Ліцензія VS сертифікація. Що краще для економіки?

Держава має багато важелів впливу на бізнес. Одним з них є недопущення учасників до ринку через ліцензування.

Там де для ведення діяльності треба отримати ліцензію (зазвичай від профільного міністерства в Києві) майже завжди процвітає корупція. Окрім того, чиновники можуть спеціально тормозити процес і знаходити бюрократичні причини, щоб обмежити вихід на ринок.

Проте державні органи часто кажуть, що ліцензування захищає споживачів від підробок і засвідчує якість продукції / надійність продавця.

А як краще?
Якщо йдеться про захист усього населення, набагато кращим варіантом є сертифікація: вона дає інформацію про те, яке навчання пройшов працівник / які стандарти якості має підприємство. Водночас, це залишає на розсуд споживача оцінювання актуальності і надійності даної сертифікації.

Покупці мають інформацію, необхідну для здійснення раціонального вибору. А от наслідком ліцензування стане обмеження торгівлі та створення монополій.

Інша сторона медалі
Пояснення вище виглядає логічним, але в реальному світі дуже мало споживачів настільки детально досліджують продавців та й ринок загалом, щоб робити раціональний і правильний вибір. Але чия це тоді проблема, держави чи кожного окремого споживача?

Поділіться думками в коментарях👇

Цікава стаття «Економічної правди» про виробництво для автомобільної галузі в Україні.

Західна Україна - очевидний фаворит через географічне розташування.

https://www.epravda.com.ua/publications/2021/07/15/675949/

​​Два режими валютного курсу

Існують два основні режими валютного курсу: фіксований та плаваючий (є ще й інші, але вони для нас не так важливі).

Плаваючий - ринковий валютний курс, який коливається залежно від попиту та пропозиції. В Україні такий вид курсу працює лише з 2015. Водночас, НБУ згладжує валютні коливання, коли продає/купує долар за золотовалютні резерви. Це зроблено для згладження коливань валютного курсу (щоб не було такого, що сьогодні курс $1 = 25 грн, а завтра $1 = 27 грн.

Фіксований - коли держава фіксує валютний курс на певному рівні. Тоді держава в ролі Національного Банку повинна мати великі золотовалютні резерви, щоб задовільняти весь попит і пропозицію і тримати курс стабільним. В часи політичної нестабільності (як от Революція Гідності) такий режим може завдати великих проблем. В Україні до 2015 року був фіксований валютний курс.

Процес українського переходу з фіксованого на плаваючий курс був дещо скандальним. Адже завжди є невдоволені.

Якщо курс високий - страждають імпортери (адже, вони платять валютою). Якщо низький - страждають експортери (адже вони інвестують в гривні, а отримують дохід у валюті).

А це фото чудово показує що відбувалось в ті часи (та й відбувається зараз😅)

Фактори виробництва

Економісти виділяють 4 основні фактори, які необхідні для виробництва товарів та послуг.

1. Природні ресурси (земля)
Все те, що людина бере від природи і перетворює на певні блага. Земля, на якій стоять заводи та на якій вирощують овочі та фрукти. Енергетичні ресурси, корисні копалини, повітря, вода, флора і фауна. Загалом всі природні речі, які можна використати у виробництві.

2. Капітал
Для будь-якого виробництва необхідний капітал. І це не лише про оборотні кошти (які теж потрібні). До капіталу відносяться інструменти, склади, робочі машини, комп’ютери і т.д. Чим технологічніша ця складова - тим ефективніше виробництво.

3. Трудові ресурси
Самі по собі земля і капітал не дають ніякої користі. Корисними вони стають після того, як людина щось з ними зробила. Тому людська праця відіграє ключову роль у виробництві

4. Підприємницький хист
Сучасні економісти виділяють і цей, четвертий фактор. Саме завдяки підприємницькому хисту люди шукають найефективніші методи об’єднання трьох попередніх факторів і виробництва. І коли підприємці створюють нові блага - розвивається вся економіка.

Правило 50/30/20

З серпня до каналу додаватиму терміни і правила не лише макро- та мікро- економіки, а й персональної економіки та фінансів. Адже, фінансова грамотність - необхідна річ в сучасному світі.

Багато консультантів радять відслідковувати усі свої витрати і доходи (що я роблю вже 4 роки). Проте, не в кожного є можливість/бажання постійно заносити усі транзакції в додаток/табличку🤯

Для таких людей є простіше правило менеджменту фінансів, суть якого в наступному:

50% доходу витрачаємо на основні потреби (оренда і комуналка, їжа, транспорт, здоров’я).
30% доходу витрачаємо на власні бажання (походи в ресторан, новий одяг, подорожі).
20% доходу відкладаємо.

Якщо чітко виконувати дане правило, то ви ніколи не порушите перший закон персональних фінансів: “Не витрачай більше, ніж заробляєш.”

50/30/20 - загальне правило, яке кожен може адаптувати під себе. Але суть в тому, щоб завжди відкладати певну суму від доходу. А решту - розподіляти між потребами й бажаннями.

​​FIRE Movement

Цікавий рух (по суті - спосіб життя), суть якого полягає в наступній цілі: заробити/заощадити якомога більше коштів, щоб якнайшвидше вийти на пенсію.

FIRE розшифровується як Financial Independece Retire Early (Фінансова незалежність, ранній вихід на пенсію).

Рух набув популярності в 2010-х роках серед мілленіалів в Америці.

Основні принципи FIRE:
- Відкладати якомога більше (50-70% в місяць)
- Мінімізувати всі свої поточні витрати
- Усі заощадження інвестувати

Основна ціль - назбирати достатньо активів (нерухомість, акції, бізнес і т.д), з яких можна отримувати пасивний дохід. Цього пасивного доходу має вистачати на комфортне проживання.

Зазвичай, прихильники FIRE користуються правилом 4%. Тобто, вони мають витрачати не більше 4% від свого капіталу в рік.

Чому 4%? Тому що середня дохідність в 7-8% в рік є досить реальним показником. І тоді людина зможе жити на відсотки + покривати інфляцію.

Наприклад, сім’я у Львові витрачає $3000 в місяць і живе абсолютно комфортно. В рік вони витрачають $36k. Отже, згідно з правилом 4%, їм необхідно назбирати $900к.

Більше працювати не доведеться і можна жити лише на відсотки.

Зазвичай, фінансові консультанти радять відкладати 10-15% від доходу. Але з таким вийти на пенсію достроково не вийде.

Кількість часу, який потрібно щоб назбирати на суму необхідну на рік комфортного проживання:

Відкладаєш 10% в місяць - 9 років
Відкладаєш 25% в місяць - 3 роки
Відкладаєш 50% в місяць - 1 рік
Відкладаєш 75% в місяць - 4 місяці

Якщо відкладати 75% від доходу, то знадобиться менш як 10 років активної роботи, щоб назбирати достатню суму (згідно з правилом 4%)

Фінансова подушка

Коли говоримо про фінансову грамотність - одна з перших речей про які варто подумати це фінансова подушка.

Що це таке?

Фінансова подушка - гроші на “чорний день”. Запас коштів, на випадок непередбачуваної хвороби, тимчасової втрати роботи чи інших складних ситуацій.

Вони потрібна для того, щоб людина могла спокійно пережити тимчасову “турбулентність” в житті без поганих наслідків.

Коли потрібна фін. подушка?

Наприклад - настала криза, ви втратили роботу. Якщо у вас немає фінансової подушки - ви, напевне, візьметесь за будь-яку роботу, аби заробити гроші на життя. І швидше за все, це буде не найкращий вибір.

Якщо ж є фінансова подушка, то у вас є певний час пошукати кращі варіанти для себе. І обирати те, що вам подобається, а не першу ж роботу, щоб заробити гроші.

Якщо ви раптово сильно захворієте, то вам не доведеться брати швидкі кредити під високі %.

Який розмір фінансової подушки повинен бути?

Рекомендований розмір від 3 до 6 місячних видатків. Тобто, якщо ви витрачаєте 20 000 грн в місяць, то розмір подушки має бути 60-120к. грн.

Де зберігати подушку?

Побутує думка, що фінансова подушка це просто пачка грошей, відкладена під матрасом. Але це не так 🙂

Якщо більшість ваших витрат в гривні, то варто й подушку тримати в гривні (принаймні, більшу частину).

Найкраще зберігати подушку в ліквідному активі. Це може бути депозит з можливістю дострокового розірвання або ОВДП (їх можна за 1 день продати і отримати кошти. Хоча тут дещо більші ризики).

Не варто тримати фінансову подушку в акціях. Якщо ринок впаде, а вам різко будуть потрібні кошти - ви продасте акції в мінус (а могли б зачекати та продати в плюс).

Тому найкраще - тримати кошти в надійних, ліквідних активах. Дохідність, звісно, буде невелика. Проте, це краще, ніж готівка під матрасом, яка постійно знецінюється (до речі, інфляція гривні за рік становить 10,2%).

Контроль особистих фінансів (+ власний досвід)

Вже більш ніж 4 роки підряд я відстежую свої персональні фінанси. Вважаю це хорошою фінансовою звичкою, необхідною всім.

Для чого це все?

Вже неодноразово я чув від друзів: “Ой, та я небагато трачу. Там лише на житло, їжу і транспорт”. Але чомусь, коли вони рахують свої щомісячні витрати, то завжди забувають про інші дрібні/одноразові витрати типу побутової хімії, підписок на сервіси, штрафи/податки, подарунки друзям на ДН і т.д.

А саме на таких категоріях ми витрачаємо велику частину бюджету. Коли ми цього не враховуємо, то потім виникає питання: “Ой, а де всі гроші ділись?”.

Тому, важливо відстежувати всі витрати і точно знати (і в майбутньому - планувати) свої витрати.

Як рахувати?

Я вважаю, що всі рішення в житті (та й в бізнесі) потрібно приймати на основі даних. А щоб проаналізувати дані - їх потрібно спочатку зібрати.

Кожного разу, коли я витратив гроші - дістаю телефон і вношу інформацію в додаток.

Тут є ще одна перевага - ти двічі думаєш, перед тим як витратити гроші. Коли купив щось в магазині і оплатив картою - то навіть не відчуваєш витрачених коштів.

Коли ж ти цю суму вносиш в додаток, то ніби осмислюєш цю витрату і задумуєшся: “А чи справді мені це було потрібно?”

Якщо записувати фінанси хоча б протягом 3-ьох місяців, то можна досить точно зрозуміти місячні суму, яка витрачається для комфортного життя.

Як це роблю я

1. Кожного дня, при будь-якій витраті чи доході, я записую транзакцію в мобільний додаток MoneyLover. Хоча на ринку досить багато конкурентів і великої різниці між ними немає. Головне - звичка, а інструмент це вже не так важливо.

2. В мене є табличка в ексель, де я відстежую власні активи (Net Worth). Сюди входить все майно, готівка та цінні папери, якими я володію. Дана табличка допомагає краще розуміти, скільки грошей насправді в мене є (адже, часто люди дивляться лише на те, що в них є в готівці, забуваючи про інші активи). Раз в місяць я оновлюю таблицю актуальними цифрами.

От і все. Мінімальні зусилля щодо відстеження власних фінансів в перспективі можуть принести дуже хороші результати. Ви дізнаєтесь точну суму, яку витрачаєте на життя і зможете грамотно планувати свої витрати та доходи.

Податкова випустила інтерактивний дашборд, де можна переглянути к-сть отриматних податків в кожній громаді

Ще один крок до прозорого використання коштів в громадах. Ще дуже багато помилок в інтерфейсі, але думаю, що скоро виправлять.

І в більшості громад більше 70% доходів це з ПДФО. Це як черговий доказ того, що найбільше податків платять не компанії, а працівники:)

https://map.tax.gov.ua/main

Медичне страхування - варто чи ні?

Медичне страхування — явище, яке лише набирає популярність в Україні. ІТ компанії та великі корпорації почали включати медичне страхування у свій соц. пакет.

Рік тому я задумався, а чи варто купувати медичну страховку для себе? І от що я вирішив.

Нормальне медичне страхування коштує близько 12-14 тисяч гривень на рік. Якщо розділити по місяцях, то це 1000 - 1170 грн. в місяць. Чи готові ви платити таку суму за своє здоров’я?

Вважаю, що це невелика плата за те, щоб в разі хвороби або нещасного випадку не залізти в борги.

Звісно, варто надіятись що нічого критичного не станеться. Але страховка дуже допомагає й при невеликих хворобах.

Минулого року осінню я захворів на звичайну простуду. На лікування витратив більше 4000 грн. (3 консультації в приватній клініці + аналізи + ліки). А це третина від страхової суми. Дивлячись на ці витрати вирішив купувати страхування.

Я рік користувався страховкою та не мав серйозних проблем зі здоров’ям. Проте на різноманітних дрібних хворобах, ковіді та й звичайних консультаціях перекрив вартість страхового платежу.

За що мені подобається медичне страхування - так це можливість сервіс. Є можливість записуватись в найкращі приватні клініки, де завжди порядок і немає черг.

Часто люди переживають, що в приватних клініках пацієнтів “розводять” на гроші. Може й так. Проте, коли всі витрати покриває страхова це не так страшно:)

І ще один суттєвий мінус - медичне страхування можливе лише у великих містах.

Отже, висновок наступний:
Вартість самого страхування швидше за все перекриється невеличкими хворобами та консультаціями / профілактичними обстеженнями. А в разі серйознішої хвороби чи нещасного випадку - ви не витратите всі збереження на лікування.

Чи був у вас досвід з медичним страхуванням? Поділіться в коментарях🔽

Цікава стаття щодо досвіду приватизації державних об’єктів сусідніх Польщі, Словаччини та Грузії.

З аналізу випливає, що є 5 основних чинників успішної політики приватизації:
1. Політична воля
2. Нульова толерантність до корупції
3. Прозорість приватизаційних аукціонів
4. Залучення іноземних інвесторів
5. Незмінні правила гри

Приватизація в Грузії описується однією фразою: "продається все, крім совісті».
Як вважаєте, можливо таке у нас?👇

https://www.epravda.com.ua/projects/pryvatyzatsiya/2021/08/31/677303/

Порівняльна перевага: економіка та особисте життя

В економіці існує теорія порівняльних переваг, яка говорить, що порівняльна перевага — це здатність країною виробляти певні товари та послуги із нижчою альтернативною вартістю, ніж в іншій країні.

Що це означає?
Тобто, якщо в країни добре виходить технологічна розробка - вона має зосередитись на цій галузі і максимально її експортувати. А вже тоді, за виручені кошти, купувати інші товари і послуги.

Звісно, в реальному світі не існує країни яка б концентрувалась лише на чомусь одному.

А можна приклад?
В України добре працює агропромислова сфера (кукурудза, соняшник, пшениця і т.д). Водночас кількість виноградників в країні не задовільняє всіх потреб.

Очевидно, що вільні поля нам краще засіяти культурами, які в нас добре родять. А виноград (або вино) вже купити за виручені кошти. Це і є наша порівняльна перевага.

Спеціалізація на принципі порівняльної переваги дозволяє ефективніше використовувати світові ресурси й збільшити світовий обсяг виробництва.

Як застосувати в особистому житті?
Що цікаво - цей принцип також застосовується в повсякденному житті. Згідно з цією теорією, нам потрібно концентруватись на тому, що приносить нам найбільший дохід. А решта речей делегувати.

Наприклад, ви за годину роботи можете заробити 500 грн. Замість того, щоб самому прибрати вдома, вам буде вигідніше найняти людину, година роботи якої вартує 250 грн. Так ви максимізуєте свій дохід.

Кожен робить те, що в нього виходить найкраще і отримує прибуток.

Одні з важливих новин жовтня - Нобелівська премія.

Ділюсь хорошою статтею про лауреатів Нобелівської премії з економіки.

Якщо коротко: науковці придумали метод, як можна проводити дослідження складних речей, як от вплив тривалості освіти в дітей на рівень їх доходів.

Щоб провести такий експеримент, треба поділити дітей, що ходять до школи, на дві групи. Перша група вчилась би 11 років, а друга – 10. Зрозуміло, що піти на це заради лише експерименту майже ніхто не наважиться.

Але вихід є. І за нього вчені отримали винагороду😌

https://www.epravda.com.ua/publications/2021/10/11/678636/

Привіт! На звʼязку засновник каналу «Записки економіста» - Олександр Лісік.

Цей канал починався в далекому 2018 році як хобі. Я тоді ще навчався на економічному факультеті у Львові, відкривав для себе той цікавий світ економіки і дуже хотів ділитись своїми відкриттями з іншими.

Пройшов час, я почав активніше працювати і включатись в інші проекти. Канал ніколи не приносив великих доходів, а часу на це хобі завжди бракувало. Тому з роками я його вів все менше. І зараз планую це змінити.

Для мене важливо відкрито пояснити тим, хто мене читає, які зміни відбудуться.

Цей канал стане більш особистим. У мене є багато цікавих історій та спостережень з бізнесу, економіки, маркетингу і життя, якими хочеться ділитись з іншими. Формат телеграм каналу для цього підходить найкраще.

Я хочу, аби цей канал містив усі мої професійні знання та думки, аби рости самому та допомагати це робити моїм читачам.

А оскільки канал стає більш особистим, то давайте познайомимось 🤝

Я мешкаю у Львові і працюю в ІТ-маркетингу 5+ років. Починав маркетинг менеджером з аутсорс ІТ компаній, а потім перейшов в мільярдну продутову ІТ-компанію airSlate як В2В маркетолог.

Зараз ж працюю на посаді Senior Marketing/PPC Manager в одному з проектів Genesis (найбільша продуктова компанія в Україні). Спеціалізуюсь саме на перформанс маркетингу. Є досвід керування бюджетами в $200k/місяць та побудови сильної маркетингової аналітики та автоматизації.

🎲 Окрім того розвиваю свій проект з виробництва настільних ігор Gamesly. Робимо понад 1000 відправок в місяць онлайн, продаємось в десятках спеціалізованих магазинів та в більших мережах як Акварель або Офіс-центр.

В мене дві освіти: економічна та маркетингова. Цікавлюсь персональними фінансами та інвестиціями в Україні. Читаю 15-20 книг на рік. Відвідав 20 країн. Катаюсь на шосейному велосипеді, граю сквош та ходжу в походи в гори.

Тут додам ще свій LinkedIn та Instagram

Якщо ви відчуваєте, що у нас з вами схожі інтереси — запрошую приєднатись до цієї історії.

P.S. можете насипати сердечок, щоб підтримати ❤️

Щоб одразу далеко не відходити від теми економіки — хочу поділитись свіжим інтервʼю з головою Нацбанку.

Часто люди не до кінця розуміють чим Нацбанк займається і який великий його вплив на загальну економічну/фінансову ситуацію в країні.

За час найбільшої в Європі війни після 2 світової, Україні вдалось зберегти і розвинути банківську систему.

Окрім того, інфляція в країні менша ніж в країнах без війни (привіт, Туреччина👋), а курс долара після різкого стрибка на початку вторгнення стабілізувався і тримається в адекватних межах (до речі, високий курс валют це не проблема. Проблема — нестабільний курс, який постійно сильно міняється, але це тема іншого поста)

Маю віддати належне Нацбанку. Працюють дуже чітко і професійно (хоча мені їхні обмеження зі 100 тис. грн. в місяць закордонних платежів дуже ставлять палки в колеса🫠).

А ще в них хороший сайт і адекватні комунікації.

https://www.youtube.com/watch?v=U3bfuVoQQ5k

P.S в інтервʼю добре розкрита тема депозитних сертифікатів і чому Нацбанк дає можливість банкам заробляти величезні гроші через цей інструмент

Недавно прочитав одну з книг, які рекомендував голова Мінцифри Федоров. Книга — «Спогади» від Альберта Шпеєра.

Шпеєр — головний архітектор Гітлера з 30-х років. З 1942 року керував військовою промисловістю нацистської Німеччини і був серед людей близьких до Гітлера. Він 20 років відсидів в тюрмі після Нюрнберзького трибуналу, а потім написав книгу.

Перший розділ книги більше про архітектуру і Німеччину в 1930-х роках. В другому і третьому розділі вже стає цікавіше, адже розповідаються деталі виробництва зброї та й загалом як бачило війну вище політичне керівництво.

Багато паралелей можна провести й з нашою війною.

А ще мене дуже здивували масштаби виробництва зброї. У 1944р. лише за пів року Німеччина зробила понад 2 000 бомбардувальників (це вже коли Німеччину активно бомбардували). Так, технології літаків далеко не ті. Але масштаби вражають.

Всім кому цікава така тема — раджу почитати👀

Кожен раз, коли потрібна якась мотивація до роботи — відкриваю будь-яке відео від Hormozi 😅

А ще читав обидві його книжки — дуже прикладні. Не 100% для нашого ринку, але є багато ідей які можна і варто почерпнути.

https://youtu.be/pt50QF6al8g?si=7hpQxn3pQu4f7Fzm

Недавно відчув на собі ефект Даннінга-Крюгера🫣

Коли працював в аутсорсі, то думав, що робота з ІТ-продуктами не сильно відрізняється від сервісного бізнесу. Здавалось би: робиш мобільний додаток чи веб-сервіс, шукаєш клієнтів (набагато швидше ніж в В2В) і розвиваєш далі. Фокусуєшся на якості продукту і ростеш.

Після того як я попав в Genesis, то одразу почав скочуватись по тому графіку в саме дно😅
Зрозумів, скільки всього я не знав і не розумів про продуктове ІТ.

Багато нюансів по залученню клієнтів та створенню воронок. Інші підходи до маркетингу і монетизації.

Платіжні метрики — взагалі окрема сфера, про яку я ніколи не думав. В моєму розумінні треба було просто підключити умовний WayForPay і приймати платежі. А виявилось, що це зовсім окрема і складна історія, де тобі треба підбирати країни власних банків, налаштовувати каскади оплат, слідкувати за метриками чарджбеків і фроду.

Багато юридичних питань: реєстрація компанії / торгові марки / політики приватності (особливо коли працюєш на Каліфоріню та Європу)

Через пів року роботи в Genesis я відчуваю себе десь на виході з дна цього «незнання». Тепер набагто краще розумію, на скільки важко створювати ІТ-продукти (а тим більше, коли ти сам). Розумію, скільки всього я ще не знаю і розумію, що ймовірність створення прибуткового продукту зростає в рази, коли ти в такій же екосистемі (не дарма Genesis i Skelar так активно розвиваються)

Відчували такий ефект на собі колись?

Вчора взяв першу в житті консультацію фінансового радника

Склалось відчуття, що радник, як психолог — за тебе нічого не вирішить, але підштовхне до пошуку правильних відповідей 🙂

В мене той випадок, коли я самостійно вже досить добре розібрався в інвестиційних інструментах. Маю досвід інвестицій в акції/крипту/облігації/бізнес/нерухомість.

Але в мене це завжди було з метою «якнайбільше і якнайшвидше заробити». Тобто гроші були як самоціль.

А коли поговорив з фін. радником то зрозумів, що треба думати трохи в іншому ключі — для чого мені гроші, що я хочу з ними зробити і в який період часу? (якнайшвидше не можна казати😁)

І всі курси/навчання починаються саме з питання «які цілі?». Тому варто для себе це продумати. А тоді розбиратись у фін. інструментах. Щиро раджу всім розібратись з тим, які є можливості для інвестицій зараз, щоб розуміти всі свої опції. Курсів на цю тему в нашому просторі вже багацько.

P.S останнім часом мені в Instagram почали попадатись різні фін.радники та інвестиційні «експерти». Так от, коли людина флексить своїми грошима щоб набрати аудиторію — це для мене моментальний 🚩🚩🚩

Як відчуття терміновості робить нас кращими

Швидкість прийняття та виконання рішень в роботі/житті дає хорошу конкурентну перевагу.
Якщо при тих самих умовах конкуренти тестують одну ідею в місяць, а ви одну ідею в тиждень, то ви досить швидко зможете вигравати таку конкуренцію. Лише через швидкість.

Таку швидкість можна зробити як через спрощення процесів, так і через відчуття терміновості в команди (ще називають це Urgency Mindset)

Urgency Mindset — це коли ти розумієш що всі задачі які в тебе є термінові. І їх всі потрібно робити якнайшвидше (особливо, якщо вони маленькі).

Якщо в мене є задача виконання якої займе до 2-3 годин, тоді це задача «на сьогодні/завтра». Не «до кінця тижня», а якнайшвидше:)

Уявіть, на скільки швидше б рухалась робота, якщо б дрібні запити виконувались в той же день?

Давайте на прикладі

Нагадаю, що я працюю в маркетингу, а тому дуже добре відчуваю вплив urgency mindset на роботу.

Я працював на проєкті, в якому були вже досить бюрократичні процеси + в команди не було відчуття терміновості взагалі. Виконання будь-якої задачі вимірювалось днями (навіть написати 1 текст на рекламу)!!! У нас термін від ідеї кампанії до її запуску був +- 2 тижні.

Водночас, до нас прийшла працювати людина з компанії конкурентів і розповіла, що там від ідеї до кампанії проходить 2 дні. В 7 разів швидше!!!

Як ви думаєте, хто з нас розвивався швидше і знаходив цікаві концепції для реклами?

Стресово? Так, було присутнє таке відчуття в команди конкурентів. Але це бізнес — або біжиш, або вмираєш потім. І конкуренти показували дуже круті результати.

Ще приклад з життя

Якщо оглянутись на особисте життя — цей підхід максимально допомагає. Зустрітись з старим знайомим, сходити до лікаря, полагодити якусь річ вдома. Завжди такі задачі відкладаються.

Коли ж в тебе є відчуття того що це треба зробити вже, то ти
а) Закриваєш питання і покращуєш своє життя
б) Вивільняєш ментальний простір на інші задачі (бо тебе не муляє та не зроблена задача)

Люди, які знають мене добре, знають що коли я кажу умовно «Треба мені підшукати офіс для оренди», то я в той же день шукаю варіанти і домовляюсь про перші покази.

Немає часу відтягувати. Максимальна швидкість, максимальна кількість ітерацій. І лише таким чином вдається отримувати результати.

Наступний раз коли подумаєш «треба зробити ….», то одразу додай «сьогодні» в кінці😉

P.S Якщо резонує така думка — постав ❤️