Як Симоненко в вірші описав
Що серце прагне карооку
Не спокійну, вперту та лукаву
На яку б звисока і не глянув

Я люблю її
Як цвіт троянди, що отримав розквіт на весні
Чарівні очі наче пелюстки
А фігура як стебло
Так запала в серці
Що почуття ніяк не описати
Що таке зі мною відбулось?

Та не тільки, лиш за вроду
Трояндою вона у мене є
Зараз тільки сильно колить
І боюся я, що вб'є

Не бійся , дівчинко моя
Не гірка доленька твоя
Як підуть звідси москалі
То щастя буде на Землі

Десь вибух чути далеченько..
А ти сидиш тут так тихенько
Шепчеш сонно злі прокльони,
Що їх почують всі кордони

Знову пишуть у новинах
Ситуації, що вже не дива
Їм пам'ять буде у долинах..
Але ти рада, що жива

Не плач, дівчинко моя
Буде краща доленька твоя
Як підуть звідси москалі
То щастя буде на всій Землі..