Чому зниження цін на АЗС насправді не дуже хороша подія?
24 грудня декілька головних гравців на ринку АЗС знизили свої ціни. І зробили вони це одразу після розмови з президентом. Але чи справді це аж така хороша новина?
Ще з 90-х років ми відходимо від схеми центрального управління ціною. Тобто ніхто з влади не повинен казати, яка повинна бути ціна на той чи інший продукт. Ціну встановлює кожен виробник і ринок в загальному. Якщо ціна завелика - продукт просто не купуватимуть. Якщо занизька - не вигідно для виробника.
А тепер хочу процитувати пост “Останнього Капіталіста” на рахунок цієї теми:
“На наш погляд, ціна на паливо трималась через старі поставки, які виконувалися по старому курсу. Також на ціну вливає очікування неприродного зміцнення гривні. І розуміння, що максимум через пів року курс відновиться до 25 і більше.”
Також дуже цікавим є те, що через декілька днів почались масові перевірки нелегальних АЗС. Тобто зараз вийшло так, що влада показала, що може “впливати” на ціну, хоча тут вплинув сам ринок. АЗС би і без наказу зверху знизили ціни, але трішки пізніше.
Але так люди бачать і вірять, що владі варто впливати на ціну. Тоді коли об’єктивних ринкових причин до зниження ціни не буде, люди вимагатимуть владу втрутитись і знизити ціну (наприклад, громадський транспорт в місті).
І якщо влада почне регулювати ціни, то ми прийдемо до дефіциту і фактичного підвищення ціни на товар. Адже ціна, яка не вигідна продавцеві – вбиває виробництво. А отже взаємовигода між покупцем і продавцем пропадає. І тоді погано буде всім. Тому, до таких "розмов з владою" треба ставитись дуже обережно😉
24 грудня декілька головних гравців на ринку АЗС знизили свої ціни. І зробили вони це одразу після розмови з президентом. Але чи справді це аж така хороша новина?
Ще з 90-х років ми відходимо від схеми центрального управління ціною. Тобто ніхто з влади не повинен казати, яка повинна бути ціна на той чи інший продукт. Ціну встановлює кожен виробник і ринок в загальному. Якщо ціна завелика - продукт просто не купуватимуть. Якщо занизька - не вигідно для виробника.
А тепер хочу процитувати пост “Останнього Капіталіста” на рахунок цієї теми:
“На наш погляд, ціна на паливо трималась через старі поставки, які виконувалися по старому курсу. Також на ціну вливає очікування неприродного зміцнення гривні. І розуміння, що максимум через пів року курс відновиться до 25 і більше.”
Також дуже цікавим є те, що через декілька днів почались масові перевірки нелегальних АЗС. Тобто зараз вийшло так, що влада показала, що може “впливати” на ціну, хоча тут вплинув сам ринок. АЗС би і без наказу зверху знизили ціни, але трішки пізніше.
Але так люди бачать і вірять, що владі варто впливати на ціну. Тоді коли об’єктивних ринкових причин до зниження ціни не буде, люди вимагатимуть владу втрутитись і знизити ціну (наприклад, громадський транспорт в місті).
І якщо влада почне регулювати ціни, то ми прийдемо до дефіциту і фактичного підвищення ціни на товар. Адже ціна, яка не вигідна продавцеві – вбиває виробництво. А отже взаємовигода між покупцем і продавцем пропадає. І тоді погано буде всім. Тому, до таких "розмов з владою" треба ставитись дуже обережно😉
Для чого нам анбандлінг “Нафтогазу”?
Анбандлінг - це система розділення однієї компанії (яка займається видобутком, зберіганням, транспортуванням газу) на менші, які займаються лише чимось одним.
Раніше, якщо компанія хотіла транспортувати газ з точки А в точку Б, то вона повинна була домовлятись з Нафтогазом. Очевидно, що це породжувало корупцію і неконкурентний ринок.
Тепер ж, Україна виділила окрему компанію, яка займається лише транспортуванням. Закон дозволяє іноземним компаніям контролювати до 49% українського оператора ГТС (газотранспортної системи).
Просто гляньте на це зі сторони європейської компанії, яка займається схожими речима у себе в ЄС. Їхня мета - заробити гроші. Вони викуплять частину українського оператора ГТС, впровадять нові стандарти і будуть укладати лише ті угоди, які справді вигідні компанії.
Створюється конкурентний ринок, тому нам, простим людям, від цього може бути трішки краще. Адже, в перспективі, газовидобувні компанії будуть змагатись між собою. І це дозволить знизити ціну на газ.
Анбандлінг - це система розділення однієї компанії (яка займається видобутком, зберіганням, транспортуванням газу) на менші, які займаються лише чимось одним.
Раніше, якщо компанія хотіла транспортувати газ з точки А в точку Б, то вона повинна була домовлятись з Нафтогазом. Очевидно, що це породжувало корупцію і неконкурентний ринок.
Тепер ж, Україна виділила окрему компанію, яка займається лише транспортуванням. Закон дозволяє іноземним компаніям контролювати до 49% українського оператора ГТС (газотранспортної системи).
Просто гляньте на це зі сторони європейської компанії, яка займається схожими речима у себе в ЄС. Їхня мета - заробити гроші. Вони викуплять частину українського оператора ГТС, впровадять нові стандарти і будуть укладати лише ті угоди, які справді вигідні компанії.
Створюється конкурентний ринок, тому нам, простим людям, від цього може бути трішки краще. Адже, в перспективі, газовидобувні компанії будуть змагатись між собою. І це дозволить знизити ціну на газ.
Нові правила щодо кредитних ставок
Часто буває, що кредитори зазначають чимало додаткових платежів дрібним шрифтом і сподіваються, що клієнт не помітить цю інформацію. Така схема діє в деяких банках.
З 19 січня усі банки повинні розкривати повну вартість кредиту. Тепер у вартість кредиту банки будуть включати вартість страхових і податкових платежів, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування, вартість послуг нотаріусів, платежі за послуги держреєстраторів, оцінювачів та інше.
НБУ будем сам моніторити виконання цих умов, а за порушення каратиме штрафом від 5100 до 10200 гривень за кожен випадок.
Як на мене - хороша постанова, яка робить ринок прозорішим. Додамо сюди зниження облікової ставки і, відповідно, % по кредитах (які залежать від неї). Отримаємо хороші умови для кредитування звичайних людей, більшу довіру населення до банків і можливості для росту економіки.
Часто буває, що кредитори зазначають чимало додаткових платежів дрібним шрифтом і сподіваються, що клієнт не помітить цю інформацію. Така схема діє в деяких банках.
З 19 січня усі банки повинні розкривати повну вартість кредиту. Тепер у вартість кредиту банки будуть включати вартість страхових і податкових платежів, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування, вартість послуг нотаріусів, платежі за послуги держреєстраторів, оцінювачів та інше.
НБУ будем сам моніторити виконання цих умов, а за порушення каратиме штрафом від 5100 до 10200 гривень за кожен випадок.
Як на мене - хороша постанова, яка робить ринок прозорішим. Додамо сюди зниження облікової ставки і, відповідно, % по кредитах (які залежать від неї). Отримаємо хороші умови для кредитування звичайних людей, більшу довіру населення до банків і можливості для росту економіки.
Чому українці бідні?
Прочитав дуже цікаву статтю про бідність українців. Головна суть - все через велику надію на державу. Люди надіяться на пільги, субсидії та постійні борги.
Але в статті дуже гарно підмічено, що така культура зміниться за 10-15 років, коли мілленіали подорослішають і матимуть великий вплив на економіку.
Загалом, рекомендую почитати - https://nv.ua/ukr/ukraine/events/chomu-bagato-ukrajinciv-bidni-yak-zhiti-krashche-novini-ukrajini-50065771.html
Прочитав дуже цікаву статтю про бідність українців. Головна суть - все через велику надію на державу. Люди надіяться на пільги, субсидії та постійні борги.
Але в статті дуже гарно підмічено, що така культура зміниться за 10-15 років, коли мілленіали подорослішають і матимуть великий вплив на економіку.
Загалом, рекомендую почитати - https://nv.ua/ukr/ukraine/events/chomu-bagato-ukrajinciv-bidni-yak-zhiti-krashche-novini-ukrajini-50065771.html
НВ
Бідність у головах. Що заважає багатьом українцям більше заробляти
Частина українців, яких називають незаможними, могли б жити краще. Але капкан соціальних допомог та власної безініціативності не дає їм вибратися з бідності, пише журнал НВ.
Новий закон прогресивного податку на прибуток
Недавно в Раду подали законопроєкт, де пропонують зробити прогресивний податок на прибуток для фізичних осіб (тобто простих людей). Нагадую, що зараз ми повинні платити 18% зі свого доходу.
Що пропонують?
18% — якщо доходи менше ніж 47 230 грн
36% — якщо дохід від 47 230 грн до 94 460 грн
54% — якщо дохід понад 94 460 грн
А як в житті буде?
Прогресивна система повинна застосовувати менший % податку, до тих хто заробляє менше. А тут пропонують залишити такий як є для бідних, і зробити його дуже високим для заможних.
Уявіть собі, що менеджер середньої ланки десь в ІТ компанії заробляє 4000$ (близько 100к грн). Якщо він працевлаштований офіційно, то він заплатить 54 000 грн податку на прибуток, 1500 грн військового збору, а роботодавець - 22 000 грн ЄСВ. Тобто, в загальному, держава отримає 77 500 грн податків.
Це просто шалені гроші, які відіб’ють будь-яке бажання працювати офіційно. І ніякі штрафи за непрацевлаштованих працівників не врятують.
Недавно в Раду подали законопроєкт, де пропонують зробити прогресивний податок на прибуток для фізичних осіб (тобто простих людей). Нагадую, що зараз ми повинні платити 18% зі свого доходу.
Що пропонують?
18% — якщо доходи менше ніж 47 230 грн
36% — якщо дохід від 47 230 грн до 94 460 грн
54% — якщо дохід понад 94 460 грн
А як в житті буде?
Прогресивна система повинна застосовувати менший % податку, до тих хто заробляє менше. А тут пропонують залишити такий як є для бідних, і зробити його дуже високим для заможних.
Уявіть собі, що менеджер середньої ланки десь в ІТ компанії заробляє 4000$ (близько 100к грн). Якщо він працевлаштований офіційно, то він заплатить 54 000 грн податку на прибуток, 1500 грн військового збору, а роботодавець - 22 000 грн ЄСВ. Тобто, в загальному, держава отримає 77 500 грн податків.
Це просто шалені гроші, які відіб’ють будь-яке бажання працювати офіційно. І ніякі штрафи за непрацевлаштованих працівників не врятують.
НацБанк знизив облікову ставку до 11%. Що це означає?
Сьогодні НБУ знизив облікову ставку з 13.5% до 11%. Нагадую, що облікова ставка, це та ставка, під яку банки беруть гроші в кредит НБУ.
Тобто банк, для кредитування простих людей, повинен десь взяти гроші. Найпопулярніший варіант - залучити депозити. Проте, банки можуть брати кредити в НБУ.
Умовно, банк може взяти 100 000 грн під 15% річних у формі депозиту, а може взяти кредит в НБУ під 11% річних. Звісно, що другий варіант йому вигідніший.
Що значить зниження облікової ставки?
Банк залучає гроші дешевше, а тому може і кредитувати дешевше (тобто % по кредитах для населення буде знижуватись). Відповідно, банк має інше місце для залучення дешевих грошей, а тому % по депозитах також будуть знижуватись.
Як приклад - депозит на 3 місяці в Монобанку в листопаді можна було відкрити під 17% річних. Сьогодні - 15.5%. А через декілька місяців буде ще нижче.
Висновок: чим нижча облікова ставка, тим нижчі % по кредитах і депозитах. Тому хто планував ставити кошти на депозит - поспішіть, бо через декілька місяців таких відсотків уже не буде.
Сьогодні НБУ знизив облікову ставку з 13.5% до 11%. Нагадую, що облікова ставка, це та ставка, під яку банки беруть гроші в кредит НБУ.
Тобто банк, для кредитування простих людей, повинен десь взяти гроші. Найпопулярніший варіант - залучити депозити. Проте, банки можуть брати кредити в НБУ.
Умовно, банк може взяти 100 000 грн під 15% річних у формі депозиту, а може взяти кредит в НБУ під 11% річних. Звісно, що другий варіант йому вигідніший.
Що значить зниження облікової ставки?
Банк залучає гроші дешевше, а тому може і кредитувати дешевше (тобто % по кредитах для населення буде знижуватись). Відповідно, банк має інше місце для залучення дешевих грошей, а тому % по депозитах також будуть знижуватись.
Як приклад - депозит на 3 місяці в Монобанку в листопаді можна було відкрити під 17% річних. Сьогодні - 15.5%. А через декілька місяців буде ще нижче.
Висновок: чим нижча облікова ставка, тим нижчі % по кредитах і депозитах. Тому хто планував ставити кошти на депозит - поспішіть, бо через декілька місяців таких відсотків уже не буде.
Державна програма кредитів під 5-7-9%. Що це таке?
Вчора почала діяти державна програма кредитів, де пропонуються низькі відсотки для кредитів на бізнес. Зазвичай банки видають кредити бізнесу під 18-20% річних. Тут же вони будуть видавати їх під 5-9% (залежно від підприємства).
Як воно працює?
Банк видає підприємцям кредит під нижчі відсотки. Всі умови розписані на сайті програми. Держава відшкодовує банку різницю у кредиті. Наприклад, банк видає кредит під 7% річних згідно з державною програмою. А звичайний кредит він би видав під 18%. Тому 7% гасить позичальник, а 11% - держава.
Для чого це?
Головна мета - стимулювання підприємництва. Чим легше дістати гроші на бізнес, тим більше можливостей його робити. Більше підприємців - більше робочих місць - більше платників податків. У виграші залишаються усі.
Проте, для стимулювання кредитування підприємців одна така програма не допоможе. Звісно, це хороша річ.
Держава повинна створити такі умови, щоб банки самі видавали кредити під низькі % без державних програм (прийняти закони, які захищають кредиторів, знизити облікову ставку і т.д)
Вчора почала діяти державна програма кредитів, де пропонуються низькі відсотки для кредитів на бізнес. Зазвичай банки видають кредити бізнесу під 18-20% річних. Тут же вони будуть видавати їх під 5-9% (залежно від підприємства).
Як воно працює?
Банк видає підприємцям кредит під нижчі відсотки. Всі умови розписані на сайті програми. Держава відшкодовує банку різницю у кредиті. Наприклад, банк видає кредит під 7% річних згідно з державною програмою. А звичайний кредит він би видав під 18%. Тому 7% гасить позичальник, а 11% - держава.
Для чого це?
Головна мета - стимулювання підприємництва. Чим легше дістати гроші на бізнес, тим більше можливостей його робити. Більше підприємців - більше робочих місць - більше платників податків. У виграші залишаються усі.
Проте, для стимулювання кредитування підприємців одна така програма не допоможе. Звісно, це хороша річ.
Держава повинна створити такі умови, щоб банки самі видавали кредити під низькі % без державних програм (прийняти закони, які захищають кредиторів, знизити облікову ставку і т.д)
Що таке СЕП і що нам дасть її перехід в режим 23/7?
СЕП - система електронних платежів від НБУ, яка проводить розрахунки між банками-учасниками.
Наприклад: Ви оплачуєте штраф через Приватбанк. Щоб кошти зарахувались з вашого рахунку на рахунок держави, потрібно щоб Приватбанк переказав кошти Державному казначейству від вашого імені. Саме такі розрахунки між банками проводяться через СЕП.
Усі операції, які проводяться через каси банків або через переказ "платіж за реквізитами" залежать від роботи СЕП.
Зараз система працює з 8:00 до 19:00 у будні дні. Якщо ви захочете перерахувати кошти з одного банку в інший в не робочий час - платіж затримається до наступного робочого дня.
У квітні СЕП перейде на графік роботи 23/7. Не доведеться чекати закінчення вихідних, щоб кошти прийшли на рахунок. Фактично, компанії зможуть виплачувати зарплати та проводити інші операції майже цілодобово і без вихідних.
Для нас, звичайних людей, це хороша річ. Операції проводитимуться швидше, що позитивно вплине на ділову активність. Головне, щоб банки не почали брати додаткових комісій за такі послуги:)
СЕП - система електронних платежів від НБУ, яка проводить розрахунки між банками-учасниками.
Наприклад: Ви оплачуєте штраф через Приватбанк. Щоб кошти зарахувались з вашого рахунку на рахунок держави, потрібно щоб Приватбанк переказав кошти Державному казначейству від вашого імені. Саме такі розрахунки між банками проводяться через СЕП.
Усі операції, які проводяться через каси банків або через переказ "платіж за реквізитами" залежать від роботи СЕП.
Зараз система працює з 8:00 до 19:00 у будні дні. Якщо ви захочете перерахувати кошти з одного банку в інший в не робочий час - платіж затримається до наступного робочого дня.
У квітні СЕП перейде на графік роботи 23/7. Не доведеться чекати закінчення вихідних, щоб кошти прийшли на рахунок. Фактично, компанії зможуть виплачувати зарплати та проводити інші операції майже цілодобово і без вихідних.
Для нас, звичайних людей, це хороша річ. Операції проводитимуться швидше, що позитивно вплине на ділову активність. Головне, щоб банки не почали брати додаткових комісій за такі послуги:)
Що чекає банківську систему у 2020?
Цікаве інтерв'ю від Катерини Рожкової - першого заступника голови НБУ. Коротко про те:
1. Чому епоха наддорогих кредитів та надприбуткових депозитів йде у минуле.
2. Чому кредитування бізнесу має від’ємну динаміку.
3. Чому не тільки від НБУ залежать ставки за кредитами, а і від судів і правоохоронних органів.
4. Чому непрозорість ринку нерухомості стримує іпотеку.
Рекомендую прочитати - https://www.epravda.com.ua/columns/2020/02/12/656951/
Цікаве інтерв'ю від Катерини Рожкової - першого заступника голови НБУ. Коротко про те:
1. Чому епоха наддорогих кредитів та надприбуткових депозитів йде у минуле.
2. Чому кредитування бізнесу має від’ємну динаміку.
3. Чому не тільки від НБУ залежать ставки за кредитами, а і від судів і правоохоронних органів.
4. Чому непрозорість ринку нерухомості стримує іпотеку.
Рекомендую прочитати - https://www.epravda.com.ua/columns/2020/02/12/656951/
Обсяг тіньових операцій в Україні становить 24% ВВП
Це 846 млрд грн. А 702 млрд грн з них - готівкова тіньова економіка.
З них 190 млрд (або 5,3% ВВП) - «тіньова економіка», де ініціаторами розрахунку готівкою є обидві стороні — і продавець, і покупець. Тобто продавець робить знижку на послуги при оплаті готівкою. Він не платить податків, а покупець отримує знижку.
А решта 512 млрд грн (або 14,4% ВВП) — це «пасивна тіньова економіка», де ініціатором розрахунків готівкою є продавець. Тобто покупець платить повну вартість, а продавець просто не показує цих доходів.
Нагадаю, що у 2016 році цей показник становив 34% від ВВП.
Це 846 млрд грн. А 702 млрд грн з них - готівкова тіньова економіка.
З них 190 млрд (або 5,3% ВВП) - «тіньова економіка», де ініціаторами розрахунку готівкою є обидві стороні — і продавець, і покупець. Тобто продавець робить знижку на послуги при оплаті готівкою. Він не платить податків, а покупець отримує знижку.
А решта 512 млрд грн (або 14,4% ВВП) — це «пасивна тіньова економіка», де ініціатором розрахунків готівкою є продавець. Тобто покупець платить повну вартість, а продавець просто не показує цих доходів.
Нагадаю, що у 2016 році цей показник становив 34% від ВВП.
У січні прибуток українських банків склав 6,6 млрд грн, що на 22% більше минулорічного показника.
Минулий рік був хорошим для банківської системи. Банки отримали найбільший прибуток за останні 5 років. І зростання продовжується.
Основними факторами, що вплинули на зростання прибутку є високу операційна ефективність і низькі відрахування в резерви (банки мають певні нормативи щодо резервів у НБУ).
В результаті, доходи банків зросли на 12% до 22,6 млрд грн, витрати - на 8% до 16 млрд грн.
Серед чинників зростання банківського прибутку були:
🔺зростання чистих процентних доходів банків на 4% до 7,3 млрд грн (заробіток від кредитів та інвестицій банку);
🔺зростання чистих комісійних доходів банків на 11% до 3,5 млрд грн (заробіток від комісій по проведенню операцій);
🔺позитивний результат від переоцінки і операцій купівлі-продажу - 2,7 млрд грн (тобто переоцінка вартості майна, яке є в заставі банку);
🔺низький обсяг відрахувань банками в резерви - 1,3 млрд грн проти 1,8 млрд грн в 2019 році.
Минулий рік був хорошим для банківської системи. Банки отримали найбільший прибуток за останні 5 років. І зростання продовжується.
Основними факторами, що вплинули на зростання прибутку є високу операційна ефективність і низькі відрахування в резерви (банки мають певні нормативи щодо резервів у НБУ).
В результаті, доходи банків зросли на 12% до 22,6 млрд грн, витрати - на 8% до 16 млрд грн.
Серед чинників зростання банківського прибутку були:
🔺зростання чистих процентних доходів банків на 4% до 7,3 млрд грн (заробіток від кредитів та інвестицій банку);
🔺зростання чистих комісійних доходів банків на 11% до 3,5 млрд грн (заробіток від комісій по проведенню операцій);
🔺позитивний результат від переоцінки і операцій купівлі-продажу - 2,7 млрд грн (тобто переоцінка вартості майна, яке є в заставі банку);
🔺низький обсяг відрахувань банками в резерви - 1,3 млрд грн проти 1,8 млрд грн в 2019 році.
Податкова амністія. Що це таке?
Податкова амністія - процес, коли людина або компанія, яка раніше приховувала свої доходи (щоб платити менше податків) показує ці доходи державі. І з них вона платитиме (в теперішньому законопроекті) - 5%.
Прогнозують, що цей законопроект вступить в дію 2021 року. Тобто всі громадяни і компанії мають показати "сірі" доходи, сплатити з них 5% і держава не матиме до них ніяких претензій.
Для чого це?
Так держава визнає недосконалість минулої податкової системи і дає шанс всім вийти на рівні умови.
Якщо громадянин відмовиться від амністії, то податкова автоматично нарахує йому 300 тис. грн неоподаткованих доходів. Вони вважатимуться амністованими і з них непотрібно платити податки.
Тобто якщо ви заробили 1,5 млн грн і не сплатили з них податки, то після податкової амністії, від якої ви відмовитеся, доведеться відповісти за 1,2 млн грн.
Податкова амністія - процес, коли людина або компанія, яка раніше приховувала свої доходи (щоб платити менше податків) показує ці доходи державі. І з них вона платитиме (в теперішньому законопроекті) - 5%.
Прогнозують, що цей законопроект вступить в дію 2021 року. Тобто всі громадяни і компанії мають показати "сірі" доходи, сплатити з них 5% і держава не матиме до них ніяких претензій.
Для чого це?
Так держава визнає недосконалість минулої податкової системи і дає шанс всім вийти на рівні умови.
Якщо громадянин відмовиться від амністії, то податкова автоматично нарахує йому 300 тис. грн неоподаткованих доходів. Вони вважатимуться амністованими і з них непотрібно платити податки.
Тобто якщо ви заробили 1,5 млн грн і не сплатили з них податки, то після податкової амністії, від якої ви відмовитеся, доведеться відповісти за 1,2 млн грн.
Топ найбільших платників податків у 2019 році.
Перше місце в рейтингу зайняло АТ «Укргазвидобування», компанія заплатила в бюджет 47 млрд грн.
На четвертому місці «ПриватБанк» - дані про суму сплаченого податку відсутні. Згідно з дослідженням, він піднявся на 22 позиції.
П'ятірку найбільших платників податків замикає «Укрзалізниця» - 16 млрд грн.
Перше місце в рейтингу зайняло АТ «Укргазвидобування», компанія заплатила в бюджет 47 млрд грн.
На четвертому місці «ПриватБанк» - дані про суму сплаченого податку відсутні. Згідно з дослідженням, він піднявся на 22 позиції.
П'ятірку найбільших платників податків замикає «Укрзалізниця» - 16 млрд грн.
Знаєте що є запорукою хорошої економіки?
Не дешеві кредити, велике виробництво і т.д. Запорукою хорошої економіки є стабільність!
Тому що коли підприємець впевнений в завтрішньому дні - він може робити бізнес. Він не боїться, що його валюта знеціниться через рік. Він знає, що взявши кредит - зможе його віддати. Знає, що його активи не захопить країна-агресор (на сході) та знає, що держава не міняє свого політичного курсу раз пів року.
Саме стабільність допомагає будувати потужні економіки. І вона в першу чергу відображається суверенності держави та єдиному політичному курсі.
У нас вже 3-тій уряд за календарний рік. Подивимось, як це вплине на нашу економіку🤓
Не дешеві кредити, велике виробництво і т.д. Запорукою хорошої економіки є стабільність!
Тому що коли підприємець впевнений в завтрішньому дні - він може робити бізнес. Він не боїться, що його валюта знеціниться через рік. Він знає, що взявши кредит - зможе його віддати. Знає, що його активи не захопить країна-агресор (на сході) та знає, що держава не міняє свого політичного курсу раз пів року.
Саме стабільність допомагає будувати потужні економіки. І вона в першу чергу відображається суверенності держави та єдиному політичному курсі.
У нас вже 3-тій уряд за календарний рік. Подивимось, як це вплине на нашу економіку🤓
Forwarded from Останній Капіталіст ✙ (Andrew)
Західні інвестори побоюються, що українська влада вирішила змінити курс країни і припинити розпочаті реформи.
Про це повідомляє liga.net
Видання повідомляє, що прізвища Гончарука, Маркарової, Мілованова, Рябошапки і Ситника прямо вказані у звіті Morgan Stanley від 5 березня. У ньому банкіри радять клієнтам скоротити позиції в українських єврооблігаціях через невизначеності з новим урядом.
Причини такого висновку:
Morgan Stanley не розуміє, чого очікувати від уряду Дениса Шмигаля. Чи буде його Кабмін продовжувати реформи – головне побоювання банкірів.
З Кабміну пішли ключові, на думку Morgan Stanley, реформатори Оксана Маркарова і Тимофій Милованов.
Замість Маркарової міністром фінансів став Ігор Уманський, який раніше публічно висловлював сумніви у необхідності підтримки МВФ для України.
Тиск на Ситника і заміна Рябошапки – можлива ознака відкату антикорупційної реформи.
Також говориться, що в четвер вдень українські єврооблігації з погашенням в 2032 році подешевшали відразу на 3%.
Morgan Stanley вважають, що пропозиція Шмигаля про перегляд бюджету на 2020 рік збільшення зарплат і пенсій не допоможе: "уряду доведеться розширювати дефіцит бюджету, що не сподобається МВФ, або підвищувати податки, що малоймовірно".
У фінансовому агломераті також не згодні з затвердження нового прем'єра, що зміцнення гривні у 2019 році ("плюс" 14,5% до долара - ЕП) нашкодило промисловості, але не вплинуло на добробут українців. Morgan Stanley бачить в цьому натяк на те, що гривню потрібно девальвувати. "Враховуючи незалежність НБУ, не дуже зрозуміло, якими інструментами збирається користуватися уряд, щоб послабити гривню", – зазначають автори звіту.
Ім'я нового міністра фінансів Ігоря Уманського згадується окремим рядком у переліку ризиків, які бачить Morgan Stanley. Від його дій багато в чому буде залежати ключова характеристика уряду Дениса Шмигаля – співробітництво України і МВФ.
У виданні пишуть, що процес переговорів за новою програмою з МВФ (у грудня 2019 Фонд попередньо погодив Україні 5,5 млрд дол на три роки, але офіційно програма не підтверджена - ЕП), швидше за все, затягнеться, навіть якщо Україна найближчим часом виконає два інших завдання - прийняття законів про ринок землі і про банківське регулювання (так званий "антіколомойскій" - ЕП).
Про це повідомляє liga.net
Видання повідомляє, що прізвища Гончарука, Маркарової, Мілованова, Рябошапки і Ситника прямо вказані у звіті Morgan Stanley від 5 березня. У ньому банкіри радять клієнтам скоротити позиції в українських єврооблігаціях через невизначеності з новим урядом.
Причини такого висновку:
Morgan Stanley не розуміє, чого очікувати від уряду Дениса Шмигаля. Чи буде його Кабмін продовжувати реформи – головне побоювання банкірів.
З Кабміну пішли ключові, на думку Morgan Stanley, реформатори Оксана Маркарова і Тимофій Милованов.
Замість Маркарової міністром фінансів став Ігор Уманський, який раніше публічно висловлював сумніви у необхідності підтримки МВФ для України.
Тиск на Ситника і заміна Рябошапки – можлива ознака відкату антикорупційної реформи.
Також говориться, що в четвер вдень українські єврооблігації з погашенням в 2032 році подешевшали відразу на 3%.
Morgan Stanley вважають, що пропозиція Шмигаля про перегляд бюджету на 2020 рік збільшення зарплат і пенсій не допоможе: "уряду доведеться розширювати дефіцит бюджету, що не сподобається МВФ, або підвищувати податки, що малоймовірно".
У фінансовому агломераті також не згодні з затвердження нового прем'єра, що зміцнення гривні у 2019 році ("плюс" 14,5% до долара - ЕП) нашкодило промисловості, але не вплинуло на добробут українців. Morgan Stanley бачить в цьому натяк на те, що гривню потрібно девальвувати. "Враховуючи незалежність НБУ, не дуже зрозуміло, якими інструментами збирається користуватися уряд, щоб послабити гривню", – зазначають автори звіту.
Ім'я нового міністра фінансів Ігоря Уманського згадується окремим рядком у переліку ризиків, які бачить Morgan Stanley. Від його дій багато в чому буде залежати ключова характеристика уряду Дениса Шмигаля – співробітництво України і МВФ.
У виданні пишуть, що процес переговорів за новою програмою з МВФ (у грудня 2019 Фонд попередньо погодив Україні 5,5 млрд дол на три роки, але офіційно програма не підтверджена - ЕП), швидше за все, затягнеться, навіть якщо Україна найближчим часом виконає два інших завдання - прийняття законів про ринок землі і про банківське регулювання (так званий "антіколомойскій" - ЕП).
Карантин та економіка
Напевне вже всі чули про те, що сьогодні в Україні ввели карантин. А м. Київ його ще й розширило і закрило роботу ТЦ. Та чи справді потрібен такий хід при теперішніх умовах?
З однієї сторони, у нас здоров'я громадян. І за допомогою карантину держава хоче захистити їх і зупинити розповсюдження хвороби. Безпека громадян - один з пріоритетів держави. Та чи справді є у цьому потреба при одному хворому на всю країну?
А от економіка від цього отримає непоганий удар. "Діра" в бюджеті за цей рік уже понад 22 млрд. грн. Додамо до цього зростаючий курс долара та обвал світових фондових бірж. Бізнес зароблятиме менше, відповідно, заплатить менше податків. Економічна активність в країні знизиться. Не забуваймо і про зміну уряду.
Усі ці фактори можуть принести нам дуже негативні новини вже до літа.
А як ви вважаєте, потрібен карантин?
Напевне вже всі чули про те, що сьогодні в Україні ввели карантин. А м. Київ його ще й розширило і закрило роботу ТЦ. Та чи справді потрібен такий хід при теперішніх умовах?
З однієї сторони, у нас здоров'я громадян. І за допомогою карантину держава хоче захистити їх і зупинити розповсюдження хвороби. Безпека громадян - один з пріоритетів держави. Та чи справді є у цьому потреба при одному хворому на всю країну?
А от економіка від цього отримає непоганий удар. "Діра" в бюджеті за цей рік уже понад 22 млрд. грн. Додамо до цього зростаючий курс долара та обвал світових фондових бірж. Бізнес зароблятиме менше, відповідно, заплатить менше податків. Економічна активність в країні знизиться. Не забуваймо і про зміну уряду.
Усі ці фактори можуть принести нам дуже негативні новини вже до літа.
А як ви вважаєте, потрібен карантин?
В період карантину і всесвітньої паніки, пропоную глянути на основні економічні події і вплив вірусу на економіку.
1. Верховна Рада зробила податкові канікули
Звільнили ФОП від сплати ЄСВ на 2 місяці, скасували штрафи за несвоєчасну виплату споживчих кредитів, скасували планові перевірки та відтермінували впровадження РРО.
Усі ці заходи спрямовані на допомогу підприємцям і хоч якесь утримання належного рівня економіки.
Адже, чому коронавірус впливає на економіку?
Все дуже просто. Люди закриваються вдома, бізнеси закриваються на карантин. Хотів би потратити гроші - та не можеш. Економічна активність в країні падає. Підприємці втрачають гроші і закриваються назавжди. Держава недоотримує величезну суму податків. Відповідно падає ВВП і вся економіка йде на дно.
2. Курс долара перевалив за 27 грн (а готівковий - за 28)
Зміну курсу викликає в першу чергу паніка і очікування ще гіршого становища. І скільки б валюти НБУ не продавало - стримати зростання не вдається.
Готівка випереджає міжбанківський ринок більш ніж на 1 грн. Це зв’язано також з тим, що готівка в країні зараз обмежена. Кордони закриті, авіаперевезення також. В країні фактично немає можливості отримати готівкові $. Тому й курс значно випереджає міжбанк. Адже попит росте, а пропозиція ніяк не змінюється.
3. ФРС знизила облікову ставку до 0%
США також старається допомогти власній економіці. Тому вони знижують власну облікову ставку до 0%.
Що це значить?
Банки можуть видавати кредити під мізерний (або 0) відсоток. Тим самим держава хоче стимулювати (або хоча б втримати на рівні) і виробництво, і споживання. Компанії зараз не продають власні товари, бо немає попиту. А віддавати кредити, взяті раніше - потрібно. Тому держава пропонує перекредитуватись без % і тим самим допомагає корпораціям встояти.
Адже коли декілька великих корпорацій збанкрутують (бо не зможуть віддати кредит), то посиплеться вся система, як картковий будиночок.
1. Верховна Рада зробила податкові канікули
Звільнили ФОП від сплати ЄСВ на 2 місяці, скасували штрафи за несвоєчасну виплату споживчих кредитів, скасували планові перевірки та відтермінували впровадження РРО.
Усі ці заходи спрямовані на допомогу підприємцям і хоч якесь утримання належного рівня економіки.
Адже, чому коронавірус впливає на економіку?
Все дуже просто. Люди закриваються вдома, бізнеси закриваються на карантин. Хотів би потратити гроші - та не можеш. Економічна активність в країні падає. Підприємці втрачають гроші і закриваються назавжди. Держава недоотримує величезну суму податків. Відповідно падає ВВП і вся економіка йде на дно.
2. Курс долара перевалив за 27 грн (а готівковий - за 28)
Зміну курсу викликає в першу чергу паніка і очікування ще гіршого становища. І скільки б валюти НБУ не продавало - стримати зростання не вдається.
Готівка випереджає міжбанківський ринок більш ніж на 1 грн. Це зв’язано також з тим, що готівка в країні зараз обмежена. Кордони закриті, авіаперевезення також. В країні фактично немає можливості отримати готівкові $. Тому й курс значно випереджає міжбанк. Адже попит росте, а пропозиція ніяк не змінюється.
3. ФРС знизила облікову ставку до 0%
США також старається допомогти власній економіці. Тому вони знижують власну облікову ставку до 0%.
Що це значить?
Банки можуть видавати кредити під мізерний (або 0) відсоток. Тим самим держава хоче стимулювати (або хоча б втримати на рівні) і виробництво, і споживання. Компанії зараз не продають власні товари, бо немає попиту. А віддавати кредити, взяті раніше - потрібно. Тому держава пропонує перекредитуватись без % і тим самим допомагає корпораціям встояти.
Адже коли декілька великих корпорацій збанкрутують (бо не зможуть віддати кредит), то посиплеться вся система, як картковий будиночок.
Що робиться з бюджетом?
Однією з важливих економічних новин в країні є новий проєкт бюджету на 2020 рік. Що це і для чого - давайте розберемось.
Що таке державний бюджет?
Кожного року, держава складає величезний документ, де повністю планує свої доходи та витрати. Кожне міністерство подає цифри, які їм необхідні на наступний рік, а Міністерство Фінансів підбиває це все разом в один документ. Саме цей документ показує, які напрямки держава збирається розвивати в наступному році. Там же і дається макроекономічний прогноз і фіксується курс $ (ну тобто береться за основу для розрахунків), адже часто доходи залежать саме від курсу валют (наприклад, митниця).
Для чого його змінювати?
Економіка всього світу й України, сильно страждає від коронавірусу (а точніше - від спричиненого ним карантину). Підприємства зупинили свою діяльність. Люди без роботи - а значить не мають грошей. Економічна активність в країні знижується. Податків держава отримує менше.
Також потрібно більше коштів (які не планували) у сферу медицини. Загалом, те що планувалось 6-9 місяців тому і те, що є зараз - зовсім різні речі. Тому потрібно оперативно реагувати на такі зміни та, відповідно, змінювати бюджет на більш реалістичний.
Що там “назмінювали”?
У законопроєкт (який сьогодні не прийняли), пропонували зменшити доходи бюджету на 122,9 мільярда гривень. Також планують створити спеціальний фонд боротьби з коронавірусом на 97,1 мільярда гривень. Декілька днів тому був скандал з цим законопроєктом, адже хотіли забрати велику кількість витрат з інфраструктури та культури.
У цій версії їх залишили на рівні (або дещо зменшили), проте урізали видатки на субсидії, децентралізацію і т.д (список є тут). Витрати хочуть збільшити на поповнення резервного фонду, виплати пенсій, надбавок до пенсій та підвищень пенсій, обслуговування державного боргу та виплату зарплат шахтарям.
І що далі?
Законопроєкт сьогодні не прийняли, а отже, він йде на доопрацювання. Проте звільнила з посади двох міністрів - фінансів і охорони здоров'я.
Зараз, більш важливими є закон про вільний ринок землі та “антиколомойський” закон (закон, який закриє діру в законодавстві, через яку Коломойський може повернути “ПриватБанк”).
Прийняття цих 2-х законів дозволить нам отримати кредит від МФВ на 10 млрд $, який зможе хоч трішки допомогти нашій економіці. Тому що зараз вийшло так, що неочікуваних витрат додалось, а очікуваних доходів ми позбулись. Вийшла діра, яку будем закривати кредитом (нічого нового).
Однією з важливих економічних новин в країні є новий проєкт бюджету на 2020 рік. Що це і для чого - давайте розберемось.
Що таке державний бюджет?
Кожного року, держава складає величезний документ, де повністю планує свої доходи та витрати. Кожне міністерство подає цифри, які їм необхідні на наступний рік, а Міністерство Фінансів підбиває це все разом в один документ. Саме цей документ показує, які напрямки держава збирається розвивати в наступному році. Там же і дається макроекономічний прогноз і фіксується курс $ (ну тобто береться за основу для розрахунків), адже часто доходи залежать саме від курсу валют (наприклад, митниця).
Для чого його змінювати?
Економіка всього світу й України, сильно страждає від коронавірусу (а точніше - від спричиненого ним карантину). Підприємства зупинили свою діяльність. Люди без роботи - а значить не мають грошей. Економічна активність в країні знижується. Податків держава отримує менше.
Також потрібно більше коштів (які не планували) у сферу медицини. Загалом, те що планувалось 6-9 місяців тому і те, що є зараз - зовсім різні речі. Тому потрібно оперативно реагувати на такі зміни та, відповідно, змінювати бюджет на більш реалістичний.
Що там “назмінювали”?
У законопроєкт (який сьогодні не прийняли), пропонували зменшити доходи бюджету на 122,9 мільярда гривень. Також планують створити спеціальний фонд боротьби з коронавірусом на 97,1 мільярда гривень. Декілька днів тому був скандал з цим законопроєктом, адже хотіли забрати велику кількість витрат з інфраструктури та культури.
У цій версії їх залишили на рівні (або дещо зменшили), проте урізали видатки на субсидії, децентралізацію і т.д (список є тут). Витрати хочуть збільшити на поповнення резервного фонду, виплати пенсій, надбавок до пенсій та підвищень пенсій, обслуговування державного боргу та виплату зарплат шахтарям.
І що далі?
Законопроєкт сьогодні не прийняли, а отже, він йде на доопрацювання. Проте звільнила з посади двох міністрів - фінансів і охорони здоров'я.
Зараз, більш важливими є закон про вільний ринок землі та “антиколомойський” закон (закон, який закриє діру в законодавстві, через яку Коломойський може повернути “ПриватБанк”).
Прийняття цих 2-х законів дозволить нам отримати кредит від МФВ на 10 млрд $, який зможе хоч трішки допомогти нашій економіці. Тому що зараз вийшло так, що неочікуваних витрат додалось, а очікуваних доходів ми позбулись. Вийшла діра, яку будем закривати кредитом (нічого нового).
hromadske
Уряд зареєстрував законопроєкт про зміни до бюджету через коронавірус: на що зменшать видатки?
Кабінет міністрів України зареєстрував законопроєкт про зміни до державного бюджету на 2020 рік. Зміни вносять через економічну кризу, яку викликала пандемія коронавірусу та карантин.
Гіпотеза постійного доходу
Під час карантину трошки більше вдарився у вивчення економічних теорій і різноманітних гіпотез. І найцікавішими (і актуальними в цей час) хочу поділитись з вами.
Про що гіпотеза?
Припускають, що люди, намагаючись оцінити, скільки вони можуть витратити, беруть до уваги постійний дохід. Тобто те, скільки вони планують заробляти впродовж всього свого життя, не зважаючи на їхні поточні економічні умови
Що це означає?
Щоб оцінити свій постійний дохід, люди дивляться на те, скільки вони будуть заробляти в майбутньому. Відштовхуючись від цього, люди беруть кредити, які погашають через декілька років, відкладають частину доходів, а решту витрачають на повсякденні потреби.
Це означає, що якщо люди несподівано збільшують свій поточний дохід, то швидше за все, вони просто його відкладуть. І вони не будуть витрачати ці гроші, поки не переконаються, що це постійний приріст, а не тимчасовий.
І що нам з цього?
В економіці це означає, що тимчасовий приріст доходу громадян не буде сприяти збільшенню попиту. Тому для держави немає ніякого сенсу стимулювати попит у короткотерміновій перспективі, оскільки це не допоможе.
Реальний приклад?
Декілька тижнів тому, США оголосило що роздасть по $1200 кожному дорослому, в якого сімейний дохід менше ніж $99 тис. Тобто так Штати хочуть стимулювати попит.
Але якщо глянемо з боку цієї гіпотези, то такі заходи не допоможуть США збільшити попит і розрухати економіку. Люди просто відкладуть гроші до кращих часів.
Під час карантину трошки більше вдарився у вивчення економічних теорій і різноманітних гіпотез. І найцікавішими (і актуальними в цей час) хочу поділитись з вами.
Про що гіпотеза?
Припускають, що люди, намагаючись оцінити, скільки вони можуть витратити, беруть до уваги постійний дохід. Тобто те, скільки вони планують заробляти впродовж всього свого життя, не зважаючи на їхні поточні економічні умови
Що це означає?
Щоб оцінити свій постійний дохід, люди дивляться на те, скільки вони будуть заробляти в майбутньому. Відштовхуючись від цього, люди беруть кредити, які погашають через декілька років, відкладають частину доходів, а решту витрачають на повсякденні потреби.
Це означає, що якщо люди несподівано збільшують свій поточний дохід, то швидше за все, вони просто його відкладуть. І вони не будуть витрачати ці гроші, поки не переконаються, що це постійний приріст, а не тимчасовий.
І що нам з цього?
В економіці це означає, що тимчасовий приріст доходу громадян не буде сприяти збільшенню попиту. Тому для держави немає ніякого сенсу стимулювати попит у короткотерміновій перспективі, оскільки це не допоможе.
Реальний приклад?
Декілька тижнів тому, США оголосило що роздасть по $1200 кожному дорослому, в якого сімейний дохід менше ніж $99 тис. Тобто так Штати хочуть стимулювати попит.
Але якщо глянемо з боку цієї гіпотези, то такі заходи не допоможуть США збільшити попит і розрухати економіку. Люди просто відкладуть гроші до кращих часів.
Дефолт. Що це і які наслідки?
Дефолт - невиконання державою своїх боргових зобов’язань. Тобто, країна не може повернути гроші кредиторам, бо в неї їх просто немає.
Чому може виникнути дефолт?
Україна набрала кредитів від різних країн та іноземних організацій. Також, продала велику кількість ОВДП. Через ситуацію з коронавірусом, доходи бюджету зменшаться (про це я писав раніше).
Кредити віддавати потрібно. І так само потрібно не тільки підтримувати життя у країні, а ще й розвивати її. Для цього всього потрібно гроші. Відповідно, зі зменшенням доходу потрібно сильно врізати державні витрати (що навряд чи комусь сподобається).
Що стається під час дефолту?
Перш за все, після дефолту борги НЕ пропадають. Якщо уряд скаже, що ми взагалі нічого не будемо платити, то будуть міжнародні суди, арешти української власності за кордоном, резервів, що зберігаються у закордонних банках, чи вкладень в закордонні цінні папери.
Через дефолт падає курс валюти (у 2-3 рази), росте інфляція. Через те, що країна оголошує дефолт - вона не може брати гроші в кредит закордоном (крім МВФ, Світового Банку і т.д). Також іноземні інвестори забирають свої гроші з країни.
Зв’язки з зовнішнім світом погіршуються, а оскільки вся економіка вже давно глобалізована - страждає бізнес. Люди залишаються без роботи. Водночас, в держави грошей сильно не прибавляється, а тому починаються затримки по виплаті пенсій та інших соціальних виплат.
Як його уникнути?
Тут відповідь проста - кредит від МВФ. Тобто, держава просто перекредитовує один борг іншим. У МВФ приблизно у 2 рази нижча відсоткова ставка, ніж в інших кредиторів. Також, перевагою кредиту в МВФ є те, що вони видають кредит при виконанні певних умов.
Тобто МВФ не просто дає гроші, а змушує уряд робити певні реформи, які сприятимуть розвитку економіки. Так добре і для країни, і для МВФ (адже вони так себе страхують від неповернення боргу).
Дефолт - невиконання державою своїх боргових зобов’язань. Тобто, країна не може повернути гроші кредиторам, бо в неї їх просто немає.
Чому може виникнути дефолт?
Україна набрала кредитів від різних країн та іноземних організацій. Також, продала велику кількість ОВДП. Через ситуацію з коронавірусом, доходи бюджету зменшаться (про це я писав раніше).
Кредити віддавати потрібно. І так само потрібно не тільки підтримувати життя у країні, а ще й розвивати її. Для цього всього потрібно гроші. Відповідно, зі зменшенням доходу потрібно сильно врізати державні витрати (що навряд чи комусь сподобається).
Що стається під час дефолту?
Перш за все, після дефолту борги НЕ пропадають. Якщо уряд скаже, що ми взагалі нічого не будемо платити, то будуть міжнародні суди, арешти української власності за кордоном, резервів, що зберігаються у закордонних банках, чи вкладень в закордонні цінні папери.
Через дефолт падає курс валюти (у 2-3 рази), росте інфляція. Через те, що країна оголошує дефолт - вона не може брати гроші в кредит закордоном (крім МВФ, Світового Банку і т.д). Також іноземні інвестори забирають свої гроші з країни.
Зв’язки з зовнішнім світом погіршуються, а оскільки вся економіка вже давно глобалізована - страждає бізнес. Люди залишаються без роботи. Водночас, в держави грошей сильно не прибавляється, а тому починаються затримки по виплаті пенсій та інших соціальних виплат.
Як його уникнути?
Тут відповідь проста - кредит від МВФ. Тобто, держава просто перекредитовує один борг іншим. У МВФ приблизно у 2 рази нижча відсоткова ставка, ніж в інших кредиторів. Також, перевагою кредиту в МВФ є те, що вони видають кредит при виконанні певних умов.
Тобто МВФ не просто дає гроші, а змушує уряд робити певні реформи, які сприятимуть розвитку економіки. Так добре і для країни, і для МВФ (адже вони так себе страхують від неповернення боргу).
НБУ та Міністерство фінансів. Яка різниця?
Дуже часто стикаюсь з тим, що люди не розуміють різниці між Міністерством Фінансів і Національним Банком. Спробую максимально просто пояснити різницю в цьому пості.
В економічній теорії сказано, що Центральний Банк може бути як приватний (США), напівдержавний (Японія) або повністю державний (Україна). Проте всюди це окрема інституція, яка незалежна від політики.
Головні завдання НБУ - стабілізація курсу гривні, зменшення інфляції та регулювання банків. Тобто, НБУ абсолютно незалежна “компанія”, яка займається фінансовою (а не економічною) стабільністю держави. НБУ самостійний орган, на який не має впливати політика.
Голова НБУ призначається Верховною Радою терміном на 7 років. Процедура зміни голови є досить складною і це зроблено саме для того, щоб держава якнайменше впливала на дії НБУ.
НБУ працює як бізнес. Він заробляє гроші, а прибуток в кінці року перераховує в бюджет.
Міністерство фінансів - головний бухгалтер в країні. Воно займається проведенням всіх операцій з державним бюджетом, виплатою кредитів та новими запозиченнями.
Міністерство фінансів не впливає на кількість доходів чи витрат бюджету, воно лише їх рахує і розподіляє, куди потрібно. Гроші заробляє митниця, податкова служба, державні підприємства і т.д. Куди витрачати гроші (глобально) - вирішує Верховна Рада.
Єдиний шлях, як МінФін може отримати гроші для держави - взяти їх в кредит. НБУ ж може їх і надрукувати. Тобто, МінФін розміщує облігації, а НБУ друкує гроші і їх купує.
Фактично, НБУ може і не друкувати нових грошей для України, якщо вважає, що це зашкодить фінансовій стабільності держави. Тому й зараз держава сподівається на кредит від МВФ, а не на новенькі надруковані гривні (бо кредит від МВФ не нашкодить гривні так як друк нових грошей)
Дуже часто стикаюсь з тим, що люди не розуміють різниці між Міністерством Фінансів і Національним Банком. Спробую максимально просто пояснити різницю в цьому пості.
В економічній теорії сказано, що Центральний Банк може бути як приватний (США), напівдержавний (Японія) або повністю державний (Україна). Проте всюди це окрема інституція, яка незалежна від політики.
Головні завдання НБУ - стабілізація курсу гривні, зменшення інфляції та регулювання банків. Тобто, НБУ абсолютно незалежна “компанія”, яка займається фінансовою (а не економічною) стабільністю держави. НБУ самостійний орган, на який не має впливати політика.
Голова НБУ призначається Верховною Радою терміном на 7 років. Процедура зміни голови є досить складною і це зроблено саме для того, щоб держава якнайменше впливала на дії НБУ.
НБУ працює як бізнес. Він заробляє гроші, а прибуток в кінці року перераховує в бюджет.
Міністерство фінансів - головний бухгалтер в країні. Воно займається проведенням всіх операцій з державним бюджетом, виплатою кредитів та новими запозиченнями.
Міністерство фінансів не впливає на кількість доходів чи витрат бюджету, воно лише їх рахує і розподіляє, куди потрібно. Гроші заробляє митниця, податкова служба, державні підприємства і т.д. Куди витрачати гроші (глобально) - вирішує Верховна Рада.
Єдиний шлях, як МінФін може отримати гроші для держави - взяти їх в кредит. НБУ ж може їх і надрукувати. Тобто, МінФін розміщує облігації, а НБУ друкує гроші і їх купує.
Фактично, НБУ може і не друкувати нових грошей для України, якщо вважає, що це зашкодить фінансовій стабільності держави. Тому й зараз держава сподівається на кредит від МВФ, а не на новенькі надруковані гривні (бо кредит від МВФ не нашкодить гривні так як друк нових грошей)