Найбільший лайфхак продуктивності за останні місяці — голосовий ввід. Особливо в роботі з AI.
Коли друкую текст руками, то довго обдумую кожне речення. Стараюсь сформулювати промпт «правильно». І в якийсь момент стає просто ліньки. Упускаю якісь деталі. Або ж повний опис займає багато часу, і я просто відкладаю написання.
А коли можна просто надиктувати все, як думаєш, то стає набагато легше і почати, і виконати задачу. І зараз АІ-моделі добре це сприймають.
Як приклад: мені треба описати функціонал MVP продукту. Я міг би прописати все ключовими буллетами сам. Але замість того я просто хвилин 5 проговорював голосом усе, що хотів би бачити в продукті, і віддав АІшці структурувати.
Вийшло і краще, і явно швидше.
Інша штука це фідбек після інтерв'ю. Замість того, щоб писати і структурувати фідбек самому, я просто його надиктовую, а АІшка структурує.
Таким чином, кандидат отримує реальний фідбек від мене, а я водночас не витрачаю пів години, щоб сформувати й все коректно оформити.
Час від часу пробую надиктовувати і повідомлення в Slack одразу. Але тут ще не завжди відпрацьовує ідеально. Треба ще підтюнити модель під себе:)
Поки бачу лише один мінус -- треба бути самому в офісі. Коли навколо колеги, трохи незручно. Доводиться бігати по переговорках:)
Мені здається, за голосовим інтерфейсом майбутнє. Це і зручніше, і швидше, і більш природно.
P.S цей пост також надиктований голосом і потім відредагований😁
Коли друкую текст руками, то довго обдумую кожне речення. Стараюсь сформулювати промпт «правильно». І в якийсь момент стає просто ліньки. Упускаю якісь деталі. Або ж повний опис займає багато часу, і я просто відкладаю написання.
А коли можна просто надиктувати все, як думаєш, то стає набагато легше і почати, і виконати задачу. І зараз АІ-моделі добре це сприймають.
Як приклад: мені треба описати функціонал MVP продукту. Я міг би прописати все ключовими буллетами сам. Але замість того я просто хвилин 5 проговорював голосом усе, що хотів би бачити в продукті, і віддав АІшці структурувати.
Вийшло і краще, і явно швидше.
Інша штука це фідбек після інтерв'ю. Замість того, щоб писати і структурувати фідбек самому, я просто його надиктовую, а АІшка структурує.
Таким чином, кандидат отримує реальний фідбек від мене, а я водночас не витрачаю пів години, щоб сформувати й все коректно оформити.
Час від часу пробую надиктовувати і повідомлення в Slack одразу. Але тут ще не завжди відпрацьовує ідеально. Треба ще підтюнити модель під себе:)
Поки бачу лише один мінус -- треба бути самому в офісі. Коли навколо колеги, трохи незручно. Доводиться бігати по переговорках:)
Мені здається, за голосовим інтерфейсом майбутнє. Це і зручніше, і швидше, і більш природно.
P.S цей пост також надиктований голосом і потім відредагований😁
❤10👍9🔥8
Пройшло 2 тижні, як я сфокусовано працюю над власним бізнесом в рамках Boosters. Поділюсь, що вже встигли зробити за цей час.
За 2 тижні:
1. Провів глибокий аналіз конкурентів у ніші. Краще зрозумів їхні продукти, підхід до маркетингу і ринок загалом.
2. Сформував чітке розуміння і скоуп MVP, з яким будемо запускатись (+ кілька фіч, з якими одразу рухаємось далі).
3. Найняв крутого продуктового дизайнера, який вже встиг пропрацювати дизайн-систему для продукту 🔥
4. Розпочали процес юзер-інтерв'ю. Зібрали 70+ анкет від користувачів і вже дістали перші інсайти. Наступного тижня проводимо глибинні інтерв'ю.
5. Насетапили базу для company brain. Записуємо всі зустрічі, маємо спільну пам'ять для команди. Поки це просто проєкт у Клоді, але бачу, що скоро вийдемо за межі контекстного вікна. Тож уже починаємо пропрацьовувати більш advanced систему.
6. Провів перемовини з кількома вендорами, які можуть допомогти зробити MVP швидше. На старті, коли є питання build vs buy, я завжди обираю buy. Build обов'язково буде, але трохи пізніше:)
7. Найняли першого продуктового інженера 🥳 Тепер можемо починати розробку MVP!
В моменті здається, ніби ніяк не просуваємось. Але коли ось так озирнутися, то не так вже все й погано:)
Далі у нас фокус на розробці MVP +побудові інфраструктури для можливості розробки всієї команди (щоб я міг сам релізити маркетингові сторінки та й навіть деякі фічі в прод). Ну і паралельно мільйон дрібніших задач.
Stay tuned 🫡
За 2 тижні:
1. Провів глибокий аналіз конкурентів у ніші. Краще зрозумів їхні продукти, підхід до маркетингу і ринок загалом.
2. Сформував чітке розуміння і скоуп MVP, з яким будемо запускатись (+ кілька фіч, з якими одразу рухаємось далі).
3. Найняв крутого продуктового дизайнера, який вже встиг пропрацювати дизайн-систему для продукту 🔥
4. Розпочали процес юзер-інтерв'ю. Зібрали 70+ анкет від користувачів і вже дістали перші інсайти. Наступного тижня проводимо глибинні інтерв'ю.
5. Насетапили базу для company brain. Записуємо всі зустрічі, маємо спільну пам'ять для команди. Поки це просто проєкт у Клоді, але бачу, що скоро вийдемо за межі контекстного вікна. Тож уже починаємо пропрацьовувати більш advanced систему.
6. Провів перемовини з кількома вендорами, які можуть допомогти зробити MVP швидше. На старті, коли є питання build vs buy, я завжди обираю buy. Build обов'язково буде, але трохи пізніше:)
7. Найняли першого продуктового інженера 🥳 Тепер можемо починати розробку MVP!
В моменті здається, ніби ніяк не просуваємось. Але коли ось так озирнутися, то не так вже все й погано:)
Далі у нас фокус на розробці MVP +побудові інфраструктури для можливості розробки всієї команди (щоб я міг сам релізити маркетингові сторінки та й навіть деякі фічі в прод). Ну і паралельно мільйон дрібніших задач.
Stay tuned 🫡
❤25🔥5
Цикл літніх ревʼю наштовхнув на думку, що meets expectations це насправді дуже хороша оцінка перформенсу.
Звучить дивно, але в мене на performance review вона означає багато. Бо мої очікування по замовчуванню високі (як до себе, так і до колег).
Тобто моя оцінка це meet high expectations.
Коли колега отримує таку оцінку, то це вже сильний результат.
Exceeds expectations це вже рідкість. За три роки в Boosters таку оцінку отримали одиниці:)
Бо щоб отримати exceeds недостатньо якісно робити свою роботу (бо це і так очікується). Exceeds це коли ти робиш щось екстра, чого від тебе ніхто не очікував.
Наприклад, один інженер на вихідних сам зробив першу версію AI-білдера воронок, щоб команда могла будувати їх сама. Його ніхто не просив, це не було в його обов'язках. Побачив проблему, Йому стало цікаво і він приніс рішення. Ось це exceeds.
Або ж маркетолог рівня junior сам пропрацював логіку АІ агента, сам поспілкувався з розробниками, розібрався як його створити і приніс одразу готове рішення команді. Такого від джуна не очікуєш (але очікуєш від senior:)).
Планка щороку піднімається. Те, що маркетолог/інженер робив два-три роки тому як щось «екстра», сьогодні вже база. Особливо з AIшкою. Обʼєм робіт, якість пропрацювання, швидкість реалізації — планка зростає постійно.
І це визначає сильні команди, як на мене. Коли очікування високі — ми ростемо. І кожен окремо, і всі як команда. Саме так формується сильне середовище з тих, хто має високі очікування і їх дотримується.
Але таке середовище явно не для всіх.
Звучить дивно, але в мене на performance review вона означає багато. Бо мої очікування по замовчуванню високі (як до себе, так і до колег).
Тобто моя оцінка це meet high expectations.
Коли колега отримує таку оцінку, то це вже сильний результат.
Exceeds expectations це вже рідкість. За три роки в Boosters таку оцінку отримали одиниці:)
Бо щоб отримати exceeds недостатньо якісно робити свою роботу (бо це і так очікується). Exceeds це коли ти робиш щось екстра, чого від тебе ніхто не очікував.
Наприклад, один інженер на вихідних сам зробив першу версію AI-білдера воронок, щоб команда могла будувати їх сама. Його ніхто не просив, це не було в його обов'язках. Побачив проблему, Йому стало цікаво і він приніс рішення. Ось це exceeds.
Або ж маркетолог рівня junior сам пропрацював логіку АІ агента, сам поспілкувався з розробниками, розібрався як його створити і приніс одразу готове рішення команді. Такого від джуна не очікуєш (але очікуєш від senior:)).
Планка щороку піднімається. Те, що маркетолог/інженер робив два-три роки тому як щось «екстра», сьогодні вже база. Особливо з AIшкою. Обʼєм робіт, якість пропрацювання, швидкість реалізації — планка зростає постійно.
І це визначає сильні команди, як на мене. Коли очікування високі — ми ростемо. І кожен окремо, і всі як команда. Саме так формується сильне середовище з тих, хто має високі очікування і їх дотримується.
Але таке середовище явно не для всіх.
❤11👍3🔥3
Ми відмовились від Figma для дизайну. І я загалом задумався, а яка зараз роль дизайнера в продукті?
Сьогодні говорив про це з власником аутсорс-компанії. І ми зійшлись на тому, що більшості стартапів на старті дизайн взагалі не потрібен. Його вже майже повністю закриває AI. Claude Design, Lovable і подібні.
Дизайн на старті реально потрібен хіба топ 10% продуктів (і то сумнівно). Тому зараз складно як аутсорсу, так і дизайн-агенціям.
Будуючи власний продукт, я задав собі те саме питання. Яка роль дизайнера? У нас у команді він є, і я вважаю, що він таки потрібен. Але обовʼязки змінюються.
Ось як я бачу роль дизайнера:
1. Сетап дизайн-системи. Налаштувати і підтримувати її так, щоб AI генерував усе одразу в нашому стилі.
2. Певна продуктова робота. Проведення юзер-інтерв'ю, research, пропрацювання нових user flow, онбордингу, робота з досвідом користувача. Працювати більше не над функціоналом, а над «відчуттям» від продукту. Хоча таке поки складно виміряти:)
3. Створення нового, а не «виконання задач від когось». Чистого дизайнера-виконавця вже не буде. Його роль це додавати продукту емоційний шар. Швидко перевірити дизайн перед релізом, або ж після релізу взяти вдалий тест і докрутити його далі вже більше з дизайнерської сторони.
4. Робота без Figma. Ми працюємо через Claude Design. Швидше в самій роботі, і завжди є що поклацати. Плюс одразу легше передати на розробку. На старті як на мене це хороший вибір.
Був у мене досвід, коли дизайнер ставав bottleneck. Ти описуєш, він малює, потім коментарі, дзвінки, узгодження. Забагато комунікації.
Зараз набагато простіше. Дизайнер накидав своє бачення, далі я клацаю флоу і щось міняю під себе. А далі дизайнер робить свою ітерацію. Так ми швидко доходимо до варіанту, який влаштовує обох.
Тож чи потрібен дизайнер? Поки що відповідаю собі, що так, але з дещо іншим сетом обовʼязків
Без дизайнера всі продукти будуть однакові (що вже видно по купі вайбкоджених продуктів).
Має бути певне бачення та емоція, яку не опишеш АІшці. І тому її якраз має давати людина.
Як це виміряти, я поки не знаю. І як правильно налаштувати дизайн-процес, щоб було ефективно і швидко, я теж до кінця не розумію:)
Поки що це відкрите для мене питання, в якому розбираємось разом по ходу:)
Сьогодні говорив про це з власником аутсорс-компанії. І ми зійшлись на тому, що більшості стартапів на старті дизайн взагалі не потрібен. Його вже майже повністю закриває AI. Claude Design, Lovable і подібні.
Дизайн на старті реально потрібен хіба топ 10% продуктів (і то сумнівно). Тому зараз складно як аутсорсу, так і дизайн-агенціям.
Будуючи власний продукт, я задав собі те саме питання. Яка роль дизайнера? У нас у команді він є, і я вважаю, що він таки потрібен. Але обовʼязки змінюються.
Ось як я бачу роль дизайнера:
1. Сетап дизайн-системи. Налаштувати і підтримувати її так, щоб AI генерував усе одразу в нашому стилі.
2. Певна продуктова робота. Проведення юзер-інтерв'ю, research, пропрацювання нових user flow, онбордингу, робота з досвідом користувача. Працювати більше не над функціоналом, а над «відчуттям» від продукту. Хоча таке поки складно виміряти:)
3. Створення нового, а не «виконання задач від когось». Чистого дизайнера-виконавця вже не буде. Його роль це додавати продукту емоційний шар. Швидко перевірити дизайн перед релізом, або ж після релізу взяти вдалий тест і докрутити його далі вже більше з дизайнерської сторони.
4. Робота без Figma. Ми працюємо через Claude Design. Швидше в самій роботі, і завжди є що поклацати. Плюс одразу легше передати на розробку. На старті як на мене це хороший вибір.
Був у мене досвід, коли дизайнер ставав bottleneck. Ти описуєш, він малює, потім коментарі, дзвінки, узгодження. Забагато комунікації.
Зараз набагато простіше. Дизайнер накидав своє бачення, далі я клацаю флоу і щось міняю під себе. А далі дизайнер робить свою ітерацію. Так ми швидко доходимо до варіанту, який влаштовує обох.
Тож чи потрібен дизайнер? Поки що відповідаю собі, що так, але з дещо іншим сетом обовʼязків
Без дизайнера всі продукти будуть однакові (що вже видно по купі вайбкоджених продуктів).
Має бути певне бачення та емоція, яку не опишеш АІшці. І тому її якраз має давати людина.
Як це виміряти, я поки не знаю. І як правильно налаштувати дизайн-процес, щоб було ефективно і швидко, я теж до кінця не розумію:)
Поки що це відкрите для мене питання, в якому розбираємось разом по ходу:)
❤11👍5🔥2
Відповіді АІшок генерували для нас клієнтів, а ми й не знали…
Це мій досвід ще з justdone, але зараз думаю може бути актуальним багатьом.
Ми активно працювали над SEO і над тим, щоб нас показували AI ( ChatGPT, Claude і т.д.) у власній видачі.
Але ефект від таких каналів дуже тяжко виміряти.
Максимум ти можеш поміряти реферальні лінки, якщо юзер перейшов до тебе напряму з чату. А це досить мала частина.
Шляхи юзера дуже різні. Хтось міг побачити відповідь, потім загуглити і перейти. Або побачити нас, а потім ми його догнали рекламою. Багатоканальність тут працює дуже явно.
Тому я вирішив додати нам на онбординг питання «А звідки ви про нас вперше дізналися?». Серед варіантів були пошукова реклама, органічний пошук, соціальні мережі, друзі/колеги. І окремо штучний інтелект (ChatGPT, Claude, Gemini).
І після цього вийшла цікава статистика.
Коли ми оцінювали свої SEO зусилля, то дивились на органічний трафік і на реферальний трафік з цих каналів.
Але після опитника побачили, що до 10% юзерів дізнаються про нас саме з AI.
А у своїй звичній last click атрибуції ми цього взагалі не бачили…
І це трохи міняє твоє сприйняття і підхід до атрибуції. Чесно, я не знаю, як правильно. Ми досі не знаємо, як це рахувати і чи можна до кінця вірити цим даним.
Для мене це просто ще один сигнал, що оцінка органічних зусиль не може лежати лише в площині трафіку, який ми трекаємо по last click.
Є ще друга цікава річ з цим опитником. Виявилось, що нас досить багато рекомендують.
Версія «дізнався від друга/колеги» також немало набрала. І цей канал ти теж ніколи не затрекаєш в last click.
Людині порекомендували, а він потім зайшов і купив через пошукову рекламу чи органіку. Ми затрекали це як РРС, але насправді це рекомендація.
І саме опитник дає розуміння, що рекомендації в нас непогані. І, можливо, це канал, з яким варто активніше працювати.
Мораль мого посту така: класичні підходи до атрибуції не працюють. Той, хто зможе побудувати advanced систему атрибуції, яка враховує різні дотики, зможе трекати ефективність каналів набагато краще і бути ще більш ефективним в маркетингу.
Як це зробити, я взагалі не знаю:)
Але те, що варто збирати якомога більше даних, у тому числі з онбордингом на продукті, це точно факт. А далі думати, як з цим правильно працювати і як рахувати.
Коротше, зробіть собі такий опитник. Думаю, інсайти звідти можуть вас здивувати🫡
Це мій досвід ще з justdone, але зараз думаю може бути актуальним багатьом.
Ми активно працювали над SEO і над тим, щоб нас показували AI ( ChatGPT, Claude і т.д.) у власній видачі.
Але ефект від таких каналів дуже тяжко виміряти.
Максимум ти можеш поміряти реферальні лінки, якщо юзер перейшов до тебе напряму з чату. А це досить мала частина.
Шляхи юзера дуже різні. Хтось міг побачити відповідь, потім загуглити і перейти. Або побачити нас, а потім ми його догнали рекламою. Багатоканальність тут працює дуже явно.
Тому я вирішив додати нам на онбординг питання «А звідки ви про нас вперше дізналися?». Серед варіантів були пошукова реклама, органічний пошук, соціальні мережі, друзі/колеги. І окремо штучний інтелект (ChatGPT, Claude, Gemini).
І після цього вийшла цікава статистика.
Коли ми оцінювали свої SEO зусилля, то дивились на органічний трафік і на реферальний трафік з цих каналів.
Але після опитника побачили, що до 10% юзерів дізнаються про нас саме з AI.
А у своїй звичній last click атрибуції ми цього взагалі не бачили…
І це трохи міняє твоє сприйняття і підхід до атрибуції. Чесно, я не знаю, як правильно. Ми досі не знаємо, як це рахувати і чи можна до кінця вірити цим даним.
Для мене це просто ще один сигнал, що оцінка органічних зусиль не може лежати лише в площині трафіку, який ми трекаємо по last click.
Є ще друга цікава річ з цим опитником. Виявилось, що нас досить багато рекомендують.
Версія «дізнався від друга/колеги» також немало набрала. І цей канал ти теж ніколи не затрекаєш в last click.
Людині порекомендували, а він потім зайшов і купив через пошукову рекламу чи органіку. Ми затрекали це як РРС, але насправді це рекомендація.
І саме опитник дає розуміння, що рекомендації в нас непогані. І, можливо, це канал, з яким варто активніше працювати.
Мораль мого посту така: класичні підходи до атрибуції не працюють. Той, хто зможе побудувати advanced систему атрибуції, яка враховує різні дотики, зможе трекати ефективність каналів набагато краще і бути ще більш ефективним в маркетингу.
Як це зробити, я взагалі не знаю:)
Але те, що варто збирати якомога більше даних, у тому числі з онбордингом на продукті, це точно факт. А далі думати, як з цим правильно працювати і як рахувати.
Коротше, зробіть собі такий опитник. Думаю, інсайти звідти можуть вас здивувати🫡
❤14
Forwarded from wlwsk
Антропіки викотили жирнючий звіт про використання Claude з грудня 2025-го до серпня 2026 року.
Якщо коротко: вісім місяців вони відстежували, хто і як намагається аб’юзити Claude в обхід їхніх фільтрів. І, судячи зі звіту, місцями ці фільтри тримаються на чесному слові та ізострічці.
Вибрав найцікавіше:
1. Китайські ШІ-лабораторії доїли Claude
Alibaba, DeepSeek, Moonshot/Kimi, Xiaomi та інші китайські компанії в біблійних масштабах витягували з Claude дані для навчання своїх моделей.
Alibaba, наприклад, викачала понад 150 млн діалогів і спеціально змушувала Claude випльовувати ланцюжки міркувань, щоб потім згодовувати їх Qwen для дистиляції. Moonshot і DeepSeek пішли ще веселішим шляхом: частину запитів своїх користувачів вони нишком пересилали в Claude Opus, а відповідь повертали як власну. Таким макаром DeepSeek якось випадково відправив Anthropic чинні доступи до бази російського держвідомства, пов’язаного з Міноборони. Так само витікав і внутрішній софт китайської поліції для стеження за людьми.
2. Єменці та ракети
Група з північного Ємену вирішила, що нема чого наймати програмістів, якщо є Claude, йопта. Claude Code запрягли писати софт для керування та наведення різних типів ракет й інших вибухових ніштяків. Найпрекрасніше: в однієї ракети бортовий комп’ютер був на рівні звичайного смартфона — і її навіть реально запустили. Антропіки пишуть, що випробування закінчилося хуйово: за кілька годин розробники повернулися до Claude вже з телеметрією, щоб розібратися, чому ця хуйня впала.
3. Дейтинг-ферми
Китайська студія зробила понад 20 скамних застосунків для знайомств і заселила їх віртуальними панянками на базі Claude. За два тижні понад 4700 ШІ-персонажів встигли поспілкуватися щонайменше з 25 тисячами людей.
Щоб мамонти нічого не запідозрили, найняли ще й живих людей — приблизно одного шкіряного на трьох ботів. Вони підключалися до відеодзвінків, підписувалися в соцмережах та іншими способами підтверджували, що «дівчина справжня». Після цього спілкування знову брав на себе Claude, а користувач продовжував купувати в застосунку монетки для листування.
4. Малвар, що сам себе перебудовує
Російськомовна кібершпигунська група, яку антропіки пов’язують із Midnight Blizzard, зібрала майже ідеальний конвеєр: ШІ-агенти перевіряли, чи паляться їхні трояни антивірусами. Якщо так, агенти самі лізли у вихідний код, виправляли віруси, перебудовували їх і знову перевіряли. І так по колу, доки антивіруси не переставали помічати малвар. Після цього свіжа версія вірусу сама відправлялася на бойові сервери.
5. Автономний рій FPV-камікадзе
У Росії невелика команда пиляла проєкт DronDoc/Serafim. Це автономний рій FPV-дронів-камікадзе. Claude допомагав писати майже весь софт: координацію рою, наведення за камерою, пошук операторів противника, прошивку та логіку атаки. На борту передбачалася маленька локальна модель, яка вирішувала, атакувати, спостерігати чи повертатися. Окремий комп’ютерний класифікатор навчали на реальних відео з фронту. До підтвердженого застосування в бою справа начебто не дійшла, але код уже заливали на реальні плати й тестували разом із залізом.
6. Іранські спецслужби теж не пасуть задніх
Ці клепали шкідливі розширення для Firefox під виглядом утиліт для перевірки часу намазу, щоб масово збирати дані про користувачів соцмереж. Паралельно будувалася система Arman, у якій на людину можна було зібрати досьє з національним ID, переконаннями, судимостями, соцмережами та подальшими «діями». Через Claude вони прогнали аналіз 155 тисяч твітів.
7. Вайб-хакінг
Один із пов’язаних із ShinyHunters чувак завантажив 1,8 млн Android APK, автоматично декомпілював їх і просканував на предмет забутих API-ключів, токенів та інших подарунків від криворуких розробників. Знайдені ключі потім використовували для зламів. А якщо траплявся ключ від Claude — то взагалі краса: його використовували вже для наступних атак.
Anthropic називає такий підхід vibe hacking. Тобто мамчиним хакерам уже не треба розбиратися в інфраструктурі компанії. Він просто тицяє агента палицею й каже: «Ось тобі доступ, знайди щось цінне й спизди». А далі нейронка сама вивчає систему, пише й запускає скрипти, колупає API та бази й повторює все це, доки не дістанеться результату.
Ну й у підсумку виходить, що «ЙОООЙ!!! ШІ ЗНИЩИТЬ ЛЮДСТВО» поки не сталося. Зате стадія «ШІ допомагає людству знищувати одне одного швидше й дешевше» уже повним ходом іде за планом.
Якщо коротко: вісім місяців вони відстежували, хто і як намагається аб’юзити Claude в обхід їхніх фільтрів. І, судячи зі звіту, місцями ці фільтри тримаються на чесному слові та ізострічці.
Вибрав найцікавіше:
1. Китайські ШІ-лабораторії доїли Claude
Alibaba, DeepSeek, Moonshot/Kimi, Xiaomi та інші китайські компанії в біблійних масштабах витягували з Claude дані для навчання своїх моделей.
Alibaba, наприклад, викачала понад 150 млн діалогів і спеціально змушувала Claude випльовувати ланцюжки міркувань, щоб потім згодовувати їх Qwen для дистиляції. Moonshot і DeepSeek пішли ще веселішим шляхом: частину запитів своїх користувачів вони нишком пересилали в Claude Opus, а відповідь повертали як власну. Таким макаром DeepSeek якось випадково відправив Anthropic чинні доступи до бази російського держвідомства, пов’язаного з Міноборони. Так само витікав і внутрішній софт китайської поліції для стеження за людьми.
2. Єменці та ракети
Група з північного Ємену вирішила, що нема чого наймати програмістів, якщо є Claude, йопта. Claude Code запрягли писати софт для керування та наведення різних типів ракет й інших вибухових ніштяків. Найпрекрасніше: в однієї ракети бортовий комп’ютер був на рівні звичайного смартфона — і її навіть реально запустили. Антропіки пишуть, що випробування закінчилося хуйово: за кілька годин розробники повернулися до Claude вже з телеметрією, щоб розібратися, чому ця хуйня впала.
3. Дейтинг-ферми
Китайська студія зробила понад 20 скамних застосунків для знайомств і заселила їх віртуальними панянками на базі Claude. За два тижні понад 4700 ШІ-персонажів встигли поспілкуватися щонайменше з 25 тисячами людей.
Щоб мамонти нічого не запідозрили, найняли ще й живих людей — приблизно одного шкіряного на трьох ботів. Вони підключалися до відеодзвінків, підписувалися в соцмережах та іншими способами підтверджували, що «дівчина справжня». Після цього спілкування знову брав на себе Claude, а користувач продовжував купувати в застосунку монетки для листування.
4. Малвар, що сам себе перебудовує
Російськомовна кібершпигунська група, яку антропіки пов’язують із Midnight Blizzard, зібрала майже ідеальний конвеєр: ШІ-агенти перевіряли, чи паляться їхні трояни антивірусами. Якщо так, агенти самі лізли у вихідний код, виправляли віруси, перебудовували їх і знову перевіряли. І так по колу, доки антивіруси не переставали помічати малвар. Після цього свіжа версія вірусу сама відправлялася на бойові сервери.
5. Автономний рій FPV-камікадзе
У Росії невелика команда пиляла проєкт DronDoc/Serafim. Це автономний рій FPV-дронів-камікадзе. Claude допомагав писати майже весь софт: координацію рою, наведення за камерою, пошук операторів противника, прошивку та логіку атаки. На борту передбачалася маленька локальна модель, яка вирішувала, атакувати, спостерігати чи повертатися. Окремий комп’ютерний класифікатор навчали на реальних відео з фронту. До підтвердженого застосування в бою справа начебто не дійшла, але код уже заливали на реальні плати й тестували разом із залізом.
6. Іранські спецслужби теж не пасуть задніх
Ці клепали шкідливі розширення для Firefox під виглядом утиліт для перевірки часу намазу, щоб масово збирати дані про користувачів соцмереж. Паралельно будувалася система Arman, у якій на людину можна було зібрати досьє з національним ID, переконаннями, судимостями, соцмережами та подальшими «діями». Через Claude вони прогнали аналіз 155 тисяч твітів.
7. Вайб-хакінг
Один із пов’язаних із ShinyHunters чувак завантажив 1,8 млн Android APK, автоматично декомпілював їх і просканував на предмет забутих API-ключів, токенів та інших подарунків від криворуких розробників. Знайдені ключі потім використовували для зламів. А якщо траплявся ключ від Claude — то взагалі краса: його використовували вже для наступних атак.
Anthropic називає такий підхід vibe hacking. Тобто мамчиним хакерам уже не треба розбиратися в інфраструктурі компанії. Він просто тицяє агента палицею й каже: «Ось тобі доступ, знайди щось цінне й спизди». А далі нейронка сама вивчає систему, пише й запускає скрипти, колупає API та бази й повторює все це, доки не дістанеться результату.
Ну й у підсумку виходить, що «ЙОООЙ!!! ШІ ЗНИЩИТЬ ЛЮДСТВО» поки не сталося. Зате стадія «ШІ допомагає людству знищувати одне одного швидше й дешевше» уже повним ходом іде за планом.
Anthropic
Countering misuse of AI: September 2026 / Anthropic
Case studies from threat actors disrupted between December 2025 and August 2026 across seven areas of harm, from cyber operations to biological misuse.
❤11💔2
Які автоматизації вдалось реалізувати за останні 1.5 місяці?
З серпня я працюю над новим стартапом, і скоро будемо готові релізитись.
Хочу поділитись кількома штуками, які ми вже в себе впровадили (і продовжуємо впроваджувати). Можливо комусь також буде цікаво та актуально:)
1. Зі старту в нас 95%+ коду генерується AI.
Так, у нас є інженери. Але їхня задача створювати середовище та інфраструктуру для АІшки, а не писати код самим.
Ми прописали всі скіли, самі сформували архітектуру і підходи, і чітко окреслили, що можна робити, а що заборонено. І майже щодня ця система покращується новими скілами або іншими правками.
2. Дали доступ нетехнічним спеціалістам до розробки.
Я або дизайнер можемо зробити по суті будь-яку фічу на сайті. У нас є всі можливості для цього (локально розгортаємо наш продукт, розробляємо як хочемо, а потім робимо PR на інженера).
Це забирає багато дурної роботи в інженера і дає більше гнучкості нам.
Наприклад, я сам пропрацював усі legal-сторінки, головну сторінку сайту (з усіма SEO-нюансами) та інші сторінки, де по суті треба фронт і мінімум (або нічого) беку.
3. Проєкт у Клоді, де збирається весь контекст продукту (усі файли, рішення і т.д.).
Також налаштували автоматичні джоби:
– Щодня скануємо наші переписки в каналах і доповнюємо контекст ключовими рішеннями, щоб усе було up to date.
– Щодня скануємо актуальний статус у Claude Design, щоб завжди були up to date дані по наших юзер-флоу і можливостях продукту.
Таким чином маємо актуальну інформацію, яка постійно поповнюється. І коли пропрацьовуємо ідеї, вже завжди є контекст про продукт, деталі реалізації, плани, конкурентів, ринок і т.д. Якість аутпуту від цього покращується і стає релевантнішою.
4. Інструмент моніторингу конкурентів.
Є віддалений сервер, який щотижня заходить на сайти конкурентів, шукає їхні активні A/B тести і зміни у флоу.
Це все логується, і потім у Slack надсилається регулярний апдейт на кшталт «Конкурент А тестує на головній таке-то, конкурент В тестує ціни для US $.. vs $..» і так далі. Дає розуміння, що відбувається на ринку.
А ще щомісяця робимо регулярний чек по трафіку, топових сторінках і ключах через SimilarWeb, і надсилається репорт. І так одразу видно, хто підріс по спендах, хто просів і який загалом стан ринку. Корисно і для себе, і команді дає більше visibility ринку, в якому ми працюємо.
Одразу скажу, що з такими репортами дуже важливо обмежити інформацію. У мене вже було кілька ітерацій таких автоматизацій, але постійно видавалась купа тексту, який ти перестаєш читати, і репорт втрачає свою суть.
Тому цього разу добре заморочились з тим, що і як часто показувати, щоб це реально було корисно, а не просто створювало видимість активного моніторингу:) І процес калібрування формату триває далі.
Це далеко не все 😉, але те, що може бути цікаво й чим можу поділитись.
Загалом, дуже кайфую від речей, які вдається робити. Рівень технологій (і команди!) зараз дає багато часу думати над «що», а не над «як». І мені це дуже подобається!)
З серпня я працюю над новим стартапом, і скоро будемо готові релізитись.
Хочу поділитись кількома штуками, які ми вже в себе впровадили (і продовжуємо впроваджувати). Можливо комусь також буде цікаво та актуально:)
1. Зі старту в нас 95%+ коду генерується AI.
Так, у нас є інженери. Але їхня задача створювати середовище та інфраструктуру для АІшки, а не писати код самим.
Ми прописали всі скіли, самі сформували архітектуру і підходи, і чітко окреслили, що можна робити, а що заборонено. І майже щодня ця система покращується новими скілами або іншими правками.
2. Дали доступ нетехнічним спеціалістам до розробки.
Я або дизайнер можемо зробити по суті будь-яку фічу на сайті. У нас є всі можливості для цього (локально розгортаємо наш продукт, розробляємо як хочемо, а потім робимо PR на інженера).
Це забирає багато дурної роботи в інженера і дає більше гнучкості нам.
Наприклад, я сам пропрацював усі legal-сторінки, головну сторінку сайту (з усіма SEO-нюансами) та інші сторінки, де по суті треба фронт і мінімум (або нічого) беку.
3. Проєкт у Клоді, де збирається весь контекст продукту (усі файли, рішення і т.д.).
Також налаштували автоматичні джоби:
– Щодня скануємо наші переписки в каналах і доповнюємо контекст ключовими рішеннями, щоб усе було up to date.
– Щодня скануємо актуальний статус у Claude Design, щоб завжди були up to date дані по наших юзер-флоу і можливостях продукту.
Таким чином маємо актуальну інформацію, яка постійно поповнюється. І коли пропрацьовуємо ідеї, вже завжди є контекст про продукт, деталі реалізації, плани, конкурентів, ринок і т.д. Якість аутпуту від цього покращується і стає релевантнішою.
4. Інструмент моніторингу конкурентів.
Є віддалений сервер, який щотижня заходить на сайти конкурентів, шукає їхні активні A/B тести і зміни у флоу.
Це все логується, і потім у Slack надсилається регулярний апдейт на кшталт «Конкурент А тестує на головній таке-то, конкурент В тестує ціни для US $.. vs $..» і так далі. Дає розуміння, що відбувається на ринку.
А ще щомісяця робимо регулярний чек по трафіку, топових сторінках і ключах через SimilarWeb, і надсилається репорт. І так одразу видно, хто підріс по спендах, хто просів і який загалом стан ринку. Корисно і для себе, і команді дає більше visibility ринку, в якому ми працюємо.
Одразу скажу, що з такими репортами дуже важливо обмежити інформацію. У мене вже було кілька ітерацій таких автоматизацій, але постійно видавалась купа тексту, який ти перестаєш читати, і репорт втрачає свою суть.
Тому цього разу добре заморочились з тим, що і як часто показувати, щоб це реально було корисно, а не просто створювало видимість активного моніторингу:) І процес калібрування формату триває далі.
Це далеко не все 😉, але те, що може бути цікаво й чим можу поділитись.
Загалом, дуже кайфую від речей, які вдається робити. Рівень технологій (і команди!) зараз дає багато часу думати над «що», а не над «як». І мені це дуже подобається!)
🔥18👍2❤1
Минулого тижня був на конференції в офісі Google разом з іншими продуктовими бізнесами.
Найбільша користь тут це звісно спілкування.
Про що зараз говорять найбільше:
1. Як активніше впроваджувати АІ в команді і вчити команду ним користуватися.
2. Як змінюються команди і якою має бути організаційна структура в найближчі 1–2 роки?
3. Обмін досвідом: хто які автоматизації вже зробив. Наприклад, є колега, який повністю автоматизував support (більшість тікетів закриваються автоматично. Які не може — ескалюються в окремий канал в слак). Ідею точно забираю собі, на невеликих обсягах це якраз те, що треба.
Багато обговорювали, як будувати креативну фабрику з усіма наявними інструментами. Мене особливо цікавить як зробити автоматизований workflow для креативів де ти просто записуєш ідею, коротко прописуєш сценарій, і одразу генерується сценарій відео через Seedance, Veo та інші інструменти. Ніхто не має ще на 100% готового рішення, але всі туди копають.
Піднімали і питання, що шукати в людях при наймі. Чи важливий зараз великий досвід? Бо глибокий досвід у якійсь ніші деколи буває навіть недоліком. Людина може бути закритою до нового і зашитою у старих переконаннях, а світ за останні роки дуже сильно змінився… (питання, звісно, дискусійне).
Ну і, звісно, сам Google. Вони активно інвестують в Demand Gen. Видно, що він покращується щороку і, мені здається, може забрати добру частину спендів в Meta. Бо в самого Google більше покриття, і є шматок аудиторії, який живе лише в сервісах Google, а не в Meta чи TikTok. Іншим способом до них не дістатись, лише через їх сервіси і рекламу:)
Був дуже радий поспілкуватися і надихнутись. Попереду найважливіше — не лише говорити, а й щось впроваджувати😁
Найбільша користь тут це звісно спілкування.
Про що зараз говорять найбільше:
1. Як активніше впроваджувати АІ в команді і вчити команду ним користуватися.
2. Як змінюються команди і якою має бути організаційна структура в найближчі 1–2 роки?
3. Обмін досвідом: хто які автоматизації вже зробив. Наприклад, є колега, який повністю автоматизував support (більшість тікетів закриваються автоматично. Які не може — ескалюються в окремий канал в слак). Ідею точно забираю собі, на невеликих обсягах це якраз те, що треба.
Багато обговорювали, як будувати креативну фабрику з усіма наявними інструментами. Мене особливо цікавить як зробити автоматизований workflow для креативів де ти просто записуєш ідею, коротко прописуєш сценарій, і одразу генерується сценарій відео через Seedance, Veo та інші інструменти. Ніхто не має ще на 100% готового рішення, але всі туди копають.
Піднімали і питання, що шукати в людях при наймі. Чи важливий зараз великий досвід? Бо глибокий досвід у якійсь ніші деколи буває навіть недоліком. Людина може бути закритою до нового і зашитою у старих переконаннях, а світ за останні роки дуже сильно змінився… (питання, звісно, дискусійне).
Ну і, звісно, сам Google. Вони активно інвестують в Demand Gen. Видно, що він покращується щороку і, мені здається, може забрати добру частину спендів в Meta. Бо в самого Google більше покриття, і є шматок аудиторії, який живе лише в сервісах Google, а не в Meta чи TikTok. Іншим способом до них не дістатись, лише через їх сервіси і рекламу:)
Був дуже радий поспілкуватися і надихнутись. Попереду найважливіше — не лише говорити, а й щось впроваджувати😁
❤16🔥5
Фонд Andreessen Horowitz (один із найбільших і найвідоміших венчурних фондів світу) випустив рейтинг топових AI-апок. І я дуже радий бачити там JustDone:)
Це продукт, над яким я працював останні три роки і який зараз надалі активно розвивається у Boosters.
В світі, де запускають тисячі продуктів бути в одному списку з OpenAI, Anthropic, Lovable, Perplexity, Notion і Figma дуже приємно й круто.
І показує, що щось ми робили і робимо правильно 🙂
Це продукт, над яким я працював останні три роки і який зараз надалі активно розвивається у Boosters.
В світі, де запускають тисячі продуктів бути в одному списку з OpenAI, Anthropic, Lovable, Perplexity, Notion і Figma дуже приємно й круто.
І показує, що щось ми робили і робимо правильно 🙂
🔥33❤8👏5
Найкращий етап у житті стартапу це коли в тебе ще немає клієнтів:)
Бо в цей період ти просто ходиш і всім розповідаєш. Який у тебе буде прикольний продукт, який ринок, як ти його захопиш і чим ти унікальний. Поки будуєш, то все ідеально.
А потім ти запускаєш першу рекламну кампанію, випускаєш продукт, пробуєш монетизувати його і заробляти гроші з клієнтів. І в цей момент ти стаєш черговим неуспішним бізнесом без юніт-економіки, який шукає прибутковості.
Тому багато стартапів в Америці й стараються набивати юзерську базу та не монетизувати, щоб піднімати інвестиції і рости далі. В Україні, звісно, така історія не спрацює 🥲
Після реального запуску ж починається справжня боротьба за виживання і за успіх бізнесу… І якщо не знайдеш позитивну юніт-економіку, то довго не проживеш.
Це якраз та складна фаза, в яку треба максимально включитися й дуже добре її пережити. Ми з нашим проектом вже дуже близько до цього, і Q4-Q5 як на мене непоганий час.
Бо в цей період ти просто ходиш і всім розповідаєш. Який у тебе буде прикольний продукт, який ринок, як ти його захопиш і чим ти унікальний. Поки будуєш, то все ідеально.
А потім ти запускаєш першу рекламну кампанію, випускаєш продукт, пробуєш монетизувати його і заробляти гроші з клієнтів. І в цей момент ти стаєш черговим неуспішним бізнесом без юніт-економіки, який шукає прибутковості.
Тому багато стартапів в Америці й стараються набивати юзерську базу та не монетизувати, щоб піднімати інвестиції і рости далі. В Україні, звісно, така історія не спрацює 🥲
Після реального запуску ж починається справжня боротьба за виживання і за успіх бізнесу… І якщо не знайдеш позитивну юніт-економіку, то довго не проживеш.
Це якраз та складна фаза, в яку треба максимально включитися й дуже добре її пережити. Ми з нашим проектом вже дуже близько до цього, і Q4-Q5 як на мене непоганий час.
❤18😁4🕊1🌚1
Зараз нормально віруситься (в моїй бульбашці) пост Head of Content від WisprFlow (я їх клієнт, до речі).
Хлопцю 22 роки і він розповідає як вони побудували машину з генерації рекламних креативів від креаторів.
Якщо коротко:
1. Креатор знімає відео, а вони запускають його як рекламу в Meta, AppLovin або TikTok. Креатор отримує відсоток від результату реклами щомісяця, поки вона крутиться (формат схожий на те що є в TikTok One)
2. Платять 7% від рекламних витрат. Виплати кожні 7 днів, а не net 30–60.
3. Дають фікс ціну за 20 відео (щоб не лише %) Наприклад, $1 000 за 20 відео.
4. Почали з 5 креаторів і кожен закривав якийсь формат, якого бракувало. Шукали їх в Instagram за ключовими словами і розсилали по 100–200 DM.
5. Щочетверга вони з медіабаєром і креаторами(!!!) розбирають, що працює в акаунті. Креатори діляться досвідом і допомагають одне одному.
6. За чотири місяці виросли з 5 до 50 креаторів і зупинились. Через Trybe (платформа креаторів) подалось близько 7 000 людей, прийняли 5–7.
7. Копіювати лідерів не вийде, бо Meta групує копії креосів під оригіналом, і жодна не вистрілює. Їхні топ-креатори щотижня тестують нові формати.
Пару коментарів від мене:
• Він каже що запускають по 500-700 креосів в місяць. Класна кількість, якщо це все оригінальні формати. І мені в голові контрастує з тисячами креосів в місяць які запускають різні знайомі мені бізнеси (але там більшість AI-generated). Виходить quality over quantity (хоча 700 креосів це всерівно достойно)
• Вони великий акцент роблять саме на роботі з креаторами. По суті як члени команди, яких треба вчити, давати фідбек і розказувати про продукт. В нас такого не роблять:)
• Загалом класний підхід і дуже логічний. В час коли МЕТА заполонили АІ генеровані креативи — повернутись до реальних людей і відео це також вже певний диференціатор.
Раджу глянути повний відос. Мені було цікаво!)
https://x.com/hectorserrranoo/status/2108260769603486100?s=20
Хлопцю 22 роки і він розповідає як вони побудували машину з генерації рекламних креативів від креаторів.
Якщо коротко:
1. Креатор знімає відео, а вони запускають його як рекламу в Meta, AppLovin або TikTok. Креатор отримує відсоток від результату реклами щомісяця, поки вона крутиться (формат схожий на те що є в TikTok One)
2. Платять 7% від рекламних витрат. Виплати кожні 7 днів, а не net 30–60.
3. Дають фікс ціну за 20 відео (щоб не лише %) Наприклад, $1 000 за 20 відео.
4. Почали з 5 креаторів і кожен закривав якийсь формат, якого бракувало. Шукали їх в Instagram за ключовими словами і розсилали по 100–200 DM.
5. Щочетверга вони з медіабаєром і креаторами(!!!) розбирають, що працює в акаунті. Креатори діляться досвідом і допомагають одне одному.
6. За чотири місяці виросли з 5 до 50 креаторів і зупинились. Через Trybe (платформа креаторів) подалось близько 7 000 людей, прийняли 5–7.
7. Копіювати лідерів не вийде, бо Meta групує копії креосів під оригіналом, і жодна не вистрілює. Їхні топ-креатори щотижня тестують нові формати.
Пару коментарів від мене:
• Він каже що запускають по 500-700 креосів в місяць. Класна кількість, якщо це все оригінальні формати. І мені в голові контрастує з тисячами креосів в місяць які запускають різні знайомі мені бізнеси (але там більшість AI-generated). Виходить quality over quantity (хоча 700 креосів це всерівно достойно)
• Вони великий акцент роблять саме на роботі з креаторами. По суті як члени команди, яких треба вчити, давати фідбек і розказувати про продукт. В нас такого не роблять:)
• Загалом класний підхід і дуже логічний. В час коли МЕТА заполонили АІ генеровані креативи — повернутись до реальних людей і відео це також вже певний диференціатор.
Раджу глянути повний відос. Мені було цікаво!)
https://x.com/hectorserrranoo/status/2108260769603486100?s=20
🔥15❤10👍2
Шість цінностей, які для мене важливі в команді
Ще перед стартом проєкту я записував речі, які для мене важливі і як воно має бути у власній компанії та команді. Вийшло 6 речей, які для мене суперважливі.
1. Кожен знає свою аналітику.
У мене є досвід роботи з аналітиками в команді і з флоу, де ти передаєш тест аналітикам на аналіз. Через це часто відповідальність перекладається з людини на людину. Але аналітик ніколи не розбере тест так глибоко, як той, хто його запускає. Бо той, хто запускає, добре знає гіпотезу, знає, що мало б змінитись, а що ні. І має якнайбільший контекст.
Тому той, хто запускає тест, і відповідає за івенти, і за повний аналіз. У нас хто придумав і реалізовує гіпотезу, той одразу і навішує всі івенти сам.
2. Швидкість виконання — головне.
В умовах великої конкуренції перемогти можна швидкими ітераціями і тестами. Тому ми швидко шипимо прості рішення і не ускладнюємо. Від ідеї до реалізації має проходити 2 (максимум 3) дні.
Наразі найскладніше завдання, payment-бекенд, зайняло 5 днів. Інші завдання - 2-3 дні. Тримаючи такий темп, ми зможемо перепробувати багато гіпотез, і я вірю, що точно знайдемо щось, що запрацює:)
3. AI first. Одразу думаємо, як інтегрувати АІшку в процеси, й будуємо від неї.
Ми навіть питаємо себе: це документація для AI чи для людини? Хороший приклад — наша аналітика. Усі івенти записані в певному форматі + правила прописані.
І коли ти робиш гіпотезу й сетапиш аналітику, АІшка читає документацію сама, а нові івенти автоматично додаються туди ж. Виходить єдиний source of truth, АІшка знає, куди дивитись, і графіки будуються легко. І це процес, який побудований від того, як буде зручно з АІшкою, а не як звикли.
4. No bullshit комунікація.
Я завжди кажу, що це АІшка говорить довго й багато, а ми маємо говорити коротко і по суті:)
Зараз і так переповнення інформації. Тому в нас немає довгих незрозумілих зустрічей і величезних меседжів. Сам спілкуюсь досить лаконічно і прошу цього від колег.
5. Слова «не вмію» не існує. Це просто lack of skills, який треба здобути.
З AI будь-хто з команди розбереться на базовому рівні в чому завгодно: у коді, аналітиці, дизайні, маркетингу. У нас є тільки «не знаю, але зараз почитаю», і це окей. Але «я не знаю, як це зробити, тому не вийде» — не існує.
6. High agency.
Не чекати дозволу, брати відповідальність, самому вирішувати й реалізувати ідеї. Не перекладати відповідальність на інших. Щось придумав — і в тебе вже є всі інструменти, щоб це перевірити.
Знаєте, є такий тип людей, які дуже впевнені, що можуть зробити все. Запустити рекламу? Розберусь. Написати iOS-додаток? Зараз щось зробимо. Вдома полагодити душ, щоб не викликати сантехніка? Теж можу 😁
У таких людей немає обмежень, і вони готові братись за все, що треба. Я сам такий і дуже ціную таких людей поруч.
Ще перед стартом проєкту я записував речі, які для мене важливі і як воно має бути у власній компанії та команді. Вийшло 6 речей, які для мене суперважливі.
1. Кожен знає свою аналітику.
У мене є досвід роботи з аналітиками в команді і з флоу, де ти передаєш тест аналітикам на аналіз. Через це часто відповідальність перекладається з людини на людину. Але аналітик ніколи не розбере тест так глибоко, як той, хто його запускає. Бо той, хто запускає, добре знає гіпотезу, знає, що мало б змінитись, а що ні. І має якнайбільший контекст.
Тому той, хто запускає тест, і відповідає за івенти, і за повний аналіз. У нас хто придумав і реалізовує гіпотезу, той одразу і навішує всі івенти сам.
2. Швидкість виконання — головне.
В умовах великої конкуренції перемогти можна швидкими ітераціями і тестами. Тому ми швидко шипимо прості рішення і не ускладнюємо. Від ідеї до реалізації має проходити 2 (максимум 3) дні.
Наразі найскладніше завдання, payment-бекенд, зайняло 5 днів. Інші завдання - 2-3 дні. Тримаючи такий темп, ми зможемо перепробувати багато гіпотез, і я вірю, що точно знайдемо щось, що запрацює:)
3. AI first. Одразу думаємо, як інтегрувати АІшку в процеси, й будуємо від неї.
Ми навіть питаємо себе: це документація для AI чи для людини? Хороший приклад — наша аналітика. Усі івенти записані в певному форматі + правила прописані.
І коли ти робиш гіпотезу й сетапиш аналітику, АІшка читає документацію сама, а нові івенти автоматично додаються туди ж. Виходить єдиний source of truth, АІшка знає, куди дивитись, і графіки будуються легко. І це процес, який побудований від того, як буде зручно з АІшкою, а не як звикли.
4. No bullshit комунікація.
Я завжди кажу, що це АІшка говорить довго й багато, а ми маємо говорити коротко і по суті:)
Зараз і так переповнення інформації. Тому в нас немає довгих незрозумілих зустрічей і величезних меседжів. Сам спілкуюсь досить лаконічно і прошу цього від колег.
5. Слова «не вмію» не існує. Це просто lack of skills, який треба здобути.
З AI будь-хто з команди розбереться на базовому рівні в чому завгодно: у коді, аналітиці, дизайні, маркетингу. У нас є тільки «не знаю, але зараз почитаю», і це окей. Але «я не знаю, як це зробити, тому не вийде» — не існує.
6. High agency.
Не чекати дозволу, брати відповідальність, самому вирішувати й реалізувати ідеї. Не перекладати відповідальність на інших. Щось придумав — і в тебе вже є всі інструменти, щоб це перевірити.
Знаєте, є такий тип людей, які дуже впевнені, що можуть зробити все. Запустити рекламу? Розберусь. Написати iOS-додаток? Зараз щось зробимо. Вдома полагодити душ, щоб не викликати сантехніка? Теж можу 😁
У таких людей немає обмежень, і вони готові братись за все, що треба. Я сам такий і дуже ціную таких людей поруч.
❤14👍1🔥1