#BeUkraine #GreatLiberals
Ми розпочинаємо інформаційний проект «Великі ліберали України», спрямований на те, аби показати, що класичні ліберальні ідеї, такі як свобода, демократія та верховенство права, мають вагоме історичне підґрунтя в українському державотворчому процесі.
Сьогодні ми пропонуємо подивитися новим поглядом на одну з основоположниць української ліберальної думки та титанку у сфері захисту прав жінок, – Ольгу Кобилянську.
Ольга Кобилянська (1863 – 1942) – видатна українська письменниця та феміністка.
1) Права жінок та гендерна рівність
Ольга Кобилянська брала активну участь у феміністичному русі першої хвилі. Ставши у 1894 однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині», вона обґрунтувала мету цього руху в брошурі «Дещо про ідею жіночого руху».
Письменниця порушила питання про тяжке становище жінки «середньої верстви», активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за право жінки на гідне життя. Також письменниця підтримувала рух суфражисток.
У своїй повісті “Царівна” Ольга сповідує головний принцип феміністичного підходу - зосередження на жінці як дієвій силі в історії власного життя, вживання нових інтерпретацій жіночих цінностей, аналіз особистого досвіду жінки, родинних і домашніх структур.
Письменниця у своїх виступах закликала «Будити національну свідомість, поширити просвіту між жіноцтвом і взагалі орієнтуватись на лад німецьких жінок».
2) Національна ідентичність як право
Кобилянська мала прогресивні погляди на питання національної ідентичності, розкриваючи його не через призму етнічного походження, а через право людини на самоусвідомлення в межах певної спільності.
Ольга трактує поняття нації модерно, – як предмет вільного вибору, а не мус походження й традиції. Ця теза знаходить прикметне вираження на сторінках останнього роману письменниці.
Ось що філософиня пише у книзі «Апостол черні», який отримав визнання лиш наприкінці ХХ сторіччя: «Тут маєш потомка твого народу, українця-героя, що поляг на полі слабосилля через гру в карти. На ім’я йому Максиміліян Цезаревич. Дбай про це плем’я в цій цінній одиниці, щоб воно не згасло. Може, який будучий потомок його повстане колись з прапором його національности проти мого народу, будеш мати заслугу перед твоєю нацією. Ти ж українка»; «Жили спокійно, займаючись і моїм вихованням, кладучи найбільшу увагу на національне почуття і мову».
3) Соціальна свобода людини
Письменниця роками прагнула досягнути соціальної свободи, яка б відповідала її суб'єктивній (інтелектуальній, а також емоційній) автономності.
Обстоюючи ідею праці як джерела незалежності жінок, Кобилянська визнавала реальність подружжя як найпоширенішого шляху до матеріальної забезпеченості (і, в найкращих випадках, часткової незалежності) для жінок її соціального стану, в тому числі і її самої.
У щоденнику молода Кобилянська звітує про своє загалом позитивне ставлення до тих чоловіків, в яких її батьки бачили потенційних зятів.
Проте є сторінки у її працях, на яких думка про шлюб авторці щоденника немила і вона «хотіла б мати лише гроші і спокій»: «Якби я мала гроші, то могла б жити зовсім сама, мені не треба було б нічийого співчуття, взагалі не треба було б нічого, нічогісінько»; «Мати таку свободу, щоб бути собі ціллю!.. Передусім бути собі ціллю, для власного духа працювати, як бджола; збагачувати його, збільшувати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зоріючим у тисячах красках!.. Бути передусім собі ціллю, а опісля стати або для одного чимсь величнйм на всі часи, або віддатися праці для всіх. Боротися за щось найвище, сягаюче далеко поза буденне щастя... Свобідний чоловік із розумом — це мій ідеал».
4) Перемога лібералізму над соціалізмом
Цікаві тенденції прослідковуються у романі Ольги «Царівна», у якому свободолюбива Наталка закохалася у соціаліста Василя Орядина.
Ми розпочинаємо інформаційний проект «Великі ліберали України», спрямований на те, аби показати, що класичні ліберальні ідеї, такі як свобода, демократія та верховенство права, мають вагоме історичне підґрунтя в українському державотворчому процесі.
Сьогодні ми пропонуємо подивитися новим поглядом на одну з основоположниць української ліберальної думки та титанку у сфері захисту прав жінок, – Ольгу Кобилянську.
Ольга Кобилянська (1863 – 1942) – видатна українська письменниця та феміністка.
1) Права жінок та гендерна рівність
Ольга Кобилянська брала активну участь у феміністичному русі першої хвилі. Ставши у 1894 однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині», вона обґрунтувала мету цього руху в брошурі «Дещо про ідею жіночого руху».
Письменниця порушила питання про тяжке становище жінки «середньої верстви», активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за право жінки на гідне життя. Також письменниця підтримувала рух суфражисток.
У своїй повісті “Царівна” Ольга сповідує головний принцип феміністичного підходу - зосередження на жінці як дієвій силі в історії власного життя, вживання нових інтерпретацій жіночих цінностей, аналіз особистого досвіду жінки, родинних і домашніх структур.
Письменниця у своїх виступах закликала «Будити національну свідомість, поширити просвіту між жіноцтвом і взагалі орієнтуватись на лад німецьких жінок».
2) Національна ідентичність як право
Кобилянська мала прогресивні погляди на питання національної ідентичності, розкриваючи його не через призму етнічного походження, а через право людини на самоусвідомлення в межах певної спільності.
Ольга трактує поняття нації модерно, – як предмет вільного вибору, а не мус походження й традиції. Ця теза знаходить прикметне вираження на сторінках останнього роману письменниці.
Ось що філософиня пише у книзі «Апостол черні», який отримав визнання лиш наприкінці ХХ сторіччя: «Тут маєш потомка твого народу, українця-героя, що поляг на полі слабосилля через гру в карти. На ім’я йому Максиміліян Цезаревич. Дбай про це плем’я в цій цінній одиниці, щоб воно не згасло. Може, який будучий потомок його повстане колись з прапором його національности проти мого народу, будеш мати заслугу перед твоєю нацією. Ти ж українка»; «Жили спокійно, займаючись і моїм вихованням, кладучи найбільшу увагу на національне почуття і мову».
3) Соціальна свобода людини
Письменниця роками прагнула досягнути соціальної свободи, яка б відповідала її суб'єктивній (інтелектуальній, а також емоційній) автономності.
Обстоюючи ідею праці як джерела незалежності жінок, Кобилянська визнавала реальність подружжя як найпоширенішого шляху до матеріальної забезпеченості (і, в найкращих випадках, часткової незалежності) для жінок її соціального стану, в тому числі і її самої.
У щоденнику молода Кобилянська звітує про своє загалом позитивне ставлення до тих чоловіків, в яких її батьки бачили потенційних зятів.
Проте є сторінки у її працях, на яких думка про шлюб авторці щоденника немила і вона «хотіла б мати лише гроші і спокій»: «Якби я мала гроші, то могла б жити зовсім сама, мені не треба було б нічийого співчуття, взагалі не треба було б нічого, нічогісінько»; «Мати таку свободу, щоб бути собі ціллю!.. Передусім бути собі ціллю, для власного духа працювати, як бджола; збагачувати його, збільшувати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зоріючим у тисячах красках!.. Бути передусім собі ціллю, а опісля стати або для одного чимсь величнйм на всі часи, або віддатися праці для всіх. Боротися за щось найвище, сягаюче далеко поза буденне щастя... Свобідний чоловік із розумом — це мій ідеал».
4) Перемога лібералізму над соціалізмом
Цікаві тенденції прослідковуються у романі Ольги «Царівна», у якому свободолюбива Наталка закохалася у соціаліста Василя Орядина.
При цьому сам Василь мав погляди, відмінні від марксизму або інших крайніх форм соціалізму, які дещо нагадували соціал-демократію.
Василь розумів соціалізм не як класову боротьбу або революцію, а як певну людиноцентричну ідею, що за допомогою її носіїв-інтелігентів змінить суспільство на краще.
У романі Наталка покохала Орядина за духовний порив, палке бажання стати “вище” і присвятити себе народу. Втім, на запитання, що вона думає про соціалізм, героїня відповідає з тревогою: «я боялася якогось хаосу в будучності, котрий немов відчувала, боялася царювання ще грубішої, безогляднішої сили, як досі».
На «антисоціалістичний» закид дядька про те, що «всі люди однаково не можуть жити і не будуть жити», Наталка мовчки погоджується, бо логіка її життя (як і життя авторки роману) ґрунтується саме на свободі індивідуальності та на свободі вибору.
Вимальовується парадоксальна ситуація: Наталка кохає «ідеального» соціаліста, але розуміє, що це – лиш притаманна чоловікам-романтикам утопія, і що майбутнє – за свободою людини та її вільним вибором.
***
Це тільки деякі положення, що залишилися нам від Ольги Кобилянської. Ми не стверджуємо, що Ольга самоідентифікувалася як українська лібералка, але те, що її ідеї стали вагомим внесок у розбудову українського лібералізму та захисту прав жінок – беззаперечний факт.
Ми переконані, що український лібералізм, так само як і консерватизм і соціальна демократія, зародився на теренах нашої держави здавна, і у кожної ідеології на наших теренах є свої герої. А от популізм, беззмістовність, насилля та ненависть були завезені до України колесами загарбників.
Поділіться цим постом з друзями!
Матеріал підготувала: Karyna Mykulskaya (Департамент з питань ліберальної демократії)
Художниця: Alexandra Volotovskaya
Василь розумів соціалізм не як класову боротьбу або революцію, а як певну людиноцентричну ідею, що за допомогою її носіїв-інтелігентів змінить суспільство на краще.
У романі Наталка покохала Орядина за духовний порив, палке бажання стати “вище” і присвятити себе народу. Втім, на запитання, що вона думає про соціалізм, героїня відповідає з тревогою: «я боялася якогось хаосу в будучності, котрий немов відчувала, боялася царювання ще грубішої, безогляднішої сили, як досі».
На «антисоціалістичний» закид дядька про те, що «всі люди однаково не можуть жити і не будуть жити», Наталка мовчки погоджується, бо логіка її життя (як і життя авторки роману) ґрунтується саме на свободі індивідуальності та на свободі вибору.
Вимальовується парадоксальна ситуація: Наталка кохає «ідеального» соціаліста, але розуміє, що це – лиш притаманна чоловікам-романтикам утопія, і що майбутнє – за свободою людини та її вільним вибором.
***
Це тільки деякі положення, що залишилися нам від Ольги Кобилянської. Ми не стверджуємо, що Ольга самоідентифікувалася як українська лібералка, але те, що її ідеї стали вагомим внесок у розбудову українського лібералізму та захисту прав жінок – беззаперечний факт.
Ми переконані, що український лібералізм, так само як і консерватизм і соціальна демократія, зародився на теренах нашої держави здавна, і у кожної ідеології на наших теренах є свої герої. А от популізм, беззмістовність, насилля та ненависть були завезені до України колесами загарбників.
Поділіться цим постом з друзями!
Матеріал підготувала: Karyna Mykulskaya (Департамент з питань ліберальної демократії)
Художниця: Alexandra Volotovskaya
#BeUkraine #GreatLiberals
Ми розпочинаємо інформаційний проект «Великі ліберали України», спрямований на те, аби показати, що класичні ліберальні ідеї, такі як свобода, демократія та верховенство права, мають вагоме історичне підґрунтя в українському державотворчому процесі.
Сьогодні ми пропонуємо подивитися новим поглядом на одного з найвидатніших українських юристів, апологета школи природного права, – Богдана Кістяківського.
Богдан Кістяківський (1868-1920) – правознавець, філософ права, соціолог, громадський діяч та один з засновників Академії наук України.
1) Природне право та правосвідомість
Богдан Кістяківський виступав за розвиток права, основою якого була б свобода особистості, критикував російську інтелігенцію за її низьку правосвідомість, критикував відсутність розробки правових ідей в російській літературі та суспільство – за відношення до суду.
Ось що пише Богдан у своїй статті «На захист права», що ввійшла до збірки «Віхи» (1909): «Тоді недостатньо вказувати на те, що право розмежовує інтереси або створює компроміс між ними, а треба прямо наполягати на тому, що право тільки там, де є свобода особистості. У цьому сенсі правовий порядок є система відносин, при яких всі особи даного товариства мають найбільшу свободою діяльності та самовизначення.»; «Російська інтелігенція складається з людей, які ні індивідуально, ні соціально недисципліновані. І це пов'язане з тим, що російська інтелігенція ніколи не поважала права, ніколи не бачила в ньому цінність.»; «Але вражає байдужість нашого суспільства до громадянського суду. Широкі верстви суспільства зовсім не цікавляться його організацією і діяльністю. Наша загальна преса ніколи не займається його значенням для розвитку нашого права, вона не повідомляє даних про найбільш важливі, з правової точки зору, рішення і якщо і згадує про суд, то тільки через сенсаційні процеси. Тим часом, якби наша інтелігенція контролювала і регулювала наш громадянський суд, який поставлений в порівняно незалежне становище, то він міг би надати величезний вплив на зміцнення і розвиток нашого правопорядку.»
2) Свобода особистості та її недоторканість
Основою правопорядку Богдан Кістяківський вважав свободу особистості та її недоторканість. Він критикує російську інтелігенцію за ігнорування або вороже ставленні до правових інтересів особистості.
Богдан писав: «Споконвіку у нас було визнано, що всі суспільний розвиток залежить від того, яке положення займає особистість. Тому навіть зміна суспільних напрямків у нас характеризується заміною однієї формули, що стосується особистості, інший. Одна за одною у нас висувалися формули: критично мислячої, свідомої, всебічно розвиненої, самовдосконалюється, етичної, релігійної та революційної особистості»; «Духовні провідники російської інтелігенції неодноразово або зовсім ігнорували правові інтереси особистості, або виявляли до них навіть пряму ворожість.»
3) Протистояння крайнім ідеологіям
Юрист критикував крайні праві та крайні ліві ідеології, підтримуючи лібералізм та виступаючи з позиції центру.
Він згадує: «Були й протилежні течії, які прагнули потопити особистість в громадських інтересах, які оголошували особистість «quantite negligeable» і відстоювали соборну особистість. Нарешті, останнім часом ніцшеанство, штірнеріанство і анархізм висунули нові гасла самодостатньої особистості, егоїстичної особистості і понад особистою. Важко знайти більш різнобічну і багату розробку ідеалу особистості, і можна було б думати, що, в крайній мірі, вона є вичерпною. Але саме тут ми констатуємо найбільший пробіл, так як нашу суспільну свідомість ні коли не висувала ідеалу правової особистості. Про боку цього ідеалу - особистості, дисциплінованою правом і стійким правопорядком, і особистості, наділеною всіма правами і вільно користується ними чужі свідомості нашої інтелігенції.».
4) Правова рівність
Філософ, розмірковуючи над владою в державі, віддавав перевагу правовій державі.
Ми розпочинаємо інформаційний проект «Великі ліберали України», спрямований на те, аби показати, що класичні ліберальні ідеї, такі як свобода, демократія та верховенство права, мають вагоме історичне підґрунтя в українському державотворчому процесі.
Сьогодні ми пропонуємо подивитися новим поглядом на одного з найвидатніших українських юристів, апологета школи природного права, – Богдана Кістяківського.
Богдан Кістяківський (1868-1920) – правознавець, філософ права, соціолог, громадський діяч та один з засновників Академії наук України.
1) Природне право та правосвідомість
Богдан Кістяківський виступав за розвиток права, основою якого була б свобода особистості, критикував російську інтелігенцію за її низьку правосвідомість, критикував відсутність розробки правових ідей в російській літературі та суспільство – за відношення до суду.
Ось що пише Богдан у своїй статті «На захист права», що ввійшла до збірки «Віхи» (1909): «Тоді недостатньо вказувати на те, що право розмежовує інтереси або створює компроміс між ними, а треба прямо наполягати на тому, що право тільки там, де є свобода особистості. У цьому сенсі правовий порядок є система відносин, при яких всі особи даного товариства мають найбільшу свободою діяльності та самовизначення.»; «Російська інтелігенція складається з людей, які ні індивідуально, ні соціально недисципліновані. І це пов'язане з тим, що російська інтелігенція ніколи не поважала права, ніколи не бачила в ньому цінність.»; «Але вражає байдужість нашого суспільства до громадянського суду. Широкі верстви суспільства зовсім не цікавляться його організацією і діяльністю. Наша загальна преса ніколи не займається його значенням для розвитку нашого права, вона не повідомляє даних про найбільш важливі, з правової точки зору, рішення і якщо і згадує про суд, то тільки через сенсаційні процеси. Тим часом, якби наша інтелігенція контролювала і регулювала наш громадянський суд, який поставлений в порівняно незалежне становище, то він міг би надати величезний вплив на зміцнення і розвиток нашого правопорядку.»
2) Свобода особистості та її недоторканість
Основою правопорядку Богдан Кістяківський вважав свободу особистості та її недоторканість. Він критикує російську інтелігенцію за ігнорування або вороже ставленні до правових інтересів особистості.
Богдан писав: «Споконвіку у нас було визнано, що всі суспільний розвиток залежить від того, яке положення займає особистість. Тому навіть зміна суспільних напрямків у нас характеризується заміною однієї формули, що стосується особистості, інший. Одна за одною у нас висувалися формули: критично мислячої, свідомої, всебічно розвиненої, самовдосконалюється, етичної, релігійної та революційної особистості»; «Духовні провідники російської інтелігенції неодноразово або зовсім ігнорували правові інтереси особистості, або виявляли до них навіть пряму ворожість.»
3) Протистояння крайнім ідеологіям
Юрист критикував крайні праві та крайні ліві ідеології, підтримуючи лібералізм та виступаючи з позиції центру.
Він згадує: «Були й протилежні течії, які прагнули потопити особистість в громадських інтересах, які оголошували особистість «quantite negligeable» і відстоювали соборну особистість. Нарешті, останнім часом ніцшеанство, штірнеріанство і анархізм висунули нові гасла самодостатньої особистості, егоїстичної особистості і понад особистою. Важко знайти більш різнобічну і багату розробку ідеалу особистості, і можна було б думати, що, в крайній мірі, вона є вичерпною. Але саме тут ми констатуємо найбільший пробіл, так як нашу суспільну свідомість ні коли не висувала ідеалу правової особистості. Про боку цього ідеалу - особистості, дисциплінованою правом і стійким правопорядком, і особистості, наділеною всіма правами і вільно користується ними чужі свідомості нашої інтелігенції.».
4) Правова рівність
Філософ, розмірковуючи над владою в державі, віддавав перевагу правовій державі.
Він зазначав, що всі люди повинні бути рівними перед законом, а влада повинна підпорядковуватися певним нормам і не бути абсолютною.
Ось його цитата зі статті «Сутність державної влади»: «Панування правової ідеї в сучасній державі виражається в тому, що всі дії влади в ньому обумовлюються і регулюються правовими нормами. Особи, наділені владою в правовій державі, підпорядковані правовим нормам однаково з особами, які не мають влади. Вони є виконавцями розпоряджень, які полягають в цих нормах. Влада є для них не тільки їх суб'єктивним правом, скільки їх правової обов'язком. Цю обов'язок вони повинні нести, здійснюючи функції влади, як відоме суспільне служіння. Виняткові повноваження їм надаються не в їх особистих інтересах, а в інтересах всього народу і держави. Отже влада в кінцевому результат не є панування осіб, наділених владою, а служіння цих осіб на користь загального блага.»
5) Підтримка ідей Драгоманова
Богдан Кістяківський підтримував політичні ідеї Михайла Драгоманова та присвячував їм статті.
Так у власній праці «М.П.Драгоманов. Його політичні погляди, літературна діяльність і життя» Богдан Кістяківський висвітлював ліберальні ідеї Драгоманова, а саме засади розвитку особистості, свободи та рівності.
Ось його слова: «Бувши соціалістом, Драгоманов був водночас послідовним лібералом і демократом, якими й є завжди справжні соціалісти. Він невтомно доводив, що ідейний лібералізм у найвищій мірі цінний передовсім для соціалізму, адже ж бо і пропаганда і здійснення останнього можливі лише на грунті особистої, суспільної і державної свободи. Але він ніколи не дивився на політичну свободу тільки як на засіб для здійснення соціалізму і визнавав за нею цілком самостійне й незмінне культурне, політичне та суспільне значення. Щодо цього його ідеї надзвичайно сучасні, і він є ніби безпосереднім учасником нинішньої боротьби політичних партій і керунків.»
***
Це тільки деякі положення, що залишилися нам від Ольги Кобилянської. Ми не стверджуємо, що Богдан самоідентифікувався як український ліберал, але те, що його ідеї стали вагомим внесок у розбудову українського лібералізму та правової культури – беззаперечний факт.
Ми переконані, що український лібералізм, так само як і консерватизм і соціальна демократія, зародився на теренах нашої держави здавна, і у кожної ідеології на наших теренах є свої герої. А от популізм, беззмістовність, насилля та ненависть були завезені до України колесами загарбників.
Поділіться цим постом з друзями!
Матеріал підготувала: Анна Ткаченко (Hanna Tkachenko)(Департамент з питань ліберальної демократії)
Художниця: Alexandra Volotovskaya
Ось його цитата зі статті «Сутність державної влади»: «Панування правової ідеї в сучасній державі виражається в тому, що всі дії влади в ньому обумовлюються і регулюються правовими нормами. Особи, наділені владою в правовій державі, підпорядковані правовим нормам однаково з особами, які не мають влади. Вони є виконавцями розпоряджень, які полягають в цих нормах. Влада є для них не тільки їх суб'єктивним правом, скільки їх правової обов'язком. Цю обов'язок вони повинні нести, здійснюючи функції влади, як відоме суспільне служіння. Виняткові повноваження їм надаються не в їх особистих інтересах, а в інтересах всього народу і держави. Отже влада в кінцевому результат не є панування осіб, наділених владою, а служіння цих осіб на користь загального блага.»
5) Підтримка ідей Драгоманова
Богдан Кістяківський підтримував політичні ідеї Михайла Драгоманова та присвячував їм статті.
Так у власній праці «М.П.Драгоманов. Його політичні погляди, літературна діяльність і життя» Богдан Кістяківський висвітлював ліберальні ідеї Драгоманова, а саме засади розвитку особистості, свободи та рівності.
Ось його слова: «Бувши соціалістом, Драгоманов був водночас послідовним лібералом і демократом, якими й є завжди справжні соціалісти. Він невтомно доводив, що ідейний лібералізм у найвищій мірі цінний передовсім для соціалізму, адже ж бо і пропаганда і здійснення останнього можливі лише на грунті особистої, суспільної і державної свободи. Але він ніколи не дивився на політичну свободу тільки як на засіб для здійснення соціалізму і визнавав за нею цілком самостійне й незмінне культурне, політичне та суспільне значення. Щодо цього його ідеї надзвичайно сучасні, і він є ніби безпосереднім учасником нинішньої боротьби політичних партій і керунків.»
***
Це тільки деякі положення, що залишилися нам від Ольги Кобилянської. Ми не стверджуємо, що Богдан самоідентифікувався як український ліберал, але те, що його ідеї стали вагомим внесок у розбудову українського лібералізму та правової культури – беззаперечний факт.
Ми переконані, що український лібералізм, так само як і консерватизм і соціальна демократія, зародився на теренах нашої держави здавна, і у кожної ідеології на наших теренах є свої герої. А от популізм, беззмістовність, насилля та ненависть були завезені до України колесами загарбників.
Поділіться цим постом з друзями!
Матеріал підготувала: Анна Ткаченко (Hanna Tkachenko)(Департамент з питань ліберальної демократії)
Художниця: Alexandra Volotovskaya
#BeUkraine #GreatLiberals
Ми розпочинаємо інформаційний проект «Великі ліберали України», спрямований на те, аби показати, що класичні ліберальні ідеї, такі як свобода, демократія та верховенство права, мають вагоме історичне підґрунтя в українському державотворчому процесі.
Сьогодні ми пропонуємо подивитися новим поглядом на одну з найбільш таємничих постатей українського лібералізму, легендарну співачку, що мала сталеву волю, - Соломію Крушельницьку.
Соломія Крушельницька (1872-1952) - українська всесвітньовідома оперна співачка та громадська діячка.
1) Індивідуалізм
Соломія вважала власну свободу, особисту та творчу, найвищою цінністю після життя. Саме тому з юних років дівчина повстала проти тогочасного галицького консерватизму та сімейного пуританства, що нав’язувалося близьким до духовенства сімейним колом, заради власної мрії – життя великої співачки та акторки.
Ось що пише про волю акторки дослідниця її життєпису, Іванна Комаревич: «Важливими рисами характеру, відзначеними всіма, хто особисто знав співачку чи навіть принагідно з нею спілкувався, було яскраво розвинуте почуття власної гідності, а рівночасно – незалежність і свідомий підхід до будьякого кроку у житті».
2) Рівність
Співачка була переконана, що жінки мають рівні з чоловіками права та обов’язки. Так, наприклад, вона самостійно водила машину, плавала, їздила верхи і самостійно збудувала свою кар’єру не лише без допомоги покровителів, але й у справі, у якій також переважали чоловіки.
У своїх листах до М. Палика вона писала:«… ся справа, щоби видістати з пропасти найкращі сили і цвіт жінок, падаючих офірою, є для мене найболіснішою думкою, може бути, для того, що я безсильна помочи чим-небудь тому нещастю. Щоби знала, що моє життя спасе тих нещасливих жінок, то без хвилі намислу віддаюся на смерть, але що зробити, коли нині і таке посвященє не має вартості».
У свою чергу біографістка Соломії, Іванна Комаревич, зазначає: «Артистка була свідома ціле життя особливо складної позиції жінки в суспільстві. Звідси походило і її прагнення подолати консервативне відношення до жінки як до меншевартісної істоти, чиє єдине покликання – лише обслуговувати чоловіка і народжувати дітей, бо розумом і здібностями вона не дорівнює чоловікові, прозирає у багатьох її висловлюваннях і цю позицію вона відстоює дуже послідовно».
3) Український лібералізм
Крушельницька сповідувала прогресивні погляди щодо становлення української держави, зокрема підтримуючи ідеї Михайла Драгоманова. Вона вважала, що «секулярність, соборність і цілісний євроцентризм» мають стати основами єдиної України. Важливим вона вважала й ерудоване самоусвідомлення та раціоналізм.
Ось що пише про неї біографістка Іванна Комаревич: «Ця остання система поглядів виявилась найістотнішою для розуміння національного світогляду Соломії Крушельницької – і за часом виникнення, і за можливістю впливу, і за відображенням у її власних висловлюваннях і діях на артистичній ниві».
Її друг, М. Павлик, писав Драгоманову з цього приводу: ««Та зверніть ви увагу на ту людину, котра гаряче бажає познакомитися з Вами і служити нашій справі… Вірте мені, що та молода людина відіграє велику роль між русинами, коли ще не далі. Вона й величезна психологічна сила. Я щось таке бачу перше в життю».
4) Антикомунізм та антинацизм
Хоч документальних згадок не зберіглося, ми можемо логічно припустити Соломія ненавиділа тоталітарні режими, з якими зустрілася під час Другої світової та двох окупаційних режимів: комуністичного та нацистського. Адже обидві окупації позбавили її не тільки здоров’я, майна та поваги, але й посягнули на її особисту гідність, за яку артистка боролася все своє життя.
***
Це тільки деякі положення, що залишилися нам від Соломії Крушельницької. Ми не стверджуємо, що Соломія самоідентифікувалася як українська лібералка, але те, що її дії та погляди були тотожними уявленням про свободу та лібералізм – факт, який неможливо спростувати.
Ми розпочинаємо інформаційний проект «Великі ліберали України», спрямований на те, аби показати, що класичні ліберальні ідеї, такі як свобода, демократія та верховенство права, мають вагоме історичне підґрунтя в українському державотворчому процесі.
Сьогодні ми пропонуємо подивитися новим поглядом на одну з найбільш таємничих постатей українського лібералізму, легендарну співачку, що мала сталеву волю, - Соломію Крушельницьку.
Соломія Крушельницька (1872-1952) - українська всесвітньовідома оперна співачка та громадська діячка.
1) Індивідуалізм
Соломія вважала власну свободу, особисту та творчу, найвищою цінністю після життя. Саме тому з юних років дівчина повстала проти тогочасного галицького консерватизму та сімейного пуританства, що нав’язувалося близьким до духовенства сімейним колом, заради власної мрії – життя великої співачки та акторки.
Ось що пише про волю акторки дослідниця її життєпису, Іванна Комаревич: «Важливими рисами характеру, відзначеними всіма, хто особисто знав співачку чи навіть принагідно з нею спілкувався, було яскраво розвинуте почуття власної гідності, а рівночасно – незалежність і свідомий підхід до будьякого кроку у житті».
2) Рівність
Співачка була переконана, що жінки мають рівні з чоловіками права та обов’язки. Так, наприклад, вона самостійно водила машину, плавала, їздила верхи і самостійно збудувала свою кар’єру не лише без допомоги покровителів, але й у справі, у якій також переважали чоловіки.
У своїх листах до М. Палика вона писала:«… ся справа, щоби видістати з пропасти найкращі сили і цвіт жінок, падаючих офірою, є для мене найболіснішою думкою, може бути, для того, що я безсильна помочи чим-небудь тому нещастю. Щоби знала, що моє життя спасе тих нещасливих жінок, то без хвилі намислу віддаюся на смерть, але що зробити, коли нині і таке посвященє не має вартості».
У свою чергу біографістка Соломії, Іванна Комаревич, зазначає: «Артистка була свідома ціле життя особливо складної позиції жінки в суспільстві. Звідси походило і її прагнення подолати консервативне відношення до жінки як до меншевартісної істоти, чиє єдине покликання – лише обслуговувати чоловіка і народжувати дітей, бо розумом і здібностями вона не дорівнює чоловікові, прозирає у багатьох її висловлюваннях і цю позицію вона відстоює дуже послідовно».
3) Український лібералізм
Крушельницька сповідувала прогресивні погляди щодо становлення української держави, зокрема підтримуючи ідеї Михайла Драгоманова. Вона вважала, що «секулярність, соборність і цілісний євроцентризм» мають стати основами єдиної України. Важливим вона вважала й ерудоване самоусвідомлення та раціоналізм.
Ось що пише про неї біографістка Іванна Комаревич: «Ця остання система поглядів виявилась найістотнішою для розуміння національного світогляду Соломії Крушельницької – і за часом виникнення, і за можливістю впливу, і за відображенням у її власних висловлюваннях і діях на артистичній ниві».
Її друг, М. Павлик, писав Драгоманову з цього приводу: ««Та зверніть ви увагу на ту людину, котра гаряче бажає познакомитися з Вами і служити нашій справі… Вірте мені, що та молода людина відіграє велику роль між русинами, коли ще не далі. Вона й величезна психологічна сила. Я щось таке бачу перше в життю».
4) Антикомунізм та антинацизм
Хоч документальних згадок не зберіглося, ми можемо логічно припустити Соломія ненавиділа тоталітарні режими, з якими зустрілася під час Другої світової та двох окупаційних режимів: комуністичного та нацистського. Адже обидві окупації позбавили її не тільки здоров’я, майна та поваги, але й посягнули на її особисту гідність, за яку артистка боролася все своє життя.
***
Це тільки деякі положення, що залишилися нам від Соломії Крушельницької. Ми не стверджуємо, що Соломія самоідентифікувалася як українська лібералка, але те, що її дії та погляди були тотожними уявленням про свободу та лібералізм – факт, який неможливо спростувати.
Ми переконані, що український лібералізм, так само як і консерватизм і соціальна демократія, зародився на теренах нашої держави здавна, і у кожної ідеології на наших теренах є свої герої. А от популізм, беззмістовність, насилля та ненависть були завезені до України колесами загарбників.
Поділіться цим постом з друзями!
Матеріал підготувала: Катерина Рижак (Департамент з питань ліберальної демократії)
Художниця: Alexandra Volotovskaya
Поділіться цим постом з друзями!
Матеріал підготувала: Катерина Рижак (Департамент з питань ліберальної демократії)
Художниця: Alexandra Volotovskaya
#BeUkraine #GreatLiberals
Ми розпочинаємо інформаційний проект «Великі ліберали України», спрямований на те, аби показати, що класичні ліберальні ідеї, такі як свобода, демократія та верховенство права, мають вагоме історичне підґрунтя в українському державотворчому процесі.
Сьогодні ми пропонуємо подивитися новим поглядом на фундатора економічного лібералізму в Україні - Михайла Туган-Барановського.
Михайло Туган-Барановський(1865-1919) - видатний український економіст, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків.
1) Капіталізм та ринкова економіка
Як і всі ліберали того часу, він виходив з того, що тільки на основі капіталістичного господарювання можна розбудовувати економічне благополуччя суспільства. Йому були близькі ідеї надклассового підходу, свободи особистості, реформаторського шляху розвитку суспільства, орієнтація на демократичні цінності.
Ось що писав учений: "Причина кризи полягає не в недостатку споживчої сили нації, не в низькому рівні заробітної плати, а в чомусь іншому. Проблема криз може бути задовільно розв'язана лише на основі правильної теорії ринку. А оскільки сучасна економічна наука, в особі величезної більшості своїх представників, стоїть на неправильній теорії ринку, то зовсім не дивно, що і проблема криз виявилась їй не під силу."
2) Критика марксизму
Михайло визначав Марксове поняття трудової цінності як «фікцію», корисну лише в якості «методологічного прийому, свідомого абстрагування певного явища від усіх ускладнюючих моментів і пристосування цього явища для простоти аналізу до одного з цих моментів».
Щодо введеного Марксом поняття додаткової цінності, вчений розглядав його як таке, що взагалі не має важливого значення.
Туган-Барановський зазначав: «Звичайний здоровий глузд і вульгарні економісти, безумовно, праві, заперечуючи яку б то не було різницю в розумінні створення прибутку між знаряддями праці та робочою силою».
3) Індивідуалізм та людина як вища цінність
Михайло, розглядаючи проблему співвідношення "особистість - суспільство", підкреслював, що розвиток кожної окремої особистості повинен бути головною суспільною метою.
У роботі "Соціалізм як позитивне учення" він розглядає систему державного соціалізму як одну із форм суспільного устрою. Учений відзначав, що елементи примусу, мабуть, збережуться доти, поки сама людина не навчиться підкоряти свої інтереси суспільним.
Соціальним ідеалом, на думку Туган-Барановського є, не "соціальна рівність, а соціальна воля". Досконале суспільство вільних людей - от кінцева мета суспільного прогресу. Але "соціальний ідеал ніколи не буде досягнутий", у наближенні до нього й полягає весь історичний прогресивний шлях людства.
Економіст вважав: «Центральною ідеєю сучасної свідомості, - стверджував він, - є сформульована Кантом ідея верховної цінності і, як висновок звідси, рівноцінності людської особистості. Усяка особистість є верховна мета у собі, через що всі люди рівні, як носії святині людської особистості».
4) Приватна власність
Михайло відстоював право кожної людини на приватну власність, яку вважав головним джерелом стимулювання як індивідуального, так і суспільного розвитку.
Він зазначав: «Сучасне людство, - писав він, - не може обійтися без цього стимулу господарської енергії... Тому припинення дії приватно-господарської системи було б рівнозначне економічному, культурному і взагалі соціальному занепадові».
***
Це тільки деякі положення, що залишилися нам від Ольги Кобилянської. Ми не стверджуємо, що Михайло самоідентифікувався як український ліберал, але те, що його ідеї стали вагомим внесок у розбудову українського лібералізму та економічної теорії – беззаперечний факт.
Ми переконані, що український лібералізм, так само як і консерватизм і соціальна демократія, зародився на теренах нашої держави здавна, і у кожної ідеології на наших теренах є свої герої. А от популізм, беззмістовність, насилля та ненависть були завезені до України колесами загарбників.
Поділіться цим постом з друзями!
Ми розпочинаємо інформаційний проект «Великі ліберали України», спрямований на те, аби показати, що класичні ліберальні ідеї, такі як свобода, демократія та верховенство права, мають вагоме історичне підґрунтя в українському державотворчому процесі.
Сьогодні ми пропонуємо подивитися новим поглядом на фундатора економічного лібералізму в Україні - Михайла Туган-Барановського.
Михайло Туган-Барановський(1865-1919) - видатний український економіст, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків.
1) Капіталізм та ринкова економіка
Як і всі ліберали того часу, він виходив з того, що тільки на основі капіталістичного господарювання можна розбудовувати економічне благополуччя суспільства. Йому були близькі ідеї надклассового підходу, свободи особистості, реформаторського шляху розвитку суспільства, орієнтація на демократичні цінності.
Ось що писав учений: "Причина кризи полягає не в недостатку споживчої сили нації, не в низькому рівні заробітної плати, а в чомусь іншому. Проблема криз може бути задовільно розв'язана лише на основі правильної теорії ринку. А оскільки сучасна економічна наука, в особі величезної більшості своїх представників, стоїть на неправильній теорії ринку, то зовсім не дивно, що і проблема криз виявилась їй не під силу."
2) Критика марксизму
Михайло визначав Марксове поняття трудової цінності як «фікцію», корисну лише в якості «методологічного прийому, свідомого абстрагування певного явища від усіх ускладнюючих моментів і пристосування цього явища для простоти аналізу до одного з цих моментів».
Щодо введеного Марксом поняття додаткової цінності, вчений розглядав його як таке, що взагалі не має важливого значення.
Туган-Барановський зазначав: «Звичайний здоровий глузд і вульгарні економісти, безумовно, праві, заперечуючи яку б то не було різницю в розумінні створення прибутку між знаряддями праці та робочою силою».
3) Індивідуалізм та людина як вища цінність
Михайло, розглядаючи проблему співвідношення "особистість - суспільство", підкреслював, що розвиток кожної окремої особистості повинен бути головною суспільною метою.
У роботі "Соціалізм як позитивне учення" він розглядає систему державного соціалізму як одну із форм суспільного устрою. Учений відзначав, що елементи примусу, мабуть, збережуться доти, поки сама людина не навчиться підкоряти свої інтереси суспільним.
Соціальним ідеалом, на думку Туган-Барановського є, не "соціальна рівність, а соціальна воля". Досконале суспільство вільних людей - от кінцева мета суспільного прогресу. Але "соціальний ідеал ніколи не буде досягнутий", у наближенні до нього й полягає весь історичний прогресивний шлях людства.
Економіст вважав: «Центральною ідеєю сучасної свідомості, - стверджував він, - є сформульована Кантом ідея верховної цінності і, як висновок звідси, рівноцінності людської особистості. Усяка особистість є верховна мета у собі, через що всі люди рівні, як носії святині людської особистості».
4) Приватна власність
Михайло відстоював право кожної людини на приватну власність, яку вважав головним джерелом стимулювання як індивідуального, так і суспільного розвитку.
Він зазначав: «Сучасне людство, - писав він, - не може обійтися без цього стимулу господарської енергії... Тому припинення дії приватно-господарської системи було б рівнозначне економічному, культурному і взагалі соціальному занепадові».
***
Це тільки деякі положення, що залишилися нам від Ольги Кобилянської. Ми не стверджуємо, що Михайло самоідентифікувався як український ліберал, але те, що його ідеї стали вагомим внесок у розбудову українського лібералізму та економічної теорії – беззаперечний факт.
Ми переконані, що український лібералізм, так само як і консерватизм і соціальна демократія, зародився на теренах нашої держави здавна, і у кожної ідеології на наших теренах є свої герої. А от популізм, беззмістовність, насилля та ненависть були завезені до України колесами загарбників.
Поділіться цим постом з друзями!
Матеріал підготував: Artem Blokhin (Департамент з питань ліберальної демократії)
Художниця: Alexandra Volotovskaya
Художниця: Alexandra Volotovskaya
#SFF2020 #РитмуйСвободу
Ми розпочинаємо відбір для молодих учасників, які бажають розділити одну сцену з топ-молодими виконавцями та гуртами України на фестивалі Songs for Freedom 2020! 🚧
Філософія нашого фестивалю завжди передбачає активну участь української талановитої молоді у боротьбі за свободу. Саме тому ми запрошуємо до участі у національному відборі молодих виконавців, які все ще не встигли підкорити великі сцени, проте розділяють з нами один шлях та мають, що розповісти Україні про власний шлях до свободи.
Для участі у відборі необхідно заповнити форму за посиланням: https://forms.gle/onCPe62PVZsfoFwx9
Форма включає посилання на виконання пісні, виступ, музичне відео, аби ми змогли відібрати цьогорічних молодих учасників фестивалю!
Дедлайн: 21 лютого, 18:00.
Оголошення результатів: 23 лютого, 15:00.
Songs for Freedom – щорічний музичний фестиваль, приурочений до річниці кримського супротиву та присвячений ідеї свободи: особистої, творчої та всеукраїнської.
Захід має важливу благодійну мету: збір коштів для підтримки сімей, зокрема дітей, політичних в’язнів Криму, що проводиться шляхом плати відкритої суми при вході на фестиваль.
Цього року фестиваль пройде 27 лютого, з 19:00 по 23:00, у концерт-холі «Monte Ray» (Прорізна 8, фактично – Хрещатик).
Поширення вітається!
Ми розпочинаємо відбір для молодих учасників, які бажають розділити одну сцену з топ-молодими виконавцями та гуртами України на фестивалі Songs for Freedom 2020! 🚧
Філософія нашого фестивалю завжди передбачає активну участь української талановитої молоді у боротьбі за свободу. Саме тому ми запрошуємо до участі у національному відборі молодих виконавців, які все ще не встигли підкорити великі сцени, проте розділяють з нами один шлях та мають, що розповісти Україні про власний шлях до свободи.
Для участі у відборі необхідно заповнити форму за посиланням: https://forms.gle/onCPe62PVZsfoFwx9
Форма включає посилання на виконання пісні, виступ, музичне відео, аби ми змогли відібрати цьогорічних молодих учасників фестивалю!
Дедлайн: 21 лютого, 18:00.
Оголошення результатів: 23 лютого, 15:00.
Songs for Freedom – щорічний музичний фестиваль, приурочений до річниці кримського супротиву та присвячений ідеї свободи: особистої, творчої та всеукраїнської.
Захід має важливу благодійну мету: збір коштів для підтримки сімей, зокрема дітей, політичних в’язнів Криму, що проводиться шляхом плати відкритої суми при вході на фестиваль.
Цього року фестиваль пройде 27 лютого, з 19:00 по 23:00, у концерт-холі «Monte Ray» (Прорізна 8, фактично – Хрещатик).
Поширення вітається!
#BeLiberal #STOPкорупції
Запрошуємо підлітків взяти участь у конкурсі есе «STOP корупції» та поділитися з нами цікавою та інноваційною думкою щодо інструментів запобіганню корупційної діяльності в Україні.
🎁 Фіналістів чекає грошова нагорода, а саме:
І місце – 500 грн
ІІ місце – 300 грн
ІІІ місце – 200 грн
Конкурс проводиться на добровільних засадах і є відкритим для громадян України, які на момент проведення конкурсу навчаються в старших класах (з 9 по 11 клас).
❗️Умови:❗️необхідно написати та надіслати есе на тему «STOP корупції» на електронну пошту ldlu.stopkorupcii@gmail.com до 29 квітня 2020 року включно. Після того, як буде надіслане есе на електрону пошту, необхідно розповсюдити головні тези роботи на своїй власній сторінці соціальної мережі Facebook або Instagram з хештегом #STOPкорупції корупції та з посиланням на нашу сторінку Facebook @libdemleague або Instagram @ldlu_official
Додаткові умови участі у Положенні за посиланням: https://u.to/VLIWGA
Запрошуємо підлітків взяти участь у конкурсі есе «STOP корупції» та поділитися з нами цікавою та інноваційною думкою щодо інструментів запобіганню корупційної діяльності в Україні.
🎁 Фіналістів чекає грошова нагорода, а саме:
І місце – 500 грн
ІІ місце – 300 грн
ІІІ місце – 200 грн
Конкурс проводиться на добровільних засадах і є відкритим для громадян України, які на момент проведення конкурсу навчаються в старших класах (з 9 по 11 клас).
❗️Умови:❗️необхідно написати та надіслати есе на тему «STOP корупції» на електронну пошту ldlu.stopkorupcii@gmail.com до 29 квітня 2020 року включно. Після того, як буде надіслане есе на електрону пошту, необхідно розповсюдити головні тези роботи на своїй власній сторінці соціальної мережі Facebook або Instagram з хештегом #STOPкорупції корупції та з посиланням на нашу сторінку Facebook @libdemleague або Instagram @ldlu_official
Додаткові умови участі у Положенні за посиланням: https://u.to/VLIWGA
#BeLiberal #STOPкорупції
Сучасний досвід запобіганню корупції у світі
Всі без виключення країни світу занепокоєні існуванням та поширенням такого явища як корупція, яка шкодить діяльності органів публічної влади, гальмує розвиток економіки та деформує свідомість суспільства. У зв’язку з чим, кожна з країн запроваджує власну антикорупційну програму, стратегію або веде відповідну політику.
Тож ми пропонуємо розглянути досвід декількох країн:
◾️Сінгапур. Діє спеціалізований структурний підрозділ – Бюро з розслідування випадків корупції. Такий орган має повноваження для проведення слідчих дій і зобов’язаний передбачити комплекс заходів превентивного характеру.
◾️Японія. Норми японського законодавства фіксують регламентований порядок здійснення пожертвувань на користь кандидатів на виборах, організації та діяльності політичних фондів, встановлюють суворий порядок фінансової звітності.
◾️Німеччина. Головне завдання – знищення матеріальної, насамперед фінансової бази злочинних угруповань. Це досягається шляхом конфіскації майна і створення належної правової бази для унеможливлення «відмивання» «брудних» грошей. Основне завдання німецького уряду у сфері запобігання корупції полягає в тому, щоб у результаті законодавчих, організаційних, кадрових та інших заходів унеможливити зловживання державного службовця своїм посадовим становищем.
Ми також не стаємо на місці та пропонуємо взяти участь у онлайн-флешмобі #STOPкорупції , всю інформацію можна переглянути у наших сторіз на сторінці Instagram @ldlu_official 💛
Сучасний досвід запобіганню корупції у світі
Всі без виключення країни світу занепокоєні існуванням та поширенням такого явища як корупція, яка шкодить діяльності органів публічної влади, гальмує розвиток економіки та деформує свідомість суспільства. У зв’язку з чим, кожна з країн запроваджує власну антикорупційну програму, стратегію або веде відповідну політику.
Тож ми пропонуємо розглянути досвід декількох країн:
◾️Сінгапур. Діє спеціалізований структурний підрозділ – Бюро з розслідування випадків корупції. Такий орган має повноваження для проведення слідчих дій і зобов’язаний передбачити комплекс заходів превентивного характеру.
◾️Японія. Норми японського законодавства фіксують регламентований порядок здійснення пожертвувань на користь кандидатів на виборах, організації та діяльності політичних фондів, встановлюють суворий порядок фінансової звітності.
◾️Німеччина. Головне завдання – знищення матеріальної, насамперед фінансової бази злочинних угруповань. Це досягається шляхом конфіскації майна і створення належної правової бази для унеможливлення «відмивання» «брудних» грошей. Основне завдання німецького уряду у сфері запобігання корупції полягає в тому, щоб у результаті законодавчих, організаційних, кадрових та інших заходів унеможливити зловживання державного службовця своїм посадовим становищем.
Ми також не стаємо на місці та пропонуємо взяти участь у онлайн-флешмобі #STOPкорупції , всю інформацію можна переглянути у наших сторіз на сторінці Instagram @ldlu_official 💛
#BeLiberal #STOPкорупції
Молодь завжди була засобом протидії чомусь.
Не було ще жодної революції, коли б молодь не брала в ній участь. Чому саме цей прошарок соціуму настільки актуалізується в революційні моменти? Ми не будемо вдаватись в соціологічні дослідження.
Можливо через те, що коли ми не знаємо, що буде далі, ми очікуємо на якогось пророка- вчителя, який поведе нас до «землі обітованої» та вирішить всі проблеми. На жаль, такого Моїсея в Україні ще немає, тож треба гуртуватись не біля популяристських тверджень/осіб, а біля тих, хто розділяє твою філософію.
Кожен з нас, хоче бути вільним=ліберальним, зараз найбільше, бо ми всі сидимо по домівках і мріємо вийти з цього заточення якнайшвидше.
Молодь є новим фундаментом побудови держави, нібито її перезавантаженням. Але має вона якісь ричаги протидії свавіллю, хабарництва і тд.?
Вільний інформативний потік дає рівність, яка навіть і не була мрією людей ще років сто тому. Ми живемо в інформативній площині, тож, по суті, ми всі можемо звернутись онлайн до народного депутата, в суд, до омбудсмена, громадських організацій та навіть просто до юристів, бо первинна правова допомога (консультація - 0 800 213 103) є безкоштовною згідно з ст. 3 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Якщо ви зіткнулися з проявами обмеження ваших прав, корупцією чи іншими протиправними діяннями, ви можете протидіяти цьому; молодь ви чи ні.
Молодь завжди була засобом протидії чомусь.
Не було ще жодної революції, коли б молодь не брала в ній участь. Чому саме цей прошарок соціуму настільки актуалізується в революційні моменти? Ми не будемо вдаватись в соціологічні дослідження.
Можливо через те, що коли ми не знаємо, що буде далі, ми очікуємо на якогось пророка- вчителя, який поведе нас до «землі обітованої» та вирішить всі проблеми. На жаль, такого Моїсея в Україні ще немає, тож треба гуртуватись не біля популяристських тверджень/осіб, а біля тих, хто розділяє твою філософію.
Кожен з нас, хоче бути вільним=ліберальним, зараз найбільше, бо ми всі сидимо по домівках і мріємо вийти з цього заточення якнайшвидше.
Молодь є новим фундаментом побудови держави, нібито її перезавантаженням. Але має вона якісь ричаги протидії свавіллю, хабарництва і тд.?
Вільний інформативний потік дає рівність, яка навіть і не була мрією людей ще років сто тому. Ми живемо в інформативній площині, тож, по суті, ми всі можемо звернутись онлайн до народного депутата, в суд, до омбудсмена, громадських організацій та навіть просто до юристів, бо первинна правова допомога (консультація - 0 800 213 103) є безкоштовною згідно з ст. 3 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Якщо ви зіткнулися з проявами обмеження ваших прав, корупцією чи іншими протиправними діяннями, ви можете протидіяти цьому; молодь ви чи ні.
#BeLiberal #STOPкорупції
Конкурс есе «STOP корупції» продовжено ще на тиждень!
Останній день, коли можна надіслати свою роботу – 06.05.2020. Попередні результати відбіркового туру та остаточний список учасників фінального етапу будуть оприлюднені 10.05.2020, а результати конкурсу – 13.05.2020 на Facebook сторінці https://www.facebook.com/libdemleague.
Зміни у терміні реалізації конкурсу відбулися згідно з Положенням конкурсу (частина ІІ, пункт 2.3). Додаткові умови участі у Положенні за посиланням: https://u.to/VLIWGA
Конкурс есе «STOP корупції» продовжено ще на тиждень!
Останній день, коли можна надіслати свою роботу – 06.05.2020. Попередні результати відбіркового туру та остаточний список учасників фінального етапу будуть оприлюднені 10.05.2020, а результати конкурсу – 13.05.2020 на Facebook сторінці https://www.facebook.com/libdemleague.
Зміни у терміні реалізації конкурсу відбулися згідно з Положенням конкурсу (частина ІІ, пункт 2.3). Додаткові умови участі у Положенні за посиланням: https://u.to/VLIWGA
#LDLU #ANNIVERSARY
Рівно 5 років, близько 14:00, команда засновників громадської організації Liberal Democratic League of Ukraine підписала установчі документи про утворення однієї з найпотужніших ліберальної платформ в історії України.
Тоді нам казали, що ми не витримаємо й року, висміювали, глузували, не сприймали всерйоз… Однак, ті часи – давно позаду.
Сьогодні «ЛДЛУ» - одна з найактивніших українських молодіжних організацій. Наразі ми єдині представляємо Україну у вищих органах профільних міжнародних ліберальних організацій, наші проекти змінюють світову політику, а наші члени підкорюють вершини на всіх рівнях: від політичного та дипломатичного – до соціального та творчого.
За 5 років нашої історії ми не просто вистояли. Ми стали на багато сходинок ближчими до нашої головної мети – виходу на політичну арену України та світу. Ми розуміємо, що наша найамбітніша ціль – становлення ліберальної демократії та відкритого суспільства – вимагатиме ще п’ять десятків років, проте ми знаємо, що ця мрія – реальна, і вона – на нашому шляху.
За ці роки нас зненавиділи у Росії та Китаї, однак – полюбили в Україні. І це найголовніше. Адже ми знаємо, що найцінніше у цьому житті – це наші люди, об’єднанні Україною та її цінностями свободи.
Ми дякуємо кожному, хто був з нами всі ці роки: усім нашим активістам, колишнім та нинішнім; усім нашим друзям та прихильникам; усім нашим національним та міжнародним партнерам.
Ми вдячні за всі негаразди та проблеми, які зробили нас сильнішими. Ми шануємо всю критику та цінуємо всі помилки, що змусили нас зростати.
Ми щасливі, що український політикум збагачується не тільки лібералами, але й консерваторами, соціалістами, лівими та правими, та, звісно, - центристами, якими є ми, - це означає, що ми не самотні, що в майбутньому ідеї перемагатимуть корупційний вакуум сьогодення.
Ми народилися в Україні, вільній від окупантів, і сформували ціннісний набір, що спрямовуватиме кожного з нас у майбутнє, де свобода, демократія, права людини, вільний ринок та глобальне мислення перемагають з однією-єдиною метою – забезпечити право на досягнення щастя кожного українця, і, як максимум, кожну людину на Землі!
З Днем народження, люба «ЛДЛУ»! 🎉
Рівно 5 років, близько 14:00, команда засновників громадської організації Liberal Democratic League of Ukraine підписала установчі документи про утворення однієї з найпотужніших ліберальної платформ в історії України.
Тоді нам казали, що ми не витримаємо й року, висміювали, глузували, не сприймали всерйоз… Однак, ті часи – давно позаду.
Сьогодні «ЛДЛУ» - одна з найактивніших українських молодіжних організацій. Наразі ми єдині представляємо Україну у вищих органах профільних міжнародних ліберальних організацій, наші проекти змінюють світову політику, а наші члени підкорюють вершини на всіх рівнях: від політичного та дипломатичного – до соціального та творчого.
За 5 років нашої історії ми не просто вистояли. Ми стали на багато сходинок ближчими до нашої головної мети – виходу на політичну арену України та світу. Ми розуміємо, що наша найамбітніша ціль – становлення ліберальної демократії та відкритого суспільства – вимагатиме ще п’ять десятків років, проте ми знаємо, що ця мрія – реальна, і вона – на нашому шляху.
За ці роки нас зненавиділи у Росії та Китаї, однак – полюбили в Україні. І це найголовніше. Адже ми знаємо, що найцінніше у цьому житті – це наші люди, об’єднанні Україною та її цінностями свободи.
Ми дякуємо кожному, хто був з нами всі ці роки: усім нашим активістам, колишнім та нинішнім; усім нашим друзям та прихильникам; усім нашим національним та міжнародним партнерам.
Ми вдячні за всі негаразди та проблеми, які зробили нас сильнішими. Ми шануємо всю критику та цінуємо всі помилки, що змусили нас зростати.
Ми щасливі, що український політикум збагачується не тільки лібералами, але й консерваторами, соціалістами, лівими та правими, та, звісно, - центристами, якими є ми, - це означає, що ми не самотні, що в майбутньому ідеї перемагатимуть корупційний вакуум сьогодення.
Ми народилися в Україні, вільній від окупантів, і сформували ціннісний набір, що спрямовуватиме кожного з нас у майбутнє, де свобода, демократія, права людини, вільний ринок та глобальне мислення перемагають з однією-єдиною метою – забезпечити право на досягнення щастя кожного українця, і, як максимум, кожну людину на Землі!
З Днем народження, люба «ЛДЛУ»! 🎉
#BeLiberal #STOPкорупції
Дякуємо всім, хто взяв участь у конкурсі есе на тему «STOP корупції». Сьогодні останній день, коли ви можете подати свою роботу.
Уся інформація стосовно умов участі зазначена у Положенні за посиланням: https://u.to/VLIWGA
Дякуємо всім, хто взяв участь у конкурсі есе на тему «STOP корупції». Сьогодні останній день, коли ви можете подати свою роботу.
Уся інформація стосовно умов участі зазначена у Положенні за посиланням: https://u.to/VLIWGA
#BeLiberal #STOPкорупції
Були надані неймовірно цікаві роботи! Членам журі було важко визначити фіналістів конкурсу «STOP корупції» через велику кількість гідних есе. Але рішення було прийняте.
🥳 Вітаємо фіналістів: Альсаєд Каріна Субхіївна, Онищук Анастасія Петрівна, Мокляк Аліна Юріївна.
Журі конкурсу повторно оцінюють роботи трьох фіналістів та визначають переможця. Результати будуть оприлюднені 13 травня 2020 року.
Були надані неймовірно цікаві роботи! Членам журі було важко визначити фіналістів конкурсу «STOP корупції» через велику кількість гідних есе. Але рішення було прийняте.
🥳 Вітаємо фіналістів: Альсаєд Каріна Субхіївна, Онищук Анастасія Петрівна, Мокляк Аліна Юріївна.
Журі конкурсу повторно оцінюють роботи трьох фіналістів та визначають переможця. Результати будуть оприлюднені 13 травня 2020 року.