Знаєте що є запорукою хорошої економіки?

Не дешеві кредити, велике виробництво і т.д. Запорукою хорошої економіки є стабільність!

Тому що коли підприємець впевнений в завтрішньому дні - він може робити бізнес. Він не боїться, що його валюта знеціниться через рік. Він знає, що взявши кредит - зможе його віддати. Знає, що його активи не захопить країна-агресор (на сході) та знає, що держава не міняє свого політичного курсу раз пів року.

Саме стабільність допомагає будувати потужні економіки. І вона в першу чергу відображається суверенності держави та єдиному політичному курсі.

У нас вже 3-тій уряд за календарний рік. Подивимось, як це вплине на нашу економіку🤓

Західні інвестори побоюються, що українська влада вирішила змінити курс країни і припинити розпочаті реформи.

Про це повідомляє liga.net

Видання повідомляє, що прізвища Гончарука, Маркарової, Мілованова, Рябошапки і Ситника прямо вказані у звіті Morgan Stanley від 5 березня. У ньому банкіри радять клієнтам скоротити позиції в українських єврооблігаціях через невизначеності з новим урядом.

Причини такого висновку:

Morgan Stanley не розуміє, чого очікувати від уряду Дениса Шмигаля. Чи буде його Кабмін продовжувати реформи – головне побоювання банкірів.
З Кабміну пішли ключові, на думку Morgan Stanley, реформатори Оксана Маркарова і Тимофій Милованов.
Замість Маркарової міністром фінансів став Ігор Уманський, який раніше публічно висловлював сумніви у необхідності підтримки МВФ для України.
Тиск на Ситника і заміна Рябошапки – можлива ознака відкату антикорупційної реформи.
Також говориться, що в четвер вдень українські єврооблігації з погашенням в 2032 році подешевшали відразу на 3%.

Morgan Stanley вважають, що пропозиція Шмигаля про перегляд бюджету на 2020 рік збільшення зарплат і пенсій не допоможе: "уряду доведеться розширювати дефіцит бюджету, що не сподобається МВФ, або підвищувати податки, що малоймовірно".

У фінансовому агломераті також не згодні з затвердження нового прем'єра, що зміцнення гривні у 2019 році ("плюс" 14,5% до долара - ЕП) нашкодило промисловості, але не вплинуло на добробут українців. Morgan Stanley бачить в цьому натяк на те, що гривню потрібно девальвувати. "Враховуючи незалежність НБУ, не дуже зрозуміло, якими інструментами збирається користуватися уряд, щоб послабити гривню", – зазначають автори звіту.

Ім'я нового міністра фінансів Ігоря Уманського згадується окремим рядком у переліку ризиків, які бачить Morgan Stanley. Від його дій багато в чому буде залежати ключова характеристика уряду Дениса Шмигаля – співробітництво України і МВФ.

У виданні пишуть, що процес переговорів за новою програмою з МВФ (у грудня 2019 Фонд попередньо погодив Україні 5,5 млрд дол на три роки, але офіційно програма не підтверджена - ЕП), швидше за все, затягнеться, навіть якщо Україна найближчим часом виконає два інших завдання - прийняття законів про ринок землі і про банківське регулювання (так званий "антіколомойскій" - ЕП).

Карантин та економіка

Напевне вже всі чули про те, що сьогодні в Україні ввели карантин. А м. Київ його ще й розширило і закрило роботу ТЦ. Та чи справді потрібен такий хід при теперішніх умовах?

З однієї сторони, у нас здоров'я громадян. І за допомогою карантину держава хоче захистити їх і зупинити розповсюдження хвороби. Безпека громадян - один з пріоритетів держави. Та чи справді є у цьому потреба при одному хворому на всю країну?

А от економіка від цього отримає непоганий удар. "Діра" в бюджеті за цей рік уже понад 22 млрд. грн. Додамо до цього зростаючий курс долара та обвал світових фондових бірж. Бізнес зароблятиме менше, відповідно, заплатить менше податків. Економічна активність в країні знизиться. Не забуваймо і про зміну уряду.

Усі ці фактори можуть принести нам дуже негативні новини вже до літа.
А як ви вважаєте, потрібен карантин?

В період карантину і всесвітньої паніки, пропоную глянути на основні економічні події і вплив вірусу на економіку.

1. Верховна Рада зробила податкові канікули

Звільнили ФОП від сплати ЄСВ на 2 місяці, скасували штрафи за несвоєчасну виплату споживчих кредитів, скасували планові перевірки та відтермінували впровадження РРО.

Усі ці заходи спрямовані на допомогу підприємцям і хоч якесь утримання належного рівня економіки.

Адже, чому коронавірус впливає на економіку?

Все дуже просто. Люди закриваються вдома, бізнеси закриваються на карантин. Хотів би потратити гроші - та не можеш. Економічна активність в країні падає. Підприємці втрачають гроші і закриваються назавжди. Держава недоотримує величезну суму податків. Відповідно падає ВВП і вся економіка йде на дно.

2. Курс долара перевалив за 27 грн (а готівковий - за 28)

Зміну курсу викликає в першу чергу паніка і очікування ще гіршого становища. І скільки б валюти НБУ не продавало - стримати зростання не вдається.

Готівка випереджає міжбанківський ринок більш ніж на 1 грн. Це зв’язано також з тим, що готівка в країні зараз обмежена. Кордони закриті, авіаперевезення також. В країні фактично немає можливості отримати готівкові $. Тому й курс значно випереджає міжбанк. Адже попит росте, а пропозиція ніяк не змінюється.

3. ФРС знизила облікову ставку до 0%

США також старається допомогти власній економіці. Тому вони знижують власну облікову ставку до 0%.

Що це значить?

Банки можуть видавати кредити під мізерний (або 0) відсоток. Тим самим держава хоче стимулювати (або хоча б втримати на рівні) і виробництво, і споживання. Компанії зараз не продають власні товари, бо немає попиту. А віддавати кредити, взяті раніше - потрібно. Тому держава пропонує перекредитуватись без % і тим самим допомагає корпораціям встояти.

Адже коли декілька великих корпорацій збанкрутують (бо не зможуть віддати кредит), то посиплеться вся система, як картковий будиночок.

Що робиться з бюджетом?

Однією з важливих економічних новин в країні є новий проєкт бюджету на 2020 рік. Що це і для чого - давайте розберемось.

Що таке державний бюджет?

Кожного року, держава складає величезний документ, де повністю планує свої доходи та витрати. Кожне міністерство подає цифри, які їм необхідні на наступний рік, а Міністерство Фінансів підбиває це все разом в один документ. Саме цей документ показує, які напрямки держава збирається розвивати в наступному році. Там же і дається макроекономічний прогноз і фіксується курс $ (ну тобто береться за основу для розрахунків), адже часто доходи залежать саме від курсу валют (наприклад, митниця).

Для чого його змінювати?

Економіка всього світу й України, сильно страждає від коронавірусу (а точніше - від спричиненого ним карантину). Підприємства зупинили свою діяльність. Люди без роботи - а значить не мають грошей. Економічна активність в країні знижується. Податків держава отримує менше.

Також потрібно більше коштів (які не планували) у сферу медицини. Загалом, те що планувалось 6-9 місяців тому і те, що є зараз - зовсім різні речі. Тому потрібно оперативно реагувати на такі зміни та, відповідно, змінювати бюджет на більш реалістичний.

Що там “назмінювали”?

У законопроєкт (який сьогодні не прийняли), пропонували зменшити доходи бюджету на 122,9 мільярда гривень. Також планують створити спеціальний фонд боротьби з коронавірусом на 97,1 мільярда гривень. Декілька днів тому був скандал з цим законопроєктом, адже хотіли забрати велику кількість витрат з інфраструктури та культури.

У цій версії їх залишили на рівні (або дещо зменшили), проте урізали видатки на субсидії, децентралізацію і т.д (список є тут). Витрати хочуть збільшити на поповнення резервного фонду, виплати пенсій, надбавок до пенсій та підвищень пенсій, обслуговування державного боргу та виплату зарплат шахтарям.

І що далі?

Законопроєкт сьогодні не прийняли, а отже, він йде на доопрацювання. Проте звільнила з посади двох міністрів - фінансів і охорони здоров'я.

Зараз, більш важливими є закон про вільний ринок землі та “антиколомойський” закон (закон, який закриє діру в законодавстві, через яку Коломойський може повернути “ПриватБанк”).

Прийняття цих 2-х законів дозволить нам отримати кредит від МФВ на 10 млрд $, який зможе хоч трішки допомогти нашій економіці. Тому що зараз вийшло так, що неочікуваних витрат додалось, а очікуваних доходів ми позбулись. Вийшла діра, яку будем закривати кредитом (нічого нового).

Гіпотеза постійного доходу

Під час карантину трошки більше вдарився у вивчення економічних теорій і різноманітних гіпотез. І найцікавішими (і актуальними в цей час) хочу поділитись з вами.

Про що гіпотеза?
Припускають, що люди, намагаючись оцінити, скільки вони можуть витратити, беруть до уваги постійний дохід. Тобто те, скільки вони планують заробляти впродовж всього свого життя, не зважаючи на їхні поточні економічні умови

Що це означає?
Щоб оцінити свій постійний дохід, люди дивляться на те, скільки вони будуть заробляти в майбутньому. Відштовхуючись від цього, люди беруть кредити, які погашають через декілька років, відкладають частину доходів, а решту витрачають на повсякденні потреби.

Це означає, що якщо люди несподівано збільшують свій поточний дохід, то швидше за все, вони просто його відкладуть. І вони не будуть витрачати ці гроші, поки не переконаються, що це постійний приріст, а не тимчасовий.

І що нам з цього?
В економіці це означає, що тимчасовий приріст доходу громадян не буде сприяти збільшенню попиту. Тому для держави немає ніякого сенсу стимулювати попит у короткотерміновій перспективі, оскільки це не допоможе.

Реальний приклад?
Декілька тижнів тому, США оголосило що роздасть по $1200 кожному дорослому, в якого сімейний дохід менше ніж $99 тис. Тобто так Штати хочуть стимулювати попит.

Але якщо глянемо з боку цієї гіпотези, то такі заходи не допоможуть США збільшити попит і розрухати економіку. Люди просто відкладуть гроші до кращих часів.

Дефолт. Що це і які наслідки?

Дефолт - невиконання державою своїх боргових зобов’язань. Тобто, країна не може повернути гроші кредиторам, бо в неї їх просто немає.

Чому може виникнути дефолт?

Україна набрала кредитів від різних країн та іноземних організацій. Також, продала велику кількість ОВДП. Через ситуацію з коронавірусом, доходи бюджету зменшаться (про це я писав раніше).

Кредити віддавати потрібно. І так само потрібно не тільки підтримувати життя у країні, а ще й розвивати її. Для цього всього потрібно гроші. Відповідно, зі зменшенням доходу потрібно сильно врізати державні витрати (що навряд чи комусь сподобається).

Що стається під час дефолту?

Перш за все, після дефолту борги НЕ пропадають. Якщо уряд скаже, що ми взагалі нічого не будемо платити, то будуть міжнародні суди, арешти української власності за кордоном, резервів, що зберігаються у закордонних банках, чи вкладень в закордонні цінні папери.

Через дефолт падає курс валюти (у 2-3 рази), росте інфляція. Через те, що країна оголошує дефолт - вона не може брати гроші в кредит закордоном (крім МВФ, Світового Банку і т.д). Також іноземні інвестори забирають свої гроші з країни.

Зв’язки з зовнішнім світом погіршуються, а оскільки вся економіка вже давно глобалізована - страждає бізнес. Люди залишаються без роботи. Водночас, в держави грошей сильно не прибавляється, а тому починаються затримки по виплаті пенсій та інших соціальних виплат.

Як його уникнути?

Тут відповідь проста - кредит від МВФ. Тобто, держава просто перекредитовує один борг іншим. У МВФ приблизно у 2 рази нижча відсоткова ставка, ніж в інших кредиторів. Також, перевагою кредиту в МВФ є те, що вони видають кредит при виконанні певних умов.

Тобто МВФ не просто дає гроші, а змушує уряд робити певні реформи, які сприятимуть розвитку економіки. Так добре і для країни, і для МВФ (адже вони так себе страхують від неповернення боргу).

НБУ та Міністерство фінансів. Яка різниця?

Дуже часто стикаюсь з тим, що люди не розуміють різниці між Міністерством Фінансів і Національним Банком. Спробую максимально просто пояснити різницю в цьому пості.

В економічній теорії сказано, що Центральний Банк може бути як приватний (США), напівдержавний (Японія) або повністю державний (Україна). Проте всюди це окрема інституція, яка незалежна від політики.

Головні завдання НБУ - стабілізація курсу гривні, зменшення інфляції та регулювання банків. Тобто, НБУ абсолютно незалежна “компанія”, яка займається фінансовою (а не економічною) стабільністю держави. НБУ самостійний орган, на який не має впливати політика.

Голова НБУ призначається Верховною Радою терміном на 7 років. Процедура зміни голови є досить складною і це зроблено саме для того, щоб держава якнайменше впливала на дії НБУ.

НБУ працює як бізнес. Він заробляє гроші, а прибуток в кінці року перераховує в бюджет.

Міністерство фінансів - головний бухгалтер в країні. Воно займається проведенням всіх операцій з державним бюджетом, виплатою кредитів та новими запозиченнями.

Міністерство фінансів не впливає на кількість доходів чи витрат бюджету, воно лише їх рахує і розподіляє, куди потрібно. Гроші заробляє митниця, податкова служба, державні підприємства і т.д. Куди витрачати гроші (глобально) - вирішує Верховна Рада.

Єдиний шлях, як МінФін може отримати гроші для держави - взяти їх в кредит. НБУ ж може їх і надрукувати. Тобто, МінФін розміщує облігації, а НБУ друкує гроші і їх купує.

Фактично, НБУ може і не друкувати нових грошей для України, якщо вважає, що це зашкодить фінансовій стабільності держави. Тому й зараз держава сподівається на кредит від МВФ, а не на новенькі надруковані гривні (бо кредит від МВФ не нашкодить гривні так як друк нових грошей)

Державне регулювання цін

Чи потрібно нам, щоб держава контролювала ціни на продукти (принаймні на найбільш соціально-важливі)?

Як завжди, державне регулювання цін має дві сторони медалі. З однієї сторони, це дає певну “стабільність” малозабезпеченим людям. Вони точно знають, що в разі необхідності базові продукти не будуть коштувати захмарних цін. При державному регулюванні цін на маски, вони не коштували б по 50 гривень на початку карантину.

При державному регулюванні цін, ніби то виграє кінцевий покупець. Адже, держава забезпечує доступну ціну на необхідні товари.

Проте завжди є інша сторона медалі. По-перше, якщо є державна регуляція, значить є орган, який це регулює. А це додаткове джерело як для корупції, так і для державних витрат (зарплати ж платити треба).

По-друге, якщо ціна буде невигідною для виробників, то вони просто перестануть виробляти товар. І споживачам не буде що купляти. Чудовим прикладом є СРСР з фіксованими цінами, які приводили до масового дефіциту товару.

Якщо ж говорити про природні монополії (Укрзалізниця, Укрпошта, комунальні послуги і т.д), то державна регуляція може бути корисним інструментом (як показує Західна практика)

А що ви про це думаєте? Потрібен нам контроль за цінами?

Кейнсіанство

Коли я говорю про кейнсіанство, одразу згадую слова екс-прем’єра Гончарука, який казав: “Я повний профан в економіці, я юрист за освітою. Але шо я розумію? Є дві економічні теорії: монетаризм і кейнсіанська.”. В наступному пості розглянемо монетаризм, а сьогодні хочу розказати про кейнсіанство.

Згадаємо спочатку класичну школу, яка нам каже: “Ринок сам себе врегулює”. Економіка завжди рухається за кривою (ріст - пік - спад - дно), це ще називають “бізнес-циклом”. І ринок сам до цього пристосовується. Класики кажуть, що бізнес-цикл не може призвести до масового безробіття.

Але тоді сталась Велика Депресія в США (1929-1933 р.), де сталось якраз те саме масове безробіття. І тоді такий дядько, як Дж. Кейнс спростував теорію і сказав: “На бізнес-цикли впливає сукупний попит”.

Сукупний попит - загальний попит на всі товари і послуги всередині країни. Наприклад, коли в країні ввели карантин - люди перестали виходити з дому, а частина з них - перестала заробляти. Відповідно, люди не харчувались в ресторанах, кафе, не літали за кордон, не купували так багато одягу і т.д. Сукупний попит в країні впав.

І Кейнс нам каже: “Держава має втручатись в економіку. В час кризи - впливати на сукупний попит і пом’якшувати різкий спад”.

Це означає, що держава має підтримувати:
1. Бізнес, щоб він не закривався (а значить і люди залишались працювати, мали доходи і купували більше)
2. Звичайних людей, щоб вони також купували більше (як от зараз в США видають кожному громадянину $1-1,5 тис.)

Держава може робити це різними шляхами: створювати нові проекти самостійно, проводити активну соціальну політику, знижувати податки. Всі ці заходи з підтримки мають зменшити падіння сукупного попиту, а значить - дати можливість економіці встати на ноги і знову розпочати ріст.

Монетаризм

Як і обіцяв - розбираємо другу економічну теорію, про яку говорив Гончарук.

Монетаризм виник пізніше, ніж кейнсіанство. Мілтон Фрідман (засновник цієї теорії) сильно сперечався з Кейнсом і вважав його теорію невірною. Тому він висунув свою теорію, яку коротко можна пояснити так: “Контроль над грошовою масою чинить вплив на економіку. Збільшуйте грошову масу, щоб досягти економічного зростання, і зменшуйте її, щоб знизити рівень інфляції.”

Про те, що таке грошова маса я писав раніше. Якщо дуже просто - це всі гроші в країні. І Фрідман каже: “Будуть гроші - буде економічна активність”. І це звучить досить логічно.

Якщо у підприємців є можливість брати кредит під дуже низькі %, то існує набагато більша імовірність, що він почне новий бізнес (або розширить існуючий). А це своєю чергою дасть нові робочі місця та податки в бюджет.

Але, як завжди, є інша сторона медалі - інфляція. Якщо грошової маси в країні забагато - буде висока інфляці . Тому, головною задачею держави, згідно цієї теорії, є правильне регулювання грошової маси в країні. Щоб і економічний розвиток був, і інфляція не росла надто сильно.

Варто розуміти, що не існує теорії, яка на 100% правильно і точно опише секрет економічного успіху. Більшість сучасних економік - суміш різноманітних шкіл та економічних теорій.

Монетарній політиці в Україні також приділяють багато уваги. Цим у нас займається НБУ. Саме він регулює облікову ставку (яка впливає на % по кредитах) та декілька інших важливих показників. І зміною цих показників НБУ впливає на інфляцію та кількість грошової маси в Україні.

Ну хоч якісь хороші новини :)

Співпраця з МВФ відкриває для України двері для отримання додаткового фінансування від Світового банку, Єврокомісії та урядів Японії і Канади, усі кошти підуть на покриття дефіциту держбюджету.

Про це в інтерв'ю ВВС News Україна заявив голова НБУ Яків Смолій.

За його словами, Україна зможе отримати перший транш за новою програмою співпраці з Фондом у кінці травня - на початку червня, усі кошти підуть на покриття дефіциту держбюджету.

Смолій додав, що до кінця року МВФ може надати Україні до 3,5 млрд доларів. Загальна сума програми, яка триватиме 1,5 року, - близько 5 млрд доларів.

Голова Нацбанку підкреслив, що загальна сума позик від МВФ, які Україна може отримати у 2020-2021 роках і за програмою stand-by, і за програмою розширеного фінансування, що обговорювалася раніше, є однаковою.

"За попередньою домовленостю, усі суми, які ми обговорювали з МВФ та іншими донорами, будуть спрямовані до державного бюджету на покриття дефіциту", - додав він.

Які пенсійні системи існують?

Сьогодні хочу коротко розказати про те, які пенсійні системи бувають у світі і які системи можна очікувати в Україні. У нас вже давно хочуть прийняти накопичувальну пенсійну систему, але чомусь ніяк не можуть:)

Отже, існують дві базові пенсійні системи:

1. Солідарна.
Функціонує в Україні. Означає, що пенсії платяться з податків працівників. Тобто, я цього місяця сплачую ЄСВ зі своєї зарплати і одразу ці кошти йдуть до моєї бабці у вигляді пенсії.

Зараз у нас достатньо критична ситуація в країні, оскільки на 1 пенсіонера припадає 1.4 працюючих. І при збереженні такої ж демографічної ситуації та солідарної системи - пенсії вирости ніколи не зможуть.

2. Накопичувальна.
В Україні вже декілька років планують ввести загальнообов’язкову накопичувальну систему. Згідно з попередньою версією закону до зарплати мало додатись нове відрахування до 7%. Але воно вже йшло в певний пенсійний фонд (державний чи ні - на ваш вибір). І ці кошти були лише ваші. Пенсійний фонд міг їх інвестувати і заробляти вам %. Такий собі обов’язковий депозит.

3. Добровільна
Водночас, в Україні понад 15 років існують недержавні пенсійні фонди. І кожна людина, за бажанням, може відкладати кошти на свою пенсію там. Більш детально про них написали у цій статті.

Проте не дивно, чому такий закон все ще затримується. Адже, пропонується просто додати ще 7% відрахувань з зарплати. При тому інші податки - не зменшуються. І виходить, що “податкове” (це не зовсім податок) навантаження на людину збільшується.

Що веде до збільшення тіньової економіки і зменшення привабливості країни для інвесторів. А з іншої сторони - ЄСВ зменшити не вийде, адже саме з цих коштів платяться пенсії. І зменшення ЄСВ обов’язково призведе до зменшення пенсій (які у нас і так маленькі).

А й справді:)

Пастка середнього доходу

Пастка середнього доходу - річ, яка часто відбувається в країнах, які швидко розвиваються. Спочатку економіка такої країни стрімко розвивається, а потім впадає в “застій”, коли населення вступає в ряди світового середнього класу.

Що ж таке середній клас?
Економісти кажуть, що якщо ВВП на душу населення становить $10-20к, тоді це вважається середнім світовим класом (в Україні це $3к, в США $62к, в Польщі $15к).

Що ж ця пастка значить?
Головна ідея полягає в тому, що такі країни як Китай, Бразилія чи навіть Україна - виступають джерелом дешевої робочої сили для світу.

В країни є головний ресурс - люди. Тому країни мають можливість залучати інвестиції, будувати заводи, наймати мільйони людей.

З часом конкуренція на ринку праці росте і зарплати підіймаються. Люди які заробляють більше - тратять більше. І від цього виграє вся економіка.

Здається, що може піти не так?
Проблема виходить тоді, коли зарплати підносяться надто високо (привіт, українське ІТ). Тоді виходить так, що країна стає менш конкурентною на світовому ринку, тому ще є інші, дешевші країни.

А значить, виробники переходять в інші країни, які мають дешевшу робочу силу і економічний ріст і успіх нашої країни - закінчується. Виробництво зменшується, зарплати падають і цикл знову повторюється.

Причини економічного спаду країн, які розвиваються

В минулому пості ми розглянули основну причину зниження стрімкого розвитку країн, що розвиваються - пастку середнього доходу. Проте, такий економіст, як Баррі Айхенгрін, виділяє ще й інші причини.

1. Внутрішня міграція
Коли країна стає індустріальною - багато селян переїжджають в міста, працювати на фабрику. Адже, там вони можуть заробити більше і забезпечити свою сім’ю (згадуємо післявоєнний період в СРСР).

Проте, в певний момент, кількість людей, які хочуть переїжджати і працювати на фабриках закінчиться. І це означає, що держава, по суті, вичерпала власні трудові ресурси. Звісно, можна збільшити зарплату ще більше, щоб переманити людей. Але це лише приведе до пастки середнього доходу.

2. Зменшення народжуваності
Чим багатша країна - тим менша народжуваність. Це вже досить відомий факт, проте можна виділити ще такі дві причини:

- Коли людина працює на фабриці, діти їй не допоможуть. Водночас, в селі, діти допомагають батькам майже змалечку. І часто дітей народжували як додаткову робочу силу.
- Соціальне зміщення ролі жінок у суспільстві. Адже, чим розвинутіша країна, тим більше існує можливостей для роботи та кар’єрного росту жінки. І багато з них обирають цей шлях (а не виховання дітей).

Зменшення народжуваності не є поганими само по собі. Але тут маємо іншу проблему - населення країни старіє. Меншає кількість працівників, які можуть продуктивно працювати на фабриках + збільшується податкове/соціальне навантаження на економічно активне населення (адже старших людей також треба утримувати).

От ці основні фактори якраз і стримують стабільно швидкий розвиток країн. І тоді постає логічне питання - як же ж вибратись з цієї пастки? Розглянемо його в наступному пості😌

Чи справді нам потрібні податки?

“У цьому світі ні в чому не можна бути абсолютно впевненим, крім невідворотності смерті і податків” - Бенджамін Франклін.

Податки - один з ключових елементів будь-якої сучасної економіки. При ефективній податковій системі держави можуть дуже стрімко розвиватись, а при неефективній - зруйнуватись. Саме з податків держава забезпечує нас дорогами, школами, парками, військом, соціальним забезпеченням та ін.

Але існує певна частка людей, яка вважає, що нам не потрібні податки. Все повинно бути у руках приватних осіб. Ніяких державних доріг, парків, шкіл, лікарень, соц. забезпечення і т.д.

Ідея в тому, що компанії хочуть заробляти гроші, а тому будуть змагатись між собою і надавати найкращий сервіс клієнтам. Від чого виграють всі.

Люди не будуть платити за речі, якими вони не користуються. Наприклад, зараз ми всі сплачуємо податки, які потім розподіляються на різні видатки (дороги, порти і т.д). А якщо я не маю машини і не користуюсь дорогами? Чому я повинен за це платити?

При такій системі люди будуть платити лише за те, чим вони користуються. Звучить цікаво, чи не так? Але завжди є дві сторони медалі.

В такому світі людина, яка має певні вроджені чи набуті вади (наприклад певна травма на виробництві), не буде достатньо продуктивною і не зможе себе забезпечити необхідним (їжа, житло). Частковим вирішенням цієї проблеми може бути страхування, проте що робити тим, хто не може робити внески, бо не має коштів?

Або подумаймо про таку річ, як освітлення вулиці. Ми всі сприймаємо його за належне. Але, якщо у нас все в приватних руках, то для чого комусь встановлювати стовпи з лампами, платити за електрику та підтримку такої споруди, якщо вона не приносить грошей?

Схожа річ й відбувається з швидкою допомогою, пожежною, поліцією чи військом. Вони не приносять прямих прибутків, то для чого компаніям займатись цим взагалі? Також, в такому світі, де всі керуються лише прибутком ніхто не буде зважати на екологію.

Розв'язанням цих проблем може бути наступне: певна приватна компанія організовує окреме поселення, де створює потрібну інфраструктуру (освітлення, поліція, пожежна, військоі т.д) і бере за це з людей певну щомісячну плату. А хто не платить - виключається з поселення.

Тобто, ми знову приходимо до ідеї держави і податків, лише в менших розмірах:)

Підбірка останніх економічних новин

Давайте коротко оглянемо 3 ключові події, які відбулись в Україні в першу половину червня.

1. Ми отримали кредит від МВФ

Безумовно, хороша новина. Ці гроші підуть на покриття дефіциту бюджету. До речі, ви знали, що кошти ми отримуємо не від МВФ, а напряму від країн-учасників МВФ? Ми отримуємо кошти в різних валютах, які входять в спеціальні права запозичення (що це таке, я писав в цьому пості)

2. НБУ знизив облікову ставку до 6%

Що таке облікова ставка і що дає її зниження я писав тут. На разі, це означає, що держава матиме змогу залучати кошти через ОВДП під менший відсоток. Вже сьогодні МінФін залучив кошти під 7.5% річних, що є рекордом для України. Також, очікуємо зниження % по кредитах та депозитах.

3. Споживча інфляція становить 1.7% річних

Не те щоб новина, але варто звернути на це увагу. Насправді, низька інфляція має дві сторони медалі. З однієї - це певна впевненість в завтрашньому дні і нац. валюті, але з іншої - це певне зменшення економічної активності всередині країни. Саме тому НБУ старається втримувати інфляцію на рівні 5-6%. Це те оптимальне число, яке дозволить розвиватись українській економіці і водночас - мати певну стабільність.

Примітивні казки про заробіток на біржі та «інвестиціях».

Фінансові інструменти в свій час були створені для того, щоб спростити бізнесу залучення капіталу. Доречі, саме на цей момент спирається Джон К. Богл (засновник The Vanguard Group, активи 6.2 трлн. дол.) у своїй книзі «Інвестори проти спекулянтів», коли стверджував, що фондовий ринок втратив свою ціль і перетворився на ринок спекулянтів.

«Общий объем IPO, посредством которых молодые компании получают необходимый капитал, в течении последних пяти лет в среднем составлял 45 млрд. долларов в год. (прим. книга написана в 2013 році) Вторичное размещение, позволяющее привлечь дополнительный акционерный капитал в среднем давало около 205 млрд. долларов в год. Суммарно объем эмиссии акций оценивался примерно в 250 млрд. долларов. Годовой торговый оборот по акциям за тот же период составлял в среднем 33 трлн. долларов, что в 130 раз больше величины капитала, привлеченного компаниями. Иными словами, 99.2% от того, чем занимается наша финансовая система, - это торговля на бирже, тогда как на формирование капитала приходиться лишь 0.8%. Это существенных дисбаланс! Та миссия, которая почти повсеместно считалась основной задачей Уолл-Стрит, была провалена» [1].

Спекуляція - це перепродаж акцій, з надією заробити на різниці курсів. В якомусь сенсі це є грою в гарячу картоплю, що потрапляє Вам до рук і Ви повинні перекинути її комусь іншому, аби не обпекти руки.
Через таку біганину та, по суті, щурячі перегони, кількість людей, що втрачають гроші на біржі, фантастична. У прикладі я наведу статистику з бразильської біржі деривативів (3я в світі), але ця статистика актуальна і для фондового ринку:

Мы рассчитываем общую чистую прибыль, полученную каждым из 19 646 новичков. Начиная с тех, кто торговал только один день (1111 человек), 29,8% получили положительный чистый доход. С учетом тех, кто торговал от 2 до 50 дней (9 978), от 51 до 100 дней (3100), от 101 до 200 дней (2738), от 201 до 300 дней (1168) *(прим. у фіналі вийшло 97% втратили) *получили положительную чистую прибыль соответственно. То есть, вопреки тому, что можно было бы предположить по самому отбору и обучению, доля успешных дневных трейдеров монотонно уменьшается с количеством дней, в которые они торгуют [2].

Аналогічний результат мали і дослідники Тайванської біржі (Barber, Lee, Odean у дослідженні 2010 року). Однак, можливо професійні учасники ринку (фонди і тп.) мають кращу статистику? У 2013 році було проведене таке дослідження і його результати кращі, але не дуже й втішні:

24% професійних учасників/фондів успішні на фондовому ринку за останні 10 років [3].

Що ж тоді робити? По-перше, припинити вірити в якісь там «професійні інвестиції», особливо, якщо їх інструментом є спекуляція цінними паперами/валютою або криптовалютою. По-друге, зрозуміти, що надійними в умовах криз чи інших катаклізмів можуть бути державні облігації (хоча в них є особливості) або облігації компаній з рейтингом не нижче А. І навіть з рейтингом А іноді виникають скандали та проблеми.
Тож відносно прогнозованим варіантом збереження грошей на довгостроці є фізичне золото, але його купівля повинна відбуватись не в часи кризи, а навпаки, в часи тиші і з горизонтом не менш ніж в 10 років. І загалом оминайте десятою дорогою «успішні історії» та «прості правила інвестицій», усілякі фонди і т.п.. Це все темна кімната, де Ви будете шукати чорну кішку.
Немає універсального способу втекти від інфляції та ще й заробити, саме тому банки та фонди влаштовують справжні перегони за облігації надійних емітентів, де дохідність знаходиться на рівні або трішки вище інфляції…

Джерела:

1. Джон Богл. Инвесторы против спекулянтов. С. 34
2. Fernando Chague. Rodrigo De-Losso. Bruno Giovannetti. Day trading for a living?
3. Maxime Rieman (2013) Only 24% of Active Mutual Fund Managers Outperform the Market Index

Що таке іпотека і чому вона нам потрібна?

Поточна влада велику увагу приділяє розвитку іпотеки і відкрито бореться за зниження % ставок (спойлер: це не єдина перепона). Давайте розберемось, що таке іпотека (або іпотечний кредит), як вона працює і для чого це Україні.

В загальному розумінні народу, іпотечний кредит, це кредит, який видають під заставу квартири. Тобто процес виглядає приблизно так: банк купує для вас квартиру і робить вам розтермінування платежу. Формально, квартира ваша, але зробити з нею без згоди банку нічого не вийде. Ви виплачуєте кредит за квартиру - і тоді вона вже повністю переходить у власність. А якщо не виплачуєте - банк продає квартиру і повертає собі гроші.

Чому іпотека важлива?

Ринок нерухомості може бути хорошим драйвером ВВП країни. Будівництво - галузь, яка працевлаштовує велику кількість працівників.

Там де є дешеві кредити - там є розвиток галузі. А отже - більше людей мають роботу, платять більше податків і взагалі - підіймають економіку. Проте, надмірне іпотечне кредитування призвело до кризи 2008 року. Про причини цієї кризи я писав тут - https://t.me/econom_notes/6

Отже, логіка проста. Нижчі % по іпотеці -> люди купують більше житла -> розвивається ринок нерухомості -> більше людей мають роботу і розвиваються суміжні галузі (буд. матеріали, меблі і т.д)

Як там в інших і що у нас?

Хороша новина - іпотека в Україні «зарухалась». Вже з липня ПриватБанк видаватиме іпотечні кредити під 10% річних. Окрім зниження облікової ставки, державі необхідно врегулювати ще певні законодавчі моменти. НБУ каже, що відновлення іпотечного кредитування стримують мораторій на стягнення застави, непрозорість первинного ринку житла та незахищеність прав інвесторів,

Насамкінець, глянемо як там у інших. Данія – 0,65%, Фінляндія – 1,5%, Чехія - 1,9% і Польща - 3.5%. Тобто нам ще дуже далеко до сусідів, але ми вже рухаємось в правильному напрямку 🙂