Противникам вільного ринку землі і приватної власності на землю присвячується:)

Децентралізація: як воно працює?

В неділю, 25 жовтня, ми з вами обирали очільників об’єднаних територіальних громад. ОТГ утворились внаслідок реформи децентралізації, яка розпочалась у 2014 році. Зроблено це для того, щоб спростити адміністративний поділ всередині держави, а також для того, щоб дати громадам більше автономії та незалежності.

Головна ідея децентралізації в тому, що люди на місцях знають краще, що їм потрібно і на що варто тратити кошти. Реформа передбачає 3 ключові пункти:

1. Добровільне об'єднання та укрупнення територіальних громад
В Україні існувало 490 районів. Після реформи децентралізації їх стало 136. Чим менше районів - тим легше ними керувати. Тут, звісно ж, є і економічна сторона - укрупнення дозволяє зменшити бюрократичний апарат і, відповідно, зменшити видатки.

Раніше у нас було 490 районів, в яких було більше 28 тисяч сіл (і ще більше 1.3 тис міст та смт). І в кожному була своя сільська рада, яку треба було утримувати. Після реформи у нас утворилось 1470 громад. Тобто, умовно, при об’єднанні 10 сіл ми отримуємо одного керівника ОТГ замість можливих десяти. Тоді громада звільнила кошти із зарплат 10 сільських голів, які може витратити на інші потреби.

А крім них в сільських радах працюють й інші люди. Відповідно, укрупнення дало можливість зекономити кошти на бюрократичному апараті, щоб витратити їх більш ефективно.

2. Фінансова децентралізація
Раніше міста/райони заробляли гроші у вигляді податків і надсилали їх в державний бюджет. Але чиновник з Києва не може ефективно розподілити кошти в селі десь на Тернопільщині. Відповідно, варто віддати ці функції на місця. Адже, люди в межах ОТГ знають краще, що їм потрібно.

ОТГ отримують у свій бюджет 60% податку на доходи фізичних осіб. Окрім того, на місцях повністю залишаються надходження від єдиного податку (який сплачують в основному ФОП), податку на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності та податку на майно (нерухомість, земля, транспорт).

Крім того, ОТГ мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом (до реформи прямі відносини мали лише обласні та районні бюджети). Тобто, раніше гроші з державного бюджету (умовно, з Києва) йшли на рівень області, а тоді з області - на рівень району і села. Зараз же, ОТГ мають прямий зв’язок з Києвом і отримують ці кошти напряму.

Такі покращення вже дали перші помітні результати. Власні доходи місцевих бюджетів з 2014 по 2018 рік збільшилися на близько 200 млрд. грн. (з 68,6 млрд. грн. до 267 млрд. грн). Люди чітко бачать, скільки вони заробляють і мають можливість розподілятись цими коштами.

3. Нові повноваження та можливості
Реформа не мала б сенсу без необхідних повноважень на стороні ОТГ. Тепер ОТГ можуть самі брати кредити (наприклад, на транспорт чи дороги). ОТГ мають право самостійно визначати містобудівну політику.

Громади отримають право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Також, ОТГ можуть надавати базові адміністративні послуги: реєстрацію нерухомості, бізнесу, місця проживання особи.

Також, є проєкт про муніципальну варту – це структура, яка має стежити за дотриманням правопорядку, опікуватись питаннями благоустрою, незаконних звалищ, місць для паркування тощо. Вона в жодному разі не може займатися кримінальними справами – це виключно справа поліції.

Висновки

Реформа правильна, і вона вже показує свої результати. У людей з’являється розуміння того, що гроші не йдуть кудись в Київ, а залишаються тут - на місцях. Це дає мотивацію розвивати бізнес і “заробляти” в місцевий бюджет більше. В Ukraїner є велика кількість коротких відео про те, як розвиваються громади і які проєкти вони реалізовують. Рекомендую глянути хоч декілька з них, щоб краще зрозуміти переваги цієї реформи.

Невеличке дослідження про безготівкову економіку - https://www.epravda.com.ua/projects/interkassa/2020/11/4/666073/

Декілька цікавих тез:

- Якщо збільшити карткові платежі на терміналах на 1% від ВВП, то пасивна тіньова економіка країни (коли ініціатор готівки – продавець) зменшиться в середньому на 0,037%. Для України це означає додаткові 2 млрд грн до бюджету. Для порівняння: саме стільки уряд запланував виділити на доступні кредити для бізнесу у 2021 році.

- Середній розмір тіньового сектору в Україні у 2015 році становив 42,9%

- На думку експертів, ріст електронних платежів лише на 1% може стимулювати збільшення споживчих витрат у державі в середньому на 104 млрд дол на рік.

- Понад 60% покоління Z обирають винятково онлайн-розрахунки.

Чи потрібно Україні захищати власного виробника?

Декілька місяців тому у сфері публічних закупівель пробували запровадити локалізацію в закупівлі техніки, яку продукує галузь машинобудування. Локалізація передбачає, що в закупівлі, приміром, пожежних машин можуть брати участь лише ті постачальники, які матимуть довідку про певний відсоток "українськості" своїх автомобілів.

Що таке протекціонізм?
Локалізація є частиною протекціонізму держави. Протекціонізм - політика держави, спрямована на обмеження ввезення імпортних товарів (тобто товар з-за кордону). Тим самим держава підтримує вітчизняного виробника (який виготовляє аналогічні товари).

Протекціонізм обмежує міжнародну торгівлю для допомоги вітчизняній промисловості. На перший погляд така політика здається розумною. Але насправді від неї виграють лише окремі виробники, а суспільство загалом програє.

Що таке локалізація?
Локалізація – перший з набору можливих протекціоністських заходів. Це найменш очевидний та доволі гнучкий механізм, який дозволяє зменшити імпорт, встановивши вимогу, в якій заявлена частина або частини продукту повинні бути виготовлені всередині країни.

А воно нам потрібно?
Ось тут є аналітика про те, чому нам не потрібна локалізація в сфері машинобудування (якщо коротко, то у нас і так на більшість тендерів подаються лише українські виробники). А тут є огляд досвіду локалізації в інших країнах.

Висновки
Зрідка локалізація може бути виправданою, наприклад, в оборонних закупівлях. Тоді негативні наслідки від обмеження конкуренції – менше зло, ніж потенційна залежність від виробника з іншої країни.

Однак найчастіше локалізація забирає у вітчизняних постачальників поштовх до розвитку і зростання: навіщо старатися, якщо товар і так куплять?

Стимулювати власну промисловість можна й іншими методами: субсидіями, інвестиціями, пільговим оподаткуванням і кредитуванням, прогнозованою податковою політикою і ринковим регулюванням, неупередженими діями контрольних і правоохоронних органів, справедливим судочинством.

Як Верховна Рада планує рятувати банки від майбутніх криз та недобросовісних власників

Парламент в першому читанні прийняв законопроект, ухвалення якого є однією з вимог МВФ. Давайте розберемось, що там пропонують.

1. Відкритість боржників
Минулого тижня група народних депутатів зареєструвала проєкт закону, який передбачає часткове зняття банківської таємниці. Автори пропонують виствітлювати прострочені кредити акціонерів або пов'язаних з банком осіб.

Якщо в останніх виникне прострочення за кредитом чи відсотками за ним на понад 180 днів, то банк буде зобов'язаний оприлюднити на власному сайті всю інформацію про такого боржника, включаючи розмір кредиту і заборгованості.

Це робиться для того, щоб власники банків не набирали кредитів на себе та пов’язані компанії, а потім їх не віддавали (як це трапилось в ПриватБанку)

2. Зміни вимог до капіталу банків
В українське законодавство будуть імплементовані нормативи, які відповідають стандартам ЄС. Національний банк зможе встановлювати індивідуальні розміри обов'язкових нормативів для конкретних банків, проте вони можуть бути лише підвищеними, тобто НБУ не матиме права послаблювати регулювання.

Тобто, коли НБУ бачить що якийсь банк веде себе ризиковано, то він може попросити банк збільшити свої резерви (щоб збільшити стабільність).

3. Розширення впливу НБУ на керівництво комерційних банків
Раніше НБУ мав право погоджувати кандидатури керівників банків (членів наглядової ради, правління, головного бухгалтера), вимагати їх звільнення чи заміни. Підстави – неналежна репутація або неналежне виконання ними обов'язків.

З ухваленням закону в Нацбанку з'явиться ще одна підстава для зміни персонального складу керівництва. "Колективна придатність" – наявність у членів правління чи наглядової ради достатніх знань та досвіду для виконання повноважень. Визначати, чи є ця колективна придатність, буде Нацбанк.

Джерело та більше деталей - тут

Сьогодні маю для вас лише 2 короткі новини:

1. Кабмін затвердив новий проект державного бюджету 2021 до другого читання. Короткий огляд на перший варіант проекту я робив дещо раніше. Кабмін збільшив доходи бюджету на 21 мільярд гривень, а видатки зменшив на 12,8 мільярда. Що змінилось?

Видатки збільшать на:
- 6 мільярдів гривень додали до субвенції на соціально-економічний розвиток.
- На 2 млрд грн збільшилися видатки на прокуратуру.
- 1,5 мільярда на створення клінічної бази для онкохворих та 1.4 млрд грн. на аеропорт у Дніпрі.

Видатки зменшать за рахунок:
- 8,5 млрд грн Уряд планує забезпечити за рахунок виплати пенсій (через перенесення строків підвищення мінімальної заробітної плати до 6500 грн на 1 грудня 2021 року, адже частина пенсійних виплат прив’язана саме до "мінімалки»)
- Скоротили освітню субвенцію місцевим бюджетам на 2,3 мільярда гривень.
- Зменшення видатків на Державний фонд регіонального розвитку, на 2,3 млрд грн.

2. За даними ДержСтату реальна зарплата у жовтні у річному вимірі зросла на 10,6%. А ви відчули ріст зарплати на собі?

Чому падає долар?

Якщо коротко, то за час карантину, США випустило 2 трлн. доларів. А ми знаємо, що емісія валюти спричиняє інфляцію і знецінення. Поки інвестори не були впевнені в майбутньому, то вони вкладались в надійні активи: долар, золото і облігації США. Через це був попит на валюту і інфляція майже не відчувалась.

Тепер попит відновлюється, інвестори виходять з «безпечних» активів і переходять в більш ризиковані. Великі банки прогнозують падіння долару на 4-6% протягом наступного року.

Більш детально розказує Економічна Правда - https://www.epravda.com.ua/publications/2020/12/4/668814/

​​Невидима рука ринку

Побачив смішний економічний мем і вирішив розказати більше про «невидиму руку».

«Невидима рука» - популярна метафора, використана Адамом Смітом в його роботах. Хто такий Адам Сміт? Це, так званий, батько економіки. Саме він у своїй роботі "Багатство народів" описав головні принципи роботи класичної економіки.

Так що це значить?

Якщо коротко - роби те що добре для тебе і це буде добре для економіки.

Цей принцип нам говорить, що вільний ринок зробить все сам. Не потрібен ніякий наглядова орган, який контролюватиме ринок. Просто потрібно дати свободу людям і все буде так, як краще для всіх.

Можна на прикладі?

Уявімо, що є багато виробників хліба. Через велику конкуренцію, вони змушені знижувати ціни, а відповідно - заробляти менше. Тоді кілька з них замислюються, рахують свої гроші і вирішують випікати булочки, адже там вони будуть заробляти більше.

Тоді з ринку йдуть певні гравці і переходять в іншу індустрію (в нашому випадку - у випікання булочок). Вони роблять це для власної вигоди. Тоді виробників хліба стає менше, конкуренція падає і ціни на хліб знову ростуть.

Відповідно, всі учасники ринку виграли. Ті хто почав випікати булочки - заробляють більше, ніж раніше. Ті хто залишився пекти хліб - теж. Ринок врегулював сам себе. І такий процес повторюється постійно.

Головні економічні новини, з коротким авторським поясненням

1. Уряд пропонує повернути аукціони для великої приватизації.
Нагадаю, що велика приватизація - приватизація державних об’єктів вартістю більше 250 млн. Її призупинили коли почалась пандемія, але зараз, коли все стало дещо стабільніше і зрозуміліше - уряд вирішив її повернути. Правильний крок, як на мене. Це дозволить позбутись корумпованих і не ефективних державних підприємств та заробити грошей в бюджет країни. Нагадаю, що мала приватизація продовжується і зараз досить успішно продають заводи УкрСпирту.

2. Кожна сьома гривня доходів держбюджету йде на обслуговування боргу.
Кожен українець за обслуговування держборгу у 2020 році сплатив по 3 тис грн. І насправді, в цьому немає нічого поганого. Кредити - не зло. Навпаки, кредити - показник репутації та довіри до держави/міста. Немає нічого поганого в великих кредитах до тих пір, поки ми їх можемо обслуговувати. Але якщо ми залежимо лише від них, то тут вже трошки біда.

3. Усі 10 найбільших туроператорів перевели ціни на подорожі у гривні.
Антимонопольний комітет зобов’язав найбільших операторів змінити валюту усіх турів на гривню, щоб уникнути «своїх» валютних курсів для обміну. З однієї сторони правильний крок, який повинен забрати хитрий трюк операторів по конвертації валюти. З іншої сторони - оператори розраховуються з підрядниками валютою і вони просто закладуть свої видатки в більшу ціну в гривні. Тобто, в плані ціни - нічого не зміниться. Просто оператори позбулись маркетингового трюку.

4. Уряд встановив плату за проїзд дорогами, побудованими на умовах концесії.
Більш детально про тарифи можна почитати тут. Для легкових авто вартість буде 0,023 євро (79 копійок) за кілометр. Нагадаю, що концесія для автомобільних доріг - це форма співпраці держави і приватних інвесторів. Держава передає бізнесу дорогу в користування, бізнес ремонтує і заробляє на цьому гроші. Так, держава не витрачає гроші на інфраструктуру, бізнес - заробляє гроші, а громадяни користуються якісною дорогою.

5. Державна авіакомпанія може почати роботу наступного року.
А це взагалі дуже смішна(сумна) новина. Держава планує запускати власного, державного авіаперевізника. Так, саме в час кризи, занепаду авіаіндустрії і дефіциту бюджету - ми хочемо витрачати гроші на державну авіакомпанію. З однієї сторони ми робимо приватизацію державного майна, з іншої - створюємо новий державний, неефективний бізнес.

Цікаве інтерв’ю з головною НБУ Кирилом Шевченком - https://www.epravda.com.ua/publications/2020/12/28/669582/

Як завжди, наводжу декілька цікавих цитат:
- У бюджеті на наступний рік ми бачимо ризик ефекту так званого фіскального витіснення. Закладені в закон обсяги запозичень тільки на внутрішньому ринку – 497 мільярдів гривень. Це майже пів трильйона. Загальна ліквідність банківської системи, залежно від дня, становить 160-170 мільярдів.

- Як формується ставка за кредитами? Якщо дохідність ОВДП на певному рівні, то для того, щоб фінансувати інші сегменти, залежно від їх ризиковості, банки будуть давати премію за ризик. Мінімальним рівнем є саме ставка за ОВДП.

- До речі, ми цього року виходили з ініціативою на уряд, щоб скасувати податок на доходи з депозитів. За всю історію незалежності України такого податку не було. Він був введений у 2014 році, коли ситуація з надходженнями була просто жахливою. Сьогодні цього вже нема, є досить стала дохідна база, і ми вважаємо, що цей податок можна скасувати.

- У державних банках сьогодні найбільша частка непрацюючих кредитів. За третій квартал відбулося зниження частки NPL з 48,5% до 45,6%, у листопаді – до 43,4%. Не дуже великий відсоток, але це вже тренд

Цікава інфографіка про те, скільки грошей ми сплачуємо у податках.

Не варто забувати, що окрім податку на прибуток та ЄСВ, ми ще й сплачуємо ПДВ, мито та акцизи.

Запам’ятайте, нічого безкоштовного в державі немає. Все оплачено з наших податків.

Не економічний пост, але знайшов цікавий ресурс, який дозволяє переглянути статистику голосувань та іншої основної інформації по кожному депутату.

Подано в простій формі і одразу можна скласти базове враження про кожного депутата - https://voxukraine.org/ipr/index.html

Однозначно один з ресурсів, який пригодиться до наступних виборів:)

Індекс БігМака від The Economist: гривня недооцінена на 61%

Така новина недавно поширилась серед української аудиторії, що викликало обурення в певної частини людей. Тому хочу детальніше розказати про цей індекс.

Індекс БігМака - неофіційний спосіб визначення того, чи варто валюта стільки, скільки повинна у відповідність до долара. Тобто, за основу береться ціна Біг Мака в США і рахується, що в кожній країні він повинен коштувати так само (якщо перевести в долари).
Якщо він коштує менше - валюта недооцінена, якщо більше - переоцінена.

Наприклад, Біг Мак в Штатах коштує 5,71 $. У Швеції - 5.83, а в Швейцарії - 6.54. Відповідно, їх валюти переоцінені. А найбільш недооцінені валюти - Єгипетський фунт (Біг Мак коштує 1.75 $), Українська гривня (ціна бургера - 2.2$) і Російський рубль (ціна Біг Мака 2.09 $). Дані можуть бути дещо застарілі.

Як ми рахуємо?
Макдональдс є в більшості країн світу, а до складу Біг Мак входять основні продовольчі товари (хліб, м'ясо та овочі). Якщо ціна бургера в Штатах 5,66 $, а в Україні 62 гривні. Тоді реальний курс долара мав би бути 62 грн = 5,66 $.
1 долар = 10,95 гривень.

Індекс БігМака не є офіційним показником. Це дуже спрощена і навіть дещо жартівлива спроба визначити вартість валюти. Його не варто сприймати серйозно.

Цікавий короткий переказ книги "10 правил успішних націй" Ручіра Шарми. Рекомендую прочитати.

https://www.epravda.com.ua/publications/2021/01/14/669958/

Ріст акцій GameStop. Про що говорять ЗМІ?

Останні дні ви могли бачити дуже багато постів та статтей про ріст акцій компанії GameStop, якихось людей з Reddit i Wall Street. В цьому пості коротко поясню про що ці всі новини.

Група “памперів” з Reddit.
Памп - схема маніпулятивного підвищення курсу на ринках цінних паперів з подальшим обвалом. Тобто, швидке і штучне завищення ціни і потім такий же швидкий обвал.

На Reddit (дуже популярний ресурс і форум в Америці) зібралась група людей, які вирішили ось так штучно підняти акції не надто популярної компанії GameStop.

Чому GameStop?
GameStop - найбільша роздрібна мережа з продажу гральних консолей, відеоігор, ігрових аксесуарів в Америці. З розвитком інтернету їх бізнес почав занепадати. І дуже багато інвесторів з Wall Street вирішили грати на пониження. Тобто вони ставили на те, що акції компанії підуть вниз. І для цього вони використовували кредитне плече.

Що таке кредитне плече?
Коли ви торгуєте на біржі, у вас є можливість торгувати на кредитні гроші від біржі. Наприклад, у вас на балансі є $1000 і ви хочете купити акції з кредитним плечем 10х.
Отже, біржа дає вам в кредит $9000 і ви купуєте акції на $10 000 ($9к від біржі + $1к власних). Якщо ціна акцій підніметься на один відсоток, то ви заробите $100.

Тобто, від загальної суми покупки ($10 000) ви заробили 1%. Проте, якщо рахувати дохід у відсотковому прирості на власні кошти ($1000), то ви заробили 10%. І все завдяки кредитному плечу.

Така ж річ працює у зворотній бік. І якщо ціна акцій опуститься на 10%, то ви втратите $1000 - якраз ту суму, яку ви вклали. І, відповідно, ви перестанете володіти акціями. Біржа бачить, що у вас більше немає застави, автоматично продає всі акції по поточному курсу і забирає свої $9000. А ви залишаєтесь ні з чим. Це називається margin call.

Так що сталось?
Інвестори з Wall Street грали на пониження акцій GameStop використовуючи кредитне плече. Коли група людей з Reddit кинулась купляти акції, курс почав дуже різко рости і в інвесторів з Wall Street стався margin call. Інвестори втратили велику кількість грошей, а деякі люди з Reddit дуже добре заробили.

Проте брокери, через який ці люди купували акції заморозили аккаунти. І швидше за все, вивести гроші не вийде. Тут мені згадується фраза, яку почув в інтерв’ю з СЕО PariMatch - “Обіграти букмекера легко. Вивести після цього гроші - майже нереально”.

Чи можна позбутись безробіття?

Кожна криза супроводжується безробіттям. І ми всі добре пам’ятаємо новини з квітня-травня, які говорили про найвищий рівень безробіття в Америці за всю історію. Але чи можемо ми позбутись безробіття взагалі?

В теорії - так. Існують економісти, які вважають що ми можемо позбутись безробіття забравши мінімальну зарплату. Адже, ринок праці такий же як й інші ринки і підпорядковується закону попиту і пропозиції.

Якщо ціна на працю (тобто, зарплата) буде малою - попит на неї буде дуже високим. Якщо в компаній є можливість найняти людину, якій вони будуть платити 50 грн в день - швидше за все вони це зроблять.

З іншої сторони - це дуже вплине на рівень життя населення (та й економіку загалом). Люди будуть заробляти менше, а отже і тратити менше. І платити менше податків. Тому краще мати частину (5-10-15%) безробітних, але іншій частині забезпечити хоча б мінімально гідне життя.

І хоча скасування мінімальної плати майже неможливе в розвинутих країнах (в США Байден хоче підняти мінімальну зарплату до $15/год.), варто згадати цікавий факт. В Норвегії, Данії, Швеції і Фінляндії мінімальної зарплати де-юре не існує.

МВФ не дав транш Україні. Які причини і що це значить?
12 лютого в Україні офіційно припинила роботу віртуальна місія Міжнародного валютного фонду. Найближчим часом Україна не отримає кошти, які мали надійти ще пів року тому.

Що не сподобалось МВФ?

1. Посилення управління Національним Банком

Після того як МВФ дав перший транш в Україні - у нас змінилось керівництво НБУ. На посаду прийшов Кирило Шевченко, а 4 з 6 членів правління НБУ замінили. А на тих двох осіб яких залишились - здійснюється тиск. У жовтні їм виписали догани, а у Катерини Рожкової забрали ключові повноваження з регулювання банківського сектору.

2. Проблеми Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Йдеться про заборгованість перед Мінфіном, яка виникла під час банківської кризи 2014-2016 років, коли грошей фонду не вистачало для здійснення виплат вкладникам збанкрутілих банків, а також про участь у фонді державного Ощадбанку.

3. Дефіцит бюджету

Якщо до дефіциту у 2020 році у фонду питань майже не було через ковід, то цьогорічний дефіцит у 276 млрд грн МВФ критикував.

4. Аудит фодну боротьби з COVID-19

Аудит – одна з вимог фонду для отримання грошей у 2021 році. В уряді ж не поспішають проводити аудит видатків, оскільки половину коштів витратили на дороги, а не підтримку медицини.

5. Судова та антикорупційна реформи

Конституційний суд фактично скасував антикорупційну інфраструктуру, за що Володимир Зеленський хотів "скасувати" Конституційний суд. У країні почалася конституційна криза. А депутати не сильно спішать розглядати нові антикорупційні закони.

6. Проблеми з енергетичним ринком

МВФ вимагала запровадження вільного ринку газу в Україні, а наша влада взяла і штучно обмежила ціни на газ для населення.

В короткостроковій перспективі, співпраця з МВФ не є надто важливою. Україна має достатньо золотовалютних запасів + в світі велика кількість грошей, які немає куди вкласти. В кінці-кінців, можна рефінансувати ОВДП через банки. Але якщо не вийде відновити співпрацю з МВФ - це погано зіграє на іміджі країни і інвестори боятимуться вкладати кошти в нашу економіку.
Більше деталей в статті.

Чому ростуть ціни на бензин?

За цей тиждень ціни на всіх заправках виросли на 0.5 - 2 грн. На АЗС WOG і ОККО бензин А-95 коштує 31 грн/л, а дизпаливо 30 грн/л. Чому ж ціни на пальне почали так стрімко рости?

Зростання цін на нафту
На новинах про вакцинацію і стримування видобування нафти країнами ОПЕК+ ціни на сировину марки Brent за останні чотири місяці зросли на 57%. Нафту Brent (найпопулярніший бренд) продають за $64 за барель.

Зараз ціна майже повернулась до висот минулого року. А найменше нафта коштувала в квітні - $17 за барель (а за інший бренд ще й доплачували покупцям)

Вплив на АЗС
Очевидно, що вартість нафти на світових ринках впливає на вартість пального в Україні (хоч і з певною затримкою), адже Україна імпортує 85% всієї необхідної нафти. За останні пів року ціна на пальне зросла приблизно на 20% (і продовжує рости).

Нелегальне пальне
На ринку можна помітити велику різницю в цінах (4-6 грн. за літр). Зазвичай низьку ціну дають АЗС, які мають нелегальне пальне. Невеличкі нафтопереробні заводи роблять пальне без сплати податків. Податки у вартості пального становлять близько 50%. На тому й вони отримують конкурентну перевагу перед чесними гравцями.

І хоч рік тому уряд Гончарука пробував прикрити всі нелегальні АЗС в країні - успішно зробити це так і не вдалось.

Змова АЗС?
Є ще також інший погляд на цю ситуацію, де звинувачують найбільших гравців на ринку АЗС. Говорять, що найбільші гравці на ринку домовляються та разом підносять ціни, а за ними підтягуються й інші АЗС. Регулювання з боку держави немає, тому маємо й таку поведінку.

А що далі? В що вірити?
100% точної інформації ми з вами ніколи не отримаємо. Поки маємо два ключові чинники які мають сильний вплив на ціну - збільшення цін на нафту та певні домовленості між великими гравцями на ринку. Перший крок для держави очевидний - очистити ринок від нелегальних АЗС, щоб створити нормальні умови для конкуренції.
Детальніше можна прочитати в статті.

В чому проблема прожиткового мінімуму?

Станом на сьогодні, прожитковий мінімум в Україні складає 2270. Чи справді цього доходу достатньо для проживання? Відповідь очевидна.
Так чому ж його не піднесуть до адекватного і реального рівня? Давайте розбиратись.

Для чого взагалі потрібен прожитковий мінімум?

В економіці, прожитковий мінімум показує, скільки грошей потрібно заробляти людині/, аби бути в змозі себе утримувати. Якщо дохід є нижчий, тоді держава має надавати певну допомогу.

У нас, насправді є два показники прожиткового мінімуму - затверджений державою (2270 грн.) та фактичний рівень, що рахується Міністерством соціальної політики. (5113 грн).

До державного ПМ прив’язана велика кількість виплат: соціальні виплати, деякі зарплати в бюджетному секторі, пенсії, грошові допомоги, адміністративні платежі та штрафи. Загалом - понад 150 різноманітних платежів та виплат.

Чому не можна підняти прожитковий мінімум до реальних чисел?

Відповідь досить проста: підвищення прожиткового мінімуму потягне за собою підвищення всіх виплат і допомог, які дає держава.

За оцінкою Міністерства фінансів це призведе до додаткових видатків на 250 млрд грн. Зрозуміло, що грошей на це немає.

Так що робити?

Аналітики з VOX Ukraine пропонують декілька рішень:

1. Змінити філософію застосування прожиткового мінімуму в Україні. Це не має бути показник, до якого через систему коефіцієнтів прив’язані сотні бюджетних виплат. Це має бути індикатор того, чи достатній рівень доходу отримує певна родина, чи їй потрібна допомога.

2. Забезпечити прив’язку до розміру ПМ лише тих типів виплат, які за економічним змістом мають бути до нього прив’язані (наприклад, розмір допомоги малозабезпеченим особам)

3. Відв’язати від прожиткового мінімуму всі види виплат, які не мають бути до нього прив’язані. Наприклад, зарплати суддів та прокурорів, розмір державних стипендій; оклади співробітників бюджетного сектору; штрафи та адміністративні платежі тощо.

Хто має забезпечувати пенсію українцям?

Натрапив на цікаву статтю де говориться, що 68.5% українців вважають, що їхнє життя в старості має забезпечувати держава.

І ці люди прекрасно усвідомлюють стан пенсійної системи в країні. І розуміють, що пенсія в старості буде мізерна.

Наш пенсійний фонд хронічно недофінансований, в боргах. І пенсії - найбільша стаття видатків в Україні. Лише вдумайтесь, близько третини всіх видатків бюджету йдуть на пенсії. Не на інфраструктуру, не на зарплати працівникам державної сфери, не на інновації. На пенсії.

Я вже раніше описував 3 існуючі пенсійні системи. У нас зараз солідарна система. Працюючі люди сплачують податки, які одразу ж йдуть на виплату пенсій.
Але, у нас на одного працюючого припадає орієнтовно один пенсіонер (в Німеччині це відношення становить 3 працюючих на 1 пенсіонера).

Будь-яке збільшення пенсій має супроводжуватись збільшенням податків (які і так великі).

Що ж робити?

Наступним логічним кроком для нашої держави є впровадження накопичувальної пенсійної системи та добровільної системи. Ми не можемо різко перейти лише на накопичувальну, бо тоді поточні пенсіонери залишаться без доходів.

Але ми можемо поступово зменшувати розмір виплат в солідарну систему та робити відрахування на власний накопичувальиний рахунок. Окрім того є можливість самостійно накопичувати на пенсію в недержавному пенсійному фонді. В поточній редакції закону виплата на власний пенсійний рахунок становить 7%.

Це дуже складна реформа, яка з великою ймовірністю понизить політичні рейтинги авторів. Але це той крок, який потрібен нашій державі.

P.S
Мені здавалось, що наше покоління чудово розуміє, що не варто сподіватись на державу і варто забезпечувати свою старість самостійно. Проте, 68.5% думають інакше. І я сильно здивований таким показником. А що думаєте ви?