Одні з важливих новин жовтня - Нобелівська премія.

Ділюсь хорошою статтею про лауреатів Нобелівської премії з економіки.

Якщо коротко: науковці придумали метод, як можна проводити дослідження складних речей, як от вплив тривалості освіти в дітей на рівень їх доходів.

Щоб провести такий експеримент, треба поділити дітей, що ходять до школи, на дві групи. Перша група вчилась би 11 років, а друга – 10. Зрозуміло, що піти на це заради лише експерименту майже ніхто не наважиться.

Але вихід є. І за нього вчені отримали винагороду😌

https://www.epravda.com.ua/publications/2021/10/11/678636/

Привіт! На звʼязку засновник каналу «Записки економіста» - Олександр Лісік.

Цей канал починався в далекому 2018 році як хобі. Я тоді ще навчався на економічному факультеті у Львові, відкривав для себе той цікавий світ економіки і дуже хотів ділитись своїми відкриттями з іншими.

Пройшов час, я почав активніше працювати і включатись в інші проекти. Канал ніколи не приносив великих доходів, а часу на це хобі завжди бракувало. Тому з роками я його вів все менше. І зараз планую це змінити.

Для мене важливо відкрито пояснити тим, хто мене читає, які зміни відбудуться.

Цей канал стане більш особистим. У мене є багато цікавих історій та спостережень з бізнесу, економіки, маркетингу і життя, якими хочеться ділитись з іншими. Формат телеграм каналу для цього підходить найкраще.

Я хочу, аби цей канал містив усі мої професійні знання та думки, аби рости самому та допомагати це робити моїм читачам.

А оскільки канал стає більш особистим, то давайте познайомимось 🤝

Я мешкаю у Львові і працюю в ІТ-маркетингу 5+ років. Починав маркетинг менеджером з аутсорс ІТ компаній, а потім перейшов в мільярдну продутову ІТ-компанію airSlate як В2В маркетолог.

Зараз ж працюю на посаді Senior Marketing/PPC Manager в одному з проектів Genesis (найбільша продуктова компанія в Україні). Спеціалізуюсь саме на перформанс маркетингу. Є досвід керування бюджетами в $200k/місяць та побудови сильної маркетингової аналітики та автоматизації.

🎲 Окрім того розвиваю свій проект з виробництва настільних ігор Gamesly. Робимо понад 1000 відправок в місяць онлайн, продаємось в десятках спеціалізованих магазинів та в більших мережах як Акварель або Офіс-центр.

В мене дві освіти: економічна та маркетингова. Цікавлюсь персональними фінансами та інвестиціями в Україні. Читаю 15-20 книг на рік. Відвідав 20 країн. Катаюсь на шосейному велосипеді, граю сквош та ходжу в походи в гори.

Тут додам ще свій LinkedIn та Instagram

Якщо ви відчуваєте, що у нас з вами схожі інтереси — запрошую приєднатись до цієї історії.

P.S. можете насипати сердечок, щоб підтримати ❤️

Щоб одразу далеко не відходити від теми економіки — хочу поділитись свіжим інтервʼю з головою Нацбанку.

Часто люди не до кінця розуміють чим Нацбанк займається і який великий його вплив на загальну економічну/фінансову ситуацію в країні.

За час найбільшої в Європі війни після 2 світової, Україні вдалось зберегти і розвинути банківську систему.

Окрім того, інфляція в країні менша ніж в країнах без війни (привіт, Туреччина👋), а курс долара після різкого стрибка на початку вторгнення стабілізувався і тримається в адекватних межах (до речі, високий курс валют це не проблема. Проблема — нестабільний курс, який постійно сильно міняється, але це тема іншого поста)

Маю віддати належне Нацбанку. Працюють дуже чітко і професійно (хоча мені їхні обмеження зі 100 тис. грн. в місяць закордонних платежів дуже ставлять палки в колеса🫠).

А ще в них хороший сайт і адекватні комунікації.

https://www.youtube.com/watch?v=U3bfuVoQQ5k

P.S в інтервʼю добре розкрита тема депозитних сертифікатів і чому Нацбанк дає можливість банкам заробляти величезні гроші через цей інструмент

Недавно прочитав одну з книг, які рекомендував голова Мінцифри Федоров. Книга — «Спогади» від Альберта Шпеєра.

Шпеєр — головний архітектор Гітлера з 30-х років. З 1942 року керував військовою промисловістю нацистської Німеччини і був серед людей близьких до Гітлера. Він 20 років відсидів в тюрмі після Нюрнберзького трибуналу, а потім написав книгу.

Перший розділ книги більше про архітектуру і Німеччину в 1930-х роках. В другому і третьому розділі вже стає цікавіше, адже розповідаються деталі виробництва зброї та й загалом як бачило війну вище політичне керівництво.

Багато паралелей можна провести й з нашою війною.

А ще мене дуже здивували масштаби виробництва зброї. У 1944р. лише за пів року Німеччина зробила понад 2 000 бомбардувальників (це вже коли Німеччину активно бомбардували). Так, технології літаків далеко не ті. Але масштаби вражають.

Всім кому цікава така тема — раджу почитати👀

Кожен раз, коли потрібна якась мотивація до роботи — відкриваю будь-яке відео від Hormozi 😅

А ще читав обидві його книжки — дуже прикладні. Не 100% для нашого ринку, але є багато ідей які можна і варто почерпнути.

https://youtu.be/pt50QF6al8g?si=7hpQxn3pQu4f7Fzm

Недавно відчув на собі ефект Даннінга-Крюгера🫣

Коли працював в аутсорсі, то думав, що робота з ІТ-продуктами не сильно відрізняється від сервісного бізнесу. Здавалось би: робиш мобільний додаток чи веб-сервіс, шукаєш клієнтів (набагато швидше ніж в В2В) і розвиваєш далі. Фокусуєшся на якості продукту і ростеш.

Після того як я попав в Genesis, то одразу почав скочуватись по тому графіку в саме дно😅
Зрозумів, скільки всього я не знав і не розумів про продуктове ІТ.

Багато нюансів по залученню клієнтів та створенню воронок. Інші підходи до маркетингу і монетизації.

Платіжні метрики — взагалі окрема сфера, про яку я ніколи не думав. В моєму розумінні треба було просто підключити умовний WayForPay і приймати платежі. А виявилось, що це зовсім окрема і складна історія, де тобі треба підбирати країни власних банків, налаштовувати каскади оплат, слідкувати за метриками чарджбеків і фроду.

Багато юридичних питань: реєстрація компанії / торгові марки / політики приватності (особливо коли працюєш на Каліфоріню та Європу)

Через пів року роботи в Genesis я відчуваю себе десь на виході з дна цього «незнання». Тепер набагто краще розумію, на скільки важко створювати ІТ-продукти (а тим більше, коли ти сам). Розумію, скільки всього я ще не знаю і розумію, що ймовірність створення прибуткового продукту зростає в рази, коли ти в такій же екосистемі (не дарма Genesis i Skelar так активно розвиваються)

Відчували такий ефект на собі колись?

Вчора взяв першу в житті консультацію фінансового радника

Склалось відчуття, що радник, як психолог — за тебе нічого не вирішить, але підштовхне до пошуку правильних відповідей 🙂

В мене той випадок, коли я самостійно вже досить добре розібрався в інвестиційних інструментах. Маю досвід інвестицій в акції/крипту/облігації/бізнес/нерухомість.

Але в мене це завжди було з метою «якнайбільше і якнайшвидше заробити». Тобто гроші були як самоціль.

А коли поговорив з фін. радником то зрозумів, що треба думати трохи в іншому ключі — для чого мені гроші, що я хочу з ними зробити і в який період часу? (якнайшвидше не можна казати😁)

І всі курси/навчання починаються саме з питання «які цілі?». Тому варто для себе це продумати. А тоді розбиратись у фін. інструментах. Щиро раджу всім розібратись з тим, які є можливості для інвестицій зараз, щоб розуміти всі свої опції. Курсів на цю тему в нашому просторі вже багацько.

P.S останнім часом мені в Instagram почали попадатись різні фін.радники та інвестиційні «експерти». Так от, коли людина флексить своїми грошима щоб набрати аудиторію — це для мене моментальний 🚩🚩🚩

Як відчуття терміновості робить нас кращими

Швидкість прийняття та виконання рішень в роботі/житті дає хорошу конкурентну перевагу.
Якщо при тих самих умовах конкуренти тестують одну ідею в місяць, а ви одну ідею в тиждень, то ви досить швидко зможете вигравати таку конкуренцію. Лише через швидкість.

Таку швидкість можна зробити як через спрощення процесів, так і через відчуття терміновості в команди (ще називають це Urgency Mindset)

Urgency Mindset — це коли ти розумієш що всі задачі які в тебе є термінові. І їх всі потрібно робити якнайшвидше (особливо, якщо вони маленькі).

Якщо в мене є задача виконання якої займе до 2-3 годин, тоді це задача «на сьогодні/завтра». Не «до кінця тижня», а якнайшвидше:)

Уявіть, на скільки швидше б рухалась робота, якщо б дрібні запити виконувались в той же день?

Давайте на прикладі

Нагадаю, що я працюю в маркетингу, а тому дуже добре відчуваю вплив urgency mindset на роботу.

Я працював на проєкті, в якому були вже досить бюрократичні процеси + в команди не було відчуття терміновості взагалі. Виконання будь-якої задачі вимірювалось днями (навіть написати 1 текст на рекламу)!!! У нас термін від ідеї кампанії до її запуску був +- 2 тижні.

Водночас, до нас прийшла працювати людина з компанії конкурентів і розповіла, що там від ідеї до кампанії проходить 2 дні. В 7 разів швидше!!!

Як ви думаєте, хто з нас розвивався швидше і знаходив цікаві концепції для реклами?

Стресово? Так, було присутнє таке відчуття в команди конкурентів. Але це бізнес — або біжиш, або вмираєш потім. І конкуренти показували дуже круті результати.

Ще приклад з життя

Якщо оглянутись на особисте життя — цей підхід максимально допомагає. Зустрітись з старим знайомим, сходити до лікаря, полагодити якусь річ вдома. Завжди такі задачі відкладаються.

Коли ж в тебе є відчуття того що це треба зробити вже, то ти
а) Закриваєш питання і покращуєш своє життя
б) Вивільняєш ментальний простір на інші задачі (бо тебе не муляє та не зроблена задача)

Люди, які знають мене добре, знають що коли я кажу умовно «Треба мені підшукати офіс для оренди», то я в той же день шукаю варіанти і домовляюсь про перші покази.

Немає часу відтягувати. Максимальна швидкість, максимальна кількість ітерацій. І лише таким чином вдається отримувати результати.

Наступний раз коли подумаєш «треба зробити ….», то одразу додай «сьогодні» в кінці😉

P.S Якщо резонує така думка — постав ❤️

Коли створюєш будь-який проект, ти борешся з драконом з трьома головами:
1. Ринок. Чи потрібен твій продукт взагалі комусь і чи вирішує він проблему
2. Масштабована бізнес-модель. Чи достатньо великий ринок + чи є в тебе можливість зростати
3. Операційна ефективність. Чи можеш ти операційно зробити і розвивати продукт, залучати клієнтів і т.д.

Коли я починав Gamesly, я добре розумів, що ринок настільних ігор в Україні вже існує і продукт потрібен людям. І також я розумів, що мені достатньо навичок, щоб операційно розвивати цей проект. Проте лише згодом я побачив, що моя бізнес-модель не масштабована, в першу чергу через обсяг ринку. Тобто ринок є, але він не надто великий, і це проблема яка досить сильно стримує ріст.

Про Venture Builders
Останній роки в Україні став популярний термін venture builder. Це компанії типу Genesis, SKELAR, WellTech та ще десяток інших дрібних, які розвивають десятки різних проектів в ІТ.

Вся суть таких venture builders полягає в тому, що вони не придумують інноваційний продукт. Вони шукають ніші, де вже є конкуренти (що показує наявність ринку). І що важливо, вони шукають ніші де є великі конкуренти (зазвичай де капіталізація 1млрд+). Наявність таких великих конкурентів доводить, що бізнес-модель масштабована і ринок великий (чого не скажеш про ринок настільних ігор в Україні. Великого гравця тут немає).

Тому єдине, на чому фокусуються venture builders — операційна ефективність. Крутий маркетинг, кращий ніж у конкурентів продукт, кращі процеси і т.д.

Вибираючи такий підхід вони відрізають одразу дві голови дракона. А з однією головою й боротись легше:)

Це всесвітньовідомий підхід. Німецький zalando був створений на основі zappos зі Штатів. І таких прикладів десятки й в Україні (тут обійдемось без імен:) )

Коли дізнався про цей підхід, то одразу переглянув свій погляд на створення будь-якого продукту 🤯
Конкуренти (ще й великі) — це круто. Бо тоді ти розумієш, що якщо щось не вийде, то проблема швидше за все в тобі і в продукті. Ринок тут ні до чого

OpenAI релізнула модель, яка дозволяє генерувати відео за допомогою штучного інтелекту🤯

Ще пів року, і вже не треба моушн дизайнерів. Генеруємо рекламні креативи самі😬

https://openai.com/sora

Які ще ідеї для застосування?

Виглядає дуже реалістично 😵

Новина для всіх хто запускав рекламу в Instragram

З 26 лютого, якщо рекламувати пости в Facebook/Instagram через кнопку «Просувати» на iPhone, то будете платити на 30% більше😵

Це повʼязано з тим, що всі платежі буде обробляти Apple, який стягує 30% комісію з Facebook (а той з нас, відповідно).

Тому тепер «Просувати» або з компʼютера, або з андроїда 😅

Тут детальніше трохи — https://www.facebook.com/business/help/704141224249342

Нагадало впровадження «Податку на Google»

Де Гетьманцев хвалиться зібраними податками з корпорацій, але насправді податок просто переклали на нас і стало +20% до чеку за рекламу🫠

Класна стаття від Сема Альтмана (той що СЕО OpenAI і колишній CEO Ycombinator) — https://blog.samaltman.com/how-to-be-successful

3 пункти зі статті, що найбільше мені зрезонували:

1. Make it easy to take risks. Коли закрив свої базові потреби — час ризикувати. Шукати можливості де ти можеш втратити 1х, але заробити 100х якщо все вийде.

2. Compound yourself. Важливо обирати карʼєру, яка з часом стає лише більш цінна. Не варто обирати професію де людина з досвідом в 2 роки, може бути такою ж ефективною, як і людина з досвідом в 20 років.

3. You get rich by owning things. Багатим стаєш коли в тебе є різні активи (найчастіше нерухомість або частка в компанії). Просто на зарплаті/дивідендах не розбагатієш.

Який пункт зі статті відгукнувся найбільше? Поділіться в коментарях

Чому важливо працювати з проектами, які здатні швидко рости?

Розкажу на власному прикладі

Моя основна спеціалізація — робота з платною рекламою (Google Ads / Facebook Ads).

І я зустрічав багато сильних спеціалістів, які вміють і знають більше за мене, але заробляють менше. Основна причина — вони працюють з ринками та індустріями, де немає потенціалу швидкого доходу та росту.

Яка індустрія може рости швидше?
1. Продаж одягу / інсташоп в Україні
2. Мобільний/веб додаток на весь світ

Відповідь очевидна:)

Якщо ти крутий спеціаліст, але працюєш з малим бізнесом і з малими бюджетами — не важливо як класно все працює — тобі не зможуть платити багато.
Бо як тільки реклама почне працювати добре — одразу буде проблема з виробництвом/операційкою і т.д.

Водночас, коли ти працюєш, наприклад, з веб-додатком — ти можеш максимально застосувати свої знання. Чим краще працює реклама — тим більше заробляють всі. І рости тут можна набагато швидше.

З мого досвіду, немає сильної різниці в керуванні денним бюджетом в $500 і в $10 000. В тебе все ті ж знання і підходи. Але на масштабі ти даєш більший результат.

Тому й такі проекти готові платити більше і наймати дорожче.

Мораль: Часто існуючих знань нам вже достатньо, щоб робити результат х10. Варто знайти лише правильний проект.

Український ринок ІТ рухається в сторону продукту

І це прекрасно!)

Натрапив на таке цікаве дослідження по медіаспоживанню в Україні від Google

Варто погортати всім, хто працює з маркетингом в Україні:)

З цікавого для мене:
- 99% молоді (до 24 років) виходять в інтернет щодня з мобільного
- 71% людей має вдома Smart TV і виходить з нього в інтернет (потенціал для YouTube реклами)
- 11.4 год в день люди в середньому витрачають на всі пристрої 🤯
- 39% слухають подкасти хоча б раз на місяць (ще одне потенційне джерело для реклами)

Нова Пошта (технічно — компанії NovaPay) вводить нові ліміти на отримання готівки по післяплаті🥲

Зараз це 500к грн. в квартал, з 1 квітня — 300к, через квартал 200к і ще через квартал 100к (офіційних анонсів не бачив, але особистий менеджер попереджав мене)

Головна мотивація — перевести всі розрахунки в безготівку. Тобто щоб ця післяплата зараховувалась на рахунок ФОП. Це зручно як державі (більше контролю і прозорості), так і Новій Пошті (нове джерело доходу).

І я тільки «за» таку діджиталізацію, проте цей перехід тягне за собою додаткові комісії. Раніше післяплата була без комісій, зараз буде комісія орієнтовно 1.5%. Для ФОП, який торгує в інтернеті це дещо боляче:(
—
Це нововведення наштовхнуло на думку, що якщо в економіці ходить готівка, тоді ці гроші не втрачаються в процесі передачі.

Поясню: я купив товар, заплатив 1000 грн. готівкою. Продавець їх отримав і купив матеріали за готівку також. І так ця 1000 грн. ходить.

Водночас, якщо це розрахунки через банки/еквайринги/etc., то при оплаті 1000 грн, продавець отримає вже 985 (-1.5% комісії), а наступний менше і менше.

Перехід на безготівку дає більше прозорості, але провокує ріст видатків для бізнесу (і значить інфляцію). Ну і звісно такий перехід дає ріст доходів фінансовим компаніям:)

Раджу послухати інтервʼю з Мішою всім, хто працює з ІТ-продуктами

- Про складну структуру в Genesis
- Про заснування justdone.ai і пошуку позитивної економіки (це той проект, в якому я якраз відповідаю за маркетинг 😉)
- Про визначення Product Market Fit і як його шукати
- Про важливість (або ж не важливість) retention
- Загалом про підхід до побудови бізнесу

Топ 3 думки з інтерв’ю, які хочу зафіксувати:
1. Product Market Fit в українських реаліях, це коли ти знайшов позитивну unit економіку. Інші речі не такі важливі.
2. Сильна експертиза в performance маркетингу дозволяє обганяти конкурентів і не так сильно просідати в час спаду ринку
3. Не варто гнатись за метрикою retention для продукту. Кожен продукт має свій «натуральний» показник і це також варто враховувати

https://youtu.be/VrVcGiWE6m0?si=X77sBNJ9nkGwFhkI