21 місяць бездіяльності та хаосу: робота транспорту Києва після повітряних тривог.
🕘 21 місяць пройшов з початку дії рішення Ради оборони Києва про зупинку (комунального) громадського транспорту під час тривог.
З 1 серпня 2022 по сьогодні в Києві пролунало понад 400 тривог (поза комендантський час) загальною тривалістю 430+ годин.
Але якщо ви думаєте, що громадський транспорт Києва не працював всього 400 годин, то сильно помиляєтесь.
За підрахунками "Пасажирів Києва" загальний час транспортного хаосу склав близько 1300 годин.
❗️Чому?
Цей час складається з самої зупинки транспорту під час тривог, до якого додається час, потрібний, щоб відновити роботу і стати в розклад. Цей час складає близько 1-2 годин – він корелює з часом оборотного рейсу на кожному маршруті, в залежності від його довжини.
Не зважаючи на заяви міської влади, що транспорт після тривог за 10 хвилин продовжуватиме рух за маршрутом, насправді відбувається наступне.
🚇 Метрополітен відновлює ритмічний рух менше ніж за 10 хвилин, і це, мабуть, єдина добра новина.
🚎 Наземний комунальний транспорт після тривог починає роботу дуже мляво, бо:
- під час тривог велика частина рухомого складу роз’їжджається по кінцевих, або до інших місць відстою (так-так, водії, про яких ніби дбає міська влада, продовжують працювати за кермом);
- та невелика кількість, що лишається на маршруті, відновлює рух одразу після відбою, не чекаючи повернення пасажирів або взагалі починаючи рух без пасажирів;
- з тої ще меншої частини, яка все ж бере пасажирів, деякі тролейбуси та трамваї ще й не їдуть до кінцевих, а розвертаються посередині маршруту;
- врешті той рухомий склад, що доїжджає до кінцевих, стає на них разом з тими хто приїхав на них під час тривоги і чекає свого часу відправлення за розкладом. Але не за розкладом, який можна знайти на сайті Київпастрансу, тобто у найближчий час відправлення, а за своїм індивідуальним, який є у кожного водія і який потребує значно довшого відстою для очікування.
▶️ Таким чином, виходить, що на маршрутах після відбою тривоги працює лише невелика частина рухомого складу, якому просто пощастило, що закінчення тривоги плюс-мінус співпало з тим часом і місцем, де вони б мали перебувати за розкладом.
❗️Але і це ще не все. Найбільш цинічною зі сторони міста є робота громадського транспорту після тривог увечері. А точніше його НЕробота. Якщо вам не пощастило і тривога закінчилася після 23 годин, то це виключно ваша проблема
Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, КМВА, Київпастрансу з Київським метрополітеном абсолютно начхати, як ви і ще тисячі таких нещасливчиків дістанетесь додому, або заночуєте на зупинці, в підземному переході чи на станції метро. Чомусь заїзд в депо водія автобуса, якого чекає спеціальна розвозка, або машиніста поїзда, який ночує в депо, у запланований час є важливішим ніж тих 50-100 пасажирів автобуса чи 500-1000 поїзда метро, яких вони висадили і залишив ночувати на зупинці чи станції.
🫠 Міська влада самоусунулась від проблеми і навіть не змогла чесно і відкрито сказати, що у випадку тривог у вечірні години, транспорт працювати не буде, а лише «народила» не визначене жодними документами і не виконуване в реальності «10 хвилин очікування і продовження руху за маршрутом».
❗️Чи є у всіх цих проблем вирішення? Звичайно, є.
Відновлення ритмічного руху наземного транспорту вдень не є проблемою взагалі, що власне демонструє метрополітен. Більш того у Київпастранса є для цього всі інструменти, зокрема електронний шляховий лист кожного водія, який може бути оновлений онлайн майже миттєво. Хоча метрополітен справляється з проблемою і з паперовими графіками.
Щодо виконання вечірніх рейсів після тривог, то технічно це не проблема апріорі. Не проблема навіть наявність комендантської години, як показує приклад Одеси, де працюють нічні маршрути.
🚷 Тож все можливо. Але ми в Києві: у нас недієздатний Київпастранс, радянський метрополітен, асфальтобетонобудівник Кандибор та представник утисненого місцевого самоврядування Кличко. Тому, шановні пасажири, продовжуємо страждати.
🕘 21 місяць пройшов з початку дії рішення Ради оборони Києва про зупинку (комунального) громадського транспорту під час тривог.
З 1 серпня 2022 по сьогодні в Києві пролунало понад 400 тривог (поза комендантський час) загальною тривалістю 430+ годин.
Але якщо ви думаєте, що громадський транспорт Києва не працював всього 400 годин, то сильно помиляєтесь.
За підрахунками "Пасажирів Києва" загальний час транспортного хаосу склав близько 1300 годин.
❗️Чому?
Цей час складається з самої зупинки транспорту під час тривог, до якого додається час, потрібний, щоб відновити роботу і стати в розклад. Цей час складає близько 1-2 годин – він корелює з часом оборотного рейсу на кожному маршруті, в залежності від його довжини.
Не зважаючи на заяви міської влади, що транспорт після тривог за 10 хвилин продовжуватиме рух за маршрутом, насправді відбувається наступне.
🚇 Метрополітен відновлює ритмічний рух менше ніж за 10 хвилин, і це, мабуть, єдина добра новина.
🚎 Наземний комунальний транспорт після тривог починає роботу дуже мляво, бо:
- під час тривог велика частина рухомого складу роз’їжджається по кінцевих, або до інших місць відстою (так-так, водії, про яких ніби дбає міська влада, продовжують працювати за кермом);
- та невелика кількість, що лишається на маршруті, відновлює рух одразу після відбою, не чекаючи повернення пасажирів або взагалі починаючи рух без пасажирів;
- з тої ще меншої частини, яка все ж бере пасажирів, деякі тролейбуси та трамваї ще й не їдуть до кінцевих, а розвертаються посередині маршруту;
- врешті той рухомий склад, що доїжджає до кінцевих, стає на них разом з тими хто приїхав на них під час тривоги і чекає свого часу відправлення за розкладом. Але не за розкладом, який можна знайти на сайті Київпастрансу, тобто у найближчий час відправлення, а за своїм індивідуальним, який є у кожного водія і який потребує значно довшого відстою для очікування.
▶️ Таким чином, виходить, що на маршрутах після відбою тривоги працює лише невелика частина рухомого складу, якому просто пощастило, що закінчення тривоги плюс-мінус співпало з тим часом і місцем, де вони б мали перебувати за розкладом.
❗️Але і це ще не все. Найбільш цинічною зі сторони міста є робота громадського транспорту після тривог увечері. А точніше його НЕробота. Якщо вам не пощастило і тривога закінчилася після 23 годин, то це виключно ваша проблема
Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, КМВА, Київпастрансу з Київським метрополітеном абсолютно начхати, як ви і ще тисячі таких нещасливчиків дістанетесь додому, або заночуєте на зупинці, в підземному переході чи на станції метро. Чомусь заїзд в депо водія автобуса, якого чекає спеціальна розвозка, або машиніста поїзда, який ночує в депо, у запланований час є важливішим ніж тих 50-100 пасажирів автобуса чи 500-1000 поїзда метро, яких вони висадили і залишив ночувати на зупинці чи станції.
🫠 Міська влада самоусунулась від проблеми і навіть не змогла чесно і відкрито сказати, що у випадку тривог у вечірні години, транспорт працювати не буде, а лише «народила» не визначене жодними документами і не виконуване в реальності «10 хвилин очікування і продовження руху за маршрутом».
❗️Чи є у всіх цих проблем вирішення? Звичайно, є.
Відновлення ритмічного руху наземного транспорту вдень не є проблемою взагалі, що власне демонструє метрополітен. Більш того у Київпастранса є для цього всі інструменти, зокрема електронний шляховий лист кожного водія, який може бути оновлений онлайн майже миттєво. Хоча метрополітен справляється з проблемою і з паперовими графіками.
Щодо виконання вечірніх рейсів після тривог, то технічно це не проблема апріорі. Не проблема навіть наявність комендантської години, як показує приклад Одеси, де працюють нічні маршрути.
🚷 Тож все можливо. Але ми в Києві: у нас недієздатний Київпастранс, радянський метрополітен, асфальтобетонобудівник Кандибор та представник утисненого місцевого самоврядування Кличко. Тому, шановні пасажири, продовжуємо страждати.
Добиваємо вже 7 петицію про скасування зупинки комунального транспорту під час тривог
Потрібно всього 800 підписів.
Київ Цифровий
Сайт Київради
З жодного питання у Києві не було такої кількості успішних петицій, але влада столиці це питання ігнорує, прикриваючись військовими і нібито турботою про безпеку людей.
Але ми чудово пам'ятаємо, як Кличко обмовився, що це робиться виключно, щоб не нести відповідальність. Як і за багато інших питань у Києві.
Якщо більшість міст скасували рішення про зупинку транспорту через шкоду і неефективність, то лише Київ, Івано-Франківськ та Хмельницький продовжують вперто це робити.
Варто це питання в Києві знову підняти.
Потрібно всього 800 підписів.
Київ Цифровий
Сайт Київради
З жодного питання у Києві не було такої кількості успішних петицій, але влада столиці це питання ігнорує, прикриваючись військовими і нібито турботою про безпеку людей.
Але ми чудово пам'ятаємо, як Кличко обмовився, що це робиться виключно, щоб не нести відповідальність. Як і за багато інших питань у Києві.
Якщо більшість міст скасували рішення про зупинку транспорту через шкоду і неефективність, то лише Київ, Івано-Франківськ та Хмельницький продовжують вперто це робити.
Варто це питання в Києві знову підняти.
📊 Результати опитування пасажирів Києва
У квітні ми провели 2 опитування з метою дізнатись думку пасажирів з нагальних питань, кожне з яких тривало трохи більше доби. Ділимось з вами результатами.
✅🚌 71% (або 91% від тих, хто визначився) підтримали запровадження одного автобусного маршруту 7+24 замість двох існуючих.
Всього проголосувало - 583 пасажири.
✅🚶 68% (або 82% від тих, хто визначився) підтримали запровадження нерегульованого наземного переходу біля зал. ст. "Київ-Волинський", що продублює підземний.
Всього проголосувало - 579 пасажирів.
Значно більше половини підписників каналу, що проголосували, підтримали наші пропозиції, тому найближчим часом скеруємо їх на Департамент транспортної інфраструктури КМДА.
У квітні ми провели 2 опитування з метою дізнатись думку пасажирів з нагальних питань, кожне з яких тривало трохи більше доби. Ділимось з вами результатами.
✅
Всього проголосувало - 583 пасажири.
✅🚶 68% (або 82% від тих, хто визначився) підтримали запровадження нерегульованого наземного переходу біля зал. ст. "Київ-Волинський", що продублює підземний.
Всього проголосувало - 579 пасажирів.
Значно більше половини підписників каналу, що проголосували, підтримали наші пропозиції, тому найближчим часом скеруємо їх на Департамент транспортної інфраструктури КМДА.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from ПроМобільність
🚄 🚎 Дайджест новин громадського транспорту цього тижня – у Чернігові проблеми з компенсацією перевізникам, в Одесі можуть заборонити рух на персональному електротранспорті у парках.
🚌 У Чернігові начальник МВА Дмитро Брижинський блокує рішення про виплату часткової компенсації перевізникам за здійснені у березні громадські перевезення. Через це 1-2 травня частина громадського транспорту навіть не вийшла на маршрути 1-2 травня, утім наразі рух громадського транспорту відновлено. Це рішення Брижинський аргументує тим, що в.о. міського голови Чернігова Олександр Ломако попросив у нього збільшити суму компенсації окремим перевізникам з 6 до 9 мільйонів гривень.
Наразі перевізники, які виконують такі умови як перевезення на низькопідлогових машинах середньої чи великої місткості, дотримання графіків руху, відсутність перевищення швидкості тощо, мають право отримувати компенсацію з міського бюджету. Загалом міським бюджетом передбачено 75 млн грн на рік або 6,25 млн грн на місяць компенсацій перевізникам. Утім, у лютому перевізники виконали транспортних послуг наблизько 9 318 000, а місто сплатило 8 700 000. У березні ж перевізники виконали послуг на суму 9 336 000 гривень.
📱 У Чернівцях запрацював мобільний застосунок IQ Ticket. Завдяки ньому можна безкоштовно отримати віртуальну транспортну картку, а також оплачувати проїзд за допомогою QR-коду на валідаторі. Також передбачена можливість оплатити проїзд декількох пасажирів однією карткою. Наразі додаток ще тестують.
🚍 У Житомирі на маршрути випустили автобуси, які були передані німецьким містом Дортмундом як гуманітарна допомога. До цього вони майже рік не використовувалися через брак водіїв. При цьому, заступник Житомирського міського голови Олександр Шевчук повідомив, що автобуси були випущені на маршрут у зв'язку з поминальними та передвеликодніми днями, і наразі невідомо, чи будуть вони і надалі ходити. Загальна пасажиромісткість автобусів марки MAN A 21 (на фото), які були передані Житомиру, складає понад 70 місць, 38 з яких – місця для сидіння.
🚫 В Одесі на Трасі здоров’я з 1 травня заборонили рух усіх транспортних засобів крім велосипедів. За словами міського голови, Геннадія Труханова, згодом подібну заборону планується впровадити й у парках Одеси. З 2021-го року для користувачів персонального електротранспорту діє обмеження швидкості при русі у парках та скверах до 12 км/год.
🚂 За 4 місяці 2024-го року Укрзалізниця у далекому сполученні перевезла на 25% більше пасажирів, ніж торік за аналогічний період. Про це повідомили у Facebook компанії. Загалом з січня по квітень 2024-го року "Укрзалізниця" перевезла 8,43 млн пасажирів. 93% поїздів "Укрзалізниці" у внутрішньому сполученні прибували вчасно, а лідерами за рівнем задоволеності пасажирів (90% NPS) залишаються жіночі вагони в усіх напрямках курсування. Найбільше зростання сталося на напрямку Київ – Хелм (+87%).
Фото – Суспільне Житомир.
#про_UA #про_читати
🚌 У Чернігові начальник МВА Дмитро Брижинський блокує рішення про виплату часткової компенсації перевізникам за здійснені у березні громадські перевезення. Через це 1-2 травня частина громадського транспорту навіть не вийшла на маршрути 1-2 травня, утім наразі рух громадського транспорту відновлено. Це рішення Брижинський аргументує тим, що в.о. міського голови Чернігова Олександр Ломако попросив у нього збільшити суму компенсації окремим перевізникам з 6 до 9 мільйонів гривень.
Наразі перевізники, які виконують такі умови як перевезення на низькопідлогових машинах середньої чи великої місткості, дотримання графіків руху, відсутність перевищення швидкості тощо, мають право отримувати компенсацію з міського бюджету. Загалом міським бюджетом передбачено 75 млн грн на рік або 6,25 млн грн на місяць компенсацій перевізникам. Утім, у лютому перевізники виконали транспортних послуг наблизько 9 318 000, а місто сплатило 8 700 000. У березні ж перевізники виконали послуг на суму 9 336 000 гривень.
📱 У Чернівцях запрацював мобільний застосунок IQ Ticket. Завдяки ньому можна безкоштовно отримати віртуальну транспортну картку, а також оплачувати проїзд за допомогою QR-коду на валідаторі. Також передбачена можливість оплатити проїзд декількох пасажирів однією карткою. Наразі додаток ще тестують.
🚍 У Житомирі на маршрути випустили автобуси, які були передані німецьким містом Дортмундом як гуманітарна допомога. До цього вони майже рік не використовувалися через брак водіїв. При цьому, заступник Житомирського міського голови Олександр Шевчук повідомив, що автобуси були випущені на маршрут у зв'язку з поминальними та передвеликодніми днями, і наразі невідомо, чи будуть вони і надалі ходити. Загальна пасажиромісткість автобусів марки MAN A 21 (на фото), які були передані Житомиру, складає понад 70 місць, 38 з яких – місця для сидіння.
🚫 В Одесі на Трасі здоров’я з 1 травня заборонили рух усіх транспортних засобів крім велосипедів. За словами міського голови, Геннадія Труханова, згодом подібну заборону планується впровадити й у парках Одеси. З 2021-го року для користувачів персонального електротранспорту діє обмеження швидкості при русі у парках та скверах до 12 км/год.
🚂 За 4 місяці 2024-го року Укрзалізниця у далекому сполученні перевезла на 25% більше пасажирів, ніж торік за аналогічний період. Про це повідомили у Facebook компанії. Загалом з січня по квітень 2024-го року "Укрзалізниця" перевезла 8,43 млн пасажирів. 93% поїздів "Укрзалізниці" у внутрішньому сполученні прибували вчасно, а лідерами за рівнем задоволеності пасажирів (90% NPS) залишаються жіночі вагони в усіх напрямках курсування. Найбільше зростання сталося на напрямку Київ – Хелм (+87%).
Фото – Суспільне Житомир.
#про_UA #про_читати
Forwarded from Гроші на ЗСУ
1 мільярд 367 мільйонів гривень – саме такий кошторис капітального ремонту вулиці Богатирської, довжиною 4,4 кілометри 🤦🏻♀️
Для порівняння – цього вистачить, щоб поремонтувати всі існуючі тротуари і понизити всі бордюри у одному з районів Києва, побудувати платформи на усіх трамвайних зупинках або продублювати всі підземні переходи міста наземними ‼️
👉🏻 У воєнний час недоцільно витрачати понад мільярд гривень на капітальний ремонт вулиці без заміни мереж, ще по застарілому проекту, який передбачає облаштування незручної і небезпечної інфраструктури для пішоходів, людей на колісних кріслах та велосипедистів.
Варто згадати про автомобільну розв'язку на цій же вулиці за 2 мільярди гривень, яка не має доведеної ефективності і лише ускладнює рух пішоходів🤔
Просто поремонтувати тротуари і понизити бордюри на Богатирській коштувало б мінімум у 10 разів дешевше капітального ремонту, вартість якого ще зросте 😬
Підписуй петицію, якщо теж вважаєш, що мільярд гривень спрямували на покращення безбар’єрності міста 👆🏻
Для порівняння – цього вистачить, щоб поремонтувати всі існуючі тротуари і понизити всі бордюри у одному з районів Києва, побудувати платформи на усіх трамвайних зупинках або продублювати всі підземні переходи міста наземними ‼️
👉🏻 У воєнний час недоцільно витрачати понад мільярд гривень на капітальний ремонт вулиці без заміни мереж, ще по застарілому проекту, який передбачає облаштування незручної і небезпечної інфраструктури для пішоходів, людей на колісних кріслах та велосипедистів.
Варто згадати про автомобільну розв'язку на цій же вулиці за 2 мільярди гривень, яка не має доведеної ефективності і лише ускладнює рух пішоходів🤔
Просто поремонтувати тротуари і понизити бордюри на Богатирській коштувало б мінімум у 10 разів дешевше капітального ремонту, вартість якого ще зросте 😬
Підписуй петицію, якщо теж вважаєш, що мільярд гривень спрямували на покращення безбар’єрності міста 👆🏻
Forwarded from Націонал-Урбанізм ✙
З настанням сприятливої погоди комунальні служби Києва відновили роботи з благоустрою. Зокрема почали працювати над забезпеченням інклюзивності міського простору: ШЕУ Голосіївського району відзвітувало про виконання робіт на кількох вулицях.
Серед них — локації, що фігурували у лютневому дослідженні студентів КНУ, яке ми з вами вже обговорювали, тож можемо порівняти до та після. Під час проведення дослідження ситуація тут була вкрай незадовільною — нині ж варто відзначити ненайгіршу якість виконання робіт: пониження реалізовані в рівень з дорогою та в ширину всього переходу.
Втім, не обходиться без «але». Так на перехресті вулиць Лабораторної та Великої Васильківської роботи було здійснено на п'яти із восьми підходів. Аналогічна ситуація і на перехресті вулиць Фізкультури та Великої Васильківської — три із шести підходів стали інклюзивними.
Безумовно, сам факт навіть часткового покращення доступності переходів є позитивним. Та головний акцент у дослідженні було зроблено на хаотичності й непослідовності — і тут ми знову її бачимо. Хотілося б, аби така ситуація була виправлена в майбутньому.
Серед них — локації, що фігурували у лютневому дослідженні студентів КНУ, яке ми з вами вже обговорювали, тож можемо порівняти до та після. Під час проведення дослідження ситуація тут була вкрай незадовільною — нині ж варто відзначити ненайгіршу якість виконання робіт: пониження реалізовані в рівень з дорогою та в ширину всього переходу.
Втім, не обходиться без «але». Так на перехресті вулиць Лабораторної та Великої Васильківської роботи було здійснено на п'яти із восьми підходів. Аналогічна ситуація і на перехресті вулиць Фізкультури та Великої Васильківської — три із шести підходів стали інклюзивними.
Безумовно, сам факт навіть часткового покращення доступності переходів є позитивним. Та головний акцент у дослідженні було зроблено на хаотичності й непослідовності — і тут ми знову її бачимо. Хотілося б, аби така ситуація була виправлена в майбутньому.
👩🦽 Скільки коштує безбар'єрність?
Ми часто чуємо від міської влади фразу "немає коштів". Це означає, що пріоритети у фінансуванні - неправильні.
🛣 Як приклад, планується чергове перекладання асфальту на Богатирській за 1,3 мільярди гривень!
Це в додаток до багаторівневої розв'язки за 2 млрд грн планують зробити капітальний ремонт самої вулиці.
💰 Ми порахували, що можна зробити на 1,3 млрд грн. Наприклад:
- облаштувати пониження на усіх 7 500 наземних переходах Києва за 515 млн грн.
- відремонтувати покриття на понад 175 кілометрах тротуарів (шириною 3 метри) за 800 млн грн.
🚦 Також 1,3 млрд грн це орієнтовна вартість дублювання усіх (їх близько 300) під- та надземних пішохідних переходів наземними.
Виявляється безбар'єрність це не так вже і дорого, якщо не витрачати кошти на реалізацію недолугих проектів.🤑
В чому проблеми проекту капремонту вул. Богатирської ми напишемо в понеділок.
Але вже зараз ви можете підписати петицію за перенаправлення коштів з Богатирської на фінансування заходів з безбар'єрності:
Сайт петицій
Київ Цифровий
На фото: вул. Богатирська © AMY / Wikimedia Commons
Ми часто чуємо від міської влади фразу "немає коштів". Це означає, що пріоритети у фінансуванні - неправильні.
🛣 Як приклад, планується чергове перекладання асфальту на Богатирській за 1,3 мільярди гривень!
Це в додаток до багаторівневої розв'язки за 2 млрд грн планують зробити капітальний ремонт самої вулиці.
💰 Ми порахували, що можна зробити на 1,3 млрд грн. Наприклад:
- облаштувати пониження на усіх 7 500 наземних переходах Києва за 515 млн грн.
- відремонтувати покриття на понад 175 кілометрах тротуарів (шириною 3 метри) за 800 млн грн.
🚦 Також 1,3 млрд грн це орієнтовна вартість дублювання усіх (їх близько 300) під- та надземних пішохідних переходів наземними.
Виявляється безбар'єрність це не так вже і дорого, якщо не витрачати кошти на реалізацію недолугих проектів.
В чому проблеми проекту капремонту вул. Богатирської ми напишемо в понеділок.
Але вже зараз ви можете підписати петицію за перенаправлення коштів з Богатирської на фінансування заходів з безбар'єрності:
Сайт петицій
Київ Цифровий
На фото: вул. Богатирська © AMY / Wikimedia Commons
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Управа КПТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Націонал-Урбанізм ✙
Часом можна порівнювати бюджети українських громад із громадами ЄС — і дивуватися, як вони реалізовують значно більше проєктів, будучи не настільки багатшими, як можна було б уявити.
А відповідь проста — європейське фінансування, яке у випадку транспортних чи екологічних проєктів часто покриває чи не всі витрати. Так, наприклад, будівництво тролейбусної лінії до аеропорту у Празі коштувало міському бюджету лише 1% від загальної суми (ЄС виділив 352 млн. крон), а трамвайну колію до району Slivenec Союз профінансував на 95%.
Втім, звісно, починається все з політичної волі — адже розробляють проєкти та подають їх на співфінансування самі міста. ЄС — лише інструмент, який ми після нашого вступу, коли б він не стався, маємо вміти правильно використовувати. Чи зможе Львів — сумнівів немає. Чи зможе Київ — велике питання.
А відповідь проста — європейське фінансування, яке у випадку транспортних чи екологічних проєктів часто покриває чи не всі витрати. Так, наприклад, будівництво тролейбусної лінії до аеропорту у Празі коштувало міському бюджету лише 1% від загальної суми (ЄС виділив 352 млн. крон), а трамвайну колію до району Slivenec Союз профінансував на 95%.
Втім, звісно, починається все з політичної волі — адже розробляють проєкти та подають їх на співфінансування самі міста. ЄС — лише інструмент, який ми після нашого вступу, коли б він не стався, маємо вміти правильно використовувати. Чи зможе Львів — сумнівів немає. Чи зможе Київ — велике питання.
💸 20,3 мільярда гривень — загальна сума (реально та потенційно - примітка ПК) профуканих Департаментом транспортної інфраструктури грошей, які виявила Держаудитслужба у 2023 році.
Для порівняння, 20,3 мільярда — це понад чверть усіх доходів київського бюджету за минулий рік.
У цю суму аудитори включають «реальні та потенційні упущені вигоди, непродуктивні витрати, пов'язані з виконанням робіт з ремонту та утриманням об’єктів транспортної інфраструктури, утриманням автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури».
Саме тому директора Дептрансу Руслана Кандибора ніхто не звільнить, не зважаючи на будь-які петиції. Адже треба дивитися у завтрашній день, де десяток-другий мільярдів ой як стануть у пригоді.
Публічний звіт ДАСУ
(с) Сергій Пасюта
Для порівняння, 20,3 мільярда — це понад чверть усіх доходів київського бюджету за минулий рік.
У цю суму аудитори включають «реальні та потенційні упущені вигоди, непродуктивні витрати, пов'язані з виконанням робіт з ремонту та утриманням об’єктів транспортної інфраструктури, утриманням автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури».
Саме тому директора Дептрансу Руслана Кандибора ніхто не звільнить, не зважаючи на будь-які петиції. Адже треба дивитися у завтрашній день, де десяток-другий мільярдів ой як стануть у пригоді.
Публічний звіт ДАСУ
(с) Сергій Пасюта
🛣 Що не так з проектом капітального ремонту вулиці Богатирської?
Богатирська - вулиця в Оболонському районі, що веде до виїзду з міста в напрямку Вишгорода. У середині 1980-х вулицю реконструювали і перетворили на швидкісну магістраль, але при цьому залишили там нерегульовані наземні переходи.
16 квітня голова КМВА генерал Попко затвердив робочий проект капітального ремонту вулиці за 1,3 млрд. Одразу зазначимо - вартість ремонту збільшиться, адже було затверджено проект 2021 року у відповідних цінах, отже його потрібно буде коригувати.
Проте старий проект віришили затвердити, адже в цьому випадку після коригування не потрібно буде проводити повторний тендер. У проекті, до речі, навіть немає вже майже добудованої розв'язки на перетині з вул. Полярною. Будуть зносити? 😅
🚧 Що не так з проектними рішеннями*:
1. Суміщені велосипедно-пішохідні доріжки на чверті довжини вулиці за наявності смуг по 3,5-4 метри - при тому, що ДБН на вулицях регульованого руху дозволяє облаштовувати смуги по 3 метри, замовник вирішив не звужувати проїзну частину, щоб зробити окремі велодоріжки, а стимулювати водіїв їхати якнайшвидше.
2. Нерегульовані наземні пішохідні переходи через 3-4 смуги руху - в рамках капремонту за 1,3 млдр грн не змогли перебачити будівництво світлофорних об'єктів, щоб не наражати пішоходів на небезпеку🤦♂️
За даними Uber максимальна швидкість потоку у 2019 році (у період обмеження 50 км/год) на цій вулиці перевищувала 80 км/год. І це з існуючим асфальтним покриттям.
3. Нерегульовані переходи і велопереїзди на прямих ділянках з'їздів на дублер - пряма ділянка дозволяє водіям не знижувати швидкість, що буде зумовлювати аварійні ситуації.
Аналогічна ділянка на з'їзді з просп. Бандери на ту ж Богатирську вже має перелік загиблих пішоходів.
❗️ Загалом варто сказати - цей капітальний ремонт не потрібен.
Це зайва витрата коштів на безглузде перекладання асфальту, що не передбачає безпечної пішохідної та велосипедної інфраструктури, а лише за величезні гроші консервує помилки середнини 80-х років минулого сторіччя.
Тому потрібно відмовитись від капремонту Богатирської, а натомість збільшити фінансування заходів з безбар'єрності!
І вже зараз ви можете це підримати підписавши відповідну петицію:
Сайт петицій
Київ Цифровий
* наразі Київавтодор прибрав ОДР проекту зі свого сайту, але у нас всі матеріали збережені. Їх фрагменти залишимо у коментарях до цього допису.
Богатирська - вулиця в Оболонському районі, що веде до виїзду з міста в напрямку Вишгорода. У середині 1980-х вулицю реконструювали і перетворили на швидкісну магістраль, але при цьому залишили там нерегульовані наземні переходи.
16 квітня голова КМВА генерал Попко затвердив робочий проект капітального ремонту вулиці за 1,3 млрд. Одразу зазначимо - вартість ремонту збільшиться, адже було затверджено проект 2021 року у відповідних цінах, отже його потрібно буде коригувати.
Проте старий проект віришили затвердити, адже в цьому випадку після коригування не потрібно буде проводити повторний тендер. У проекті, до речі, навіть немає вже майже добудованої розв'язки на перетині з вул. Полярною. Будуть зносити? 😅
🚧 Що не так з проектними рішеннями*:
1. Суміщені велосипедно-пішохідні доріжки на чверті довжини вулиці за наявності смуг по 3,5-4 метри - при тому, що ДБН на вулицях регульованого руху дозволяє облаштовувати смуги по 3 метри, замовник вирішив не звужувати проїзну частину, щоб зробити окремі велодоріжки, а стимулювати водіїв їхати якнайшвидше.
2. Нерегульовані наземні пішохідні переходи через 3-4 смуги руху - в рамках капремонту за 1,3 млдр грн не змогли перебачити будівництво світлофорних об'єктів, щоб не наражати пішоходів на небезпеку
За даними Uber максимальна швидкість потоку у 2019 році (у період обмеження 50 км/год) на цій вулиці перевищувала 80 км/год. І це з існуючим асфальтним покриттям.
3. Нерегульовані переходи і велопереїзди на прямих ділянках з'їздів на дублер - пряма ділянка дозволяє водіям не знижувати швидкість, що буде зумовлювати аварійні ситуації.
Аналогічна ділянка на з'їзді з просп. Бандери на ту ж Богатирську вже має перелік загиблих пішоходів.
❗️ Загалом варто сказати - цей капітальний ремонт не потрібен.
Це зайва витрата коштів на безглузде перекладання асфальту, що не передбачає безпечної пішохідної та велосипедної інфраструктури, а лише за величезні гроші консервує помилки середнини 80-х років минулого сторіччя.
Тому потрібно відмовитись від капремонту Богатирської, а натомість збільшити фінансування заходів з безбар'єрності!
І вже зараз ви можете це підримати підписавши відповідну петицію:
Сайт петицій
Київ Цифровий
* наразі Київавтодор прибрав ОДР проекту зі свого сайту, але у нас всі матеріали збережені. Їх фрагменти залишимо у коментарях до цього допису.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💸 Метро на Виноградар: як родич Тищенка пов’язаний із кримінальною справою по "розпилу" 140 мільйонів — розбиралися журналісти з BIHUS.Info
🤔 Метро на Виноградар у Києві мали добудувати ще у 2021 році. У цей проєкт влили мільярди зі столичного бюджету, однак він досі не завершений. А кількість кримінальних історій навколо нього — вражає.
Восени 2022-го "Київметробуд" виділив 140 млн бюджетних гривень фірмі “Позитив-В” — як аванс на закупівлю матеріалів для будівництва. “Позитив-В”, у свою чергу, розкинула бюджетні мільйони іншим фірмам — ймовірно, фіктивним. За даними слідства, “з метою подальшого розподілення між учасниками схеми”.
👉🏼 Як "Позитив-В" пов'язаний з рідними Тищенка і кому врешті дісталися 140 мільйонів — дивіться у відео
Джерело: ЧЕСНО.Київ
🤔 Метро на Виноградар у Києві мали добудувати ще у 2021 році. У цей проєкт влили мільярди зі столичного бюджету, однак він досі не завершений. А кількість кримінальних історій навколо нього — вражає.
Восени 2022-го "Київметробуд" виділив 140 млн бюджетних гривень фірмі “Позитив-В” — як аванс на закупівлю матеріалів для будівництва. “Позитив-В”, у свою чергу, розкинула бюджетні мільйони іншим фірмам — ймовірно, фіктивним. За даними слідства, “з метою подальшого розподілення між учасниками схеми”.
👉🏼 Як "Позитив-В" пов'язаний з рідними Тищенка і кому врешті дісталися 140 мільйонів — дивіться у відео
Джерело: ЧЕСНО.Київ
YouTube
Метро стоїть, 140 млн зникли: як фірми оточення рідні Тищенка "вивели" бюджетні мільйони
Долучайтеся до Inzhur Ocean: https://www.inzhur.reit/funds/oceanКонсультація — через Tg-бот: https://t.me/inzhurREIT_botБудівництво метро на Виноградар мали ...