Чому падає долар?

Якщо коротко, то за час карантину, США випустило 2 трлн. доларів. А ми знаємо, що емісія валюти спричиняє інфляцію і знецінення. Поки інвестори не були впевнені в майбутньому, то вони вкладались в надійні активи: долар, золото і облігації США. Через це був попит на валюту і інфляція майже не відчувалась.

Тепер попит відновлюється, інвестори виходять з «безпечних» активів і переходять в більш ризиковані. Великі банки прогнозують падіння долару на 4-6% протягом наступного року.

Більш детально розказує Економічна Правда - https://www.epravda.com.ua/publications/2020/12/4/668814/

​​Невидима рука ринку

Побачив смішний економічний мем і вирішив розказати більше про «невидиму руку».

«Невидима рука» - популярна метафора, використана Адамом Смітом в його роботах. Хто такий Адам Сміт? Це, так званий, батько економіки. Саме він у своїй роботі "Багатство народів" описав головні принципи роботи класичної економіки.

Так що це значить?

Якщо коротко - роби те що добре для тебе і це буде добре для економіки.

Цей принцип нам говорить, що вільний ринок зробить все сам. Не потрібен ніякий наглядова орган, який контролюватиме ринок. Просто потрібно дати свободу людям і все буде так, як краще для всіх.

Можна на прикладі?

Уявімо, що є багато виробників хліба. Через велику конкуренцію, вони змушені знижувати ціни, а відповідно - заробляти менше. Тоді кілька з них замислюються, рахують свої гроші і вирішують випікати булочки, адже там вони будуть заробляти більше.

Тоді з ринку йдуть певні гравці і переходять в іншу індустрію (в нашому випадку - у випікання булочок). Вони роблять це для власної вигоди. Тоді виробників хліба стає менше, конкуренція падає і ціни на хліб знову ростуть.

Відповідно, всі учасники ринку виграли. Ті хто почав випікати булочки - заробляють більше, ніж раніше. Ті хто залишився пекти хліб - теж. Ринок врегулював сам себе. І такий процес повторюється постійно.

Головні економічні новини, з коротким авторським поясненням

1. Уряд пропонує повернути аукціони для великої приватизації.
Нагадаю, що велика приватизація - приватизація державних об’єктів вартістю більше 250 млн. Її призупинили коли почалась пандемія, але зараз, коли все стало дещо стабільніше і зрозуміліше - уряд вирішив її повернути. Правильний крок, як на мене. Це дозволить позбутись корумпованих і не ефективних державних підприємств та заробити грошей в бюджет країни. Нагадаю, що мала приватизація продовжується і зараз досить успішно продають заводи УкрСпирту.

2. Кожна сьома гривня доходів держбюджету йде на обслуговування боргу.
Кожен українець за обслуговування держборгу у 2020 році сплатив по 3 тис грн. І насправді, в цьому немає нічого поганого. Кредити - не зло. Навпаки, кредити - показник репутації та довіри до держави/міста. Немає нічого поганого в великих кредитах до тих пір, поки ми їх можемо обслуговувати. Але якщо ми залежимо лише від них, то тут вже трошки біда.

3. Усі 10 найбільших туроператорів перевели ціни на подорожі у гривні.
Антимонопольний комітет зобов’язав найбільших операторів змінити валюту усіх турів на гривню, щоб уникнути «своїх» валютних курсів для обміну. З однієї сторони правильний крок, який повинен забрати хитрий трюк операторів по конвертації валюти. З іншої сторони - оператори розраховуються з підрядниками валютою і вони просто закладуть свої видатки в більшу ціну в гривні. Тобто, в плані ціни - нічого не зміниться. Просто оператори позбулись маркетингового трюку.

4. Уряд встановив плату за проїзд дорогами, побудованими на умовах концесії.
Більш детально про тарифи можна почитати тут. Для легкових авто вартість буде 0,023 євро (79 копійок) за кілометр. Нагадаю, що концесія для автомобільних доріг - це форма співпраці держави і приватних інвесторів. Держава передає бізнесу дорогу в користування, бізнес ремонтує і заробляє на цьому гроші. Так, держава не витрачає гроші на інфраструктуру, бізнес - заробляє гроші, а громадяни користуються якісною дорогою.

5. Державна авіакомпанія може почати роботу наступного року.
А це взагалі дуже смішна(сумна) новина. Держава планує запускати власного, державного авіаперевізника. Так, саме в час кризи, занепаду авіаіндустрії і дефіциту бюджету - ми хочемо витрачати гроші на державну авіакомпанію. З однієї сторони ми робимо приватизацію державного майна, з іншої - створюємо новий державний, неефективний бізнес.

Цікаве інтерв’ю з головною НБУ Кирилом Шевченком - https://www.epravda.com.ua/publications/2020/12/28/669582/

Як завжди, наводжу декілька цікавих цитат:
- У бюджеті на наступний рік ми бачимо ризик ефекту так званого фіскального витіснення. Закладені в закон обсяги запозичень тільки на внутрішньому ринку – 497 мільярдів гривень. Це майже пів трильйона. Загальна ліквідність банківської системи, залежно від дня, становить 160-170 мільярдів.

- Як формується ставка за кредитами? Якщо дохідність ОВДП на певному рівні, то для того, щоб фінансувати інші сегменти, залежно від їх ризиковості, банки будуть давати премію за ризик. Мінімальним рівнем є саме ставка за ОВДП.

- До речі, ми цього року виходили з ініціативою на уряд, щоб скасувати податок на доходи з депозитів. За всю історію незалежності України такого податку не було. Він був введений у 2014 році, коли ситуація з надходженнями була просто жахливою. Сьогодні цього вже нема, є досить стала дохідна база, і ми вважаємо, що цей податок можна скасувати.

- У державних банках сьогодні найбільша частка непрацюючих кредитів. За третій квартал відбулося зниження частки NPL з 48,5% до 45,6%, у листопаді – до 43,4%. Не дуже великий відсоток, але це вже тренд

Цікава інфографіка про те, скільки грошей ми сплачуємо у податках.

Не варто забувати, що окрім податку на прибуток та ЄСВ, ми ще й сплачуємо ПДВ, мито та акцизи.

Запам’ятайте, нічого безкоштовного в державі немає. Все оплачено з наших податків.

Не економічний пост, але знайшов цікавий ресурс, який дозволяє переглянути статистику голосувань та іншої основної інформації по кожному депутату.

Подано в простій формі і одразу можна скласти базове враження про кожного депутата - https://voxukraine.org/ipr/index.html

Однозначно один з ресурсів, який пригодиться до наступних виборів:)

Індекс БігМака від The Economist: гривня недооцінена на 61%

Така новина недавно поширилась серед української аудиторії, що викликало обурення в певної частини людей. Тому хочу детальніше розказати про цей індекс.

Індекс БігМака - неофіційний спосіб визначення того, чи варто валюта стільки, скільки повинна у відповідність до долара. Тобто, за основу береться ціна Біг Мака в США і рахується, що в кожній країні він повинен коштувати так само (якщо перевести в долари).
Якщо він коштує менше - валюта недооцінена, якщо більше - переоцінена.

Наприклад, Біг Мак в Штатах коштує 5,71 $. У Швеції - 5.83, а в Швейцарії - 6.54. Відповідно, їх валюти переоцінені. А найбільш недооцінені валюти - Єгипетський фунт (Біг Мак коштує 1.75 $), Українська гривня (ціна бургера - 2.2$) і Російський рубль (ціна Біг Мака 2.09 $). Дані можуть бути дещо застарілі.

Як ми рахуємо?
Макдональдс є в більшості країн світу, а до складу Біг Мак входять основні продовольчі товари (хліб, м'ясо та овочі). Якщо ціна бургера в Штатах 5,66 $, а в Україні 62 гривні. Тоді реальний курс долара мав би бути 62 грн = 5,66 $.
1 долар = 10,95 гривень.

Індекс БігМака не є офіційним показником. Це дуже спрощена і навіть дещо жартівлива спроба визначити вартість валюти. Його не варто сприймати серйозно.

Цікавий короткий переказ книги "10 правил успішних націй" Ручіра Шарми. Рекомендую прочитати.

https://www.epravda.com.ua/publications/2021/01/14/669958/

Ріст акцій GameStop. Про що говорять ЗМІ?

Останні дні ви могли бачити дуже багато постів та статтей про ріст акцій компанії GameStop, якихось людей з Reddit i Wall Street. В цьому пості коротко поясню про що ці всі новини.

Група “памперів” з Reddit.
Памп - схема маніпулятивного підвищення курсу на ринках цінних паперів з подальшим обвалом. Тобто, швидке і штучне завищення ціни і потім такий же швидкий обвал.

На Reddit (дуже популярний ресурс і форум в Америці) зібралась група людей, які вирішили ось так штучно підняти акції не надто популярної компанії GameStop.

Чому GameStop?
GameStop - найбільша роздрібна мережа з продажу гральних консолей, відеоігор, ігрових аксесуарів в Америці. З розвитком інтернету їх бізнес почав занепадати. І дуже багато інвесторів з Wall Street вирішили грати на пониження. Тобто вони ставили на те, що акції компанії підуть вниз. І для цього вони використовували кредитне плече.

Що таке кредитне плече?
Коли ви торгуєте на біржі, у вас є можливість торгувати на кредитні гроші від біржі. Наприклад, у вас на балансі є $1000 і ви хочете купити акції з кредитним плечем 10х.
Отже, біржа дає вам в кредит $9000 і ви купуєте акції на $10 000 ($9к від біржі + $1к власних). Якщо ціна акцій підніметься на один відсоток, то ви заробите $100.

Тобто, від загальної суми покупки ($10 000) ви заробили 1%. Проте, якщо рахувати дохід у відсотковому прирості на власні кошти ($1000), то ви заробили 10%. І все завдяки кредитному плечу.

Така ж річ працює у зворотній бік. І якщо ціна акцій опуститься на 10%, то ви втратите $1000 - якраз ту суму, яку ви вклали. І, відповідно, ви перестанете володіти акціями. Біржа бачить, що у вас більше немає застави, автоматично продає всі акції по поточному курсу і забирає свої $9000. А ви залишаєтесь ні з чим. Це називається margin call.

Так що сталось?
Інвестори з Wall Street грали на пониження акцій GameStop використовуючи кредитне плече. Коли група людей з Reddit кинулась купляти акції, курс почав дуже різко рости і в інвесторів з Wall Street стався margin call. Інвестори втратили велику кількість грошей, а деякі люди з Reddit дуже добре заробили.

Проте брокери, через який ці люди купували акції заморозили аккаунти. І швидше за все, вивести гроші не вийде. Тут мені згадується фраза, яку почув в інтерв’ю з СЕО PariMatch - “Обіграти букмекера легко. Вивести після цього гроші - майже нереально”.

Чи можна позбутись безробіття?

Кожна криза супроводжується безробіттям. І ми всі добре пам’ятаємо новини з квітня-травня, які говорили про найвищий рівень безробіття в Америці за всю історію. Але чи можемо ми позбутись безробіття взагалі?

В теорії - так. Існують економісти, які вважають що ми можемо позбутись безробіття забравши мінімальну зарплату. Адже, ринок праці такий же як й інші ринки і підпорядковується закону попиту і пропозиції.

Якщо ціна на працю (тобто, зарплата) буде малою - попит на неї буде дуже високим. Якщо в компаній є можливість найняти людину, якій вони будуть платити 50 грн в день - швидше за все вони це зроблять.

З іншої сторони - це дуже вплине на рівень життя населення (та й економіку загалом). Люди будуть заробляти менше, а отже і тратити менше. І платити менше податків. Тому краще мати частину (5-10-15%) безробітних, але іншій частині забезпечити хоча б мінімально гідне життя.

І хоча скасування мінімальної плати майже неможливе в розвинутих країнах (в США Байден хоче підняти мінімальну зарплату до $15/год.), варто згадати цікавий факт. В Норвегії, Данії, Швеції і Фінляндії мінімальної зарплати де-юре не існує.

МВФ не дав транш Україні. Які причини і що це значить?
12 лютого в Україні офіційно припинила роботу віртуальна місія Міжнародного валютного фонду. Найближчим часом Україна не отримає кошти, які мали надійти ще пів року тому.

Що не сподобалось МВФ?

1. Посилення управління Національним Банком

Після того як МВФ дав перший транш в Україні - у нас змінилось керівництво НБУ. На посаду прийшов Кирило Шевченко, а 4 з 6 членів правління НБУ замінили. А на тих двох осіб яких залишились - здійснюється тиск. У жовтні їм виписали догани, а у Катерини Рожкової забрали ключові повноваження з регулювання банківського сектору.

2. Проблеми Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Йдеться про заборгованість перед Мінфіном, яка виникла під час банківської кризи 2014-2016 років, коли грошей фонду не вистачало для здійснення виплат вкладникам збанкрутілих банків, а також про участь у фонді державного Ощадбанку.

3. Дефіцит бюджету

Якщо до дефіциту у 2020 році у фонду питань майже не було через ковід, то цьогорічний дефіцит у 276 млрд грн МВФ критикував.

4. Аудит фодну боротьби з COVID-19

Аудит – одна з вимог фонду для отримання грошей у 2021 році. В уряді ж не поспішають проводити аудит видатків, оскільки половину коштів витратили на дороги, а не підтримку медицини.

5. Судова та антикорупційна реформи

Конституційний суд фактично скасував антикорупційну інфраструктуру, за що Володимир Зеленський хотів "скасувати" Конституційний суд. У країні почалася конституційна криза. А депутати не сильно спішать розглядати нові антикорупційні закони.

6. Проблеми з енергетичним ринком

МВФ вимагала запровадження вільного ринку газу в Україні, а наша влада взяла і штучно обмежила ціни на газ для населення.

В короткостроковій перспективі, співпраця з МВФ не є надто важливою. Україна має достатньо золотовалютних запасів + в світі велика кількість грошей, які немає куди вкласти. В кінці-кінців, можна рефінансувати ОВДП через банки. Але якщо не вийде відновити співпрацю з МВФ - це погано зіграє на іміджі країни і інвестори боятимуться вкладати кошти в нашу економіку.
Більше деталей в статті.

Чому ростуть ціни на бензин?

За цей тиждень ціни на всіх заправках виросли на 0.5 - 2 грн. На АЗС WOG і ОККО бензин А-95 коштує 31 грн/л, а дизпаливо 30 грн/л. Чому ж ціни на пальне почали так стрімко рости?

Зростання цін на нафту
На новинах про вакцинацію і стримування видобування нафти країнами ОПЕК+ ціни на сировину марки Brent за останні чотири місяці зросли на 57%. Нафту Brent (найпопулярніший бренд) продають за $64 за барель.

Зараз ціна майже повернулась до висот минулого року. А найменше нафта коштувала в квітні - $17 за барель (а за інший бренд ще й доплачували покупцям)

Вплив на АЗС
Очевидно, що вартість нафти на світових ринках впливає на вартість пального в Україні (хоч і з певною затримкою), адже Україна імпортує 85% всієї необхідної нафти. За останні пів року ціна на пальне зросла приблизно на 20% (і продовжує рости).

Нелегальне пальне
На ринку можна помітити велику різницю в цінах (4-6 грн. за літр). Зазвичай низьку ціну дають АЗС, які мають нелегальне пальне. Невеличкі нафтопереробні заводи роблять пальне без сплати податків. Податки у вартості пального становлять близько 50%. На тому й вони отримують конкурентну перевагу перед чесними гравцями.

І хоч рік тому уряд Гончарука пробував прикрити всі нелегальні АЗС в країні - успішно зробити це так і не вдалось.

Змова АЗС?
Є ще також інший погляд на цю ситуацію, де звинувачують найбільших гравців на ринку АЗС. Говорять, що найбільші гравці на ринку домовляються та разом підносять ціни, а за ними підтягуються й інші АЗС. Регулювання з боку держави немає, тому маємо й таку поведінку.

А що далі? В що вірити?
100% точної інформації ми з вами ніколи не отримаємо. Поки маємо два ключові чинники які мають сильний вплив на ціну - збільшення цін на нафту та певні домовленості між великими гравцями на ринку. Перший крок для держави очевидний - очистити ринок від нелегальних АЗС, щоб створити нормальні умови для конкуренції.
Детальніше можна прочитати в статті.

В чому проблема прожиткового мінімуму?

Станом на сьогодні, прожитковий мінімум в Україні складає 2270. Чи справді цього доходу достатньо для проживання? Відповідь очевидна.
Так чому ж його не піднесуть до адекватного і реального рівня? Давайте розбиратись.

Для чого взагалі потрібен прожитковий мінімум?

В економіці, прожитковий мінімум показує, скільки грошей потрібно заробляти людині/, аби бути в змозі себе утримувати. Якщо дохід є нижчий, тоді держава має надавати певну допомогу.

У нас, насправді є два показники прожиткового мінімуму - затверджений державою (2270 грн.) та фактичний рівень, що рахується Міністерством соціальної політики. (5113 грн).

До державного ПМ прив’язана велика кількість виплат: соціальні виплати, деякі зарплати в бюджетному секторі, пенсії, грошові допомоги, адміністративні платежі та штрафи. Загалом - понад 150 різноманітних платежів та виплат.

Чому не можна підняти прожитковий мінімум до реальних чисел?

Відповідь досить проста: підвищення прожиткового мінімуму потягне за собою підвищення всіх виплат і допомог, які дає держава.

За оцінкою Міністерства фінансів це призведе до додаткових видатків на 250 млрд грн. Зрозуміло, що грошей на це немає.

Так що робити?

Аналітики з VOX Ukraine пропонують декілька рішень:

1. Змінити філософію застосування прожиткового мінімуму в Україні. Це не має бути показник, до якого через систему коефіцієнтів прив’язані сотні бюджетних виплат. Це має бути індикатор того, чи достатній рівень доходу отримує певна родина, чи їй потрібна допомога.

2. Забезпечити прив’язку до розміру ПМ лише тих типів виплат, які за економічним змістом мають бути до нього прив’язані (наприклад, розмір допомоги малозабезпеченим особам)

3. Відв’язати від прожиткового мінімуму всі види виплат, які не мають бути до нього прив’язані. Наприклад, зарплати суддів та прокурорів, розмір державних стипендій; оклади співробітників бюджетного сектору; штрафи та адміністративні платежі тощо.

Хто має забезпечувати пенсію українцям?

Натрапив на цікаву статтю де говориться, що 68.5% українців вважають, що їхнє життя в старості має забезпечувати держава.

І ці люди прекрасно усвідомлюють стан пенсійної системи в країні. І розуміють, що пенсія в старості буде мізерна.

Наш пенсійний фонд хронічно недофінансований, в боргах. І пенсії - найбільша стаття видатків в Україні. Лише вдумайтесь, близько третини всіх видатків бюджету йдуть на пенсії. Не на інфраструктуру, не на зарплати працівникам державної сфери, не на інновації. На пенсії.

Я вже раніше описував 3 існуючі пенсійні системи. У нас зараз солідарна система. Працюючі люди сплачують податки, які одразу ж йдуть на виплату пенсій.
Але, у нас на одного працюючого припадає орієнтовно один пенсіонер (в Німеччині це відношення становить 3 працюючих на 1 пенсіонера).

Будь-яке збільшення пенсій має супроводжуватись збільшенням податків (які і так великі).

Що ж робити?

Наступним логічним кроком для нашої держави є впровадження накопичувальної пенсійної системи та добровільної системи. Ми не можемо різко перейти лише на накопичувальну, бо тоді поточні пенсіонери залишаться без доходів.

Але ми можемо поступово зменшувати розмір виплат в солідарну систему та робити відрахування на власний накопичувальиний рахунок. Окрім того є можливість самостійно накопичувати на пенсію в недержавному пенсійному фонді. В поточній редакції закону виплата на власний пенсійний рахунок становить 7%.

Це дуже складна реформа, яка з великою ймовірністю понизить політичні рейтинги авторів. Але це той крок, який потрібен нашій державі.

P.S
Мені здавалось, що наше покоління чудово розуміє, що не варто сподіватись на державу і варто забезпечувати свою старість самостійно. Проте, 68.5% думають інакше. І я сильно здивований таким показником. А що думаєте ви?

Підбірка головних економічних новин

1. Держбюджет за перший квартал перевиконали на 5,7% і отримали 251,5 млрд. грн.

Найкраще перевиконали план податкова (+6.2 млрд грн. від плану), та митниця (+3.7% грн. від плану). Може здатись, що у нас не все так погано і що те, що ми не отримали кредит від МВФ не критично. Але вчора Міністр Фінансів сказав, що Україні “некомфортно” без коштів МВФ (джерело). Гроші з МВФ передбачені бюджетом, а тому доведеться зробити все, щоб їх отримати.

2. Перестали діяти обмеження уряду для ціни на газ

В січні Кабмін ввів регулювання ціни на газ, встановивши максимальну позначку на рівні 6.99 грн за кубометр. Здавалось, ціни на газ мали б сильно зрости, проте вони залишились на тому ж рівні у більшості гравців (за деякими джерелами через неофіційну розмову з представниками влади).

Реальних причин нам не дізнатись, але результат задовільняє населення. Моя думка - якби це було невигідно, то більшість гравців би не працювали в мінус (хіба їм пообіцяли якісь ну дуже хороші поступки в майбутньому). Спостерігаємо й надалі.

3. Нові перевірки АЗС

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов заявив, що всі автозаправні станції в Україні пройдуть перевірку. Я вже дещо говорив на рахунок АЗС у цьому пості. Уряд Гончарука також робив такі перевірки, та на жаль, йому не вдалось довести справу до кінця. Щорічні втрати бюджету становлять 3,73 млрд грн: 1,91 млрд грн акцизного податку та 1,82 млрд грн ПДВ.

Уряд пробує закрити місця збуту нелегального пального, хоча було б логічніше шукати нелегальні нафтопереробні заводи (яких кілька десятків на всю Україну). Подивимось, як закінчиться друга спроба знищення тіньового ринку пального.

Концесія: що це таке і як воно працюватиме в Україні?

Останні роки в Україні достатньо багато розмов точиться навколо концесійних об’єктів: порти Ольвія та Херсон, дороги, залізничні вокзали та аеропорти. Всі ці об’єкти інфраструктури планують передати (або передали) в приватні руки. Що ж таке концесія і яка з цього користь? Давайте розбиратись.

Що таке концесія?

Концесія - форма державно-приватного партнерства. Держава надає землю/об’єкти інфраструктури в оренду бізнесу, а бізнес зобов’язується відремонтувати/збудувати і підтримувати цей об’єкт в належному стані.

Наприклад, у державній власності був порт Ольвія. Він приносив лише 8 млн. грн., був не надто технологічним і не надто ефективним. Держава віддала цей порт в оренду Катарській компанії QTerminals. Компанія платитиме 80 млн. грн в рік за оренду (що вже в 10 раз більше прибутку). Окрім того, компанія вкладе гроші в інфраструктуру порту, міста. І робитиме бізнес в партнерстві з державою.

Що планується?

За таким же принципом передали порт “Херсон”. Планується порт “Чорноморськ” та пасажирський комплекс в порту Одеси. У світі 94 із 100 найбільших портів – у концесії. Також планується передати певні ділянки доріг, Київський залізничний вокзал (пасажирський) та аеропорти Запоріжжя, Херсона, Чернівців та Львова (хоча останній досить ефективний і прибутковий).

Яка вигода інвестору, державі і громадянам?

Інвестор отримує важливий інфраструктурний об’єкт, ремонтує його і заробляє гроші. Договори укладаються на 30-35 років, що дозволяє бізнесу, як мінімум, окупити витрати.

У державі буде менше об’єктів для корупції та кращий загальний стан інфраструктури. Приплив інвестицій, нові робочі місця, податки. Також, після закінчення договору оренди все майно повертається у власність держави чи громади.

Ну і громадяни отримують якісний сервіс. У нас появиться альтернатива:т поїхати 100км хорошою дорогою за 70 гривень чи поганою безкоштовно.

То зрада чи перемога?

Закон про концесію прийняли 1.5 роки тому. І як завжди, у ньому є недоліки. Недостатня чіткість у визначенні понять, екологічні питання та певні законодавчі ризики. І звісно ж, наша судова система. Порт "Херсон" ледь не зірвався через рішення суду. Зрештою, конкурс розблокував Верховний суд.

Концесійні договори - хороша світова практика. Найвідомішим напевне є «Євротунель» під протокою Ла-Манш, яким управляє компанія Getlink. Тунель з'єднує континентальну Європу з Великою Британією і має довжину 51 км, з яких 39 км – під дном моря.

У нас цей закон не може бути реалізований самостійно. Необхідні структурні зміни в економіці та судовій системі. Тому, слідкуємо, як це все просуватиметься надалі.

P.S Якщо бажаєте більше деталей, то раджу статтю раз і два.

Цікавий графік про те, що ж заважає інвесторам вкладати кошти в Українську економіку.

Про зростання цін на газ

Ще у квітні уряд скасував регулювання цін на газ, які встановив в лютому 2021 (про що я писав у цьому пості). У квітні ціни залишились на тому ж рівні. А вже на травень трейдингові компанії опублікували річні та місячні тарифи для газу. Очікувано, ціни на газ підросли (і досить суттєво)

У 21 з 56 постачальних компаній вартість газу на рік перевищила 10 грн за куб м.
І це цікаво, тому що взимку така ціна призвела до регулювання цін урядом. А зараз вона вже здається нормальною для уряду.

Річні і місячні тарифи
У споживачів є можливість укласти договір на рік вперед і зафіксувати ціну.
Ціни на рік зазвичай більші, адже компанії закладають усі можливі ризики в цю ціну. Тому помісячно платити на разі вигідніше.

Чому ціни ростуть?
За даними Української енергетичної біржі, ціни на європейських хабах минулого тижня зросли і перетнули відмітку 7 190 грн за тис куб м.

Очевидно, що трейдери, які закуповують газ у Європі не будуть продавати його собі у збиток.

Що нам робити?
Держава не буде постійно регулювати ціни на газ, а ми (споживачі) також майже не маємо впливу на формування ціни. У Європі ціни на газ в рази більші за українські. І єдина річ, яку ми можемо зробити, щоб зменшити платіжки - збільшувати енергоефективність.

Держава вже має декілька програм з підтримки утеплювання будинків. Проте цього, очевидно, не достатньо. На мою думку, сфері енергоефективності має приділятись більше уваги як зі сторони держави, так і зі сторони нас, звичайних громадян. І Європейський досвід лише підтверджує цю думку.

ОВДП як засіб інвестування для українців

Облігації внутрішньодержавної позики - це облігації, які випускає держава. Тобто, держава бере гроші в кредит в населення, щоб виплачувати власні борги і видатки (зарплати, пенсії і т.д).

Особисто хочу придбати дані ОВДП, адже це чудова альтернатива депозиту. Більша дохідність і жодних податків (з депозиту ми платимо 19.5% податків з доходу).

І хоч фінансові радники кажуть, що все досить просто, навіть людині з економічною освітою дещо складно врахувати всі моменти і розібратись. Хочу навести декілька спостережень, які будуть корисними тим хто хоче придбати ОВДП.

1. Звичайна фіз. особа купити ОВДП напряму не може. Необхідний брокер

Найпопулярнішими брокерами в Україні є ICU, Універ Капітал, УкрГазБанк та Драгон Капітал.

¾ брокерів - не банківські установи. Питання: чому банки активно не просувають ОВДП як інвестиційний інструмент? Відповідь: тому що банки беруть у вас депозити під 8%, а купують ОВДП під 11.5%. І це дуже легкі гроші для банку.

Тому “Приватбанк”, наприклад, ставить великі комісії на покупку ОВДП і мінімальну суму покупки в 1 млн. грн.

2. Первинний і вторинний ринок. Яка різниця?

Для ОВДП є досить ліквідний ринок. І їх легко купити/продати. У фіз. осіб найчастіше є можливість купити ОВДП лише на вторинному ринку. Купити ОВДП одразу в МінФіну при розміщенні досить складно.

3. Виплати купону раз в 6 місяців

Купон - % дохід. Тобто, якщо купили облігацію на 1000 грн під 10%, то купон буде 100 грн. У банку виплачують щомісяця.

4. Два види ОВДП: SIM та YTM

Є облігації, по яких купон не виплачують раз в 6 місяців. А просто виплачують одразу після закінченню строку дії. Наприклад, ми купили облігацію на 1000 грн під 10% на 1 рік.

Вид облігації SIM - пройшов рік і ми отримали 1100 грн назад.

Вид облігацій YTM - пройшло пів року, ми отримали 50 грн. купону. Пройшло ще пів року і ми отримали 1050 грн (1000 грн - тіло облігації і 50 грн купон).

5. Всі облігації гарантуються державою

В банку фонд гарантування вкладів фізичних осіб захищає лише 200 тис. грн. Держава гарантує будь-яку суму ОВДП. Якщо ви купили облігації, а брокер збанкрутував - є можливість просто укласти договір з іншим брокером і вивести кошти через нього. Самі облігації зберігаються в депозитарії. І там ваше ім’я, без прив’язки до брокера.

Загалом, облігації справді виглядають кращою альтернативою депозиту. Але тут процес купівлі дещо складніший + з’являються деякі нюанси, які варто знати. Набагато зручніше в 2 кліки відкрити депозит, ніж відкривати рахунок в брокера, переказувати кошти і розбиратись з видами облігацій і датами їх погашення.

P.S Можливо люди які вже інвестують мають що додати / виправити - буду радий вашим коментарям.