Кременчуг. Захват Свято-Успенского кафедрального собора УПЦ.

Чому не можна вірити Андроніку?

Прийнято вважати, що якщо людина живе на Афоні, то автоматично набуває певного особливого духовного авторитету серед православних християн. Словосполучення “афонський монах” стало чимось на зразок знака якості, створюючи хибне відчуття довіри до всього, що каже ця людина.

Однак з кожним днем ми все більше переконуємося, що саме проживання на Афоні не робить людину ні духовною, ні мудрою, ні розумною. Довіряти людині лише тому, що вона називає себе “афонським монахом”, — це кричуща дурість.

Яскравим доказом цього є діяльність монаха Андроніка, який останнім часом присвятив велику частину своїх відео темі конфлікту між УПЦ та релігійній ситуації в Україні.

Зокрема, у останньому відео, де Андронік обговорює захоплення собору УПЦ у Черкасах, ми стали свідками не лише нахабної маніпуляції, але й відвертої брехні!

Більше того, в цьому відео Андронік показав своє справжнє, зовсім не християнське обличчя.

Ще зовсім недавно, під час інтерв’ю Андроніка з митрополитом Лукою, коментарі були сповнені захоплення його нібито смиренням і терпінням у порівнянні з митрополитом Лукою.

Але у випадку з Черкасами ніякого смирення і терпіння в Андроніку не залишилося й сліду. Хоча, саме тут ці чесноти були вкрай необхідні!

Чого варті лише його слова про те, що він не вважає митрополита Феодосія митрополитом, коли він дозволяє собі «тикати» на адресу ієрарха, прямо ображати та обзивати його.

Хоча, зовсім недавно Андронік доводив, що не можна зневажати чи не підкорятися єпископу, якщо не було над ним церковного суду (звичайно, він мав на увазі в цей момент патріарха Варфоломія).

Також, Андронік, розказуючи про Черкаси і дуже мʼяко журячи бандитів Карася і ПЦУ, не називає по імені ні Думенка, ні Варфоломія, які несуть безпосередню відповідальність за бандитські дії своїх підопічних. Зате він валує і кричить, звертаючись особисто до митрополита Феодосія.

Це чесно? Так і треба?

І вже тим більше у Андроніка не було ані краплі любові до постраждалих віруючих УПЦ. Він сказав, що йому їх "жаль", але... за думкою Андроніка саме вони винуваті в тому, що їх били дубинами, цепами, кастетами та кулаками, бо послухали митрополита Феодосія і пішли захищати свою святиню від матюкливих сатаністів.

Співчуття Андроніка до жертви вмістилися в одну фразу.

Натомість, що зробив Андронік? 80% свого відео він присвятив не аналізу ситуації, а відвертим образам митрополита Феодосія, звинувачуючи його в тих жахах, що творилися в Черкасах.

Для Андроніка винні не загарбники, не насильники, а митрополит Феодосій та його паства. Він виправдовує злочинців, розказуючи, що він їх прекрасно розуміє, бо у них «зачеплені» патріотичні почуття.

За такою логікою, Андронік може цілком спокійно виправдовувати мусульманина у Франції, який відрізав голову вчителю в школі, бо той «зачепив» його релігійні почуття.

За такою логікою, Андронік прекрасно розуміє гвалтівника, який гвалтує неповнолітню дитину, бо та «зачепила» його почуття, зʼявившись на вулиці без батьків.

За такою логікою Андронік оправдовує і тих, хто розіпʼяв Христа! Адже, їх патріотичні та религійні почуття «зачепив» Іісус, назвавши Себе Сином Божим!

Ще недавно ми думали, що Андронік дійсно намагається розібратися в ситуації в Україні, але відео про Черкаси чітко показало, що він зовсім не намагається зрозуміти, що відчувають віряни УПЦ, які є зараз жертвами бандитів з ПЦУ.

Все, що говорить Андронік про УПЦ - це не просто маніпуляція, а огидна брехня і спроба дискредитувати людей, які насправді страждають сьогодні!

17 жовтня 2024 року із застосуванням насильства було захоплено Свято-Михайлівський кафедральний собор м. Черкаси, право власності на який у встановленому законом порядку зареєстровано за юридичною особою "Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви". Одночасно силовим методом було захоплено будівлю Єпархіального управління Черкаської єпархії та гуртожиток сімей священнослужителів. Весь комплекс цих будівель разом із Собором знаходиться на земельній ділянці, якою на законних підставах, згідно з Державним Актом на землю, користується та сама юридична особа - "Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви".

Незважаючи на грубі порушення прав людини: побиття вірян і духовенства УПЦ, застосування сльозогінного газу проти парафіян, знищення майна Собору, викрадення грошових коштів з бухгалтерії, документів з єпархіальної канцелярії, всього рухомого майна, зокрема приватного, з приміщення храму й інших будівель, багато засобів масової інформації надали у своїх публікаціях недостовірну інформацію про те, що нібито штурм і силові дії були здійснені з боку вірян Української Православної Церкви.

Цією ЗАЯВОЮ ми надаємо правдиву інформацію про події захоплення Собору та Єпархіального управління в м. Черкаси та закликаємо незалежні медіа, а також міжнародні організації, такі як ООН, ОБСЄ, структури Європейського Союзу, США та інших країн, що декларують у якості своїх зобов'язань захист прав людини, звернути увагу на кричущі факти беззаконня, агресії та ненависті по відношенню до вірян Української Православної Церкви, які сьогодні позбавлені можливості молитися в належному їм Соборі без жодних правових підстав.

1. Про те, хто є законним власником Свято-Михайлівського собору і чому "перехід до ПЦУ" Собору не може бути реалізований юридично

Як уже зазначалося вище, право власності на будівлю Собору за адресою м. Черкаси (вул. Надпільна 212/230) та право користування земельною ділянкою за тією самою адресою зареєстровані в установленому законом порядку за юридичною особою "Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви" (код ЄДРПОУ 22806637). Таким чином, твердження деяких ЗМІ про те, що нібито мав місце "перехід" громади УПЦ до ПЦУ - не мають жодного стосунку до суті захоплення Собору, який ніколи не належав жодній громаді УПЦ (які мають колективний орган управління - збори парафіян). Юридична особа "Управління Черкаської єпархії УПЦ", власник Собору, не має ні бажання, ні юридичної спроможності змінювати свою конфесійну приналежність. Виходячи з цього, слід зробити висновок про те, що твердження ЗМІ про те, що нібито мав місце "перехід громади з УПЦ до ПЦУ" свідчать або про непрофесіоналізм таких ЗМІ, або про свідому злочинну спробу приховати правду про те, що має місце брутальне захоплення чужої власності, без будь-яких правових підстав.

2.Про хронологію рейдерського захоплення

2.1 Захоплення було здійснено з другої спроби, а саме - в ніч на 17 жовтня близько 3-ї години, коли близько 100 осіб у камуфляжі та балаклавах силою увірвалися на територію Свято-Михайлівського собору УПЦ в Черкасах під час звершення віруючими УПЦ нічної Літургії. Під час здійснення рейдерського захоплення було пошкоджено вхідні двері Собору та Єпархіального управління. Нападники, погрожуючи фізичною розправою, викинули вірян із церковної території, у деяких відібрали телефони. Також загарбники одразу зірвали камери відеоспостереження. Було розгромлено бухгалтерію, звідки було викрадено грошові кошти в сумах:

• 60 тисяч доларів США - багаторічний збір на купівлю дзвону,
• 165 тисяч гривень - поточні кошти на комунальні платежі та виплату матеріальної допомоги духовенству і співробітникам,
• 80 тисяч гривень - кошти на реставрацію іконопису в Соборі.
👇👇👇

Також було викрадено: усю документацію канцелярії Єпархіального управління, комп'ютерну техніку та жорсткі диски з усією інформаційною базою єпархії, ікони, облачення архієреїв і духовенства, дороговартісне церковне начиння, обладнання свічкового та швейного цехів разом із продукцією, продукцію іконописної майстерні, весь товар магазину церковних предметів і багато іншого.

2.2 Вранці 17 жовтня 2024 року митрополит Черкаський і Канівський Феодосій закликав вірян УПЦ приходити до Собору, який їм належить, для того, щоб продовжити богослужіння і відновити порядок. Під час спроби увійти до Собору загарбники в камуфляжній формі та балаклавах відкрили стрілянину по вірянах УПЦ, імовірно, з газової зброї, а також напали на вірян і почали їх бити. Митрополит Черкаський і Канівський Феодосій (Снігірьов) від ударів отримав травми голови, струс головного мозку, а також хімічні опіки очей і шкіри. Одному зі священнослужителів було вибито одразу 6 зубів, важку травму голови і розрив сухожиль отримав старий монах. Загалом тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, переломи, черепно-мозкові травми, хімічні опіки тощо дістали близько 40 осіб, 12 з яких було госпіталізовано. Насильницькі дії відбувалися в присутності поліції, яка просто спостерігала і не втручалася, не вживала жодних заходів із затримання злочинців, які здійснювали відкрите насильство проти вірян УПЦ, зокрема людей похилого віку. Крім того, під погрозами фізичної розправи, з гуртожитку для духовенства були насильно виселені на вулицю чотири сім'ї священнослужителів з 8 малолітніми дітьми на руках, віком від 3 місяців до 9 років, які тепер не мають постійного місця проживання.

2.3 Подіям захоплення передували заяви мера міста Черкаси Анатолія Бондаренка про те, що Собор "повинен бути переведений в ПЦУ", а також підготовчі дії, такі як спроба захоплення Собору у вересні 2024 року, а також незаконна реєстрація за юридичною адресою Собору нової юридичної особи конфесії ПЦУ.

3. Про бездіяльність поліції під час рейдерського захоплення

Співробітники поліції були присутні 17 жовтня 2024 року біля Собору безпосередньо під час стрілянини по вірянах УПЦ та побиття вірян невстановленими особами в камуфляжі та балаклавах. Однак, як зазначають численні свідки подій, - жодного з нападників і бойовиків, які застосовували зброю, поліція не затримала, а насильницькі дії, зокрема побиття людей, не переривали і не профілактували співробітники поліції.
Згодом в інформаційних повідомленнях поліція повідомила про те, що вона "розслідує випадки хуліганства", які мали місце під час сутичок "між віруючими". Таким чином, поліція ігнорувала юридичний факт того, що відбулося силове рейдерське захоплення власності юридичної особи - "Черкаської єпархії УПЦ", і подала для медіа події силового рейдерського захоплення абсолютно викривлено - як міжконфесійне протистояння "між віруючими".
👇👇👇

4. Про кримінальні справи, відкриті проти митрополита Черкаського і Канівського Феодосія (Снігірьова) та його правозахисну діяльність в ООН

Захоплення Свято-Михайлівського Собору та будівлі Єпархіального управління, які належать Черкаській єпархії УПЦ на праві власності, слід розглядати в контексті обставин відкриття проти митрополита Феодосія (Снігірьова) кількох кримінальних проваджень через його риторичні висловлювання щодо недотримання канонів у діях іншої конфесії - "Православної Церкви України". Незважаючи на те, що богословська критика і канонічні суперечки не можуть бути підставою для кримінальної відповідальності і захищаються міжнародним правом і українським законодавством як свобода слова і вираження переконань - митрополиту Черкаському і Канівському Феодосію (Снігірьову) були висунуті кілька кримінальних звинувачень за статтею 161 КК України. Як обґрунтування звинувачень було представлено висновок (думку) лінгвіста. Незважаючи на очевидний абсурд таких звинувачень - до теперішнього часу митрополит Феодосій (Снігірьов) перебуває під арештом (нещодавно цілодобовий домашній арешт замінено на нічний). Незважаючи на кримінальні звинувачення, митрополит Феодосій (Снігірьов) продовжує свою правозахисну діяльність в ООН, регулярно свідчачи під час сесій Ради з прав людини ООН у Женеві про порушення прав вірян Української Православної Церкви.

Таким чином, відкриття кримінальних справ за висловлювання (свободу слова), а також насильницьке захоплення Собору та Єпархіального управління можуть свідчити, зокрема, і про спроби припинити правозахисну діяльність в ООН з боку осіб, зацікавлених у продовженні насильства й агресії по відношенню до віруючих Української Православної Церкви.

На підставі викладеного, Черкаська і Канівська єпархія УПЦ та ініціативна група віруючих:

1. Надсилає заяви до правоохоронної системи України та вимагає негайного затримання осіб, винних у застосуванні насильства до вірян УПЦ, розкраданні та знищенні майна, застосуванні зброї під час подій захоплення Собору, а також негайного повернення Собору, Єпархіального управління та інших будівель законному власнику - Черкаській єпархії Української Православної Церкви.

2. Направляє повідомлення про правопорушення в систему міжнародного правозахисного механізму: уповноваженим Спеціальним доповідачам ООН, Верховному комісару ООН з прав людини, РПЛ ООН, КПЛ ООН.

3. Надсилає повідомлення про порушення права на свободу віросповідання, прав власності, права на особисту недоторканність - до уповноважених структур ОБСЄ, БДІПЛ, а також правозахисних організацій.

4. Здійснює підготовку позову до міжнародних інстанцій щодо відшкодування майнової шкоди з огляду на відсутність у сучасній Україні реального захисту права власності.

5. Публікує інформацію про події захоплення Собору в прес-клубах ЄС, США та інших країн і закликає незалежні медіа поширити правдиву інформацію про цю справу з метою відновлення справедливості та захисту прав людини.

6. Звертається до Європарламенту, Комітетів та комісій ЄС, структур США, що захищають релігійну свободу та право власності - з метою пошуку додаткових механізмів захисту прав віруючих Української Православної Церкви на міжнародному рівні.

7. Інформує про справу рейдерського захоплення Собору закордонні релігійні конфесії, їхні об'єднання, асоціації, а також правозахисні структури, що діють при міжнародних організаціях.

8. Ініціює особисті переговори зарубіжних адвокатів і представників церкви з політиками країн ЄС і США для донесення інформації про справу рейдерського захоплення Собору та пошуку шляхів надання допомоги Україні у справі відновлення спроможності державних органів України захищати права людини на своїй території.

🔥 "#АНДРОНИК С АФОНА", КОТОРОМУ МОНАХИ ЗАПРЕТИЛИ ВЁЕЗД НА АФОН. У НАС НОВЫЙ ШОУМЕН?

После того, как этот индивид потоптался по горю обиженных православных Черкасс и обнаружил исключительный цинизм к жертвам репрессий, мы уже не могли так просто отпустили товарища Андроника.

Мы позвонили на Афон, к знакомым монахам. И нам рассказали немало интересного.

Вместо тысячи слов покажем эту аудиозапись с примером "великого смирения и небывалого христианства" Андроника.

Может ли этот человек называть себя афонским монахом?
Нет, даже формально не может.

Дело в том, что персонаж действительно жил на Святой Горе около 10 лет, в келье, с разрешения Великой Лавры(Ιερά Μονή Μεγίστης Λαύρας). При этом в число братии Лавры или любого из афонских монастырей он никогда не входил (!)

Духовная карьера «монаха из Афона» закончилась в декабре 2022 года. У Андроника возник конфликт с монахом из братии Великой Лавры, о. Афанасием.

Словами самого Андроника, о. Афанасий из Афона решил «козлить» и «пердеть» на этого персонажа в администрацию монастыря. По всей видимости, жалобы были не безосновательны, учитывая манеры Андроника и результаты конфликта.

Кстати, эта лексика Андроника — еще не мат, которыми он тоже не гнушается, как сообщили нам.

Андроник тогда бросил вызов Афанасию и пообещал "движ". Движ для нарванного персонажа закончился тем, что Андроник стал персоной нон-грата на Святой Горе.

Нам сообщили, что коллективным решением Большой Лавры ему запрещено жить и даже находиться на Афоне.

Но ради легенды для своего имиджа он выкрутился и поселился в Греции рядом с границей Святой Горы, и время от времени приезжает на своей машине поснимать блоги на фоне Афона.

Таким образом, в какой-то степени "монах Андроник" и правда "с Афона". Но для точности не хватает одного слова – "изгнанный с Афона".

И теперь вещает "с Афона" или рядом с Афоном. А что, неплохо придумал, не подкопаешься: он и не пишет "афонский монах", а "монах из Афона".

Какую же хитрую бестию вырастили, ты смотри) Предвкушаем, это еще далеко не все интересности о медиа-проекте Андроника.

"Перший Козацький" рассказал, что монах Андроник "с Афона" на самом деле, живет где-то неподалеку от Святой Горы (Иериссо, Неа Рода, Уранопули?) и только снимает видео на ее фоне.

Также, они привели доказательство того, что деятельность монаха, который поучает митрополита Феодосия, каким должен быть настоящий христианин, не всегда христианская.

Речь идет об аудиосообщении, которое Андроник отправил некоему Афанасию (мы знаем этого человека, поэтому уточнять детали не будем).

В этом разговоре Андроник, используя отнюдь не христианскую лексику, угрожает Афанасию "движем" и обещает ему "проблемы".

То, что Андроник - это лицемер, мы знали и раньше.

Удивляет другое: в комменты к Козакам набежали сторонники этого человека, которые объяснили его резкие высказывания тем, что "это здоровая реакция человека на клевету".

Но, дело в том, что Андроник - это человек, который отказывает другим в праве "здоровой реакции".

Ведь верующие УПЦ в Черкассах, отреагировали очень "здорово", когда группа рейдеров пришла отбирать их святыню - они встали на ее защиту.

Отметим, что никто из защитников не позволил себе материться в храме так, как матерились его захватчики, что позволило нам узнать почему Андроник "понимает" рейдеров, а не защитников: видимо, он с ними говорит на одном языке.

Второй момент: человек, который учит других быть христианами и правильно регировать на ситуации, подобные той, что произошла в Черкассах, должен бы сам реагировать по-христиански, когда на него, как он утверждает, клевещет.

Например, какой должна быть у христианина правильной реакция на клевету?

Господь Иисус Христос говорит так: "любите врагов ваших, благословляйте проклинающих вас, благотворите ненавидящим вас и молитесь за обижающих вас и гонящих вас".

Что непонятно Андронику?

Антоний Великий конкретно о клевете пишет следующее: "Если кто из вас потерпит клевету, пусть примет это с радостью и все свое предаст Господу, Который есть праведный Судия и Мздовоздаятель" (Добротолюбие, том 1).

Так что, и в Евангелии и у святых отцов четко описано, какой должна быть реакция христианина на клевету.

Такой ли она была у Андроника? Нет.

Тогда, может ли он учить других, как им поступать?

Ответ монаху Андронику

NB: Специально пишем по-русски, чтобы монаху Андронику не надо было переводить наш текст через гугл.

1. В одном из своих последних видео монах Андроник посвятил несколько минут разбору нашего поста, в котором мы отреагировали на его комментарий о событиях в Черкассах.

Сразу заметим, что тот пост был написан на эмоциях от возмущения позицией Андроника, который явно стал на сторону бандитов, пришедших захватывать храм. И естественно, чрезмерная эмоциональность стала причиной некоторых неточностей в тексте, за которые мы готовы извиниться.

Но, при этом, мы не будем извиняться за свою позицию в целом: все, что говорить монах Андроник об УПЦ - это манипуляция и наглая ложь.

Странно также, что он не ответил по существу на наш пост, а просто прицепился за детали, которые имеют второстепенное значение.

Еще более удивителен тот факт, что человек, называющий себя христианином и монахом, который пишет книги и рассуждает на духовные темы, вместо реальных аргументов, которые должны были бы опровергнуть наши слова, использует обычную уличную тактику - вешание ярлыков.

В частности, наш канал он назвал "зигованным" (то есть таким, что поддерживает войну). А раз канал "Лавра Лив" "зигованный" - то и говорить с нами не о чем.

В принципе, живя в Украине, мы к этому привыкли: каждый человек, кто у нас сомневается в "политике партии" и смеет не соглашаться с генеральной линией власти - это "агент Москвы". Без аргументов, без доводов, без фактов. Просто потому, что сомневаешься, или просто потому, что сказал такое слово как "демократия". Сразу вешают ярлык - и все, разговор окончен.

Таким же способом ведения дискуссии пользуется монах Андроник. Очень хотелось бы увидеть от него, хотя бы один наш пост, который бы оправдывал Путина, так называемую "военную операцию" или войну в целом. Не надо много - всего лишь один.

Естественно, что читатели нашего канала прекрасно знают, что таких постов нет. Как мог бы это узнать и Андроник. Но, не захотел. И назвал нас "зигованными", чем, конечно же, соглал.

Поэтому от своих слов о том, что он лжет, мы не отказываемся.

Точно также, как монах Андроник любит манипулировать Евангелием и святыми отцами.

Потому что, пользуется им точно так же, как пользуются различные сектанты.

Например, рассуждая о Черкассах, он вспоминает те евангельские места, в которых говорится о любви к врагам и молитве за них.

Но, кто сказал, во-первых, что тот же митрополит Софроний не любит своих врагов и не молится за них?

Во-вторых, почему цитация Евангелия Андроником настолько выборочна? Потому что, если бы он действительно хотел посмотреть на ситуацию в Черкассах по-Евангельски, то он вспомнил бы это место из него:

"И войдя Иисус в церковь, изгна вся продающия и купующия в церкви, и трапезы торжником испроверже, и седалища продающих голуби. И глагола им: писано есть: храм Мой храм молитвы наречется, вы же сотвористе и вертеп разбойником".

Кстати, Христос поступил так, будучи окружен толпой верующих, как пишет об этом блаженный Иероним Стридонский, и слелал это, по его же словам, "побуждаемый пылом духа, - согласно тому, что написано в Шестьдесят восьмом псалме: Ревность по доме Твоем снедает меня (Пс. 68:10)".

Другими словами, Господь, когда увидел, что в храме сидят люди, которые не верят в Бога, которые оскверняют его, и вместо молитвы - превращают в торжище, то Он не просто пожурил разбойников, а ПЕРЕВЕРНУЛ их столы, и использовав бич ВЫГНАЛ из храма.

Еще раз - Христос выгнал разбойников из храма.

Почему же тогда не имел права митртополит Феодосий выгонять бандитов и разбойников, которые матерились в храме, пили водку и пиво, оскверняли святыни, обокрали церковную кассу, и использовали оружие против верующих?

Андроник вообще видел, что происходило в Черкассах? Не сомневаемся. Тогда почему он отреагировал именно так, как отреагировал?

Потому что он, во-первых, симпатик ПЦУ, а во-вторых - для оправдания своей симпатии, использует манипуляции.

2. И если он считает себя христианином, то пора бы перестать говорить о том, что он хочет "разобраться в ситуации" в Украине. Он для себя уже давно разобрался. Так пусть просто людям не врет, а особенно, не врет тем, которые живут в Украине и видят, что тут происходит.

Мы с 2014 года наблюдаем, как, сначала УПЦ КП, а потом и ПЦУ, захватывали наши храмы, били наших верующих, жгли им домы, ломали двери церквей кувалдами, ломами, болгарками, а потом, захватив, оставляли их пустыми.

При этом, НИ ОДИН храм ПЦУ не был захвачен верующими УПЦ! НИ ОДИН!

Так кто же тогда постпупает как христиане, а кто - как разбойники?

Вот на этот вопрос пусть и ответит Андроник.

Про чергову маніпуляцію "веселого попа"

Група людей, яка працює під ніком "веселий піп", вкотре довела, що такі речі, як правда, їй не цікаві.

В своєму пості про суд над журналістами СПЖ, "веселий піп" задає ряд запитань, відповіді на які прекрасно знає від своїх друзів (чи кураторів?) з СБУ від поінформованих джерел.

Наприклад, "веселий піп" вдає, що не в курсі того судового процесу, який зараз відбувається стосовно журналістів з СПЖ. Але, справа в тому, що цей процес є максимально прозорим (принаймні, з боку СПЖ) і інформації про нього більше, ніж достатньо (є як текстові, так і відео-матеріали).

І саме журналісти СПЖ на кожному судовому засіданні задають одне і те ж питання стороні обвинувачення, яке звучить так: "З ким в фсб і моспатріархії СПЖ узгоджувала свої матеріали і інформаційні кампанії?".

Здавалося б, відповідь на це питання має бути максимально проста, адже, звинувачуючи СПЖ в держзраді, слідчі мали б мати залізобетонні аргументи: переписку з кураторами з фсб, завдання з моспатріархії, перерахунки коштів з росії. Проте, за півроку слідства до цього часу жодного подібного доказу СБУ не принесла до суду!

Але ж, якби ці докази були, то демонстрація їх переконала б і суд і суспільство в тому, що СПЖ дійсно якось співпрацювала з рф. Чому ж їх не демонструють? Та тому, що їх просто нема!

Тим більш дивно, що питання про докази ставить редакція "веселого попа", яка мала б з перших рук дізнатися про їх наявність.

З іншого боку, навіть у статті, скрін з якої привів "веселий піп" чітко говориться, що вся "доказова база" проти журналістів базується на матеріалах "лінгвістичної експертизи".

Тобто, наприклад є новина про те, що держсекретар і глава МЗС Британії відвідали собор УГКЦ в Лондоні. Так ось, згідно матеріалів справи (почитайте статтю, скрін з якої ви привели) "експерти визнали, що ця інформація не тільки принижує честь і гідність духовенства та парафіян ПЦУ, а ще й сприяє РФ у підривній діяльності проти України в інформаційній та релігійній сферах". Це як?

Також, "веселий піп" пише, що СПЖ - це проросійське видання. Але в чому саме полягає проросійськість? В тому, що від початку повномасштабного вторгнення СПЖ публікує максимально критичні матеріали стосовно позиції патріарха Кирилла і РПЦ? Чи в тому, що намагається пояснити православним християнам з Росії, що війна, яку Путін почав проти України - не має благословення Божого і не може називатися "священною" і будь-якою ще, окрім "каїнової"?

Ймовірно, для "веселого попа" проросійськість - це висвітлення тих антихристиянських справ, які чинять прибічники ПЦУ під час захоплення храмів УПЦ. Іншими словами, якщо будь-яка людина вважає, що ПЦУ порушує закон держави і Закони Божі, то така людина одразу штампується як проросійська.

Чи може, є ще якісь ознаки проросійськості?

Дуже хотілося б, щоб редакція "веселого попа" вказала, які саме конкретно матеріали СПЖ, починаючи з 2022 року, є проросійськими?

Представник ПЦУ розповів, як карають командири тих вірян УПЦ, які захищають свою Церкву.

Молодший сержан 107-ї бригади 92-го батальйону Тимко Леонід розповів, що командир відправив вірянку УПЦ Ларису Збурлюк на "нуль" за те, що вона посміла виступити на захист Церкви.

ПРИКМЕТНО, що військовий ВСУ відкрито, на камеру, розповідає про розположення бойових бригад на передовій і ніхто до відповідальності його не притягує.

ЗВЕРНІТЬ увагу також на той факт, що відео цієї розповіді засняв, а потім виклав до себе у ТікТок блогер з ПЦУ "священик" Василь Ковташ.

На даний момент це відео подивилися майже 20 000 разів.

Нагадати, за що судять митрополита Арсенія?