📖"Щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його, просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих, і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його, яку виявив Він у Христі" (Еф. 1:17-20).

Ще в 2004 році Бог сказав нам про те, що Україна буде хлібною та духовною житницею світу, і Він не змінив Своїх планів. Але це покликання для країни тісно пов’язане з покликанням кожного з нас. Для виконання Божої волі на цій землі Йому потрібні люди.

Я вірю, що Бог говорить до кожного з Своїх дітей, вкладає Свої бажання в наші серця. І кожен, хто чує Його голос, знає й розуміє, що саме він може зробити для того, щоб Божа воля для України здійснилась.

Хтось може сказати: «Я лише "маленька" людина, без посади, без можливостей, без великих коштів, що я можу зробити?» Але є безліч прикладів, коли Бог саме через таких "маленьких", незначних в очах світу людей творив великі справи на цій землі, справи, які впливали на хід усієї історії.

Йосип мав покликання від Бога, і які б випробування йому не довелось пройти, це покликання здійснилось і стало благословенням для багатьох людей. Але до того, як це відбулось, мало щось змінитись у серці Йосипа, у його характері.

Чи готові ми не тільки відповісти на Божий поклик, але й впоратись з тим, що Він може нам довірити? Велика посада, великі гроші, великі можливості можуть благословити, а можуть вбити, якщо характер людини не в змозі цього витримати.

Я молюсь за те, щоб Бог просвітив очі нашого серця і допоміг нам не тільки побачити своє покликання, але й здійснити його. Щоб ми стали саме такими людьми, яким Бог може довірити великі речі для виконання Його волі на цій землі! 🙌

📖"Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов" (Пс. 119:162).

Чому Давид порівнював Боже слово, отримане особисто, з великим прибутком?

Бог знає, що чекає на нас – через рік, через місяць, за хвилину. Він точно знає, що нам потрібно у конкретній ситуації, знає, як попередити нас про щось, убезпечити нас від неправильних речей і, навпаки, направити до правильних дій. Слово від Бога – це наша запорука від Нього в будь-якій ситуації. Ніхто з людей не може дати такого скерування та такої гарантії, ні за які гроші.

Люди можуть тільки логічно щось припускати, але точно все знати може лише Бог. І Святий Дух може передавати нам ці знання, як написано, что "А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини" (1 Кор. 2:10).

Бог завжди хоче давати Своє слово кожному з нас, але іноді ми не здатні чути чи вірити в те, що чуємо. Іноді наша душа настільки атакована страхом, зневірою, інформацією з новин, якимись особистими переживаннями та стражданнями, що ми просто не можемо більше нічого почути. Ми стаємо подібними до радіоприймача, який ловить усі частоти, які тільки можна, окрім тієї, що потрібна.

Тому наша частина – заспокоювати перед Богом свою душу та зосереджувати свою увагу на Ньому.
І отримавши слово, ми радітимемо, як ті, що отримали величезний прибуток! 🙌🎁💎

Дорогі друзі!

Щиро вітаю вас із Великоднем!

Ісус Христос, Син Божий, є проявом Божої любові до кожного з нас. Наш Господь сказав: "Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй!" (Ів. 15:9).

Через віру в Його любов і те, що Він помер за нас на хресті та воскрес із мертвих, ми отримали спасіння, свободу від гріха та вічне життя!

Смерть і пекло не могли втримати Ісуса Христа, Бог Отець воскресив Його і прославив. Є час страждань і скорбот, але є й час воскресіння, піднесення, перемоги на виконання Божого слова!

Україна має покликання, долю від Бога – бути хлібною та духовною житницею світу. Нехай усяке зло буде переможене і Божа воля здійсниться для нашої країни!

Нехай Бог благословить вас і ваших близьких, наповнить ваші серця любов’ю, радістю та миром, надією та вірою в добре майбутнє!

Христос воскрес! Воістину воскрес!

📖"І нема ні в кому іншому спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали" (Дії 4:12).

Багато людей мають щире бажання вірувати в Бога, дотримуватися Його заповідей, творити добро, не робити гріха. Але через певні стереотипи, власні уявлення та незнання Слова Божого вони не знають, як це робити правильним, Божим чином. Або тільки впевнені, що знають.

❓Якщо у людей запитати про Божі заповіді – якими вони є, найчастіше люди відповідають про десять заповідей, які Бог давав Своєму народу у Старому Заповіті.

❤️Але Ісус Христос сказав: "Нову заповідь Я вам даю: Любіть одне одного! Як Я вас полюбив, так любіть одне одного й ви!" (Ів. 13:34). Нова заповідь – приймати Божу любов, перебувати в ній, і потім цією любов'ю ділитися з іншими!

❓Якщо у людей запитати про те, що Бог вважає найбільшим гріхом проти Нього, вони перерахують цілий список усього неправильного, що тільки може зробити людина.

❤️Але Ісус сказав, що "Як прийде (Дух Святий), Він світові виявить про гріх, що не вірують у Мене" (Ів. 16:8-9). Найбільший гріх, найбільша помилка – це не вірувати в Того, Хто є дорогоцінностю для Отця, Того, Кого Він віддав на смерть задля спасіння кожної людини на цій землі.

❓Якщо у людей запитати, які добрі діла найбільш догоджають Богу, люди скоріше за все перерахують все, що можна, окрім головного, про що сказав Ісус:

❤️"Оце діло Боже – щоб у Того ви вірували, Кого Він послав" (Ів. 6:29).

"Тим часом Ісусові учні умовляли Його: «Вчителю, Ти б чогось попоїв!» Але Він їм відповів: «Я маю їжу, про яку вам нічого невідомо». І почали учні питати один одного: «Можливо, Йому хтось вже приніс поїсти?» Ісус мовив до них: «Їжа Моя в тому, щоб виконувати волю Того, Хто послав Мене" (Ів. 4:31-34)

Для Ісуса Христа особисті стосунки з Отцем і служіння Йому були не якимось боргом, обов’язком. Це було насолодою, яка має смак, «їжею», що дає сили і приносить задоволення.

Коли ми перебуваємо в Божій любові, наповнюємося Його присутністю, Його почуттями, Його емоціями і потім ділимося цим з іншими, це приносить насолоду і нам самим, і тим, кому ми служимо.

Це і є справжнє служіння – бачити те, що робить Отець і робити те ж саме.

Ісус не просто промовив жінці у колодязя якусь проповідь. Він навіть не дорікав їй за її спосіб життя!

Ісус просто дав їй зрозуміти, що Бог любить її, знає особисто, знає все її життя, і це глибоко торкнулось її серця.

У Бога, Який любить нас, є ключі до кожного серця. Ми більше нічого не знаємо про цю жінку, але скоріше за все, її життя вже не було таким, як раніше.

Вона зустрілась з Тим, Хто був Джерелом справжньої води, що тече в життя вічне. Вона раділа цьому, але ще більше радів сам Ісус!

Слово, яке Бог дав мені для всіх віруючих українців

"І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, приймали їжу із радістю та в сердечній простоті" (Дії 2:46).

Я пам'ятаю нашу церкву в Донецьку 90-х років. Тоді ми ще не були настільки освічені теологічно, не були обтяжені великою кількістю знань, але ми мали найголовніше – радість і сердечну простоту.

Ми приходили на зібрання і просто раділи в Бозі. Кожне зібрання було таким святом, що коли ми виходили на вулиці, то були такі щасливі й радісні, немов п'яні від Духа Святого! І ця Божа любов і радість виливалась і на інших людей, торкалась їхніх сердець.

Це було нормою нашого життя! І я вірю, що через це послання про Божу любов, у яке Бог заглиблює мене протягом останніх років, Він хоче повернути нас саме до такого життя.

Ісус Христос прийшов не для того, щоб ми були професорами теології і знали дуже багато. Він прийшов, щоб ми мали Боже життя у собі – життя в радості та сердечній простоті! Якщо цього немає, то навіщо все інше?

"А щодо духовних дарів, то не хочу я, браття, щоб не відали ви. І кожному дається виявлення Духа на користь" (1 Кор. 12:1,7).

Усі дари, служіння та дії – це результат любові Христа. Бог знав, що будуть важкі дні, що іноді ми втрачатимемо віру, що нам буде погано, боляче. Ісус сказав: "Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні".

Але іноді на відважність не вистачає сил. Коли Бог послав Мойсея вивести ізраїльтян із рабства, народ був малодушним. Їхні сили закінчилися. З нами буває те ж саме, і ми потребуємо допомоги.

Саме для цього Бог дав дари різні людям. Щоб коли вже не залишилося сил, тобі могли допомогти, як тому постраждалому, про якого потурбувався добрий самарянин.

Коли душа, емоції беруть гору, часто людина не здатна чути Бога. Агарь, знемагаючи від спраги, знаходилася біля джерела води, але не бачила його, доки Бог не відкрив їй очі.

Кожен із нас може бути цим джерелом живої води одне для одного, Божим даром, через який Бог може говорити в чиєсь життя, зцілювати, піднімати, відновлювати!