на графік роботи 23/7. Не доведеться чекати закінчення вихідних, щоб кошти прийшли на рахунок. Фактично, компанії зможуть виплачувати зарплати та проводити інші операції майже цілодобово і без вихідних.

Для нас, звичайних людей, це хороша річ. Операції проводитимуться швидше, що позитивно вплине на ділову активність. Головне, щоб банки не почали брати додаткових комісій за такі послуги:)

Що чекає банківську систему у 2020?

Цікаве інтерв'ю від Катерини Рожкової - першого заступника голови НБУ. Коротко про те:

1. Чому епоха наддорогих кредитів та надприбуткових депозитів йде у минуле.
2. Чому кредитування бізнесу має від’ємну динаміку.
3. Чому не тільки від НБУ залежать ставки за кредитами, а і від судів і правоохоронних органів.
4. Чому непрозорість ринку нерухомості стримує іпотеку.

Рекомендую прочитати - https://www.epravda.com.ua/columns/2020/02/12/656951/

Обсяг тіньових операцій в Україні становить 24% ВВП

Це 846 млрд грн. А 702 млрд грн з них - готівкова тіньова економіка.

З них 190 млрд (або 5,3% ВВП) - «тіньова економіка», де ініціаторами розрахунку готівкою є обидві стороні — і продавець, і покупець. Тобто продавець робить знижку на послуги при оплаті готівкою. Він не платить податків, а покупець отримує знижку.

А решта 512 млрд грн (або 14,4% ВВП) — це «пасивна тіньова економіка», де ініціатором розрахунків готівкою є продавець. Тобто покупець платить повну вартість, а продавець просто не показує цих доходів.

Нагадаю, що у 2016 році цей показник становив 34% від ВВП.

У січні прибуток українських банків склав 6,6 млрд грн, що на 22% більше минулорічного показника.

Минулий рік був хорошим для банківської системи. Банки отримали найбільший прибуток за останні 5 років. І зростання продовжується.

Основними факторами, що вплинули на зростання прибутку є високу операційна ефективність і низькі відрахування в резерви (банки мають певні нормативи щодо резервів у НБУ).

В результаті, доходи банків зросли на 12% до 22,6 млрд грн, витрати - на 8% до 16 млрд грн.

Серед чинників зростання банківського прибутку були:

🔺зростання чистих процентних доходів банків на 4% до 7,3 млрд грн (заробіток від кредитів та інвестицій банку);

🔺зростання чистих комісійних доходів банків на 11% до 3,5 млрд грн (заробіток від комісій по проведенню операцій);

🔺позитивний результат від переоцінки і операцій купівлі-продажу - 2,7 млрд грн (тобто переоцінка вартості майна, яке є в заставі банку);

🔺низький обсяг відрахувань банками в резерви - 1,3 млрд грн проти 1,8 млрд грн в 2019 році.