Якщо хочете дізнатись більше про долю і перспективи гуманітарних автобусів - заходьте на 🌐 AlltransUA:

Чому Київ не використовує гуманітарні автобуси, або "секретна гуманітарка, дубль 2"? - VitaliyUkrainskiy

Вже третій рік в нас триває війна, і ми призвичаїлись до того, що нам відправляють гуманітарні автобуси. Хоча значна частина з них курсує на маршрутах міста, однак так чи інакше є частина, про поставки якої ми навіть не знали, або деякі автобуси просто утримуються в таємниці.

До прикладу: про партію автобусів з Тампере, яка знаходиться в АП8 - Lahti Scala і Volvo 8700BLE ніде не згадували, хоча ці автобуси змогли б запросто замінити ранні 203-і мази, які перетворились на вбитих корчів(до прикладу можна привести автобуси з б/н №1852 (проблемні двері, які не завжди відкриваються, загальний вбитий стан салону та двигун, який перегрівається) і №1881 (задні двері не працюють, розбите скло, іржа та протікання салону))

Неоголошена гуманітарка також поступала і в АП5 з дочірніх підприємств "Дойчебану " та Гамбурзькі Сitaro 2010 року (вони навіть обладнані кондиціонерами), які б запросто змогли замінити втомлені мази-203, яких в АП5 достатньо.
Також варто не забувати про АП6, де вже півроку простоюють два 18-метрові Соляріси з Гданську, і в умовах, коли Києву конче необхідні автобуси великої місткості - це виглядає, як знущання над пасажирами.

І завершити тему можна деякими автобусами, які перебувають в Києві, але доля яких невідома - як от наприклад Ірісбаси, приміські автобуси (видно в АП6 на фото з Солярісами і АП8) та двоповерхові Man A39DD, які так і стоять на СТОА (КПТ колись розповідав, що вони непридатні для експлуатації в місті, однак є багато маршрутів, куди вони будуть придатні і де вони цілком проходять по висоті).

Необхідно також згадати, що завдяки великій кількості гуманітарних автобусів в Києві можна було б відправляти мази-203 в інші міста України, де вони дійсно потрібніше. До прикладу можна привести Дніпро або інші міста України, які постраждали від обстрілів і які потребують нової техніки.

Тож чи не варто звернутись щодо того, щоб КПТ дали більш прийнятну відповідь, що очікує ці автобуси і коли вони вийдуть на маршрути?

🌐 Що стосується конкретно Києва. Чи потрібна нам гуманітарка в цілому? Давайте розбиратись. - Santehnik (Іван Черниш)

Так, зараз працює близько 360 автобусів, а на 02.2022 у Київпастрансу працювало близько 520 машин на лінії. Здавалось би - випуск суттєво впав і мав би утворитись профіцит машин, але ~20 з них було А092, ще частину випуску складали МАЗ-103, ЛАЗ-А183 та МАЗ-105 які вже не працюють. Так сталось що частину А183/МАЗ-103/107 було мобілізовано, ще частину було поставлено під паркан у зв'язку з моральною втомою, а А092 виведено з регулярної експлуатації, а ще 30 автобусів було передано в місто Дніпро. Також частина машин що зараз є в парках КПТ виконує регулярні перевезення на замовлення ТЦК та СП, або наряди військових частин, що зменшує можливості по випуску машин.

Я не буду вдаватись в деталі кого що і куди поділось, але можу сказати що з урахуванням всіх нюансів Київ здатен забезпечувати поточний випуск чисто своїми МАЗами і не випускати жодного гуманітарного автобуса. Про відновлення до 500 машин мова найближчими роками йти не буде, для цього немає економічних можливостей та людських ресурсів.

То навіщо ж тоді потрібна гуманітарка? В Києві існує так званий "резерв на випадок відключення електротранспорту", який передбачає той факт що водії тролейбусів перейдуть на автобуси (для цього вони проходили навчання в УКК Київпастрансу під час минулого блекауту) для забезпечення перевезень і тоді з'явиться потреба в додатковій техніці. Якщо зараз плановий випуск складає близько 360 машин, то на випадок блекауту він зросте до ~430 машин. У такому випадку гуманітарні автобуси будуть потрібні і та кількість техніки що зараз є в Київпастрансі цілком задовольнить потребу.

Саме тому виходить так що навіть та техніка що є зараз не повноцінно використовується, але вона має знаходитись в Києві. Додаткова техніка що надійшла не має якогось практичного сенсу наразі, але у випадку проблем з енергетикою - вона буде потрібна.

Якщо брати в цілому ситуацію з гуманітаркою по всій Україні, то тут є декілька великих проблем з нею пов'язаних.

Децентралізованість процесу передачі техніки.

Наприклад є Швеція, де в країні декілька ключових великих операторів і як наслідок велика однотипність рухомого складу.
Вони передали декілька крупних партій з десятків машин, це Transdev, Swebus, тощо.
Це відносно свіжі автобуси +- 2009-2012 років, тому що в Швеції дуже розвинута культура контрактів на транспортну роботу і старі автобуси просто не потрібні.

А з іншого боку є Німеччина де тисячі операторів та мільйон дрібних ФОПів і все це працює за складними схемами, як наслідок автобусів багато і різних.

І от Швеція передає багато однотипних автобусів в Україну, після чого вони розїждаються по різним школам в кількості 1-2 штуки на громаду. А в Німеччині навпаки, для Києва Мюнхен оголошував про збір автобусів, зібрав по всій Німеччині 3 десятки РІЗНИХ машин з різних міст і передає в одне місце - Київ.
Як наслідок в одному випадку однотипні автобуси розбрелись по різним громадам, а в іншому випадку різнотипні автобуси надійшли в одне місто - Київ.

Найбільш ефективною схемою є прямий контакт між донорами та отримувачами. Як в Харкові, вони стабільно отримують +- однотипний рухомий склад від одних і тих же надавачів.
Така система не дозволяє отримати багато, але дозволяє отримати однотипну техніку та подальшу сервісно-технічну допомогу.
Тому що знову таки, коли передається з одного місця в інше, то є контакт, є досвід і є можливість обмінятись цим досвідом.
А коли техніку передали через треті руки, то і питати як то все потім лагодити нема в кого.

Невідповідність отримувачів техніки та реальних потреб.

Той же Київ отримує гуманітарку не тому що він її сильно потребує, а тому що на цьому збирають політичні бали як надавачі техніки, так і отримувачі.
Думаєте Київ один такий? В Херсоні 32 машини стоять під парканом, в Ірпені 2 машини вже другий рік стоять під парканом і це можна продовжувати далі. Так буває.