Коридори. Пусті та тернисті.
Розгорнуті факти. Всюди лежить листя.
Моря не видно. Звідси тільки й плисти.
Говори чіткіше, аби не згоріти.

Мовою твоєю я і нарікаю,
Обійти всю землю й розповісти про зграю,
Краю, який непоміченим був.
Обійди для нас. Піди в цю путь.

Поверхи лиш тягнуться. Обросло зеленим.
Голоси шепочуться. Обійшли систему.
Темрява лоскоче, своїм чорним небом.
Ми тебе чекаємо, Демоне.

За цими вікнами напевно сніг.
Напевно хуртовина, вбивча і єдина
Хто будить мене щоднини.
Можливо це темрява, ніч безсмертна,
Яка блукає в пошуках нових дітей –
І терпко. Терпко чекай новий день.
Ранок її коханий. Її будень.