#словник 📚

нЕтрі

🌲труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником

Сова Летить лугами, берегами та нетрями, Та глибокими ярами, Та широкими степами, Та байраками (Тарас Шевченко)

Шуміли на вітрі зелені сосни, кудись у безвість тяглися лісові нетрі (Юрій Збанацький)

🌲погано впорядкована для життя частина міста

Чим далі він заглиблювався в кам'яні нетрі нічного Неаполя, тим нестерпнішим ставав сморід (Микола Руденко)

#словник 📚

барИти — затримувати кого-небудь довше, ніж треба; гаяти.

Підійшла я під віконце — Мати горох варить, Горох варить, серце в'ялить, На вулицю барить (Українські народні ліричні пісні)

Прийшов день збору. Христя раніше і обід зварила, щоб не барити матері (Панас Мирний)

Ой, Настуню, не бари мене, там же дома турбуються, де я поділась (С. Васильченко)

#словник 📚

бАхур

👉 розпусник, залицяльник.

Познайте, молодиці гожі, — З Енеєм бахурі всі схожі, Щоб враг зрадливих всіх побрав! (Іван Котляревський)

👉 позашлюбна дитина, байстрюк.

Ти поміж ними [офіцерами] шмаркач, синуля, бахур, пацан.... (Ю. Андрухович)

👉 хлопець, дитина.

Берко серед села, за церквою, крамничку держав, там же й жив з хазяйкою та двома бахурами. (Б. Антоненко-Давидович)

#словник 📚

гультЯй - той, хто любить гуляти, не хоче працювати.

Одна тільки Галя гостро дивилася на всіх гультяїв – і червона краска грала на її щоках (Панас Мирний)

Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй – п'яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Ю. Смолич)

Я почувався щасливим гультяєм, який витрачає всі свої гроші на один-єдиний вечір і на одну-єдину жінку (Ю. Андрухович)

#словник 📚

сливЕ — майже.

В повітрі було тихо. Останнє листя падало з дерев сливе без шелесту (Леся Українка)

Блукали вони навмання сливе цілий день (Нечуй-Левицький)

Ми відчули сильну втому і аж тоді згадали, що не спали сливе цілу ніч (Олесь Досвітній)

#словник 📚

твань

👉 в'язке болото, грязь, рідке багно

Надвір вийдеш – дощ та твань, та туман непроглядний. (Панас Мирний)

Не докотившись до середини, гармата розірвала зелену тканину болота, по саме жерло опустилась у твань і потягла за собою кількох бійців. (М. Стельмах)

Ноги все частіше провалюються, в'язнуть до колін у густій холодній багнюці. Чвакає і чвакає без кінця хлипка засмоктуюча твань. (О. Гончар)

👉 тонкі густі водорості; баговиння

Прикро вражав нас Запах убивчий тюленів, що живляться тванню морською. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

👉 про розпусну або мерзенну, підлу людину чи середовище з таких людей.

Невже вона справді кохає його? Невже може кохати твань, грязюку, пітьму застеленої алкогольним туманом психіки? (О. Гончар)

Але ж занадто багато траплялося серед чудес такої твані, як Ситник, убивці діда Родима. (П. Загребельний)

#словник 📚

дИбати — повільно і важко або невміло переставляти ноги🚶‍♂️

Дибає [пасічник] старечою ступою попід гаєм з тиквою поводу до копанки (Нечуй-Левицький)

Вона ледве-ледве вміла спинатися на ноги і дибала навколо своєї мами (Юрій Яновський)

#словник 📚

напІрник — мішок із щільної тканини, куди насипають пір'я для подушки або перини

Замість пуху напірник можна соломою або сінцем набити (Панас Мирний)

Вона поклала для мене свіже рядно і подушку в червоному напірнику на вузьку лаву (Л. Первомайський)

Мимоволі сльози бризкають з моїх очей, і я, лежачи ницьма, окроплюю сльозами тверду подушку, що колеться пір'ям з напірника (Є. Гуцало)

Позавішувані [вікна] ряднами, ще й внизу .. закушкані великими подушками без наволочок. Із полотняних сірих напірників стирчить пір'я (Є. Доломан)

#словник 📚

знічЕв'я / знечЕв'я

👉 з нічого робити.

— Знічев'я спочиваєш? — Прийшовши під вікно, Бровко озвавсь… (Леонід Глібов)

👉 здуру

Ходить поміж людьми поговір, Що дівчина свій віночок ізвела, Що нелюбому знічев'я віддала (Любов Забашта)

👉 несподівано, раптом.

Знічев'я постріл, що пролунав край дороги, тріпонув її тіло, і качка рвучко підвела голову (Олесь Досвітній)

👉 ні з того, ні з сього, без причини.

Як угнівається [пан], то знічев'я людину не те, що упосліднить, а й занапастить навіки... (Марко Вовчок)

#словник 📚

прИпічок

👉 горизонтальна площина перед челюстями печі під комином, продовженням якої є черінь печі

Дід Заруба голосно говорить молитви, сидячи на припічку (І. Франко)

– Спаси та заступи нас, Матінко Божа... – молилася на припічку стара. (Мирослав Ірчан)

👉 виступ на скелі з горизонтальною площиною.

Зручно й швидко пошкрябався [Альоша] з припічка на припічок, впирався голими колінами, хапав заломи сірого каменю тремтячими пальцями, сколупував обвітрені пухирі скелі й пнувся вгору. (І. Микитенко)

#вислови 🗣

на прИпічку кашу їсти - бути в дитячому віці, бути малолітнім 👶

Про одруження ніколи й мови не заводив [Грицько].. А якщо дівчина сама, бувало, підведе його до цієї теми, признавався одверто: Моя молода ще на припічку кашу їсть! (А. Головко)

— Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона [Параска] вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький)

#словник 📚

бережИна — узбережжя, берег.

Берегом, берегом, бережиною ой хто ж то приходив вечориною (П. Чубинський)

Хлопець, із споважнілим обличчям, вертав додому. Він не пішов на міст, пішов бережиною, по вузенькій стежечці, що крутилася поміж надбережними лозами (А. Кримський)

бережинА — берегова або лугова трава, берегове або лугове сіно.

За городами, широке й рівне, на кілька кілометрів стелилось поросле високою бережиною, обрамлене кущами низької лози дно балки (Василь Козаченко)

#словник 📚

серпАнок

👉 легка прозора тканина.

Анеля відкинула серпанок з мольберта, де стояв її портрет ще без рами (Зінаїда Тулуб)

👉 вуаль.

Входить висока чорна постать з чорним непрозорим серпанком на лиці (Іван Франко)

👉 головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа.

Передним стояла його сужена Зінька, висока, сановита молодиця, в грезетовому очіпку, повитому тонким серпанком (Олекса Стороженко)

Не надіну я серпанка; Геть кожух і свиту геть! Одягнуся, як міщанка, У кораблик і керсет (Яків Щоголів)

👉 легка, схожа на дим поволока, що обмежує видимість, скрадає обриси кого-, чого-небудь; пелена.

Східний край неба вже побілів і пойнявся рожевим серпанком (Михайло Старицький)

👉 ледве помітний прояв якого-небудь настрою, стану.

З старого чударя глузували, але серпанок таємничості робив з нього для всіх цікаву особу (Юрій Смолич)

#словник 📚

рахмАнний - тихий, спокійний, смирний.

Коню мій, рахманна тварино, З тобою в дитинстві я подружив! (Петро Дорошко)

Сліпому видно, рахманний отрок. Наче і не син Хмеля (Натан Рибак)